Навчальний Посібник з ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Дніпровський державний медичний університет

Кафедра ендокринології
ПРОТОКОЛИ ЗАНЯТЬ
Навчальний посібник
для здобувачів вищої медичної освіти
4 року навчання,
за програмою вивчення дисципліни
«ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА», Модуль 1
Змістовий модуль
«Основи діагностики, лікування та
профілактики основних хвороб
ендокринної системи»
Рівень підготовки – Другий (магістерський )

Галузь знань – 22 «Охорона здоров’я»
Спеціальність – 222 «Медицина»
Дніпро
2022
Посібник складено колективом кафедри ендокринології у складі:
зав. кафедри д. мед. н., професор Перцева Н.О.,

к. мед. н. доцент Тищенко І.В.,
PhD, асистент Мошенець К.І.
Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ендокринології від

27.01.2022 р. Протокол № 7.
Завідувачка кафедри ендокринології,

доктор медичних наук, професор Наталія ПЕРЦЕВА
2
ЗМІСТ
Інструкція з роботи з протоколами............................................................................5
Перелік скорочень......................................................................................................11
Завдання при засвоєнні змістового модуля «Основи діагностики, лікування та
профілактики основних хвороб ендокринної системи».........................................12
Тема 1. Практичне заняття. Цукровий діабет: етіологія, патогенез,
класифікація, клінічні прояви, діагностика ............................................................15
Тема 2. Практичне заняття. Хронічні ускладнення цукрового діабету
(ангіопатії, нейропатії, синдром діабетичної стопи, ураження внутрішніх
органів): клінічні прояви, діагностика, лікування .................................................19
Тема 3. Практичне заняття. Гострі ускладнення цукрового діабету
(гіпоглікемічна, кетоацидотична, гіперосмолярна, лактатацидотична коми):
етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування..........................24
Тема 4. Практичне заняття. Лікування цукрового діабету 1 та 2 типів:
дієтотерапія, дозоване фізичне навантаження, сучасна цукрознижувальна
фармакотерапія, інсулінотерапія.............................................................................28
Тема 5. Практичне заняття. Захворювання щитоподібної залози: класифікація,
синдроми, методи діагностики.................................................................................33
Частина 1. Тиреотоксикоз: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи
лікування. ...................................................................................................................33
Частина 2. Гіпотиреоз: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи
лікування.....................................................................................................................37
Тема 6. Практичне заняття. Захворювання надниркових залоз (хронічна та
гостра недостатність надниркових залоз): етіологія, патогенез, клініка,
діагностика, профілактика, лікування. Пухлини надниркових залоз:
класифікація. Синдром Іценка-Кушінга (кортикостерома, глюкостерома):
клініка, діагностика, лікування.................................................................................41
Перелік тем для самостійного опанування.........................................................45
3
Додаток 1. Алгоритм курації ендокринологічного хворого та схема учбової
історії хвороби. Бланк фрагменту учбової історії хвороби ..................................46
Додаток 2. Тестові ситуаційні задачі для позааудиторної підготовки (за типом
КРОК-2)......................................................................................................................51
Додаток 3. Перелік клінічних та клініко-лабораторних синдромів в
ендокринологічній практиці.....................................................................................61
Додаток 4. Приклади формулювання діагнозів найбільш поширених
захворювань ендокринної системи...........................................................................66
Додаток 5. Перелік лікарських препаратів, що застосовуються в
ендокринологічній практиці .....................................................................................69
Додаток 6. Алгоритм та приклад розв’язання клінічної ситуаційної задачі.......75
Додаток 7. Клінічні ситуаційні задачі.....................................................................84
Додаток 8. Додаткові клінічні ситуаційні задачі (для самостійного
вирішення)..................................................................................................................97
Додаток 9. Контрольні питання для підготовки до підсумкового модульного
контролю...................................................................................................................103
Додаток 10. Довідкові матеріали ..........................................................................107
Додаток 11. Приклади даних додаткового обстеження ендокринологічних
хворих.......................................................................................................................118
Додаток 12. Перелік прикладів презентацій до практичних занять .................130
Додаток 13. Перелік рекомендованої літератури ...............................................133
4
ІНСТРУКЦІЯ З РОБОТИ
з протоколами практичних занять за програмою «Внутрішня медицина»,
модуль 1, змістовий модуль 5 «Основи діагностики, лікування та
профілактики основних хвороб ендокринної системи»
Згідно з Програмою дисципліни, вивчення тем здійснюється здобувачем

освіти під час самостійної позааудиторної підготовки та під час лекційних і
практичних занять. Кожна тема практичного заняття змістового модуля
вивчається протягом учбового дня згідно з календарним планом. Контроль
знань здійснюється протягом практичних занять та під час підсумкового
контролю.
Метою створення даного посібника для самостійної підготовки та
практичних занять є наступне:
- поставити цілі та завдання вивчення модуля;
- систематизувати підхід до вивчення кожної теми (самостійна підготовка та
практичні заняття; вивчення теоретичних основ дисципліни та засвоєння
практичних навичок; самоконтроль отриманих знань та підготовка до
підсумкового модульного контролю);
- організувати поетапне засвоєння необхідних знань, умінь та навичок;
- продемонструвати різноманітність методів навчання та контролю
успішності;
- підтримати мотивацію кожного студента до підвищення рівня як загальних,
так і спеціальних знань, до формування клінічного мислення, до набуття
інтегральних, загальних та спеціальних компетентностей, передбачених
навчальною програмою дисципліни «Внутрішня медицина».
Даний посібник є доповненою та оновленою версією першого видання
Посібника від 2018 р.
5
Посібник структурований та включає загальну частину, в якій представлені
теми змістового модуля з переліком питань для вивчення та алгоритмом
виконання завдань до теми, і Додатки. Додатки включають матеріали
практичного спрямування, безпосередні завдання для вирішення (тестові та
клінічні ситуаційні задачі), інформаційно-довідкові, ілюстративні матеріали,
перелік рекомендованої літератури тощо.
Загальна частина є необхідною та обов’язковою для роботи на занятті і має
бути роздрукованою. Додатки підготовлені для користування під час
самостійної підготовки до занять, при розв'язанні клінічних ситуаційних задач
та при оформленні результатів роботи з пацієнтом.
У протоколі до кожної теми модуля спочатку наведено перелік теоретичних
питань та практичних навичок, опанування якими є необхідним для
повноцінного засвоєння теми. Пункти протоколів визначають алгоритми
покрокового виконання завдань до кожної теми з поступовим розширенням
спектру засвоєних навичок та реалізації усвідомленого чіткого синдромального
підходу при розгляді клінічних питань.
Перша частина кожного протоколу стосується позааудиторної самостійної

