Завдання №1

1.1 Твердження – Закуп мав обмежену правосуб'єктність (був

обмеженим суб’єктом права ).
Теза: Я вважаю, що закуп мав обмежену правосуб’єктність.
Аргументи: своє твердження я можу підтвердити так , що
залежність закупів носила економічний характер, тобто була
результатом боргів. З іншого боку, в давньоруському праві майже
відсутнє уявлення про вільну особистість як носії прав і обов'язків,
суб'єкт правового спілкування. як зазначає І. Покровський, "в
примітивного життя цієї потреби ще немає. Окрема особистість ще
занадто поглинається суспільством, вона ще слабо диференційована
від інших одиниць; вона ще живе тим самим, чим живуть і інші, і"
вузол особности "в ній майже не існує".На території Давньоруської
держави повну правоздатність мали тільки вільні люди, що належать
до місцевих територіальним громадам або знатних родів.
Доказ: Доказами слугують статті з Руської правди
Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень, чи купець, чи боярський
тіун, або мечник, або ізгой, або новгородець — то 40 гривень
сплатити за нього.
1.2. Тверждення - Давньоруське право не носило становий
характер.
Теза : Я вважаю , що давньоруське право носило становий характер.
Аргументи: своє твердження я можу підтвердити так , що
Особливостями правової системи давньоруської держави було те,
що, по-першн Русь не знала розподілу права на галузі .Право мало
синкретичний характер , тобто кримінальні і цивільні
правопорушення не відрізнялися . В основі права лежав становий
принцип , який був реалізований у світській і церковній правових
системах права і закріплений у законодавсті Русі. Учасники
правовідносин мали різну за обсягом правоздатність , що залежало
від суспільного становища і статі.
Докази: Доказами слугуює тверження- Право на Русі здійснювалося
за принципом, що бажано сюзерену, те і є правом.
1.3. Тверждення - Християнська церкова забороняла розірвання
шлюбу за життя подружжя.
Теза: Я вважаю , що - християнська церкова не забороняла
розірвання шлюбу за життя подружжя.
Аргументи: своє твердження я можу підтвердити так , що
Характерною рисою формування норм шлюбно – сімейного права на
Русі стало, по - перше, поєднання місцевих правових звичаїв і
привнесених з кінця X ст. християнських, по - друге, на відміну від
візантійських церковних норм, що регулювали сімейні відносини, і за
певні правопорушення передбачали смертну кару чи покалічення,
руська система покарань була значно гуманнішою (ліберальною).
Тобто нею передбачалося покаяння (епітимійні санкції) та грошові
штрафи.
- Шлюб як і розлучення, монопольно здійснювався церквою.
(«Без вінчання одруження є незаконним і неблагословенним»).
- Заборонялося більше двох разів одружуватись.
- Приводом для розлучення в більшості були провини жінок.
Канонічне право на Русі забороняло двоєженство, одруження
кровних родичів, шлюби християн з іновірцями.
Докази: Доказами слугуює тверження - Умови за яких жінка могла
подати на розлучення: а) великі борги чоловіка
(неплатоспроможність); б) зловживання спиртними напоями.
Водночас, своїй першій дружині чоловік мав сплатити значну
матеріальну компенсацію і штраф на користь церкви.
Задача №1
Після смерті купця Онуфрія, у нього залишився неповнолітній син
Святослав. Його спадщину склали: дім, човен (ладья), батьківській капітал у
розмірі 50 гривень та сім’я рабів – чоловік та дружина. Опікуном Святославу
був призначений брат Онуфрія – Свенельд. Вдало займаючись торгівельною
діяльністю Свенельд зумів збільшити капітал до 100 гривень. Досягши
повноліття Святослав забажав щоб колишній опікун повернув йому всі гроші
(100 гривень), човен (ладью) та сім’ю рабів, яка в цей час збільшилась до 4
чоловік (народилось двоє дітей). Свенельд, натомість, погоджується
повернути лише ту частину майна, яка була залишена Святославу у
спадщину, за винятком човна, оскільки його було вкрадено невідомими
зловмисниками.
Як буде вирішена справа ?
ВІДПОВІДЬ:
На мою думку рішення суду буде на користь Свенельда , бо Святославу у
спадщину повинно перейти саме те майно яке заповів йому батько . Але
Свенельд мав повернути йому гроші за втрачений човен.