МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

Факультет управління
кафедра журналістики

Тема: Усиновлення (удочеріння), опіка та піклування щодо дітей,

патронат над дітьми

Виконала студентка
групи ЖР 22-1
Оліярник Аліна
Перевірив:
д.ю.н., професор
Макушев Петро
Васильович

Дніпро 2022
 План

1. Поняття усиновлення (удочеріння).

2. Особи, які можуть бути усиновлені та усиновлювачами.
3. Умови усиновлення та порядок його здійснення.
4. Таємниця усиновлення.
5. Поняття і значення опіки та піклування у сімейному праві.
6. Встановлення опіки і піклування.
7. Обов’язки та права суб'єктів правовідносин з опіки та піклування.
8. Поняття патронату над дітьми у сімейному праві.
9. Договір про патронат.

Вступ
Питання усиновлення, опіки, піклування щодо дітей та патронату над малолітніми є
неабияк важливими у сучасному суспільстві. Вони відображають глибокі аспекти
людських відносин, прав та обов'язків дорослих перед дітьми, а також спільну
відповідальність громади та держави за долю маленьких громадян.
Ця тема набуває особливого значення у контексті демографічних та соціальних
зрушень, що відбуваються в сучасному світі. Зростання кількості дітей, які
залишилися без належного піклування батьків, проблеми дитячої безпеки та
добробуту стають актуальними завданнями для суспільства.
У цьому рефераті я глибоко досліджу поняття та правовий аспект усиновлення,
опіки та піклування, розгляну умови їх здійснення та зауважу важливі аспекти та
проблеми, пов'язані з цими процесами. Також я розгляну поняття патронату над
дітьми та договір про патронат, які забезпечують альтернативний шлях
забезпечення дбайливого ставлення до дітей, які потребують захисту та підтримки.
Усі ці аспекти є важливими для розуміння та забезпечення добробуту дітей, які
опинилися у вразливих ситуаціях. На основі аналізу цих питань, я зможу краще
зрозуміти, як сучасне суспільство долає виклики у галузі захисту та дбайливості про
своїх молодших членів інституту сім'ї та соціальної відповідальності.
1. Поняття усиновлення (удочеріння).
Усиновлення (удочеріння) є юридичним актом, який передбачає прийняття
дитини, яка не є біологічною дитиною усиновлювача чи усиновлювачів та
надання їй статусу та прав, ідентичних тим, які б мали біологічні діти у цій
родині.
Усиновлення є процесом, що передбачає завершення юридичних відносин
між дитиною та її біологічними батьками та встановлення нових правових
відносин між дитиною та усиновлювачами. Цей процес може бути
здійснений через рішення суду або іншими офіційними юридичними
процедурами, які визначені законодавством.
Усиновлення дозволяє дитині, яка може бути визнана сиротою або
перебувати в складних сімейних обставинах, мати новий шанс на щасливе та
стабільне дитинство у новій родині. Усиновлення також надає
усиновлювачам правовий статус батьків та відповідальність за дитину.
Поняття усиновлення варіюється в різних країнах і регіонах, і кожна
юрисдикція має власні закони та процедури, які регулюють цей процес. У
більшості випадків усиновлення передбачає попередню оцінку та підготовку
потенційних усиновлювачів, а також дбайливий нагляд над дитиною після
усиновлення з метою забезпечення її безпеки та добробуту.
Усиновлення важливий інструмент для захисту та дбайливості про дітей, які
знаходяться в потребі та потребують стійкого сімейного оточення для свого
фізичного та психологічного розвитку.

2. Особи, які можуть бути усиновлені та усиновлювачами.

