МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Радіотехнічний факультет

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Теорія інтелектуальних систем»

Керівник : Виконавець:
________________________ студентка гр. РЕ-11мп
посада, П.І.Б.
Саєнко Катерина Русланівна
Роботу допущено до захисту П.І.Б.

“___”_____________2021 р. Залікова книжка РА-7117

______________ “___”_____________2021р.
підпис
______________
підпис

Захищено з оцінкою
__________________
Підписи членів комісії
_______________
_______________

“___”____________202_ р

2021
 Радіотехнічний факультет
Кафедра прикладної радіоелектроніки

ЗАВДАННЯ
на курсовий проект (роботу) студента
Саєнко Катерини Русланівни
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи) Мережа кав’ярень. Розгляд предметної області
підприємства___________________________________________

2. Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи) _____27 грудня 2021р.___

 ВСТУП
Кава - один з найстабільніших продуктів на ринку товарів повсякденного
попиту. Його споживання характеризується високим рівнем лояльності до
бренду: тільки в крайньому випадку любитель продукту зрадить улюбленій
марці і перейде на більш дешевий варіант. Навіть під час кризи частка
споживачів, які змінили улюблену каву на дешевшу, була незначною.
Щорічно кавовий ринок поповнюється новим капіталом, розмір якого
досягає 200-300 млн доларів. І це не тому, що кава дорожчає або дешевшає:
просто її п'ють все більше.
Найчастіше напій вживають вдома та на роботі. На кав'ярні припадає 20-
30% кавового ринку України. Але це абсолютно не означає, що цей сегмент
розвинений слабо. Щорічно кількість українських кав'ярень збільшується
приблизно на 7-8%. Цей показник хоча і набагато менший, ніж докризовий
(20%), натомість стабільний.
«Ринок кави в Україні, а особливо та його частина, яка припадає на кафе,
ще далека від заповнення, - розповідає Ярослав Волинець, директор з
економіки та зовнішньоекономічних зв'язків компанії «Галка Лтд». - Якщо на
заході країни досить багато кав'ярень, то у східній та центральній її частині їх
ще дуже мало. На сході України, завдяки близькості до Росії, збереглися
сильні чайні традиції, тоді як кавові розвинені слабко. Якщо споживач тут п'є
каву, то переважно розчинну; якщо вибирає для цього заклад громадського
харчування, то не кав'ярню в чистому вигляді, а місце, в якому можна ще й
ситно поїсти».
Фахівці відзначають, що класичний формат кав'ярні (в меню - виключно
кава і кілька десертів) і на сході, і на заході країни сьогодні втрачає свою
популярність. Більшість власників впевнені, що одної кави недостатньо, щоб
бізнес приносив хороші прибутки. Клієнти кав'ярень, як правило, хочуть ще
щось перекусити, підкріпитися міцним напоєм тощо. Тому підприємці
зазвичай змушені розширювати меню закладів, додаючи холодні закуски,
суші, піцу, пасту, салати, десерти, алкогольні та безалкогольні напої. І не
дивно - адже доходи від продажу додаткових позицій становлять від 10% до
45% всього доходу кав'ярень.
«Кав'ярня в чистому вигляді - достатньо ризикований формат. Її клієнтами
є переважно кавові гурмани, яких у світі лише 2%, а в Україні - того менше, -
впевнена Ольга Насонова, генеральний директор компанії «Ресторанний
консалтинг». - Клієнтура формується достатньо повільно, а рентабельність
бізнесу становить тільки 10%, тоді як у закладах, які пропонують додаткове
меню, ця цифра досягає 20-30%».
Однак з такою думкою погоджуються не всі підприємці, що займаються
кав'ярнями в класичному форматі, і запевняють в рентабельності такого
бізнесу. «Одним з головних законів маркетингу є закон позиціонування
бренду. Дослідження, проведені в цій сфері, показують, що розширення
продуктової лінійки товарів не призводить до збільшення кількості клієнтів, -
стверджує власниця бренду «Золотий Дукат» Ольга Палій. - Тому для
кавового бренду, перш за все, важливо дотримуватися стандартів, заданих
торговельною маркою, і не перетворювати кав'ярню у звичайне кафе.
Звичайно, крім кави, клієнтові слід запропонувати різноманітні тістечка,
морозиво, десерти і чай, тобто ту продукцію, яка підсилює смак кави. Але в
додатковому меню аж ніяк не повинні бути салати, гарячі страви, суші
тощо». Є й інші позитивні винятки з правил. Так, «Дім Кави» пропонують
своїм відвідувачам лише каву. І це не перешкодило компанії розвинути свою
франчайзингову мережу до 100 точок по всій території Україні.
З того часу, як на початку 2000-х у Києві з'явилася перша кав'ярня,
кількість форматів значно зросла. Тепер підприємці можуть вибирати між
стандартними кав'ярнями, міні-кафе на колесах, невеликими точками-
острівцями в торговельних центрах, окремими закладами, орієнтованими
тільки на каву і десерти, і пропонують крім ароматного напою ще й
розширене меню. І не важливо, скільки у вас грошей в кишені - $ 5 тис. або $
100 тис., не важливо яку площу ви можете орендувати - 2 кв.м або 80 кв.м, в
будь-якому разі у вас є шанс почати прибутковий бізнес і напоїти своїх
клієнтів смачною якісною кавою.
Крім традиційних кафе і кав'ярень з додатковим меню, все частіше
