Практичне заняття 7

Основні проблеми перекладу художніх текстів

1).Одна з проблем художнього перекладу - співвідношення контексту
автора і контексту перекладача. Критерієм співпадання, або, навпаки,
розходження обох контекстів виступає міра співвідношення даних
дійсності і даних, взятих з літератури. Письменник іде від дійсності і
свого сприйняття до закріпленого словами образу. Якщо переважають
дані дійсності, то ідеться про авторську діяльність. Перекладач іде від
існуючого тексту і відтворюваної в уяві дійсності через її «вторинне»,
«наведене» сприйняття до нового образного втілення, закріпленого в
тексті перекладу [9, с. 65]. Жоден переклад не може бути абсолютно
точним, оскільки сама мовна система приймаючої літератури за
своїми об'єктивними даними не може досконало передати зміст
оригіналу, що неминуче призводить до втрати певного об'єму
інформації.
2).Проблема точності і вірності.
При перекладі перед перекладачем постає проблема неспівпадання у
смисловому навантаженні і стилістичній виразності слів та зворотів
різних мов. Не можна змінити один компонент, щоб це не вплинуло
на загальну структуру твору. Зміна одного компоненту обов'язково
спричинює зміну усієї системи.
Проблема збереження національного забарвлення.
Вирішення проблеми національного забарвлення можливе лише при
розумінні органічної єдності, яка утворюється змістом і формою
літературного твору, враховуючи національну зумовленість, життя
народу, мову народу, тобто тих даних, що склалися у читачів про
фонові знання
Проблема передачі його історичного колориту.
Досягнення збереження історичного забарвлення твору можливе лише
шляхом стилістичних відповідностей оригіналу, адже стилістичні
засоби утілюють ті образи, які були специфічними для письменників
певної епохи.
Проблема дотримання індивідуальної своєрідності оригіналу
А. Федоров виділяє декілька основних випадків співвідношення між
своєрідністю оригіналу і формою його передачі:
1.Згладжування, знеособлення відповідно вимогам літературної
норми мови, або смакам певного літературного напряму;
2.Спроби формалістично точного відтворення окремих елементів
оригіналу всупереч вимогам мови, яка перекладається, - явище, що 55
кінцевим результатом має насильство над мовою, мовну стилістичну
неповноцінність;
3.Спотворення індивідуальної своєрідності оригіналу в результаті
довільного тлумачення, довільної заміни одних особливостей іншими;
4.Повноцінна передача індивідуальної своєрідності оригіналу з
повним обліком усіх його істотних особливостей і вимог мови