ДРЕВНІЙ СХІД: ОСОБЛИВОСТІ

ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ, ФІЛОСОФІЯ

СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ТА
СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ,
КАНОНІЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ШКОЛИ
 ПЛАН

I. РОЛЬ РЕЛІГІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ У ФОРМУВАННІ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ

ЖИТТЯ
II. ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК В ДРЕВНЬОМУ СХОДІ
III. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ
IV. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ
V. КАНОНІЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ШКОЛИ
ВИСНОВКИ
 І. РОЛЬ РЕЛІГІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ У ФОРМУВАННІ
ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЖИТТЯ
1. РЕЛІГІЯ:
• СИСТЕМА ВІРУВАНЬ ТА ПРАКТИК. РЕЛІГІЯ НАДАЄ
СИСТЕМУ ВІРУВАНЬ, РИТУАЛІВ ТА ОБРЯДІВ, ЯКІ
ВПЛИВАЮТЬ НА СПОСІБ, ЯКИМ ЛЮДИ РОЗУМІЮТЬ СВІТ ТА
СВОЄ МІСЦЕ В НЬОМУ. ВІРУВАННЯ В НАДПРИРОДНІ СИЛИ
ЧАСТО ВИЗНАЧАЄ ЕТИЧНІ НОРМИ ТА МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ.
• СЕНС ЖИТТЯ ТА МЕТА. РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ
НАДАЮТЬ ЛЮДЯМ СЕНС ЖИТТЯ ТА ВИЗНАЧАЮТЬ ЇХНЮ
МЕТУ. ВОНИ МОЖУТЬ ПРОПОНУВАТИ ВІДПОВІДІ НА
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ, МЕТУ ТА
ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДСТВА.
• ГРОМАДСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО. РЕЛІГІЙНІ ОБЩИНИ
СТВОРЮЮТЬ ГРОМАДСЬКІ СТРУКТУРИ, ЯКІ ОБ'ЄДНУЮТЬ
ЛЮДЕЙ І ДОПОМАГАЮТЬ ФОРМУВАТИ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ НА
ОСНОВІ СПІЛЬНИХ ВІРУВАНЬ ТА ЦІННОСТЕЙ.
• ТРИВАЛІСТЬ І КОНТИНГЕНТНІСТЬ. РЕЛІГІЯ МОЖЕ БУТИ
ДЖЕРЕЛОМ НАДІЙНОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ В
ОСОБИСТОМУ ТА ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ. ВОНА МОЖЕ
СЛУЖИТИ ОПОРОЮ В ЧАСИ ТРУДНОЩІВ ТА
НЕВИЗНАЧЕНОСТІ.
• 2. ФІЛОСОФІЯ:
• ПОШУК ЗНАНЬ ТА ПРАВДИ. ФІЛОСОФІЯ ВИСУВАЄ ПИТАННЯ ПРО
СЕНС ЖИТТЯ, ПРИРОДУ РЕАЛЬНОСТІ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ У
СВІТІ. ВОНА ПРОПОНУЄ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО
РОЗУМІННЯ ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ БУТТЯ.
• ЕТИКА ТА МОРАЛЬ: ФІЛОСОФІЯ ВИЗНАЧАЄ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
ЕТИКИ ТА МОРАЛІ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА
ВЗАЄМОДІЮ У СУСПІЛЬСТВІ. ВОНА ДОПОМАГАЄ ЛЮДЯМ
ФОРМУЛЮВАТИ СВОЇ ВЛАСНІ ПЕРЕКОНАННЯ ТА ЦІННОСТІ.
• САМОПІЗНАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ: ФІЛОСОФІЯ
СПРИЯЄ САМОПІЗНАННЮ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ. ВОНА
НАДАЄ ЗАСОБИ ДЛЯ РОЗУМІННЯ ВНУТРІШНІХ МЕХАНІЗМІВ, А
ТАКОЖ РОЗВИВАЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ.
• ПОДОЛАННЯ ЛЮДСЬКИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ: ФІЛОСОФІЯ МОЖЕ
ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ ВПОРАТИСЯ ЗІ СУПЕРЕЧНОСТЯМИ ТА
ПРОТИРІЧЧЯМИ В ЇХНЬОМУ ДУХОВНОМУ ЖИТТІ, ПРОПОНУЮЧИ
КОНЦЕПЦІЇ ГАРМОНІЇ ТА РІВНОВАГИ.
 ІІ. ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК У ДРЕВНЬОМУ СХОДІ
• Духовний розвиток в Давньому Сході (Індія, Китай, Японія)
був заснований на різноманітних філософських і релігійних
традиціях, які дали початок численним школам та вченням.
В цих культурах духовний розвиток був важливою частиною
щоденного життя, і люди шукали способи пізнання себе,
світу і свого місця в ньому.
• У Древній Індії, наприклад, духовність була глибоко
вкоріненою в релігійні вчення, такі як веданта, хіндуїзм і
буддизм. Учені та мудреці цих традицій розвивали вчення
про самопізнання, духовний розвиток та шлях до освіченості
через медитацію, контемпляцію та вивчення священних
текстів.
В Древньому Сході духовний розвиток був також
пов'язаний з розвитком мистецтва, літератури та
архітектури, що відображало внутрішню гармонію та красу.
Ці культури виробляли високий ступінь духовної освіти та
розвитку, який допомагав людям знайти значення та ціль у
своєму житті.
• Духовний розвиток у Давньому Сході, який включав в себе
країни, такі як Індія, Китай, Японія та інші, був заснований на
різноманітних філософських і релігійних традиціях, які дали
початок численним школам та вченням. В цих культурах
духовний розвиток був важливою частиною щоденного життя, і
люди шукали способи пізнання себе, світу і свого місця в ньому.
• У Древній Індії духовність була глибоко вкоріненою в релігійні
вчення, такі як веданта, хіндуїзм і буддизм. Учені та мудреці цих
традицій розвивали вчення про самопізнання, духовний розвиток
та шлях до освіченості через медитацію, контемпляцію та
вивчення священних текстів.
• У Древньому Китаї духовний розвиток був також важливим
елементом культури, що виявився у філософських системах,
таких як конфуціанство, даосизм і конфуціанський буддизм. Ці
традиції сприяли розвитку етичних принципів, гармонії з
природою та пошуку внутрішнього спокою через практики, такі
як медитація, тао, і цигун.
 ІІІ. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ

