Наразі можна виокремити велику кількість різноманітних підходів до

концептуалізації емоційного інтелекту. Спільним конструктом усіх моделей

емоційного інтелекту є здатність людини до ідентифікації, розуміння емоцій, а
також управління ними, тоді як наявність міжособистісних здібностей, навичок і
компетентностей визначають як характерну відмінність
Пітер Салауей, Джон Майер і Девід Р. Карузо визначили емоційний інтелект як
"здатність сприймати і розуміти прояв особистості, виражене в емоціях, управляти
емоціями на основі інтелектуальних процесів" .
Для моделі ЕІ характерні когнітивні функції, пов’язані з переробкою емоційної
інформації. Саме тому модель ЕІ називають моделлю здібностей. Автори
характеризують ЕІ як своєрідну ієрархічну структуру із чотирма послідовними й
взаємозалежними рівнями, кожний з яких складається з когнітивних здібностей,
спрямованих не лише на розуміння власних емоцій, а й на розуміння емоцій інших
людей. Це:
1) точність оцінки та вираження емоцій (здатність визначити емоції по фізичному
стану і думкам, по зовнішнім виглядом та поведінкою; здатність максимально точно
виражати свої емоційні потреби іншим людям);
2) використання емоцій в розумовії діяльності, організація мислення (здатність до
ефективного мислення за допомогою залучення емоцій; рефрейминг сприйняття за
допомогою емоцій; можливість бачення світу під різним кутом);
3) розуміння емоцій (навик визначення джерела емоцій; розуміння складних,
амбівалентні почуттів; розуміння емоційних переходів; прогнозування подальшого
розвитку емоцій);
4) управління емоціями (емоції містять інформацію і впливають на мислення, тому
має сенс брати їх до уваги при вирішенні різного роду завдань).
Визначення емоційного інтелекту в даній концепції зводиться до наступного:
емоційний інтелект - це здатність отримати оптимальний результат у відносинах
з собою і з іншими людьми.
Змішані моделі розглядають ЕІ як сукупність когнітивних, особистісних і
мотиваційно-вольових рис, а також характеристик самосвідомості й соціальних
навичок.
Згідно зі змішаною моделлю ЕІ Рувена Бар-Она, ЕІ розглядається як набір
некогнітивних здібностей, компетенцій і навичок, що впливають на здатність людини
успішно протистояти викликам зовнішнього середовища. У структурі ЕІ, що
визначається як емоційно-соціальний інтелект, автор виділяє п’ять основних
субкомпонентів:
 внутрішньоособистісна сфера, яка стосується нашої здатності розуміти себе і
управляти собою (самоаналіз, ассертивность (самоствердження),
незалежність, самоповагу, самореалізація);
 міжособистісна сфера (емпатія, соціальна відповідальність, міжособистісні
відносини);
 адаптивність (адекватна оцінка дійсності, гнучкість, вміння вирішувати
проблеми);
 саморегуляція або управління стресом (переносимість стресу, контроль над
імпульсами);
 загальний настрій або самомотивація (оптимізм, здатність отримувати
задоволення від життя, мати захоплення).