Методологія і методи соціальних досліджень

Семінар 13. Метод експертних оцінок (частина 2)

1. Формування експертних груп.

При доборі експертів враховується багато чинників: посада, наявність наукового

ступеня, вченого звання, кількість опублікованих праць і посилань на них, думка
громадськості про експерта, стаж роботи в даній галузі знань, чи є експерт вузьким
спеціалістом або універсалом, які нього здатності до «декомпозиції» і «синтезу»
аналізованих проблем, наскільки стійкі його погляди і моральні якості (рівень
самокритики) тощо. Важливою якістю експерта є рівень його креативності, тобто
творчий потенціал, уміння генерувати нові ідеї.

Основні методи відбору експертів:

-документальний – відбір здійснюється на основі соціально-демографічних

критеріїв і фахових характеристик залучуваних спеціалістів (вік, посада, науковий
ступінь тощо);

-експериментальний – відбір здійснюється на основі тестування потенційних

експертів аналізу ефективності їхньої роботи.

Група експертів має складатися з такої кількості осіб, щоб можна було отримати
обґрунтовані висновки щодо всіх питань експертизи. Дослідження довели, що
збільшення кількості експертів у групі, починаючи з деякого моменту, призводить
до зростання помилки експертизи. Тому доцільно в експертну групу включати не
більше 10-15 найбільш компетентних експертів.

2. Врахування соціально-психологічних факторів формування експертних

оцінок

Соціально-психологічна характеристика організації

Налагодження діяльності організації потребує знання її основних соціально-

психологічних характеристик.

Структурно організацію утворюють різноманітні зв’язки та взаємозв’язки її

елементів – організація є комунікативною системою. До її системи входять
формальні, неформальні, напівформальні, позаформальні, офіційні й неофіційні
зв’язки. Неформальні реалізуються в системі міжособистісних контактів і відносин,
формальні – у системі відносин, обумовлених і закріплених у службових
інструкціях. Організація як соціально-психологічний феномен стосовно кожного її
індивіда виконує соціально-психологічні функції [32].
Функція адаптації передбачає соціальну адаптацію працівника (забезпечення
впевненості в соціальній справедливості; забезпечення професійного пристосування
до умов середовища та ін.).

Функція актуалізації має на меті надання організацією кожному її члену соціально-

технологічних засобів, які дають змогу реалізувати творчий потенціал в
індивідуальній діяльності чи у співпраці, взаємодії з іншими. Соціально-
психологічний продукт цих відносин – самооцінка, мотивація досягнень, рівень
вимог та ін.

Функція групової інтеграції та активізації діяльності сприяє активній перебудові

неупорядкованих групових станів, забезпечує оптимальне поєднання
індивідуальних дій в умовах спільної діяльності, погодженість рольової поведінки
співробітників при розв’язанні спільного завдання. Організація дає змогу людині
реалізувати енергію творчості.

Організація як соціально-психологічний феномен містить механізми соціальної

регуляції організаційної поведінки. З огляду на специфіку їх функціонування
виокремлюють такі групи цих механізмів:

· соціального впливу – організації впливають на морально- психологічний стан

індивідів, на демографічні процеси; завдяки системам влади в організації
підтримується внутрішній соціальний порядок тощо;

· соціальної залежності – специфіка зв’язків між структурними компонентами

організації;

· соціальної відповідальності – специфіка контролю над діяльністю суб’єкта з

погляду виконання ним прийнятих норм, правил, завдань та ін.

3. Критерії оцінки роботи експертів.

Метод експертних оцінок — це прадавній науковий метод, який дозволяє отримати

об’єктивну оцінку на основі певної сукупності індивідуальних думок експертів.
Слово «експерт» (expertus) у перекладі з латинської мови означає «досвідчений»,
що, в свою чергу, походить від слова «experire» — досліджувати. Експерт — це
особа (спеціаліст), якому довірено висловити думку про якийсь суперечливий чи
складний випадок, оскільки людство у складних ситуаціях завжди намагалося
врахувати думку висококваліфікованих спеціалістів у різних сферах життєдіяльності
(Гнатієнко Г.М., Снитюк В.Є., 2008).

Метод експертних оцінок визнано одним із специфічних методів досліджень у

соціальній медицині, про що йшлося у Постанові президії Вищої атестаційної
комісії України від 09.04.2003 р. № 18-09/4 «Паспорт спеціальності 14.02.03 —
соціальна медицина» (uazakon.com/documents/date_11/pg_ibgzsx.htm). Однак цей
метод у діючій системі охорони здоров’я застосовується доволі рідко. На нашу
думку, це пов’язано як з неознайомленістю медичних фахівців з методологією, так і
з відсутністю сучасного науково опрацьованого алгоритму проведення методу
експертної оцінки та аналізу його результатів.

При плануванні експертної оцінки доцільним є визначення тих правил та методів

обробки думок експертів, які будуть використовуватися при аналізі результатів. Ця
процедура є вкрай важливою на етапі планування, оскільки нехтування нею може
призвести до неможливості подальшого якісного аналізу отриманих результатів.

Після проведення власне експертної оцінки здійснюється групування та зведення

матеріалів експертизи, що відповідає аналогічним вимогам щодо проведення статис-
тичного чи соціологічного дослідження.