ІНДІЇ
Філософія стародавньої Індії є однією з найстаріших і найдосконаліших
систем філософського мислення у світовій історії. Вона виникла в індо-арійських
цивілізаціях, які проживали на території сучасної Індії та Пакистану близько 1500-го
до нашої ери і розвивалася протягом тисячоліть.

 Основні концепції філософії стародавньої Індії відображаються в її релігійних

традиціях, таких як веданта, хіндуїзм і буддизм. Основою багатьох філософських
шкіл була віра в циклічний характер часу та реінкарнацію, а також у важливість
духовного розвитку та досягнення внутрішньої гармонії.

 Один із найважливіших текстів стародавньої індійської філософії - це Веди,

що складаються з різноманітних релігійних текстів, мантр і упанішадів.
Упанішади, зокрема, містять глибокі філософські роздуми про природу світу,
самопізнання та шляхи до освіченості.

• ХІНДУЇЗМ, ЯКИЙ ВИНИК У СТАРОДАВНІЙ
ІНДІЇ, ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ШИРОКИЙ СПЕКТР
ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ І ПРАКТИК,
ВКЛЮЧАЮЧИ ВІРУ В БРАХМАНА
(АБСОЛЮТНУ РЕАЛЬНІСТЬ), АТМАНА
(ДУШУ) ТА КАРМУ (ЗАКОН ДІЙ І
НАСЛІДКІВ). ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ, ТАКІ
ЯК САНКХ'Я, ЙОГА ТА ВЕДАНТА,
РОЗВИВАЛИСЯ В МЕЖАХ ХІНДУЇЗМУ І
ВНЕСЛИ ЗНАЧНИЙ ВКЛАД У РОЗВИТОК
ІНДІЙСЬКОЇ ДУМКИ.
• БУДДИЗМ, ЗАСНОВАНИЙ СИДДХАРТХОЮ ГАУТАМОЮ
(БУДДОЮ) У VI СТОЛІТТІ ДО НАШОЇ ЕРИ, ТАКОЖ МАЄ
ВЕЛИКИЙ ВПЛИВ НА ФІЛОСОФСЬКЕ МИСЛЕННЯ
ІНДІЇ. БУДДИЗМ ПІДКРЕСЛЮЄ ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ, ТАКІ ЯК ВІДМОВА ВІД
МАТЕРІАЛЬНИХ ПРАГНЕНЬ І ДОСЯГНЕННЯ НИРВАНИ,
СТАНУ ВНУТРІШНЬОГО СПОКОЮ ТА ОСВІЧЕНОСТІ.
• ЗАГАЛОМ, ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ
ВІДОБРАЖАЄ ГЛИБОКІ ДУХОВНІ ТА МОРАЛЬНІ
ЦІННОСТІ, ЯКІ ПРОДОВЖУЮТЬ ВПЛИВАТИ НА
СВІТОВЕ МИСЛЕННЯ І СЬОГОДНІ.
 IV. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО
КИТАЮ
• ОДНІЄЮ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ШКІЛ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ БУЛА
КОНФУЦІАНСТВО, ЗАСНОВАНЕ КОНФУЦІЄМ. ЦЯ ШКОЛА ПІДКРЕСЛЮВАЛА ВАЖЛИВІСТЬ
МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, СІМЕЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ І ГАРМОНІЙНИХ ВІДНОСИН МІЖ ЛЮДЬМИ.
КОНФУЦІАНСТВО ВІДІГРАВАЛО КЛЮЧОВУ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ КИТАЙСЬКОЇ ЕТИКИ ТА
СОЦІАЛЬНИХ СТРУКТУР І ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВАЖЛИВИМ АСПЕКТОМ КИТАЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І
СЬОГОДНІ.

