НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

кафедра трудового права

КУРСОВА РОБОТА

з Трудового Права
тема: «Оплата праці»

Студентки 3 курсу 1 групи

Факультету слідчої та детективної діяльності
ПРИЄМСЬКОЇ Д.А.
КЕРІВНИК:
д.ю.н, професор кафедри
трудового права
СЛЮСАР А.М.

м. Харків
2023 рік
 ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………
3
 ВСТУП

Актуальність дослідження розвиток людського суспільства, прогрес

людства неможливий без праці.Вона була і є основою існування людини в
будь - яких економічних умовах.Мільйони людей в Україні і в інших країнах
продають свої трудові послуги. В обмін за це вони одержують заробітну
плату. Відтак тема оплати праці та ,функціонування системи заробітної плати
є важливою.

Оплата праці є ключовим аспектом економіки. В залежності від економічної

ситуації у країні чи конкретній галузі, можуть змінюватися ставки оплати
праці, використання різних систем оплати, та інші аспекти. Питання
справедливості та рівності в оплаті праці стають важливими в сучасному
суспільстві. Гендерні різниці в оплаті, проблеми мінімальної зарплати,
аспекти соціальної відповідальності підприємств - це всі теми, які можуть
бути актуальними.

Впровадження нових технологій може вплинути на робочий процес і

структуру оплати праці. Наприклад, автоматизація може змінити вимоги до
праці та створювати нові види робіт, що може вплинути на систему оплати.:
Зміни в законодавстві щодо оплати праці, податків, соціального забезпечення
можуть вплинути на підходи підприємств до цього питання.Компанії можуть
змінювати свою кадрову політику, впроваджуючи нові системи
стимулювання, бонусів, або вдосконалюючи систему оплати праці для
забезпечення ефективності та задоволення працівників.

З’ясування поняття оплати праці, її сутність, джерела та функції завжди

перебувало у центрі уваги як економістів, так і правників, адже вона є
економічною та юридичною категорією одночасно.Загалом оплата праці
може бути визначена як винагорода, що оплачується правнику за
використання його праці.однак економістів більше цікавить матеріальний
підхід оплати праці.Проте це поняття як економічної, так і правової категорії
характеризують різні сторони одного і того ж суспільного явища.
Організація заробітної плати будується на принципах поєднання правового
регулювання, що здійснюється державними органами в централізованому
порядку з галузевими, регіональним і локальним регулюванням
безпосередньо на підприємствах.Правове регулювання оплати праці
здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів, угоди на
державному рівні, галузевих та регіональних угод, колективних трудових
договорів, що є надзвичайно важливим.
Метою курсової роботи є актуальність дослідження умов оплати праці та її
особливостей:

здійснити загальну характеристику, структуру та функції,

охарактеризувати оплату праці при відхиленні від нормальних умов,

визначити порядок виплат,

дослідити гарантії та компенсації

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що постають під
час реалізації прав громадян на працю України.
Предметом дослідження є особливості оплати праці
Методологічну основу курсової роботи становлять діалектико-
матеріалістичний, формально-логічний, системно-структурний,
порівняльний.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох

розділів, висновків, списку використаних джерел (17 найменувань).
Загальний обсяг курсової роботи становить 26 сторінок.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ ЗАРОБІТНОЇ
ПЛАТИ

Заробітна плата - це винагорода, як правило, у грошовому виразі, що

виплачується працівникові за виконану роботу роботодавцем або
уповноваженим ним органом за трудовим договором. Розмір заробітної
плати залежить від складності та умов виконуваної роботи,
професійних якостей працівника, результатів праці та господарської
діяльності підприємства (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).

Законодавство використовує два терміни – «оплата праці» та «заробітна

плата». Традиційно слово «заробітна плата» використовується для виплати за
працю працівника, що підкреслює, що грошова винагорода заробляється на
основі витраченої та виконаної роботи. Крім того, тут також акцентується
ефективність роботи.

Заробітна плата залежить не тільки від результатів роботи даного працівника,

а й від результатів роботи, прибутковості даного бізнесу.

Структурно заробітна плата складається з трьох частин:

 основна заробітна плата;

 додаткова заробітна плата;

 інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно на підприємстві встановлюються фонди оплати

праці.
Основна заробітна плата включає в себе винагороду за виконану роботу, яка
визначається в межах норм праці, таких як норми часу, виробітку,
обслуговування, нормовані завдання та посадові обов'язки. Ця винагорода
формується у вигляді тарифних ставок (окладів) для робітників та посадових
окладів для службовців, а також відрядних розцінок.

Окрім основних видів заробітної плати, до неї також включаються суми

процентних або комісійних нарахувань, що залежать від обсягу прибутків від
реалізації продукції (робіт, послуг). Це стосується випадків, коли такі
нарахування є основною частиною заробітної плати. Також до фонду
основної заробітної плати входять суми авторських гонорарів для
працівників у сферах мистецтва, редакцій ЗМІ, телеграфного агентства,
видавництва, радіо, телебачення та інших підприємств, оплата яких
визначається за ставками (розцінками) авторської винагороди на
конкретному підприємстві.

Закон України "Про оплату праці" регулює сфери державного та договірного

регулювання оплати праці, встановлює мінімальний розмір заробітної плати.
У той же час, розмір винагороди за цивільно-правовими договорами
визначається сторонами таких договорів.

