Professional Documents
Culture Documents
Збірник задач - ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ
Збірник задач - ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ
ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ
ЗБІРНИК
типових задач діяльності, умінь і практичних навичок
для студентів VI курсів медичних факультетів
Львів - 2016
УДК 613.1(076.1)
ББК : 51.2я73
Г 463
Авторський коле кт и в:
доценти, кандидати медичних наук Б.А. Пластунов, У.Б. Лотоцька-Ду-
дик, Н.О. Крупка, В.М. Томків, в.о. доцента, к.м.н. С.Т. Зуб, асистенти,
кандидати медичних наук М.І. Завада, О.П. Касіян, О.М. Колінковський,
асистенти М.О. Ковалів, А.Л. Зелений, С.І. Матисік.
Комп’ ютерна верст ка – ст. лаборант О.А. Брейдак, лаборант
І.Г. Яциник.
Рецензенти :
Козярін І.П., д.мед.н., професор, завідувач кафедри гігієни харчу-
вання і гігієни дітей та підлітків Національної медичної академії після-
дипломної освіти ім. П.Л.Шупика;
Завгородній І.В., д.мед.н., професор, завідувач кафедри гігієни та
екології № 2 Харківського національного медичного університету.
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Загальні питання гігієни та токсикології . . . . . . . . . 6
Розділ 2. Гігієна води і ґрунту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Розділ 3. Гігієна атмосферного повітря . . . . . . . . . . . . . . . 16
Розділ 4. Гігієна лікувально-профілактичних закладів і житлових
будівель. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Розділ 5. Гігієна харчування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Розділ 6. Гігієна праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Розділ 7. Гігієна дітей та підлітків . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Розділ 8. Радіаційна гігієна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
3
ПЕРЕДМОВА
Збірник містить перелік ситуаційних задач діяльності, умінь і практич-
них навичок з гігієни та екології, передбачених освітньо-професійними
програмами підготовки і освітньо-кваліфікаційними характеристиками
спеціалістів за фахом “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профі-
лактична справа”, а також типовими навчальними програмами з дисци-
пліни для студентів 6-х курсів цих фахових спрямувань. Він складений
згідно з вимогами “Положення про державну атестацію випускників ви-
щих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації” і призначе-
ний для підготовки студентів до державних іспитів.
Кожна ситуаційна задача потребує відповіді на п’ять стандартних
питань з гігієнічної оцінки ситуації, наведеної в умові задачі (1), визна-
чення можливих факторів ризику (2) та їх негативних наслідків для здо-
ров’я (3), обґрунтування гігієнічних заходів з покращання ситуації (4) і
розв’язання певного вузького за змістом питання, пов’язаного з умовою
задачі (5); кожна практична навичка – складання гігієнічного висновку за
результатами дослідження певного об’єкта, що передбачено протоколом
державної атестації і дозволяє об’єктивно (за сумою набраних балів) оці-
нити рівень підготовки студентів під час державних іспитів.
Матеріали збірника поділено за розділами і темами навчальних про-
грам, що забезпечує можливість його цілеспрямованого застосування
студентами при підготовці до практичних занять, а також здійснення
викладачами під час занять поточного контролю знань, умінь і навичок
студентів та обговорення помилок, допущених при розв’язанні задач.
Враховуючи розбіжності у навчальних програмах підготовки сту-
дентів різних фахових спрямувань, перелік ситуаційних задач, умінь і
практичних навичок дещо відрізняється для студентів різного фаху (у
межах 15 %, визначених “Положенням про державну атестацію...”). Для
4
полегшення користування збірником задачі і навички для студентів фа-
хового спрямування “Лікувальна справа” позначені індексом 1, “Пе-
діатрія” – індексом 2, “Медико-профілактична справа” – індексом 3
після порядкового номера.
5
РОЗДІЛ 1.
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ
Задача 11,2,3
Місто постачається питною водою з двох водогонів. У воді водогону
І вміст йоду становить 0,1-0,3 мкг/дм3, водогону ІІ – 2-3 мкг/дм3. Дослідну
групу в кількості 750 осіб сформовано з мешканців, які хворіють на дифуз-
ний нетоксичний зоб І-ІІ ступеня, з них 550 осіб вживають воду з водогону
І, 200 – з водогону ІІ. До контрольної групи, ідентичної з дослідною за ві-
ко-статевим складом, увійшли 750 здорових мешканців цього міста, з яких
250 вживали воду з водогону І, а 500 – з водогону ІІ. Водночас проведено ан-
кетування осіб з дослідної та контрольної груп щодо вживання морепродук-
тів або йодовмісних препаратів упродовж року. Встановлено, що з 750 осіб
дослідної групи 650 проводили йодопрофілактику нерегулярно або взагалі
нею нехтували, 100 осіб здійснювали її; із 750 осіб контрольної групи 270 не
проводили належної йодопрофілактики, тоді як 480 осіб її дотримувались.
Визначити вид застосованих епідеміологічних досліджень (1), роз-
рахувати відношення шансів виникнення тиреопатології залежно від
надходження йоду з питною водою, продуктами харчування і йодовміс-
ними препаратами (2), оцінити одержані результати (3), запропонувати
оздоровчі заходи (4), вказати, за яким критерієм визначають вірогідність
зв’язку “чинник ризику-захворювання” (5).
Задача 21,3
При гігієнічному обґрунтуванні гранично допустимої концентрації
N,N,N1,N1-тетра-метилетилендіаміну у воді водойм отримано наступні
результати:
Концентрація,
Характер прояву Токсичність мг/кг
мг/дм3
ПКорг (запах) вода з водого-
ну із залишковим хлором 20,2 ЛД50 (білі щури-самки) 1050
0,3-0,5 мг/дм3 при 20°С
ПКорг (запах) при темпера-
10,0 ЛД50 (білі миші) 1076
турі 60°С
ПКсан (стимуляція БСК) 0,5 Кк (за Ю.С. Каганом) 3,5
6
Продовження таблиці
Концентрація,
Характер прояву Токсичність мг/кг
мг/дм3
ПД загальнотоксичної
Азот амонійний 1,0 5,44
дії
МНД загальнотоксич-
Азот нітритів 0,5 0,68
ної дії
Азот нітратів 0,5 ПД алергенної дії 10,5
Розвиток сапрофітної
5,0 МНД алергенної дії 1,05
мікрофлори
ПД ембріотоксичної дії 10,5
МНД ембріотоксичної
1,05
дії
Шкірно-резорбтивна дія не виявлено
Мутагенна дія не виявлено
Задача 31,3
За результатами токсиколого-гігієнічних досліджень з регламентуван-
ня α-метилбензилового ефіру 2-хлорацетооцтової кислоти (МБХ) у воді
водойм ЛД50 = 861,5 мг/кг, Кк = 2, ЕТ50 = 28,5 год, ПКорг = 2,9 мг/л (за-
пах), ПКсан = 0,5 мг/л (стимуляція БПК), МНД = 0,09 мг/кг (у хронічному
досліді на білих щурах при ентеральному введенні), МНК = 0,16 мг/л
(шкірно-резорбтивна дія речовини при надходженні з водою).
Дати гігієнічну оцінку речовини за токсичністю та кумуляцією (1),
перерахувати МНД хронічного досліду на МНК (5), визначити ліміту-
вальний показник шкідливості (2), можливі негативні наслідки впливу
речовини на організм при надходженні з водою (3), обґрунтувати ГДК
речовини у воді водойм (4).
Задача 41,2,3
За результатами комплексного гігієнічного нормування малокумуля-
тивного інсектоакарициду фосфаміду встановлено, що його допустиме
добове надходження (ДДН) в організм людини з харчовими продуктами
складає 0,42 мг/добу. За результатами лабораторних досліджень вміст
7
пестициду становить: у капусті – 1,5 мг/кг, буряку столовому – 1 мг/
кг, огірках – 1 мг/кг, яблуках – 1,5 мг/кг. Людина споживає за добу: ка-
пусти – 100 г, буряка – 50 г, огірків – 50 г, яблук – 150 г.
Визначити фактичне добове надходження фосфаміду з зазначеними
харчовими продуктами (5) і дати його гігієнічну оцінку (1), визначити
фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
обґрунтувати профілактичні заходи (4).
Задача 51,2,3
Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ допустиме добове надходження
(ДДН) свинцю з харчовими продуктами в організм людини становить
0,21 мг/добу. У районі металургійного комбінату (виплавка кольорових
металів) вміст свинцю в овочевих культурах становить: у помідорах – 20
мг/кг, картоплі – 10 мг/кг, моркві – 30 мг/кг, салаті – 30 мг/кг, інших ово-
чах – 100 мг/кг. За добу людина споживає 50 г помідорів, 300 г картоплі,
50 г моркви, 100 г салату, 200 г інших овочів.
Визначити фактичне добове надходження свинцю з зазначеними
харчовими продуктами (5) і дати його гігієнічну оцінку (1), визначити
фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
обґрунтувати профілактичні заходи (4).
9
Розділ 2. ГІГІЄНА ВОДИ І ҐРУНТУ
Задача 11,2,3
Для забезпечення міста А. питною водою планується водозабір з
ріки, в яку відводяться стічні води металургійного комбінату. Концен-
трації хімічних речовин у досліджених пробах води були наступними:
залізо – 1,0 мг/дм3 (ІІІ клас, ГДК – 0,3 мг/дм3), свинець – 0,06 мг/дм3
(ІІ клас, ГДК – 0,03 мг/дм3), марганець – 1,0 мг/дм3 (ІІІ клас, ГДК –
0,1 мг/ дм3), ртуть – 0,0005 мг/дм3 (І клас, ГДК – 0,0005 мг/дм3), кадмій –
0,002 мг/ дм3 (ІІ клас, ГДК – 0,001 мг/дм3), мідь – 0,05 мг/дм3 (ІІІ клас,
ГДК – 1,0 мг/ дм3), миш’як – 0,1 мг/дм3 (ІІ клас, ГДК – 0,05 мг/дм3).
Дати гігієнічну оцінку якості води за вмістом ксенобіотиків (1), визна-
чити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
визначити можливість використання цієї води для питних потреб (4), дати
оцінку комбінованої дії ксенобіотиків з урахуванням ефекту сумації (5).
