Переможці ІІІ (заочного) етапу

VIII Всеукраїнського конкурсу

"Учитель року - 2003"

АНДРЄЄВА ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

учитель географії обласного ліцею на базі Харківської державної академії

Узагальнила досвід роботи з теми "Особистісно орієнтовані педагогічні технології у

викладанні географії". Провідна ідея досвіду: розробка і використання активних форм і
методів навчання, спрямованих на ефективний розвиток інтелектуальних творчих
можливостей учнів, їх самоствердження і самореалізацію як особистостей на основі
створення стійких традицій демократичного співробітництва вчителів і учнів.
Секрет педагогічної майстерності - в умінні надзвичайно тонко керувати процесом
навчання, стимулювати активність учнів, створювати пошукові ситуації, органічно
поєднуючи колективні форми з груповими та індивідуальними. Педагогічне кредо:
"Завжди пізнавати світ і себе, навчати цьому інших".

ВОРОБЙОВА РАЇСА МИКОЛАЇВНА

учитель географії Чорноморівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Каховського району Херсонської
області

Головна ідея: формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, здатної

навчатися протягом всього життя, спроможної застосовувати знання в певних ситуаціях.
Проблема, над якою працює вчитель - "Розвиток творчої особистості учня на уроках
географії".
Педагогічне кредо: Саме вчитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися
вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, доброго настрою, при якому
працюватиметься швидше і результативніше".

ГАВРИЛЮК ОЛЬГА СТЕПАНІВНА

вчитель географії ЗОШ №5, м.Рівне

Розробила власну методику створення мотиваційної сфери навчальної діяльності.

Класифікує пізнавальні мотиви навчання, серед яких провідним є інтерес до знань і до
процесу їх здобуття, бажання розширити кругозір.
Узагальнено її досвід роботи за темою "Технологія формування мотивації пізнавальної
діяльності учнів на уроках географії".
Педагогічне кредо: "Мотивація творчих здібностей учнів, як умова реалізації ідей суб'єкт-
суб'єктивного навчання".

ГАРКАВЧЕНКО ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

учитель географії ЗОШ №286, м.Київ

Основним науковим дослідженням, яке вона проводить протягом трьох років, є питання
критичного мислення. Районний методичний центр здійснює впровадження цієї методики
в школах району.
Кожен урок розвиває критичне мислення учнів, уміння використовувати набуті знання в
нестандартних ситуаціях. Зміст тем розкриває з наукових позицій, використовуючи
досягнення географічної науки. На уроках проводить експериментальні дослідження
пошукового характеру.
Педагогічне кредо: "Створення умов для всебічного розвитку дитини, розкриття її
таланту, здібностей, обдарувань".

КОСТЮК ВАЛЕНТИН НИКАНДРОВИЧ

учитель ЗОШ І-ІІІ ступенів №44, м.Одеса

Традиційні форми навчання поєднує з інноваційними. Ерудит та інтелектуал. Проблема,

над якою працює вчитель: "Застосування елементів кооперативного навчання на уроках
географії". Свою творчість будує на життєвих пошуках.
Педагогічне кредо: "Ставлення до учня, як до
дорослого, завжди пам'ятаючи що це дитина".
ГРИГОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ
учитель ЗОШ №18 модульної технології навчання, м.Сімферополь АР Крим

Основна проблема над якою працює вчитель - це: "Удосконалення методів і прийомів
роботи з обдарованими дітьми через формування самостійного пошуку причинно-
наслідкових зв'язків і вмінь роботи з різноманітними джерелами географічної інформації".
Уроки будує за модульною технологією навчання.
У процесі викладання предмета широко використовує міжпредметні зв'язки природничого
циклу.
Педагогічне кредо: "Сприяти розвиткові творчості учнів через проведення конкурсів,
змагань та різних форм на уроках для забезпечення глибокого засвоєння основ наук".

ЛОКТІОНОВ ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

учитель географії ЗОШ №22, м.Харцизьк Донецької області

Узагальнив досвід "Управління самоосвітньою діяльністю у процесі вивчення шкільного

курсу географії".
Враховуючи вікові особливості учнів, їх інтелектуальний рівень, здатність до
самостійного засвоєння знань, до пошуково-дослідницької роботи, скеровує діяльність на
мислення школярів та застосування набутих знань на практиці. Постійний моніторинг
самоосвітньої діяльності є запорукою успішної взаємодії учнів і вчителя, як рівноправних
партнерів, зацікавлених в отриманні позитивних результатів своєї роботи.
Педагогічне кредо: "Треба вчити не думкам, а думати" (Е. Кант).

СИНЯ НАДІЯ АНТОНІВНА

учитель географії гімназії №14, м.Луцьк Волинської області
На уроках використовує інноваційні технології, спираючись на методику особистісно
зорієнтованого підходу до навчального процесу. Працює над проблемою "Інноваційні
технології як дієвий засіб підвищення ефективності уроків географії. Використання
елементів народознавства на уроках географії".
Життєве кредо: "Якщо не займатися творчою працею на користь народу, то не варто й
жити".

ТОРЖЕВСЬКА ОЛЕНА РОМУАЛЬДІВНА

учитель географії ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, м.Ніжин Чернігівської області

Працює над проблемою "Віршовані форми проведення уроків географії як метод

активізації розумової та творчої активності учнів в особистісно орієнтованій системі
навчання".
Основними завданнями у своїй роботі вважає розвиток пізнавальної, творчої, розумової
активності учнів, стимуляцію в них інтересу до знань і активізацію самостійно-пошукової
роботи шляхом авторських віршованих уроків, віршованих завдань.
Педагогічне кредо:
"Світ по імені - Земля!
Світ, живу в якому я!
Світ, який пізнать важливо,
Жити в ньому нам щасливо!"

УДОВИЧЕНКО ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

учитель географії ЗОШ І-ІІІ ступенів №23, м.Суми

Працює над методичною проблемою "Активізація розумової діяльності учнів на уроках

географії шляхом застосування інноваційних технологій".
Використовує прогресивні педагогічні технології, зорієнтовані на розвиток особистості.
Вважає, що особливістю навчально-виховного процесу в сучасній школі є співдружність
та співробітництво педагога й вихованця. Використовує різноманітні форми та методи
організації навчальної діяльності, що сприяють розкриттю суб'єктивного досвіду учнів,
створюють атмосферу зацікавленості кожного школяра.
Життєве кредо: "Боротися та шукати, Знайти та не здаватись!" (В. Каверін).

ФІЛІПЧАК ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

учитель географії районної класичної гімназії м.Боярка Києво-Святошинського району
Київської області

Працюючи на проблемою "Інноваційний підхід до організації самостійної роботи на

уроках географії", учитель розробила власну технологію впровадження цієї ідеї в
навчально-виховний процес, а також систему нетрадиційних занять, які допомагають
реалізувати її авторську концепцію, формують у школярів навички самостійної праці,
здатність до критичного аналізу й оцінки та творчих пошуків.
Педагогічне кредо: "Духовність врятує нас, духовність розбудує Українську державу".

ШЕВЧУК ОЛЬГА ІВАНІВНА

учитель географії міського ліцею №3 медичного профілю м.Чернівці

Працює над проблемою: "Оптимізація процесу навчання - застосування різноманітних

форм, методів та методичних прийомів роботи в процесі вивчення географії у
профільному навчальному закладі".
Системно працює над реалізацією триєдиної мети навчання. Опрацювала методику
організації пошукової та проектної діяльності учнів у процесі викладання географії.
!!!!!Педагогічне кредо: "Творча педагогічна співпраця
вчителя та учня як рівноправних суб'єктів навчально-
виховного процесу".

“ЖМЕРИНКА-СІТІ” + “КОЛОРИТ” (об’єднана)

блог жмеринської міської газети
Знайомтесь: “Учитель року – 2007″

8:08 pm, 28 Бер. 2007

Праця вчителя – це не тільки важкий труд, а певна інтрига, бо чітко спрогнозувати свої дії
та те, що тебе чекає на уроці, неможливо. Лише справжні вчителі, ті, що прийшли до
школи за покликанням, радіючи кожній зустрічі із дітьми, вибудовують свій урок, як
справжній твір мистецтва.

Великою нагодою поміркувати про це є Всеукраїнський конкурс «Учитель року», який

стартував в Україні ще в 1995 році і відповідно до Указу Президента України від 29.06 №
498 та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1998 р. № 638 став щорічним
конкурсом професійної майстерності педагогів з певної номінації. Так цьогорічний
конкурс «Учитель року – 2007» проводвся з таких номінаціях:

- учитель української мови та літератури;

- учитель права;

- учитель математики;

- учитель образотворчого мистецтва;

- учитель трудового навчання.

Організацією міського конкурсу переймалися члени оргкомітету, до якого ввійшли не

лише працівники управління освіти, а педагоги, які у попередні роки самі були
учасниками такого конкурсу. Це Людмила Броніславівна Антонічева – вчителька
української мови і літератури ЗОШ І-ІІІ ст. №4 та Людмила Василівна Бігун – вчителька
хімії, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст. № 6. За умовами Положення конкурс проходив у
два етапи:

І етап – 30 листопада 2006 р. – робота учасниць з психолого-педагогічною ситуацією;

ІІ етап – 15 грудня 2006 р. – проведення уроків поза межами школи, в якій працює
конкурсант.

Учасники конкурсу
СОКОЛЮК Людмила Володимирівна – вчителька математики НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ліцей».
Педагогічний стаж 29 років, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії».
Життєве кредо вчительки: Бути завжди людиною порядною, чесною, доброю. Згадуючи
початок своєї педагогічної кар’єри і першу зустріч з учнями Людмила Володимирівна
сказала: «Було дуже тривожно, боязко, але після уроку на душі стало легко, з’явилась
впевненість у тому, що професію обрала правильно».

ШКИРИНДА Валентина Миколаївна – вчителька української мови та літератури ЗОШ І-

ІІІ ст. №3. Педагогічний стаж 28 років, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої
категорії», педагогічне звання «Старший вчитель». На питання анкети «Ваші перші
враження від першої зустрічі із учнями та вчителями-колегами» вчителька відповіла: «Від
першої зустрічі з колегами зрозуміла, що життя не таке просте, як про це читала в
улюблених книжках. З учнями з першої хвилини зустрічі знайшла спільну мову, однак
зрозуміла, щоб бути їм потрібною і цікавою, необхідно постійно вдосконалюватись як
фахівцю».

ПРИЙМАК Людмила Георгіївна – вчителька математики ЗОШ І-ІІІ ст. №3. Педагогічний
стаж 26 років, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання
«Вчитель-методист». Життєве кредо вчительки: «Життя прекрасне двома речами:
можливістю викладати математику і можливістю вивчати її».

ЗАРЖИЦЬКА Оксана Вікторівна – вчителька історії та права ЗОШ І-ІІІ ст. №4.
Педагогічний стаж 5 років, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст». Життєве кредо
вчительки: «Йти вперед до обраної мети, при цьому постійно вдосконалювати свій
інтелектуальний та професійний рівень». На питання анкети «Що ви більше за все цінуєте
в собі?» Оксана Вікторівна відповіла: «Пунктуальність, відвертість, відповідальність та
чесність».

КОВАЛЬОВА Зінаїда Володимирівна – вчителька математики НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-

гімназія». Педагогічний стаж 26 років, кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої
категорії». Про свої захоплення Зінаїда Володимирівна відповіла так: «Люблю читати,
люблю природу, люблю працювати на землі, а ще люблю подорожувати». А на питання
анкети «Що очікуєте від конкурсу?» вчителька зізналась «Сподіваюсь на нові враження,
нову для себе інформацію та на обмін з колегами набутого досвіду».