Додаткова заробітна плата представляє собою винагороду за виконану

працю, що виходить за межі встановлених норм, враховуючи трудові
досягнення, творчість і особливі умови праці. Це включає різноманітні
доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством, а також премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань
та функцій.

Щодо гарантійних і компенсаційних виплат, то, фактично кажучи, вони не

є частиною заробітної плати, оскільки мають інше спрямування. Однак,
беручи участь у загальному організаційному та обліковому механізмі, вони
стають складовою системи оплати праці. Це положення відзначено також у
Інструкції зі статистики заробітної плати. Тому, варто розглядати включення
положень про гарантії та компенсації до єдиного розділу "Оплата праці" у
КЗпП.

Джерелами фінансування оплати праці працівників госпрозрахункових

підприємств є частка доходу та інші кошти, отримані в результаті їхньої
господарської діяльності. У випадку установ і організацій, які фінансуються з
бюджету, це кошти, виділені з відповідних бюджетів, а також частка доходу,
здобутого у результаті господарської діяльності, і інших джерел.Об'єднання
громадян оплачують працю найманих працівників за рахунок коштів, що
формуються відповідно до їхніх статутів.

Функція заробітної плати визначає її роль та місце в сфері практичної

діяльності, яка спрямована на узгодження і реалізацію інтересів основних
учасників соціально-трудових відносин – найманих працівників і
роботодавців. Значущість заробітної плати в механізмі ринкової економіки
пояснюється виконанням нею основних функцій: відтворювальної,
стимулюючої, оптимізаційної, регулювальної та соціальної.
Відтворювальна функція полягає в забезпеченні працівників і членів їх
родини необхідними благами для відновлення витраченої робочою силою
енергії та підтримки наступних поколінь. Ця функція реалізується шляхом
встановлення державою гарантованого мінімуму заробітної плати та
прожиткового мінімуму.

Стимулююча функція передбачає залежність розміру заробітної плати від

особистого внеску працівника та результатів діяльності підприємства. Вона
сприяє постійному стимулюванню працівників до покращення результатів
своєї праці через впровадження ефективних систем оплати та преміювання.

Оптимізаційна функція вирішує завдання з утримання пропорційного

зростання рівнів заробітної плати та продуктивності праці. На рівні держави
вона здійснює зв'язок платоспроможного попиту та товарної пропозиції, а на
рівні підприємства – забезпечує ефективність виробництва через
випереджаюче зростання продуктивності праці.

Регулювальна функція вирішує проблеми регулювання вартості робочої

сили на ринку праці та розподіл трудових ресурсів з урахуванням інтересів
працівника та ринкового виробництва.

Соціальна функція спрямована на забезпечення рівної оплати праці в

однакових умовах праці та усунення будь-якої дискримінації в оплаті праці
через поєднання державного та договірного регулювання.Крім основних
функцій, існують інші, такі як вимірювально-розподільча, ресурсно-
розміщувальна та функція формування платоспроможного попиту населення.

В Україні в сучасних умовах, обумовлених недосконалими розподільчими

відносинами та нерозвиненими ринковими механізмами, більшість
вищеописаних функцій не виконується. Зокрема, перехід до ринкових умов
викликав нові функції, такі як збереження зайнятості за рахунок низької
заробітної плати, соціальна гарантія статусу та інші. Основне завдання
полягає в тому, щоб зробити оплату праці залежною від колективу та якості
трудового внеску кожного працівника, підвищуючи тим самим стимулюючу
функцію внеску кожного. Організація оплати праці передбачає визначення
форм і систем оплати, розробку критеріїв і розмірів доплат, а також систему
посадових окладів та преміювання співробітників.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ
Правове регулювання заробітної плати здійснюється двома методами:
державним та договірним.Державне регулювання передбачає встановлення
державою оплати праці працівників усіх форм власності, включаючи
мінімальну заробітну плату та інші норми. Це також включає в себе умови і
розміри оплати праці для керівників підприємств, фінансову регуляцію
фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також
оподаткування доходів працівників. Визначення і гарантування мінімального
рівня заробітної плати є ключовим елементом цього методу.До державного
регулювання також входять норми щодо оплати праці за роботу в різних
умовах, таких як надурочний час, святкові та неробочі дні, нічний час,
простій, який не залежить від працівника, а також доплати для молодших
працівників та інших категорій.Державне регулювання також встановлює
гарантії для працівників щодо відпусток, виконання державних обов'язків,
підвищення кваліфікації, переїзду на роботу та інших ситуацій.

Договірне регулювання заробітної плати включає угоди на державному,

галузевому, регіональному та виробничому рівнях. Генеральні угоди
регулюють основні принципи соціально-економічної політики та трудових
відносин в галузі оплати праці, включаючи мінімальні гарантії для всіх
верств населення. Галузеві угоди регулюють галузеві норми, нормування та
оплату праці, а колективні договори визначають взаємні зобов'язання сторін
щодо регулювання оплати праці на конкретному підприємстві. Контрактна
оплата праці регулюється на підставі чинного законодавства та умов
контракту.

Важливо зауважити, що державні гарантії в оплаті праці є мінімальним

стандартом, і договірне регулювання не повинно погіршувати становище
працівників порівняно із загальнодержавними угодами.

РОЗДІЛ 3 МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ТА ІНДЕКСАЦІЯ

ЗАРОБІНОЇ ПЛАТИ