Задача 21,2
У будинку дитини для приготування їжі використовують воду з шахт-
ного колодязя. На відстані 20 м від колодязя розташований склад азото-
вмісних добрив приватного фермерського господарства. Під час лабора-
торного дослідження проб води встановлено: запах і присмак – 2 бали,
забарвленість – 10°, каламутність – 0,1 НОК, загальна жорсткість – 6
ммоль/дм3, залізо – 0,05 мг/дм3, свинець – 0,001 мг/дм3, фтор – 1,0 мг/дм3,
нітрати – 160 мг/дм3, E.coli відсутня у 100 см3 води.
Дати гігієнічну оцінку якості води (1), визначити фактори ризику (2)
та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи
покращання якості питної води (4), розрахувати фактичне надходження
нітратів в організм дитини за умови добового водоспоживання 2 л і по-
рівняти з ДДН (5).
Задача 31,2,3
У мешканців селища К. виявлено пігментованість емалі зубів, яка
проявляється появою крейдоподібних або жовто-коричневих плям. Ви-
никнення цих симптомів пов’язують із споживанням води з артезіанської
свердловини. Лабораторним дослідженням проби води встановлено: за-
пах і присмак – 2 бали, забарвленість – 30°, каламутність – 1,0 НОК,
10
жорсткість – 5,5 ммоль/дм3, залізо – 1,0 мг/дм3, свинець – 0,005 мг/дм3,
фтор – 2,5 мг/дм3, нітрати – 40,0 мг/дм3, загальне мікробне число – 50
КУО/см3, E.coli відсутня у 100 см3 води.
Дати гігієнічну оцінку якості води (1), визначити фактори ризику (2)
та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи
покращання якості питної води (4), розрахувати фактичне надходження
фтору в організм людини за умови добового водоспоживання 3 л і порів-
няти отримані результати з добовою потребою та показниками біологіч-
ного оптимуму (5).
Задача 41,2,3
Для водозабезпечення міста Н. використовується поверхнева водой-
ма – ріка К. Після весняної повені лікарем-гігієністом позапланово було
відібрано проби води для лабораторного аналізу в точці перед надхо-
дженням у розподільчу мережу. Отримано наступні результати: запах і
присмак – 3 бали, забарвленість – 40°, каламутність – 5,5 НОК, амоній –
2,5 мг/дм3, нітрити – 0,5 мг/дм3, нітрати – 45 мг/дм3, загальне мікробне
число – 300 КУО/см3, E.coli – 15 КУО/100 cм3, перманганатна окиснюва-
ність – 12 мг/дм3, залишковий вільний хлор – 0,1 мг/дм3.
Дати гігієнічну оцінку якості питної води (1), визначити фактори ри-
зику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), запропонувати
заходи покращання якості питної води (4), зокрема під час надзвичайної
ситуації (5).
Задача 51,2,3
З метою паспортизації колодязів селища Н. проведено дослідження
якості води. Отримано наступні результати: забарвленість – 10о, запах і
присмак – відсутні, каламутність – 1,0 НОК, залізо загальне – 0,05 мг/ дм3,
жорсткість – 3,5 ммоль/дм3, сухий залишок – 520 мг/дм3, E.coli – 0
КУО/100 см3, коліфаги – 12 БУО/дм3, найпростіші – 0 цист /50 дм3.
Дати гігієнічну оцінку якості води (1), визначити фактори ризику (2)
та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи
покращання якості питної води (4), вказати критерії оцінки ефективності
санації колодязя (5).
Задача 63
На водогоні з поверхневого джерела водопостачання проведено кон-
троль ефективності коагуляції та знезараження води перед надходжен-
ням її в розподільчу мережу. Результати лабораторного аналізу наступ-
11
ні: забарвленість – 18°, каламутність – 0,5 НОК, алюміній – 0,15 мг/дм3,
Е.cоli – 5 КУО/100 см3, загальне мікробне число – 120 КУО/см3, вільний
залишковий активний хлор – 0,1 мг/дм3.
Дати гігієнічну оцінку ефективності методів водопідготовлення (1),
визначити фактори ризику при споживанні цієї води (2) та їх можливі
негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи покращання
якості питної води (4), визначити причину появи у воді сполук алюмі-
нію (5).
14
Продовження таблиці
1 2 3 4 5
Нітрити, мг/дм3 3,9 1,2 0,7 4,0
Амоній, мг/дм3 2,7 0,5 1,1 2,9
Фтор, мг/дм3 1,2 0,9 1,0 1,1
E.coli, КУО/100 см3 2 0 1 4
Окиснюваність, мг/дм3 6 3 4 15
15
РОЗДІЛ 3.
ГІГІЄНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Задача 11,2,3
У населеному пункті А., розташованому на відстані 500 м від хіміч-
ного комбінату І-го класу шкідливості, середньорічні концентрації сірчи-
стого газу в 3-4 рази перевищують ГДК, оксиду вуглецю та пилу знахо-
дяться на рівні ГДК. У населеному пункті Б., розташованому на відстані
2,5 км від того самого комбінату, середньорічні концентрації зазначених
речовин визначаються на рівні та нижче ГДК. У населених пунктах, чи-
сельність мешканців у яких становить 20 і 27,5 тис. осіб, зареєстровано
упродовж року (первинні звертання за медичною допомогою) 22 і 22,5
тис. випадків захворювань відповідно.
Розрахувати показники первинної захворюваності в обох населених пунк-
тах (5), дати гігієнічну оцінку впливу забруднень атмосферного повітря на
стан здоров’я населення (1), визначити фактор ризику (2) та його можливі
негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).
Задача 21,2,3
У дитячого населення одного з районів міста зареєстровано підйом
частоти респіраторних захворювань, зокрема хронічного бронхіту з аст-
матичним компонентом і бронхіальної астми. На відстані 100 м від межі
житлової забудови розташовано промислове підприємство, що належить
до ІІІ-го класу шкідливості. Максимально разові концентрації домішок
в атмосферному повітрі становлять (мг/м3): сірчистий ангідрид 1,5 (ГД-
Кмр – 0,5), оксид вуглецю – 0,05 (ГДКмр – 5,0), діоксид азоту – 0,17 (ГД-
Кмр – 0,085), фенол – 0,01 (ГДКмр – 0,01).
Дати гігієнічну оцінку вмісту домішок у приземному шарі атмосфери з
урахуванням ефекту сумації (5), скласти гігієнічний висновок про санітарний
стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони (1), визначити
фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрун-
тувати заходи, спрямовані на оздоровлення повітряного басейну (4).
Задача 31,2
У населеному пункті, розташованому на відстані 500 м південніше
від хімічного комбінату І-го класу шкідливості, викиди якого містять сір-
16
чистий ангідрид, річна повторюваність вітрів складає: Пн – 35%, ПнСх –
16%, Сх – 10%, ПдСх – 5%, Пд – 7%, ПдЗх – 8%, Зх – 7%, ПнЗх – 12%.
Дати оцінку правильності розташування хімічного комбінату віднос-
но населеного пункту (1), визначити панівний напрямок вітрів (2), мож-
ливі негативні наслідки впливу викидів комбінату на здоров’я населення
(3), обґрунтувати заходи з санітарної охорони атмосферного повітря (4),
скорегувати розміри санітарно-захисної зони (5).
Задача 43
У місті К., побудованого з дотриманням гігієнічних принципів функ-
ціонального зонування території, передбачається будівництво дитячого
спеціалізованого санаторію-профілакторію. У промисловій зоні міста на
відстані 0,8 км від ділянки, відведеної для будівництва санаторію, розта-
шовано підприємство з переробки марганцевої руди (І-й клас шкідливо-
сті). Промислова, комунально-складська, зовнішнього транспорту і зеле-
на зони розташовані від ділянки на південь, південний схід, схід і північ
відповідно. Вітровий режим території: Пн – 10%, ПнСх – 10%, Сх – 15%,
ПдСх – 10%, Пд – 0%, ПдЗх – 10%, Зх – 15%, ПнЗх – 15%.
Зобразити графічно розу вітрів (5), вибрати ділянку під забудову лікар-
ні з урахуванням рози вітрів і функціонального зонування території міста
(1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для
здоров’я (3), встановити розмір санітарно-захисної зони для цього підпри-
ємства та обґрунтувати основні гігієнічні вимоги до її організації (4).
18
РОЗДІЛ 4.
ГІГІЄНА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ
І ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ
Задача 11,2,3
Міська лікарня складається з головного корпусу, в якому розташо-
вані хірургічне і терапевтичне відділення, та кількох менших будинків,
призначених для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Тера-
певтичне відділення складається з двох палатних секцій по 40 ліжок у
кожній. Площа, що припадає на одне ліжко, становить 6 м2. У кожній
палатній секції є по 10 чотириліжкових палат.
Визначити систему забудови лікарні (5), дати гігієнічну оцінку пла-
нуванню палатної секції (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі
негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи покращання
планування палатних секцій (4).
Задача 21,2,3
Гастроентерологічне відділення районної лікарні знаходиться на дру-
гому поверсі чотириповерхової будівлі. У складі палатної секції відділен-
ня налічується 2 одноліжкові, 2 дволіжкові та 6 чотириліжкових палат.
Одноліжкові палати довжиною 5 м та шириною 2 м мають одне вікно;
дволіжкові палати довжиною 5 м та шириною 3 м – два вікна; чотири-
ліжкові палати довжиною 5 м та шириною 4 м – також два вікна. Розміри
вікон у всіх палатах становлять: висота – 1,5 м, ширина – 1 м.
Оцінити світловий коефіцієнт у палатах відділення (5), дати гігієніч-
ну оцінку планування палатної секції (1), визначити фактори ризику (2)
та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи
покращання умов перебування хворих у відділенні (4).
Задача 31,2,3
Під час внутрішньолікарняного контролю за дотриманням гігієніч-
ного режиму в операційній проведено інструментально-лабораторні до-
слідження якості повітряного середовища за фізичними, хімічними та
бактеріологічними показниками. Отримано наступні результати: темпе-
ратура повітря – 25°С, швидкість руху повітря – 0,05 м/с, відносна воло-
гість – 70%, КПО – 2%, загальна штучна освітленість – 350 лк, штучна
19
освітленість операційного поля – 5000 лк, вміст СО2 – 0,1%, загальне
число бактерій – 300 колоній/м3.