Всі учасники міського конкурсу продемонстрували достатній рівень обізнаності із

сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки, методики, дидактики викладання
навчальних предметів, зуміли адаптувати відповідно до свого педагогічного досвіду
запропоновану конкретну психолого-педагогічну ситуацію і запропонувати шляхи її
розв’язання. Журі у складі таких досвідчених педагогів міста, як: Петра Павловича
Васяновича – начальник управління освіти, голови журі, Василя Івановича Дідковського –
директора школи-інтернат, вчителя математики, Олени Лориківни Переверзєвої – заст.
директора з навч.-виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ст. №1, вчителя фізики, Зінаїди Григорівни
Гуменюк – заст. директора з виховної роботи ЗОШ І-ІІІ ст. № 6, вчителя, Тетяни
Аркадіївни Юрчак – вчителя історії та права школи-інтернат, Валентини Анатоліївни
Тетеревльової – практичного психолога школи-інтернат, аналізуючи участь конкурсантів
у ІІ етапі «Урок», відзначили досить високий професійний та методичний рівень уроків.
Кожний урок для справжнього вчителя – це іспит, який він складає перед
найвимогливішими екзаменаторами – дітьми, а тим паче, коли це діти «чужі», ті, котрих
він не навчає. Експериментальним майданчиком у проведенні уроків на цей раз була
загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1 (директор Мороз В.Б., заступник директора з
навчально-виховної роботи Переверзєва О.Л.).
Перегляд уроків створив враження панорами як щодо типів, форм, методів та прийомів
роботи. Неквапливий, але змістовний, чітко продуманий у структурі та з використанням
навчальної гри – такий був урок вчительки НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ліцею» Людмили
Володимирівни Соколюк. На високому методичному і професійному рівні провела
конкурсний урок Людмила Георгіївна Приймак – вчителька ЗОШ І-ІІІ ст. №3.

«В чому сенс життя?» – така була тема конкурсного уроку з мови в 11 класі вчительки
Валентини Миколаївни Шкиринди. Вільне володіння вчителем фактичним мовним
матеріалом, висока культура педагогічного спілкування та вміння створити емоційно-
проблемну ситуацію забезпечили реалізацію триєдиної мети уроку. Цікаво з елементами
інтерактивних форм роботи провела урок права в 9 класі наймолодша учасниця конкурсу
Оксана Вікторівна Заржицька.

Високий рівень організації класичного уроку з практичним застосуванням математичних

знань продемонструвала Зінаїда Володимирівна Ковальова.
Членами журі міського конкурсу були проаналізовані результати двох етапів та визнано
переможцем міського конкурсу «Учитель року – 2007» вчительку української мови та
літератури ЗОШ І-ІІІ ст. №3 – Валентину Миколаївну Шкиринду.

Вітаємо всіх учасників конкурсу! І нехай Ваші, мрії заздрять вашим можливостям!

Скарбничка вчителяКресак Наталя Миколаївна

Вчитель початкових класів
Рік народження: 1975, 14 березня
Місце роботи: КСШ №118
В своїй роботі використовую метод проектної діяльності.
Вважаю, що саме він :
- відкриває можливості формування власного життєвого досвіду дитини по взаємодії з
навколишнім світом;
- є педагогічною технологією, що актуалізує суб'єктну позицію дитини в педагогічному
процесі;
- є методом, що йде від дитячих потреб і інтересів, вікових і індивідуальних особливостей;
- це один з небагатьох методів, що виводять педагогічний процес із стін дитячої установи
в навколишній світ, природну і соціальну середу

Педагогічне кредо

"Головне - навчити дітей мислити"

Б. Брехт

Життєве кредо

Доводиться бігти з усіх ніг лише для того, щоб залишитися на тому самому місці. Якщо
хочеш потрапити в інше місце, потрібно бігти вдвічі швидше…

Льюіс Керрол.

«Аліса у країні Чудес»

Мапа сайту
Посилання
Контакти
Структура ІППО
Про інститут

Головна
Курси
Семінари
Конференції
Конкурси
Олімпіади
ЗНО

НОВИНИ АНОНСИ
ОСТАННІ НОВИНИ
INTEL У КИЄВІ

НАУКОВА РОБОТА ІППО ВЧЕНА РАДА

КАФЕДРИ
НМЦ
Управління освітою та методичною роботою
Зовнішнього незалежного оцінювання
Профільного навчання
Практичної психології
НДЛ
ЕКСПЕРИМЕНТИ

НАВЧАЛЬНА РОБОТА БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

КМС
ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

МЕТОДИЧНА РОБОТА ПОРАДНИК МЕТОДИСТА

КОРЕСПОНДЕНТИ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД
УЧИТЕЛЬ РОКУ
МЕТОДИЧНІ ІДЕЇ

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ: ВЧИТЕЛІВ

ПРАЦІВНИКІВ ДНЗ
МЕТОДИСТІВ
ШКОЛЯРІВ
СТУДЕНТІВ
БАТЬКІВ
ПРАЦІВНИКІВ ІППО

Склад НМЦ управління освітою та методичною роботою

СВІТЛАНА АНДРІЇВНА ПАЗЮК

закінчила Київський державний педагогічний інститут імені О.М.Горького за
спеціальністю «російська мова та література». Педагогічний стаж – 30 років.
Здійснює керівництво НМЦ управління освітою та методичною роботою. Координує
роботу підрозділів ІППО щодо надання методичної допомоги керівникам та педагогічним
працівникам навчальних закладів. Опікується оновленням нормативно-правової бази, що
на її основі відбувається вдосконалення навчально-виховного процесу в ЗНЗ столиці.
Забезпечує підготовку статистичних звітів для органів управління освітою м. Києва.
Життєве кредо: правда – це перемога сумління в людині.

ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА ВЕНГЛОВСЬКА

закінчила Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова за
спеціальністю «дошкільне виховання» (2000 р.).
Опікується організацією та проведенням Всеукраїнських учнівських та педагогічних
конкурсів, зокрема ІІ (міського) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
Життєве кредо: «Щоб дійти до мети, передовсім потрібно йти!» (Оноре де Бальзак).

СВІТЛАНА РОМАНІВНА ХІМКО

закінчила Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В.Стефаника за
спеціальністю «російська мова та література» (1980 р.).
У НМЦ управління освітою та методичною роботою відповідає за вивчення та
узагальнення нормативно-правової бази з питань роботи з обдарованою молоддю,
координує організаційну роботу щодо проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад із
базових дисциплін, конкурсів, олімпіадних шкіл серед учнів СЗШ м. Києва.
Життєве кредо:«Життя – це передусім любов. Навчитися можна лише того, що любиш, і
зрозуміти можна лише те, що любиш» (Д. Гранін).

ОКСАНА В’ЯЧЕСЛАВІВНА ФЕДОТОВА

закінчила Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю
«російська мова та література» (1998 р.).
У НМЦ управління освітою та методичною роботою координує роботу методистів
Інституту післядипломної педагогічної освіти КМПУ ім. Б.Д. Грінченка щодо виявлення,
вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду вчителів ЗНЗ та
вихователів ДНЗ м. Києва, веде облік методистів-кореспондентів кафедр та науково-
методичних центрів ІППО КМПУ ім. Б.Д. Грінченка.
Життєве кредо:«Найкращий спосіб досягти успіху в майбутньому – самому його творити»
(Робін Шарма).
Наш ліцей > Життєве кредо
Школа, віват!
Віват, фортеця знань!
Прийми уклін наш до землі
І безліч побажань.

Ліцей № 25 - школа нового типу. Це відомий навчальний заклад у місті та області,

колективом якого створено імідж престижного навчального закладу. Визнання нашого
ліцею базується на глибоких освітянських традиціях, високому рівні викладання, свободі
творчості учнів та вчителів. Результативність та ефективність роботи учасників
навчально-виховного процесу підтверджується перемогою у міському огляді "Школа
року" (2000 р.), а щорічно ліцей серед лідерів навчальних закладів міста. Для випускників
наш ліцей є школою професійної кар’єри. А тому саме у нас навчаються діти і внуки
наших випускників.

Недавно житомирська школа №25 ім. М.О.Щорса відзначила 85-ти річчя. Ідуть роки ...

Зберігаючи традиції, педагогічний колектив в постійному творчому пошуку, русі вперед.

Це життєве кредо зумовлювало нові концептуальні підходи, а, отже, й мету, завдання та

пріоритетні напрямки діяльності. А саме:
реалізація особистісно орієнтованого навчального доступу до здобуття рівноцінної освіти
відповідно до індивідуальних нахилів, здібностей, потреб учня, розширення можливості
соціалізації випускників, підготовка їх до свідомого вибору професії;
забезпечення удосконалення педагогічної майстерності вчителів;
впровадження в практику новітніх технологій;
демократизація управлінської діяльності шкільного життя;
педагогіка співробітництва:
учень - учитель - батьки
родина - ліцей - громадські інституції;
розвиток творчої особистості;
співпраця з навчальними закладами ІІ - ІV рівня акредитації;
перетворення ліцею на виховний центр мікрорайону;
педагогізація батьків з метою підвищення ролі родинного виховання та інші.

Ліцей має багато шкіл - партнерів, працюючи за основними проектами АШЮ.

У ліцеї працює соціально-психологічна служба, головна мета якої - створення соціально-

психологічних умов для успішного навчання та особистісного розвитку ліцеїстів.
Провідним напрямком роботи служби є забезпечення умов для діагностики адекватності
здібностей учнів їхнім професійним намірам.

За результатами роботи соціально-психологічної служби, запитів батьків, інтересів учнів у

ліцеї розроблена структура допрофільного та профільного навчання.
Команда

Пазюк Світлана Андріївна

Життєве кредо:
правда – це перемога сумління в людині
Закінчила Київський державний педагогічний інститут імені Максима Горького за
спеціальністю російська мова та література.
Педагогічний стаж – 30 років.
Здійснює керівництво НМЦ з метою координації роботи з надання методичної допомоги
вчителям, адміністрації шкіл, органам управління освіти м. Києва в організації та
вдосконаленні навчально-виховного процесу в ЗНЗ.
Федотова Оксана В’ячеславівна
Життєве кредо:
Найкращий спосіб досягти успіху
в майбутньому – самому творити його
Робін Шарма
Закінчила в 1998 році Київський Національний університет ім. Т. Шевченка за
спеціальністю російська мова та література.
Напрямом роботи в НМЦ управління освітою та методичною роботою є координація
роботи методистів Інституту післядипломної педагогічної освіти КМПУ ім. Б.Д.
Грінченка з виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного
досвіду вчителів ЗНЗ та вихователів ДНЗ м. Києва
ведення обліку методистів – кореспондентів кафедр та науково-методичних центрів ІППО
КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, видача атестатів.
Хімко Світлана Романівна

Життєве кредо:
Життя – це передусім любов.
Навчитися можна лише тому, що любиш,
і зрозуміти можна лише те, що любиш
Д. Гранін
Закінчила у 1980 році Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В.
Стефаника за спеціальністю російська мова та література.
Напрямом роботи в НМЦ управління освітою та методичної роботи є вивчення та
узагальнення нормативно-правової бази з питань роботи з обдарованою молоддю,
координація організаційної роботи з проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад із
базових дисциплін, конкурсів, олімпіадних шкіл серед учнів СЗШ м. Києва.