Усиновлення - це процес, що дозволяє дорослим особам приймати дітей, які
не є їхніми біологічними дітьми, в якості своїх власних. Основними
учасниками цього процесу є усиновлювачі і діти, які можуть бути
усиновлені.
Особи, які можуть бути усиновлені:
1. Діти без батьківського піклування: Це можуть бути діти, які стали
сиротами через смерть батьків, відмову від батьківства або інших причин.
Дитина без належного піклування та стабільної сімейної обстановки
підлягається усиновленню.
2. Діти в складних сімейних обставинах: Деякі діти можуть перебувати в
сім'ях, де вони не можуть отримати належний догляд і виховання, наприклад,
через сімейне насильство, недбале ставлення батьків, або інші проблеми, які
загрожують їхньому добробуту.
Усиновлювачами можуть бути:
1. Дорослі особи: Як правило, усиновлювачі повинні бути повнолітніми, але
в окремих випадках можуть бути допущені винятки, наприклад, коли діти
близькі до повноліття та виражають бажання бути усиновленими.
2. Родини: Усиновлювачами можуть бути одинокі особи, подружжя або сім'я.
3. Особи з належними умовами для дитячого догляду: Усиновлювачі повинні
мати здатність надавати належний догляд та виховання дитині. Це включає в
себе матеріальну стабільність, фізичне і психологічне здоров'я, а також
позитивні соціальні умови для дитини.
4. Пройдення підготовки і оцінки: Усиновлювачі зазвичай повинні пройти
підготовчі курси та психологічну оцінку, щоб забезпечити їхню готовність та
придатність для усиновлення.

3. Умови усиновлення та порядок його здійснення.

Україна має законодавство, що регулює процес усиновлення та встановлює
умови та порядок його здійснення. Основними законами, які стосуються
усиновлення, є Сімейний Кодекс України та Закон України "Про
усиновлення". Основні аспекти умов усиновлення та порядку його
здійснення в Україні:
Умови усиновлення:
1. Вік усиновлювача: Усиновлювач повинен бути не молодшим 21 року, а
різнополі супружні усиновлювачі - не молодшими 21 року і 18 років
відповідно.
2. Вік усиновлюваної дитини: Дитина може бути усиновлена, якщо її вік
становить не більше 18 років, і різниця в віці між усиновлювачем і дитиною
становить не більше 45 років.
3. Позитивна психологічна оцінка: Усиновлювачі повинні пройти
психологічну оцінку, що включає в себе спеціальні психологічні тести та
консультації, для визначення їхньої готовності до усиновлення.
4. Здатність надавати дітям належний догляд: Усиновлювач повинен мати
матеріальну та фізичну можливість забезпечувати належний догляд і
виховання дитині.
Порядок усиновлення:
1. Подання заяви: Потенційні усиновлювачі подають заяву про усиновлення
до відповідної організації, яка займається усиновленнями.
2. Підготовка і оцінка: Усиновлювачі проходять підготовчі курси та
психологічну оцінку. Цей етап включає в себе інтерв'ю, оцінку соціальних
умов та перевірку наявності всіх необхідних документів.
3. Відповідність законодавству: Усі умови та права усиновлювачів, дитини і
біологічних батьків повинні відповідати законодавству України.
4. Судове рішення: Усиновлення оформляється судовим рішенням, яке
остаточно легалізує цей процес.
Україна також має законодавство, яке регулює усиновлення іноземцями.
Потенційні іноземні усиновлювачі також повинні відповідати умовам,
встановленим законами України, і проходити певні процедури для отримання
дозволу на усиновлення.