Дати гігієнічну оцінку умов праці в операційній (1), визначити фак-
тори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я персоналу
(3), обґрунтувати заходи оптимізації умов праці в операційній (4), оціни-
ти стан терморегуляції лікаря-хірурга (5).
Задача 41,2,3
Під час внутрішньолікарняного контролю за дотриманням санітарно-гі-
гієнічного режиму в палаті для новонароджених пологового відділення
проведено дослідження повітряного середовища палат за бактеріологіч-
ними показниками (загальне мікробне обсіменіння, золотистий стафіло-
кок). Посів повітря проводили на тверді поживні середовища седимента-
ційно-аспіраційним методом, тривалість відбору проб – 5 хв, швидкість
протягування повітря – 20 л/хв. Після інкубації в термостаті на чашках
Петрі виросло 500 колоній, у тому числі 2 колонії золотистого стафілококу.
Розрахувати вміст мікроорганізмів у м3 повітря (5), дати гігієнічну
оцінку якості повітря палати (1), визначити фактор ризику (2) та його
можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи оздо-
ровлення повітряного середовища палати (4).
Задача 51,2
У п’ятнадцятиліжковому інфекційному відділенні районної лікарні,
розташованому в окремій будівлі, наявні три одноліжкові, три дволіж-
кові та один триліжковий бокси, а також триліжковий напівбокс. Площа
одноліжкового боксу 15 м2, дволіжкового – 20 м2, триліжкового – 25 м2.
Бокси мають окремі виходи назовні зі шлюзом. Стічні води інфекційного
відділення збирають в окремий нагромаджувач, звідки після механічного
та біологічного очищення скидають у водойму.
Дати гігієнічну оцінку плануванню інфекційного відділення (1), визна-
чити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
обґрунтувати заходи покращання планування інфекційного відділення (4),
дати гігієнічну оцінку способу знешкодження стічних вод (5).
Задача 62
Санітарно-гігієнічною лабораторією вивчався акустичний режим у
кабінетах педіатрів міської лікарні, розташованої в існуючій забудові.
Споруда знаходиться на відстані 20 м від червоної лінії забудови. Фасад
20
споруди з вікнами кабінетів виходить на магістраль з інтенсивним рухом
автотранспорту. Інструментальні заміри проведено у денний час. За най-
більш шумні 30 хв еквівалентний рівень звуку з урахуванням поправок в
кабінетах лікарів складає 62 дБА, максимальний рівень звуку – 70 дБА.
Дати гігієнічну оцінку акустичного режиму (1), визначити фактор ри-
зику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрун-
тувати профілактичні заходи (4), вказати мінімальну відстань палатних
корпусів лікувальних установ від червоної лінії забудови (5).
Уміння та практичні навички
7 На розгляд представлено генеральний план лікарні для дорослих
1,2,3
на 50 ліжок.
116 м
153 м
185 м
125 м
24
гість – 72%, швидкість руху повітря – 0,35 м/с, КПО – 0,88%, СК – 1:5.
Оцінити умови перебування хворих у палаті. Перелічити прилади, які
застосовувались при проведенні досліджень.
151,2,3 На розгляд представлено поверховий план інфекційного корпу-
су на 20 ліжок.
27
28
Таблиця 1
Загальна Рівень
Відносна Швидкість Мікробне
Площа, Темпера- Вміст КПО, освітленість шуму
Назва приміщення воло- руху пові- число,
м2 тура, oС СО2, % % (люмінесц. (вдень),
гість,% тря, м/с КУО/м3
лампи), лк дБА
Операційна на 2 столи 36 19 70 0,25 0,07 500 1 200 25
Перев’язочна 18 18 75 0,3 0,1 750 1,5 250 35
Післяопераційна палата
27 20 60 0,2 0,15 2500 0,5 150 20
на 2 ліжка
Дволіжкова палата 10 20 50 0,15 0,2 4500 1 200 25
Чотириліжкова палата 28 18 55 0,2 0,25 4000 1 150 20
Кабінет лікаря 10 20 50 0,1 0,07 2000 0,5 80 25
Таблиця 2
Відносна Швидкість Освітленість
Площа, Температура, Вміст Рівень шуму
Назва приміщення o вологість, руху пові- (люмінесц.
м2 С СО2, % (вдень), дБА
% тря, м/с лампи), лк
Бокс для дорослих на 1 ліжко 20 22 55 0,15 0,1 120 30
Бокс для дорослих на 2 ліжка 23 23 60 0,215 0,08 150 45
Бокс для дорослих на 3 ліжка 25 24 70 0,05 0,2 150 45
Напівбокс на 1 ліжко 22 20 55 0,3 0,7 200 40
Напівбокс на 2 ліжка 27 20 65 0,2 0,1 200 35
Боксована палата 20 18 65 0,4 0,15 250 35
Кабінет лікаря 5 18 55 0,3 0,06 100 40
РОЗДІЛ 5.
ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ
Задача 11,3
Основний обмін лікаря-хірурга віком 30 років становить 1700 ккал. Хі-
мічний склад добового раціону харчування лікаря: білки – 80 г (70% тварин-
ні), жири – 80 г (50% рослинні), вуглеводи – 400 г, аскорбінова кислота – 50
мг, кальцій – 1200 мг, фосфор – 1200 мг, залізо – 10 мг. Енергоцінність раці-
ону – 2640 ккал. Режим харчування триразовий з розподілом енергоцінно-
сті добового раціону на сніданок – 20%, обід – 40%, вечерю – 40%.
Визначити розрахунковим методом енерговитрати хірурга (5), дати гігі-
єнічну оцінку адекватності харчування лікаря його фізіологічним потребам
(1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здо-
ров’я (3), обґрунтувати заходи раціоналізації харчування лікаря (4).
Задача 21,3
Під час оцінки фактичного харчування студентки віком 20 років, яка
проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення, встанов-
лено: енергоцінність добового раціону становить 2600 ккал, вміст біл-
ків – 72 г (з них тваринних – 40 г), вуглеводів – 416 г, аскорбінової кисло-
ти – 70 мг, кальцію – 1100 мг, фосфору – 1200 мг, заліза – 17 мг.
Розрахувати вміст жирів у раціоні (5), дати гігієнічну оцінку адек-
ватності харчування студентки її фізіологічним потребам (1), визначити
фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
обґрунтувати заходи раціоналізації харчування студентки, у тому числі –
радіозахисного харчування (4).
Задача 32
Під час оцінки фактичного харчування дитини 6-річного віку встанов-
лено, що енергоцінність добового раціону становить 2000 ккал, енергоцін-
ність раціону за рахунок білків – 10%, жирів – 31,5%, вуглеводів – 58,5%.
Розрахувати вміст білків, жирів, вуглеводів у добовому раціоні (5),
дати гігієнічну оцінку адекватності харчування дитини її фізіологічним
потребам (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні на-
слідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи раціоналізації харчування
дитини (4).
29
Задача 42,3
Під час оцінки фактичного харчування дитини 7-ми років встановле-
но, що енергоцінність добового раціону становить 2190 ккал, вміст біл-
ків – 65 г (з них тваринних – 30 г), жирів – 70 г (з них рослинних – 21 г),
аскорбінової кислоти – 30 мг, кальцію – 1000 мг, фосфору – 1000 мг, за-
ліза – 5 мг.
Розрахувати вміст вуглеводів у раціоні (5), дати гігієнічну оцінку
адекватності харчування дитини її фізіологічним потребам (1), визначи-
ти фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
обґрунтувати заходи раціоналізації харчування дитини (4).
Задача 52,3
У хлопчика 10-ти років з масою тіла 32 кг основний обмін стано-
вить 1215 ккал/добу. Хронометраж дня: сон – 9 год (коефіцієнт фізичної
активності КФА=1), навчання в школі – 4 год (КФА=1,6), легка актив-
ність – 6 год (КФА=1,6), помірна активність – 4 год (КФА=2,5), висока
активність – 1 год (КФА=6,0). Енергоцінність добового раціону стано-
вить 2058 ккал, вміст білків – 60 г, у т.ч. 28 г тваринних, жирів – 62 г,
вуглеводів – 315 г.
Розрахувати добові енерговитрати дитини (5), дати гігієнічну оцінку
адекватності харчування дитини її фізіологічним потребам (1), визначи-
ти фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3),
обґрунтувати заходи раціоналізації харчування дитини (4).
Задача 61
Енергетична цінність раціонів харчування моряків риболовець-
кого флоту була достатньою і досягалася за рахунок жирів і простих
вуглеводів (цукор). Калорійність раціонів за рахунок білків складала
близько 10%, дефіцит у раціоні кальцію, магнію, заліза становив 30-
40%, вітамінів від 30% до 60%, окрім вітаміну С, оскільки проводилась
обов’язкова С-вітамінізація страв. Режим харчування порушений. Під
час обстеження моряків встановлено: маса тіла протягом рейсу не змі-
нювалася, у окремих моряків виявлено хейлоз, ангуліт, тріщини губ,
сухість шкіри.
Дати оцінку харчового статусу моряків (1), визначити фактори ризи-
ку (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати
рекомендації з аліментарної регуляції харчового статусу моряків (4), ви-
значити харчові продукти – джерела вітамінів і мінеральних речовин (5).
30
Задача 71
Чоловік 70-ти років має зріст 180 см, масу тіла 60 кг, хворіє на ішеміч-
ну хворобу серця, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість,
синюшність і кровоточивість ясен, петехії на ногах. Об’єктивно: синюш-
ність губ, носа, нігтів, ясен, набрякання міжзубних сосочків, блідість
шкіри і кон’юнктиви, сухість шкіри та язика.
Визначити індекс маси тіла пацієнта (5), дати оцінку його харчового
статусу (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслід-
ки для здоров’я (3), обґрунтувати рекомендації з аліментарної регуляції
харчового статусу пацієнта (4).
Задача 83
Чоловік 30-ти років працює водієм тролейбуса, має зріст 180 см, масу
тіла 60 кг. Вегетаріанець. Під час медичного огляду виявлено блідість і
сухість шкіри, блідість слизових оболонок, ламкість нігтів, випадіння во-
лосся на голові; кінчик язика червоного кольору з тріщинами та афтами;
неврит зорового нерва.
Визначити індекс маси тіла чоловіка (5), дати оцінку його харчового
статусу (1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслід-
ки для здоров’я (3), обґрунтувати рекомендації з аліментарної регуляції
харчового статусу чоловіка (4).