Венгловська Олена Анатоліївна

Життєве кредо:
Щоб дійти до мети, перш за все потрібно йти
Оноре де Бальзак
Закінчила в 2000 році Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова за
спеціальністю “Дошкільне виховання”.
Напрямом роботи в НМЦ управління освітою та методичною роботою є організація та
проведення Всеукраїнських учнівських та педагогічних конкурсів, зокрема ІІ (міського)
туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».

Користувач:Ludmila LoskutovaВміст [приховати]

1 Про мене
2 Моє кредо
3 Тема методичної роботи
4 Мій ліцей
5 Теми на МАН
6 Чи заважає Інтернет навчанню?
7 Проекти, які я координую
8 Проекти, в яких я беру участь
9 Цікаві посилання

[правити] Про мене

Семінар з "Громадянської освіти"

Людмила Лоскутова
вчитель інформатики ліцею "Універсум"(Київ)
учасниця програми IEARN-Україна
E-mail:ll_на bigmir.net
мій сайт: ALTER EGO
[правити] Моє кредо

Володіння інформацією не є кінцевою метою, а лише початком шляху

[правити] Тема методичної роботи
Метод проектів, як засіб інтеграції новітніх комп`ютерних технологій з іншими
дисциплінами в урочній і позаурочній діяльності учнів
[правити] Мій ліцей

ліцей "Універсум" (м.Київ)

сайт ліцею

Інтереси: читання, подорожі

Координати: 50°26'58"N 30°28'2"E- тут я працюю (ліцей "Універсум").
Координати: 50°27'22"N 30°29'6"E- тут я живу.
Координати: 50°27'52"N 30°27'53"E- Лукянівка.
[правити] Теми на МАН
1. Моделювання, як засіб пізнання світу.
2. Цикли - наукове чи життєве поняття.(Бархатов, Безлюднов - 9А)
3. Чи є історія розвитку інформатики - історією прогресу?
4. Чи тільки шпигуни кодують інформацію? (Тарас Зінченко - 11А клас, Леонтій Снегірєв
- 11В клас)
5. Світ похідної в лабіринтах історії.(Дар`я Сироткіна - 11В клас)
6. Комп`ютерні ігри - за і проти.(Володимир Кирилов, Олексій Петриченко - 9А клас)
7. Ми - за життя без наркотиків.(Оксана Мороз - 9А клас)
8. Різні способи розвязування нерівностей. (Гліб Генералюк - 10А клас; Ігор Одарченкко -
9А клас)
[правити] Чи заважає Інтернет навчанню?
Цікаво почути думку ліцеїстів...
[правити] Проекти, які я координую
Ми - за життя без наркотиків
Сайт проекту Брейн-ринг з математики та інформатики
[правити] Проекти, в яких я беру участь
Пісні біля вогнища
Живемо ми в школі чи виживаємо
Школа моєї мрії
Закони життя
Їх коріння - в Україні
[правити] Цікаві посилання

Життєве кредо бути потрібною рідним, учням і людям з якими спілкуюсь[

МріяЖити в багатому і справедливому суспільстві. Щоб весна була цілий рік.
Математика виникла із задач. Задачі стимулювали не тільки виникнення математичної
науки, а й її розвиток. Основну роль відіграють задачі, поставленні життям. Вони
насамперед змушували вчених розробляти нові алгоритми, розкривати нові
закономірності, створювати нові методи дослідження, тобто збагачувати математику
новими відкриттями.
У процесі навчання математичні задачі відіграють велику роль. Вони сприяють
кращому осмисленню теоретичною матеріалу, його запам’ятанню, дають можливість
пов’язувати викладання математики з життям та іншими науками, виховують в учнів
активність, самостійність мислення, наполегливість на інші позитивні риси.
“Розв’язання простої, але не зовсім стандартної задачі може вимагати деякого
напруження, зате натомість дає відчути тріумф відкриття”.
Д.Пойа
Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у
самостійну пізнавальну діяльність, щоб забезпечити співпрацю між учнями і вчителями,
традиційного уроку недостатньо. Тому у своїй практиці я використовую нові форми
уроків - нестандартні уроки. Такими формами є уроки-практикуми, уроки-заліки, уроки-
ігри. Для директорів шкіл Дніпровського району проводила урок-гру “математичний
двобій” по темі “Площа трапеції”. Учні 6-го класу доводили формулу площі трапеції , де a
і b основи трапеції, h – висота різними способами, показали її застосування при
розв’язуванні задач. На таких уроках розвивається творче мислення учнів, учні вчаться
цінувати думку та працю інших.
Оскільки,
“Математика цікава тоді, коли дає поживу нашій винахідливості і здатності до
міркувань”
Д. Пойа
то для учнів 5-го класу під час проведення декади математики проводила урок-гру
“Спіймай рибку”. Цікаві задачі були написані на картках, на яких нарисовані дуже красиві
риби. Учні-рибаки “ловили” задачі на вудку, на кінці якої був прикріплений магніт, а на
кожній рибці скрепка. На такому уроці було розв’язано дуже багато задач. Після
закінчення уроку діти не хотіли іти на перерву.
Анкета

Прізвище: Риндюк

Ім'я: Валентина

По-батькові: Петрівна

Предмет який викладає: біологія, хімія

Освіта за дипломом: вчитель біології та хімії середньої школи

Педагогічний стаж: 50 років

Проходження курсової підготовки: курси підвищення кваліфікації

Підсумки останньої атестації: відповідає посаді, яку займає, підтверджує кваліфікацію

Заслужений вчитель України, вчитель методист
На яку категорію звання претендує: Заслужений вчитель України, вчитель методист

Проблема над якою працює: "Ефективність та якість навчання".

Життєве кредо: "Працювати відповідально і жити по совісті".

Педагогічне кредо: "Робити свою справу результативно, професійно".

Захоплення: "Наукові відкриття біології, біохімії, біотехнології, генетики, екології."

Характеристика

на заслужену вчительку України Новоселицької ЗОШ №3

Новоселицького району Чернівецької області
Риндюк Валентину Петрівну

Риндюк В.П. народилась 3 жовтня 1935р. в м.Чернігівка, Чернігівського району

Запорізької області в сім'ї службовців. Коли розпочалася в 1941р. Велика Вітчизняна
війна, з матір'ю евакуювалась в Туркменію і там в 1942р. почала вчитися в 1-му класі, а з
1944р. після звільнення м.Запоріжжя від німецьких загарбників, продовжила навчання в
СШ №5 міста Запоріжжя. В 1945 році батька направили на роботу в Білобожницький
(нині Чортківський) район Тернопільської області. В 1952 році закінчила Білобожницьку
ЗОШ і в тому, ж році поступила в Чернівецькій Державний університет на біологічний
факультет, який закінчила в 1957 році.

В Новоселицькій ЗОШ №3 працює 46 років з 1957р. по даний час. Працювала вчителем

біології, заступником директора з виховної роботи, а в даний час працює вчителем
біології та екології в 6-11 кл.

Риндюк В.П. належить до тих вчителів, яким властивий свій стиль роботи, своя система,
яка забезпечує високу ефективність кожного уроку, навчання та виховання в цілому.
Досконально володіє програмним матеріалом та методикою викладання. Всі уроки
проводить на високому науковому рівні, цікаво, емоційно, використовує сучасні
досягнення біології та педагогіки, вміло формує діалектико-матеріалістичний світогляд. В
основі її творчої діяльності — комплексне планування завдань уроку, оптимальний відбір
змісту, форм і методів навчання та виховання. Велику увагу приділяє екологічному,
трудовому вихованню, вихованню особистості, природоохоронній роботі. Вчителька
забезпечує високий науковий рівень викладання, дає глибокі і міцні знання учням.

Разом з учнями вона приймала в 12 республіканських біологічних олімпіад, 30 її

вихованців були призерами республіканських олімпіад.

Новий час пред'являє нові вимоги до школи, учнів, вчителів.

У сучасних умовах дуже важливо сформувати творчу особистість, найважливішими

якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація. Ось чому формування творчої
особистості є головним завданням нашої школи.
Тільки особистість може виховати особистість. Тому значна увага приділяється
методичному забезпеченню навчально-виховного процесу, методичній роботі, як
складовій в управлінні освітою для формування творчої особистості.

Робота над системою розвитку творчої особистості є стратегією школи. В ній утвердилась
атмосфера пошуку, в якому однаково беруть участь і вчителі, і учні.

Урок - це основа навчально-виховного процесу. Виховання обдарованої особистості

продовжується і на міжкласних заняттях-курсах за вибором.

Учасники обласного семінару, який нещодавно проходив у районі, також побували в

Новоселицькій загальноосвітній школі № 3.

Гостей щиро зустріли хлібом-сіллю учні та вчителі (на знімку вгорі). Директор школи
Євгенія Олексіївна Сакрієр познайомила гостей з історією школи, шкільним музеєм, а
рада шкільного об'єднання "Райдуга" - із життям та діяльністю школи, з тим чим живуть і
над чим працюють. Клубну роботу представили президенти шкільних клубів.

Високу оцінку отримали курси "Мово моя солов'їна". "Основи екології".

"Українознавство", "Права людини", "Мистецтво спілкування".

Курс за вибором "Мово моя солов'їна" веде вчитель української мови та літератури
вчитель-методист Зінаіда Семенівна Білоус. Заняття дають можливість не тільки
розвивати творчу особистість, а й реалізувати свої здібності. Так. на уроці, присвяченому
Дню матері. "Величальна пісня матері" учні 7-х класів проаналізували творчість сучасних
поетів, Лідія Волощук заспівала пісню "Така її доля" на слова Т.Г.Шевченка. А заключним
акордом - була творчість самих учнів. Відбулася презентація збірки "Батьківщина рідна
моя" Вероніки Постеуки, яка і виконала пісню про маму з цієї ж збірки. А відомий нам,
вже як співак, Сергій Сохацький порадував новою піснею про маму.

Українознавство викладає Лариса Володимирівна Житарюк. На обласному семінарі було

представлене заняття по темі "Пісня в моїй родині". Учні 5-х класів зібрали пісенник
"Українські народні пісні в наших родинах", вивчили понад 20 українських народних
пісень. Запросили до себе в гості.

Валентина Петрівна Риндюк - вчитель біології, Заслужений вчитель України. Під час
цього заняття учні 8 класів проводили підсумкову наукову конференцію "Заповідні
об'єкти Новоселицького району" (на знімку внизу). Діти побували в усіх 14 заповідних
об'єктах, підготували творчі роботи по кожному заповіднику, оформили стенди,
експонати.

Дуже цікавими були розповіді про печеру "Попелюшка". Віка Максимчук демонструвала
монокристали, сталактити, сталагміти з цієї печери, Христина Дорофтей - рослини із
заказника "Прутська заплава", які занесені до Червоної книги. Захоплюючою була
розповідь Насті Грос про найдавніше голонасінне дерево гінкго, з палеозоя, яке завезене з
Китаю на Буковину.

Курс "Права людини", який викладає вчителька правознавства та історії Світлана Іванівна
Кучерява, допомагає дітям зрозуміти свої права. Вона використовує в роботі рольову гру.
На обласному семінарі був представлений фрагмент рольової гри засідання ООН з
питання "Права дітей в Україні", де гості взяли активну участь разом з її учасниками
Оксаною Сакрієр, Юлією Табенською, Валентиною Банар, Василем Франчуком.
Валентиною Агандженян.