роботи здобувачів освіти. Теоретична підготовка заснована на ознайомленні з
текстом рекомендованих підручників, монографій, методичних розробок.
Студент повинен звернути увагу на основні питання вивчаємої теми.
Для кожної теми при вивченні певної нозологічної одиниці провідними є
наступні питання:
1) визначення захворювання;
2) етіологія;
3) патогенез;
4) сучасна класифікація;
6
5) клінічна картина, при вивченні якої необхідно приділити увагу
визначенню та формуванню з обґрунтуванням клінічних синдромів, що є
характерними для даного захворювання;
6) план додаткового обстеження з визначенням провідного лабораторного чи
інструментального методу діагностики;
7) напрямки проведення диференційного діагнозу;
8) план лікування з урахуванням сучасних стандартів та протоколів.
Крім вивчення теоретичних питань теми практичного заняття, самостійна
робота передбачає попередню підготовку до опанування практичними
навичками: ознайомлення з теоретичним підґрунтям навички, методикою
виконання та алгоритмом оцінки отриманих додаткових даних (відповідно до
методичних розробок до практичних занять та до занять для самостійного
вивчення).
Після підготовки з теоретичних питань наступним кроком самостійної
позааудиторної підготовки є вирішення коротких клінічних тестових задач (за
типом КРОК-2). Для клінічно обґрунтованого розв'язання тестових задач можно
скористуватись наступним загальним алгоритмом:
- оцінити клінічні симптоми та визначити наявні клінічні / клініко-
лабораторні синдроми,
- на їх підставі спробувати визначити захворювання, для яких характерні дані
синдроми,
- зорієнтуватись у плані необхідного додаткового обстеження та у плані
лікування,
- надати короткі письмові відповіді на конкретні запитання до задач у
відповідному вільному місці протоколу.
Перелік тестових задач розташований на відповідних сторінках Посібника у
Додатку 2.
7
У Додатку 7 приведені клінічні ситуаційні задачі до кожної теми заняття.
Вирішення їх є необхідним для ефективного засвоєння матеріалу заняття, для
формування у студента клінічного мислення, для контролю якості підготовки до
заняття та для підготовки до іспиту з ендокринології як частини дисципліни
«Внутрішня медицина». Кожна задача є стислим прикладом клінічного випадку.
Дизайн задач коротко демонструє результат діагностичної роботи лікаря з
пацієнтом до моменту встановлення діагнозу та призначення лікування.
Розв'язання клінічних ситуаційних задач подібне як до роботи під час складання
іспиту, так і до звичайної роботи лікаря у реальній клінічній практиці.
Об’ємний, з поясненнями, приклад вирішення задачі наведено у Додатку 6.
Алгоритм вирішення задач є рутинним та нескладним:
- потрібно зорієнтуватися у комплексі патологічних симптомів та синдромів,
наявних у хворого,
- знайти правильне тлумачення об’єднанню симптомів та ознак у конкретні
синдроми та їх складові частини, обґрунтувати синдроми,
- на підставі синдромів сформулювати попередній клінічний діагноз,
- визначити напрямок диференціального діагнозу за найбільш актуальним
синдромом,
- самостійно призначити план додаткового обстеження з додаванням
методів, відсутніх у задачі, та оцінити отримані результати досліджень,
- оформити повний клінічний діагноз - медичний висновок про наявні
захворювання у обстежуваного,
- призначити план лікування.
Цей алгоритм фактично представлений у кожному тематичному протоколі
посібника у вигляді покрокових завдань, що потребують письмової відповіді під
час позааудиторної самостійної підготовки. Враховуючи те, що задача є
прикладом вже частково проведеної курації з відомими результатами деяких
досліджень, послідовність дій дещо відрізняється від наведеного у відповідному
8
розділі посібника плану первинної курації хворого. Правильність розв’язання
задач перевіряється під час розбору теми на практичному занятті.
За здатністю правильно вирішити тестові та клінічні ситуаційні задачі
оцінюється якість самостійної підготовки студента до практичного заняття.
Друга частина кожного протоколу присвячена аудиторній роботі студентів.
Здобувачі освіти здійснюють клінічну роботу: курація тематичного хворого та /
або вирішення додаткової клінічної задачі з наступним обговоренням.
Рекомендована схема щодо оформлення курації хворого:
 скарги;
 анамнез захворювання;
 анамнез життя, з акцентом на тих факторах, що могли мати вплив на
формування захворювання;
 фізикальні дані;
 попередній діагноз;
 план додаткового обстеження;
 клінічні та клініко-лабораторні синдроми з урахуванням додаткових
методів обстеження;
 проведення диференціального діагнозу за виділеним основним / найбільш
важливим синдромом;
 формулювання клінічного діагнозу за схемою:
 Основне захворювання:__________________
 Ускладнення основного захворювання:______________________
 Супутні / коморбідні захворювання:__________________;
 план лікування хворого з зазначенням мети або напрямку лікування та
конкретних найменувань і доз лікарських препаратів.
9
Під час роботи зі складання синдромокомплексу, формулювання клінічного
діагнозу та складання покрокової стратегії діагностики та лікування здобувачі
освіти 4-го року навчання підвищують рівень клінічного мислення порівняно з
попередніми курсами, коли формулювались базові знання з етіології, патогенезу
та основних клінічних проявів захворювань. Розбір кожного клінічного випадку
проводиться у ліжка хворого та в навчальній кімнаті. Паралельно до роботи над
теоретичними питаннями теми викладач перевіряє ступінь оволодіння
студентом практичними навичками. Здобувач освіти демонструє засвоєння
навичок під час курації хворого та шляхом оцінки результатів додаткових
обстежень.
Наприкінці кожного практичного заняття проводиться підсумкове тематичне
тестування. Оцінка за заняття (поточна успішність) складається з оцінок за
участь у теоретичному розборі теми, в тому числі в обговоренні позааудиторних
задач, за курацію хворого та /або вирішення індивідуальної клінічної
ситуаційної задачі, за оволодіння практичними навичками, за вирішення тестів
вихідного контролю.
10
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ:
АДА – американська діабетична асоціація
АКС - співвідношення альбумін/креатинін сечі
АКТГ – адренокортикотропний гормон
АТ - артеріальний тиск
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я
ГПП - глюкагоноподібний пептид
ДПП - діпептидилпептидаза
ЕКГ – електрокардіограма
ІМТ – індекс маси тіла
IP – інсулінорезистентність
КТ – комп’ютерна томографія
МО - міжнародна одиниця
МРТ – магнітно-резонансна томографія
НЗКТГ - натрійзалежний котранспортер глюкози
ОГТТ – оральний глюкозо-толерантний тест
ОС – окружність талії
ОТ – окружність стегон
ТАПБ – тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
ТПО - тиреопероксидаза
ТТГ – тиреотропний гормон
Т3в. – трийодтиронін вільний
Т4в. – тетрайодтиронін (тироксин) вільний
УЗД – ультразвукове дослідження
ЦД – цукровий діабет
ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації
НвА1с – глікований гемоглобін
рН – показник кислотно-лужного стану крові
11
ЗАВДАННЯ ПРИ ЗАСВОЄННІ МОДУЛЯ
«Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб
ендокринної системи» (60 годин, 2 кредити)
Головна мета та основні завдання навчальної дисципліни «Внутрішня
медицина» містяться у Програмі дисципліни. Силабус змістового модуля
«Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб ендокринної
системи» викладений на веб-сайті кафедри ендокринології.
Конкретні цілі вивчення змістового модуля
Здобувачі освіти повинні:
 проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями
ендокринної системи;
 визначати етіологічні чинники та патогенетичні механізми ендокринних
захворювань;
 виявляти типову клінічну картину ендокринних захворювань;
 виявляти основні варіанти перебігу та ускладнень ендокринних захворювань;
 складати план обстеження хворих із основними ендокринними

