Тема.

Завершення становлення
держави в Афінах
Підручник : Голованов С. О. Всесвітня історія. Історія України
(інтегрований курс) : підручник для 6 класу закладів загальної
середньої освіти. — Тернопіль : Астон, 2019. — 224 с.
 ПЛАН МАТЕРІАЛУ ПАРАГРАФА

1. Об’єднання Аттики.
2. Законодавча реформа.
3. Тиранія Пісистрата.
4. Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення
формування Афінської держави.
 СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ
• ЕВПАТРИДИ — родова знать, аристократи.
• АКРОПОЛЬ — від грец. «верхнє місто», або «міська фортеця».
• АГОРА — ринкова площа міста, центр громадського життя.
• АРЕОПАГ — рада, що складалася з родової аристократії; головний державний
орган, потім судовий трибунал для розгляду релігійних і карних злочинів.
• АРХОНТ (від грец. «правитель») — аристократ урядовець в Афінах.
• БУЛЕ (від грец. «рада») — державна рада з 400 громадян, яка керувала державою в
період між народними зборами в Афінах.
• ДІОНІС — грецький бог, покровитель виноробів.
• ТЕАТР — від грец. «місце для видовищ».
• ФІЛА — об’єднання сімей одного роду.
• СТРАТЕГ — воєначальник із широкими військовими й політичними правами;
вища державна посада в Афінах
 1. Об’єднання Аттики
• Аттика, територія Афінської держави, — найбільша країна
Середньої Греції. Природні умови: спекотний клімат, кам’янисті,
малородючі ґрунти. Населення вирощувало виноград та
оливкові дерева, видобувало срібло, глину, що сприяло
розвиткові ремесел, зокрема гончарства.
• Ще за появи ахейців в Аттиці утворилася держава як поліс із
центром в Афінах. За укріпленими мурами були квартали
помешкань демосу - цей район називався Керамік: лабіринт
вузьких, кривих вулиць, затиснених високими огорожами
будинків.
• Афінські евпатриди мали просторі й зручні житла, хоча все
місто було сплановано безладно, що спричиняло тісняву й
скупченість населення.
• Житлові квартали з оточили скелястий пагорб, на якому височів
Акрополь — фортеця з головними храмами, скарбницею
міста. У часи родоплемінних відносин там мешкав басилей —
вождь. Унизу, біля Акрополя, розкинулася агора.
 Агора
сучасний
вигляд
Акрополь
стародавніх Афін
• Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла незалежність, але населення, особливо аристократи,
зазнало великих втрат. Вплив демосу на державні справи посилився,що привело до формування засад
демократичного управління.
• Державні питання вирішували на народних зборах — еклесіях, але поступово аристократія прибрала
владу до своїх рук. Основним політичним органом аристократії був ареопаг - складався з
представників родової знаті.
• Щорічно афінський народ обирав архонтів, які очолювали державу.
 РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ с.119 СХЕМА «УПРПВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ» : занести в зошит
• СТАН ЖИТТЯ В ДЕРЖАВІ: родова аристократія мала кращу землю,а селяни бідніли, потрапляли в борги,
за які перетворювалися на рабів. Незадоволення засиллям евпатридів загрожувало спалахом обурення
демосу та кровопролиттям, тому постала необхідність ухвалити закони, що задовольнили б водночас демос
та евпатридів.
 2. Законодавча реформа
• У 594 р. до н. е. першим архонтом обрали Солона, знатну людину, до якого демос
ставився з довірою за його чесність і порядність.
• Солон здійснив кілька реформ, що ґрунтовно змінили весь суспільний устрій Афінської
держави.

Занесіть схему
«РЕФОРМИ СОЛОНА»
до робочого зошита
Усе громадянське населення за кількістю майна було поділено на 4 групи (права громадян
залежали від майнового стану).