4. Таємниця усиновлення.
Таємниця усиновлення - це важливий аспект процесу усиновлення, який
передбачає збереження конфіденційності та захист особистої інформації про
всіх сторін, що беруть участь у цьому процесі. Головною метою таємниці
усиновлення є забезпечення приватності та безпеки всіх втягнутих осіб, а
також захист дітей від можливих негативних наслідків.
Основні аспекти таємниці усиновлення включають в себе:
1. Конфіденційність особистої інформації: Усі дані про біологічних батьків,
усиновлювачів та усиновлену дитину повинні залишатися конфіденційними.
Це включає в себе імена, адреси, фізичні характеристики, медичні записи і
будь-яку іншу особисту інформацію.
2. Обмежений доступ до документів: Документи, що стосуються
усиновлення, зазвичай підлягають обмеженому доступу. Тільки визначені
особи, які мають законний інтерес, можуть отримати доступ до цієї
інформації.
3. Обмеження публічного доступу: Інформація про усиновлення не повинна
бути доступною для загального публічного доступу, з метою захисту
приватності та безпеки всіх сторін.
4. Захист від ідентифікації: Таємниця усиновлення також передбачає захист
від ідентифікації. Це означає, що діти, які були усиновлені, не повинні мати
можливість дізнатися особисті дані своїх біологічних батьків, якщо це не
визначено судовим рішенням.

5. Поняття і значення опіки та піклування у сімейному праві.