споживачі відвідують магазини кофе, в яких можна як насолодитися гарячим
напоєм, так і купити його. У цьому напрямку працюють такі мережі, як «Дім
Кави», Totem Coffee і Coffeetea.
Останнім часом значну популярність отримали кав'ярні на колесах. Фахівці
одностайно стверджують, що пересувні модулі складають гідну конкуренцію
своїм стаціонарним аналогам. Однак самі мобільні оператори достатньо
неоднозначно оцінюють свій бізнес. «Кав'ярні на колесах - це прибутковий,
але часто нестабільний бізнес, - розповідає власник мережі пересувних
кав'ярень Дмитро. - Дохід в значній мірі залежать від місця розташування,
природних явищ, офіційних і неофіційних домовленостей з місцевою владою.
Адже знаєте, як у нашій країні все відбувається: якщо місце хороше,
приходять люди і вимагають грошей. Бізнес окупається десь років за три».
Сьогодні на українському ринку кави представлено більше десятка
франчайзингових мереж. У середньому під одним брендом в мережі працює
від 10 до 40 кав'ярень.
Проте не всім компаніям легко впоратися з кавовою мережею, особливо
якщо мова йде про іноземні бренди. Так, в 2010 році в нашій країні
припинила роботу латвійська мережа кав'ярень Double Coffee, що володіла на
той момент в Україні десятьма власними і трьома франчайзинговими
закладами. Згодом діяльність була відновлена за ініціативою українського
підприємця, який повністю узяв на себе відповідальність за розвиток мережі
в Україні. Інша компанія австралійського походження, Gloria Jean's Coffee,
змушена була припинити діяльність власних закладів через складність
дотримання стандартів бренду на території Україні.
Країна, яка з кожним роком споживає на 6 тисяч тонн більше кави, ніж у
попередньому, і поступово переходить з розчинної кави на мелену, з
кавування на кухні до посиденьок в кафе, має величезний потенціал для
розвитку цього ринку. Так, українець випиває лише 1-1,5 кг кави на рік, тоді
як скандінавец - 5-6. У порівнянні з останнім українська цифра - мізерна.
Однак скандинавець і надалі буде щорічно споживати свої 5 кг, тоді як
житель Україні кожен раз збільшує торішню дозу.
 СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
За останні два-три роки кав'ярні в Україні встигли вирости у
соціокультурне явище.
Напій перестав бути просто утилітарним ранковим стимулятором і став
супутником проведення європейського типу: вікна від підлоги до стелі,
особлива атмосфера, тиха музика, десятки сортів кави. Однак, крім усього
цього, кав'ярні є бізнесом не тільки успішним, але й гігантським потенціалом
розвитку, що володіє сьогодні. Специфіка ситуації в тому, що вже зараз на
ринку діє кілька мережевих операторів, які постійно розширюють свою
присутність; також відомо про плани ще кількох мереж розпочати активну
експансію. Причини, через які мережевики вибирають саме цей формат,
зрозумілі: це розкручений бренд, єдині стандарти обслуговування, близький
асортимент у кожному закладі мережі, можливість знижувати витрати за
рахунок оптових закупівель і просте вирішення проблеми впізнавання марки.
За результатами дослідження споживчих переваг кав'ярень, близько 52%
опитаних (відвідують кав'ярні) бувають у кав'ярнях кілька разів на місяць,
35% – майже щодня, 20% – раз на тиждень.
Число тих, хто вперше зайшов до кав'ярні, зовсім невелике, близько 3%. Це
може означати, що коло любителів провести свій час у кав'ярні практично
склалося.
39% респондентів відвідують кав'ярні у різний час, 26% – увечері, 16%
опитаних – під час обіду. Ранок, як окремий варіант відповіді, опинився на
останньому місці (4%). Складається враження, що більшість жителів міста
кав'ярні не стали тим місцем, куди можна забігти перед початком робочого
дня, щоб випити кави. Вони, як і раніше, залишаються якимось елементом
дозвілля. В Україні, незважаючи на вільне вживання вина та міцніших
напоїв, кава так само дуже популярна. Сьогодні ринок кави в Україні можна
вважати ще не сформованим, про що говорять постійні зміни структури та
учасників даного ринку. А 2009 рік був відзначений такими факторами:
скорочення асортименту продукції на ринку (оператори залишили у
пропозиціях лише найпопулярніші марки кави); зменшення обсягів продажу,
що пов'язано з фінансовою кризою; зростання цін; збільшення частки ринку
вітчизняних виробників та дешевих фальсифікатів.
Ці тенденції були пов'язані зі збільшенням світових цін на каву,
фінансовою кризою, а також з податковою та митною політикою в Україні.
Крім того, однією з важливих тенденцій на сьогоднішній день є той факт, що
споживач став більш вимогливим не лише до якості кави, але й якості
обслуговування та інтер'єру кав'ярні.
Таким чином, зростання ринку кави, незважаючи на активність його
учасників, було затримано низькою купівельною спроможністю населення,
кризовими явищами на фінансовому ринку та низкою "технічних труднощів"
(оподаткування, митні труднощі, збої поставок та ін.), пов'язаних із веденням
кавового бізнесу. Згідно з більшістю експертних оцінок, загальний розмір
ринку кави за останній рік збільшився в середньому на 11 – 15%.
 ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

