Мальтоза - складається з двох мономерів глюкози.

Мальтоза комерційно виробляється з крохмалю, обробленого ячмінним

солодом. Цей дисахарид дуже важливий для виробництва ферментованих
алкогольних напоїв, таких як пиво або віскі, в яких використовуються сиропи,
багаті мальтозою, продукт екстрактів, виготовлених з пророщених або
«солодових» зерен ячменю. Оскільки мальтоза складається з двох залишків
глюкози, гідроліз цього дисахариду в кишечнику багатьох тварин, включаючи
людину, є надзвичайно важливим для отримання енергії з рослинних
крохмалів, з яких його отримують. Однак надмірне споживання мальтози може
бути протипоказано хворим на цукровий діабет або тим, хто схильний до цього
захворювання, оскільки цей цукор може швидко підвищити рівень глюкози в
крові. Багато досліджень також показали, що такі мікроорганізми, як бактерії,
наприклад, здатні метаболізувати мальтозу безпосередньо як джерело вуглецю
та енергії, використовуючи для цього різні типи специфічних ферментів та
транспортерів.
Хоча мальтозу не вважають "необхідною поживною речовиною", тобто її
споживання не є важливим для людини, вона присутня в багатьох звичних
продуктах харчування:

- Мальтоза отримується промисловим шляхом гідролізу крохмалю, але вона є

природним проміжним продуктом процесу травлення.

- Солодка картопля та деякі види пшениці багаті мальтозою у “вільному” стані.

- Солодовий сироп та інший кукурудзяний сироп багаті мальтозою, а також

сиропом коричневого рису, серед іншого.

- Деякі сорти пива, цитрони та інші «солодові» напої мають помірний вміст
мальтози, оскільки це метаболізується під час спиртового бродіння.

- Деякі зернові, компоти та шоколадні цукерки також мають багато мальтози.

- Він також міститься в ячмені, в гідролізатах кукурудзи та в різних видах

крохмалю.

Дисахариди - вуглеводи,які легко розчиняються у воді, добре кристалізуються,

солодкі на смак. При окисненні дають альдонові кислоти, при
відновленні — спирти, при гідролізі — моносахариди. Як у вільному стані, так і
в складі інших молекул дуже поширені в тваринних і рослинних організмах.

Лактоза 
Лактоза — складається з галактози та глюкози й міститься в молочних
продуктах. Тобто це є цукор, який міститься виключно в молочних продуктах.
Молоко та молочні продукти, що містять лактозу, є одними з головних джерел
кальцію, вітаміну D та інших поживних речовин.
За засвоєння лактози в організмі відповідає спеціальний фермент – лактаза,
якого з дорослішанням у людини стає все менше. Тому дорослі гірше
засвоюють молоко та молочні продукти.Під час грудного вигодовування в
більшості дітей виробництво лактази в організмі відбувається на високому рівні,
адже грудне молоко містить близько 7% лактози.

Окрім їжі, лактозу застосовують і для приготування живильного середовища,

наприклад при виробництві пеніциліну.

Із лактози отримують лактулозу — цінний препарат для лікування кишкових

розладів, наприклад, запору, також застосовується в якості замінника цукру.

Непереносимість лактози — це стан, при якому травлення супроводжується

такими симптомами, як здуття живота, діарея та гази, після вживання продуктів
або напоїв, що містять лактозу, такі симптоми зявляються у період від 30хв до 2
год. Такі симптоми викликані тим, що тонкий кишечник не може
перетравлювати або розщеплювати всю лактозу,яку людина вживає в їжу.
Безлактозні молочні продукти
Сири: Сир отримують шляхом додавання в молоко бактерій або кислоти
та подальшого відділення сиру від сироватки. З огляду на те, що лактоза
в молоці міститься саме в сироватці, велика її частина зникає при виробництві
сиру. Найменше лактози є в тому сирі,який найдовше витриманий.
Це пов’язано з тим, що бактерії в сирі можуть розщеплювати лактозу,
що лишилася в сирі, знижуючи її зміст. Чим довше витримується сир, тим
більше лактози розщеплюється бактеріями. До сирів з низьким вмістом лактози
відносять пармезан, швейцарський і чеддер. До сирів, які зазвичай містять
більше лактози, відносяться сирні намазки, м’які сири, такі як брі або камамбер,
творог і моцарелла. Але навіть ці сири в невеликих кількостях зазвичай
нормально переносяться, адже в них, як правило, усе ще менше 12 г лактози
на 100 г продукту.
Пробіотичні йогурти.
Більшість йогуртів містять живі бактерії, які можуть допомогти організму
розщепити лактозу. Йогурт викликає менше симптомів: тільки 20% людей
повідомляли про розлади травлення після вживання йогурту в порівнянні з 80%
після вживання молока.
Краще за все шукати йогурти з написом «пробіотик» або із зазначенням про
живі культури бактерій. Пастеризовані йогурти, в яких бактерії нежиттєздатні,
можуть переноситися набагато гірше. Окрім того, жирні та проціджені йогурти,
такі як грецький, можуть бути ще кращим вибором для людей
з непереносимістю лактози. Адже такі йогурти містять більше жиру й менше
сироватки, у порівнянні з йогуртами з низьким вмістом жиру.