Важливим для розвитку творчих здібностей є вміння спілкуватись, тому в школі існує
курс "Мистецтво спілкування", який викладає вчитель вищої категорії старший вчитель -
Світлана Альбертівна Дроздовська.

Вона для розвитку творчості, вміння спілкуватись використовує мозкову атаку. Так, на
діловій грі "Мозкова атака" з концепцію "Рівний рівному" учні 11-х класів висловлювали
свою думку щодо паління, алкоголю, наводили факти і аргументи. Всі діти показали
дійсно добрі результати з курсу, який вивчали, тобто спілкувались як рівний з рівним, не
тільки з своїми однолітками, а й з дорослими. Особливо зворушуючими були виступи
Тетяни Бабіної, Андрія Бежана. Наталії Крояло. Дениса Кордуняна. Світлани Попович.

Отже, спрямованість роботи всіх кафедр нашої школи "Від творчого вчителя - до творчого
учня", урізноманітнення форм і методів занять базуються на стратегічних цілях і
завданнях шкільного закладу - виховувати інтелектуальну, творчу духовно-багату
особистість.

Риндюк В.П. Заслужений вчитель України

ЖИТТЯ, ДАРОВАНЕ ЛЮДЯМ

На складнім життєвім шляху раз по раз нам зустрічаються люди, чий приклад слугує
неоціненним дороговказом у нестримному вирії років, відчуттів та подій. Таїсія
Григорівна Тарасевич - заслужений учитель України, кавалер ордена "Знак Пошани",
володар багатьох урядових нагород, відомчих відзнак та почесних звань - була і є
представником якраз тієї славної когорти, яку за всіх часів у цілому світі зазвичай гордо
іменували елітою нації.

Людська доля і професійний шлях Таїсії Тарасевич ніколи не були вистелені пелюстками
запашних троянд. Роки її раннього дитинства обпалила найстрашніша в історії людства
війна. 14 вересня 1941 року в загубленому серед безкрайніх степів села Лєтнік Піщано-
Копського району Ростовської області в уродженки українського Поділля Паші
Дем'янівни Старостюк народилася довгождана донечка. Щаслива матуся назвала
вистраждане маля рідкісним ім'ям Таїса - на честь колежанки-вчительки, з якою разом
працювала до війни у школі села Сахнівці Старокостянтинівського району Кам'янець-
Подільської області. А керував тою школою молодий директор Григорій Тодосович
Старостюк - чоловік Паші Дем'янівни і батько новонародженої Таїсії.

Від сумнозвісного 1937 року нещастя переслідували вчительську родину Старостюків.

Спочатку ще немовлятком померла перша донька, згодом тяжко захворіла трирічна
Світланка. Рятуючи дитину від страшної недуги, батьки були змушені відправити її на
лікування до одного із спеціалізованих київських санаторіїв. Було це у травні 1941-го. У
перші ж дні війни Григорія Старостюка призвали до лав Червоної Армії. Стривожена
передчуттям біди Паша Дем'янівна стрімголов кинулася до Києва, але не встигла.
Санаторій разом з персоналом та юними пацієнтами відправили на Схід. Десь у
ростовських краях "аси" гітлерівських "люфт-ваффе" вистежили і вщент розбомбили
дитячий ешелон з червоними хрестами на дахах вагонів.

Після цього сліди маленької Світланки Старостюк назавжди загубилися. Великодушні

мешканці тамтешніх сіл прихистили вбиту горем, знесилену марними пошуками дитини
Пашу Старостюк, допомогли поставити на ноги маленьку Таїсію, а через чотири роки
спорядили матір з донькою на рідне Поділля. Вони повернулися до Сахнівців у
переможному травні 1945-го, а вже у вересні прийшов додому фронтовик Григорій
Старостюк.

У 1948 році семирічну Таїсу прийняли до першого класу Великочернятинської школи, а

через два роки вчительська родина Старостюків перебралася до райцентру
Старокостянтинів, де обдарована, сумлінна й старанна дівчина у 1958 році із золотою
медаллю закінчила школу № 1. Понад усе вона мріяла тоді вступити до одного з київських
технічних вузів. Та не так сталося, як гадалося: через вади зору ця дівоча мрія так і не
була втілена у життя. Розпачу Таїсії, здавалося, не було меж, але тут проявила родинний
характер Паша Дем'янівна: вона зібрала доньчині документи і власноручно відвезла їх до
приймальної комісії Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту.
"Збирайся та їдь!", - наказала вона доньці. Таїса зібралася з силами і ... склала вступні
іспити з максимально можливим результатом: 25 балів з 25 можливих. Так почався
славний педагогічний шлях не по роках мудрої дівчини з вчительської сім'ї.

Краща абітурієнтка скоро стала однією з кращих студенток. А влітку 1959 року вона
вперше зустріла свою майбутню долю - студента третього курсу Київського
технологічного інституту Олександра Тарасевича. Несподіване знайомство між
романтичним юнаком і гордовитою дівчиною згодом переросло у міцну дружбу, а дружба
вилилася у палке кохання. У травні 1963 року Олександр і Таїсія одружилися. Молодята
саме складали дипломні сесії, тож святкували свій шлюб аж до серпня. А попереду була
захоплююча "весільна подорож" - до далекої Якутії, де за розподілом мав працювати на
комбінаті "Алданслюда" молодий інженер-теплоенергетик Олександр Тарасевич. Ту
десятиденну мандрівку майже усіма можливими видами транспорту щасливе подружжя
Тарасевичів запам'ятало на все життя. А вічна мерзлота Якутії на все життя зцементувала
їхнє кохання. От тільки мінливий сибірський клімат і брак вітамінів не могли не
позначитися на стані здоров'я молодої вчительки селищної школи робітничої молоді і
майбутньої матері. Тривалі поневіряння тамтешніми лікарнями завершилися суворим
вироком лікарів: вагітність під загрозою, Таїсії Тарасевич слід негайно повернутися на
Україну.

Молодята спохватилися вчасно: незабаром у київській лікарні народився синок-первісток,

продовжувач славного роду Тарасевичів.

Незабаром Таїсія Григорівна відновила свою педагогічну працю - спочатку у

Старокостянтинівській школі № 8, а згодом у школі-інтернаті № 4 міста Чернівців, адже
саме на Буковину направили працювати інженера Тарасевича.

Тридцять дев'ять років свого полум'яного життя віддала Таїсія Григорівна невтомній
роботі з вихованцями школи-інтернату, реорганізованого на початку 90-х років минулого
століття у ЗНЗ №34. Вочевидь, прикипіла душею молода перспективна вчителька до
мальовничої окраїни Чернівців з таким промовистим йменням: Садгора. Адже невдовзі
старший вчитель, вчитель-методист, відмінник народної освіти України Таїсія Тарасевич
вже мала змогу обирати кращі з кращих шкіл обласного центру. Заслужене визнання
педагогічного таланту і непересічних людських чеснот Таїсії Григорівни серед колег та
учнів з часом вилилося у державне визнання. Указом Президії Верховної Ради Союзу
Радянських Соціалістичних Республік від 27 червня 1978 року її було нагороджено
ексклюзивною радянською нагородою - орденом "Знак Пошани". У травні 1987 року Таїсії
Григорівні Тарасевич було присвоєне високе звання - заслужений вчитель України.
Людина неспокійної вдачі, вона була напрочуд стриманою в оцінці своїх особистих
заслуг, ніколи не дозволяла собі зверхності щодо колег або запопадливості перед високим
керівництвом. Таїсія Григорівна трималася подалі від бундючних президій та високих
посад, але й не терпіла дешевого панібратства, невігластва і блюзнірського лицемірства.
Вона завжди була Людиною, Вчителем, Особистістю. Серед вдячних учнів Таїсії
Григорівни - знані педагоги, вищі офіцери і генерали Збройних сил, керівники потужних
підприємств та фірм, майстри мистецтв, заслужені артисти і журналісти. До всіх і кожного
у Таїсії Григорівни знаходилися слова підтримки у тяжкі хвилини і дотепні жарти у разі
загострення "зоряної хвороби". Відкрита і щира, тактовна й уважна, добра і винятково
вимоглива, вона філігранно володіла мистецтвом лікування дитячих душ. Та й, зрештою,
не тільки дитячих... Душа колективу, без якої свято - не свято, ювілей - не ювілей, Таїсія
Григорівна (для подруг - просто Тася) осявала все і всіх навколо себе своїм невичерпним
ентузіазмом, якоюсь тільки їй притаманною сонцесяйною пос-мішкою. Авторські вірші-
посвяти, дотепні епіграми, неймовірно смішні коломийки й частівки, в'їдливі і гострі, "з
перчинкою" шаржовані сценки у виконанні Таїсії Тарасевич та її колег і колежанок
назавжди запам'ятаються усім, хто мав щастя їх бачити. Сувора і вимоглива до себе і
оточення Таїсія Тарасевич світилася добротою і приязню, коли спілкувалася з педагогами
-початківцями. Вона справедливо вважала посаду вчителя найвищою за значущістю в
освітянській ієрархії, і це своє переконання вміла передати молодим освітянам. Мабуть,
саме тому володар чи не усіх можливих у вітчизняному шкільництві відзнак Таїсія
Григорівна завжди відмовляла чиновникам від освіти у намаганнях переманити її до
більш престижних гімназій та ліцеїв, призначити на престижну і більш оплачувану
директорську чи то інспекторську посаду.

Не в силі жити без щоденного побачення з десятками допитливих дитячих очей, вона у
відповідь на заманливі пропозиції тільки посміхалася лукаво і ... щоразу відмовляла
прохачам. "Нагорі й без мене вистачає нездар", - казала Таїсія Григорівна у вузькому колі
друзів та колег, коли мова заходила про її кар'єрні перспективи. Натомість, якщо котрийсь
знахабнілий невіглас насмілювався вчити саму Тарасевич або ж когось з її колег, пощади
йому не було. "Не подобається урок - майте мужність показати усім, як насправді треба
працювати. А не вмієте самі - не заважайте працювати іншим!" - такою було зазвичай
найбільш делікатна відсіч Таїсії Григорівни будь-якому керівному повчальникові. "Я від
народження лише вчитель, це моя найголовніша посада життя, іншої не хочу, - говорила
Таїсія Григорівна. - Як життєве кредо можу повторити слова моєї матінки: якби мені
сьогодні знову було 17 років і мене запитали, ким я хочу бути, я б відповіла - вчителем!"

Найвищим авторитетом для Тарасевич було слово вчителя, найвищою цінністю - учні. Чи
не тому майже усі вони обожнювали її - слухняні і розбишаки, розумники і другорічники,
"естети" і хулігани. Надзвичайно сувора і безпощадна до лінощів та розбещеності Таїсія
Григорівна торувала до серця й розуму кожного учня свою, лише їй відому стежину. Те,
що у методичній літературі сухо іменується "індивідуальним підходом", Таїсія Тарасевич
перетворювала на високе мистецтво диференційованого підходу до навчання та виховання
дітей. От і тягнуться вони до неї роками, десятиліттями: "зелені" п'ятикласники і сивочолі
колишні учні, схвильовані випускники й успішні студенти, яким вона дала щасливу
путівку в життя.

