Чіпріан Порумбеску. Життєвий і творчий шлях.

(1853 – 1883)
Чіпріан Порумбеску - композитор, диригент, музикознавець, піаніст,
талановитий скрипаль і основоположник румунської класичної музики.
Він народився в селі Шепіт, нині Путильського району Чернівецької області
в родині православного священика і письменника польського походження Іраклія
Голубовського, який у 1881 році змінив своє прізвище на Porumbescu (з румунської
мови голуб перекладається як porumbei). З дитинства хлопчик мав велику
схильність до музики та народних пісень, тому спочатку батько сам навчав його
музичної грамоти. А справжній талант до музики у шестирічного Чіпріана першим
відкрив відомий композитор та скрипаль Кароль Мікулі, який приятелював з його
батьком, часто відпочивав у них, знайомився з місцевими традиціями, фольклором,
записував його, пробуджував інтерес до музики у допитливого хлопчини. Від нього
Чіпріан отримав перші уроки гри на скрипці. Отже, саме дякуючи батькові та його
приятелю, Чіпріан захопився музикою. Кароль Мікулі, пророчив хлопцеві велике
майбутнє.
Великий вплив на музичні здібності Чіпріана мав також вчитель музики
Стефан Мосієвич в селі Бояни, де він провів частину дитинства, так як його батько
був певний час тут працівником місцевої церкви.
Початкову освіту Чіпріан Порумбеску отримав в селі Ілішешти поблизу
Сучави, а потім уже закінчив цісарсько-королівську державну гімназію у місті
Сучава, де найулюбленішим предметом для нього була музика.
У 1865 році його батько переїжджає з сім’єю в село Ступка, нині село
Чіпріан Порумбеску Сучавського повіту. Для Чіпріана це стало місцем творчої
праці.
Тут під час канікул Чіпріан Порумбеску записував народні пісні циган. І ті
циганські мотиви простежуються у його композиціях як світського, так і
церковного характеру. Їх часто виконував хор семінаристів, яким диригував сам
Чіпріан.
В 1873 році він приїжджає до Чернівців і вступає до богословської семінарії, де
вивчає церковну музику. В 1875 році семінарія була перетворена в теологічний
факультет щойно відкритого Університету. І тут на його життєвому та творчому
шляху дуже важливу роль відіграв Сидір Воробкевич, від якого Порумбеску
отримав перші уроки гармонії та музичної теорії. Він допоміг молодому Чіпріану
розкрити свій хист, удосконалити майстерність. У Чернівцях композитор-
початківець створив свої перші музичні твори.
Наслідуючи європейські університетські традиції та з ініціативи Теодора
Штефанелі 22 грудня 1875 року румунські студенти створюють академічне
товариство «Арбороаса», головою і диригентом якого впродовж 1875-1877 років
стає Чіпріан Порумбеску. Він був дуже здібним і талановитим учнем і ще в зовсім
молодому віці як для такої серйозної посади, працював диригентом хорового
товариства та керівником робітничих хорів у Чернівцях. В цей період Чіпріан стає
відомим диригентом, композитором і поетом. Він складає музику на патріотичні
вірші Васіле Александрі, організовує прекрасний хор. Поруч з ним в керівництві
товариства «Арбороаса» постійно знаходяться його друзі, відомі письменники,
літературні критики, композитори, фольклористи – Костянтин Мораріу, Захарій
Воронка, Орест Попеску та Євген Сіретян.
Його пісні, а також оперета «Кандидат лінте», яка найчастіше виконувалась і
мала успіх в публіки, гостро викривали чиновників і панів Австро-Угорської
монархії, за що Чіпріана Порумбеску арештували. За патріотичні погляди
австрійська влада забороняє діяльність товариства «Арбороаса», а його керівники
були заарештовані. Протягом 1-3 лютого 1878 року відбувся політичний процес
проти арештованих керівників товариства. Суд визнав безпідставним їх арешт. Всі
вони були звільнені. Однак здоров’я Чіпріана за місяці неволі було підірвано та не
дивлячись на це, він закінчує навчання у Чернівецькому університеті і згодом
переїжджає до села Ступки, де працює вчителем музики.
В 1879 році Чіпріан Порумбеску виїжджає до Відня, де записується на третій
курс філологічного факультету. Одночасно відвідує класи Віденської
консерваторії, зокрема клас знаменитого музиканта Франца Кренна. Основну увагу
приділяє таким дисциплінам як гармонія і хористика. Там побачили світ його
«Студентські пісні», деякі з яких супроводжувалися ілюстраціями видатного
буковинського художника Епамінонда Бучевського. Перебуваючи у Відні, столиці
світової музики, Чіпріан створює першу румунську оперу «Край ноу» на слова
Васіле Александрі.
Після консерваторії Порумбеску переїхав до Брашова (нині територія
Румунії) і розпочав педагогічну діяльність у гімназії.
За своє коротке життя (композитор прожив лише 29 років) він написав понад 250
музичних творів, які виділялися мелодикою та яскраво вираженим національним
колоритом. У музичній спадщині композитора є численні обробки румунських
народних пісень, оперети, інструментальні твори, романси, балади, хори та музика
для драматичного театру, церковна, камерна, інструментальна музика, які
принесли йому світове визнання. Але лише частина з них була надрукована. Його
інструментальні твори, такі як «Бажання», «Замріяність», «Балада» для скрипки і
фортепіано, «Румунська рапсодія» для фортепіано зробили Чіпріана Порумбеску
відомим на весь світ.
У 1879 р. композитор видав збірник «Колекція соціальних пісень для
румунських студентів», куди ввійшли його власні твори, а також народні пісні:
«Гімн об’єднання», «Хора», «Серце румуна» та інші. Його патріотична пісня «Тrеі
сulori» («Три кольори»), до якої він написав слова і музику, з 1977 по 1989 роки
була гімном Румунії. Також він написав відому патріотичну пісню «На нашому
прапорі написано – Об’єднання» (рум. “Pe-al nostru steag e scris Unire”), що зараз є
національним гімном Албанії.
Помер Чіпріан Порумбеску 6 липня 1883 року на 29-му році життя
У Чернівцях, на Центральній площі, 9, встановлено меморіальну дошку, про
що свідчить напис: «В цьому будинку виступав всесвітньовідомий румунський
композитор Чіпріан Порумбеску»