Лекція 2.

Суть, система та середовище міжнародного менеджменту

1. Співвідношення понять менеджмент, світовий менеджмент і

міжнародний менеджмент.
2. Методологічні основи міжнародного менеджменту.
3. Сучасні тенденції розвитку міжнародного менеджменту.
4. Особливості і структура аналізу зовнішнього середовища діяльності
міжнародної компанії
5. Рольові функції міжнародного менеджера в контексті аналізу
зовнішнього середовища

1. Співвідношення понять менеджмент, світовий менеджмент і

міжнародний менеджмент.
Менеджмент - це самостійний вид фахової діяльності, спрямований на
досягнення в ході будь-якої форми господарювання фірми, що діє в
ринкових умовах, визначених намічених цілей шляхом раціонального
використання матеріальних і трудових ресурсів із застосуванням
принципів, функцій і методів економічного механізму менеджменту.
Принципи_менеджменту:
1. Науковість
2. Системність
3. Ієрархічність і зворотна зв'язок
4. Відповідність прав, обов'язків і відповідальності
5. Приватна свобода
Функції менеджменту:
1. Планування.
2. Організація.
3. Мотивація.
4. Контроль.
Методи менеджменту:
1. Силові;
2. Економічні;
3. Соціально-психологічні методи, що дозволяють менеджеру управляти
колективом і кожною окремою людиною з урахуванням його
індивідуальних психофізіологічних особливостей.
У кожній країні накопичений свій, національний досвід управлінської
діяльності, що має свої специфічні риси і національні особливості.
Сукупність всіх управлінських систем розвитку суспільного виробництва,
що функціонують у країнах світового співтовариства, весь досвід керування
усередині кожної країни і між ними, являє собою систему світового
менеджменту.
Сучасний менеджмент має розгалужену і складну структуру. Він містить
у собі:
1. Адміністративний менеджмент.
2. Кадровий менеджмент.
3. Фінансовий менеджмент.
4. Інноваційний менеджмент.
5. Підприємницький менеджмент.
6. Муніципальний менеджмент.
7. Менеджмент бізнесу.
8. Менеджмент людських ресурсів.
9. Генеральний менеджмент (стратегічний).
10. Соціальний менеджмент.
11. Менеджмент маркетингу.
12. Інформаційний менеджмент.
13. Міжнародний менеджмент
 Сучасні тенденції в розвитку світового менеджменту в значній мірі
пов'язані з розвитком і поглибленням взаємозв'язків і взаємозалежностей
між країнами, із посиленням міжнародного характеру господарської
діяльності. Глобалізація світової економіки свідчить про те, що
міжнародний бізнес вийшов на якісно новий рівень розвитку й у цій своїй
новій якості потребує настільки ж якісно нової системи управління,
адекватної вимогам глобальної ефективності бізнесу, що базувалася б на
нових підходах глобального мислення менеджерів.
Особливості глобального мислення:
1. Структура глобального мислення включає нове, глобальне бачення
проблем, а також припускає нові аналітичні навички і спроможність
користуватися новими стратегічними концепціями.
2. Глобальне сприйняття виходить за рамки національного,
міжнаціонального і багато національного світу.
3. Наявність певних навичок роботи на світовому ринку, формування яких
залежить від спроможності переходити від одних видів роботи до інших:
а) аналіз промисловості у світовому масштабі і виявлення найбільше
сприятливих місць для реалізації потенційних можливостей фірми;
б) спроможність виявляти головні ринки у світовому масштабі, тобто
такі ринки або країни, що по визначених показниках мають ознаки
лідерів.
4. Основна різниця полягає не в обсязі інформації, а в процесах
опрацювання наявних даних, у використовуваних системах координат і
гаданих кутів зору.
У «банк даних» глобального мислення варто включати:
1. Інформацію про географію світових ринків
2. Глибокі знання в галузі всесвітнього економічного розвитку, світової
економічної системи, світового бізнесу
3. Розуміння глобальних тенденцій на політичній арені
 Етапи формування глобального мислення:
1. «Внутрішнє» мислення - обмежено рамками окремої території або
окремої країни. Воно характерне для компаній із великим внутрішнім
ринком. Такому типу мислення властиве гарне знання національної
культури і сильний вплив так називаного синдрому «винайдено не тут».
2. Поява менеджерів, що володіють «міжнаціональним» складом розуму,
спроможних приймати рішення на рівні двох країн. Такі менеджери, як
правило, довго перебували в однієї з закордонних країн. У результаті
вони набули деяких корисних навичок по міжнародному бізнесу.
3. Спеціалісти, що мислять на багатонаціональному рівні. Звичайно це
люди, що володіють багатим досвідом в області міжнародного
співробітництва декількох країн.
4. Глобальне сприйняття - виходить за рамки міжнаціонального і
багатонаціонального світу. Характеризується уявною рівновіддаленістю
від всіх основних ринків. Глобальне мислення формується на основі
знань про світ незалежно від кількості відвідуваних країн. Носій
глобального мислення може взагалі не їздити по світі, але повинен уміти
«бачити» крізь межі окремих територій і країн.
Глобальне мислення спеціалістів, що займаються міжнародним
бізнесом, є основою формування і розвитку міжнародного менеджменту.
Міжнародний менеджмент - це процес застосування управлінських
концепцій і інструментів у багатокультурному середовищі й одержання
завдяки цьому додаткових переваг і економії часу.
Міжнародний менеджмент - це особливий вид менеджменту, головними
цілями якого виступають формування, розвиток і використання
конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в
різноманітних країнах і відповідному використанні економічних,
соціальних, демографічних, культурних і інших особливостей цих країн і
їхньої взаємодії.
 Завдання міжнародного менеджменту:
1. Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища
міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел
конкурентних переваг фірми.
2. Поглиблений аналіз і оцінка культурного фонду в кожній країні
перебування і використання його можливостей (урахування обмежень)
при розробленні стратегічних, тактичних і оперативних рішень по
функціонуванню і розвитку фірми як у даній країні, так і в цілому.
3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках
яких здійснюються закордонні операції фірми, із тим щоб максимізувати
ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей
країн перебування.
4. Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми і її
підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах
максимального використання особистого потенціалу робітників,
можливостей окремих колективів і крос - національних ефектів від їхньої
взаємодії усередині фірми.
5. Пошук, розвиток і ефективне використання різноманітних можливостей
бізнес-сервісу, і насамперед у сферах фінансового, технологічного й
інформаційного обслуговування економічних операцій.