захворюваннями;
 обґрунтовувати застосування основних інвазивнх та неінвазивнх
діагностичних методів в ендокринології, визначати показання та
протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення;
 складати синдромокомплекс та проводити диференціальний діагноз за
основним синдромом, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних
ендокринних захворюваннях;
 призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при
основних ендокринних захворюваннях;

 діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах в
ендокринології;
12
 демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного
фахівця та принципами фахової субординації.

Перелік практичних навичок,
необхідних для ознайомлення, засвоєння та оволодіння під час вивчення
модуля «Основи діагностики, лікування та профілактики
основних хвороб ендокринної системи»
Здобувач вищої медичної освіти 4 року навчання повинен:
- √ Ознайомитись з наступними практичними навичками:

1. Формування клінічного діагнозу ендокринного захворювання.
2. Методика трактування даних ультразвукового сканування та ангіографії
судин нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет.
3. Методика трактування результатів ультразвукового дослідження та
сканування щитоподібної залози.
4. Методика проведення та трактування результатів дексаметазонового
тесту.
5. Принципи надання невідкладної допомоги при невідкладних станах в
ендокринології (діабетичні коми, тиреотоксичний криз, гостра
недостатність надниркових залоз).
- √√ Засвоїти наступні практичні навички:
1. Фізикальне обстеження хворого з ендокринною патологією.
2. Методика огляду та пальпації щитоподібної залози.
3. Методика огляду нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет.
4. Призначення плану додаткового обстеження хворому з ендокринною
патологією.
5. Методика проведення диференціального діагнозу при ендокринній
патології.
6. Призначення плану лікування хворого з ендокринним захворюванням.
13
7. Методика проведення орального глюкозо-толерантного тесту.
8. Методика оцінки показників тиреоїдного статусу.
- √√√ Оволодіти наступними практичними навичками:

1. Оцінка показників обміну вуглеводів (глікемія натще, глікований
гемоглобін, результати орального глюкозо-толерантного тесту).
Крім обов'язкових навичок, під час проходження змістового модулю з
ендокринології, здобувач освіти 4 року неминуче буде застосовувати знання та
навички, отримані щодо базових дисциплін та інших модулів дисципліни
«Внутрішня медицина». Такий об'єктивний підхід є наслідком
міждисциплінарних взаємозв'язків. До того ж, при вивченні тем здійснюється
розгляд результатів певних лабораторних та інструментальних обстежень,
необхідних для діагностики та диференціальної діагностики ендокринних
хвороб, обговорюється дозування ліків. Таким шляхом студент ознайомлюється
з додатковими практичними навичками, закріплює та засвоює ці уміння.
До додаткових умінь можна віднести наступне:
трактування результатів дослідження ліпідного спектру крові, рівнів
креатиніну, сечовини, білірубіну, трансаміназ, лактату, електролітів (натрій,
калій, кальцій) крові та осмолярності крові, показника рН та рівня С-пептиду в
крові; оцінка альбумінурії, АКС, кетонурії;
 трактування результатів ТАПБ тканини щитоподібної залози;
 трактування даних доплерографії, КТ та МРТ щитоподібної залози;
 трактування результатів дослідження рівнів гормонів крові (кортизол, АКТГ,
вазопресин, гормон росту, альдостерон, ренін, альдостерон-ренінове