Керівництво діяльністю підприємства здійснюватиметься власниками.

Власник є матеріально-відповідальною особою, він діє від імені
підприємства, представляє його інтереси у всіх підприємствах різних форм
власності. По господарську діяльність укладає договори, відкриває
розрахунковий рахунок у банку, видає довіреності.
Власник фірми відповідно до трудового законодавства здійснює прийом та
звільнення громадян, які залучаються до участі у трудовій діяльності,
застосовує до них заохочення та стягнення.
Організацією виробничого процесу, господарською діяльністю кав'ярні,
керівництвом персоналом, розміщенням замовлень та розрахунками з
постачальниками, а також виплатою заробітної плати займається
адміністратор. Адміністратор підпорядковується безпосередньо власникам,
яким подає щотижневий звіт про діяльність кав'ярні.
Бухгалтер слідкує за правильним веденням документації. Бухгалтер
повинен організувати та здійснювати бухгалтерський облік, перевіряти
достовірність одержуваної інформації, контролювати дотримання законності
під час витрачання грошових та матеріальних ресурсів. Здійснює облік
грошових коштів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей, основних
засобів та своєчасне відображення на відповідних бухгалтерських рахунках
операцій, пов'язаних з їх рухом, а також облік витрат виробництва та обігу,
виконання кошторисів витрат. Освіта вища, знання навичок бухгалтерського
обліку у торгівлі. Досвід роботи від 2-х років.
Чисельність виробничого персоналу визначатиметься з функціональної
доцільності. Система оплати праці буде побудована на основі посадових
окладів та залежатиме від величини фактично відпрацьованого часу та
досягнення кінцевих результатів діяльності підприємства.
Власниками кав'ярні "Кав'ярня" є приватні особи, які уклали договір про
створення спільного приватного підприємства та вклали в організацію фірми
власні кошти у розмірі 100 тис. грн. кожен. Власники фірми мають рівні
права у прийнятті виробничих рішень, організації та управлінні кав'ярні,
розподілі прибутку, несуть спільну матеріальну відповідальність за
діяльність фірми та кінцевий результат.
Підбір персоналу планується здійснювати перед запуском виробництва з
урахуванням таких вимог:
- наявність професійної підготовки та кваліфікації з даної спеціальності;
- наявність досвіду роботи на аналогічних підприємствах комунального
харчування;
- комунікабельність, уміння працювати із клієнтами;
- знання нормативних документів, що регламентують роботу у сфері
торгівлі та громадського харчування.

