1.1 Твердження – Закуп мав обмежену правосуб'єктність (був
обмеженим суб’єктом права ). Теза: Я вважаю, що закуп мав обмежену правосуб’єктність. Аргументи: своє твердження я можу підтвердити так , що залежність закупів носила економічний характер, тобто була результатом боргів. З іншого боку, в давньоруському праві майже відсутнє уявлення про вільну особистість як носії прав і обов'язків, суб'єкт правового спілкування. як зазначає І. Покровський, "в примітивного життя цієї потреби ще немає. Окрема особистість ще занадто поглинається суспільством, вона ще слабо диференційована від інших одиниць; вона ще живе тим самим, чим живуть і інші, і" вузол особности "в ній майже не існує".На території Давньоруської держави повну правоздатність мали тільки вільні люди, що належать до місцевих територіальним громадам або знатних родів. Доказ: Доказами слугують статті з Руської правди Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, або новгородець — то 40 гривень сплатити за нього. 1.2. Тверждення - Давньоруське право не носило становий характер. Теза : Я вважаю , що давньоруське право носило становий характер. Аргументи: своє твердження я можу підтвердити так , що Особливостями правової системи давньоруської держави було те, що, по-першн Русь не знала розподілу права на галузі .Право мало синкретичний характер , тобто кримінальні і цивільні правопорушення не відрізнялися . В основі права лежав становий принцип , який був реалізований у світській і церковній правових системах права і закріплений у законодавсті Русі. Учасники правовідносин мали різну за обсягом правоздатність , що залежало від суспільного становища і статі. Докази: Доказами слугуює тверження- Право на Русі здійснювалося за принципом, що бажано сюзерену, те і є правом. 1.3. Тверждення - Християнська церкова забороняла розірвання шлюбу за життя подружжя. Теза: Я вважаю , що - християнська церкова не забороняла розірвання шлюбу за життя подружжя. Аргументи: своє твердження я можу підтвердити так , що Характерною рисою формування норм шлюбно – сімейного права на Русі стало, по - перше, поєднання місцевих правових звичаїв і привнесених з кінця X ст. християнських, по - друге, на відміну від візантійських церковних норм, що регулювали сімейні відносини, і за певні правопорушення передбачали смертну кару чи покалічення, руська система покарань була значно гуманнішою (ліберальною). Тобто нею передбачалося покаяння (епітимійні санкції) та грошові штрафи. - Шлюб як і розлучення, монопольно здійснювався церквою. («Без вінчання одруження є незаконним і неблагословенним»). - Заборонялося більше двох разів одружуватись. - Приводом для розлучення в більшості були провини жінок. Канонічне право на Русі забороняло двоєженство, одруження кровних родичів, шлюби християн з іновірцями. Докази: Доказами слугуює тверження - Умови за яких жінка могла подати на розлучення: а) великі борги чоловіка (неплатоспроможність); б) зловживання спиртними напоями. Водночас, своїй першій дружині чоловік мав сплатити значну матеріальну компенсацію і штраф на користь церкви. Задача №1 Після смерті купця Онуфрія, у нього залишився неповнолітній син Святослав. Його спадщину склали: дім, човен (ладья), батьківській капітал у розмірі 50 гривень та сім’я рабів – чоловік та дружина. Опікуном Святославу був призначений брат Онуфрія – Свенельд. Вдало займаючись торгівельною діяльністю Свенельд зумів збільшити капітал до 100 гривень. Досягши повноліття Святослав забажав щоб колишній опікун повернув йому всі гроші (100 гривень), човен (ладью) та сім’ю рабів, яка в цей час збільшилась до 4 чоловік (народилось двоє дітей). Свенельд, натомість, погоджується повернути лише ту частину майна, яка була залишена Святославу у спадщину, за винятком човна, оскільки його було вкрадено невідомими зловмисниками. Як буде вирішена справа ? ВІДПОВІДЬ: На мою думку рішення суду буде на користь Свенельда , бо Святославу у спадщину повинно перейти саме те майно яке заповів йому батько . Але Свенельд мав повернути йому гроші за втрачений човен.