співвідношення, метоксіаміни), рівнів метанефринів у сечі, даних проби
Зимницького;
трактування результатів дослідження в крові рівнів кальцитоніну,
паратгормону, вітаміну Д, рівня іонізованого кальцію;
14
 трактування даних КТ, МРТ, УЗД надниркових залоз, даних краніограми та
КТ, МРТ головного мозку;

 методика вимірювання артеріального тиску, в тому числі на нижніх кінцівках.
15
Тема 1. Практичне заняття. Цукровий діабет: етіологія, патогенез,
класифікація, клінічні прояви, діагностика
Визначення ЦД. Епідеміологія ЦД в Україні і світі, прогноз захворюваності,
поширеність ЦД в різних вікових групах. Етіологія і патогенез. ЦД тип 1: роль
вірусної інфекції та автоімунних процесів, генетичної схильності. ЦД тип 2:
роль генетичної схильності, ожиріння, зовнішніх факторів.
Інсулінорезистентність та порушення секреції інсуліну. Класифікація порушень
глікемії, клінічні форми ЦД (ВООЗ, 2019 р., АДА, 2022 р.). Клініка ЦД. Основні
клінічні симптоми ЦД. Ознаки різних типів ЦД. Характеристика уражень
внутрішніх органів за цукрового діабету: серцево-судинної системи,
гепатобіліарної системи, органів сечовиділення, діабетичні остеоартропатії.
Діагностика ЦД. Критерії діагностики ЦД та інших категорій гіперглікемії
(ВООЗ, 2019 р., АДА, 2022 р.). Показання та правила проведення
глюкозотолерантного тесту. Діагностичне значення визначення глікованого
гемоглобіну, фруктозаміну, С-пептиду в крові, глюкозурії, кетонурії, показників
ліпідного спектру крові.
ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ:
1. Опанування навичками аналізу даних лабораторних методів дослідження
(глікемічний профіль, тест толерантності до глюкози, НвА1с).
2. Опанування навичкою проведення диференційного діагнозу.
ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Теоретична підготовка.
Практичне завдання.
І. Вирішення тестових ситуаційних задач (Додаток 2): самостійно виділити
синдроми (Додаток 3), визначити захворювання, що мають дані синдроми. Для
більш вірогідного діагнозу скласти план обстеження та план лікування. Дати
короткі письмові відповіді на запитання.
16
1.
2.
3.
4.
ІІ. Вирішення клінічної ситуаційної задачі 1 (Додаток 7).

1. Назвати синдроми, присутні в клінічній картині захворювання пацієнта,
підкреслити ведучий синдром. Розкрити ведучий синдром за схемою: скарги,
дані анамнезу, фізикальні дані, додаткові дані (за наявності) (Додаток 6,
приклад вирішення ситуаційної задачі).
2. Визначити захворювання для диференціального діагнозу.
3. Призначити план додаткового обстеження.
17
4. Сформулювати клінічний діагноз (медичний висновок про наявні
захворювання у обстежуваного).
4. Обрати основні методи лікування.
5. Надати усні відповіді на запитання до задачі.
АУДИТОРНА РОБОТА
І. Курація хворих / Вирішення ситуаційної задачі: 1) назвати синдроми, 2)
визначити захворювання для диференціального діагнозу, 3) встановити діагноз,
4) обрати методи діагностики, 5) привести принципи терапії основного
захворювання
18
ІІ. Оцінка даних додаткових досліджень:
– глікемії / глікемічного профілю:
- глікованого гемоглобіну:
- орального тесту толерантності до глюкози:
Оцінка за тести вихідного контролю:

Оцінка за теоретичний розбір теми:
Оцінка за курацію та практичні навички:
Підсумковий бал:
Підпис викладача:
19
ТЕМА 2. Практичне заняття. Хронічні ускладнення цукрового діабету
(ангіопатії, нейропатії, синдром діабетичної стопи, ураження внутрішніх
органів): клінічні прояви, діагностика, лікування
Діабетичні мікроангіопатії. Класифікація. Діабетична нефропатія, стадії
розвитку, діагноз, диференційний діагноз, лікування та профілактика.
Класифікація хронічної хвороби нирок (KDIGO, 2012). Діабетична ретинопатія:
стадії процесу, діагноз, профілактика та лікування. Діабетичні макроангіопатії
та нейропатії. Класифікація, діагностика та лікування. Синдром діабетичної
стопи: класифікація, діагностика, алгоритм лікування. Діагностика і хірургічне
лікування діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок. Діабетична гангрена.
Методика огляду нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет. Діагностичне
значення даних додаткових методів дослідження (визначення показників
білірубіну, трансаміназ, електролітів крові, ультразвукове сканування судин
нижніх кінцівок, вимір артеріального тиску, в тому числі на нижніх кінцівках).
2. Опанування навичкою проведення огляду нижніх кінцівок із застосуванням
приладів для оцінки порушень різних видів чутливості.
3. Методика трактування даних ультразвукового сканування та ангіографії
судин нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет.
4. Курація хворого (Додаток 1).
20
1.
2.
3.
4.
підкреслити ведучий синдром. Розкрити синдроми за схемою: скарги, дані
анамнезу, фізикальні дані, додаткові дані (за наявності) (Додаток 6, приклад
вирішення ситуаційної задачі).
21
І. Курація хворих: опис даних огляду нижніх кінцівок з оцінкою кісточково-
плечового індексу (КПІ), необхідне додаткове обстеження, перелік синдромів,
формулювання клінічного діагнозу, принципи лікування хронічних ускладнень.
Обговорення задач.
Огляд нижніх кінцівок курованого пацієнта: справа зліва
1. Колір та стан шкіри кінцівок
2. Гіпотрофія м'язів стегон, гомілок
3. Атрофія підшкірно-жирової клітковини нижніх кінцівок
4. Деформація пальців та суглобів стоп
5. Наявність післяопераційних кукс нижніх кінцівок
6. Набряки
7. Стан венозних судин нижніх кінцівок
22
8. Стан нігтів
9. Гіперкератози
10. Виразкові ураження
11. Пульсація на судинах нижніх кінцівок
12. Локальна температура
13.Оцінка чутливості
14. Вимірювання артеріального тиску на артеріях гомілок

15. Кісточково-плечовий індекс (призначити визначення за допомогою УЗД)
Необхідні додаткові обстеження для уточнення діагнозу
Синдроми (в тому числі детальний опис 2-3-х синдромів стосовно хронічних

ускладнень ЦД) (Додаток 3).
23
Клінічний діагноз.
Принципи лікування.

