Актуальні проблеми психології

ПРОФЕСІЙНА ДЕСТРУКЦІЯ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС
НАВЧАННЯ У КОЛЕДЖІ

Реформи українського суспільства, мінливий стан української економіки

та процеси глобалізації потребують наявності висококваліфікованих фахівців,
здатних своєчасно та ефективно вирішувати проблеми, що постають перед
ними, створювати та впроваджувати у професійну діяльність
конкурентоздатних інновацій, швидко орієнтуватися у швидкозмінному
сучасному середовищі, застосовуючи творчий та інтелектуальний потенціал.
Важливими передумовами ефективної професіоналізації є постійний розвиток,
адаптивна гнучкість та стала система компетенцій, що впливає на формування
та розвиток професійної ідентичності особистості.
Актуальність дослідження професійної деструкції обумовлена
необхідністю формування професійної ідентичності, внутрішніх джерел
професійного розвитку, особистісного зростання рівня професіоналізму
фахівців та їх швидкої адаптації до мінливих умов діяльності.
Багато суперечок виникає при визначенні професійно ідентичного
фахівця. Деякі дослідники (О.П.Єрмолаєва, І.І.Родічкіна) вважають, що поняття
"професійна ідентичність" починає формуватися тільки після закінчення
навчання у вишу, при практичній діяльності, є продуктом тривалого
особистісного розвитку, який з`являється на достатньо високих рівнях
оволодіння професією, стійкою узгодженістю основних елементів професійного
процесу і застосовується лише для осіб, які безпосередньо займаються
професійною діяльністю [4, 10].
Інші науковці (Г.В.Гарбузова, Є.Є.Трандіна, Л.Б.Шнейдер) стверджують,
що професійна ідентичність розвивається під час професійної освіти, коли
студент починає усвідомлювати особливості своєї професійної діяльності,
оцінювати свої знання, здібності та можливості у цій галузі та ідентифікувати
себе з майбутньою професією [2, 10, 11].
 Постійне виконання особою професійних обов`язків впливає на розвиток та
вдосконалення професійної ідентичності. Але іноді професійне становлення
супроводжують періоди стагнації, які виникають через професійну втому,
психологічні бар`єри, фізичне та емоційне виснаження. Наслідком цього стають
зміни сформованої структури діяльності й особистості, які негативно
позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього
процесу. Таким чином, виконання професійних обов'язків може стати
провідною причиною виникнення професійних деструкцій особистості і
негативно позначатися на якості життя у цілому [6].
Поява певних професійних деструкцій неминуче тягне за собою зниження
продуктивності праці, знижує професійну мотивацію, змінюється
взаємовідносини студента з однокурсниками, погіршується психоемоційний
стан в цілому. Постійне перебування в стані стресу може спричинити за собою
розвиток тих чи інших акцентуацій характеру, підвищений рівень тривожності
призводить до зниження стресостійкості, на перший план виходить
незадоволеність собою і своїми професійними якостями [4].
Під час навчання у студентів виникає розбіжність уявлень і очікувань про
свої професійні якості і реального характеру професійної діяльності,
внутрішньоособистісні конфлікти, неузгодженість мотивів і ціннісних
орієнтацій, ряд інших соціальних чинників, що стає серйозною стресовою
ситуацією.
На етапі навчання у коледжі відбувається початкове формування
професіоналізації у студентів, відбувається оцінка отриманих навичок, цінності
обраного фаху у цілому, зміни мотиваційної сфери. Інтеграція навчально-
пізнавальної та навчально-професійної діяльності, очікування та реальних
перспектив майбутньої діяльності викликає перші прояви професійної
деструкції, наслідком чого може стати зміна професійних намірів та ставлення
до професії у цілому.
Багато дослідників (С.П.Безносов, Р.М.Грановская, Л.Н.Корнеева,
А.К.Маркова), вивчаючи різні етапи професіоналізацїі та фактори, що
передують виникненню професійної деструкції, виділили наступні її види [1, 3,
7, 8]: деструкція вибору; деструкції очікування; емоційні деструкції; деструкції
психологічних захистів; деструкції стагнації; інтелектуальні деструкції;
індивідуальна «межа» розвитку індивіда (яка багато в чому залежить від
початкового рівня освіти, психологічної насиченості праці; причинами
утворення межі може бути незадоволеність професією); поява стійких
деформацій особистості.
Е.Ф.Зеєр та Е.Е.Симанюк виокремлюють типи криз професійного
становлення особистості, фактори, які детермінують їх появу та основні
способи подолання: криза навчально-професійної орієнтації, криза
професійного вибору, криза професійної експектації, криза професійного
зростання, криза професійної кар’єри, криза соціально-професійної
самоактуалізації на стадії майстерності, криза згасання професійної діяльності
[5]. Розроблена ними типологія криз професійного становлення базується на
ідеї стадіальності цього процесу: завершення одного етапу професійного
розвитку та переходу на новий супроводжується кризовими процесами.
Нами було проведено експериментальне дослідження наявності криз
професійного становлення та професійної деструкції у Державному вищому
навчальному закладі «Миколаївський політехнічний коледж». У дослідженні
прийняли участь студенти 3-4 курсів, які навчаються за різними
спеціальностями формами навчання та фінансування. У першу групу увійшло
120 студентів денної форми навчання, у другу – 112 студентів заочної форми
навчання, які працюють.
Ми досліджували такі форми професійної деструкції, як деформація і
вигоряння, що є взаємодоповнюючими, але деформація проявляється більшою
мірою у поведінці особистості, а вигоряння стосується самопочуття та здоров`я
особи. Отримані результати дослідження наведені у табл. 1 та на рис.1.
Таблиця 1
Результати дослідження професійної деструкції студентів коледжу
І група ІІ група
 (денна форма навчання) (заочна форма навчання)
Кількість Кількість
Відсоток Відсоток
балів балів
Професійна деформація 51 42 61 54
Професійне вигоряння 32 27 43 38