Молоді колеги захоплювалися нею, досвідченіші - переймали безцінний досвід і заздрили

білою заздрістю. Відкрита для всіх, хто потребував її допомоги, вона була жорстка і
невблаганна, коли стикалася з прикладами вчительського недбальства, байдужості,
душевної черствості і духовної глухоти. У цьому разі їй завжди вибачали жорсткий тон та
іронічні зауваження, адже не можна не простити сувору і люблячу Матір.
На відкритих уроках та виховних заходах, яких годі й полічити у педагогічній практиці
Таїсії Тарасевич, впродовж майже чотирьох десятиліть навчалися майстерності кілька
поколінь вчителів фізики, астрономії та інформатики. Це були уроки-вистави, уроки-
видовища, де вчитель і учні виступали добрими і приязними партнерами, а не
антиподами, як це часто буває. Вона вміла і любила дивувати загал, ця до нестями
працелюбна і цілеспрямована жінка. У 2001 році, коли підступна і тяжка хвороба
поставила під сумнів можливість перебування вчительки Тарасевич на педагогічній
роботі, вона вкотре переборола долю, зібралася із силами і ... вісім з чотирнадцяти
випускників школи, що стала для них рідною, успішно склали вступні іспити до фізичного
факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. Ще один
здібний учень став призером Всеукраїнської олімпіади "Молодь України за
енергозбереження та стабільний розвиток держави. Погляд у третє тисячоліття."

Були, звичайно, й прикрощі: сірість, як відомо, не прощає талану. У такі хвилини сльози
вчительки бачила хіба що дбайливо обладнана "підсобка" - творча лабораторія заслуженої
й орденоносної вчительки. Та лунав дзвоник, і через мить усміхнена Таїсія Григорівна вже
поспішала на урок, адже діти - найсуворіші судді, вчитель для них - взірець, тож людські
слабкості тут не проходять.

Так вже влаштований цей жорстокий світ, що за невблаганною іронією долі чи то за

провидінням Божим першими ідуть від нас до садів Едему кращі з кращих. Напередодні
Нового 2005 року тяжка і жорстока хвороба спинила биття небайдужого, натрудженого
жертовною працею серця Таїсії Григорівни Тарасевич. Вона прожила 63 роки яскравого,
насиченого працею життя, без залишку відданого людям і улюбленій святій справі
шкільництва. Вдячні учні, випускники та колеги-вчителі нині збирають кошти на
меморіальну дошку своїй наставниці. А ще готують клопотання до владних інстанцій про
присвоєння рідній школі славного імені Таїсії Тарасевич, і щиро вірять, що цей
благородний задум незабаром втілиться в життя. Ну а поки що у переддень жіночого свята
на робочому столі Таїсії Григорівни, як завжди, сяятимуть розмаїттям барв весняні квіти,
які вона так любила...

Що не кажіть, а це таки велике щастя, коли на теренах життя нам зустрічаються люди-
епохи, люди-месії, передчасна втрата яких щоразу відбивається пусткою горя і сльозою
вдячності в душах усіх, хто мав високу честь долучитися до їхнього безсмертного генія. А
ще - світлим спомином, вдячністю і шаною людською.

Земний уклін Вам, шановна моя Вчителько!

Вічна пам'ять тобі, дорога наша Людино!

ЖІНКА, ЯКІЙ УСМІХАЄТЬСЯ ДОЛЯ
Автор: За офіційною інформацією [С ПРАЗДНИКОМ!]

Серед мальовничих куточків Приорілля розташоване степове село Прядівка. Тут

мешкають працьовиті, чесні й щедрі люди. Окрасою села, його гордістю та духовним
осередком є Прядівська ЗОШ I-III ступенів

Навчальний заклад має великий авторитет серед сільської громади та шкіл Царичанщини
завдяки умілому та мудрому директорові школи Галині Григорівні Юрченко. Все своє
життя вона присвятила шляхетній справі - навчанню й вихованню дітей.
Шлях до праці на педагогічній ниві Галина Григорівна почала з навчання в
Нікопольському педагогічному училищі, яке закінчила 1970 року. Далі - удосконалення
педагогічної майстерності в рідній Прядівській середній школі на посаді вчителя
початкових класів. Нестримне прагнення до професійного зростання привело її до
Дніпропетровського державного університету, де вона заочно навчалася на філологічному
факультеті й успішно його закінчила. Жінка працювала вчителем української мови та
літератури, була заступником директора з виховної роботи.

В 1991 році Галина Григорівна очолила трудовий колектив Прядівської СШ і донині є

його «енергетичним центром». Для колег і учнів вона - приклад наполегливості й
працьовитості, надзвичайної вимогливості до себе, сумлінності й відповідальності.

Галина Юрченко має 36 років роботи в школі, потужний досвід учителя-словесника,

директора школи. Її життєве кредо - бути лідером, прагнути реформ, мати амбітні плани
та можливість втілити їх у життя.

Як учитель словесності, Галина Григорівна закохана в українське слово. Воно для неї -
втіха й насолода, високе й красиве, повне й дзвінке, як пшеничне стебло, налите сонцем і
дощами, духмяне, як хліб на столі. Тому на своїх уроках учителька намагається
формувати культуру мовлення вихованців, долучати їх до духовних скарбів України,
мудрості народу, його моральності та героїчних сторінок історії.

Як директор, Галина Григорівна вчасно реагує на життєві зміни, завжди готова до

нововведень, здатна бачити й вирішувати проблеми.

Завдяки цій енергійній жінці в школі сформувався й діє творчий, ініціативний колектив
вчителів-однодумців. Для цього Г.Г.Юрченко теж довелося докласти немало зусиль.
Майже всі вчителі - вихідці з Прядівської школи. Тут вони здобували середню освіту,
сюди повернулися після закінчення педагогічних вузів. Троє з них обрали фах учителя
української мови та літератури.

Галина Григорівна також займається громадською діяльністю. З 2002 до 2006 р. вона була
депутатом районної ради. Торік громада мікрорайону, де вона мешкає і де розташована
школа, обрала її депутатом сільської ради. Проблеми, з якими звертаються до неї виборці,
не лишають її байдужою. Першим аргументом депутатства була думка про школу, адже
це розширення можливостей у вирішенні саме шкільних проблем.

У жовтні 2001 року їй випала честь у складі дніпропетровської делегації представляти

педагогічну сім’ю Приорілля на II Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, що проходив
у Києві.

Багато хорошого можна сказати про Галину Григорівну, як про майстра педагогічної
справи. Та не слід забувати й те, що вона ще й уважна дружина, ніжна й турботлива мама,
ласкава бабуся. Вона виростила прекрасних дітей, а тепер плекає трьох онуків. Заслуга
жінки і в тому, що вся її родина - чоловік, дочка, син, зять, невістка - теж вчителі. Ця
дружна вчительська династія плідно працює у рідній школі й вбачає щастя в улюбленій
роботі та міцних родинних стосунках.

Ось так і минають учительські будні Галини Юрченко - педагога за покликанням.

Щоранку усміхнена жінка поспішає до школи, щоб навчати, комусь допомогти, порадити
чи підтримати. Тож побажаємо їй бути щасливою. Хай зоря її долі горить яскраво й
невгасимо, а джерело здоров’я, сили та бадьорості залишається невичерпним.
Учні - гордість наша!

У кожному колективі є свій лідер або ж людина, яка чимось відрізняється з сірого
натовпу. Ми побажали написати про учнів, якими пишається наша школа.

Глінка Віталіна, учениця 10 класу. Увільний час слухає музику (здебільшого іноземних
виконавців – Evanescins, US5, Bosson, Celin Dion), читає книжки – здебільшого фентезі,
спілкуєься з друзями. У школі особливу увагу викликає англійська мова, з якою буде
пов’язана майбутня професія перекладача.

Навчається „на відмінно” та при цьому викроює час для занять спортом. Навчаючись у
спортивному, є членом шкільних команд з волейболу та баскетболу, відстоює честь школи
та району у змаганнях з легкої атлетики (біг на довгі дистанції). Пише вірші, поеми,
новели, оповідання, які перемагають у конкурсах на районних та обласних рівнях.

Мріє здобути гарну освіту та працювати за фахом. Як би мала мільйон, допомогла б

батькам, а решту коштів витратила б на навчання. Її життєве кредо: „Швидше! Вище!
Сильніше!” Дівчина радить усім ніколи не здаватися і пам’ятати, що все залежить тільки
від тебе.

Анекдот від Віталіни:

Школа. Йде урок. По коридору проходить завуч і помічає такого собі «крутого» учня-
старшокласника. Запитує:
Що за урок?
Та фізика.
Розуміючи, що випадок «клінічний», але потрібно щось робити, завуч починає розмову:
Фізика – це ж така цікава наука, особливо для хлопця і в майбутньому тобі обов’язково
згодиться…
Ой, та припиніть. Що там може бути цікавого – маточки, тичинки, корінці…

Якщо ви бажаєте написати листа Віталіні то пишить за адресою uss@gp.zp.ua

Все знає і всюди встигає!!!

Горпинич Анастасія – цьогорічна випускниця нашої школи.До навчання ставиться

сер’йозно, з відповідальністю. Завжди викроює час для гри в баскетбол та валейбол
(відстоює честь школи), проектів шкільного психолога. Бере участь у предметних
олімпіадах (відстоювала честь району на абласній олімпіаді з інформатики).

Якщо у школі організовується якесь свято – вона обов’язково буде брати участь і, мабуть,
буде серед переможців. В майбутньому мріє стати політологом. У вільний час дівчина
читає художню літературу, розгадує кросворди та займається веб-дизайном. Її життєве
гасло: Досягнувши вершини – прагни більшого. Вона радить усім завжди йти лише
вперед, не споглядаючи на минуле. Як би вона мала мільйон, то поклала всю суму в банк,
жила б на відсотки, а згодом – відкрилаб свою справу (стала б бізнес-леді).

Головна моя мрія, це досягнути всього, що я задумала, а також, як кажуть «мир во всём
мире»!

Одним словом, спортсменка, активістка та просто красуня

З досвіду роботи
вчителя біології

Ніжинської ЗОШ

І-ІІІ ступенів №7

Чернігівської області

Шендрик Ольги Василівни

(вчитель-методист, вища категорія)

„Підростаюче покоління треба вчити розуміти природу як єдине ціле, бачити єдність
людини і природи”

(В.О.Сухомлинський)

Модернізація сучасної освіти передбачає удосконалення змісту шкільної біологічної

освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову ї структури, впровадження нових
технологій вивчення предмету, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних
уявлень про природу. Особливо важливим стає оволодіння знаннями природничих наук, а
серед них – біологічними знаннями, знаннями про розвиток людської цивілізації. Саме
тому біологію визнано наукою ХХІ століття. Ця наука, як ніяка інша, визначає напрями
людської діяльності, корегує їх.

Моя діяльність на уроках біології спрямована на організацію пізнавальної діяльності

школярів, розвиток їх розумових творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного
ставлення до природи. Підбір методів навчання, які забезпечують реалізацію цілей
біологічної освіти, допомагають розвивати творчу особистість учня, формувати його
життєві і соціальні компетенції, поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної
землі, формувати відповідальне ставлення до природи й усвідомлювати місце людини в
біосфері. Протягом останніх років я працюю над проблемою „Формування екологічної
культури школярів у навчальному процесі з біології”. Проблема цікава, дає можливість
реалізувати себе як активну, самодостатню особистість та виховати учня – майбутнього
раціонального користувача природних ресурсів. Проблема розроблена досить глибоко.
Разом з колегою В.І.Трофіменко в 2004 році видали навчально-методичний посібник
„Формування екологічної культури школярів у навчальному процесі з біології”. Вся
робота з екологічного виховання в 5-11 кл. проводиться під девізом: „Через екологічне
виховання до гармонії з природою”.