2. Методологічні основи міжнародного менеджменту.

Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту:
І. Загальні принципи – науковість, системність, ієрархічність і зворотній
зв'язок, відповідність прав, обов'язків і відповідальності, приватна свобода.
Науковість (розвиток системи міжнародного менеджменту повинно
відбивати об'єктивний процес функціонування міжнародних економічних
відносин).
 Системність (розвиток міжнародного менеджменту припускає його
формування як певної системи).
Взаємовигода (формування системи міжнародного менеджменту
повинно здійснюватись з урахуванням економічної ефективності
функціонування міжнародних економічних відносин).
ІІ. Специфічні принципи.
У 1974 р. на IV генеральна асамблеї ООН прийнята Декларація про
новий економічний порядок. У рамках цій Декларації прийнята Хартія
економічних прав і обов'язків Світового співтовариства, у якому
декларуються принципи:
1. Суверенітет (держава має виключне право на використання своїх
природних ресурсів, вибір економічної системи).
2. Політична незалежність.
3. Суверенна рівність - рівність держав як партнерів у МЕВ.
4. Територіальна цілісність.
5. Невтручання у внутрішні справи один одного.
6. Взаємна і справедлива вигода.
7. Мирне співіснування держав із різноманітним суспільним ладом.
8. Рівноправність і самовизначення народів.
9. Мирне врегулювання конфліктів.
10. Усунення кривди, що виникає в результаті застосування сили.
11. Сумлінне виконання міжнародних зобов'язань.
12. Повага прав людини й основних її свобод.
13. Відсутність прагнення до гегемонії на сфери впливу.
14. Сприяння міжнародній соціальній справедливості.
15. Вільний доступ до моря і від нього для країн, що не мають виходу до
нього.
III. Національні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності, що
є базою міжнародного менеджменту для українських підприємців,
відображені в Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
1. Суверенітет народу в здійсненні ЗЕД
2. Свобода зовнішньоекономічного підприємництва
3. Юридична рівність і недискримінація
4. Верховенство закону
5. Захист інтересів суб'єктів ЗЕД
6. Еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу.
Об'єкти і суб'єкти міжнародного менеджменту
Суб'єкти міжнародних економічних відношень є і суб'єктами міжнародного
менеджменту.
У міжнародному менеджменті виділяють п'ять видів суб'єктів:
1. Фізичні особи - мають правоздатність і дієздатність. Це індивідуальні
комерсанти.
2. Юридичні особи (держави, урядові і громадські організації,
товариства, і т.д.)
3. Об’єднання фізичних або юридичних осіб.
4. Групи держав - інтеграційні об’єднання країн (ЄС, НАФТА АСЕАН
і ін.).
5. Міжнародні організації, міжнародні економічні організації,
міжнародні валютно-фінансові організації, міжнародні господарські
об'єднання, міжнародні товариства і т.д.
Об'єкти міжнародного менеджменту - конкретні види, форми
міжнародного бізнесу:
1. Експорт - імпорт товарів:
2. Експорт-імпорт послуг:
3. Здійснення господарської діяльності за кордоном:
а) Банківські операції.
б) Оренда господарських об'єктів.
в) Страхування.
г) Прокат - лізинг, рентинг, хайринг.
д) Проектно-конструкторські роботи.
е) Управлінські послуги.
4. Використання активів за кордоном:
а) Фірмових знаків.
б) Патентів.
в) Авторських прав.
г) Експертних документів.
5. Інвестиції:
А) Прямі інвестиції - вкладення засобів підприємця в розвиток
господарських об'єктів в іншій країні в грошовій і товарній формі.
Б) Портфельні інвестиції - вкладення у вигляді коштів і цінних паперів,
що припускають контроль над виробництвом шляхом придбання
контрольного пакета акцій і одержання дивідендів.
6. Спільні підприємства - це об'єднання господарських зусиль двох або
декількох фірм із метою спільного створення і розвитку господарського
об'єкта й одержання прибутку.
