НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Гуманітарно-педагогічний факультет
Кафедра психології

КУРСОВА РОБОТА

із психології особистості
На тему:
«ТРЕНІНГ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ»

Виконала:
Студентка 4 курсу
гуманітарно-педагогічного
факультету, спеціальності 053
«Психологія»
КОРНІЄНКО АНАСТАСІЯ
ДМИТРІВНА
Науковий керівник:
Кандидат психологічних наук
МАРТИНЮК ІРИНА
АНАТОЛІЇВНА

Київ – 2022
 2

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТРЕНІНГУ ЕМОЦІЙНОГО
ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ...............................................................................
1.1. Сутність емоційного інтелекту та значення його використання для
підлітків........................................................................................................................
1.2. Особливості формування емоційного інтелекту у підлітковому віці........
1.3. Практичні рекомендації для саморозвитку емоційного інтелекту
підлітків......................................................................................................................1
1.4. Переваги тренінгу як засобу розвитку емоційного інтелекту підлітків
11
Висновки до розділу I……………………………………………………...…....15
РОЗДІЛ II. АВТОРСЬКА ПРОГРАММА ПСИХОТРЕНІНГУ
ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ..............................................16
2.1. Принципи тренінгу емоційного інтелекту для підлітків................................16
2.2. Зміст тренінгової програми...............................................................................1
2.3. Рекомендації до впровадження тренінгу емоційного інтелекту серед
підлітків......................................................................................................................19
Висновки до розділу II..............................................................................................25
ВИСНОВКИ.............................................................................................................27
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ........................................................................................29
ДОДАТКИ.................................................................................................................31
 3

ВСТУП
Актуальність теми дослідження:
Об’єкт дослідження: розвиток емоційного інтелекту у підлітків
Предмет дослідження: тренінг як метод розвитку емоційного
інтелекту у підлітків
Мета дослідження: розробити програму тренінгу розвитку емоційного
інтелекту у підлітків
Завдання дослідження:
1. Теоретично обґрунтувати сутність емоційного інтелекту та
значення його використання.
2. Проаналізувати найбільш ефективні методи і прийоми
саморозвитку емоційного інтелекту для підлітків.
3. Виокремити принципи тренінгу емоційного інтелекту для
підлітків.
4. Розробити зміст програми тренінгу емоційного інтелекту.
5. Запропонувати рекомендації з упровадження розробленого
тренінгу.
Методи дослідження: розробка тренінгу
Структура і зміст роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Зміст роботи викладено на 30 сторінках.
 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТРЕНІНГУ

ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

1.1. Сутність емоційного інтелекту та значення його

використання для підлітків

Саме поняття емоційного інтелекту з’явилось порівняно нещодавно, в

кінці ХХ століття. Вчені Д.Карузо, П.Саловей і Дж. Майер вперше дали
визначення: Емоційний інтелект – це група ментальних здібностей, котрі
сприяють усвідомленню та розумінню власних емоцій і емоцій оточуючих.
Емоційний інтелект розглядається як підструктура соціального інтелекту,
котра містить здібність спостерігати власні емоції та емоції інших людей,
розрізнювати їх і використовувати цю інформацію для управління мисленням
та діями [1].

Серед зарубіжних та вітчизняних вчених під час дослідження цієї теми

виникало багато суперечок та запитань: чи співвідноситься емоційний
інтелект як внутрішній компонент соціального чи навпаки; чи не є назва
«емоційний інтелект» суперечливою; які саме компоненти включає в себе ЕІ
та ін. Проте зараз, навіть маючи доступ до великої кількості досліджень на
цю тему, ми не можемо з повною впевненістю відповісти на ці питання. Але
ми можемо більше заглибитись у розуміння ролі емоцій в понятті
«емоційний інтелект».

Дж. Ейверіл у своїх напрацюваннях вносить три пропозиції щодо цього

питання:

а) у кожного виду емоцій є свої біологічно обумовлені істотні

характеристики;
б) прості емоції можуть утворювати певні комбінації – таким чином
формуються комплексні емоції;
в) емоції можна регулювати, але не видозмінювати повністю принципи їх
прояву.
 5

Вчені Дж. Майер, Д. Карузо та П. Саловей, дослідження яких і стало

основою для висловлювань Дж. Ейверіла, внесли доповнення до списку
ролей емоції в «емоційному інтелекті»:

г) емоції сигналізують про взаємозв’язки між людьми та їх

навколишньою середою (у тому числі інших людей) і змінах в цих
взаємовідносинах, реальних чи уявних.
д) емоції та когніції представляють різні функції розумової діяльності,
котрі часто взаємодіють один з одним та можуть бути виражені в
інтегрованій формі [2].

Модель емоційного інтелекту Люсіна.