Задача 91,2,3
На лікування у стаціонар обласної клінічної лікарні в червні місяці
поступив 3-місячний хлопчик вагою 5 кг із сільської місцевості з діагно-
зом – вада серця. Ріс і розвивався добре. Із 2-місячного віку знаходився
на штучному годуванні, отримував розведені водою (з колодязя) молочні
суміші в кількості 1 л/добу, сік з моркви в кількості 30 мл/добу. Загальний
стан дитини середньої тяжкості, наявний ціаноз шкіри рук, ніг, обличчя.
Пульс – 120 уд/хв, тахіпноє – 80 дихальних рухів/хв; гемоглобін – 106 г/л,
еритроцити – 3,1×1012/л, лейкоцити – 7×109/л, кров шоколадного кольору.
Вади серця не виявлено. Через 2 тижні відповідного лікування хлопчик
виписаний додому в задовільному стані. У колодязній воді виявлено ніт-
рати в концентрації 225-275 мг/дм3, у моркві в кількості – 1000 мг/кг.
Обґрунтувати діагноз (1), визначити фактори ризику виникнення захво-
рювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (3), розробити заходи попере-
дження подальших випадків захворювання (4), розрахувати середню фак-
тичну добову дозу нітратів, яку отримала дитина, і порівняти з ДДД (5).
31
Задача 101,2,3
В родині К. у батька і сина виникли скарги на загальну слабкість, біль
голови, запаморочення, двоїння в очах, спостерігалися нудота і блюван-
ня. Під час опитування хворих дільничним лікарем встановлено, що всі
члени родини за добу до виникнення зазначених симптомів споживали
мариновані гриби. Гриби зберігалися з минулого року при кімнатній тем-
пературі у герметично закритій банці.
Обґрунтувати діагноз (1), визначити фактори ризику виникнення за-
хворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (3), розробити заходи по-
передження подальших випадків захворювання (4), призначити першо-
черговий лікувальний захід (5).
Задача 111,2,3
У дитячому відділенні дільничної лікарні через 2-5 годин після спожи-
вання на обід сиру з цукром у дітей виникли нудота, блювання (у кількох
дітей багаторазове), болі в епігастральній ділянці. Деякі діти скаржилися
на біль голови, слабкість. У більшості дітей температура становила 36-
36,4°С, а в декількох дітей – 37,2-37,5°С. Одужання наступило на 3–4-у
добу. Санітарно-епідеміологічне розслідування засвідчило, що готувала і
перемішувала сир з цукром прачка на прохання кухаря у зв’язку з хворо-
бою помічника кухаря. Сир з цукром готували для дітей на сніданок, але
його вчасно не використали і зберігали біля плити до обіду. У прачки на
пальцях рук виявлено дрібні гнійні тріщини.
Обґрунтувати діагноз (1), визначити фактори ризику виникнення за-
хворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (3), розробити заходи по-
передження подальших випадків захворювання (4), вказати терміни про-
ведення періодичних медичних оглядів працівників харчоблоків, перелік
спеціалістів і лабораторно-інструментальних досліджень, необхідних
для проведення цих оглядів (5).
Задача 121,2,3
У сім’ї Н. захворіла дитина 7-ми років. Скарги: втрата апетиту, слаб-
кість, біль голови, неприємний смак у роті, нудота, переймоподібні болі
в животі, періодичні закрепи. Об’єктивно: різка блідість шкірних по-
кривів з сіруватим відтінком, анемія, у крові еритроцити з базофільною
зернистістю, збільшення кількості ретикулоцитів. Дитина тривалий час
вживала варення, яке зберігалося протягом трьох років у глиняному гла-
зурованому посуді.
32
Обґрунтувати діагноз (1), визначити фактор ризику виникнення за-
хворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (3), розробити заходи
попередження подальших випадків захворювання (4), вказати перелік
лабораторних досліджень, які необхідно провести для уточнення діа-
гнозу (5).
Задача 131,3
У стаціонар обласної лікарні госпіталізовано трьох відпочивальників
з приватного пансіонату зі скаргами на печію у порожнині рота і гортані,
важкість ковтання, біль голови, слабкість, нежить, свербіж шкіри. Під
час огляду черговим лікарем встановлено: у всіх пацієнтів – почерво-
ніння обличчя, шиї, очей і звуження полів зору, набряк слизових носа, у
двох – висипання на шиї. Із анамнезу відомо, що напередодні вони спо-
живали морські продукти (креветки).
Обґрунтувати діагноз (1), визначити фактори ризику виникнення за-
хворювання (2), дати гігієнічну оцінку ситуації (3), розробити профілак-
тичні заходи попередження подальших випадків захворювання (4), вка-
зати лабораторні дослідження, необхідні для уточнення діагнозу (5).
Задача 141,3
Хворому на хронічний гепатит – нормотрофіку призначено ліку-
вальне харчування. Одноденне меню дієти: сніданок – домашній сир з
цукром та сметаною, молочно-вівсяна каша, чай; 2-й сніданок – печене
яблуко; обід – вегетаріанський суп з олією, відварений рис і відварена
курка, компот із сухофруктів, хліб; вечеря – риба відварена, картопляне
пюре, чай з цукром, хліб. Енергоцінність раціону – 2430 ккал, 16% енер-
гоцінності – за рахунок білків, 25% – за рахунок жирів, 59% – за рахунок
вуглеводів. Вітаміну С в раціоні 40 мг.
Дати оцінку раціону за вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітаміну С
(1), визначити фактори ризику споживання цього раціону (2) та їх мож-
ливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати рекомендації з по-
кращання харчування хворого (4) та необхідність призначення хворому
домашнього сиру, відвареної курки, риби, олії (5).
Задача 151,3
У відділення патології вагітних госпіталізовано жінку на 10 тижні ва-
гітності з діагнозом хронічний гломерулонефрит, стадія загострення. На
момент обстеження маса тіла вагітної 70 кг, зріст – 172 см. Під час огляду
33
жінки виявлено симптоми набрякового, гіпертензивного і сечового син-
дромів, а також скарги на неспання і дратівливість упродовж останнього
тижня. Об’єктивно: блідість шкіри і слизових оболонок. За результатами
лабораторних досліджень виявлено гіперхромну анемію. Встановлено,
що тижневий раціон харчування вагітної в середньому містить 96 г біл-
ка, 90 г жирів, 340 г вуглеводів, 200 мг йоду, 300 мкг фолієвої кислоти.
Розрахувати індекс маси тіла вагітної і встановити, до якої групи па-
цієнтів за його величиною вона належить згідно з наказом МОЗ України
від 29.10.2013 р. № 931 (5), дати оцінку раціону за вмістом харчових ре-
човин та енергії (1), визначити фактори ризику виникнення захворюван-
ня (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати
рекомендації з покращання харчування вагітної жінки (4).
Задача 161,2,3
Під час дослідження пастеризованого молока з фляги отримано на-
ступні результати: зовнішній вигляд і консистенція – однорідна рідина
без осаду; смак і запах – без сторонніх, невластивих свіжому молоку
присмаків і запахів; колір – білий з жовтуватим відтінком; вміст жиру –
2,5%; щільність – 1,027 г/см3; кислотність – 20°Т; загальна кількість
бактерій в 1 мл – 200000; титр кишкової палички, мл – 0,3; патогенні
мікроорганізми – відсутні; наявність фосфатази – не виявлено; реакції
на крохмаль, соду, перекис водню – від’ємні; вміст нітратів – 5,0 мг/л;
вміст стронцію-90 – 10 Бк/л.
Дати гігієнічну оцінку якості молока (1), визначити фактори ризику
(2), їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3) та придатність молока
для реалізації (4), розрахувати фактичне добове надходження і фактичну
добову дозу нітратів для людини з середньою масою тіла 60 кг при вжи-
ванні 0,5 л молока на добу та порівняти з ДДД (5).
Задача 171,3
Під час дослідження м’яса отримано наступні результати: зовнішній
вигляд і колір поверхні туші – кірочка підсихання блідо-червоного ко-
льору; консистенція – на розрізі м’ясо туге й пружне, утворювана при
натисканні пальцем ямка швидко вирівнюється; запах – специфічний,
притаманний цьому виду м’яса; стан жиру – білого кольору, твердої
консистенції, при роздавлюванні кришиться; стан сухожилків – пруж-
ні, щільні; кістковий мозок – жовтого кольору, повністю заповнює отвір
трубчастої кістки; бульйон – прозорий, запашний; проба зі сірчанокис-
34
лою міддю – бульйон прозорий; трихінелоскопія – трихінел не виявлено;
наявність фін – 2 фіни/40 см2; вміст свинцю – 0,3 мг/кг; вміст кадмію –
0,05 мг/кг; афлатоксин В1 – 0,005 мг/кг.
Дати гігієнічну оцінку якості м’яса (1), визначити фактори ризику (2),
їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3) та придатність м’яса для
реалізації (4), вказати шляхи реалізації м’яса (5).
40
РОЗДІЛ 6.
ГІГІЄНА ПРАЦІ
Задача 11,3
Під час періодичного медичного огляду паяльщиків цеху збирання
автоприладів в окремих робітників виявлені синюшно-сіра смужка по
краях ясен, ретикулоцитоз більше 10%, базофільнозернисті еритроцити,
підвищений вміст порфіринів (більше 60 мкг/л) і дельта-амінолевулінової
кислоти (більше 2 мг%) у сечі. Паяльні роботи проводяться сплавом, що
містить 40% олова і 60% свинцю, і чергуються з процесами збирання. Ро-
бочі місця обладнані місцевою витяжною вентиляцією вітринного типу,
що забезпечує на робочих місцях паяльщиків швидкість руху повітря
0,1 м/с. Припливне повітря подається у верхню зону приміщення. Вміст
свинцю в повітрі коливався від 0,04 до 0,09 мг/м3 (ГДКсз – 0,005 мг/м3,
ГДКмр – 0,01 мг/м3), водню хлориду – від 1,5 до 3 мг/м3 (ГДКмр – 5 мг/м3).
Дати гігієнічну оцінку умов праці паяльщиків (1), визначити фактор
ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я працюючих
(3), обґрунтувати заходи оптимізації умов праці паяльщиків (4), вказати
терміни проведення періодичних медичних оглядів паяльщиків, перелік
спеціалістів і лабораторно-інструментальних досліджень, необхідних
для проведення цих оглядів (5).