Сучасні екологічні проблеми можна розв’язати спільними зусиллями. Потік екологічної

інформації повинен не лякати, а спонукати до дії. Сьогодні головне завдання вчителя
біології підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до
розуміння необхідності бережливого і економного ставлення до ресурсів природи.
Екологічні знання відображають тісні взаємозв’язки між різними явищами природи, це
сприяє формуванню в учнів цілісного погляду на природу. Екологічні знання
допомагають учням виробляти певну позицію, екологічно грамотну поведінку, виховувати
бережливе ставлення до природи, розкрити основні проблеми захисту навколишнього
середовища від забруднення.

Перебудова психології особистості – найважливіше завдання для нас, педагогів, вчителів

біології тому, що саме молодим людям доведеться рятувати природу. Молода людина, яка
оволоділа екологічною культурою, усвідомить загальні закономірності розвитку природи і
суспільства і зрозуміє, що історія суспільства є наслідком історії природи, що природа
становить першооснову існування живого. К.Д.Ушинський називав природу одним з
великих учителів і наставників. В.О.Сухомлинський говорив також про використання
природи для розумового і морально-естетичного виховання. Формування екологічної
культури підростаючого покоління – це загальна мета, яка ставиться перед усіма
навчальними предметами, а не тільки перед біологією.

Екологічне виховання учнів відбувається не тільки на уроках, під час вивчення

програмного матеріалу, але й в позаурочний час. Це: походи та екскурсії в природу, з
метою вивчення флори та фауни рідного краю, вивчення пам’яток природи, які тісно
пов’язані з видатними людьми українського народу, святої спадщини України – це дуб
Шевченка, що росте в с.Липів Ріг на Ніжинщині, екскурсії по екологічних стежках
Чернігівщини, з метою вивчення заповідних зон та дендрологічних парків –
Тростянецький дендропарк, Качанівка, Батурин, Новгород-Сіверський, Мена, організую
польові практики, відвідую з учнями краєзнавчий музей (відділ природи), куточки живої
природи, салони природи, зоологічний музей при НДУ ім.. М.В.Гоголя, а також музей
Інституту зоології м. Києва.

В школі створений клуб юних друзів природи (5-9 кл.), гурток „Юний еколог” (7-8 кл.).
Учасники цих учнівських об’єднань займаються науково-дослідницькою роботою з метою
вивчення природи рідного краю. Дослідивши історію Шевченківського дуба під час
туристичного походу в с. Липів Ріг, вивчено історію села, флору та фауну колишнього
парка, що з часом став диким лісом (з маєтку Петербурзького чиновника А.Макарова,
давнього приятеля і друга Т.Г.Шевченка), зроблено фотографії, написані спогади учнів
про похід, намальовані малюнки та складені вірші. Члени гуртка працювали над
комплексним дослідженням озера маєтку Кушакевичів (відомих меценатів нашого міста
минулого століття, що зробили надто багато для Ніжина – побудували Василівську
церкву, чоловічу гімназію по вул. Гоголя, 15, нині ЗОШ І-ІІІ ст. №7, в якій я працюю).
Дослідницька робота включає визначення географічного положення озера, опис його
рослинного та тваринного світу, дослідження хімічного складу води лабораторією міської
СЕС, історії походження озера, творчі роботи учнів – малюнки, фотографії, вірші,
оповідання. Обидві роботи стали лауреатами Всеукраїнського екологічного конкурсу „До
чистих джерел” та Всеукраїнської туристично-краєзнавчої експедиції „Краса і біль
України” за напрямком „Свята спадщина”.

На порозі третього тисячоліття в результаті науково-технічної діяльності людини природа

зазнає великих втрат, спустошуються плодючі землі, забруднюються океани і річки,
випадають кислотні дощі, зростає радіоактивне забруднення. Екологи застерігають: якщо
теперішня тенденція природознищення збережеться, то до екологічної катастрофи не так
далеко – 30-40 років. Але криза може наступити й раніше, „тому саме нашому поколінню
надається шанс врятувати природу і себе від катастрофи”. Формуванню в дітей духовної
потреби в спілкуванні з природою, захищати довкілля від забруднювачів повинні сприяти
не тільки ми, вчителі природознавства та біології, але й класні керівники, вихователі,
студенти, громадські екологічні організації.
Протягом декількох років я співпрацюю з громадською екологічною організацією „Мама
– 86 – Ніжин”. Складений план спільної роботи, куди входять самі різноманітні форми
екологічного виховання: зустрічі за круглим столом з головою організації Щокіною В.М
та членом ГЕО – Скороход А.В., яка є кореспондентом місцевих газет „Вісті”,
„Ніжинський вісник” та обласної газети „Сіверщина”, проводяться бесіди по 6-11кл.:
„Вода – це кров Землі”, „Нітрати у воді та продуктах харчування”, „Пестициди – „тиха”
катастрофа”, „Фастфуди – гірке задоволення”, „Ціна краси”, „Чисті продукти – здорове
життя” та інші. В школі відмічаються дати екологічного календаря: День біорізноманіття,
Всесвітній день боротьби зі СНІДом, День відмови від паління, День Землі, Всесвітній
день води, День захисту довкілля, День захисту тварин та рослин тощо. Всі дати
відмічаються з участю ГЕО „Мама – 86 – Ніжин”, її представниками. Всі проведені заходи
висвітлюються в місцевій пресі. Так було підготовлено та проведено учнями 7Б кл. свято
„Картопля – другий хліб” за участю координатора проекту „Сталий розвиток на селі” по
вирощуванню картоплі в Ніжинському районі та Чернігівській області за підтримки фонду
МАТРА, з виставкою сортів картоплі, що вирощуються на присадибних ділянках учнів та
кулінарними виробами із картоплі – більше 20 різних видів з подальшою дегустацією, а
також різними рецептами страв із картоплі. Цікавим було свято „Вклоняймося хлібу – він
святий” (з виставкою хлібобулочних виробів, їх дегустацією та концертом художньої
самодіяльності), до свята в школі було створено куточок Хліба зі всіма етапами його
народження (6-Б кл.). Також ці свята проходили з представниками преси та ГЕО „Мама –
86 – Ніжин”. Проводимо конференції, заочні мандрівки, екскурсії, приймаємо участь у
конкурсах. У 2004-2005 рр. взяли участь у Всеукраїнському екологічному конкурсі „Герой
- Сталкер врятує світ” в рамках проекту „Зелений вибір України” під девізом „Нам жити
на цій Землі”. Переможці конкурсу нагороджені Грамотами, Дипломами, цінними
подарунками (15 учнів 6-9 кл. надсилали на конкурс малюнки, власні вірші, проекти по
захисту навколишнього середовища, оповідання, майже всі отримали нагороди). До
Всесвітнього дня захисту навколишнього середовища проведено шкільне свято „Земля –
планета майбутнього?”, ряд біологічних вікторин, навесні традиційно проводиться свято
„День зустрічі пернатих друзів” (з розвішуванням шпаківень) - 9В кл. Проведено свято
„Бал лікарських та декоративних рослин” (6-ті кл.) Учні

8-их кл. стали переможцями в екологічному конкурсі „Дивосвіт”.

В школі створена і діє екологічна агітаційна бригада „Екологічна варта”, активними

учасниками якої є учні 7-10 кл. На міському огляді-конкурсі вона зайняла призове ІІІ
місце.

Значні напрацювання з екології рідної місцевості, накопичений екологічний матеріал та

висновки анкетування, яке я проводила серед учнів 7-8 кл. для викладачів НДУ ім.
М.В.Гоголя (кафедра ботаніки) наштовхнули мене на думку про створення авторської
програми „Аптека природи” в двох частинах. В І-ій частині приділена велика увага
практичній стороні навчання, умінню дітей використати набуті знання, адаптуватися до
життя в природі за принципом „не нашкодь”. Тому програма озброїть учнів необхідним
мінімумом знань про можливості лікарських рослин, їх цілющі якості та оздоровчий
вплив на здоров’я людини. Крім матеріалу з ботаніки дана програма включає початкові
знання з хімії, тому курс за вибором в 6 класі називається біохімічним. Програма сприяє
розвиткові навичок самоаналізу, наукових спостережень у природі, проведенню польових
і лабораторних досліджень, постановки експериментів, пов’язаних із визначенням,
вирощуванням, збиранням лікарських рослин, формуванню здорового способу життя та
вихованню дбайливого ставлення до раціонального використання природних ресурсів,
екологічної культури і свідомості в учнів. Задум програми в тому, щоб виявити і
дослідити ефективність впливу знань про лікарські рослини на формування та розвиток
пізнавального інтересу учнів в умовах реального навчального процесу. Зміст знань про
лікарські рослини поєднує такі сфери навчального світу – природу, суспільство, людину –
дає змогу зрозуміти і відчути єдність живої природи, використання знань про лікарські
рослини та історію їх походження, цікаве з їх життя, легенди про них, лікувальні
властивості, застосування людиною, матеріал про здоров’я людини та методи лікування
хвороб природною аптекою. Особистісно-зорієнтований характер такої роботи з учнями є
складовою частиною формування і реалізації змісту знань про лікарські рослини, їх
біохімічний склад як компонента сучасної біологічної освіти. В 2006 році вийшов з друку
методичний посібник біохімічного курсу за вибором „Аптека природи” (І частина для
учнів 6 кл. загальноосвітньої школи) з авторською програмою та матеріалами до занять і
виховними заходами.

В 2005-2006 н.р. проходила апробацію ІІ частина моєї авторської програми курсу за

вибором „Аптека природи” (для 7 кл.). Рецензію на програму дала завідуюча кафедрою
зоології, професор НДУ ім. М.В.Гоголя Марисова І.В. Введення даного курсу є
актуальним та корисним. В процесі опрацювання розділів курсу учні знайомляться більш
глибоко з біологією тварин, їх хімічною організацією, практичним значенням різних груп
організмів у медицині, житті людини, цілющими властивостями продуктів
життєдіяльності тварин хімічно і фізіологічно активними речовинами та використанням їх
сучасною медициною і фармакологією. Теми, які розглядаються в курсі всебічно
доповнюють та значно поглиблюють шкільну навчальну програму з біології та хімії,
узагальнюють знання, вміння, навички з природничих предметів, допомагають формувати
всебічно розвинену особистість школяра. Для опрацювання тем учням необхідно
використовувати великий об’єм додаткової, науково-пізнавальної літератури, що вчить їх
працювати з довідниковими джерелами, самодисциплінує, формує здатність вести
науковий пошук, аналізувати, співставляти, робити висновки. Програма використовується
в загальноосвітніх закладах як складова варіативної частини навчальних планів.

Протягом останніх двох років учні школи приймали участь у Всеукраїнському

інтерактивному природничому конкурсі „Колосок-2004” та „Колосок-2005”. Переможцем
в трьох номінаціях став учень 6-А класу Михальчук Артур і отримав „Золотий колосок”,
„Срібний колосок” (в двох номінаціях) отримали Маганов Денис (7-А кл.) та Проніна
Олена (6-Б кл.). Учні школи приймають активну участь у міських олімпіадах, є переможці,
а також є учасники та переможці обласних олімпіад з біології. Понад 25 випускників
обрали професію вчителя біології, більш 20 – стали випускниками медичних закладів.
Половина шкіл міста Ніжина забезпечена учителями біології, яких я виростила та
виховала.

14 років я керую міським методичним об’єднанням вчителів біології. В роботі також є чим
поділитися. Проводжу відкриті уроки для колег, проблемні семінари, ділюсь своїм
досвідом, власними наробками та творчою лабораторією з молодими вчителями. Моє
педагогічне кредо: „Успішний учитель – це той, учні якого досягли в житті значно
більшого успіху, ніж він сам”.