У фірмі існує система премій та заохочень у вигляді подарунків до свят.

Червоні дати календаря відзначені у вихідні дні.
 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МЕРЕЖІ КАВ’ЯРЕНЬ

Планування роботи – дуже важлива складова успішності будь-якого

бізнесу, і цьому необхідно приділяти пильну увагу. Все рідше
зустрічається ставлення власника до своєї кав'ярні як до іграшки, дедалі
частіше – як до серйозного підприємства, яке приносить дохід. А
величина цього доходу безпосередньо залежить від раціонального
використання всіх видів ресурсів, і в першу чергу – трудових, адже від
грамотного розміщення персоналу та графіка його роботи залежить якість
обслуговування клієнтів.
Більшість кав'ярень, що спочатку працювали за класичним принципом
«відвідувачі купують каву та десерт і самі відносять їх на столи»,
поступово під тиском попиту набули трьох національних особливостей.
Перша: майже всюди з'явилися офіціанти. Сталося це тому, що виникало
багато конфліктів, коли клієнти вимагали у персоналу, який прибирає
посуд, прийняти замовлення. Друга особливість полягає в тому, що в
меню багатьох кав'ярень стали з'являтися бутерброди, салати і навіть
гарячі страви. І нарешті, третя: багатьом відвідувачам обов'язково
хочеться покурити і випити чарку-другу алкоголю. Якщо дотримуватися
суворих європейських правил, цього в кав'ярні робити категорично не
можна, тому що дим убиває аромат кави, а алкогольні напої здебільшого
п'ють у барах. Тому згідно з класичною класифікацією наші кав'ярні
такими називати не можна. «Загадкову російську душу» складно описати
простою логікою середнього європейця: як показує практика, наші люди
люблять поїсти і випити в хорошій обстановці, роль якої в радянські часи
виконувала кухня. Зі зростанням рівня життя змінюються і звички росіян,
і якщо відвідування ресторану для багатьох сімей скоріше свято, ніж
буденність, то візит до кав'ярні може дозволити собі більшість жителів
великих міст, причому робити це регулярно. Один із секретів такої
популярності в тому, що кав'ярня позиціонує себе як демократичний
заклад із приємною атмосферою, у чомусь романтичний, який у різний час
доби задовольняє ті чи інші потреби відвідувачів. Потенційні клієнти
кав'ярень – це люди віком від 20 до 42 років, з вищою освітою та доходом
від 400 доларів на місяць.
Менеджери кав'ярень легко поділяють потоки клієнтів за часом доби: з 7
до 10 ранку – працівники найближчих офісів та іноземні туристи, які
приходять снідати, потім розпочинаються ділові зустрічі та обіди, після
трьох днів з'являється багато студентів, а ввечері збираються
представники всіх перерахованих груп. Перевага кав'ярень для власників –
відсутність необхідності організації повноцінної кухні: можна
обмежитися покупкою готових тістечок та тортів, а для приготування
десертів достатньо нарізати фрукти та прикрасити їх збитими вершками.
Останнім часом також простежується загальна тенденція прискорення
життя: споживач товарів та послуг цінує свій час дедалі дорожче. Тому
зараз йому важлива не тільки якість продукту або послуги, що купується,
але й те, наскільки швидко він зможе його отримати. Формат кав'ярні
дозволяє скоротити час обслуговування клієнтів, так як кава і коктейлі
готуються досить швидко, торти, десерти і салати не потрібно готувати, а
сандвіч досить просто розігріти.
Перед тим, як перейти безпосередньо до планування роботи, потрібно
чітко визначити формат майбутнього підприємства: одиночний заклад або
«пілотний» проект майбутньої мережі кав'ярень. На думку багатьох
фахівців, мережеві концепції є найбільш прибутковими та стійкими на
ринку. Переваги роботи в мережевому форматі очевидні: на відміну від
«одинаків» мережі, можуть істотно мінімізувати витрати за рахунок
корпоративних цін поставки, знижок та тривалих партнерських відносин з
постачальниками. Виділення центрального управлінського офісу знижує
витрати утримання адміністративного апарату, бухгалтерії. Єдині
стандарти організації більшості технологічних процесів, включаючи
вимоги до якості кави та обслуговування, сприяють підвищенню
лояльності клієнтів. Як наслідок, мережевий бізнес вирізняють велика
прибутковість та конкурентоспроможність на ринку. Проте мережеві
амбіції вимагають відповідних підходів до організації робіт усіх
підрозділів підприємства.
При плануванні прибутків і витрат важливо розділити витрати на
постійні та змінні. Перші характеризуються постійним розміром, що не
залежить від кількості відвідувачів та тривалості роботи (це, наприклад,
орендна плата, постійна частина заробітної плати персоналу, сервісне
обслуговування обладнання, оплата за телефон, освітлення тощо). Змінні
витрати безпосередньо з кількістю реалізованих страв, напоїв, обслужених
