СКІФИ

Скіфи племена індоарійського

походження, які тривалий час
проживали на території
Причорномор'я, Приазов'я та
Передкавказзя

У VII-III ст. до н. е. у степових районах

Північного Причорномор'я, на
території сучасної Південної та
Південно-Східної України, а частково і
в Криму панували скіфські племена.
Скіфи були дуже войовничим народом.
Основним видом військ у них була кіннота.
Піхоти було мало, а під час деяких походів
вона взагалі була відсутня. Скіфи першими
застосували стратегічний відступ. Особливо
відомими в історії стали війни скіфів з Дарієм.
Мовознавці стверджують, що назва «скіфи» та їх
самоназва «сколоти» походять від слова
«стріляти». Основною стріляючою зброєю на
той час був лук, а отже, скіфи й сколоти — це
лучники, або стрільці з лука

Основні заняття: Скіфи-кочівники –

розводили коней. Скіфи-орачі і скіфи-
землероби вели осілий спосіб життя і
займалися землеробством,
використовували дерев´яний плуг.
Займалися садівництвом, ремеслами,
торгівлею
 ЦІКАВІ
Кінь для скіфських воїнів був, що верблюд для жителів
пустелі. Скіфи були  прекрасними наїзниками. Одними
з перших вони стали використовувати сідла і
стремена.
Скіфи перші в світі почали масово використовувати
кінні війська у битвах. Коли гинув скіфський воїн,
його коня вбивали та ховали зі всіма почестями. ФАКТИ
Головним богом скіфів був Папай
(скіфський Зевс), найбільше вони
поважали Ареса (бога війни), але 95%
скіфських мечів були оздоблені
зображенням Артимпаси (богині
кохання).

Скіф признавався воїном лише після

першого вбивства ворога. Також при
першому вбивстві скіфу належало
випити кров ворога. До цього йому
навіть і не можна було сідати за один
стіл з іншими скіфами-воїнами.