Закінчила загальноосвітню школу №19 в м. Чернігові. В 1979 році поступила в

Чернігівський педагогічний інститут. Працювала вчителем, завучем, директором школи. З
1997 року живу в Хмельницькому, працюю старшим викладачем кафедри Хмельницького
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Маю міцну дружню сім'ю. З
1997 року є членом Асоціації жінок в бізнесі, про що ніколи не пошкодувала. Це дало мені
можливість урізноманітнити своє життя, познайомитись і спілкуватись з прекрасними,
цікавими людьми. Членство в асоціації допомогло започаткувати свій сімейний бізнес -
виробництво броньованих дверей та столярних виробів. Хочу налагодити партнерські
стосунки з іноземними фірмами-виробниками та споживачами продукції столярного
виробництва (особливо зацікавлена у співпраці з Польщею). Життєве кредо: твоє
ставлення до оточуючих повинно бути таким, якого ти очікуєш від них.
Педагогічна невдаха - це не я
14.01.2008
Хоча результати навчання й виховання учнів в великій мірі залежить від трьох чинників:
хто навчає, кого навчають, як навчають - важко сказати, що важливіше. Безумовно одне,
що величезну роль у справі навчання і виховання відіграє вчитель, його особистість, його
професійність і компетентність. Тож нещодавно в навчально-виховному об'єднанні №1
відбувся багатономінаційний конкурс педагогічної майстерності „Педагогічна невдаха –
це не я!”. Під час цього конкурсу вчителі та вихователі яскраво, творчо демонстрували не
тільки грані своєї педагогічної компетентності, а й свою неповторну особистість.

Один з етапів конкурсу носив не просто назву, а справжній заклик „Ерудити, вперед!”
Педагоги проходили тестування з питань педагогіки, методики, психології, при чому
успішно справились з усіма завданнями. Далі відбулась презентація педагогічних гербів,
девізів, а також власного кредо.

Ось, наприклад, як незвично, у віршованих рядках розповів про себе вчитель англійської
мови Шеремета С.А.:

Нерідко думаєш, міркуєш

Хто ти? Для чого ти живеш?

Хто я? Я – це зв'язок?

Між поняттям „сьогодні” й „завтра”,

а ще я – архіваріус й перекладач,

Хранитель цінностей минулих,

Й майбутніх поколінь,

а ще, актор, психолог й вихователь,

І сценарист, і постановник дій,

А іноді – я адвокат, суддею я буваю,

І школярів до творчості постійно залучаю.

Я вчу дітей любити й знати іншу мову,

Не забуваючи й про рідне слово.

Кермо романтикам тримать допомагаю,

Англійську мову в НВО я викладаю.

А моє творче кредо :

„Від людини розумної, до людини духовної та високо розвиненої. І своїм завданням,

насамперед, я вбачаю навчання і виховання наукової аристократії, вельможної
інтелектуальності та розвиненої шкільної знаті”. А ось кредом вчительки Веремійчук О.Д.
стало латинське прислів'я: „Міркую, значить існую...”

У вчителя Заслонкіна В.В. такий девіз: „Не закостеніти, але й не розм'якнути, залишатися
на посту, але й не стояти на місці, бути гнучким, але непохитним, бути левом, але не
озвіріти, не бути не одностороннім, ні двоєдушним, бути іншим, але не гіршим”.

А в гербі, який презентувала вчителька історії Гаврилюк Л.Д. невмирущі слова Т.Г.
Шевченка: „Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”.

Надзвичайно цікавим і змістовним виявився конкурс, що носить назву „Педагогічний

діамант – творчий учитель”. Під час цього конкурсу його учасники відкривали формулу
учительського успіху, складали рецепт вічної молодості вчителя, малювали портрети
ідеального учня, а також презентували кращі учнівські проекти.

Надзвичайно цікаву формулу успіху, що сприяє роботі вчителя, представиввчитель

Шеремета С.А.

(ООО + ДП + ЗМ + С 2 + БС) * ІМ = ТУ

Якщо розшифрувати, то це означає – особистісно-орієнтований підхід + демократизація і

гуманізація стосунків + зацікавлення і мотивація + співпраця в квадраті, а ще
безперервність і систематичність, все це помножене на інвестиції в майбутнє = творчий
вчитель. Вчитель Заслонкін В.В. запропонував ось таку надзвичайно ліричну формулу,
написану за традиціями саке:

Збери зерна мудрості,

Розчисти джерело знань,

Зачерпни з криниці досвіду,

Полий квіти творчості,

Придбай тонну терпимості,

Пів-тонн сумлінності,

Центнер наполегливості,

Два – цілеспрямованості,

Три – кмітливості,
Чотири – принциповості,

П'ять фантазії,

І багато-багато чуйності.

Валерій Вільєвич також запропонував рецепт молодості у вигляді ось такого звернення:

Учителю!

Систематично випивай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар

пунктуальності, настій терпеливості, екстракт людяності, а також вживай вітаміни:

А – для активності, В – для бадьорості, С- для ефективності, Д – для діяльності, Є – для

ефективності, Р – для порядності. А ще не забувай щорічно робити профілактичні
щеплення від байдужості, сірості, духовного рабства. Будь вічним донором – віддавай
своє серце дітям і пам'ятай: його повинно вистачити на всіх! Виконуй все це ретельно і
будеш вічно молодим, вчителю!

А свій рецепт вічної молодості вихователі описали так:

„Усміхайтеся завжди, розвивайте свою пам'ять, щоб запобігти переживанням та

стомлюваності, намагайтеся працювати з ентузіазмом, коли доля дає нам лимон –
перетворіть його в лимонад, і тоді всі мінуси перетворяться на плюси”. Крім того, вчителі
і вихователі вирішували педагогічні ситуації, знаходили способи розв'язання конфліктів,
які можуть виникнути в дитячому колективі, обговорювали книгу А. Чернишова
„Практикум по вирішенню конфліктних ситуацій”, ознайомились з рядом правил,
приведених у цій книзі. Наприклад: „Не намагайтесь за кожною негативною відповіддю
школяра бачити тільки негативні мотиви”, „Спільна діяльність зближує людей і підвищує
їх авторитет”, „Передбачливість і коректність поведінки вчителя знижують напругу в
спілкуванні” та рядом інших.

Надзвичайно цікаві творчі педагогічні проекти представили вихователі дошкільного

закладу Кононенко М.А., Дудар М.Т., методист Мовчан С.А.

А педагоги Гаврилюк Л.Д., Веремійчук О.Д., Заслонкін В.В., Шеремета С.А. своїх
вихованців. Це були і варіанти сценаріїв кінофільмів, це й карти подорожей в історичне
минуле, а також по англомовних країнам.

Своєрідним підсумком став „Лист у вічність”, підготовлений вчителькою історії

Гаврилюк Л.Д., ось уривок з нього: „Вечір. Тиша. Лише вітерець лагідно впав на воду і
перетворився на хвилю, яка як з'явилась, так раптом і зникла. Все кругом спало. Лишень
вона – стомлена, мовчала. Тоненькі пальці перебирають аркуші паперу. Вона дивиться на
них, а в погляді - вічність, і неначе це не аркуш паперу , а кришталь, на якому висічено
лінію життя. Але лінія ця була досить прямою, бо знала вона, кому віддає життя, кого
вчитиме долати труднощі, знайомитися не тільки з азами науки, але й з самою життєвою
мудрістю. А тепер вони рік - за - роком, її учні, розправляючи крила, вирушають у
самостійне життя. А щоб легше їм було вона свою людяність, доброту розділила на всіх, а
ще любов і ніжність - ті вічні почуття без яких неможливо уявити вчителя, бо вчитель – це
сама вічність...”
Найактивнішими учасниками конкурсу та переможцями в різних номінаціях стали
вихователі Кононенко Н.А., Дудар М.Т., методист Мовчан С.А., вчителі Заслонкін В.В.,
Шеремета С.А., Гаврилюк Л.Д., Веремійчук О.Д.. А незабаром в НВО №1 відбудеться
конкурс молодих педагогів „Мій перший крок до зірок”. Тож хочеться побажати молодим
і досвідченим, всім педагогам, щоб Віра стала човником, Любов до дітей – вітрилом,
Надія – якорем, і тоді можна сміливо долати освітні хвилі.

Світ захоплень

Світ захоплень… Який він об’ємний і різнобарвний…

І головне, доступний кожному. Ось так і ми знайшли у ньому своє– метелики.

Хто хоч раз у своєму житті тримав метелика в руках, був зачарований його магічною
красою. І коли бачиш таку красу, думаєш, як зберегти її, щоб побачили інші. Але життя
метелика таке коротке, тому і виникла думка про те, щоб створити власну колекцію.

Колекцій метеликів зараз дуже багато, особливо захоплюють колекції тропічних

метеликів. Деякі з них можна купити, але ми відмовились від цієї ідеї і вирішили
представити метеликів, що розповсюджені в нашому регіоні, тобто тих, що живуть поруч
із нами.

Це захоплнення передалось усім членам нашої родини. І на сьогодні ми маємо близько 20

метеликів, від найпростішої Капустянки до Адмірала. Задіяні всі — хто помічає, хто
ловить, хто займається їх оформленням, а хто збирає літературу та інформацію про них.

Зараз метеликів ще зовсім мало, і ми мріємо значно розширити свою колекцію.

Сподіваємося, що вона ще не раз порадує наше око і око наших знайомих та друзів, а
також допоможе краще пізнати природу рідного краю.

Родина Волянських.

Знай наших...

Життя – це відкриття…

Безперервне відкриття…

Уже не перший рік у нашому місті проводиться конкурс “Учитель року”. Сама назва
говорить про серйозність і значимість цього марафону. Адже тільки тут збираються
талановиті майстри, які відстоюють свою точку зору в педагогічній науці. Усі учні нашої
гімназії знають Галину Олександрівну як талановитого вчителя, доброго порадника,
творчу людину. У цьому конкурсі брала участь і вона. І що ж?.. Перемога!!! (А по-іншому
не могло і бути.)

Ми пишаємось цим і бажаємо Галині Олександрівні творчого натхнення і здійснення усіх

творчих планів. І щоб хоч трохи показати Вам Галину Олександрівну не тільки як
учителя, а як жінку, пропонуємо бліц-інтерв’ю.
Ваш знак зодіака.

Козеріг.

Ваша улюблена страва, напій.

Я гурман, люблю все смачне, тому улюбленої страви немає.

Ваша улюблена тваринка.

Котик, але не киця.

Ваш стиль одягу.

Класичний.

Ваш улюблений колір.

Брудно-зелений.

Ваша улюблена книга, автор.

Я не читаю. У дитинстві дуже любила читати детективи, а зараз “читаю” переважно

учнівські зошити.

Ваш улюблений фільм.

“Авантюрист”.

Ваше улюблене свято.

День народження доньки.

Ваша улюблена квітка.

Ромашка.

Ваша улюблена марка машини.

На машинах я не їжджу.

Ваш улюблений клас.

Випускний.

Ви вчитель року: це закономірність, чи просто вам усміхається доля?

Це закономірність, оскільки я дуже багато працюю, як у школі, так і дома.

Чи внесла ця подія щось нове у ваше життя? Якщо так, то що саме?

Внесла. По-перше, довелося готуватися до обласного конкурсу, чого я терпіти не можу,

знімати урок на відео і шукати власні фотокартки з нормальним зображенням. По-друге,
200 гривень – премія від міського управління освіти. І останнє – нарешті Віктор
Володимирович задовольнився, адже я брала участь у цьому конкурсі виключно тому, що
колись пообіцяла це директорові.