60

50

40
Професійна деформація
30
Професійне вигоряння
20

10

0
І група ІІ група

Рис. 1 Результати дослідження професійної деструкції студентів коледжу

Як бачимо з наведених вище матеріалів, для студентів денної форми
навчання характерна наявність професійної деформації та професійного
вигоряння, які за показниками нижчі, ніж у групи студентів заочної форми
навчання. Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що професійна
деструкція виникає під час навчання студента, а під час професійної діяльності
- суттєво збільшується.
Виникнення професійних деструкцій на ранніх етапах професіоналізації
обумовлене рівнем знань та інформації, що отримує студент під час навчання.
Поступове пізнання майбутньої професії, усвідомлення розбіжностей між
очікуванням та сучасними реаліями ринку праці підвищують рівень стресу по
відношенню до обраної професії.
Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок про актуальність
дослідження професійної деструкції на ранніх стадіях виникнення та
необхідність профілактичної діяльності на ранніх стадіях професіоналізації в
освітньому процесі. Проведення своєчасної профорієнтаційної роботи,
вивчення мотиваційних чинників впливу на формування професійної
ідентичності, інформування студентів про існуючі ризики виникнення
професійної деформації та вигоряння, навчання їх технікам та методикам
подолання і профілактики кризових явищ дозволить сформувати у студентів
уміння прогнозувати та запобігати виникненню як професійних деструкцій, так
і їх наслідків, що є обов'язковою рисою сучасного спеціаліста і є визначальним
фактором професійної компетентності.
Список використаних джерел
1. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности / С.П.Безносов. – СПб.: Речь,
2004. – 272 с.
2. Гарбузова Г.В. Эмпирические критерии формирования профессиональной идентичности
студентов / Г. В. Гарбузова // Управление общественными и экономическими системами. – 2007.
– № 1. – С. 3 - 14.
3. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - СПб.: Речь, 2007.
4. Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность и маргинализм: концепция и реальность
\ Психологический журнал. 2001. Т.22. - №4. – С.51–59.
5. Зеер Э.Ф. Психология профессиональных деструкций: Учебное пособие для вузов /
Э.Ф.Зеер, Э.Э.Сыманюк.- М.: Академический Проект, 2005. - С. 240.
6. Зеер Э.Ф. Психология профессионального развития / Э.Ф.Зеер. – М.:Академия, 2006. –
240 с.
7. Корнеева Л.Н. Профессиональная психология личности / Л.Н.Корнеева //
Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. – СПб.: изд-во СПб. ун-та, 1991.
– С. 61 – 84.
8. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К.Маркова. – М.: Междунар. Гуманит.
Фонд «Знание», 1996. – 308 с.
9. Родичкина И.И. Особенности профессиональной идентичности студентов-психологов /
И.И.Родичкина // Вестник Череповецкого государственного университета. - 2008. – № 1. –С.116 –
123.
10. Трандина Е.Е. Профессиональная идентичность как ведущий критерий
профессионального развития личности // Материалы ежегодных смотров - сессий аспирантов и
молодых ученых по отраслям наук: Психолого-педагогические науки. - Вологда, 2007. - С. 135 -
138.
11. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичность: структура, генезис и условия
становления: автореф. дис. психол. наук: 19.00.13 /  Л.Б.Шнейдер. – М., 2001. – 42 с.