– глікемії/глікемічного профілю:
-глікованого гемоглобіну:

24
Тема 3. Практичне заняття. Гострі ускладнення цукрового діабету
(гіпоглікемічна, кетоацидотична, гіперосмолярна, лактатацидотична
коми): етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування
Кетоацидотичній стани з діабетичною (гіперкетонемічною) комою. Етіологія,
патогенез, клініка, діагностика, диференційний діагноз, основні етапи
лікування. Гіпоглікемічна кома, гіпоглікемічні стани. Етіологія, патогенез,
клініка, діагностика, основні етапи лікування. Гіперосмолярна (неацидотична)
діабетична кома. Молочнокислий ацидоз і кома.
Диференціальні підходи до лікування діабетичних ком. Алгоритми
інсулінотерапії в лікуванні діабетичних ком. Контроль основних та додаткових
показників під час лікування діабетичних ком. Сучасні протоколи ведення
хворих з невідкладними станами при цукровому діабеті. Діагностичне значення
даних додаткових методів дослідження (визначення показників електролітів,
креатиніну, рН, лактату, осмолярності крові, кетонурії).
2.Опанування навичками застосування діагностичних алгоритмів при
діабетичних комах.
3.Опанування навичками диференційованого підходу до лікування діабетичних
ком.
25
1.
2.
3.
4.
2. Провести диференційний діагноз згідно з методикою: 1) виділення ведучого

синдрому (наприклад, синдром порушеної свідомості / коми); 2) вибір
патологічних станів для порівняння за цим синдромом; 3) порівняння
симптомів, наявних у хворого, з симптомами класичних, типових варіантів
клінічної картини обраних хвороб; 4) висновок. Скласти порівняльну
таблицю.
26
3. Призначити план додаткового обстеження пацієнта.

5. Визначити основні етапи лікування.
27
6. Дати усні відповіді на контрольні запитання
І. Вирішення ситуаційної задачі: 1) назвати синдроми, 2) визначити
захворювання для диференціального діагнозу, 3) встановити діагноз, 4) обрати
методи діагностики, 5) назвати етапи та принципи лікування.


28
29
ТЕМА 4. Практичне заняття. Лікування цукрового діабету 1 та 2 типів:
дієтотерапія, дозоване фізичне навантаження, сучасна цукрознижувальна
фармакотерапія, інсулінотерапія
Основні принципи, мета та методи лікування діабету 2 типу. Критерії
компенсації обміну речовин, досягнення цільових рівнів компенсації цукрового
діабету. Основні методи лікування ЦД, дієтотерапія, дозоване фізичне
навантаження, цукрознижувальна фармакотерапія, навчання хворого
самоконтролю. Дієтотерапія цукрового діабету. Сучасні принципи дієтотерапії:
фізіологічність, енергетична цінність, обмеження рафінованих вуглеводів,
вживання харчових волокон, мікроелементів, вітамінів. Дозоване фізичне
навантаження та правила його призначення. Пероральні цукрознижувальні
препарати. Бігуаніди, похідні сульфонілсечовини, меглітиніди, глітазони,
акарбоза, агоністи рецепторів ГПП-1, інгібітори ДПП-4, інгібітори НЗКТГ-2 та
їх комбінації. Характеристика препаратів, механізм їх дії, побічні реакції,
показання та протипоказання. Критерії компенсації вуглеводного обміну у
хворих на ЦД типу 1. Інсулінотерапія. Показання, протипоказання.
Характеристика основних препаратів інсуліну. Класифікація препаратів
інсуліну, препарати короткої та тривалої дії, аналоги інсуліну ультракороткої та
тривалої дії. Розрахунок добової потреби в інсуліні. Корекція дози інсуліну за
допомогою хлібних одиниць. Режим інсулінотерапії: традиційна та
інтенсифікована інсулінотерапія. Ускладнення інсулінотерапії: гіпоглікемічні
стани, алергія до інсуліну, постін’єкційні ліподистрофії, вторинна
інсулінорезистентність, хронічне передозування інсуліну (синдром Сомоджі),
інсулінові набряки. Санаторно-курортне лікування. Самостійне вивчення:
Особливості проведення термінових хірургічних втручань у хворих на цукровий
діабет. Корекція цукрознижувальної терапії при хірургічних втручаннях.
Поняття про гестаційний цукровий діабет. Особливості проведення ОГТТ у
30
вагітних. Особливості клініки, діагностики та ведення вагітних з гестаційним
цукровим діабетом, прогноз та профілактичні заходи.
1. Засвоєння навичок аналізу даних лабораторних методів дослідження (ОГТТ, в
тому числі у вагітних, глікемічний профіль, НвА1с).
2. Опанування навичками виписування рецептів на основні пероральні
цукрознижувальні препарати та препарати інсуліну (Додаток 5).
3. Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу та лікування.
1.
2.
3.
4.
II. Вирішення клінічної ситуаційної задачі 4 (Додаток 7).
31

32
___АУДИТОРНА РОБОТА
І. Курація хворих/вирішення ситуаційної задачі: надати перелік синдромів,
сформулювати клінічний діагноз, призначити лікування, визначивши його цілі
та напрямки, виписати рецепти на 3 цукрознижувальні препарати (Додаток 5).
33