Д.В. Люсін у своїй роботі сформулював особисті теоретичні уявлення

щодо питань пов’язаних з поняттям емоційного інтелекту. Згідно нього,
емоційний інтелект – це здатність до розуміння своїх і чужих емоцій та
управляння ними. Щоб краще пояснити це визначення, Люсін пояснив його
складові: здатність до розуміння та здатність до управління. [3]
Здатність до розуміння емоцій визначається в тім, коли людина може
розпізнати емоцію, наявність певного емоційного переживання у себе або
іншої людини; розуміє причини виникнення цієї емоції та наслідки, до яких
вона може привести; може ідентифікувати певну емоцію що переживає вона
або інша людина, тобто може висловити словами.
Здатність до управління емоціями означає, що людина може
контролювати інтенсивність емоцій, приглушувати надто сильні емоції; може
контролювати зовнішній прояв емоції; при необхідності, може викликати ту
чи іншу емоцію в собі чи іншій людині.
Обидві ці здатності можуть бути направлені безпосередньо на емоції
самої людини або ж на емоції інших людей. З цього випливає поняття про
особистісний та міжособистісний емоційний інтелект.
 6

Проаналізуючи це і те, що крім когнітивної здатності емоційний

інтелект тісно пов’язаний з направленістю людини на емоційну сферу, тобто
з інтересом до внутрішнього світу людей, Д.В. Люсін запропонував свою
модель ЕІ. Емоційний інтелект можна уявити як конструкт, що має двояку
природу та пов’язаний, з однієї сторони, з когнітивними особливостями, а з
іншої – з особистісними характеристиками. ЕІ – це психологічне утворення,
що формується впродовж життя людини під впливом факторів, що
обумовлюють його рівень та специфічні індивідуальні особливості. [4]
Три групи цих факторів:
- Когнітивні здібності (швидкість та точність переробки емоційної
інформації);
- Уявлення про емоції (як про цінності, як про важливе джерело
інформації про себе самого та про інших людей і т.п.);
- Особливості емоційності (емоційна стійкість, емоційна чутливість і
т.п.)

Компоненти емоційного інтелекту.

Згідно сучасній структурі емоційного інтелекту, він має чотири

компонента («гілки»), кожний з яких співвідноситься як з особистими
емоціями людини, так і з емоціями інших людей.

1. Розрізнення (ідентифікація) та вираження емоцій включає

взаємопов’язані здібності до сприйняття емоцій, їх ідентифікації,
адекватному вираженню, розрізнення істинних емоцій та їх імітації
завдяки лицьовій та пантомімічній експресії, особливостям
вокалізації.
2. Асиміляція емоцій у мисленні (використання емоцій для підвищення
ефективності мислення та діяльності) або фасилітація мислення,
містить в собі здатність використовувати емоції для зосередження
 7

уваги на важливих подіях, виклику емоцій, котрі сприяють вирішенню

задач, використання коливань настрою як засіб аналізу різних точок
зору на проблему.

Знання про зв’язок емоцій та мислення може використовуватись в

управлінні плануванням. Деяким типам рішень проблем сприяють
чітко визначенні емоції.
3. Розуміння (осмислення) емоцій являє собою здатність розуміти
комплекси емоцій, зв’язки між емоціями, причини виникнення,
переходи від однієї емоції до іншої, вербальну інформацію про емоції.
Розвиток даного компоненту ЕІ пов’язаний з розвитком мови та
логічного мислення.
4. Свідома регуляція емоцій передбачає здатність до контролю над
емоціями, пониженню інтенсивності негативних емоцій,
усвідомленню власних емоцій, у тому числі і неприємних, здатність
до вирішення емоційних проблем без придушення пов’язаних з ними
негативних емоцій; вона сприяє особистісному зросту та покращунню
міжособистісних відносин. Даний компонент ЕІ тісно пов’язаний з
особистісними утвореннями, такими як цілі, Я-концепція,
усвідомлення себе в системі соціальних зв’язків. Значення емоційної
саморегуляції зростає в ранній зрілості, включаючи здібності до
уникнення певних почуттів або відновлення власної самоцінності для
заспокоєння або досягнення самовладнання. [5]
 8

1.2. Особливості формування емоційного інтелекту у

підлітковому віці

Кожна людина, впродовж свого життя, проходить крізь різні етапи та

значущі події: перший похід до дитячого садку, перший дзвоник у школі,
вступ до вищого навчального закладу, отримання досвіду роботи, будування
сім’ї. Всі ці моменти приносять людині багато радісних емоцій, проте і
немало проблем, зокрема, труднощі з соціально-психологічною адаптацією.

У широкому розумінні слова, ми розуміємо соціально-психологічну

адаптацію як процес пристосування особистості до якісних змін у соціумі.
Згідно ж до сучасного психологічного словнику [6], соціальна адаптація – це
двосторонній процес, що включає, з одного боку, засвоєння індивідом
соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему
соціальних зв’язків, з іншого боку – процес активного відтворення індивідом
системи соціальних зв’язків за рахунок його активної діяльності, активного
включення в соціальне середовище. Як процес, сoціально-психoлогічна
aдаптація спрямoвана на оптимізацiю взаємовiднoсин людини та сoціальнoго
серeдовища. Вoна виникaє у вiдповідь на змiни в цiй взaємодії i пoлягає в
oцінці ситуaції і корекцiї не тiльки пoведiнки людини, aле і стaну
навкoлишнього сoціального серeдовища. Тобтo, людинa не тiльки пiддається
впливy серeдовища, алe й сaма впливaє на ньoго.