Задача 21,3
Під час медичного огляду працівники лабораторії скаржилися на
підвищену втомлюваність, загальну слабкість, сонливість, боязкість.
Об’єктивно: дрібний і частий тремор пальців витягнутих рук, повік, у
частини працівників – гінгівіт. У лабораторії використовують прила-
ди з ртутним наповненням. Вміст ртуті в повітрі коливався від 0,01 до
0,05 мг/ м3 (ГДКсз – 0,005 мг/м3, ГДКмр – 0,01 мг/м3), оксиду вуглецю – від
2 до 8 мг/ м3 (ГДКмр – 20 мг/м3). У зіскобі штукатурки стін і паркеті вияв-
лені сліди ртуті. Прилади встановлені на лабораторних столах, покритих
вініпластом. Вентиляція приміщення загальнообмінна.
Дати гігієнічну оцінку умов праці в лабораторії (1), визначити фактор
ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я працюючих
(3), обґрунтувати заходи оптимізації умов праці в лабораторії (4), запро-
понувати методику демеркуризації приміщення лабораторії (5).
41
Задача 31
На одній з дільниць виробництва азбесто-технічних виробів прово-
диться змішування у бункері азбесту з бавовною. Над бункером розташо-
вана місцева витяжна вентиляція у вигляді зонта. Під час відбору проби
повітря на фільтр АФА упродовж 10-ти хвилин зі швидкістю 20 л/хв маса
фільтру збільшилася на 2 мг. Якісним аналізом встановлено, що пил на
50% складається з азбесту.
Розрахувати концентрацію пилу в повітрі (5), дати гігієнічну оцінку
умов праці на дільниці (1), визначити фактори ризику (2) та їх можли-
ві негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи покращання
умов праці на дільниці змішування (4).
Задача 43
Бригада будівельників проводить очищення фасаду будинку піско-
струминним способом. Під час відбору проби повітря на фільтр АФА
упродовж 15-ти хвилин зі швидкістю 10 л/хв маса фільтру збільшилася
на 3 мг. Якісним аналізом встановлено, що пил на 80% складається з
вільного діоксиду кремнію.
Розрахувати концентрацію пилу в повітрі (5), дати гігієнічну оцінку
умов праці будівельників (1), визначити фактор ризику (2) та його мож-
ливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи покращан-
ня умов праці будівельників (4).
Уміння та практичні навички
5 На підприємстві з виготовлення залізобетонних конструкцій пла-
1
44
РОЗДІЛ 7.
ГІГІЄНА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Задача 11,2,3
Хлопчик 11-ти років має зріст 130 см, масу тіла – 36 кг, обвід грудної
клітки – 69,5 см. За такого зросту стандартні показники маси тіла та об-
воду грудної клітки становлять 26,6 кг і 63,3 см, а сигми регресії – 4,4 і
4,0 відповідно.
Оцінити фізичний розвиток хлопчика (1), визначити фактор ризику
(2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати
профілактичні заходи (4), визначити групу здоров’я (5).
Задача 21,2,3
Хлопчик 12-ти років має зріст 145 см, масу тіла – 33 кг, обвід грудної
клітки – 68 cм. За такого зросту стандартні показники маси тіла та обво-
ду грудної клітки становлять 38,5 кг і 70,9 cм, а сигми регресії – 4,5 кг і
3,8 см відповідно. У хлопчика виявлено хронічний гіперацидний гастрит
у стадії компенсації та гіперплазію щитоподібної залози ІІ-го ступеня.
Оцінити фізичний розвиток хлопчика (1), визначити фактор ризику
(2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати
профілактичні заходи (4), визначити групу здоров’я (5).
Задача 32
Дівчинка 9-ти років має зріст 135 см, масу тіла – 23,4 кг, обвід грудної
клітки – 58 см. За такого зросту стандартні показники маси тіла та обво-
ду грудної клітки становлять 30,4 кг і 63,3 см, а сигми регресії – 3,2 і 3,6
відповідно.
Оцінити фізичний розвиток дівчинки (1), визначити фактор ризику
(2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати
профілактичні заходи (4), визначити групу здоров’я (5).
Задача 41,2,3
При обстеженні ясельної групи дитячого садка в осінньо-зимовий
період встановлено, що наповнюваність групи 28 осіб. До складу гру-
пового блоку, розташованого на першому поверсі, входять ігрова, спаль-
ня, санітарні вузли. Опалення групового блоку забезпечується системою
45
центрального водяного опалення. Температура повітря в ігровій кімнаті
на висоті 1,5 м від підлоги 18°С, на рівні підлоги 15°С, відносна воло-
гість повітря 82%, швидкість руху повітря 0,1 м/с. З метою збереження
тепла наскрізне провітрювання кімнат не проводиться.
Дати гігієнічну оцінку умов перебування дітей (1), визначити фактори
ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтува-
ти профілактичні заходи покращання умов перебування дітей в дитячому
садочку (4), перелічити необхідні прилади та вказати місця проведення ви-
мірювань параметрів мікроклімату у груповому блоці дитячого садка (5).
Задача 51,2,3
Під час санітарно-гігієнічного обстеження приміщення для першоклас-
ників загальноосвітньої школи встановлено: в кабінеті навчається 34 учні,
площа кабінету – 63 м2, t° – 23°C, відносна вологість – 55%, швидкість
руху повітря – 0,1 м/c, вміст СО2 – 0,2%, КПО – 2,5%, СК 1:4-1:5, освіт-
леність люмінесцентними лампами – 400 лк. Оцінка організації навчаль-
но-виховного процесу: тижневе навантаження – 20 год, тривалість уроку –
35 хв, домашні завдання не задають, тривалість перерв – 15 хв, великої
перерви – 30 хв. Зріст учнів у класі коливається в межах 110-120 см.
Дати гігієнічну оцінку умов перебування та навчання учнів у класі
(1), визначити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для
здоров’я (3), обґрунтувати заходи покращання умов перебування учнів у
класі (4), визначити групу парт та відповідний колір їх маркування (5).
Задача 62
Кабінет математики загальноосвітньої школи має площу 46 м2. На ро-
бочому місці учня світловий коефіцієнт становить 1:6, коефіцієнт природ-
ного освітлення – 1,2%, кут падіння – 24°, кут отвору – 3°. Штучне освіт-
лення забезпечено 6-ма лампами розжарювання потужністю 60 Вт кожна.
Розрахувати питому потужність штучного освітлення (5), дати гігіє-
нічну оцінку умов перебування учнів (1), визначити фактори ризику (2)
та їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи
покращання умов перебування учнів у кабінеті (4).
Задача 72,3
Комп’ютерний клас на 16 робочих місць площею 72 м2 розташова-
ний на 2 поверсі школи у відокремленій тупіковій секції. Кабінет має
два вікна розміром 2,8×2,5 м, які орієнтовані на північ. КПО дорівнює
46
2,5%. Штучне освітлення кабінету здійснюється 12-ма люмінесцентни-
ми світильниками ШПД (2×40 Вт). Температура повітря в класі стано-
вить 16°С, відносна вологість 65%, швидкість руху повітря 0,25 м/с.
Розрахувати питому потужність штучного освітлення та світловий ко-
ефіцієнт у класі (5), оцінити умови перебування дітей у класі (1), визна-
чити фактори ризику (2) та їх можливі негативні наслідки для здоров’я
(3), обґрунтувати профілактичні заходи (4).
Задача 81,2,3
У п’ятому класі загальноосвітньої школи навчається 28 учнів. Зріст учнів
коливається у межах від 130 до 145 см. Робоча поза учня зі зростом 135 см
характеризується наступними ознаками: диференція стола відповідає довжи-
ні ліктя вільно опущеної над сидінням руки, глибина сидіння дорівнює 2/3
довжини стегна, висота сидіння на 3 см більша за довжину гомілки зі стопою.
Дати гігієнічну оцінку відповідності парти зростові учня (1), визна-
чити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я
(3), обґрунтувати профілактичні заходи (4), розрахувати потребу в пар-
тах для учнів 5-го класу (5).
Задача 92
Урок фізичного виховання у 7-му класі проводився у середу четвер-
тим за розкладом. Вступна частина уроку складала 10 хв, основна – 30
хв, заключна – 5 хв. Моторна щільність уроку – 65%. Пульс у двох об-
стежених хлопців після вступної частини уроку перевищував вихідний
рівень на 20%, після основної – на 50%, заключної – на 10%. Пульс ста-
білізувався через 2 хв після завершення уроку.
Побудувати фізіологічну криву пульсу (5), дати гігієнічну оцінку ор-
ганізації уроку фізичного виховання (1), визначити фактор ризику (2) та
його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), запропонувати заходи
оптимізації уроку фізичного виховання (4).
Задача 102
Згідно з розкладом уроків у 6-му класі сума балів за ранговою шка-
лою у понеділок – 21, вівторок – 16, середу – 20, четвер – 18, п’ятницю –
16. Перерви між уроками тривають 5 хв, після другого уроку – 30 хв.
Тижневе навантаження становить 33 години.
Дати гігієнічну оцінку розкладу уроків (1), визначити фактор ризику (2)
та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи
оптимізації розкладу уроків (4), оцінити тижневе навантаження учнів (5).
47
Задача 112
Вивчення режиму дня учня 2-го класу засвідчило, що загальна трива-
лість перебування на відкритому повітрі становить 3,5 год, приготування
домашніх завдань – 45 хв, позашкільні заняття – 2 год, тривалість сну – 9
год. Згідно з розкладом уроків у понеділок перший урок – математика,
другий – читання, третій – українська мова, четвертий – співи.
Дати гігієнічну оцінку режиму дня учня (1), визначити фактор ризику
(2) та його можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати
заходи раціоналізації режиму дня (4), оцінити розклад уроків (5).
Уміння та практичні навички
121,2,3
Лікар підліткового кабінету під час підготовки річного звіту
узагальнив результати захворюваності дітей за звертаннями та резуль-
татами медичних оглядів. Аналіз результатів обстеження учнів IX класів
показав, що:
– 5 дітей не мають відхилень у стані здоров’я;
– 2 дітей за попередній рік хворіли на ГРВІ один раз;
– 5 дітей хворіли на гострі респіраторні інфекції двічі;
– 3 дітей хворіли на гострі респіраторні інфекції п’ять разів;
– у 4-х дітей виявлено сплощену стопу;
– 3 дітей мають надмірну масу тіла в межах 12-17%;
– в одної дитини виявлено ожиріння ІІІ ступеня (перевищення маси
тіла на 55% за рахунок жировідкладень);
– в одної дитини встановлено міопію 3,5 D;
– у 3-х дітей виявлено карієс зубів високої активності;
– у 2-х дітей виявлено гіперплазію щитоподібної залози І ступеня.
