Professional Documents
Culture Documents
Туляремія
Туляремія
ПРЕДМЕТ: “ІНФЕКТОЛОГІЯ”
КУРС:3
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ:
“ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА”
Актуальність теми
В Україні є природні осередки
туляремії( степові та лісостепові області
півдня). Трапляються спорадичні
випадки і групові спалахи, які завдають
значних збитків. Відсутність ефективних
заходів щодо ліквідації природних
осередків не дозволяє розрахувати на
повне викорінення цієї інфекції в
найближчому майбутньому.
Навчальна мета лекції.
Знати (а - ІІ):
визначення захворювання;
етіологію та епідеміологію туляремії;
патогенез туляремії;
клінічну картина туляремії;
діагностику туляремії;
диференційну діагностику туляремії;
принципи лікування хворих з туляремією;
особливості догляду;
диспансеризацію;
профілактику та заходи в осередку туляремії;
Виховна мета:
Виховати:
• дисциплінованість фельдшерів при обслуговуванні
пацієнтів з туляремією;
• тактовність до пацієнтів;
• почуття відповідальності за свої професійні дії при
роботі з хворими на туляремію.
Туляремія – гостра природно – осередкова
інфекційна хвороба з різними шляхами передачі
збудника, яка перебігає з інтоксикацією, ураженням
лімфатичних вузлів, піднебінних мигдаликів, шкіри,
очей, легень.
Етіологія
Збудник туляремії дрібні коко - та
паличкоподібні бактерії, які зрідка
набувають форму ниток. Мікроб не
рухомий, грамнегативний , аероб, не
утворює спор, може мати тонку капсулу.
Збудник досить стійкий до низької
температури: при 4 С зберігається у воді і
вологому грунті понад 4 місяці, а при
температурі 1 С – 9 місяців. При
нагріванні до 60 С гине через 5 – 10 хв.,
під впливом сонячних променів – через 30
хв.. Дезінфекційні розчини – крезол,
мильно – крезоловий розчин, сулема –
спричиняють загибель мікроба протягом
декількох хвилин.
Епідеміологія
Джерело інфекції:
Основним джерелом є гризуни: водяні щури,
миші, полівки, піщанки, зайці, ондатри.
Заражатися можуть: вівці, кози, корови, коні.
Серед гризунів збудник поширюється
іксодовими кліщами, комарами, сліпнями,
через корм і воду. Передача у кліщів
трансоваріальна.
Механізми і шляхи передачі:
Трансмісивний - через тих же екзопаразитів, що й серед
тварин. Захворювання виникають переважно в осіб, зайнятих
роботою поблизу водойм, у болотистій місцевості чи лісі.
Аліментарний – факторами передачі збудника є вода і
Визначення
чутливості
збудника до
Догляд та лікування
Госпіталізація в окремі бокси;
Дієта в залежності від клінічної форми і
тяжкості перебігу;
Антибіотикотерапія (стрептоміцин та ін.);
Курс лікування триває на протязі гарячкового
періоду і 5-ти днів нормальної температури;
У тяжких випадках антибіотики поєднують із
преднізолоном;
При затяжному перебігу і рецидивах
здійснюють комбіноване лікування
антибіотиками і вбитою вакциною
Дезінтоксикаційна терапія ( 5% розчин
глюкози, сольові розчини);
Антигістамінні препарати;
Вітамінотерапія;
На бубони накладають мазеві пов’язки,
застосовують теплові процедури (солюкс
діатермія);
Інгаляції хлорофіліпту,полоскання рота
розчином фурациліну при ангінозно-
бубонній формі;
Мазь сульфацил-натрію при очно-
бубоннійформі;
Прогноз лікування сприятливий.
Профілактика
Неспецифічна:
Дератизація й дезінсекція полів, складських
приміщень, населених пунктів з використанням
отрутохімікатів (приманки з фосфідом цинку);
Своєчасне збирання врожаю;
Переорювання полів восени;
Знищення бур’янів;
Гідромеліоративні роботи;
Використання репілентів та інших засобів
ідивідуального захисту;
Заборона використання сирої води з відкритих
водойм;
Специфічна:
Планові щеплення живою
протитуляремійною вакциною Ельберта-
Гайського населення на території
виявлення туляремії тварин
Імунізація групи ризику – мисливців,
сільськогосподарських працівників;
Ревакцинація через 5 років;
При появі випадків туляремії - екстрена
вакцинація;
Епідеміологічний нагляд.
Вакцинація
Питання для закріплення матеріалу
лекції
1. Назвіть збудника туляремії, його
властивості.
2. Як розповсюджується ця хвороба?
3. Основні клінічні форми туляремії, їх
характеристика?
4. Як підтвердити діагноз туляремії?
5. Особливості догляду за хворими.
6. Принципи лікування хворих.
7. Основи профілактики туляремії.
КЛІНІЧНА СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА № 1