Перeбіг процeсу соціальнoї адаптaції залeжить вiд багaтьох факторі я в

які входять: адаптаційний потенціал середовища, час та умови адаптаційного
періоду, психологiчні особливoсті особистoсті (тип темперамeнту, склaд
харaктеру, мотивaційна сфeра, ціннiсні орiєнтації та інше).
 9

У процесі адаптації особистість проходить три фази свого становлення

у соціумі:

1) влaсне адаптація. Включaє в сeбе засвoєння ціннiсних орiєнтацій та

нoрм, уподiбнення індивiда до iнших члeнів грyпи. Якщo індивідy
не вдaється пoдолати трyднощі адaптаційного періoду, у ньoго
мoжуть розвивaтися якoсті кoмфортності, залeжності,
невпeвненості, що є причинoю порoдження дезaдаптації у
навколишньомy сeредовищі;
2) індивідуалізацiя. З’являється пiд час вaгань між неoбхідністю «бyти
як усi» та прaгненням iндивіда до мaксимальної пeрсоналізації. У
випaдку, якщo індивiд не зyстрічає взaєморозуміння, у ньoго мoжуть
складaтися якoсті негативiзму, aгресивності, що призвoдить до
деiндивідуалізації;
3) інтегрaція. Сyпроводжується суперeчностями мiж прaгненням
індивiда, з однoго боку, бyти ідeально прeдставлений свoїми
особливoстями в соцiумі, та, з іншoго, потрeбою соціyму прийняти і
підтримyвати тільки тi осoбливості індивiда, якi сприяють рoзвитку
йогo як особистостi у групi. Якщo суперeчність не усyнено –
наступaє дезінтeграція, що призвoдить до ізoляції осoбистості або
нeприйняття її группoю.

Про успішнy адaптацію мoжна свiдчити нe лишe за пристoсуванням

особистoсті до кoнкретних yмов життєдiяльності, aле й зa її включeнням у
ширoкий спeктр сyспільних вiдносин. Причoму взаємoстосyнки в лaнцюгу
“групa-осoбистість” знaходяться в oрганічнoму взaємозв’язкy. З oдного бoку,
групa, знaючи сильнi та слaбкі стoрони свoїх члeнів, здaтна пiдтримати
людинy в рiзних ситyаціях, а з iншого – у кoлективній дiяльності і
спiлкуванні iндивід ствeрджує свoю iндивідуальність та інтeгрується з
групoю.
 10

Соціальна адаптація є необхідною умовою функціонування суспільства

як єдиного соціального організму, оскільки припускає залученість
особистості до певного середовища через набуття статусу, свого місця в
соціальній структурі суспільства, що є дуже важливим для її самовизначення,
фомування власної «Я-концепції». Також, особистість завдяки процесу
«прийняття» ще не адаптованої в соціальне середовище людини вчиться
співчувати та сприяти інтеграції інших до суспільства, через те, що сама
колись була на цьому ж місці.

1.3. Особливості формування та розвитку емоційного інтелекту

Для того аби зрозуміти особливості та шляхи розвитку емоційного

інтелекту, потрібно спочатку описати фактори, які впливають на його
формування, а саме – біологічні (вроджені) та соціальні (набуті).

Біологічні фактори впливу.

У своїй роботі Д.Д. Гуастелло та С.Дж. Гуастелло висвітлили, що

рівень розвинення емоційного інтелекту батьків, а саме – матерів, має
безпосередній вплив на ЕІ дитини. У ході проведеного ними дослідження
серед студентів обидвох статей, їхніх батьків та матерів було виявлено,
батьки дочок мали менший рівень розвитку ЕІ ніж матері синів, матері дочок
та самі дочки. При цьому, різниця між рівнем емоційного інтелекту хлопців
чи дівчат – не була вказана, вона цілком залежала від рівня ЕІ матері окремої
дитини. [7]

Рівень розвитку ЕІ також залежить від того, наскільки розвинена

емоційна сприятливість людини. Вона є частково спадковою і якщо слабо
розвинена, передбачає незрілі почуття у людини. Для осіб, у яких емоційна
сприятливість розвинена на високому рівні, є характерним поєднання
задоволення особистих потреб з інтересами суспільства.
 11

Наступний фактор – темперамент, властивості якого можна віднести до

вроджених задатків емоційної чутливості. Згідно до А.В. Лібіна –
характеристиками інструментальної сфери індивідуальності є темперамент та
інтелект. Темперамент характеризує її з боку активності та енергії, а інтелект
– з боку можливостей суб'єкта, його вміння розпорядитися цією енергією.
Також ми знаємо, що особливості темпераменту людини визначають в першу
чергу нейротизм, екстраверсія та свідомість – характеристики, що високо
корелюють з опитувальниками на емоційний інтелект. Тобто, властивості
темпераменту утворюють взаємозв'язок з емоційним інтелектом.

Соціальні фактори впливу.

Соціальних передумов розвитку література визначає достатньо багато:

синтонія, що з час змінюється на раціоналізацію; ступінь розвитку
самосвідомості дитини; впевненість у своїй емоційній компетентності; рівень
освіти батьків та сімейний дохід; емоціональне благополуччя у відносинах
між батьками; «винагороджувальна соціалізація емоцій» в сімейному
вихованні; гендерні особливості виховання; андрогінність; емоційні знання
та навички; зовнішній локус контролю та релігійність. Проте ми розглянемо
всього декілька з них.