За результатами обстеження розподілити учнів на групи здоров’я.
132 У класі середньої школи навчаються 38 школярів. Протягом року
4 учні не хворіли зовсім, 8 хворіли один раз, 11 – двічі, 6 – тричі, 5 – 4
рази, 2 – 5 разів, 1 – 6 разів і 1 – 8 разів. Скільки учнів у класі належать
до групи, що часто хворіють?
141,2,3 Оцінити статуру хлопчика 11-ти років, якщо за профілем фі-
зичного розвитку його зріст відповідає +2σ, маса тіла становить –0,2σ, а
обвід грудної клітки дорівнює +0,9σ. Якими методами досліджувалися й
оцінювалися показники фізичного розвитку?
151,2,3 У хлопчика 11-ти років зріст 148 см (+1,5σ), маса 42 кг (+1,9σ),
обвід грудної клітки 70 см (+1σ). Хворіє на гострі респіраторні захворю-
вання 4-5 разів на рік. Хронічної патології не виявлено. Оцінити фізич-
48
ний розвиток хлопчика та визначити групу здоров’я. Якими методами
досліджувалися й оцінювалися показники фізичного розвитку?
162 Дівчинка 5-ти років має середній за зростом рівень фізичного роз-
витку, маса тіла – М + 1,9σR, обвід грудної клітки – М + 1,6σR, підшкір-
на жирова клітковина – 1,2 см, кістяк тонкий, м’язова система середня,
життєва ємкість легень і м’язова сила правої та лівої кисті відповідають
віку дитини – М + 0,9σ. Протягом року дівчинка хворіла на грип, гострий
бронхіт, кір, гостру пневмонію. Оцінити фізичний розвиток дівчинки та
визначити групу здоров’я. Якими методами досліджувалися й оцінюва-
лися показники фізичного розвитку?
171,2 У населеному пункті планується будівництво дитячої дошкільної
установи на 240 місць. Комісією у складі представників замовника і про-
ектної організації проведено обстеження ділянки площею 0,96 га з рів-
ним спокійним рельєфом. Ґрунт суглинистий, висота стояння ґрунтових
вод – 2 м від поверхні. Попередньо ділянка була зайнята лісопарковою
зоною. Ділянка розташована на 400 м північніше від фармацевтичного
підприємства (V клас небезпеки). Відстань від меж ділянки до житло-
вої забудови 50-70 м. Мікрорайон має централізоване водопостачання,
каналізацію, теплозабезпечення. Роза вітрів у цій місцевості: Пд – 20%,
Пд3х – 30%, 3х – 20%, ПнЗх – 6%, Пн – 5%, ПнСх – 4%, Сх – 5%, ПдСх –
10%, штиль – 0%.
За результатами обстеження визначити можливість вибору ділянки
для будівництва дитячої дошкільної установи.
182,3 У дітей старшої дошкільної групи дитячого садочку проведено
визначення готовності до навчання у школі за тестами Керна-Ірасека та
вирізання кола. Отримані результати наведені в таблиці.
Виконання завдань тесту Керна-Ірасека, у балах Виконання
Кількість тесту вирі-
намалювати перемалювати певну переписати фразу з
дітей зання кола,
фігуру людини послідовність 10 точок трьох коротких слів
у балах
5 2 1 1 1
3 2 2 1 1
4 1 2 1 1
2 3 3 4 2
3 3 4 4 2
3 4 5 5 3
50
221,2,3 Під час комплексного обстеження загальноосвітньої школи ліка-
рем-гігієністом вивчався санітарно-гігієнічний режим навчальних при-
міщень. Отримані результати наведені в таблиці.
Напов- Віднос- Швид- Штучна
Пло- Вміст
нюва- на во- кість руху КПО, освітленість
Приміщення ща, Т, °С СО2,
ність логість, повітря, % (люмінесц.
м2 %
класу % м/с світил.), лк
Клас для уч- 46 35 23 75 0,05 0,2 1,0 300
нів I класу
Кабінет 72 25 20 50 0,1 0,07 1,5 400
фізики
Кабінет хімії 60 25 24 68 0,0 0,13 1,0 250
Комп’ютер- 40 15 22 60 0,1 0,11 1,0 200
ний клас
53
РОЗДІЛ 8.
РАДІАЦІЙНА ГІГІЄНА
Задача 11,2,3
Для встановлення основних дозоутворювальних харчових продуктів
проведені радіометричні дослідження. Середні значення активності Cs137
і Sr90 (Бк/кг; Бк/л) у молоці – 100 і 40; м’ясі – 100 і 5; хлібі – 5 і 2,5; кар-
топлі 30 і 10; грибах 1000 і 100 відповідно. Допустимі рівні вмісту Cs137 і
Sr90 становлять: у молоці – 100 і 20; м’ясі – 200 і 20; хлібі – 20 і 5; карто-
плі – 60 і 20; грибах – 500 і 50 відповідно.
Оцінити ступінь забруднення харчових продуктів радіонуклідами
Cs137 і Sr90 (1), визначити основні дозоутворювальні харчові продукти (2),
дати якісну характеристику біологічних ефектів Cs137 і Sr90 (5) і вказати
їх можливі негативні наслідки для здоров’я (3), обґрунтувати заходи зі
зниження надходження радіонуклідів в організм людини (4).
Задача 21,2,3
Радіолог блоку променевої терапії, де джерелом іонізуючого випро-
мінювання є гамма-терапевтичний апарат, звернувся до сімейного ліка-
ря зі скаргами на загальну слабкість, підвищену втомлюваність, частий
біль голови, субфебрилітет. За результатами лабораторних досліджень
виявлено тромбоцитопенію, помірну лейкопенію. Трудовий стаж раді-
олога 10 років, потужність ефективної дози в середньому становить 20-
25 мЗв/рік.
Який вид іонізуючого випромінювання генерує вказаний апарат (1),
визначити фактор ризику (2) та його можливі негативні наслідки для
здоров’я (3), обґрунтувати заходи профілактики шкідливого впливу іо-
нізуючого опромінення (4), вказати терміни проведення періодичних
медичних оглядів цієї категорії працівників, перелік спеціалістів і лабо-
раторно-інструментальних досліджень, необхідних для проведення ме-
дичних оглядів (5).
Уміння та практичні навички
3 Потужність дози зовнішнього опромінення лікаря-рентгенолога
1,2,3
55
ДОДАТКИ
Додаток до практичного навика 5.26.
Студент, стать
Ф., ж А., ч В., ж Б., ч
Показник
Товщина шкірно-
жирової складки в 0,8 1 3 2
ділянці тріцепсу (см)
Індекс маси тіла 18 18 25 22
Швидка фізич-
Сухість шкіри і
Скарги на і психічна
Хейлоз, слизових оболо-
відсутні, втомлюваність,
Клінічні ознаки та дані ангуліт, нок ока, зни-
відхилень судоми м’язів,
анамнезу сухість ження гостроти
при огляді болі в ногах,
шкіри зору (особливо в
не виявлено втомлюваність
сутінках)
під час ходи
Екскреція вітаміну С зі
0,8 1,0 0,8 0,85
сечею, мг/год
Резистентність капі-
лярів 15 10 14 12
(к-ть петехій)
56
Х., ж С., ж Г., ж Д., ч К., ч Л., ж
20,8 30 16,5 28 22 35
Швидка втомлю-
Часті застудні Дратів-
Скарги Скарги ваність, набу-
захворювання, ливість, Кровоточи-
відсутні, відсутні, хання міжзубних
ціаноз губ, неспання, вість ясен,
відхилень відхилень сосочків, оро-
носа, кровото- інколи сухість
при огляді при огляді говіння волося-
чивість ясен пронос, шкіри,
не вияв- не вияв- них фолікулів
при чищенні лущення петехії
лено лено з поодинокими
зубів шкіри
петехіями
0,75 0,6 0,72 0,65 0,70 0,3
14 25 15 28 20 30
57
Додаток до практичного навика 5.33.