клієнтів (до них відносяться продукти – кава, цукор, серветки тощо. буд.).
Особливо важливо врахувати факт сезонної зміни попиту. Він
пов'язаний насамперед із місцезнаходженням підприємства, проте
зазвичай суттєво знижується з 1 січня до другої половини лютого та з
липня до другої половини серпня, а підвищення попиту, як правило,
спостерігається у періоди свят – грудень, вересень, березень. На обсяг
продажів кави та коктейлів також значний вплив надають примхи погоди:
влітку та навесні у хорошу та сонячну погоду люди гуляють та заходять у
кав'ярні та вуличні кафе, у дощовий обсяг реалізації зменшується. Взимку
та восени, навпаки, в холодну та сиру погоду кількість клієнтів
збільшується, а в сонячну дещо зменшується. Важливо розуміти, що така
залежність є досить умовною і залежить від сукупності багатьох інших
факторів. Після новорічних свят та у літній період через сезонні
коливання попиту та наявність постійних витрат прибуток кав'ярні дещо
падає, а перевіряючі органи, навпаки, активізуються. Хоча ці моменти
об'єктивні, вони можуть зламати впевненість бізнесмена-початківця у
своїх підприємницьких талантах.
Час роботи кав'ярні визначається насамперед наявністю клієнтів у цьому
місці протягом доби. Як правило, кав'ярні відкриваються о 8-10 ранку, а
закриваються о 22-23 годині. Але виявилося, що охочих випити правильно
зварену каву можна знайти навіть уночі. Щоправда, їхня кількість далеко
від бажаного, і тоді важливо визначити, що вигідніше: нічна охорона
(сигналізація) або оплата нічної зміни.
Наступний крок – це складання графіка роботи персоналу. Його потрібно
непросто скласти, хоча це непросто, а й жорстко контролювати, особливо
у першому етапі формування організації. Як правило, робота бариста,
офіціантів, мийниць та прибиральниць ведеться позмінно з частотою 2–3
дні, але графік може бути й іншим – це залежить від конкретного закладу.
Складання графіка не таке просте заняття, як здається на перший погляд:
дуже важливо правильно розставити людей у відповідні зміни,
враховуючи їхній досвід, характер та сумісність, щоб робота була
максимально ефективною. У моїй практиці були випадки, коли простою
перестановкою офіціантки в іншу зміну вдавалося значно підвищити
швидкість обслуговування гостей та збільшити виручку приблизно на 7%.
Виявилося, що бариста, з яким вона працювала, її «недолюблював», вони
часто з'ясовували стосунки, а клієнти тим часом були надані самі собі.
Періодично переставляти персонал з однієї зміни до іншої варто тільки в
тому випадку, якщо до цього є об'єктивні передумови. Робота змін у
кав'ярні – це командна стратегія, і часта заміна «гравців» однієї команди
«гравцями» іншою знижує можливості організації змагань між змінами.
На початковому етапі рекомендується сконцентрувати свою увагу на
відносинах усередині нового колективу та освіті неформальних груп та
лідерів у них, з урахуванням цієї інформації сформувати 2–3 зміни, а
потім влаштувати внутрішнє змагання на приз (наприклад, безкоштовний
відпочинок зміни у санаторії на два дні) . При виборі критерію оцінки
змагання не варто зупинятися лише на розмірі виручки за зміну – можна
ввести, наприклад, коефіцієнт якості обслуговування гостей чи кількість
гостей зміну. В іншому випадку можна отримати некоректну оцінку
роботи зміни та заохотити випадкових переможців.
 Розмірковуючи над перспективами розвитку кав'ярень у маленьких
регіональних містах, приходиш до висновку, що насамперед потрібно
концептуально вирішити питання про те, як зробити цю галузь доступною
та привабливою для масового споживання, зберігши при цьому
прибутковість для підприємства та якість для споживача. Для швидкого та
якісного обслуговування має бути чітко відпрацьована технологія
приготування кави та напоїв на її основі. А для цього насамперед
необхідно, щоб персонал, починаючи з ланки, що управляє, і закінчуючи
офіціантами, мав відповідний рівень знань.
 1. ТЕХНІКИ МОДЕЛЮВАННЯ
Розглянемо модель мережі кав’ярень за двома техніками : IDEF0 i
IDEF4.
IDEF0 — Function Modeling — методологія функціонального
моделювання і графічного опису процесів, призначена для формалізації і
опису бізнес-процесів. Особливістю IDEF0 є її акцент на ієрархічне
представлення об'єктів, що значно полегшує розуміння предметної області. В
IDEF0 розглядаються логічні зв'язки між роботами, а не послідовність їх
виконання в часі (WorkFlow).
Так само відображаються всі сигнали управління. Така модель є однією
з найпрогресивніших моделей і використовується в організації бізнес
проектів і проектів, що базуються на моделюванні всіх процесів як
адміністративних, так і організаційних.
Для салону краси спробуємо створити модель за цим методом.