34
ТЕМА 5. Практичне заняття. Захворювання щитоподібної залози:
класифікація, синдроми, методи діагностики
Визначення розмірів щитоподібної залози. Вікова динаміка об’єму залози.
Визначення поняття «зоб». Поняття про простий нетоксичний та вузлові форми
зоба. Вплив екзогенних чинників довкілля та техногенних катастроф на
об’єктах атомної енергетики на стан щитоподібної залози та поширеність її
патології. Самостійне вивчення. Визначення поняття «йододефіцитні стани»,
поняття «йододефіцитні території» (за поширеністю зоба у різних вікових
групах та за даними йодурії). Йодна профілактика: масова, групова,
індивідуальна. Значення вживання йодованої солі у профілактиці
йододефіцитних захворювань. Обмеження для використання препаратів на
основі калію йодиду.
Тиреоїдити, класифікація, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування.
Диференційна діагностика тиреоїдитів з гострим клінічним перебігом.
Частина 1.Тиреотоксикоз: етіологія, патогенез, клініка, діагностика,
принципи лікування
Визначення поняття «тиреотоксикоз». Захворювання, що супроводжуються
тиреотоксикозом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви хвороби Грейвса,
тиреотоксична та ендокринна офтальмопатія. Вікові особливості перебігу
токсичного зоба у дітей та людей похилого віку. Клінічні відмінності вузлового
токсичного зоба. Обґрунтування діагнозу тиреотоксикозу. Медикаментозне,
хірургічне лікування токсичного зоба, використання 131-йоду з лікувальною
метою. Ускладнення лікування хвороби Грейвса. Діагностичне значення даних
додаткових методів дослідження (дослідження показників тиреоїдного статусу,
ультразвукове обстеження, доплерографія, сканування, МРТ та КТ
щитоподібної залози, ТАПБ тканини щитоподібної залози). Самостійне
вивчення: тиреотоксичний криз.
35
1. Опанування навичкою визначення ступеня зоба.
2. Опанування навичками трактування результатів лабораторного
дослідження в крові рівнів гормонів ТТГ, Т4в., Т3в., рівнів антитіл до ТПО,
тиреоглобуліну, до рецепторів ТТГ, рівня тиреоглобуліну.
4. Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
ІI. Вирішення клінічної ситуаційної задачі 5.1. (Додаток 7):
підкреслити ведучий синдром (Додаток 3). Розкрити синдроми за схемою:
скарги, дані анамнезу, фізикальні дані, додаткові дані (за наявності).
36
3.Призначити план додаткового обстеження.

I. Курація хворих/вирішення ситуаційної задачі: синдромокомплекс; напрямок
диференційного діагнозу; клінічний діагноз; принципи лікування.
37
– тиреоїдного статусу:
-УЗД щитоподібної залози:

38
Тема 5. Частина 2. Гіпотиреоз: етіологія, патогенез, клініка, діагностика,
принципи лікування
Гіпотиреоз, етіологія, патогенез та клінічні ознаки. Обґрунтування діагнозу.
Гіпотиреоз первинний, центральний, периферичний, субклінічний,
транзиторний. Ускладнення гіпотиреозу. Своєчасна діагностика природженого
гіпотиреозу. Вікові особливості перебігу гіпотиреозу. Гіпотиреоз на тлі
автоімунних поліендокринопатій. Лікування гіпотиреозу. Вагітність та
гіпотиреоз. Хронічний тиреоїдит. Обґрунтування діагнозу хронічного
автоімунного тиреоїдиту (ХАТ). Клінічні особливості різних форм ХАТ.
Діагностика, принципи лікування, профілактика.
Класифікації зоба за ступенем, етіологією, гісто-морфологічними ознаками.
Диференційний діагноз при дифузних формах зоба.
Самостійне вивчення. Вузлові форми зоба. Моніторинг пацієнтів із вузлами у
щитоподібній залозі. Показання для проведення тонкоголкової аспіраційної
пункційної біопсії (ТАПБ) тканини щитоподібної залози. Диференційний діагноз
при вузлових формах зоба. Значення порушень функції щитоподібної залози для
проведення диференційного діагнозу.
Рак щитоподібної залози. Патоморфологічна класифікація пухлин
щитоподібної залози. Обґрунтування діагнозу раку щитоподібної залози. Роль
аварій на атомних електростанціях у зростанні захворюваності на рак
щитоподібної залози. Сучасна схема лікування, реабілітації та диспансерного
спостереження хворих на рак щитоподібної залози.
1.Опанування навичкою визначення ступеня зоба.
2. Засвоєння навичок трактування результатів лабораторного дослідження в
крові рівнів гормонів ТТГ, Т4в., Т3в., рівнів антитіл до ТПО, тиреоглобуліну, до
рецепторів ТТГ, рівня треоглобуліну.
39
4. Курація хворого.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
___ІI. Вирішення клінічної ситуаційної задачі 5.2 (Додаток 7):
підкреслити ведучий синдром (Додаток 3). Розкрити синдроми за схемою:
40
3.Призначити план додаткового обстеження.

I. Курація хворих/вирішення ситуаційної задачі: синдромокомплекс; напрямок
диференційного діагнозу; план додаткового обстеження; клінічний діагноз;
принципи лікування.
41
– тиреоїдного статусу:
-УЗД щитоподібної залози:

Підсумковий бал: Загальний бал за тему 5:
42
ТЕМА 6: Захворювання надниркових залоз (хронічна та гостра
недостатність надниркових залоз): етіологія, патогенез, клініка,
діагностика, профілактика, лікування.
Пухлини надниркових залоз: класифікація. Синдром Іценка-Кушінга
(кортикостерома, глюкостерома): клініка, діагностика, лікування
Анатомо-фізіологічні дані. Гормони кори та мозкового шару надниркових залоз.
Визначення поняття, поширеність гострої та хронічної недостатності кори
надниркових залоз. Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба
Аддісона). Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика та лікування.
Гостра недостатність надниркових залоз. Етіологія, патогенез, клініка,
діагностика, профілактика та лікування. Класифікація пухлин надниркових
залоз, самостійне вивчення: диференціальний діагноз при пухлинах надниркових
залоз (первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна), феохромоцитома).
Синдром Іценка-Кушинга (кортикостерома, глюкостерома). Клініка,
діагностика та диференціальна діагностика, лікування. Самостійне вивчення:
гіпоталамо-гіпофізарні захворювання. Класифікація, етіологія і патогенез,
клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування: акромегалія,
хвороба Іценка-Кушинга, гіпопітуїтаризм, гіпопітуїтаризм з переважною
соматотропною недостатністю (гіпофізарний нанізм), гіпофізарний
гігантизм, нецукровий діабет. Ожиріння: етіологія та патогенез,
класифікація, клініка, діагностика, лікування. Визначення типу ожиріння та
його ступеня за ІМТ.
Діагностичне значення даних додаткових методів дослідження (дослідження
рівнів гормонів (кортизол, АКТГ, гормон росту, вазопресин, альдостерон, ренін,
ренін-альдостеронове співвідношення, метоксіаміни), рівнів електролітів
(натрій, калій) крові та рівнів метанефринів у сечі, результатів малого та
великого дексаметазонового тестів, ультразвукове обстеження, КТ та МРТ
надниркових залоз, краніограма).
43
1.Методика проведення та трактування результатів дексаметазонового тесту.
2 . Курація хворого.
Практичні завдання.
Ознайомлення з базою тестів КРОК 2
лаконічні письмові відповіді на запитання.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
ІI. Вирішення клінічної ситуаційної задачі 6 (Додаток 7):
1. Навести синдроми за схемою: скарги, дані анамнезу, фізикальні дані,
додаткові дані (за наявності), підкреслити ведучий синдром.
44
3. Назвати найважливіші методи додаткового обстеження.

I. Курація хворих/вирішення клінічної ситуаційної задачі: синдромокомплекс,
напрямок диференційного діагнозу, діагностика, клінічний діагноз, принципи
лікування.
45
ІІ. Оцінка даних дослідження:
- Показники дексаметазонового тесту:
- оцінка рівнів електролітів крові:

Підсумковий модульний тестовий контроль (база тестів КРОК-2).
46
47
ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПАНУВАННЯ
ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