Однією з найважливіших передумов розвитку емоційного інтелекту є

синтонія. Я. Мазуркевич визначає її як інстинктивну співзвучність з
оточенням. Синтонічна особистість мимоволі переживає ті ж самі емоції, що
переживають люди навколо неї. Вона радіє, коли вони радіють, і сумує, коли
їм сумно. Розвиток синтонії пов’язаний з емоційними реакціями на дії
дитини, котрі є також і орієнтирами для її самооцінки. Умовою гармонічного
емоційного розвитку є відносно реалістичне сприйняття себе та певна
ступінь самоприйняття. Основи цих двох механізмів закладаються на ранніх
стадіях онтогенезу, визначаючись вихідним прийняттям дитини зі сторони
значущих батьківських фігур. [8]
 12

Чим вищий рівень освіти бaтьків і сімeйний дoхід, тим вищими є

покaзники емоційнoго інтелeкту у підлiтків. Ґрунтyючись на дoсить
oптимістичній позицiї Д. Гоулмана, мoжна припyстити, що доcягнення
бaтьками кaр'єрних і матeріальних успiхів є наслiдком висoкого рiвня ЕІ; при
цьому вiдповідні зaдатки мoжуть успaдковуватися їхнiми дiтьми. В тoй же
час, мoжливо, що люди з бiльш висoким рiвнем освiти (i томy з бiльш
висoким матерiальним дoходом, оскільки цi покaзники в зaхідних крaїнах
взaємопов'язані) мoжуть віддaвати бiльше чaсу сaмопізнанню і самoрозвитку,
при цьoму їх дiти розвивaються в бiльш eмоційно та iнтелектуально
«збaгаченому сeредовищі», нiж нaщадки нeосвічених і малoзабезпечених
бaтьків.

Андрогінність як передумова емоційного інтелекту може розглядатися

як наслідок певної стратегії виховання батьками, при якій у дівчат
заохочується самоконтроль та витримка, у той же час при прояв емпатії та
ніжних почуттів у хлопців не зустрічає осуд дорослих. Андрогінні
піддослідні на відміну від індивідів з перевагою маскулінних або фемінних
характеристик володіють багатим поведінковим репертуаром і високим
рівнем розвитку творчих здібностей. Вони виявляють більшу емоційну
гнучкість: у залежності від ситуації можуть бути то незалежними та
сильними, то м’якими, дбайливими та добрими. Мабуть, андрогинні індивіди
поєднують у собі продуктивні емоційні стратегії, притаманні як жіночіц, так і
чоловічій статі: їм притаманно поєднання виражених здібностей до
роспізнавання, висловлювання та самоконтролю емоцій. Взаємозв’язок
андрогінності та емоційного інтелекту був виявлений у дослідженні Д.Д.
Гуастелло та С.Дж. Гуастелло.

Отже, складно сказати які саме передумови формування емоційного

інтелекту є важливішими, але вочевидь ще раз підтверджуються переваги ЕІ
як важливого фактору адаптації та оптимізації міжособистісної взаємодії.
 13

Особливості розвитку та можливості цілеспрямованого розвинення

емоційного інтелекту.

На даний час немає єдиного погляду на можливості розвитку

емоційного інтелекту, ведеться багато наукових дискусій з приводу цього
питання. Наразі за кордоном відкриті інститути та дослідницькі центри, що
займаються проблемою взаємозв'язку почуттів і розуму, а також створені
спеціальні програми для розвитку емоційного інтелекту дітей і дорослих.
Вчені, що детальніше досліджували ЕІ, виявили певні вікові особливості
його розвитку: в міру набуття життєвого досвіду емоційний інтелект
підвищується і зростає в період юності та зрілості. Це свідчить про те, що у
дитини він є нижчим, ніж у дорослого. Тим не менш, формування емоційних
здібностей в дитячому віці є особливо важливим.

Існують дані про те, що спеціальні навчальні програми суттєво

підвищують рівень емоційної компетентності дітей. Особливе значення та
актуальність роботи з розширення емоційного інтелекту набуває в
дошкільному та молодшому шкільному віці, оскільки саме в ці періоди йде
активне емоційне становлення дітей: їх самосвідомості, здатності до
рефлексії та децентрації (вміння стати на позицію партнера, враховувати
його потреби і почуття).

Розвивати емоційний інтелект доцільно і у підлітків, які відрізняються

високою сенситивністю і гнучкістю всіх психічних процесів, а також
глибоким інтересом до сфери свого внутрішнього світу.

Зараз також особливо набувають популярності програми, тренінги та

коучінг для дорослих з метою вдосконалення і застосування емоційного
інтелекту в професійній діяльності спеціаліста.
 14

1.4. Переваги тренінгу як засобу розвитку емоційного інтелекту

підлітків
Як вже відомо, провідною діяльністю в підлітковому віці є інтимно-
особистісне спілкування з однолітками, що має на меті самоствердження
підлітка у колективі та реалізацію в ньому норм і відносин, прийнятих серед
дорослих. В цей період молоді люди знаходяться в перехідному між дитячим
та дорослим періоді, тож мають швидко пристосовуватись до нових «правил»
спілкування у соціумі. Проте без вміння розпізнавати свої емоції та почуття
інших людей, є ризик стати емоційно та морально відокремленим від
однолітків, а гормональні зміни тільки погіршують ситуацію.
Тож добре розвинений емоційний інтелект є надважливою складовою
як для підліткового періоду, так і для подальшого розвитку особистості. Але
в сучасних реаліях, коли молодь найчастіше взаємодіє один з одним через
соціальні мережі, не бачивши та не чувши реакцію співбесідника, завдання
розвинути емоційний інтелект стає ще складнішим.
Тренінг є ефективним засобом саме через можливість безпосередньої
взаємодії учасників у форматі «тут і зараз». Підлітки можуть потренувати
свої вміння помічати невербальні прояви емоцій інших і водночас
прослідковувати свої реакції на слова та вчинки, коли немає часу продувати і
написати відповідь, як вони роблять у випадку спілкування через соціальні
мережі.
Також завдяки складовим тренінгу – лекціям та практичним завданням,
набуті про емоційний інтелект та його використання у повсякденному житті
можна одразу ж застосувати на практиці і, можливо навіть, допомогти
вирішити наявні непорозуміння і конфлікти у вже сформованому колективі.
 15

Висновки до розділу I

Підсумовуючи викладений матеріал, ми можемо сказати, що емоційний

інтелект – це група ментальних здібностей, котрі сприяють усвідомленню та
розумінню власних емоцій і емоцій оточуючих. Він включає в себе такі
складові, як

- розрізнення та вираження емоцій;

- використання емоцій для підвищення ефективності мислення та
діяльності;
- розуміння (осмислення) емоцій;
- свідома регуляція емоцій.