Чи надихає вас ця перемога на подальшу участь в обласному та всеукраїнському етапах

конкурсу “Вчитель року”?

Ні. Я людина, котра не любить змагатися.

Чи легко далась вам ця перемога?

Я над цим не замислювалася. З морального боку це було досить важко, оскільки сама
обстановка конкурсу мене дещо пригнічувала. З іншого боку — легко, тому що не треба
було нічого видумувати: я була сама собою, і все, що я там робила — то була просто моя
звичайна ситема роботи.

Як ви пов’язуєте свою роботу із сім’єю? Як вони співіснують?

Мій будинок — це продовження роботи, а вся моя сім’я завжди поруч – у школі. Удома я
перевіряю зошити, відпочиваючи перед телевізором.

Чи мріяли ви бути вчителем у дитинстві?

Так, часто гралася у вчительку.

Вчителювати — це сімейна традиція, чи власний вибір?

Безперечно, це сімейна традиція. Я пішла на філфак, щоб не викидати усю ту літературу,

якої у матері було чимало. А з п’ятого класу перевіряла зошити, що їх моя мама
приносила додому.

Розкажіть кумедний випадок, що трапився за час вашої роботи в школі.

У мене все життя кумедне. Окремо цікавого випадку не пам’ятаю.

Чи маєте ви в своєму житті ідеал, чи, можливо, особистості, якими ви захоплюєтесь?

Ідеалів не маю.

Чи вірите ви в Бога?

Якщо всередині себе, то вірю, адже Бог має бути всередині кожної людини.

Чи вірите ви в НЛО?

Ні, до моєї мами вже залітали НЛО, можливо, колись і я доживу до її віку, то будуть
прилітати і до мене.
Ким ви бачите в майбутньому свою дитину?

Професійним дизайнером, людиною, захопленою своєю роботою і життям.

Чи є у вашій сім’ї традиції, пов’язані зі святкуванням Нового року?

Немає, але моя дочка започатковує: на Новий рік вона запакувала усі подарунки,
почіпляла своєрідні “бірки” з написами і поклала під ялинку.

Чи любите ви готувати?

Так.

Яка ваша фірмова страва?

На перше — суп “харчо”, а на друге — плов (для чоловіка) та відбивні (для дитини), на
десерт — “Пташине молоко”.

Ваші плани на майбутнє.

Українізувати нашу школу!

Народилася 23 липня 1949 р. у м. Мена Чернігівської області.
Освіта вища. Закінчила Державний педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченка, вчитель
математики.
Трудову діяльність розпочала старшою піонервожатою у Чернігівській СШ № 16. Потім
працювала вчителем математики, заступником директора з виховної роботи СШ № 22,
заступником директора з навчальної роботи СШ № 31, директором школи № 2. Обіймала
посаду заступника голови міськвиконкому.
Нині - директор Чернігівської школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов.
Член жіночого об’єднання “Жінки за майбутнє”.
"Мета життя: 1. Кожному, хто поруч, повинно бути добре.
2. Дати стартові життєві можливості онуці.
Життєві принципи - зрозуміти людину, відвертість завжди в усіх ситуаціях, пам’ятати: “Я
завжди молода і все в мене добре”.
Найприємніше у роботі - чути кожний день привітне: “Добрий день, Людмило
Вікторівно!”, “Спасибі”, “ Ви допомогли”.
В людях ціную відвертість, чесність, вміння розуміти інших, розум, добро.
Вдячна батькам, Богові за своє життя - таке не просте, але таке цікаве. Вдячна людям, які
поруч є і були. Жалкую, що так пізно зрозуміла, здається, сенс життя; що можу багато
чого не встигнути".
Лауреат Всеукраїнської програми “Лідери регіонів”, 2002 р.
Розкішні тюльпани, різнокольорові крокуси, флокси, гладіолуси, лілії, жоржини, піони,
троянди, гортензії, іриси, навіть сині ромашки квітнуть на цьому подвір’ї. Господиня
Тетяна Андріївна Вакуленко тішиться не натішиться барвистим цвітом, що буяє під
вікнами від ранньої весни аж до пізньої осені. Та ще більше радіє від того, що насадив
біля хати сотні сортів – тисячі екземплярів квітів – її чоловік Володимир.

У селищі Луків Турійського району добре знають цю вчительську сім’ю. Пані Тетяна
викладає зарубіжну літературу у місцевій школі, Володимир Петрович працював тут же
вчителем російської мови й українознавства. Але сьогодні він уже на заслуженому
відпочинку (хоч до 60-ти йому ще далеко!). Чоловік залишив школу й зайнявся іншою
улюбленою справою – квітникарством.
– Звідки така любов до рослин, запитуєте? – Володимир Петрович простягає фотоальбом
зі знімками своїх городніх та кімнатних зелених красунь. – З дитинства. Мама завжди
садила багато квітів біля хати, а я ще школярем мусив їх доглядати. Мав такий домашній
обов’язок: сіяв, пересаджував, полов... Але ця робота була в задоволення. Пізніше
заквітчав власну садибу – тільки тюльпанів маємо понад півсотні різноманітних видів.
Знаю, дружині вони дуже подобаються.
– А Тетяна Андріївна поділяє Ваше хобі, допомагає чимось?
– Я тільки екскурсії для гостей проводжу – у хаті і надворі, – усміхається газдиня. – То
його царство, а він у нім господар.
– Чому ж ні, допомагає, – заперечує чоловік. – Он, і квіти поллє, як мене немає, і листочки
вазонів повитирає.
Ранньою весною, коли природа ще спить після зими, під хатою Вакуленків уже горить
жовтим вогнем форзеція. Потім тягнуться до сонця крокуси. У Володимира Петровича
цих квітів є з десяток різних сортів – і жовті, і білі, і фіолетові, і навіть сірі. Згодом, у свій
час, доріжками квітне блакитний флокс, майорять різнобарв’ям двадцять сортів гіацинтів,
понад тридцять – лілій та ірисів, жоржини та гладіолуси, клематіс, піони, нарциси,
гортензія, аквілегія... Особлива окраса – ромашки рожеві та сині. А ще чорні тюльпани,
сорт “королева ночі”.
– Маю “настільну книгу” – газету “Сільський вісник”. Тут шукаю новинки, поради, як
доглядати за рослинами. Якихось особливих секретів з догляду за квітами не маю. Правда,
кімнатні поливаю лише дощовою чи талою водою, – зізнається господар.
На усіляке зело чоловік грошей не шкодує, кожну копійку витрачає на насіння, щепи,
горнятка. Тож не дивно, що у будинку Володимира Петровича – наче в оранжереї. Вазони
всюди – на підвіконнях, підлозі, стелі... Панує особлива атмосфера, розкішні природні
аромати. Ніжні пахощі – у спальні, більш різкі – у кухні та вітальні. Треба ж знати, яку
квітку де поставити.
Вирощує Володимир Вакуленко і різні овочі, і полуницю “Лорд”, що має ягоди
величиною з куряче яйце. Розсаду гігантських перців, ароматних помідорів, огірків цього
городника люди замовляють заздалегідь. Знають, врожай обов’язково буде на славу.
Ще одне хобі чоловіка – кулінарія.
– О, то він майстер! – гордиться дружина Володимира Петровича. – Любить куховарити,
особливо солодке пекти. Прикрашаючи торти, на них обов’язково “малює” фруктами свої
квіти..

Хто б що не говорив, а шлях кожної людини, хочеш цього чи не хочеш, дивись, та й

перетнеться у коридорах місцевої влади, та й не тільки, або тієї чи іншої державної
установи. Таке життя... І як важливо, щоб тебе зустрів не просто чиновник, а щира, добра,
порядна людина, яка розрадить, допоможе вирішити ту чи іншу життєву проблему.

Чверть віку трудиться на відповідальній державній посаді спочатку райвиконкому,

нині – райдержадміністрації Галина Яківна Уманець. Вона, як мовиться, пройшла всі
сходинки своєрідної службової драбини: спочатку секретарем комісії у справах
неповнолітніх, 15 років трудилася інструктором організаційного відділу райвиконкому,
нині – начальник відділу правового та кадрового забезпечення апарату
райдержадміністрації. Посади дуже відповідальні. Потрібно було вирішувати долі
знедолених дітей, дітей-сиріт, із неблагополучних родин. Холодним серцем дитячу душу
не зігрієш... Робила все для того, щоб не була полиново-гіркою сльоза малечі, якій так
рано доля послала життєві випробовування. Завжди допомагав у роботі, в спілкуванні з
людьми її талант доброти.
 Тісна співпраця із місцевими радами, активна участь у підготовці сесій, засідань
виконавчих комітетів допомогла утвердитися їй як державному службовцю,
кваліфікованому спеціалісту. А скільки відповідальності у кадровій роботі, адже кадри
вирішують все.

Час пряде свою одвічну нитку... Та Галина Яківна завжди залишається такою, якою
вперше переступила поріг державної установи: сумлінною, обов'язковою в роботі,
совісною, делікатною і привітною у спілкуванні з людьми. Одним словом, дуже доброю
людиною, а це нині неабияка рідкість. Мабуть, найперше проявилися батьківські гени:
народилася і виховувалася у інтелігентній, високоморальній сільській родині, де головним
принципом було і є – глибока порядність і висока мораль. Всю душу вклали батьки в
одну-єдину донечку, і виросла їх доня не просто гарною, а й розумною, порядною
людиною. Багато можна сказати про цю шляхетну, скромну жінку, яка прагне, щоб всім
було сонячно.

Все у ній прекрасне: і зовнішність, і душа. Вона – чудова мати для єдиного сина
Олександра, дбайлива донька для батьків – Якова Хомича та Катерини Данилівни. І сина
виховала такого, що по-доброму позаздрить їй багато матерів. Хлопець закінчує
Вінницький аграрний університет. Там він студент-п'ятикурс-ник, а вдома – справжній,
беручкий до роботи, господар, який, незважаючи на юний вік, все вміє робити по
господарству. Крім того, з раннього віку самостійна дитина, для якої сім'я – це святе, а
мати – найсвятіше... Затремтіла найтонша струна материнської душі, коли син-студент,
помітивши, як матусі приглянувся золотий хрестик – давня мрія його мати, але на себе
ніколи не вистачає грошей, купив дорогий подарунок (звичайно, не в грошовому вимірі)
на зекономлені від стипендії кошти.

Поговорити на будь-яку тему з Галиною Яківною – одне задоволення. Не часто

зустрінеш цікавого співрозмовника з таким значимим багажем знань, "ен-ною" кількістю
прочитаних книг. Ще із студентських років вона зацікавилась психологією, філософією – і
залишилося на все життя. А історія - то сутність цієї глибоко ерудованої жінки, адже вона
за фахом – історик, закінчила історичний факультет Вінницького педінституту. Хобі –
квіти. З ранньої весни до пізньої осені ошатна оселя Уманців потопає у різнобарв'ї квітів.
Та чи не найбільше у квітнику троянд: на кожен мамин день народження син дарує кущ
троянд.

Багато ще можна розповідати про цю скромну багатогранну жінку. І хоч сад її життя,
переступаючи поріг літа, збирається до вересня, та не відцвів ще май вишневих губ, як і в
молодості, фіалково іскриться погляд гарних, виразних, просто чудових, очей, а на високе
розумне чоло спадає волосся золоте крило...