Медична книжка – це офіційний документ, що свідчить про відсутність захворювань,

протипоказаних для роботи у сфері медичних послуг, торгівлі, навчання та виховання дітей,
або побутового обслуговування населення.
Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права
встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення,
оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних
трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та
хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

Згідно ст. 46 КЗпП України за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено
право відсторонення працівника від роботи за умови відмови або ухилення працівником від
проходження обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець має право в установленому
законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового
медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити
його від роботи без збереження заробітної плати (ст. 17 Закону України «Про охорону
праці»).
Розділом ІІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій,
затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246 ,
прописано роль роботодавця при організації проходження медичного огляду працівниками.
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих
медичних книжок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. №
559 (далі - Порядок).
Як вже зазначалося, обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок
роботодавців (підприємств, установ, організацій або фізичної особи - суб'єкта
підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників).
Терміни проведення обов'язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ (у разі погіршення
епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення
щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів).
Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших
досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, затверджується
МОЗ.
Роботодавець має забезпечити ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де
зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника.
Видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати заклади та установи
охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові медичні огляди.
Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду,
після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки.
В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є
недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника.
У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з
трудовою книжкою.

Відсторонення від роботи – це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у

трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на
працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через
який власник має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи.
Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник
тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за
працівником зберігається його робоче місце.
Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснює власник підприємства або
уповноважений ним орган шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з
наступним виданням наказу) та вжиття заходів що-до контролю за його виконанням.
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового
внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не
зараховується.
При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут
не йдеться про звільнення з роботи. Однак, при цьому працівник тимчасово не допускається
до виконання своїх трудових обов’язків.
Якщо буде встановлено, що в порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без
законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати,
суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної
плати за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП.
Також, відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах
воєнного стану» трудовий договір може бути призупинено у зв’язку з військовою агресією
проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.