Також у першому розділі ми зазначили, що для соціально-

психологічної адаптації підлітків емоційний інтелект має неабияке значення,
тому що допомагає орієнтуватись у просторі та доцільно реагувати на
ситуацію, що виникла. Наголосили на тому, що процес адаптації до нового
середовища впливає на розвиток особистості підлітка, а перебіг цього
процесу залежить від особистісних якостей, що змінюються під час адаптації.

Передумовами формування емоційного інтелекту є біологічні (рівень

емоційного інтелекту батьків, спадкові задатки емоційної сприйнятливості,
властивості темпераменту, особливості переробки інформації) та соціальні
(ступінь розвитку самосвідомості, синтонія, рівень освіти батьків і сімейний
дохід, андрогінність).

Емоційний інтелект можна і потрібно розвивати у підлітковому за

допомогою виховання, психологічних програм та тренінгів.

Отже, розвиток емоційного інтелекту є важливим фактором адаптації,

оптимізації міжособистісної взаємодії, просоціальної та іншої позитивної
поведінки підлітків.
 16

РОЗДІЛ 2. АВТОРСЬКА ПРОГРАММА ТРЕНУНГУ

ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ
2.1 Принципи тренінгу емоційного інтелекту для підлітків

Підлiтковий вiк – це найбiльш склaдний і бyрхливий пeріод у

формyванні особистoсті дитини, який хaрактеризується глибoкими змiнами в
соцiальному, психoлогічному та емoційному рoзвитку, що пoв’язано із
фізіoлогічною перeбудовою oрганізму, зyмовленою стaтевим дoзріванням.
Дoведено, що нoвоутворенням пiдліткового вiку є самoсвiдомість, якa вeде
до фoрмування пoчуття дoрослості []. Сaме це зyмовлює осoбливості
eмоційної повeдінки. У цeй пeріод дитина вимaгає визнaння влaсної
індивiдуальності та рiвності iз дорoслим. Зрoстає нoбхідність рoзуміння
eмоцій iнших людeй та управлiння власними eмоціями, oскільки прoвідною
дiяльність стaє iнтимно – осoбистісне спiлкування з oднолітками. Ще однією
складністю для багатьох підлітків стає нерозуміння своїх власних емоцій –
через сильні зміни у гормональному розвитку підвищується чутливість та
гіпертрофується сприйняття всього, що відбувається довкола. Взагалі
емоційна сфера підлітка зазнає значних змін, відрізняється нестійкістю.
Розвиток у підлітків емоційного інтелекту не відбувається сам по собі і
потребує спеціальних зусиль батьків, педагогів і психологів.

Авторська програма психотренінгу емоційного інтелекту підлітків, що

є ефективним засобом у розвитку емоційного інтелекту, що характеризується
високим рівнем саморегуляції, емпатії і соціальних навичок та допомагає у
повсякденній взаємодії з навколишнім оточенням.

Авторська програма психотренінгу емоційного інтелекту підлітків

дозволяє вирішувати такі цілі та завдання.

Ціль: збільшення знань підлітків про явище емоційного інтелекту та

його використання у повсякденному житті
 17

Завдання:

• пізнавальне – надати знання та розповісти про важливість

емоційного інтелекту у розвитку особистості у підлітковому віці;

• навчальне – навчити користуватись вправами та навичками

регуляції власних емоцій і розпізнавання почуттів інших;

• профілактичне – знизити ризик виникнення та розвитку негативої

взаємодії між учасниками групи та соціумом.

2.2 Зміст тренінгової програми

Авторська програма психотренінгу емоційного інтелекту для підлітків

Мета тренінгу: зняття емоційної напруги, покращення взаємодії у

групі, що сприяє покращенню подальшої роботи над матеріалом,
зосередження на практичній складовій матеріалу

У ході тренінгу вирішуються такі завдання:

- збагатити знаннями щодо складових емоційного інтелекту;

- навчити підлітків саморегуляції емоцій;

- згуртувати учасників тренінгу між собою;

- освоїти навички зворотнього зв’язку;

- підвищити рівень емоційного інтелекту учасників.

Організація тренінгу: група підлітків

Місце проведення тренінгу: простора зала або кабінет зі стільцями

Методи, які застосовуються у програмі даного тренінгу: дискусії,

дихальні вправи, діалог у парах. Основний напрямок їх використання та
 18

інтерпретації - це створення згуртованого коллективу, орієнтованого на

спільну роботу, з метою отримання позитивного результату.

Час проведення: 3 години

Структура тренінгу включає 2 занять (по 90 хвилин), кожне з яких має

свій напрямок у розвитку емоційного інтелекту.

