Етап підготовки анкети

При проведенні анкетного опитування проходиться три етапи:

1) Підготовчий етап (включає розробку програму опитування, складання плану і
мережевого графіка робот, проектування інструментарію, його пілотажна
перевірка, розмноження інструментарію, складання інструкцій для анкетера,
респондента та інших осіб беруть участь в опитуванні, підбір і підготовка
інтерв'юерів, анкетеров, вирішення організаційних проблем).
2) Оперативний етап сам процес анкетування, має свої власні стадії поетапного
здійснення;
3) Результуючий етап обробка отриманої інформації. Виходячи з методу,
визначається його характеристика, яка включає в себе ряд вимог, що
пред'являються до вихідних документів анкетного опитування, до анкетеру, до
респондента і до самого інструментарію. Основним засобом комунікації при
проведенні опитування є анкета. Як складання анкети, так і способи роботи з
нею мають свої методичні прийоми і характеристики, дотримання яких є
необхідною умовою успішної реалізації цього методу, націленого на отримання
достовірної інформації. Кожне конкретне дослідження вимагає створення
особливої анкети, але всі вони мають спільну структуру.
Структури анкети
Анкета включає в себе три основні частини:
1) Вступну
2) Змістовну (основну) частину
3) Заключну частину (паспортичку)
У вступі вказується, хто проводить дослідження, його мета і завдання, спосіб
заповнення анкети, підкреслюється анонімний характер її заповнення, а також
висловлюється подяка за участь в анкетуванні. До вступної частини примикає і
інструкція щодо заповнення анкети.
Особливе значення має складання основної частини анкети, т. к. від цього багато
в чому залежить успіх проведеного дослідження. Зміст анкети (характер і види
задаються питань, порядок їх розміщення, формалізація передбачуваних відповідей)
визначається прагненням отримати найбільш достовірну інформацію про
досліджуваному об'єкті. Для цього необхідно добре орієнтуватися в тій системі
запитань, на базі яких формується змістовна частина анкети. Формулювання питань
найскладніший етап складання анкети. За предметним змістом питання можна поділити
на:
- Питання про факти. Метою цих питань є отримання інформації про соціальні
явища, про стан справ на виробництві, про поведінку оточуючих. Вони можуть
стосуватися і особистості самого респондента, коли він заповнює дані
паспортички, а також нести інформацію про його дії, вчинках або їх наслідки.
- Запитання про знання. Їх мета полягає в розкритті того, що знає і що може
викласти респондент. Як правило, це питання екзаменаційного типу, що мають
на меті виявити рівень інформованості респондента і його знання в певній
 галузі. Такі питання можуть містити завдання, експериментальні та ігрові
ситуації, вирішення яких вимагає від опитуваного використання певних
навичок, знання конкретних фактів, подій, імен.
- Запитання про думку. Ці питання спрямовані на фіксацію фактів, побажань,
очікувань, планів на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем і
особистості самого респондента. Відповіддю в цьому випадку виступають
оціночні судження засновані на індивідуальних уявленнях. Через думки
виявляється ставлення людини до тих чи інших подій.
- Запитання про мотиви. Ці питання покликані виявити суб'єктивне уявлення
людини про мотиви своєї діяльності. Одне питання про мотиви не може дати
справжню картину мотивації діяльності, для цього необхідний цілий комплекс
подібних питань.
Паспортички (демографічна частина) містить у собі відомості про респондентів
з метою перевірки надійності інформації. Це питання, що стосуються статі, віку, освіти,
місця проживання, соціального стану та походження, стажу роботи респондента і т. д.
Основні вимоги до інструментарію

Основні вимоги до анкети (валідність, лаконічність, однозначність)

Оскільки анкета не є незалежним науковим документом, яким починається та яким

закінчується творча робота, то й оцінювати її якість можна, лише зіставляючи з різними
елементами програми (метою, запропонованими показниками, передбачуваними
методами статистичного аналізу).

Хоча в цілому конкретне формулювання запитань, формування сукупності відповідей

та загальна композиція анкети практично завжди більшою мірою визначаються
логікою, смаком, інтуїцією, досвідом дослідників, ніж деяким стандартним переліком
правил, все ж у процесі підготовки анкети слід ураховувати основні вимоги,
ігнорування яких знецінює одержану на основі певної анкети соціальну інформацію.

Основні вимоги до запитань анкети

За функціональним призначенням запитання анкети можна поділити на змістовні та

допоміжні. Змістовні запитання е емпіричними індикаторами ознак явища, що
вивчається.