Модель IDEF0.
Головним об’єктом для салону краси виступає клієнт. Для того, щоб
був зв’язок з клієнтом, необхідно створити ресепшн, у якого буде певний
номер телефону для зв’язку. Клієнт повинен подзвонити на цей номер для
попереднього запису.
На ресепшені оператор приймає заявку та назначає час прийому
клієнта. Після цього, клієнт приходить на заданий час, спілкується з
обраним(по сфері діяльності) спеціалістом(перукар, візажист, масажист і
т.д.), який, за допомогою питань, визначає уподобання клієнта. Після цього
відбувається надання послуг, затребуваним клієнтом. Після надання обраної
послуги клієнт її сплачує на касі.
Якщо зробити все так, щоб клієнту все сподобалося, то він буде
рекомендувати салон краси своїм знайомим, завдяки чому салон краси
підніме свою затребуваність.

IDEF4 — це ітераційна процедура за участю розділу,

класифікація/специфікація, збірка, моделювання і перерозподіл діяльності,
дивись малюнок. Перш за все, проектування розбивається на об'єкти, кожен з
яких або було віднесено до існуючих об'єктів, або для яких розроблена
зовнішня специфікація. Зовнішня специфікація включає внутрішню
специфікацію об'єкта, одночасно делегуючись і виконуючись.
Розглянемо таку модель для салону краси.

Модель IDEF4.
Як ми можемо побачити, ця модель дуже схожа на попередню, але
більш спрощена. Проте в цій моделі дуже гарно показується зв’язок між
усією зробленою роботою, починаючи від знаходження клієнта, до надання
послуг, за які будуть отримані відгуки.
 ВИСНОВКИ
Кава - один з найстабільніших продуктів на ринку товарів повсякденного
попиту. Його споживання характеризується високим рівнем лояльності до
бренду: тільки в крайньому випадку любитель продукту зрадить улюбленій
марці і перейде на більш дешевий варіант.
За останні два-три роки кав'ярні в Україні встигли вирости у
соціокультурне явище.
Напій перестав бути просто утилітарним ранковим стимулятором і став
супутником проведення європейського типу: вікна від підлоги до стелі,
особлива атмосфера, тиха музика, десятки сортів кави.