Індивідуальне навчально-дослідне завдання з

психодіагностики

на тему:

“Психодіагностика інтелекту”

Підготувала: Мельник Людмила п/31

 План

● Інтелект і розумовий розвиток: основні поняття

● Основні підходи до вивчення інтелекту
● Моделі структури інтелекту
● Характеристика тестів діагностування інтелекту
● Тести для діагностування соціального інтелекту
● Тести для діагностування емоційного інтелекту
● Діагностика креативності
Інтелект і розумовий розвиток:
основні поняття
Інтелект і розумовий розвиток є
широкими поняттями, які
відносяться до здатності людини
мислити, розуміти, сприймати і
вирішувати проблеми.
Основні поняття

● Інтелект
● Когнітивний розвиток:.
● Емоційний і соціальний інтелект
● Творчість:
Основні підходи
до вивчення
інтелекту
Для вивчення інтелекту і розумового
розвитку існують різні підходи і теорії
 Основні підходи до вивчення інтелекту
включають наступні:
1. Психометричний підхід: Цей підхід зосереджений на вимірюванні інтелекту за
допомогою психометричних тестів. Найвідомішим з них є тест інтелекту Квотієнта
Інтелекту (IQ), який оцінює когнітивні здібності людини у порівнянні з іншими
людьми. Психометричний підхід дозволяє отримати кількісну оцінку інтелекту, але не
враховує його багатогранність і розмаїття.

2. Когнітивний підхід: Цей підхід зосереджений на вивченні когнітивних процесів, які

лежать в основі інтелекту. Він вивчає такі аспекти, як сприйняття, увага, пам'ять,
мислення, мовлення та розв'язання проблем. Когнітивний підхід дає можливість
розуміти, як людина обробляє інформацію і вирішує завдання.
3. Підхід соціально-культурного середовища: Цей підхід визнає важливість
соціального та культурного контексту для розуміння інтелекту. Він вивчає, як соціальні і
культурні фактори впливають на розвиток когнітивних здібностей і якість мислення.
Цей підхід акцентує увагу на тому, що інтелект є соціально-конструйованим явищем.

4. Підхід нейронауки: Цей підхід базується на дослідженнях мозку і нейрофізіології

для розуміння інтелекту. Він досліджує, які нейрологічні механізми і процеси
відповідають за когнітивні функції і інтелектуальні здібності. Підхід нейронауки
використовує методи дослідження, такі як функціональна магнітно-резонансна
томографія (fMRI), електроенцефалографія (ЕЕГ) та дослідження на базі штучних
нейромереж, для вивчення взаємозв'язків між мозком і інтелектом.
 Ці підходи взаємодоповнюють
один одного і дають різні аспекти
розуміння інтелекту. Вони
допомагають вченим і
дослідникам розкрити природу
інтелекту та розумового
розвитку, а також розробити
стратегії для його покращення і
розвитку.
 Моделі
структури
інтелекту
 Існують різні моделі структури інтелекту, які намагаються
пояснити, які аспекти інтелекту існують і як вони
взаємодіють.
Ось кілька з найвідоміших моделей:

● Модель Чарльза Спірмана: Чарльз Спірман пропонував концепцію загального

інтелекту, яку він назвав "g-фактором". Згідно з цією моделлю, інтелект можна
розглядати як загальну загальну здатність, яка визначається загальними когнітивними
процесами.
● Модель Джона Кетелла: Джон Кетелл розробив модель інтелекту, що включає два
основних компоненти: "кристалізований інтелект" і "рідиний інтелект".
Кристалізований інтелект відображає накопичені знання, вміння та досвід, тоді як
рідиний інтелект відображає здатність до абстрактного мислення, проблемного
розв'язання та адаптації до нових ситуацій.
● Модель Гарднера про множинний інтелект: Говард Гарднер запропонував
концепцію множинного інтелекту, відповідно до якої інтелект може бути
розділений на різні типи здібностей, такі як вербальний, математичний,
музичний, просторовий, міжособистісний та інші. Кожний тип інтелекту може
розвиватись незалежно від інших.