Вага- К-сть Вага- Кількість, г
Назва страв і про-
брутто, відходів, нетто, білків жирів вугле-
дуктів
г г г всього тв. всього р. водів
Каша молочна гречана, канапка
С Крупа гречана 50 0,5 49,5 5,9 – 1,2 1,2 30,7
н Молоко 150 – 150 3,9 3,9 3,6 – 7,1
і Цукор 20 – 20 – – – – 20,0
д
Сир нежирний 50 – 50 9,0 9,0 0,3 – 0,8
а
н Хліб житній 100 – 100 3,3 – 0,5 0,5 20,1
о Масло вершкове 10 – 10 0,06 0,06 8,3 – 0,09
к Шипшина суха 5 – 5 0,2 – – – 2,8
Разом 22,36 12,96 13,9 1,7 81,59
Гороховий суп, картопляне пюре
Горох 60 0,3 59,7 13,0 – 0,66 0,66 28,9
Картопля 400 160 240 4,6 – 0,22 0,22 43,0
Морква 25 5 20 0,25 – 0,03 0,03 1,3
Цибуля 25 4 21 0,3 – – – 1,8
О Капуста білока-
100 20 80 1,3 – – – 4,0
б чанна
і Яловичина І катег. 120 30 90 15,6 15,6 8,4 – –
д Сметана 50 – 50 1,2 1,2 7,6 – 1,6
Масло вершкове 5 – 5 0,03 0,03 4,1 – 0,05
Олія рафінована 20 – 20 – – 19,98 19,98 –
Хліб пшеничний 100 – 100 8,1 – 1,2 1,2 46,6
Яблука свіжі 120 – 120 0,48 – – – 13,6
Разом 44,86 16,83 42,19 22,09 140,85
Сирники,
Сир жирний 100 – 100 12,9 12,9 13,5 – 1,3
В Яйця 50 6,5 43,5 5,0 5,0 3,8 – 0,34
е Борошно пшен. в/г 10 – 10 0,98 – 0,08 0,08 6,8
ч Сметана 10 – 10 0,28 0,28 2,0 – 0,32
е Цукор 30 – 30 – – – – 30,0
р Яблучне варення 50 – 50 0,2 – – – 32,7
я Кава розчинна 2 – 2 0,3 – 0,07 0,07 0,13
Молоко 100 – 100 2,6 2,6 2,4 – 4,7
Разом 22,26 20,78 21,85 0,15 76,29
Фактична харчова та енергетична цінність
раціону студента (з урахуванням втрат при 89,5 50,6 77,9 23,9 298,7
тепловій обробці)
Рекомендована харчова та енергетична цін-
67,0 37,0 68,0 20,4 392,0
ність раціону
58
Енергоцін- Вітаміни, мг Мінеральні речовини, мг
ність, ккал А В1 В2 С РР Са Р Fe Mg
із сиром, відвар шипшини
157,2 – 0,19 0,09 – 1,66 31,1 132,7 3,57 43,6
76,4 0,015 0,03 0,14 0,6 0,12 154,4 109,2 0,12 16,8
80,0 – – – – – – – – –
41,9 – 0,02 0,13 0,25 0,32 88,0 112,0 0,15 12,0
98,1 – 0,09 0,06 – 0,34 19,0 78,0 1,3 24,5
75,3 0,05 – 0,001 – 0,01 2,2 1,9 0,02 0,3
12,0 – 0,01 0,04 24,0 0,07 3,0 0,9 1,26 0,9
540,9 0,065 0,34 0,461 24,85 2,52 297,7 434,7 6,42 98,1
з яловичиною, салат з капусти, фрукти
173,5 – 0,36 0,08 – 1,04 61,8 176,8 5,05 57,5
192,4 – 0,22 0,10 19,2 1,72 21,6 125,2 1,94 49,6
6,5 – 0,04 0,004 0,38 – 8,4 10,8 0,24 6,5
8,4 – 0,02 0,005 0,87 0,03 5,8 10,9 0,15 2,7
21,2 – 0,04 0,04 16,0 0,26 34,6 22,4 0,72 13,6
138,0 – 0,03 0,10 – 2,02 6,9 142,6 1,87 15,1
79,6 0,04 0,02 0,06 0,06 0,04 36,6 24,0 0,02 3,2
37,2 0,03 – – – 0,01 1,1 1,0 0,01 0,2
179,8 – – – – – – – – –
229,6 – 0,23 0,10 – 1,92 32,0 128,0 2,4 53,0
56,3 – 0,01 0,04 15,6 0,36 19,2 13,2 2,64 10,8
1122,5 0,07 0,97 0,529 52,11 7,4 228,0 654,9 15,04 212,2
кава з молоком
178,3 0,06 0,03 0,21 0,2 0,24 127,5 173,6 0,32 18,4
55,6 0,10 0,02 0,14 – 0,06 20,4 64,4 0,94 18,8
31,8 – 0,01 0,007 – 0,10 1,62 7,7 0,11 1,4
20,4 0,02 0,003 0,01 0,03 0,01 8,6 6,0 0,02 0,8
120,0 – – – – – – – – –
131,6 – 0,005 0,01 0,25 – 7,0 4,5 0,90 3,5
2,4 – – 0,02 – 0,38 1,8 4,5 0,11 –
50,8 0,01 0,02 0,09 0,4 0,08 102,9 72,8 0,08 11,2
590,9 0,19 0,088 0,49 0,88 0,87 269,82 333,5 2,48 54,1
2254,3 0,3 1,4 1,5 77,8 10,8 795,5 1423,1 23,9 364,4
2450,0 1,0 1,6 2,0 80,0 22,0 1200,0 1200,0 15,0 400,0
59
Додаток до практичного навика 5.34.
Вага- К-сть Вага- Кількість, г
Назва страв і
брутто, відходів, нетто, білків жирів вугле-
продуктів
г г г всього тв. всього р. водів
Картопля з м’ясним соусом,
І-й Картопля 300 30 270 4,0 - 0,19 0,19 37,6
с М’ясо 55 13,5 41,5 7,26 7,26 1,43 - -
н Молоко 50 - 50 1,3 1,3 1,2 - 2,35
і Борошно в/г 5 - 5 0,45 - 0,05 0,05 3,49
д
Цибуля 15 2,4 12,6 0,2 - - - 1,1
а
н Чай 1 - 1 0,2 - - - 0,06
о Цукор 40 - 40 - - - - 40,0
к Хліб пшеничний 350 - 350 28,35 - 4,2 4,2 163,1
Масло 23 - 23 0,138 0,138 19,0 - 0,207
Разом 41,9 8,7 26,1 4,44 247,91
ІІ-й Бісквіт з повидлом,
с
н Борошно в/г 50 - 50 4,5 - 0,5 0,5 34,85
і Яйце 60 7,8 52,2 6,1 6,1 4,5 - 0,4
д Повидло яблучне 10 - 10 0,04 - - - 6,53
а Кава 2 - 2 0,3 - 0,07 0,07 0,14
н Молоко 50 - 50 1,3 1,3 1,2 - 2,35
о Цукор 15 - 15 - - - - 15
к Разом 12,24 7,4 6,27 0,57 59,27
Борщ, картопляне
Капуста 100 20 80 1,42 - - - 4,1
Картопля 300 30 210 4,0 - 0,19 0,19 37,6
Буряк 70 14 56 0,9 - - - 5,5
О Морква 20 4 16 0,2 - 0,02 0,02 1,0
б
Цибуля 15 2,4 12,6 0,2 - - - 1,1
і
Масло вершкове 10 - 10 0,06 0,06 6,2 - 0,1
д
М’ясо 110 27 83 14,52 14,52 2,86 - -
Молоко 20 - 20 0,56 0,56 0,62 - 0,9
Сметана 10 - 10 0,21 0,21 2,82 - 0,31
Сік яблучний 150 - 150 0,75 - - - 17,55
Разом 22,82 15,35 12,71 0,21 68,16
60
Енерго- Вітаміни, мг Мінеральні речовини, мг
цінність,
ккал А В1 В2 С РР Са Р Fe Mg
61
Продовження додатка 5.34
Макарони з сосисками,
В
е Сосиски 100 1,5 98,5 12,0 12,0 19,1 - -
ч Макарони в/г 200 - 200 19,76 - 1,69 1,69 136,86
е Чай 1 - 1 0,2 - - - 0,06
р Цукор 10 - 10 - - - - 10,0
я Печиво 50 - 50 5,2 - 2,6 - 38,1
Разом 37,16 12,0 23,39 1,69 185,02
Фактична харчова та енергетична цінність
раціону хворого на гострий радикуліт 114,1 43,5 68,5 6,9 560,4
(з урахуванням втрат при тепловій обробці)
Рекомендована харчова та енергетична цін-
96,2 48,0 68 20,4 358,6
ність лікувального харчування
62
чай з печивом
219,9 - - - - - 7,0 150,0 1,8 18,0
641,69 - 0,255 0,136 - 1,936 32,4 28,8 2,16 28,8
1,04 - - 0,02 0,08 0,06 4,6 7,4 0,7 4,0
40,0 - - - - - - - - -
196,6 - 0,04 0,04 - 0,375 - - - -
1099,23 - 0,295 0,196 0,08 2,37 44,0 186,2 4,66 50,8
3307,3 0,3 2,5 2,1 57,0 14,5 481,7 1463,7 39,1 454,5
2431,2 1,0 1,6 2,0 80,0 22,0 1200,0 1200,0 15,0 400,0
63
Додаток до практичного навика 5.35.
Вага- К-сть Вага- Кількість, г
Назва продуктів брутто, відходів, нетто, білків жирів вугле-
г г г всього тв. всього р. водів
І-й Молочна гречана каша,
с
н Крупа гречана 75 0,8 74,2 8,8 – 1,8 1,8 46,0
і Молоко 100 – 100 2,6 2,6 2,4 – 4,7
д Масло вершкове 5 – 5 0,03 0,03 3,1 – 0,05
а Сир нежирний 100 – 100 18,0 18,0 0,6 – 1,5
н Чай 0,5 – 0,5 0,1 – – – 0,03
о Печиво здобне 20 – 20 2,1 – 1,0 – 15,2
к Разом 31,63 20,63 8,9 1,8 67,48
ІІ-й Салат з буряків,
с
н Буряки 70 14 56 0,9 – – – 5,5
і Олія рафінована 20 – 20 – – 19,98 19,98 –
д Хліб житній 100 – 100 6,6 – 1,0 1,0 40,2
а Масло вершкове 5 – 5 0,03 0,03 4,1 – 0,05
н Сир твердий 20 0,6 19,4 4,5 4,5 5,8 – –
о Шипшина суха 10 – 10 0,4 – – – 5,5
к Разом 12,43 4,53 30,9 20,98 51,25
Суп овочевий, короп відварний
Капуста
50 10 40 0,7 – – – 2,0
білокачанна
Помідори 30 1,5 28,5 0,2 – – – 1,1
Морква 20 4 16 0,2 – 0,02 0,02 1,0
Горошок зелений 30 – 30 1,5 – 0,06 0,06 3,6
О Цибуля 15 2,4 12,6 0,2 – – – 1,1
б Сметана, 20% 25 – 25 0,6 0,6 3,8 – 0,8
і
Масло вершкове 10 – 10 0,06 0,06 6,2 – 0,1
д
Короп відварний 210 113,4 96,6 14,3 14,3 2,6 – –
Картопля 200 80 120 2,3 – 0,11 0,11 21,5
Масло вершкове 10 – 10 0,06 0,06 6,2 – 0,1
Молоко 25 – 25 0,6 0,6 0,6 – 1,2
Чай 0,5 – 0,5 0,1 – – – 0,03
Хліб житній 100 – 100 6,6 – 1,0 1,0 40,2
Разом 27,4 15,6 20,6 1,2 72,7
64
Енерго- Вітаміни, мг Мінеральні речовини, мг
цінність,
ккал А В1 В2 С РР Са Р Fe Mg
65
Продовження додатка 5.35
П
Терта морква,
і
д Морква 130 26 104 1,4 – 0,1 0,1 7,3
в Олія рафінована 10 – 10 – – 9,99 9,99 –
е Сухарі з пшенич-
ч 50 – 50 3,8 – 0,5 0,5 23,7
ного хліба
і Какао 5 – 5 1,1 – 0,8 0,8 1,3
р
Молоко 50 – 50 1,3 1,3 1,2 – 2,4
о
к Разом 7,6 1,3 12,6 11,4 34,7
Омлет паровий,
В Яйця 60 7,8 52,2 6,1 6,1 4,5 – 0,4
е Молоко 25 – 25 0,6 0,6 0,6 – 1,2
ч
Масло вершкове 5 – 5 0,03 0,03 3,1 – 0,05
е
Хліб житній 100 – 100 6,6 – 1,0 1,0 40,2
р
я Печені яблука 200 – 200 0,8 – – – 20,6
Кефір нежирний 200 – 200 5,6 5,6 2,0 – 8,2
Разом 19,7 12,3 11,2 1,0 70,7
Фактична харчова та енергетична цінність
раціону хворого на цукровий діабет 98,8 54,4 84,2 36,4 296,8
(з врахуванням витрат на теплову обробку)
Рекомендована харчова та енергетична
96,2 48,0 68 20,4 358,6
цінність лікувального харчування
66
какао з молоком, сухарі
35,7 – 0,17 0,02 5,2 – 47,8 62,4 1,50 37,4
89,9 – – – – – – – – –
114,5 – 0,06 0,03 – 0,64 11,3 38,7 0,70 15,8
16,8 – 0,01 0,02 – 0,09 0,8 34,7 0,54 4,1
24,8 0,01 0,02 0,04 0,2 0,08 51,6 36,4 0,04 5,6
281,7 0,01 0,26 0,11 5,4 0,81 111,5 172,2 2,78 62,9
2338,9 0,4 1,7 2,0 93,1 10,3 1211,4 1766,4 28,3 490,6
2431,2 1,0 1,6 2,0 80,0 22,0 1200,0 1200,0 15,0 400,0
67
Додаток до практичного навика 5.36.
