Марафонська

Битва
 Марафо́нська
битва або Марато́нська
битва — битва 12 вересня 490
до н. е. під час греко-перських
воєн близько міста Марафон,
в якій військо
афінського стратега Мільтіада
 розбило перську армію.
 У 500 до н. е.
мешканці малоазійського грецького
міста Мілета (яке було у той час підкорене
персами) підняли повстання проти перського
панування. Афіняни, які підбурювали мілетян
до цього, спочатку надали їм допомогу
своїм флотом, але у критичний момент
покинули повсталих на самих себе. Повстання
Передісторія
Передісторія було придушене. Згодом цар Дарій I вирішив
покарати афінян за допомогу Мілету.
Морський похід, який призвів до
Марафонської битви, був запланований як
каральна акція проти Афін, а також
міста Еретрія на острові Евбея, яке теж
допомагало повстанцям. Попередня спроба
покарати греків (493 р. до н. е.) завершилася
невдачею через бурю, яка розкидала кораблі,
що перевозили перське військо, та розтрощила
їх об скелі.
Воєнні сили
Точну кількість військ, що брали участь у Марафонській
битві, джерела не називають. Геродот повідомляє, що
перське військо відплило з Кілікії (область на півдні Малої
Азії) на 600 трієрах, та коней. Звідси пізніші історики
вираховують мінімальну кількість власне війська у 20
тисяч солдатів, і максимальну кількість усіх учасників
походу у 100 тисяч. Кількість кінноти була невеликою, і в
бою кіннота участі не брала, бо на час початку бою коні
перебували на кораблях. Афінське військо, як вважають
дослідники, нараховувало близько 10 тисяч гоплітів, і ще
1000 гоплітів прислало союзне Афінам місто Платеї.
Короткий опис подій
 Бій розпочався з того, що несподівано для персів,
фаланга атакувала їх бігом. На обох флангах афіняни
та платейці потіснили супротивника та змусили його
до втечі, але в центрі перевага була на боці персів і
саків, які зуміли навіть прорвати фалангу. Проте
переможні афінські фланги, замість переслідування
втікачів, перешикувалися проти тих персів, що
продовжували бій у центрі, оточили їх та повністю
знищили. Після цього греки знову перешикувалися
та кинулися до берега, де перські вояки, вже не
думаючи чинити опір, сідали на кораблі та
відпливали. Грекам вдалося захопити кілька
кораблів, що не встигли відплисти, та перебити іще
частину перського війська. Бій тривав цілий день.
Легенда
Згідно з давньогрецьким переказом, грецький скорохід на
ім'я Фідіппід ) після завершення битви при Марафоні
пробіг від Марафона до Афін 42 кілометри, аби сповістити
про перемогу греків на персами. Добігши до Афін, не
зупиняючись, він встиг вигукнути: «Радійте, афіняни, ми
перемогли!» — і помер.
Ця легенда не підтверджується документальними
джерелами. Згідно з Геродотом, Фідіппід був гінцем,
посланим з Афін у Спарту за підкріпленням і подолав
дистанцію 230 км менше ніж за два дні. Легенда про те,
що він пробіг з Марафону в Афіни, була вигадана
пізнішими авторами і з'явилась у Плутарха в «Етиці»,
датованій 1 століттям нашої ери.
Цікаві Факти
Цікаві Факти

1. Через день після битви до
Марафону прийшли
спартанці.
4. На початку 5-го століття до н.е.
2. Найранніше джерело інформації
про битву – «Історія» Геродота,
написана 50 років потому. Однак
в 19 столітті на полі бою були
знайдені поховання воїнів, які
підтверджують факт битви.
3. Проти 20 000–30 000 персів
Афіни і союзні їм Платеї
змогли виставити лише 10
000 воїнів. Вперше грекам
довелося поставити у
фалангу рабів.
повстали підвладні персам
грецькі поліси на узбережжі
Егейського моря (сучасна
Туреччина). Афіни відправили
одноплеменцям-сепаратистам
20 галер з військом, але Персія
виявилася сильнішою.
Дякую за
увагу
Виконав гімназист 5-А класу
Дерефінка Святослав