ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

ТЕМА: Символістська драма М.Метерлінка. Символічний

сенс сюжету «Синього птаха».
1).Бельгійський драматург Моріс Метерлінк став теоретиком і
практиком нового театру — символістського. Дія у його творах
відбувається в умовних обставинах, конкретно не визначені час і
події, дійові особи позбавлені індивідуальних рис, вони більше
символізують переживання і стани, ніж утілюють їх у конкретних
характерах. За умови, що традиційної для «старої» драми дії у
символістській драмі немає, театр із драматичного перетворюється на
ліричний.
2). “Синій птах” – одна з найбільших за обсягом п’єс Метерлінка –
шість дій на дванадцять картин. Автор старанно, з багатьма
подробицями виклав не лише те, якими мали бути декорації кожної
картини, а й к слід вигадливо одягти численних персонажів, яких у
цій романтичній казці понад сімдесят. До того ж деякі з них досить
незвичні, як, наприклад, Нежить, Дух Бука, Найситніше Блаженство
або Король Дев’яти Планет. Великі Радощі драматург порадив одягти
у “яскравий одяг тонких і ніжних відтінків: троянди, що мерехтить на
сонці вод, янтарної роси, ранкової блакиті і т. д.”. А ось численних
тварин він бачив у стилізованому селянському одязі. Яскраві й
прозорі барви сценічних костюмів суттєві для цього твору, бо вони
були елементом його загальної радісної, сповненої світлих сподівань
атмосфери. Навіть такий персонаж п’єси, як Ніч, відзначався не
похмурістю, а загадковою красою. На ній мали бути “широка чорна, з
вогненно-золотистим відтінком риза, всипана зірками, що таємничо
виблискують. Вуаль, темно-червоні маки і т. д.”. Коли 1907 року
Московський Художній театр починав репетиції “Синього птаха”,
режисер, яким був керівник театру Костянтин Станіславський,
звернувшись до трупи, говорив, що для цієї п’єси потрібні нові
сценічні засоби, щоб краще відтворити сновидіння, мрії, передчуття,
властиві драматургії Метерлінка, що це неможливо передати
традиційними театральними прийомами. Вистава мала бути наївною,
простою, легкою, радісною, як сон десятирічної дитини, і в той же час
– грандіозною, бо вона мала втілювати мрію великого поета. Вона
покликана захоплювати дітей і пробуджувати серйозні роздуми у
дорослих.
3). Різні розуміння поняття "щастя" і його пошуку (щастя — в грошах,
у спокійному родинному житті; у творчому пошуку, у праці, що
подобається, тощо; шляхи пошуку можуть бути різні: через пізнання
себе, через навчання, через здобуття професії, кар'єри, розштовхуючи
інших).
Пошуки щастя героями п'єси "Синій птах".Символічний зміст образу
Синього птаха (це узагальнений образ щастя взагалі; інші образи —
символи певних думок та ідей; вся п'єса створює символічну картину
світу, що відповідає світогляду автора).
4). Боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього,
що стоїть на перешкоді досягнення мети.
5). Синій птах – символ щастя, істини, добра.
Пес –  втілення відданості, готовності до самопожертви.
Кішка –утілення улесливості, підступності, зрадництва.
Хліб – слабкодухість.
Душа Світла – уособлює справедливість, є символом пізнання нового.
Вогонь – відчайдушність.
Двері – символ незнання.
Блаженства – це відображення самовдоволення.
6). Попри казковий характер і гуманістичне спрямування, твору
притаманне глибоке філософське насичення простої і по-людськи
доброї оповідки, в якій постійно здійснюється усвідомлення
складного через просте, високого через буденне. Проблема щастя
вирішувалась М. Метерлінком з погляду людини, яка вірить, що
щастя може й не мати зовнішніх матеріальних проявів. Щастя
категорія надто специфічна. Герої його п'єси не знайшли очікуваного
Синього птаха, але вони зрозуміли його сутність: щастя в самому
житті, а саме життя — це вічний пошук щастя. Філософський зміст
пошуку щастя розкривається автором з допомогою певних,
характерних для філософії категорій, тем і мотивів часу, буття, сну,
дороги тощо.