Причини формування станово-представницької монархії
та посилення королівської влади:
1. Бурхливе зростання міст, кількості міського населення; Ріст ремесла і
торгівлі дозволяв містам надавати монархії значно більшу допомогу. 2. Прагнення міст звільнитися від зверхності феодалів; Укріпились зв’язки міст і монархії. 3. Зміцнення внутрішнього ринку та перехід від натурального оплати, розвиток товарно-грошових відносин. 4. Навколо королівської влади об’єднались основні групи середнього і дрібного дворянства, яким монархія могла дати також нові джерела прибутків у вигляді служби в армії й у державному апараті. 5. Сильна королівська влада потрібна для боротьби з зовнішнім ворогом.
Якими б малорезультативними не були хрестові походи для європейських
рицарів, їхні наслідки для самої Європи були надзвичайно важливими. За двісті років безперервної війни зі Сходом європейці зустрілися з його набагато вищою культурою, познайомилися з предметами розкоші – шовком, цукром, порцеляною, досконалими виробами зі скла, дамаською сталлю тощо. Виникло поняття моди. Щоб задовольнити різко зростаючий попит на ці товари, феодалові потрібні були гроші. Колишня натуральна оплата перестала їх задовольняти. З іншого боку, самі хрестові походи вимагали грошей – на зброю для війська, кораблі, парусину і харчові припаси. Феодали почали пошук джерел грошових надходжень, замінюючи попередні натуральні повинності ремісників і селян на виплату ними фіксованих грошових сум. Найбільше від хрестових походів виграли європейські міста, в яких різко зріс попит на вироби ремісників – спершу на кораблі, зброю, а далі на посуд, меблі, модний одяг, ювелірні прикраси. Міста почали багатішати. Намагання феодалів вирушити у хрестовий похід кожного разу вимагали грошової підтримки. Міста були готові надати потрібні феодалам суми в обмін на звільнення. З'являються постійно діючі представницькі установи. У Франції – це Генеральні штати, в Німеччині – рейхстаг і ландтаги, в Іспанії – кортеси, в Англії – парламент, в Польщі – сейм, у Чехії – снем і т. д. і т. п.