Professional Documents
Culture Documents
Сем 8.Культура
Сем 8.Культура
УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОРИСА
ГРІНЧЕНКА
Також у Відні неможливо оминути своєю увагою тафельшпіц — ніжну відварену яловичину, яку подають з
бульйоном, яблучним хріном та яблучним пюре. У якості гарніру до м’яса сервірують відварену моркву, смажену
картоплю, австрійські деруни, зелену квасолю у вершковому соусі з кропом або шпинатом.
Незважаючи на угорське походження, в Австрії широко поширені копчені соковиті Дебреценські
ковбаски. Їх виготовляють з овечої кишки, яку набивають яловичиною і свининою з додаванням
паприки. Ще одним популярним запозиченням є «Кракауер» («Краківська ковбаса»), яка готується з
грубо меленої яловичини і свинини, до яких додають сіль, чорний перець, мелену паприку, мускат та
часник. Польське коріння мають й «грюцвурст» або «граупенвурст» — кров’яна чи ліверна ковбаса з
перловкою і спеціями. Дуже популярні в Австрії підкопчені сирні сосиски «кезекрайнер», які подають з
солодкою гірчицею або хріном.
Але справжньою класикою є віденські сосиски. Сучасні сосиски винайшов м’ясник Йоганн Ланер, який
у 1805 році переїхав з німецького Франкфурта у Відень. З тих пір ведеться суперечка, яке ж місто є
батьківщиною сосисок. Справа у тім, що у Франкфурті сосиски робили ще з часів Середньовіччя, але у
віденських сосисках Ланера вперше був використаний сучасний рецепт – суміш яловичини і свинини,
що додало страві соковитості і нового смаку. Сьогодні класичними вважаються три різновиди сосисок –
франкфуртські (копчені на буковій тирсі), мюнхенські (білі) і віденські (зі свинини і яловичини з
додаванням спецій).
Класичним гарніром до сосисок, ковбасок, віденського шніцеля чи смаженої риби є картопляний салат.
До його складу входять відварена картопля, цибуля, мариновані огірки та шкварки, заправлені
майонезом чи йогуртом. Ще одним популярним гарніром є хрустка картопля фрі. Австрійські квадратні
макарони «флекерль» входять до складу багатьох страв, наприклад, «шинкенфлекерль» (макарони з
шинкою) чи «краутфлекерль» (макарони з капустою). Серед соусів найбільше поширення має кисло-
солодкий «апфелькрен» («яблучний хрін»), який подають до яловичини і риби.
Крім того, у віденських ресторанах варто замовити смажене філе форелі, запеченого коропа,
«швайнбратен» (запечений шмат свинини з кльоцками і квашеною капустою), «зельхкаррее»
(просолену і підкопчену свинину з квашеною капустою), «касноккен» (локшину з сиром), «нокерль»
(макарони, подібні до італійської пасти), «кротспатцн» (галушки з кислою капустою), в’ялену шинку та
ніжну гусячу печінку. Найбільш популярною закускою є «ліптауер» – суміш бринзи з маслом, червоним
солодким перцем, чорним перцем та кмином, яку намазують на хліб і посипають дрібно порізаною
зеленою цибулею.
Десерти і солодощі
За кількістю солодких страв австрійській кухні немає рівних у світі. В будь-якому закладі
можна замовити безліч різновидів пирогів, тортів, тістечок, суфле та млинців. Струдель
(штрудель) – це король серед австрійських пирогів, а найвідоміший серед них –
віденський «апфельштрудель», тобто пиріг з яблуками. Начинкою рулету з дуже
тонкого тіста найчастіше слугують попередньо обсмажені на маслі яблука, але можуть
додавати й вишні, полуниці, родзинки, насіння маку, сир з ваніллю, корицю чи шпинат.
Зазвичай струдель подають гарячим з ванільним морозивом, вершками, шоколадним
сиропом, латте або чаєм. Здавна струдель був справжньою гордістю віденських
господарок, і подеколи навіть наречену обирали за вмінням готувати струдель.
Зі штруделем не слід плутати штріцель, який готують з дріжджового тіста, але у якості
начинки теж використовують яблука, макове насіння і родзинки.
Не менш відомим є шоколадний торт «Захер», винахідником якого рахується
кондитер Франц Захер. До складу класичного рецепту входять шоколадний
бісквітний корж з одним або двома шарами абрикосового конфітюру, вкритий зверху
і з боків шоколадною глазур’ю. Зазвичай шматочок торту подають разом зі збитими
вершками. Оригінальний торт «Захер» можна придбати в готелях «Sacher» у Відні та
Зальцбурзі, в кав’ярнях «Sacher» в Інсбруку та Граці, в крамниці «Sacher» в
італійському Больцано, а також в крамницях Duty free Віденського аеропорту.
Джерела