ТЕОРІЯ

1.Основними якісними комунікативними ознаками, їх ще називають

критеріями, культури мовлення є правильність, точність, логічність,
змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота. Правильність - одна з
визначальних ознак культури мовлення.

2. Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної

системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної
норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота
і ясність, доступність і доцільність.

3.Розрізняють такі структурно-мовні типи норм:

 орфоепічні норми (вимова);

Наприклад: [молод'ба́]
 акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос);
Наприклад: вихо́дити- ви́ходити
 лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків,
закономірності лексичної сполучуваності);
 словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і
сполучення у складі слова);
 морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми
слова і варіантів її поєднання з іншими словами);
 синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і
речень);
 стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів
у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
 орфографічні норми (написання слів);
 пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).

4. Мо́вний етике́т — це сукупність правил мовної поведінки, які

репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і
виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки
спілкування в доброзичливій тональності.

6.Мовленнєвий етикет - реалізація мовного етикету в конкретних актах

спілкування, вибір мовних засобів вираження. Мовленнєвий етикет -поняття
ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із
системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність.

7.У європейському культурному ареалі виділяють п’ять тональностей

спілкування: високу, нейтральну, звичайну, фамільярну (дружню), вульгарну.
8. Приклади найбільш типових формул:

Мовний етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку

в процесі мовлення. Він формується історично в культурних верствах народу й
передається від покоління до покоління як еталон мовленнєвої поведінки мовця,
виразник загальнолюдської культури, гідності й честі.

1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго ранку!

Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Моє
шанування! Вітаю Вас!

– Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.

– Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі. Вітаючись, не

тримайте руки в кишенях. Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити
собі вітатися лише жінка).

– Якщо Ви молодший, вітайтеся першим.

– Якщо Ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи оселі друзів), вітайтеся

першим (першою).

– Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).

– Підлеглий має привітати свого керівника.

– Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається особа, яка
заходить до кімнати (кабінету).

– Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім

господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

2. Формули прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення!

Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здорові!

3. Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже

шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую тощо.

4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: Будь ласка, будьте

ласкаві, прошу Вас, маю до Вас прохання..., чи можу звернутися до Вас із
проханням..., дозвольте Вас попросити тощо.

5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою найсердечнішу

(найщирішу) подяку.
6. Конструкції побажання: Будь(-те) щасливий (-а, і)! Щасливої дороги! Успіхів
тобі (Вам)! Хай щастить!

7. Типізовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь .... Я хочу представити

тобі (Вам).... Дозволь(-те) представити (познайомити, рекомендувати) ....
Рекомендую .... Маю честь представити (рекомендувати) тощо.

8. Звертання: Мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане,
панно, паничу, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство,
друже, приятелю, подруго, колего...

9. Згода, підтвердження: Згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте рацію,

це справді так, звичайно, певна річ, так, напевно, обов’язково, безперечно,
безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, будь ласка (прошу), гаразд
(добре), з приємністю (із задоволенням)...

10. Заперечення: Ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; я не згодний (згоден); це

не точно; не можна; не можу; ні, не бажаю; Ви не маєте рації; Ви помиляєтеся;
шкодую, але я мушу відмовитися; дякую, я не можу; про це не може бути й
мови...

11. Співчуття: Я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу
стривоженість, Ваше хвилювання); це болить і мені; це не може нікого
залишити байдужим; я співпереживаю (Вашу втрату); треба триматися, людина
сильна; не впадайте у відчай (час усе розставить на місця, час вилікує, загоїть
рану, втамує біль ...).

12. Пропозиція, порада: Дозвольте висловити мою думку щодо..., а чи не варто

б..., чи не спробувати б Вам..., чи не були б Ви такі ласкаві прийняти мою
допомогу (вислухати мою пропозицію, пораду), чи не погодилися б Ви на мою
пропозицію...

Кожна із ситуативно-тематичних груп становить синонімічний ряд етикетних

одиниць, які різняться за семантичними та стилістичними ознаками. Вибір
етикетних одиниць комунікантами, передусім, залежить від таких визначальних
екстралінгвістичних факторів, як:

– соціальна роль;

– вік;

– місце проживання;

– стать;
– культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між
ними;

– характер ситуації спілкування;

+– специфіка взаємин між комунікантами.

Отже слідувати мовному еткету це обов’язок кожної людини незалежно від ії
статі віку фаху та інших чинників

ЗАВДАННЯ 1

ЗАВДАННЯ 2

У висловленні подається інформація про те, що таке мовна культура, і про те,
що кожна людина незалежно від її роботи може буди культурно розвиненою,
для цього треба лише бажання. Я повністю згодна з цими твердженнями, кожна
людина повинна бути, якщо не високоотвітченою то культурною.

ЗАВДАННЯ 3

Мова: 2, 9, 4, 5, 7.
Мовлення: 1,3, 10, 6, 8

1)Мова- явище загальне, абстрактне;

Мовлення- конкретне
2)Мова яв відн довговічне, стабільне, загальноприйняте.
Мова- динамічне, випадкове, унікальне
3)Мова-явищу психічне
Мовлення- психофізичне
4) Мова нелінійна
Мовлення лінійне
5) Мова скл з великої кількості але скінчених елементів
Мовлення безмежне
6) у мові міститься все те що на даний час а мовл відб лише певну частинку
мови

ЗАВДАННЯ 4

Висловлювання транслює нам важливість українського мовного етикету, як

еталону української шляхетності й аристократиського духу. Українці дійсно
намагаються застерегти свою молодь від уживання грубих, або лайливих слів у
школі та вдома забороняючи їх вживання, тим самим виховуючи своїх дітей
грамотними та культурними.

ЗАВДАННЯ 5

Додержання мовного етикету означає підтримку іміджу та престижу усієї

установи.

Мовний етикет визначається обставинами, залежить від соціального статусу,

фаху, віку, статі, характеру, віросповідання. Кожний народ створив свою
систему правил мовного етикету.

Функції етикету
1. контактопідтримувальна
2. ввічливість
3. регулювальна
4. звертальна
5. емоційно-експресивна

ЗАВДАННЯ 6

Навести приклад
Висловити думку
Брати до уваги
Укласти угоду
Скласти іспит
Вжити заходи
Незважаючи на труднощі
Завдяки наполегливості
Залежно від обставин
Відповідно до плану
У разі відмови