Зародження книгодрукування в Європі та в Україні

Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до

цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка,
виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше.
Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження
книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було
запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. У
1464 році воно виникло в Італії, у 1470 році — у Франції, у 1473 році — в
Голландії та Угорщині, у 1474 році — в Іспанії, у 1480 році — в Англії.
Початок слов’янського друкування припадає на 1491 рік, коли відомий
друкар Фіоль у Кракові надрукував дві книжки — «Часословець» і
«Осмогласник». Обидві книги набрані кирилівським шрифтом, який є осно-
вою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя і діяльність
Фіоля Швайпольта закінчилося трагічно. Саме за друкарську діяльність він
був заарештований краківською інквізицією. Це сталося у 1491 році.

Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров

народився близько 1510 року. Вважають, що він навчався у Краківському
університеті, який закінчив у 1532 році і здобув ступінь бакалавра. У 50-х-60-
х роках XVI століття працював дияконом у церкві Ніколи Гостужського в
Московському Кремлі, паралельно працюючи в анонімній друкарні, яку
невдовзі було закрито. Згодом переїжджає до Львова, де з великими
труднощами відкриває друкарню. У 1574 році він друкує «Апостол», який
вважається першою українською друкованою книгою в Україні. Ця книга
вийшла тиражем 1000 примірників обсягом 560 сторінок (збереглося 77
книг). У Львівській друкарні Іван Федоров видає й «Азбуку» — перший
слов’янський підручник, надрукований кирилівським шрифтом. Обсяг книги
— 80 сторінок (збереглося декілька примірників).

У 1576 році Іван Федоров переїжджає до Острога, де на кошти князя

Острозького відкриває друкарню, і за чотири роки (з 1578 по 1581) випускає
у світ «Азбуку», «Псалтир», «Новий Завіт», «Книжку зібрань речей
найпотрібніших коротко викладених» та «Хронологію». За бажанням і на
кошти князя Острозького 1581 році Іван Федоров видає один з шедеврів
давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську «Біблію» (1256
сторінок, тираж — 2000 примірників).

У 1582 році переїжджає знову до Львова, планує відкрити власну друкарню,

але смерть перервала всі плани й наміри. 5 грудня 1583 року перший
український друкар Іван Федоров помер. Похований у місті Львові в
Онуфріївському монастирі. Після смерті Івана Федорова у 1583 його
друкарське устаткування перейшло до Львівської Братської друкарні. У 1977
р. скульптори Б. Борисенко і В. Подольський у Львові спорудили пам’ятник
славному українському першодрукареві.
Іван Федоров багато зробив для розвитку друкарської справи. Саме він
уперше ввів друкований шрифт, ще задовго до реформи Петра І використав
скорочений шрифт — „гражданку», вперше помістив у книгах гравюри
світського змісту, сторінки оздоблював рамками, орнаментом тощо.

З 20-х років XVII ст. найбільшим центром книгодрукування в Україні стає

Києво-Печерська лавра. Лаврська друкарня видавала переважно церковно-
служебну, богословську літературу, але не обходила своєю увагою і
навчальну, світсько-політичну літературу та віршовані твори. Видання
Києво-Печерської лаври відзначалися високою поліграфічною технікою.
Титульний аркуш прикрашався гравюрами на сюжет книги, текст кожної
сторінки був обрамлений орнаментом або рамкою, оправа книг
виготовлялася із дощечок, обтягнутих шкірою або дорогою тканиною,
прикрашалася тисненням, орнаментом, а в центрі вміщувався медальйон із
зображенням сцен із релігійних творів. Сам текст творів був надрукований
червоними і чорними фарбами, використовувалися різні шрифти.

Винахідником книгодрукування рухомими літерами вважається Йоганн

Генефлейш, названий Гутенбергом за назвою спадкового маєтку батька.

Й. Гутенберг народився між 1394-1399 рр. в м. Майнці. Відомості про його

життя і діяльність украй бідні. Коли Гутенберг переїхав у Страсбург, в нього
зародилася ідея геніального винаходу. Протягом десяти років він працював
над її здійсненням. Свою роботу він приховував від усіх, окрім найближчих
компаньйонів. Коли родичі одного з померлих компаньйонів намагалися
дізнатися про таємницю підприємства, Й. Гутенберг знищив обладнання
майбутньої друкарні, але не розкрив сутності винаходу. Внаслідок цього
виник судовий процес, який тривав рік. Й.Гутенберг дав родичам
компаньйона грошову компенсацію, але до справи не взяв. Суд вирішив
справу на користь Й. Гутенберга. Матеріали цієї судової справи збереглися в
архіві. Їх вивчення сприяло дослідженню питання про початок
книгодрукування.

У 1444-1446 рр. Гутенберг повернувся до Майнцу і з 1447 року розпочав

регулярний випуск друкованих книг: брошур, листівок, календарів, зокрема
«Турецького календаря» у зв’язку із вторгненням турків у Європу і взяттям
Константинополя, брошури навчального популярного змісту. Такі книги
«зачитувалися» і знищувалися. Тому багато з них дійшли до нас в уривках, в
окремих аркушах.

Перший шрифт Й. Гутенберга є першим шрифтом, відлитим у Європі. Він

позначається як шрифт 36-рядкової «Біблії» (Б36). За зразок для цього шрифта
слугував, текстовий шрифт рукописних церковних служебників XV ст.
Близько 1452 р. Гутенберг вирішив надрукувати латинську 42-рядкову
«Біблію». Для друку було створено нове друкарське обладнання, відлито
новий шрифт – менший, витонченіший, легший порівняно з шрифтом Б 36.
Друкували текст «Біблії» шестеро майстрів. Заголовки, підзаголовки,
колонтитули вписував кіноваром (червоною фарбою) окремий фахівець –
рубрикатор; великі ініціали малював фарбою із золотом ілюмінатор.

За своїм оформленням 42-рядкова «Біблія» належить до найвищих зразків

книжкового мистецтва. Вона є величезним досягненням порівняно з
попередніми друкованими творами. Тут вперше застосовано методи
вирівнювання кінцевої лінії рядків, майже немає помилок. «Біблія» була
видана тиражем в 200-300 примірників на папері і кілька десятків на
пергаменті. Тираж обмежувала дороговизна друкарських матеріалів,
передусім пергаменту: для кожного примірника «Біблії» на пергаменті
необхідно було 170 шкір телят.

У 1455 p., коли друкування «Біблії» вже майже завершилося, кредитор

Й. Гутенберга – адвокат Йоганн Фуст, подав до суду на друкаря з вимогою
повернути гроші. Оскільки, всі кредити були витрачені на створення «Біблії»,
друкар на зміг повернути борг. Наслідком суду став поділ друкарні. У
Й.Гутенберга залишилася та частина майна, яка була в нього до початку
друку 42-рядкової «Біблії» і перший друкарський шрифт. Саме цим шрифтом
у 1458 р. була надрукована 36-рядкова «Біблія». Першодрукар не зміг
витримати конкуренції і в кінці 50-х pp. припинив свою видавничу
діяльність. Помер Й. Гутенберг 1468 p.