7. Змішані підприємства - це об'єднання господарських зусиль державних і
приватних компаній із метою спільного створення господарського
об'єкта й одержання прибутку.
8. Багатонаціональні (або транснаціональні) компанії. Вони функціонують
усередині країни і за кордоном, де володіють і управляють
підприємствами.
3. Сучасні тенденції розвитку світового менеджменту
В даний час перспективними рахуються такі підходи до вивчення
практики менеджменту:
1. підхід на базі теорії чинників виробництва і його практичне, емпіричне
вираження - науковий менеджмент, а також використовуваний ними
критерій економічної ефективності;
2. поведінський підхід, що у виробничих умовах також спирається на
критерій ефективності;
3. системно-теоретичний із його критерієм системної раціональності;
4. заснований на уявленнях про підприємство як суспільний інститут, що
повинен задовольняти вимоги різноманітних груп інтересів, а його
структура і керування повинні будуватися з урахуванням більш
широкого розуміння соціально-економічної справедливості (наприклад,
більш визначеної орієнтації на екологію або проблеми "третього світу").
Виходячи з цих підходів, формується поняття стратегічного
менеджменту, що конкретизує основну ціль підприємства шляхом
ухвалення рішення про те, яку продукцію і до яких споживачів необхідно
поставити, яким чином закуповувати і використовувати ресурси, щоб
підприємство могло успішно працювати у швидко мінливих умовах.
У центр усіх сучасних концепцій управління ставиться людина - від її
поведінки залежить успіх діяльності будь-якої компанії. Надійність
управління людьми в будь-яких організаційних структурах визначається
точним установленням співвідношення стимулів і мотивацій.
В наш час світ переживає епоху зміни соціального типу людини.
Відбувається перехід від людини економічної до людини корпоративної.
Останній на противагу людині економічній, орієнтованій винятково на
власний успіх, створює (насамперед для себе) середовище, у якому вона
може жити і розвиватися.
Прогноз змін, очікуваних у сфері виробництва і управління в першому
десятилітті XXI в., визначає образ менеджера початку нового сторіччя.
Ключові вимоги будуть загальними для менеджерів різних країн і компаній:
1. високий професіоналізм і знання ринку в сполученні з володінням
сучасними інформаційними технологіями;
2. уміння адаптуватися до швидких змін ринку і особистих ситуацій,
сприймати і застосовувати нові форми роботи, що прямо пов'язані з
гнучкістю інтелекту;
3. автономний, світоглядний розум, готовність до ризику з усвідомленням
того, наскільки далеко він може зайти в рамках структури корпорації.
Основні напрямки еволюції менеджменту:
1. розвиток і поширення концепцій управління людськими ресурсами, у
центрі яких ставиться людина,
2. застосування поведінського підходу;
3. глобалізація економіки і управління;
4. поява і розширення мережних організацій, формування "плоских"
ієрархій і "прозорих" систем управління;
5. реінжиніринг виробничо-господарської діяльності;
6. уведення парадигми зовнішнього середовища в умовах загальної
глобалізації й інформації;
7. перехід від традиційного принципу управління "стабільність,
економічність, контроль" до нового - "партнерство, гуманізм,
економічність";
8. поширення підприємницького управління;
9. розширення внутрішньо-фірмових ринків;
10. розвиток комп’ютерно-телекомунікаційного забезпечення управління і
його віртуалізація;
11. тенденція до постійної самореорганізації компаній.
4. Особливості і структура аналізу зовнішнього середовища діяльності
міжнародної компанії
Середовище, у якому функціонує фірма, що здійснює міжнародні
операції, відчуває великий вплив із боку цієї фірми і сама спричинює на неї
величезний вплив.
Міжнародний бізнес об’єднує організації, що діють практично в будь-
