Праобщина ( родова

община, сусідська
община) основні
риси. Економіка.
Полювання, розчищення лісу, землеробство з
використанням примітивних знарядь праці вимагали
застосування значних колективних зусиль. Із появою
залізних знарядь на якісно новий рівень піднялася
якість життя людей. Це сприяло появі нерівності
всередині родової общини, шо призвело до iї розпаду і
зумовило перехід до сусідської общини.більшості
народів давнини члени родової общини не могли
брати собі дружин всередині роду. Тому будь-яка
родова община завжди підтримувала дружні стосунки
з іншими родами, з якими вона обмінювалася
подружжям. Тим самим між родовими обинами
виникали відносини спорідненості, що сприяло
поглибленню стосунків між ними. Декілька родів,
пов'язаних господарчими та родинними стосунками,
об'еднувалися у плем'я. на чолі роду або общини
стояв старійшина, а на чолі племені рада старійшин.
зазвичай іх обирали на загальних народних зборах
членів з числа найбільш розумних і досвідчених
людей, які займалися питаннями розподілу здобичі,
організацією.
з появою плуга (плужне землеробство) кожна сім'я
могла самотужки обробляти поле, не звертаючись по
допомогу до родичів. Із часом старійшини починають
ділити общинні землі між окремими сім'ями. Кожна з
них отримувала свій наділ, який вона
обробляла власними силами і власними знаряддями
праці. Їй також належав зібраний з цього поля врожай.
не всі сім'ї вміло вели господарство. Дехто почав
збагачуватися, інші потерпали від зубожіння. Серед
людей виникає нерівність. У руках окремих сімей
накопичилися значні багатства - худоба, родючі землі,
золотій срібні прикраси, вироби з міді, запаси
продовольства. Поступово родова община починає
розпадатися на окремі сім', хоча деякі продовжували
жити разом, але вже вели власні господарства окремо
один від одного. У селищі тепер не обов'язково могли
жити лише родичі. Деякі cім'ї залишали рідні місця,
селилися по сусідству з іншими общинами та
починали вести власне господарство.
• Точної дати, коли родова община змінила попередню суспільну формацію –
«людське стадо», не існує. За найбільш поширеною гіпотезою, це сталося в
проміжку від 50 до 100 тисяч років тому. Процес цей був неспішним, і в різних
регіонах планети протікав нерівномірно. Відомо, що родові громади існували й
у кроманьйонців (людей сучасного типу), і у неандертальців, які пізніше, не
витримавши видової конкуренції зі своїми більш высокоорганизованными
суперниками, вимерли. Що ж згуртовувало людей, у чому відмінність родової
общини від сусідської?
• Фахівці виділяють три параметри, що характеризують цей спосіб організації
соціуму:
• кровне споріднення;
• колективна праця;
• колективне споживання.
• В умовах, коли продуктивність праці невисока і для добування їжі необхідні
злагоджені дії великої кількості людей, що вижити можуть тільки великі
колективи. Досить рано стало зрозуміло, що шлюби всередині общини згубно
позначаються на здоров’ї нащадків, тому виникла заборону на одруження своїх
близьких родичів, і дружин почали брати з інших родів. Це вже були
передумови для більш складної організації суспільства. Про злагодженості дій
близьких пологів говорить такий факт: у 8 тисячолітті до нашої ери (це верхній
палеоліт) люди створюють досить складні споруди, як, наприклад, стіну
(імовірно, для захисту від повеней) і вежу заввишки вісім метрів – її залишки
знаходяться в місті Єрихон (Ізраїль).