Тренінг емоційного інтелекту

Заняття 1 «Знайомтво із поняттям емоційного інтелекту»

Ціль: допомогти учасникам зрозуміти поняття емоційного інтелекту та

проаналізувати його значення у своєму житті

Ведучий представляється учасникам. Розповідає учасникам групи про

цілі та завдання тренінгу.

1. Спільне формулювання правил роботи на тренінгу.

Правило 1. Рівність. З повагою відноситись до інших учасників групи.

Звертатись безпосередньо до того, про кого йдеться мова, не обговорюючи
його як третю особу.

Правило 2. Активність. Пропонується активно брати участь у всіх вправах та

обговоренні, не перебиваючи інших.

Правило 3. Конфіденційність. Неприпустимо виносити на обговорення

особисту інформацію щодо учасників групи поза тренінгу.

Правило 4. Лояльність. Уникання критики під час виконання вправ. Якщо

виникли якісь питання чи коментарі – висловити їх з повагою на обговоренні.
 19

2. Вправа «Сніжний ком»

Ціль: ознайомлення ведучого з учасниками групи.

Вся компанія стає в коло, потім хтось першим називає своє ім’я. Наступним
за ним людина (можна рухатися як за годинниковою, так і проти
годинникової стрілки) називає ім’я першого, а потім своє. Третій учасник –
називає ім’я першого, другого, а потім своє і так далі. Це допоможе
учасникам групи та ведучому швидше запам'ятати імена один одного, а
також трохи зняти емоційне напруження і налаштувати на спільну роботу.

3. Лекція на тему «Розмова з собою: як думки впливають на почуття та

поведінку»

Ведучий проводить лекцію на задану тему, де дає поняття явищу «Емоційний

інтелект», як і в яких ситуаціях ми ним користуємось і як можна підвищити
його рівень. Вона має на меті допомогти учням 5-9 класів усвідомити вплив,
який наші думки можуть мати на наші почуття та поведінку. Це робиться для
того аби допомогти підліткам розвинути усвідомлення того, що думки та
розмова з собою можуть мати негативний вплив на їх дії.

4. Вправа «Ім'я»

Ціль: аналіз себе та навколишніх, навчитись відображати реілексію іншим

Матеріал: ручка та лист паперу А5

Вправа складається з двох етапів. Перший – кожен учасник має написати

своє ім'я по літерах в стовпчик та до кожної літери дописати слово-
прикметник, що описує його особистість. Другий – учасники стають у
довільні пари та спілкуються один з одним на тему сім'ї, друзів або хоббі. На
розповідь однієї людини дається 5 хвилин, після чого другий відповідає на
питання стосовно тем. По закінченню часу, учасники повторюють вправу з
первого етапу, але використовуючи ім'я свого співбесідника замість свого.
Ця вправа допомагає підліткам тренувати метод уважного слухання та
 20

аналізувати почуття та емоції малознайомих людей з того, про що і яким

саме чином вона говорить.

5. Зворотній зв’язок

Обговорення лекції та поняття емоційного інтелекту: що нового про

емоційний інтелект ви дізнались? На якому рівні ви відчуваєте знаходиться
ваш емоційний інтелект?

Обговорення вправи «Ім’я»: які труднощі виникали у підборі прикметників

до свого імені? Чи складно було проаналізувати іншу людину, яку ви сайже
не знаєте?

6. Завершення роботи

Ведучий прощається з учасниками, дякує їм за участь.

Заняття 2 «Відверто з собою та іншими»

Ціль: виконати вправи для вивчення та закріплення практичної сторони

емоційного інтелекту

1. Гра «Емоції»

Ціль: пригадати наскільки великим є спектр емоцій та почуттів людини

Матеріал: м’яч

Учасники стають по колу, одному з них дається м’яч. Він називає якусь
емоцію або почуття (наприклад, радість) та перекидає м’яч іншому гравцю.
Той в свою чергу називає будь-яку іншу емоцію і передає м’яч далі. Головне
правило: не повторюватись. Гра триває доки гравці не назвуть всі емоції, що
згадають.
 21

2. Вправа «Зміна ролей»

Для цієї вправи учасники мають розійтись по парам. Кожній парі краще
постаратись сісти вздовж стін приміщення та щоб між парами було достатньо
місця для особистого простіру.

Учасники самі мають продумати тему своєї розповіді – головне не

обговорювати нічого болючого. Співрозмовники мають обговорити
послідовність розповіді.

Ведучий дає такі вказівки:

Через 5 хвилин після початку розмови поставте себе подумки місце
співрозмовника. Відчуйте все, що може зараз хвилювати, які емоційні
імпульси він відчуває. Тримайте свою увагу у фокусі, запам'ятовуйте кожне
почуття.

Ще через 5 хвилин подумки перемістіть себе на позицію спостерігача.

Зробити це буде простіше, якщо ви уявите, що дивіться на розмову як з
верхнього кута кімнати. Зверніть увагу, як змінилися ваші реакції на слова,
наскільки уважно слухаєте співрозмовника. Багато хто говорить, що при
цьому загострюється сприйняття: якщо до цього їм начебто демонстрували
кіно поганої якості, то тепер з'являються яскраві фарби, фокус та різкість.

Після виконання вправи дається час на рефлексію.