● Модель Штернберга про тріархічний інтелект: Роберт Штернберг розробив

модель тріархічного інтелекту, що включає аналітичний, творчий та
практичний інтелект. Аналітичний інтелект відображає здатність до
аналізування, оцінки та розв'язання проблем.
Характеристика
тестів
діагностування
інтелекту
 Тести діагностування інтелекту, такі як тести IQ,
використовуються для вимірювання когнітивних
здібностей та оцінки інтелектуального потенціалу
людини.
Ось деякі загальні характеристики таких тестів:

● Стандартизація: Тести діагностування інтелекту мають бути

стандартизовані, що означає, що їх застосовують до великої
представницької вибірки населення для порівняння результатів. Це
дозволяє встановити нормативи та рейтинги.
● Об'єктивність: Тести повинні бути об'єктивними і неупередженими.
Результати тестування мають бути однозначними і не залежати від
суб'єктивного оцінювання.
● Реліябельність: Тести повинні бути надійними, тобто міркування та
результати мають бути стабільними і повторюваними при повторному
проведенні тестування.
● Валідність: Тести повинні мати валідність, що означає, що вони дійсно
вимірюють те, що претендують виміряти. Валідність пов'язана з
концептуальною та емпіричною підтримкою тесту та його здатністю
прогнозувати різні аспекти інтелекту та успішності.
● Норми та вікові групи: Тести діагностування інтелекту мають встановлені
норми та рейтинги для різних вікових груп. Результати тестування
порівнюються з віковими групами, щоб зрозуміти рівень інтелектуального
розвитку.
● Різноманітність завдань: Тести включають різноманітні завдання, щоб
виміряти різні аспекти когнітивних здібностей, такі як вербальне мислення
 Тести для
діагностування
соціального
інтелекту
 Для діагностування соціального інтелекту існують різноманітні тести та
методики, які дозволяють виміряти рівень соціальних навичок та взаємодій
людини з оточуючим середовищем.
Ось декілька прикладів таких тестів:
Тест емоційного інтелекту (Emotional Intelligence Test): Цей тест оцінює здатність
людини розпізнавати, розуміти та керувати своїми власними емоціями та емоціями
інших людей. Він може включати завдання, що оцінюють емоційне сприйняття,
емпатію, управління конфліктами та емоційний вплив.

Тест соціального сприйняття (Social Perception Test): Цей тест вимірює здатність
людини розуміти інших людей, сприймати їх емоції, наміри та поведінку. Він може
включати завдання, що оцінюють сприйняття невербальних сигналів, інтерпретацію
соціальних ситуацій та передбачення поведінки інших людей.
● Міжособистісний тест (Interpersonal Skills Test): Цей тест оцінює навички
взаємодії та спілкування з іншими людьми. Він може включати завдання, що
оцінюють здатність до ефективного слухання, співпереживання, підтримки,
співробітництва та розв'язання конфліктів.

● Тест лідерських якостей (Leadership Skills Test): Цей тест вимірює здатність
людини до керівництва, прийняття рішень та впливу на інших.
 Тести для
діагностування
емоційного
інтелекту
Для діагностування емоційного інтелекту існують
різноманітні тести, які дозволяють виміряти рівень
розуміння та керування емоціями.
Ось декілька прикладів таких тестів:
● MSCEIT (Mayer-Salovey-Caruso Emotional Intelligence Test): Цей тест
є одним з найвідоміших та найрозповсюдженіших інструментів для
вимірювання емоційного інтелекту. Він оцінює такі компоненти
емоційного інтелекту, як сприйняття емоцій, використання емоцій,
розуміння емоцій та керування емоціями.
● EQ-i 2.0 (Emotional Quotient Inventory): Цей тест є ще одним
інструментом для вимірювання емоційного інтелекту. Він оцінює п'ять
компонентів емоційного інтелекту: самосвідомість, саморегуляція,
соціальна компетентність, здатність до міжособистісних відносин та
загальна настроєва стійкість.
● TEIQue (Trait Emotional Intelligence Questionnaire): Цей тест
оцінює емоційний інтелект з точки зору особистісних рис і
характеристик. Він вимірює такі аспекти емоційного інтелекту,
як емоційна виразність, емоційна відкритість, емоційна стійкість
та емоційна розуміння.
● SEIT (Situation Emotional Intelligence Test): Цей тест
зосереджений на вимірюванні емоційного інтелекту у контексті
конкретних ситуацій. Він оцінює здатність розпізнавати та
реагувати на емоційні сигнали в різних життєвих ситуаціях.
Дякую за увагу!