якому ціннісному й інституційному середовищі. Кожна з країн, де ведуть
свої операції ТНК, характеризується певними правовими, політичними й
економічними структурами, рівнем розвитку і культурних умов. Якщо
фірма хоче домогтися успіху, вона повинна старанно вивчати можливі
шляхи взаємодії політики корпорації з політикою національних держав і
враховувати особливості і рівень розвитку країни партнера.
Зовнішнє середовище, в якому оперує фірма, принципово важливо для
будь-якого бізнесу незалежно від його направленості і масштабів. Але для
міжнародного бізнесу воно має особливе значення: якщо у власній країні
все “більш менш знайоме”, то, з виходом на м/н ринок фірма попадає часто
не лише в незнайоме економічне, політичне, соціальне і культурне
середовище, але - що не менш важливо - і в ситуацію, коли не є очевидними
можливості і джерела його вивчення і адекватної оцінки.
У зв'язку з цим комплексний аналіз і оцінка середовища розвитку
міжнародного бізнесу фірми є найважливішим моментом підготовки всіх
стратегічних і багатьох тактичних рішень міжнародного менеджменту.
Схема середовища міжнародного менеджменту.
І. Політичне середовище. Складові частини політичного середовища:
Політична система - призначена для інтеграції суспільства в життєздатне
функціонуюче ціле.
Ідеологія - систематизована й інтегрована сукупність концепцій,
теорій і цілей, що утворюють соціально-політичну програму. Політична
стабільність - рівень політичного ризику - можливість конфіскації,
експропріації, валютні ризики, тероризм).
Структура аналізу політичного середовища:
1. Політичний режим у країні і його відносини з Україною.
2. Міждержавні угоди, що можуть цікавити фірму.
3. Участь країни в політичних блоках і міжнародних економічних
спілках.
4. Політичні партії і громадські організації в Україні, що мають
контакти з владою, політичними партіями і громадськими
організаціями країни.
5. Найзначніші політичні лідери.
6. Основні політичні партії і найвпливовіші громадські організації в
країні.
7. Основні політичні суперники, що борються за владу в країні, і
сутність їх принципових позицій в економічних, політичних і
правових питаннях.
8. Зв'язок бізнесу і політики (фірми, партії, лідери).
9. Найближчі вибори парламенту і президента, перспективи їхнього
завершення, ймовірний вплив на бізнес і на відносини з Україною.
10. Роль і вплив регіональної влади.
11. Політична ситуація в регіонах проникнення фірми.
12. Загальна оцінка політичної стабільності в країні.
ІІ. Правове середовище. Знання в цій галузі необхідні при вирішенні
різноманітних практичних питань зовнішньоекономічної діяльності, а
також у діяльності іноземних організацій, фірм і фізичних осіб на території
України.
Структура аналізу правового середовища:
1. Правове регулювання МЕВ на національному рівні:
- Регулювання фінансових закордонних операцій;
- Регулювання створення і трансформації бізнесу;
- Регулювання трудових відносин;
- Стимули для розвитку міжнародного бізнесу в конкретній країні (пільгові
кредити, прискорена амортизація, податки, дотації, субсидії і т.д.);
- Становлення різноманітних вимог правового характеру до суб'єктів СГ,
здійснення діяльності в даній країні (обмеження частини іноземного
капіталу, вимоги до умов продажу і до технологій на внутрішньому ринку,
створення робочих місць;
2. Ефективність державного управління в країні - реципієнті:
- наявність бюрократичних структур, що заважають діяльності;
- ступінь впливу бюрократичних структур на законодавство у власних
інтересах;
- корупція, хабарництво і рівень їх поширення
3. Загальна оцінка узгодженості системи права в країні з основними
положеннями міжнародного права.
4. Регулювання в'їзду/виїзду приватних осіб.
5. Захищеність власності і прав особистості.
6. Правові питання оподатковування фірм і приватних осіб.