Опіка визначається як правовий статус, коли одна або декілька осіб
отримують повноваження діяти в інтересах дитини, яка не досягла
повноліття, через тимчасові чи постійні обставини. Особа, яка має опіку над
дитиною, зобов'язана приймати рішення, що відповідають інтересам та
потребам дитини, і надавати необхідний догляд.
Піклування, з іншого боку, передбачає правовий статус, де особа або особи
мають обов'язок надавати дітям необхідний догляд та підтримку. Однак
піклування не надає тим, хто має його, повноважень ухвалювати рішення в
інтересах дитини на тому ж рівні, як опіка.
Ці два статуси використовуються в різних ситуаціях, коли діти опиняються у
вразливих обставинах. Опіка може встановлюватися, наприклад, у випадках,
коли батьки дитини є неспроможними давати належний догляд, наприклад,
через психічні проблеми чи абсентеїзм. Піклування може бути надане дітям,
які живуть в сім'ях, але потребують зовнішньої допомоги, такої як
матеріальна підтримка.
Загальне значення опіки та піклування полягає в забезпеченні дітей
стабільним та безпечним середовищем для їхнього фізичного,
психологічного та соціального розвитку. Ці правові статуси допомагають
гарантувати, що діти мають доступ до всіх необхідних ресурсів і захисту в
сімейному контексті, навіть коли їхні батьки не можуть виконувати ці
обов'язки повністю.
6. Встановлення опіки і піклування.
Опіка і піклування можуть бути встановлені в таких випадках:
1. Піклування над дитиною без батьківського піклування: Якщо дитина
залишилася без батьківського піклування, суд може встановити піклування
над нею і призначити піклувача (зазвичай рідного батька або іншого члена
родини).
2. Піклування над дитиною в складних сімейних обставинах: Якщо дитина
перебуває в сім'ї, де існують проблеми, які загрожують її безпеці чи
добробуту, суд може встановити піклування над нею та призначити
піклувача для надання дитині належного захисту та підтримки.
3. Піклування над дитиною з обмеженою дієздатністю: Діти з обмеженою
дієздатністю, які не можуть самостійно приймати рішення, можуть мати
піклувача, який допомагає в наданні медичних та інших рішень в її інтересах.
4. Опіка над неповнолітніми батьками: У випадку, коли батьки дитини є
неповнолітніми або неспроможними виконувати батьківські обов'язки, суд
може встановити опіку над ними та призначити опікуна, який відповідає за
забезпечення потреб дитини та батьків.
Встановлення опіки і піклування передбачає подання відповідної заяви до
суду, де розглядається справа та виноситься рішення. Суд враховує найкращі
інтереси дитини та старається забезпечити її безпеку та добробут.
7. Обов’язки та права суб'єктів правовідносин з опіки та піклування.
У сфері опіки та піклування в Україні існують певні обов'язки та права
суб'єктів правовідносин, які включають у себе дітей, батьків, опікунів,
піклувачів і органи, відповідальні за ці питання.
Права та обов'язки батьків:
1. Право на виховання і визначення життєвого шляху дитини: Батьки мають
право приймати рішення щодо виховання своєї дитини, вибору освіти, релігії
та інших аспектів її життя.
2. Право на обговорення та участь у важливих рішеннях стосовно дитини:
Батьки мають право брати участь в рішеннях, що стосуються дитини, і мати
можливість висловлювати свої погляди.
3. Право на доступ до інформації про дитину: Батьки мають право на
отримання інформації про стан і потреби своєї дитини, зокрема, щодо її
здоров'я, освіти та соціального розвитку.
Обов'язки батьків:
1. Обов'язок забезпечення фізичного та психологічного добробуту дитини:
Батьки зобов'язані забезпечувати дитині належний догляд, живлення, одяг,
лікування та освіту.
2. Обов'язок забезпечення освіти та виховання: Батьки мають обов'язок
забезпечити дитині можливість отримати освіту та виховання відповідно до її
потреб та інтересів.
3. Обов'язок забезпечення захисту і безпеки: Батьки повинні забезпечити
безпеку та захист дитини від будь-яких загроз, включаючи фізичне та
психологічне насильство.
Права та обов'язки опікуна та піклувача:
1. Право на приймання рішень в інтересах дитини: Опікун або піклувач має
право приймати рішення, що стосуються дитини, в інтересах та на користь
дитини.
2. Право на представництво інтересів дитини в суді та інших офіційних
органах: Опікун або піклувач має право представляти інтереси дитини в суді
та перед іншими державними органами.
Обов'язки опікуна та піклувача:
1. Обов'язок забезпечення фізичного та психологічного добробуту дитини:
Опікун або піклувач повинні забезпечити дитині належний догляд, живлення,
одяг, медичну допомогу та психологічну підтримку.
2. Обов'язок забезпечення освіти та виховання: Опікун або піклувач мають
обов'язок допомагати дитині отримувати освіту та виховання відповідно до її
потреб та інтересів.
3. Обов'язок діяти в інтересах дитини: Опікун або піклувач повинні приймати
рішення та діяти завжди в інтересах та на користь дитини, дбаючи про її
добробут і захист.
4. Обов'язок ведення документації та звітування: Опікун або піклувач
зобов'язані вести документацію про всі аспекти життя дитини, а також
звітувати перед судом та іншими відповідними органами щодо її стану та
потреб.
Права та обов'язки дитини:
1. Право на повагу до своєї гідності та особистості: Дитина має право на
повагу до своєї гідності та особистості, а також на запобігання будь-якому
формам фізичного та психологічного насильства.
2. Право на висловлення своїх поглядів та думок: Дитина має право
висловлювати свої погляди, думки та бажання щодо свого життя та
виховання, а також брати участь у важливих рішеннях, якщо вона має
належну здійснювати такі права.
Обов'язки дитини:
1. Обов'язок дотримуватися правил та вимог опікуна, піклувача та законів:
Дитина повинна дотримуватися правил та вимог, які стосуються її безпеки та
добробуту, а також повинна додержуватися законів.
2. Обов'язок дбати про свою освіту та розвиток: Дитина має обов'язок
долучитися до процесу освіти та розвитку та брати участь у навчанні та
вихованні.

8. Поняття патронату над дітьми у сімейному праві.