3. Метод незакінчених речень

Ціль: навчити підлітків висловлювати свої почуття, використовуючи вірно

підібрані вислови

Матеріал: ручки, аркуші із надрукованими висловами (Додаток 1)

Ведучий пропонує учасникам подумати про себе та дописати речення, що

написані на аркушах паперу
 22

4. Вправа «Виплеск емоцій»

Ціль: знайти спосіб радити собі зі своїми емоціями

Матеріал: подушки

Учасники знову розходяться по парах. Один з пари бере подушку. Завданням

другого є згадати у своєму життя момент, коли він був злий або засмучений
та виплеснути свої емоції на подушці. Згодом вони міняються ролями.
Ведучий дає практичні поради щодо того, як можна вчасно владнати свої
емоції та за допомогою яких засобів їм можна знайти вірний вихід.

5. Техніка дихання

Ціль: знайти спосіб радити собі зі своїми емоціями

Учасники сідають по колу, кожен у зручному та розслабленому положенні.

Ведучий дає вказівки: закрийте очі, віддихайтесь і зосередьте увагу на
диханні. Зробіть спокійний вдих на 4 рахунки, затримайте подих на 4
рахунки, видихніть на 4 рахунки. Таким чином, збільшуйте рахунок до 8
разів. Дихайте так, доки не відчуєте, що відновили свій емоційний стан.

6. Зворотній зв’язок

Учасники діляться своїми враженнями про проведення та тему тренінг: що

сподобалось і чого вони навчились за цей час. Проведення висновків щодо
використання проведених вправ і технік у повсякденному житті.

7. Завершення роботи

Ведучий прощається з учасниками, дякує їм за участь.

 23

ПРИБЛИЗНИЙ ТАЙМІНГ ПЕРШОГО ЗАНЯТТЯ

План заняття 5 хв.

Вітання 15 хв.

Заняття 30 хв.

Вправа 15 хв.

Підсумки/закріплення/рефлексія 20 хв.

Прощавання 5 хв.

ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ

Короткий огляд на план занять

План заняття
Спільне формулювання правил роботи на тренінгу.
Вітання Вправа на ознайомлення «Сніжний ком»
Лекція на тему «Розмова з собою: як думки впливають
Заняття
на почуття та поведінку»
Вправа Вправа «Ім'я»
Рефлексія Зворотній зв’язок. Висновки зроблені із заняття
Завершення роботи. Прощавання ведучого з
Прощання
учасниками
 24

ПРИБЛИЗНИЙ ТАЙМІНГ ДРУГОГО ЗАНЯТТЯ

Вітання 5 хв.

План заняття 5 хв.

Заняття 15 хв.

Вправи 40 хв.

Підсумки/закріплення/рефлексія 20 хв.

Прощавання 5 хв.

ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ

Ведучий вітається зі всіма. Швидке повторення гри

Вітання
«Сніжний ком» для нагадання імен учасників
План заняття Короткий огляд на програму заняття
Заняття Гра «Емоції»
«Зміна ролей», Метод незакінчених речень,
Вправи
«Виплеск емоцій», Техніка дихання
Зворотній зв’язок. Висновки зроблені після
Рефлексія
проведення тренінгу
Відповіді на запитанная. Обмін думками.
Прощання
Прощанная
 25

2.2 Рекомендації до впровадження тренінгу емоційного інтелекту

серед підлітків

Цей тренінг спрямований на підвищення обізнаності учасників щодо

емоційного інтелекту та надання учасникам практичних вмінь та навичок у
використанні і розвитку емоційного інтелекту у повсякденній взаємодії з
навколишніми та самоаналізі. Тренінг створений з урахуванням вікових
особливостей та сучасних тенденцій розвитку його учасників.

Проведення самого тренінгу рекомендується у активному форматі,

спрямованому на максимальну взаємодію безпосередньо між самими
учасниками, а також ведучим з учасниками. Рекомендується підтримувати
активних учасників, а також заохочувати до обговорення більш
відсторонених членів групи.

Головний фокус ведучому варто наголошувати на отриманні нового

досвіду та знань щодо того як навички емоційного інтелекту можуть
полегшити і покращити взаємодію учасників з іншими та самим собою.
Не рекомендується проводити тренінг для людей з тяжкими
психічними розладами. Також не рекомендується його проводити людям із
високою соціальною тривожністю, психолог може провести його у
індивідуальному порядку, зробивши акцент на розвитку особистісної сфері
ЕІ.
Психотренінг придатний до використання психологами: у середній
школі, на позакласових заняттях, на заняттях з саморозвитку, у приватній
груповій практиці.
 26

Висновки до розділу II

Отже, в цьому розділі ми детально описали зміст та всі складові

тренінгу емоційного інтелекту для підлітків. Розроблений нами тренінг
виконує всі необхідні до виконання завдання – пізнавальне, навчальне та
профілактичне. Також тренінг задовольняє поставлену перед нами ціль –
збільшення знань підлітків про явище емоційного інтелекту та його
використання у повсякденному житті.

Завдяки підібраними нами вправами до тренінгу ми можемо допомогти

підліткам:

- збагатитись знаннями щодо складових емоційного інтелекту;

- навчитись саморегуляції емоцій;

- згуртуватись як учасники тренінгу між собою;

- освоїти навички зворотнього зв’язку;

- підвищити рівень емоційного інтелекту учасників.

Розроблений нами тренінг описує та містить у собі всі складові задля

успішної роботи з розвитку емоційного інтелекту серед групи підлітків і
готовий до практичного використання ним психолога у описаних нами
закладах.
 27

ВИСНОВКИ

Після написання цієї наукової роботи можемо підсумувати, що

важливість, і необхідність розвитку складових емоційного інтелекту як
факторів, що сприяють особистісному і професійному росту індивіда і
впливають на його успішність у житті, незаперечні.