7. Загальна оцінка стабільності правової системи країни.
ІІІ. Економічне середовище
Економічна система призначена для розподілу обмежених ресурсів між
конкуруючими користувачами і пов'язана з регулюванням і координацією
ресурсів і власності на будь-яке майно.
Структура аналізу економічного середовища:
1. Місце, що займає країна по показниках: ВНП, темпи економічного
зростання, темпи зростання інвестицій, зовнішньоторговельний
оборот, імпорт товарів та послуг.
2. Населення країни в цілому і регіонів проникнення окремо; статево-
вікова структура населення в динаміці.
 3. Структура суспільства і питома вага окремих соціальних груп із
характеристиками їх прибутку; динаміка цих показників.
4. Ресурси основних видів, що цікавлять фірму, із ранжуванням по:
- Наявності в країні і регіонах;
- Вартісній оцінці;
- Рівню дефіцитності.
5. Основні характеристики можливостей зв'язку.
6. Характеристики транспортних комунікацій, що цікавлять фірму.
7. Рівні і форми оплати праці в сферах бізнесу, що цікавлять фірму.
8. Загальна оцінка різновиду і можливостей:
- Галузей - ймовірних конкурентів;
- Галузей - ймовірних постачальників;
- Галузей - ймовірних споживачів.
9. Основні елементи валютного регулювання в країні.
10. Основні елементи торгових і експортно-імпортних обмежень.
11. Розвиненість науково-технічної і консультаційної діяльності
12. Рівень основних економічних проблем у країні (інфляція, безробіття
і т.д.)
IV. Соціально-культурне середовище
Соціально-культурне середовище - це певні фізичні, демографічні і
поведінкові норми, характерні для кожної країни, що впливають на методи
ведення бізнесової діяльності.
Всі розглянуті раніше компоненти зовнішнього середовища важливі
для діяльності міжнародного менеджера. Але якщо економічні, політичні і
правові оцінки можуть готувати для нього відповідні служби фірми, то в
культурному фоні він повинний достатньо глибоко розбиратися особисто.
Групування країн на основі схожості рис культур:
1. Англомовні.
2. Романські європейські.
 3. Німецькі.
4. Скандинавський.
5. Близькосхідні (Туреччина, Іран, Греція).
6. Арабські (Кувейт, ОАЕ).
7. Далекосхідні.
8. Латиноамериканські.
9. Незалежні (Бразилія, Японія, Індія, Ізраїль).
Основні засоби адаптації до культурного міжнародного середовища:
1. Поліцентризм - орієнтація на національні відмінності, прагнення
максимально враховувати їх при організації роботи.
Проблеми:
- ускладнює організаційну структуру,
- копіювання місцевих методів роботи, що не приносять успіху,
- утрата переваг від нововведень.
2. Етноцентризм - переконання в перевазі представників власної
етнічної групи над представниками інших груп.
Складності:
- зневажають важливими перевагами,
- вважають, що вітчизняні цілі повинні мати пріоритет,
- думають, що зміни легко здійсненні.
Регіоноцентризм
Геоцентризм
3. Змішані форми - найбільше поширені.
 5.Рольові функції міжнародного менеджера в контексті аналізу
зовнішнього середовища
Специфіка і порівняльна складність аналізу зовнішнього середовища
міжнародного бізнесу висуває особливі вимоги до характеру роботи
менеджера і рівня розуміння ним базових елементів зовнішнього
середовища і тих проблем, із якими сполучена діяльність фірми.
У контексті аналізу зовнішнього середовища міжнародний менеджер
виконує сім основних ролей.
Ролі міжнародного менеджера:
1. Міжнародний менеджер як організатор стратегічного пошуку
можливостей фірми на зовнішньому ринку. У цій якості організуюча
роль міжнародного менеджера припускає вирішення трьох ключових
проблем:
§ Виділення разом із командою ключових напрямків пошуку
можливостей для реалізації інтересів фірми на зовнішньому ринку;
§ Організація зусиль служб і зовнішніх консультантів на проведення
попереднього аналізу;
§ Остаточний вибір попередніх можливостей (з особливою увагою на