• Солон запровадив Раду чотирьохсот — буле та суд присяжних — геліея: розбирав судові
справи між громадянами.
• Закони Солона закріпили приватну власність за громадянами, надавши право заповідати
майно за власним бажанням. Вони також пожвавили розвиток ремесел, бо батьків
зобов’язували навчати дітей ремеслу. Закони сприяли розвиткові рабовласницьких відносин в
Афінах-рабами ставали тільки іноземці
• РОБОТА з ПІДРУЧНИКОМ с.120 СХЕМА «Управління Афінським полісом (Аттикою)
за Солона» : записати в зошит
 3. Тиранія Пісистрата
• Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. але
родова знать прагнула повернути втрачене. Виникла потреба
суворішої форми управління для захисту інтересів демосу.
• У 560 р. до н. е. владу захопив Пісистрат, який захищав селян, хоча був
арстократом. З власною вартою він захопив Акрополь і став тираном.
Аристократія двічі усувала його від влади й виганяла з міста, але він
повертався.
• Зовнішня політика Пісистрата була спрямована на зміцнення
торговельних зв’язків із країнами, у яких Афіни купували хліб.
• Внутрішня політика: Ось яким бачили
 Пісистрат надавав позики незаможним для зміцнення господарства; Пісистрата його
встановив податок — 1/10 від прибутків. сучасники

 В Афінах розбудовували громадські споруди, пожвавився економічний і

культурний розвиток держави.
 Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь Діоніса
(Діонісії). Поступово святкові обряди породили новий вид мистецтва —
театр.
 ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ
• ГРА « Вставити пропуски та вибрати правильну відповідь»
1. Афіни розташовувалися на півострові____, це відноситься до області __.
2. Солон став тираном в Афінах в… а)594 р.до н.е. б) 620 р.до н.е. в)568 р.до н.е.
3. Боргове рабство відмінив: а)Драконт б)Солон в) Перикл
4. Демократія – це.. а)влада одної людини б) влада армії в)влада народу
5. Судові справи в Афінах розглядалися: а)народними зборами б)стратегами в)гелією
6. Усе вільне населення Солон поділив за майновою ознакою на ___ групи.
7. Пісистрат захопив владу в Афінах.. а) 594 б)568 в) 560
8. Аристократія виганяла Пісистрата з Афін __ рази, але він повертався.
9. Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь.. а) Зевса б)Діоніса в)
Гефеста.
 4. Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування
Афінської держави
• Після смерті Пісистрата (527 р. до н. е.) в Афінах правили його сини Гіпій і Гіпарх. Вони були
жорстокими, тому викликали бажання їх знищити. Так в 510 р. до н. е. Гіпарха вбили, а Гіпій
урятувався, сховавшись у Персії.
• Замість нього в 509 р. до н. е. першим архонтом було обрано Клісфена.
• РЕФОРМИ КЛІСФЕНА
 запровадив 10 територіальних філ (Солон запровадив 4), до кожної з яких належали громадяни з
різних родів: підірвала силу аристократів, які тепер не мали впливу на родичів при голосуванні.
Народ став без страху висловлювати власну думку.
 запровадив Раду п’ятисот, до якої обирали 50 представників від кожної з 10 філ.
 було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими армією та флотомє
 запровадили звичай остракізму (ostrakon — черепок): писали на глиняних черепках ім’я
найнебезпечнішої для держави людини. Той, хто отримував найбільшу кількість голосів, мав на 10
років залишити державу.
• Реформи Клісфена привели до остаточного знищення родового ладу в Афінах і прискорили
формування рабовласницької держави у формі демократії.
 Клісфен, який своїми
реформами прискорив
формування демократії

Перерахуйте реформи
Клісфена
 Установіть відповідність між подіями й датами.
1 Об’єднання Аттики А 594 р. до н. е.
2 Реформи Солона Б VI ст. до н. е.
3 Тиранія Пісистрата В 509 р. до н. е.
4 Реформи Клісфена Г 560 р. до н. е. – 527 р. до н. е
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитати § 24. Завершення становлення держави в Афінах.
2. Творче завдання: Підготуйте і проведіть для товаришів
екскурсію стародавніми Афінами.