Мета роботи полягає в теоретичному і емпіричному виявленні

психологічних особливостей вольових якостей у студентів та виявлення

рівня їх взаємозв’язку з майбутнім.
Об’єктом даної роботи є феномен вольових якостей особистості.
Предметом роботи - психологічні особливості вольових якостей у само
реалізованих людей.
Вибір теми та визначення мети зумовлено тим, що формування та
розвиток вольових особистісних якостей мають високе значення для багатьох
видів практичної діяльності особистості. В нашому дослідженні ми не
фокусувалися на якомусь окремому напрямі трудової діяльності, ми
вирішили розглянути це питання а саме вплив вольових якостей в контексті
впливу на майбутнє у цілому. Ми вважаємо що такий підхід допоможе
розкрити цю проблему більш повно та детально, тобто розглядати
досліджувану проблему як цілісну картину, а не як окремі її частини. Отже,
актуальність та соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова
вивченість обумовили вибір теми роботи.
Для реалізації мети були поставлені такі завдання дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз проблеми волі у психологічній науці,
розкрити її концептуальні основи та підходи до вивчення проблеми
самореалізації особистості.
2. Визначити й обґрунтувати основні діагностичні методики
дослідження вольових якостей особистості.
3. Проаналізувати проведені емпіричні дослідження та виявити
особливості взаємозв’язку вольових якостей та образу майбутнього у
студентів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
результати, отримані в ході дослідження, можуть бути використані для
створення програм психологічної підтримки студентів в період їх навчання в
виші і на етапі первинної професіоналізації.
 Отже, результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми
зв’язку рівню вираженості вольової регуляції з образом майбутнього
дозволили сформулювати такі висновки.
1. На основі теоретичного аналізу і подальшого узагальнення
дослідження проблеми волі було з’ясовано, що воля – являє собою здатність
людини приймати рішення на основі процесів мислення, та контролювати
поведінку, емоційну сферу. В останній час спостерігається зростання
досліджень в даній галузі які спонукають до переосмислення даного поняття.
Та переглянення його як біологічних основ виникнення так і психологічних.
Виявлено, що майбутнє усвідомлюється студентами, як найгостріша
проблема, що є наслідком виникнення протиріччя між суб’єктивно бажаним
та об’єктивно можливим. Емоційне ставлення до майбутнього є тлом,
необхідним для нормального планування майбутнього, тобто виконує
активно-пристосувальну функцію.
Зазначимо, що вольові якості — це відносно стійкі, незалежні від
конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої
саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою.
2. Визначено й обґрунтовано в результаті емпіричного аналізу, що
взаємозв'язок рівню вираженості вольової регуляції з образом майбутнього
студента утворюють такі компоненти, як когнітивні, емоційні, поведінкові.
Отже, протягом дослідження нами було виявлено такі особливості
емоційно-вольової сфери студентів на стадії професійного розвитку:
- у більшості майбутніх фахівців на всіх етапах навчання емоційна
врівноваженість має середній та високий рівні розвитку. Такі показники
характеризують їх як емоційно стійких, реалістичних, стриманих
особистостей;
- діагностується поступове зниженні рівню напруженості від першого
до четвертого курсу навчання;
 - спостерігається тенденція, щодо підвищення рівню розвитку волових
якостей, так на першому і другому курсах навчання вольові якості
особистості майбутніх фахівців мають низький, а на третьому і четвертому -
середній рівні розвитку.
Разом з цим необхідно звернути увагу на розвиток: вміння наполегливо
йти до поставленої цілі попри труднощі і впродовж довгого часу у
другокурсників; наполегливість та цілеспрямованість у третьокурсників та
вміння ставити цілі у різних сферах життя у випускників. Перспективним, на
наш погляд, буде визначення особливостей динаміки розвитку вольових
якостей фахівців на післявузівської стадії професіогенезу.
Отже можемо зробити висновок, що взаємозв’язок між залежністю та
вольовою регуляцією спостерігається але сама воля використовується
особистістю як сила яку він спрямовує на підтримку своєї залежності.