КОМУНІКАТИВНІ

ОЗНАКИ КУЛЬТУРИ
МОВЛЕННЯ
 ПРАВИЛЬНІСТЬ
Основна комунікативна ознака, яка, підпорядковуючи собі усі інші
ознаки, чітко організовує мовну систему.
Еталон правильності – строга відповідність
мовлення правилам і нормам.
Критерій правильності – мовна дійсність
конкретної епохи.
 МОВНІ НОРМИ
• ПРИЙНЯТІ В СУЧАСНІЙ СУСПІЛЬНО-МОВЛЕННЄВІЙ ПРАКТИЦІ
ОСВІЧЕНИХ ЛЮДЕЙ ІСТОРИЧНО Й СОЦІАЛЬНО ЗУМОВЛЕНІ
МОДЕЛІ ВИМОВИ, НАГОЛОШУВАННЯ, СЛОВОЗМІНИ,
СЛОВОВЖИВАННЯ, ПРАВОПИСУ.
• Головні ознаки:
• 1. Відповідність системі мови;
• 2. Стабільність;
• 3. Обов’язковість.
 Види мовних норм
назва Що регулюють
Орфоепічні Вибір правильного варіанту вимови звука
Акцентуаційні Вибір правильного варіанту наголошування
Словотвірні Вибір морфем (частин слова) і правильного
варіанту їх розташування для творення
нового слова
Морфологічні Вибір правильного варіанту форми слова (в т.
ч. для її поєднання з іншими словами)
Синтаксичні Вибір правильного варіанту побудови
речення
Лексичні Вибір правильного варіанту слова відповідно
до змісту висловлювання
Стилістичні Вибір правильного варіанту слова або
 Приклади порушення мовних норм

Орфоепічні [малако] [ч՛есний] [ґарантія] [хліп] [кобзар՛]

Акцентуаційні нóвий, катáлог, квáртал, плáтник
Словотвірні братовий (норм. брáтів), спостерігальник (норм.
спостерігач), допомагаючий (норм. допоміжний).
Морфологічні вівців (норм. овець), гостра біль (норм. гострий),
Тараса Шевченко (норм. Шевченка)
Синтаксичні Вийшовши надвір, було дуже холодно. Він
урятував дівчину від лисиці, з якою потім
заприятелював.
Лексичні музикальна (норм. музична) школа, надішли на
мій адрес (норм. на мою адресу).
 ПРАВИЛА
• Правила – це конкретні положення про способи використання
конкретних мовних одиниць в усному і писемному мовленні.
• Види правил:
• граматичні (Г)
• Орфографічні (І)
• Пунктуаційні (V)
 ТОЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ
•ТОЧНІСТЬ – вживання слів у строгій відповідності з їхнім
лексичним значенням.
Для досягнення точності потрібно:
•- добре знати об’єктивну дійсність (навколишній світ);
•- якомога повніше засвоїти мовні ресурси
для адекватного називання і оцінювання
навколишніх реалій.
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
Точність досягається у контексті!
У випадку наявності багатозначних слів чи омонімів висловлювання треба будувати так, щоб воно не сприймалося двозначно, щоб наш співрозмовник чітко розумів, про що
йдеться.

Немає точності Є точність

Мені потрібна дошка. Мені потрібна дубова обрізна

дошка/мультимедійна
дошка/прасувальна дошка.
 Логічність мовлення
• Логічність формується на рівні мислення.
• Полягає у строгій відповідності між думкою, висловленою
засобами мови, і станом речей у реальній дійсності.
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
Погане (нелогічне) мовлення є наслідком поганого
мислення. Отже, щоб навчитися добре і зрозуміло
висловлюватися, треба насамперед навчитися
добре мислити!
 ВИДИ ЛОГІЧНОСТІ
• 1. Предметна
Полягає у відсутності суперечностей між смисловими зв’язками у
мовленні та станом предметів і явищ у реальній дійсності.
Проявляється переважно на рівні речення. Може бути порушена у
казках, фантастичних творах (свідомо), а також у хибних судженнях,
які виникають через недостатнє пізнання певних явищ (несвідомо).
2. Понятійна
Полягає у відсутності суперечностей між смисловими,
структурними, інтонаційними та експресивними зв’язками у межах
цілого тексту. Не може бути порушена.
БАГАТСТВО І РІЗНОМАНІТНІСТЬ
МОВЛЕННЯ
Багатство – наявність у словниковому запасі мов-
ця великої кількості лексичних одиниць (як рівно-
значних, так і семантично та стилістично відмінних).
Пам’ятайте: багатство мовлення не слід плутати з
багатослів’ям! Головне – інформативна, а не словесна
наповненість тексту.
Різноманітність – вираження однієї тієї ж думки, одного і того ж
граматичного значення різними засобами способами, уникнення
повторів.
Ресурси (джерела) мовленнєвого багатства
Види ресурсів Приклади
Лексичні і Іти, крокувати, марширувати, плентатися,
семантичні шкандибати, чеберяти.
Словотворчі Батькова / батьківська порада,
материна/материнська любов.
Граматичні Віддати брату/братові, дванадцяти/дванадцятьох
Стилістичні Сміятися (нейтральне) – реготати (розмовне) –
іржати (просторічне);
Фразеологічні Лінуватися – байдики бити, мати досвід – собаку
з’їсти.
 ЧИСТОТА МОВЛЕННЯ
• Чистим вважають мовлення, у якому немає позалітературних
елементів.
• Вияви чистоти:
• в орфоепії: літературно-нормативна вимова усіх звуків, відсутність
так званого «акценту».
• у слововживанні: відсутність у мовленні суржику, просторічних
елементів, слів-паразитів, вульгаризмів.
• в інтонації: відповідність інтонації змістові та експресії
висловлювання, відсутність лицемірних тонів.
 ДОРЕЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ
• Доречність – ознака, яка організовує мовлення відповідно до
ситуації спілкування мети висловлювання.
Для досягнення доречності треба зважати, окрім мовних засобів,
на:
• - обставини мовлення;
• - слухацьку/читацьку аудиторію (вік, рід
занять, рівень освіти тощо);
• - естетичні завдання, які стоять перед
мовцем.