Однією з найважливіших філософських шкіл Стародавнього Китаю була

Конфуціанство, засноване Конфуцієм. Ця школа підкреслювала важливість
моральних цінностей, сімейних зв'язків і гармонійних відносин між людьми.
Конфуціанство відігравало ключову роль у формуванні китайської етики та
соціальних структур і залишається важливим аспектом китайської культури і
сьогодні.
ВАЖЛИВИМИ ФІЛОСОФСЬКИМИ ШКОЛАМИ БУЛИ:
• ДАОСИЗМ
• ЛЕГІЗМ
• ДАОСИЗМ
• ЗАСНОВАНИЙ ЛАОЦЗИ ПІДКРЕСЛЮВАВ ВАЖЛИВІСТЬ ГАРМОНІЇ З ПРИРОДОЮ,
СПОКОЮ ТА СПОНТАННОСТІ. ЦЯ ШКОЛА ВПЛИНУЛА НА РОЗВИТОК КИТАЙСЬКОЇ
МИСТЕЦТВА, ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕДИЦИНИ.
• ЛЕГІЗМ, У СВОЮ ЧЕРГУ, АКЦЕНТУВАВ УВАГУ НА СУВОРОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ І ВЛАДІ,
ЩО БУЛО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КИТАЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА.
 V. КАНОНІЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ШКОЛИ
• У КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ, КАНОНІЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА
ШКОЛИ ВИЗНАЧАЛИСЯ ЧЕРЕЗ СВЯТІ ТЕКСТИ І ВЧЕННЯ ВЕЛИКИХ МИСЛИТЕЛІВ.
1. ВЕДИЧНІ ТЕКСТИ
• РИГВЕДА: НАЙСТАРШИЙ З ЧОТИРЬОХ ВЕД, ЗБІРКА РЕЛІГІЙНИХ ГІМНІВ ТА
МАНТР, ОСНОВНИЙ ДЖЕРЕЛО ВЕДИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ.
• САМАВЕДА, ЙАДЖУРВЕДА, АТХАРВАВЕДА: ІНШІ ТРИ ВЕДИ, КОЖЕН МАЄ
СВОЮ ФУНКЦІЮ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ.
2. УПАНІШАДИ:
• БРАХМА-СУТРИ: ОСНОВНИЙ ТЕКСТ ВЕДАНТИ, ЯКИЙ ДОКЛАДНО РОЗГЛЯДАЄ
ФІЛОСОФІЮ АТМАНУ ТА БРАХМАНУ.
• ЧХАНДОГ'Я УПАНІШАДА, БРІХАДАРАНЬЯКА УПАНІШАДА, КАТХА
УПАНІШАДА: ПРИКЛАДИ УПАНІШАД, ЯКІ ВИВЧАЮТЬСЯ В РАМКАХ ВЕДАНТИ.
3. МІМАМСА-СУТРИ (ПУРВА ТА УТТАРА):
• ПУРВА-МІМАМСА-СУТРИ: ЗАСНОВАНІ ДЖАЙМІНІ, ВОНИ ВИВЧАЮТЬ
ДОКЛАДНІ ПРИНЦИПИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВЕД ТА НЕОБХІДНОСТІ ВИКОНАННЯ
РИТУАЛІВ.
• УТТАРА-МІМАМСА-СУТРИ (БРАХМА-СУТРИ): ЗАСНОВАНІ В'ЯСОЮ, ВОНИ
СТАНОВЛЯТЬ ОСНОВУ ВЕДАНТИ ТА ДОКЛАДНО ВИВЧАЮТЬ КОНЦЕПЦІЇ
АТМАНУ ТА БРАХМАНУ.
4. НЬЯЯ-СУТРИ:
• НЬЯЯ-СУТРИ: ТЕКСТ, ЯКИЙ ВИВЧАЄ ЛОГІКУ ТА МЕТОДИ ПІЗНАННЯ, ЩОБ
ДОСЯГТИ ІСТИНИ.
5. ВАЙШЕШІКА-СУТРИ:
• ВАЙШЕШІКА-СУТРИ: РОЗВИВАЮТЬ АТОМАРНУ ТЕОРІЮ І ФІЛОСОФІЮ ПРИРОДИ.