Патронат над дітьми - це юридичний статус, який передбачає надання
підтримки та догляду за дитиною поза її біологічною сім'єю або сім'єю, в якій
вона народилася. Патронат може бути встановлений, коли батьки дитини або
інші особи, які мали б забезпечити дитині належний догляд і виховання, не
можуть цього зробити з різних причин.
Основні аспекти патронату над дітьми включають наступне:
1. Забезпечення дітей доглядом та підтримкою: Патронат передбачає, що
інші особи, які приймають на себе цей статус, мають забезпечити дитині
належний догляд, живлення, освіту та іншу необхідну підтримку.
2. Забезпечення безпеки та захисту: Особи, які взяли на себе патронат над
дитиною, мають забезпечити її безпеку та захист від будь-яких загроз або
небезпек.
3. Правові обов'язки та відповідальність: Особи, які надають патронат дитині,
мають виконувати свої правові обов'язки та нести відповідальність за її
добробут.
4. Право на встановлення патронату: Деякі статуси патронів можуть бути
встановлені за рішенням суду або іншими відповідними органами в разі
виявлення негативних обставин в сім'ї дитини, що загрожують її безпеці та
добробуту.
Патронат може бути тимчасовим або постійним, в залежності від конкретних
обставин і потреб дитини. Важливо враховувати, що патронат передбачає
надання дитині можливості рости і розвиватися в стабільному та безпечному
середовищі, незважаючи на труднощі чи негативні обставини в її житті.
9. Договір про патронат.
В Україні існує інститут патронату, і договори про патронат можуть бути
укладені відповідно до законодавства. Договір про патронат - це
юридичний документ, який встановлює умови надання підтримки та догляду
за дитиною, що не перебуває в сім'ї своїх батьків або біологічних опікунів.
Основними аспектами такого договору можуть бути:
1. Визначення сторін: Договір визначає сторони, які зобов'язані до патронату
- це можуть бути фізичні особи або організації, які надають послуги з
патронату.
2. Обов'язки та права сторін: Договір визначає обов'язки і права щодо
дитини, включаючи забезпечення догляду, живлення, освіти, медичної
допомоги та інших аспектів підтримки.
3. Права та інтереси дитини: Договір повинен враховувати найкращі інтереси
дитини, забезпечуючи її безпеку, захист та фізичний, психологічний
розвиток.
4. Термін договору: Договір може бути укладений на тимчасовий або
постійний термін, в залежності від обставин і потреб дитини.
5. Звітування та відповідальність: Договір може містити положення про
звітування перед відповідними органами чи організаціями, а також про
відповідальність сторін за невиконання умов договору.
Висновок
У рефераті я дослідила та проаналізувала важливі аспекти, пов'язані з
усиновленням, опікою, піклуванням та патронатом над дітьми. Ці сфери
сімейного права відіграють значущу роль в забезпеченні дітей належним
доглядом, захистом і підтримкою, коли їхні батьки не можуть цього зробити
з різних причин.
Усиновлення (удочеріння) надає дітям можливість отримати нову сім'ю та
батьківську любов і догляд, підкреслюючи важливість створення стабільного
та безпечного середовища для них. Опіка та піклування дозволяють
встановити статус та відповідні обов'язки для осіб, які забезпечують дітям
належний догляд, коли батьки не можуть цього зробити. Патронат над дітьми
відіграє важливу роль у забезпеченні дітей підтримкою та захистом поза
їхньою біологічною сім'єю, допомагаючи їм рости та розвиватися в
стабільному та благополучному середовищі.
Важливо пам'ятати, що найкращі інтереси дитини повинні бути завжди на
першому місці у всіх цих сферах сімейного права. Забезпечення її безпеки,
добробуту та можливості росту в любові та підтримці є головною метою усіх
заходів, пов'язаних з усиновленням, опікою, піклуванням та патронатом.
Робота судів, органів соціального захисту та громадських організацій у цих
сферах має сприяти створенню умов для щасливого та здорового дитинства
кожної дитини, незалежно від її походження та обставин.
 Використані джерела
Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Київ, 2017. Т. 3. С. 584‒
587. Конституція України [Електронний ресурс] : закон України від
28.06.1996 р. 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України та
Рішення Конституційного Суду : за станом на 12.06.2013 р. № 2952-VI. Про
Службу безпеки України [Електронний ресурс] : закон України від
25.03.1992р. № 2229 – ХІІ із змін., внес. згідно із законами України : за
станом на 11.08.2013 р. № 4711-VI ( 4711- 17 ).