68
Енерго- Вітаміни, мг Мінеральні речовини, мг
цінність,
ккал А В1 В2 С РР Са Р Fe Mg
69
Продовження додатка 5.36
П Молоко з
і
д
Молоко 200 - 200 5,6 5,6 6,2 9,0
в
е
ч
Печиво вівсяне 20 - 20 2,04 2,6 13,12
і
р
о Разом 7,64 5,6 8,8 22,12
к
Сосиски з кашею,
Сосиски 100 1,5 98,5 12,0 12,0 19,1 -
В Крупа пшенична 20 - 20 1,9 0,14 14,02
е Масло вершкове 5 - 5 0,02 0,02 3,92 0,02
ч
Морква 60 12 48 0,6 - 3,66
е
Яблука 50 6 44 0,1 - 5,05
р
я Цукор 5 5 - - 4,77
Молоко 100 - 100 2,8 2,8 3,2 4,7
Булка 30 - 30 2,1 0,2 14,96
Разом 19,52 14,82 26,56 47,18
Фактична харчова та енергетична цінність
раціону 5-ти річного хлопчика (з урахуван- 73,07 52,61 71,16 4,69 227,32
ням втрат при тепловій обробці)
Рекомендована харчова та енергетична
65 33 58 17,4 305
цінність добового раціону харчування
70
печивом
198,24 0,04 0,07 0,27 2,01 0,2 254,75 233,3 0,61 29,2
1844,03 0,24 0,87 1,38 45,39 4,29 919,27 1439,76 14,92 270,07
71
Додаток до практичного навика 5.37.
Вага- К-сть Вага- Кількість, г
Назва продуктів брутто, відходів, нетто, білків жирів вугле-
г г г всього тв. всього р. водів
І-й Каша молочна
с
н Рис 50 0,5 49,5 3,3 – 0,27 0,27 34,9
і Молоко 100 – 100 2,6 2,6 2,4 – 4,7
д Масло вершкове 25 – 25 0,15 0,15 15,5 – 0,25
а Чай 0,3 – 0,3 0,06 – – – 0,02
н Цукор 20 – 20 – – – – 20,0
о Хліб житній 50 – 50 3,3 – 0,5 0,5 20,1
к Разом 9,41 2,75 18,67 0,77 79,97
ІІ-й
Сир,
с
н
і Молоко 200 – 200 5,2 5,2 4,8 – 9,4
д
а Сирок дитячий 100 – 100 9,1 9,1 23,0 – 18,5
н
о Разом 14,3 14,3 27,8 – 27,9
к
Суп-пюре з пшоном, биточки парові
Пшоно 30 – 30 3,4 – 0,86 0,86 16,5
Яйце 25 3,25 21,75 2,5 2,5 1,9 – 0,17
Свинина 54 8,1 45,9 6,2 6,2 11,4 – –
О Сметана 10 – 10 0,24 0,24 1,52 – 0,32
б Масло вершкове 15 – 15 0,08 0,08 9,3 – 0,15
і Картопля 400 160 240 4,6 – 0,22 0,22 43,0
д Морква 12 2,4 9,6 0,12 – 0,01 0,01 0,6
Цибуля 12 1,92 10,1 0,16 – – – 0,88
Хліб житній 50 – 50 3,3 – 0,5 0,5 20,1
Яблука 40 4,8 35,2 0,14 – – – 3,6
Цукор 8 – 8 – – – – 8,0
Разом 20,74 9,02 25,71 1,59 93,32
72
Енерго- Вітаміни, мг Мінеральні речовини, мг
цінність,
ккал А В1 В2 С РР Са Р Fe Mg
101,6 0,02 0,04 0,18 0,8 0,16 205,8 145,6 0,16 22,4
317,4 0,10 0,03 0,30 0,5 0,30 135,0 200,0 0,4 23,0
419,0 0,12 0,07 0,48 1,3 0,46 340,8 345,6 0,56 45,4
73
Продовження додатка 5.37
П
Кефір з
і
д
в Кефір жирний 180 – 180 5,04 5,04 5,8 – 7,4
е
ч
Печиво 40 – 40 4,16 – 2,1 – 30,5
і
р
о Разом 9,2 5,04 7,9 – 37,9
к
Суп молочний вермішелевий,
В Вермішель в/г 50 – 50 4,9 – 0,42 0,42 34,2
е Молоко 150 – 150 3,9 3,9 3,6 – 7,1
ч
Масло вершкове 5 – 5 0,03 0,03 4,1 – 0,05
е
Хліб житній 50 – 50 3,3 – 0,5 0,5 20,1
р
я Чай 0,3 – 0,3 0,06 – – – 0,02
Цукор 8 – 8 – – – – 8,0
Разом 12,19 3,93 8,62 0,92 69,47
Фактична харчова та енергетична цінність
раціону 7-ми річних дітей (з урахуванням 65,8 35,0 88,7 3,3 308,6
втрат при тепловій обробці)
Рекомендована харчова та енергетична
78 39 70 21 365
цінність раціону харчування
74
печивом
101,5 0,04 0,05 0,31 1,26 0,25 216,0 120,0 0,18 15,2
258,8 0,04 0,08 0,34 1,26 0,55 217,7 168,8 0,90 24,0
чай з хлібом
160,2 – 0,06 0,03 – 0,48 8,1 39,2 0,54 7,2
76,4 0,015 0,03 0,14 0,6 0,12 154,4 109,2 0,12 16,8
37,2 0,03 – – – 0,01 1,1 0,95 0,01 0,2
98,1 – 0,09 0,06 – 0,34 19,0 78,0 1,30 24,5
0,32 – – 0,003 0,01 0,02 1,4 2,2 0,23 1,2
32,0 – – – – – – – – –
404,22 0,05 0,18 0,23 0,61 0,97 184,0 229,6 2,2 49,9
2295,2 0,4 1,1 1,5 25,2 6,6 963,7 1323,4 13,2 293,4
75
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ванханен В.В. Нутріціологія: Підручник / В.В. Ванханен, В.Д. Ван-
ханен, В.І. Ципріян. – Донецьк: Донеччина, 2001. – 475 с.
2. Гжегоцький М.Р. Нариси профілактичної медицини / [М.Р. Гжегоць-
кий, В.І. Федоренко, Б.М. Штабський]; за ред. Б.М. Штабського. –
Львів: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – 400 с.
3. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / [В.І. Берзінь, Л.В. Подрігало,
В.Д. Ванханен та ін.]; за ред. В.І. Берзіня. – К.: Асканія, 2012. – 304 с.
4. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний
нагляд) / [Л.Г. Александрова, М.І. Веремей, Л.Т. Гвозденко]; за ред.
А.М. Шевченка, О.П. Яворовського.– Вінниця: НОВА КНИГА, 2005.
5. Гігієна праці : підручник / [Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський,
А.М. Шевченко та ін.]; за ред. Ю.І. Кундієва, О.П. Яворовського. –
Київ.: ВСВ «Медицина», 2011. – 904 c.
6. Гігієна та екологія / [В.Г. Бардов, В.Ф. Москаленко, С.Т. Омельчук та
ін.]; за ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 720 с.
7. Гігієна харчування з основами нутріціології. у 2 кн. / [Т.І. Аністра-
тенко, Т.М. Білко, Благодарова О.В. та ін.]; за ред. В.І. Ципріяна. –
Київ: Медицина, 2007.– Т. 1, 528 с.– Т. 2, 560 с.
8. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами
екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. – Київ.: Здоров’я, 2004. – 788 c.
9. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / [І.І. Даценко,
О.Б. Денисюк, С.Л. Долошицький та ін.]; за ред. І.І. Даценко. – Львів:
Світ, 2001. – 472 с.
10. Комунальна гігієна / [Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий та ін.];
за ред. Є.Г. Гончарука. – Київ: Здоров’я, 2003. – 728 с.
11. Кочін І.В. Медицина катастроф / [І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Си-
доренко]; за ред. І.В. Кочіна. – Київ: Здоров’я, 2008. – 724 с.
12. Радіаційна гігієна: Підручник / [В.Я. Уманський, Д.О. Ластков,
С.Т. Омельчук та ін.]; за ред. В.Я. Уманського, С.Т. Омельчука. – До-
нецьк: Норд-Прес, 2009. – 143 с.
13. Штабский Б.М. Профилактическая токсикология и прикладная фи-
зиология: общность проблем и пути решения./ Б.М. Штабский,
М.Р. Гжегоцкий. – Львов: Наутилус, 2003. – 342 с.
76