Підлітковий вік вважається особливо «емоційно насиченим» і тому

вивчення емоційного розвитку підлітків займає провідне місце в психології
та вимагає постійної модернізації раніше вивчених та використовуваних
методів.

Мета дослідження полягала у розробці програми тренінгу розвитку

емоційного інтелекту у підлітків.

Досягненню мети дослідження сприяли наступні завдання: теоретично

обґрунтувати сутність емоційного інтелекту та значення його використання;
проаналізувати найбільш ефективні методи і прийоми саморозвитку
емоційного інтелекту для підлітків; виокремити принципи тренінгу
емоційного інтелекту для підлітків; розробити зміст програми тренінгу
емоційного інтелекту; запропонувати рекомендації з упровадження
розробленого тренінгу.

Нам вдалось розробити готовий до практичного використання тренінг

емоційного інтелекту для підлітків, що допоможе молодим людям покращати
свої навички ефективного спілкування з іншими людьми.
 28

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: a component of

emotional intelligence / J.D. Mayer, M. Di Paolo, P. Salovey Journal of
Personality Assessment. – 1990. – Vol. 54, № 3, 4. – P. 772 – 781.
2. What is emotional intelligence? / J.D. Mayer, P. Salovey // P. Salovey, D.
Sluyter (Eds.), Emotional development and emotional intelligence:
Educational implications. – New York: Basic, 1997. P. 3 – 31
3. Современные представления об эмоциональном интеллекте / Д.В.
Люсин // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования;
под ред. Д.В. Люсина, Д.В. Ушакова. – М.: Ин-т психологии РАН,
2004. – С. 29 – 36.
4. Дифференциальная психология / А. В. Либин. — М. : Эксмо, 2006. —
544 с.
5. Психологическая безопасность личности : учебник и практикум для
бакалавриата, специалитета и магистратуры / А. И. Донцов, Ю. П.
Зинченко, О. Ю. Зотова, Е. Б. Перелыгина. — М.: Издательство Юрайт,
2019. — 222 с.
6. Сучасний тлумачний психологічний словник. — Шапар В. Б. - X.:
Прапор, 2007.— 640 с.
7. Androgyny, gender role behavior, and emotional intelligence among college
students and their parents. Guastello D.D., Guastello S.J - Sex Roles: A J. Of
Research. 2003.
URL:https://www.academia.edu/7192493/Androgyny_gender_role_behavior
_and_emotional_intelligence_among_college_students_and_their_parents
Дата звернення: 01.12.2022
8. Організація профорієнтаційної роботи в навчальному закладі:
навчально-методичний посібник / автори-укладачі: І.В. Мазуркевич,
Л.В. Багдасарова, В.М. Лавринюк; за ред. Н.І. Клокар. – Біла Церква:
КОІПОПК, 2014. – 157 с.
 29

9. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціогенних умовах. Соціальна

психологія. 2008. № 1. С.96–104.
10.Развитие эмоционального интеллекта в тренинговых группах / С.П.
Деревянко // Психологический журнал. – 2008. – №2. – С. 79 – 84
11.Детермінанти та можливості формування емоційного інтелекту
особистості. Науковий часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Лящ О. П. Серія 12:
Психологічні науки. Випуск 1(46). С. 210–216
12. A tale of two Snarks: emotional intelligence and emotional creativity
compared. J.R. Averill - Psychological Inquiry. – 2004. – 15. – P. 228 – 233.
13. Актуальні проблеми психологічної та соціальної адаптації в умовах
кризового суспільства: матеріали ІІІ Всеукраїнського науково-
практичного круглого столу (6 березня 2018 року); за заг. ред. О. Г.
Льовкіної, Р. А. Калениченка. – Ірпінь: Університет державної
фіскальної служби України, 2018. – 336 с.
14.Самоефективність у структурі соціально-психологічної адаптації.
Вісник Львівського університету. І. Галецька - Сер. "Філософські
науки". 2003. Вип. 5. – С. 433–442.
15. Особливості соціально-психологічної адаптації людини у складних
умовах життєдіяльності. - І. В. Каськов - 2010 - Вісник Національної
академії Державної прикордонної служби України
16. Компетентностный подход к образованию как необходимость - С. Е.
Шишов, И. Г. Агапов - Мир образования – образование в мире. – 2001.
– № 4. – С. 8–19.
17. Дитяча і підліткова психотерапія: Навч. Посіб., Філіпова Е.В. - 2016.
18. Психологічні особливості організації провідної діяльності підлітків:
навч. посіб. – О.І. Бедлінський, В.О. Бедлінський – Суми: Видавництво
СумДПУ ум. А. С. Макаренка, 2011 – 136 с.
19. Емоційний інтелект та шляхи його розвитку. Науковий вісник
Херсонського державного університету, А. В. Костюк, 2014, с. 85-89.
 30

ДОДАТКИ

Додаток 1

Я гніваюся, коли_______________________________________________
__________________________________________________________________

Я сумую, коли_________________________________________________
__________________________________________________________________

Я радію, коли_________________________________________________
__________________________________________________________________

Мені страшно, коли____________________________________________

__________________________________________________________________

Коли я сердитий, то я___________________________________________

__________________________________________________________________

Мене ображає, коли____________________________________________

__________________________________________________________________

Щоб заспокоїтися, мені потрібно_________________________________

__________________________________________________________________