Основні вимоги до змістовних запитань анкети такі: валідність (обґрунтованість),

стислість та однозначність.

1. Валідність. Під валідністю розуміють міру відповідності запитання анкети

показнику, що вивчається. Запитання можуть бути прямими або непрямими. Валідність
запитання визначається точністю переведення показника у запитання.
Є три основні способи доведення (або спростування) валідності: логічний, емпіричний
та статистичний.

Якщо під час обговорення анкети обґрунтованість запитання викликає сумнів і як

наслідок пропонується інше формулювання, то до анкети краще занести обидва
варіанти запитання, щоб пізніше аналізувати кожний із запропонованих індикаторів.

Емпіричне доведення — це перевірка обґрунтування шляхом зіставлення прогнозу,

зробленого на підставі одержаної інформації, з реальними соціальними фактами
(масовою поведінкою, статистичними даними тощо). Щодо розглянутого вище
прикладу, то в ньому можна зіставити прогноз результатів виборів, зроблений на основі
аналізу міри довіри, з реальними підсумками виборів.

Статистичне доведення — це визначення міри зв'язку між даними, одержаними за

допомогою непрямого запитання, яке учасники дослідження вважають більш
обґрунтованим. У нашому прикладі можна підрахувати коефіцієнт кореляції між
даними, одержаними на підставі відповідей про міру довіри та міру готовності
голосувати за певного кандидата на виборах.

Якщо валідність запитання нічим не підкріплена, крім логіки автора, то в наукових

документах (статтях, монографіях, аналітичних звітах, таблицях, що публікуються,
тощо) поряд з назвою показника слід навести повне формулювання запитання, яке
містилося в анкеті. Це дає змогу авторові виявити методичну делікатність, а іншим
дослідникам — пропонувати власну інтерпретацію запитання або, зіставивши з іншими
даними, робити висновок щодо обґрунтованості авторської інтерпретації.

2. Лаконічність. Як правило, у процесі сприйняття довгого і складного запитання

респондент дуже часто немовби забуває першу його частину, поки дочитає або
дослухає останню. Читаючи (або слухаючи) запитання повторно, людина намагається
виділити основні (ключові) слова, що визначають сутність запитання. Якщо
респондент і за другим разом (а тим більше — за третім) не зрозумів смисл сказаного,
він або пропускає запитання, або відмічає будь-який варіант, створюючи видимість
відповіді.

Як довели експерименти в галузі міжособистісного спілкування, для більшості людей

11—13 слів є межею сприйняття фрази без суттєвого викривлення її основного змісту.
Однак потреба соціолога конкретизувати запитання для одержання необхідної
інформації часто призводить до значного збільшення його довжини. Що можна зробити
в цьому разі?

По-перше, слід переконатися, що запитання не можна скоротити шляхом вилучення

окремих слів.
По-друге, якщо запитання набуває вигляду складного речення, можна розділити його на
кілька речень, а головне з них виділити іншим шрифтом.

По-третє, підкреслити ключові слова, фокусуючи увагу респондента на основному

змісті запитання.

3. Однозначність. Під вимогою однозначності мають на увазі однакове розуміння

респондентами змісту запитання. Порушення однозначності — найпоширеніша
помилка в анкетах соціологів-початківців.

Перша група помилок, які є наслідком порушення принципу однозначності, — це

помилки у формулюваннях запитань та відповідей. Друга група помилок випливає з
порушення вимог до набору відповід

Основні поняття:

Анкета (від фр. enquete) — структурно організований набір запитань, кожне з

яких логічно пов'язане з основною метою дослідження, отримання інформації
відбувається шляхом опитування респондентів.ей на запитання анкети.

Опитувальник – це вид анкети, яка складена для вивчення і оцінки різних

проявів і властивостей особистості. Тобто виходить, що опитувальник схожий і на тест,
і на анкету.
“Паспортичка” - структурна частина анкети, яка містить питання щодо
професії, освіти, віку, статі, соціального походження, сімейного стану, місця
проживання тощо.
Вступна частина анкети відіграє значну роль в результативності та
інформативності опитування має сформувати загальне позитивне ставлення
респондента до процедури анкетування, його психічний настрій, серйозність та
добросовісність.
Основна частина анкети – це найбільш інформативна частина анкети для
дослідника, надає змістовну інформацію, яка потім аналізується та інтерпретується,
виступає основою для формулювання дослідником (аналітиком, експертом) тих чи
інших висновків і рекомендацій.
Індикатор – це показник або змінна, що забезпечує прості та надійні засоби для
вимірювання досягнення та відображення змін, пов’язаних з проектною діяльністю.