6. САНКХ'Я-КАРІКА:
• САНКХ'Я-КАРІКА: ТЕКСТ, ЩО СИСТЕМАТИЗУЄ КОНЦЕПЦІЇ САМКХ'Я,
ВКЛЮЧАЮЧИ ПУРУШУ, ПРАКРІТІ ТА ТРИ ГУНИ.
7. ЙОГА-СУТРИ:
• ЙОГА-СУТРИ: ТЕКСТ, ЯКИЙ ФОРМУЛЮЄ ПРИНЦИПИ ЙОГИ, ВКЛЮЧАЮЧИ
АШТАНГА-ЙОГУ (ВІСІМ ЧАСТИН ЙОГИ).
 ВИСНОВОК
• ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ВРАЖАЄ СВОЄЮ ГЛИБИНОЮ,
РІЗНОМАНІТТЯМ І ВАЖЛИВІСТЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
ДОРОБКУ ЛЮДСТВА. КАНОНІЧНІ ДЖЕРЕЛА, ТАКІ ЯК ВЕДИ, УПАНІШАДИ,
СУТРИ РІЗНИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ШКІЛ, ВИЗНАЧАЛИ ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ, ЯКІ
ФОРМУВАЛИ СВІТОГЛЯД ІНДІЙСЬКИХ МИСЛИТЕЛІВ.
• ВЕЛИКІ ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ, ТАКІ ЯК ВЕДАНТА, НЬЯЯ, САМКХ'Я, МІМАМСА,
ЙОГА, ВАЙШЕШІКА, РОЗВИВАЛИ РІЗНІ АСПЕКТИ МЕТАФІЗИКИ, ЛОГІКИ,
ПСИХОЛОГІЇ ТА ЕТИКИ. ЦІ ШКОЛИ НЕ ЛИШЕ СТВОРИЛИ УНІКАЛЬНІ
КОНЦЕПЦІЇ, АЛЕ Й СПРИЯЛИ РОЗКРИТТЮ ГЛИБИН ТА РІЗНОМАНІТТЯ
ДУХОВНОЇ ДУМКИ.
• КАНОНІЧНІ ТЕКСТИ ВКАЗУВАЛИ ШЛЯХ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДИ БУТТЯ,
ОСМИСЛЕННЯ РОЛІ ЛЮДИНИ В СВІТІ, ТА РОЗВИТКУ ДУХОВНОСТІ. ВОНИ
ЗАЛИШАЮТЬСЯ ВАЖЛИВИМ ДЖЕРЕЛОМ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ І РОЗУМІННЯ
ІНДІЙСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ, ВНОСЯЧИ СВІЙ ВНЕСОК У ГЛОБАЛЬНИЙ
КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ.
• СТАРОДАВНЯ ФІЛОСОФІЯ СХОДУ СЛУЖИТЬ ДЖЕРЕЛОМ ВДУМЛИВИХ
РОЗДУМІВ ПРО ПРИРОДУ СВІТУ, ЛЮДИНИ ТА ВИСОКИХ ЦІННОСТЕЙ. ЇЇ ВПЛИВ
МОЖНА ВІДЧУТИ НЕ ЛИШЕ В ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ, АЛЕ Й У СУЧАСНИХ
РОЗМИСЛАХ І ПОШУКАХ ГЛИБОКОГО РОЗУМІННЯ ЛЮДСЬКОЇ ІСНУВАННЯ.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
• АРІСТОТЕЛЬ. ПОЛІТИКА / ПЕР. З ДАВНЬОГР. ТА ПЕРЕДМ. О. КИСЛЮКА. – К.: ОСНОВИ, 2020. –
239 С.
• СЕМЕНЮК К.С. КАЛОКАГАТІЯ: СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІКА ІСТОРИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ //
ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. СЕРІЯ:
ФІЛОСОФІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ. – К.: ВПЦ "КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ", 2014. – ВИП. 70. – С. 34–37.
• ТЯГУР Р.С., ТЯГУР Т.Р. ІСТОРІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ: 180 БАЗОВИХ
ТЕРМІНІВ / Р.С. ТЯГУР, Т.Р. ТЯГУР. – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК: ВИДАВЕЦЬ ВІКТОР ДЯКІВ, 2013. – 374
С.
• ФІЛОСОФІЯ: ПОСІБ. ДЛЯ СТУД. ВИЩ. НАВЧ. ЗАКЛ. / Є. М. ПРИЧЕПІЙ, А. М. ЧЕРНІЙ, Л.А.
ЧЕКАЛЬ. – К.: АКАДЕМВИДАВ, 2019. – 592 С. - С. 56-72
• ФІЛОСОФІЯ ЯК ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ: ПІДРУЧНИК / ЗА РЕД. В. ЯРОШОВЦЯ. – К.: ЦЕНТР
УЧБОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, 2010. – 648 С. - С. 42-60.