контроль результатів аналізу і головну роль міжнародного менеджера
у всіх попередніх переговорах із ймовірними партнерами).
2. Міжнародний менеджер як стратегічний мотиватор.
Тут передбачається особлива роль міжнародного менеджера в
остаточному визначенні тих стратегічних мотивів, якими буде
керуватися фірма, обираючи ті або інші можливості і напрямки
виходу на міжнародний ринок. Іншими словами, менеджер
міжнародної діяльності повинен грати визначальну роль у
формуванні і реалізації місії фірми.
3. Міжнародний менеджер як культурний аналітик.
Цю роль на відміну від маркетингових, економічних або юридичних
 задач ніхто, крім самого менеджера, виконати не може. Саме він
повинен бачити і розуміти особливості національної культури, на які
може спиратися фірма, саме він повинен передбачати всі проблеми
комунікацій для забезпечення ефективності менеджменту і, нарешті,
тільки він може контактувати з топ-менеджерами закордонних фірм з
урахуванням їхніх національних стереотипів. Тому саме культурний
аналіз є основою роботи менеджера з зовнішнім середовищем.
4. Міжнародний менеджер як ефективний організатор і керівник
інтернаціонального колективу. Менеджер як керівник повинен
спрямовувати зусилля колективу і кожного його члена на виконання
загальних задач, навіть коли існуючі при цьому взаємовідносини
перешкоджають цьому, що часто буває в інтернаціональному
середовищі. Керівник організації - це людина, що одночасно є
лідером і ефективно управляє своїми підлеглими. Для цього
міжнародному менеджеру необхідні знання в галузі культури, а також
залучення економічних, політичних і юридичних знань.
5. Міжнародний менеджер як дипломат. Ця роль припускає не просто
знання всіх елементів зовнішнього середовища, але і значний, саме
дипломатичний талант, що практично необхідний скрізь: від
грамотних, тонко проведених переговорів до рішення найчастіше
дуже непростих проблем взаємовідносин із владою в країні
перебування.
6. Міжнародний менеджер як суспільний діяч. У цій ролі міжнародний
менеджер виступає досить часто, оскільки він представляє за
кордоном не тільки свою фірму, але й у відомих обставинах свою
країну і свій народ. Участь у громадському житті країни перебування
- неодмінна умова стабільності й ефективності бізнесу за кордоном.
7. Міжнародний менеджер як «стратегічний оптимізатор»
міжнародного бізнесу. В цій особливій ролі міжнародний менеджер
 виходить за рамки даної країни перебування, турбуючись про
оптимальність бізнесу фірми в цілому. Тут йому часто доводиться
приймати вкрай непрості рішення, у яких особливого врахування і
тонкої, із численними нюансами, оцінки потребують політичні й
економічні аспекти зовнішнього середовища.
Питання для аналізу, самоперевірки, повторення
1. Які існують принципи менеджменту?
2. Що являють собою функції менеджменту?
3. Які існують напрямки світового менеджменту?
4. Охарактеризуйте політичне середовище міжнародного менеджменту.
5. Охарактеризуйте економічне середовище міжнародного
менеджменту.
6. Охарактеризуйте правове середовище міжнародного менеджменту.
7. Охарактеризуйте соціально-культурне середовище міжнародного
менеджменту.
8. Які рольові функції міжнародного менеджера?
Тести:
1. Середовище міжнародного менеджменту включає такі складові...
а) ООН, Світовий банк, МВФ;
б) ТНК, міжнародні організації;
в) уряди, парламенти, міжнародні організації;
г) політику, населення, технологію;
2. Культура являє собою набуті знання, які люди використовують для
інтерпретації досвіду і ...
а) укладання міжнародних угод; в) створення нових товарів (послуг);
б) загальної соціальної поведінки; г) усі відповіді вірні.
3. Найважливішими проявами культури є ...
а) цінності, позиція, поведінка;
б) природа, клімат;
в) освіта, рівень доходів населення;
г) наука, мистецтво, самодіяльність населення.
 Кейси:

Кейс 1. "Вплив культурного середовища на міжнародний бізнес"

Припустимо, ваша компанія вже займає лідируючі позиції на

внутрішньому ринку. У компанії є добре відома торгова марка і кожен
продукт займає лідируючі позиції з продажу на ринку. Припустимо, що
вашою компанією прийнято рішення щодо експорту продукції в обрані
країни (вихідні дані подані в табл. 1). Цей кейс дасть можливість зрозуміти
вплив культурних і соціальних факторів на прийняття рішень у
міжнародному бізнесі.

Табл. 1. Вихідні дані для аналізу ситуацій

№ Спеціалізація і країна базування компанії Країни експорту

1 Купальні костюми, Франція Саудівська Аравія,
Україна
2 Мобільні телефони, Китай Великобританія,
Білорусія
3 Письмові столи і шафи купе, Польща Сирія, Гонконг
4 Чоловічі краватки, Франція Індія, Мексика
5 Жіночі сумочки, Тайвань Іспанія, Норвегія
6 Горілчані напої, Росія Франція, Німеччина
7 Вина, Грузія Канада, Японія
8 Вишиванки, Україна Італія, Австрія

Завдання:

1. Оберіть спосіб проникнення на ринки і обґрунтуйте свій вибір.

2. Яку організаційну структуру, на Вашу думку, варто обрати компанії
після її виходу на міжнародний ринок.
3. Проаналізуйте культурне середовище країн експорту та визначте, що
необхідно було б змінити (упаковку продукції, способи просування на
ринки, рекламу та ін. щоб досягти успіху на закордонних ринках.
4. Визначте, як кожен продукт буде прийнято на конкретному ринку з
врахуванням її культурних особливостей.
5. Назвіть конкретні продукти, які користуються попитом в Україні, але
не отримали б визнання в будь-яких інших країнах через культурні
особливості цих країн.
6. Які, на вашу думку, продукти вітчизняного виробництва
користувались би попитом у країні експорту?
 Кейс 2. "Комунікації у міжнародних компаніях"

Перша ситуація. Американський бізнесмен вирішив продати велику

кількість запчастин до автомобілів клієнту-арабу. Він неодноразово
надсилав електронні листи і телефонував, але клієнт зволікав зі своїм
рішенням. Бажаючи прискорити продаж, бізнесмен встановив
двадцятичотирьохгодинний термін для прийняття рішення. Глибоко
ображений араб уклав угоду з іншим постачальником.

Друга ситуація. Німецького адміністратора перевели до Сирії, де він

мав працювати менеджером підприємства оборонної промисловості.
Протягом першого тижня на новій роботі він помітив, що його працівники
щоранку спілкуються між собою і п'ють чай протягом десяти-двадцяти
хвилин, через що розпочинають працювати з великим запізненням. Він звик
до пунктуальних працівників, тому розмістив оголошення, у якому сповістив
працівників, що їм зменшать платню, якщо вони не будуть розпочинати
роботу у точно встановлений час. Невдовзі він помітив, що працівники
почали менш продуктивніше працювати, ніж раніше. По суті склалося
враження, що їх обурює його присутність на заводі.

Третя ситуація. Представник французької компанії, яка вела

переговори з бізнесменом із Саудівської Аравії, був запрошений до нього
додому на вечерю. Бажаючи продемонструвати повагу до арабської
культури, француз прийшов у арабській сорочці, яку він придбав на базарі.
Він приніс флакон дорогих парфумів і букет квітів для дружини господаря.
Все, здавалося, було гаразд. Араб і його родина того вечора дуже сердечно
приймали представника французької фірми, і він пішов від них з
переконанням, що контракт буде незабаром підписаний. Але наступного
ранку він був вражений повідомленням про скасування угоди.

Завдання:

1. Поясніть причини невдач американського, німецького та французького

менеджера.

2. Вкажіть чинники, які негативно впливають на комунікаційні процеси,

враховуючи міжнародний характер бізнесу.

2. Назвіть власні приклади міжкультурного спілкування, зазначивши в них

особливості, які необхідно враховувати для того, щоб уникнути
непорозумінь.