при вивченні змістового модуля 5
№ Назва теми Кількість
з/п годин
Модуль 1 (ІV курс)
Змістовий модуль 5: Основи діагностики, лікування та профілактики
основних ендокринних захворювань
1. Поняття про гормони та їх біологічну дію на організм 4
людини.
Механізми регуляції роботи ендокринної системи.
Порушення обміну вітаміну Д
2. Особливості проведення термінових та планових хірургічних 3
втручань у хворих на цукровий діабет.
Цукровий діабет та вагітність: діагностика, лікування
3. Йододефіцитні стани. Йодна профілактика: масова, групова, 5
індивідуальна.
Вузлові форми зоба та новоутворення щитоподібної залози:
діагноз, диференційний діагноз, лікування та моніторинг
хворих.
Тиреотоксичний криз: етіологія, клініка, діагностика
4. Гормонально-активні пухлини надниркових залоз: 2
диференціальний діагноз
5. Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань. 4
Хвороба Іценка-Кушінга: етіологія, патогенез, класифікація,
клініка, діагностика, принципи лікування.
Акромегалія: етіологія, патогенез, класифікація, клініка,
діагностика, принципи лікування
6. Гіпопітуїтарні синдроми: поняття, класифікація. 3
Нецукровий діабет: етіологія, патогенез, класифікація,
клініка, діагностика, принципи лікування
7. Ожиріння: епідеміологія, етіологія, патогенез, класифікація, 3
клініка, діагностика, сучасні напрями лікування (поведінкова
психотерапія, дієтотерапія, медикаментозне та хірургічне
лікування)
Разом 24
48
Додаток 1.
АЛГОРИТМ КУРАЦІЇ ЕНДОКРИНОЛОГІЧНОГО ХВОРОГО
ТА СХЕМА УЧБОВОЇ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ
(приклад хворого на цукровий діабет)
Паспортна частина:
1. Прізвище, ім'я, по батькові (Заголовні букви). 2. Вік (скільки повних років,
дата і рік народження). 3. Стать. 4. Професія.
Скарги хворого:
1.Асоційовані з цукровим діабетом.
2.Асоційовані з ускладненнями цукрового діабету
3.Асоційовані з супутніми захворюваннями
Дані анамнезу захворювання та життя:
1. В якому році захворів, які на той час були скарги.
2 Розвиток хронічних ускладнень цукрового діабету (рік, місяць).
3. Останнє лікування (в поліклініці, вдома, в стаціонарі) і яке (назва препаратів,
дози, шлях введення).
4. Чим викликано погіршення (припинення лікування, зміна дози ліків, інфекції,
фізичне навантаження, негативні емоції, порушення режиму харчування, інше).
5. Перебіг захворювання: стабільний, прогресуючий, схильність до гіпоглікемії,
кетоацидозу, діабетичні гіперглікемічні та гіпоглікемічні коми в анамнезі.
6. Умови життя: задовільні, погані.
7. Перенесені захворювання, операції, поранення, травми, контузії (коли).
8.Алергічні реакції, непереносимість ліків, харчова ідіосинкразія.
9.Для жінок: місячні з якого віку, регулярно, нерегулярно, менопауза, скільки
років, кількість вагітностей, пологів, викидні.
10. Хвороби, перенесені батьками і родичами, особливо серцево-судинні та
ендокринної системи.
11. Дотримання призначеного лікування, в т.ч. дієтотерапії.
49
12. Робота хворого: фізична, розумова.
13.Фізична активність.
14. Умови побуту: хороші, задовільні, незадовільні.
15.Перенапруження фізичне, психічне.
16. Зловживання алкоголем (тривалість, кількість, частота).
17. Куріння (індекс пачка/років).
18. Додаткові відомості.
Дані об’єктивного обстеження:
1. Загальний стан задовільний, середньої тяжкості, важкий.
2. Конституційний тип: нормостенік, астенік, гіперстенік.
3. Зріст (см), маса тіла (кг), індекс маси тіла (кг/м2).
4. Антропометричні показники: ОТ (см), ОС (см), ОТ/ОС, ОТ/зріст.
5. М'язова система, в т.ч. тонус м'язів: нормальний, знижений, підвищений.
6. Шкірні покриви (колір, вологість, стрічки розтягнення, сліди розчухів тощо).
7. Ціаноз (немає, є) центральний, акроціаноз.
8. Тургор шкіри (збережений, знижений).
9. Підшкірна клітковина (норма, стоншена, надмірна).
10. Набряки (немає, нижніх кінцівок, тулуба, під очима).
11. Периферійні лімфовузли: норма, збільшені (локалізація).
12. Органи дихання: Перкусія легень. Дихання везикулярне. Хрипи - є, немає.
Частота дихання за хв. Додаткові дані.
13. Органи кровообігу: АТ на лівому плечі - мм рт. ст., на правому плечі - мм
рт.ст. Серцевий поштовх. Межі відносної серцевої тупості. Тони серця, ритм.
ЧСС за хв. Пульс за хв.
14. Органи травлення: язик (вологий, сухий). Живіт: м’який, безболісний або ні.
Пальпація печінки. Розміри печінки по Курлову. Симптоми Кера, Ортнера.
Пальпація селезінки. Стілець.
50
15. Органи сечовидільної системи: частота, болючість сечовиділень, ніктурія,
добовий діурез. Симптом Пастернацького.
16. Нервова система: Сухожильні рефлекси. Патологічні рефлекси. Додаткові
дані.
17. Ендокринна система. Щитоподібна залоза. Статевий розвиток. Вторинні
статеві ознаки.
Огляд нижніх кінцівок:
1. Колір та стан шкіри кінцівок.
2. Гіпотрофія м'язів стегон, гомілок.
3. Атрофія підшкірно-жирової клітковини нижніх кінцівок.
4. Деформація пальців та суглобів стоп.
5. Наявність післяопераційних кукс нижніх кінцівок.
6. Набряки.
7. Стан венозних судин нижніх кінцівок.
8. Стан нігтів.
9. Гіперкератози.
10. Виразкові ураження.
11. Пульсація на судинах нижніх кінцівок.
12. Локальна температура.
13.Оцінка чутливості.
14. Вимірювання артеріального тиску на артеріях гомілок.
15. Кісточково-плечовий індекс (визначення за допомогою УЗД).
План додаткового обстеження пацієнта з трактуванням результатів:
1. Загальний аналіз крові. Заключення.
2. Загальний аналіз сечі. Заключення.
3. Добова протеїнурія. Визначення АКС. Заключення.
4. Глікемічний профіль. Заключення.
51
5. Біохімічне дослідження крові з зазначенням показників, необхідних для
дослідження. Заключення.
6. ШКФ. Заключення.
7. HbA1С. Заключення.
8. ЕКГ.
9. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.
10. УЗД серця (за потребою).
11. УЗД органів черевної порожнини, нирок та сечовивідних шляхів (за
потребою).
12. УЗД щитоподібної залози (за потребою).
13. Ультразвукове сканування судин нижніх кінцівок (за потребою).
14. Інші дослідження.
Висновок консультантів.
1. Невропатолог.2. Окуліст: VOS ______; VOD _____ поля зору, очне дно:
3.Хірург. 4. Гінеколог для жінок. 5. Інші фахівці.
Складання синдромокомплексу з обґрунтуванням кожного синдрому
(підкреслити основний (ведучий) синдром). Розкрити синдроми за схемою:
Диференційний діагноз (за основним синдромом). Проводиться порівняння
патологічних симптомів та ознак, наявних у хворого, з симптомами,
характерними для класичного перебігу порівнюваних хвороб. Висновок.
Заключний діагноз. Обґрунтування кожного пункту діагнозу основного
захворювання та його ускладнень (можна спиратися на вже обґрунтовані
синдроми та проведений диференційний діагноз). Оформлення клінічного
діагнозу за схемою: основне захворювання; ускладнення основного
захворювання, супутні/коморбідні захворювання.
План лікування. Вказати мету призначення методів лікування:
52
1) відносно цукрового діабету: дієтотерапія (калькуляція калоражу в ккал,
розподіл калорій та грамів серед нутріцієнтів; хлібні одиниці (ХО) – якщо
пацієнт знаходиться на інсулінотерапії), дозовані фізичні навантаження,
гіпоглікемізуюча медикаментозна терапія (не інсулінові засоби, інсулінотерапія
з підрахунком МО препаратів інсуліну); 2) відносно хронічних ускладнень
цукрового діабету; 3) відносно супутніх захворювань.
(Для медикаментозного лікування - із зазначенням назв препаратів, дозування
та способу вживання).
БЛАНК фрагменту учбової історії хвороби (Курація хворого)
Паспортна частина (ініціали, стать, вік, ким працює):

Скарги хворого на:
Дані анамнезу захворювання та життя:

Дані об’єктивного обстеження, в т. ч. огляд та пальпація щитоподібної залози,
огляд нижніх кінцівок:
Складання синдромокомплексу з обґрунтуванням кожного синдрому:
Диференційний діагноз (за основним синдромом) (скласти порівняльну

таблицю):
План додаткового обстеження пацієнта з трактуванням отриманих

результатів:
Обґрунтування діагнозу: обґрунтування кожного пункту діагнозу основного

захворювання та його ускладнень (можна спиратися на вже обґрунтовані
синдроми та проведений диференційний діагноз):
Клінічний діагноз (медичний висновок про наявні захворювання у

обстежуваного, з визначенням основного, супутнього захворювань та
ускладнень основного захворювання):
План лікування:
Оцінка за історію хвороби Підпис викладача:
53
Додаток 2.
ТЕСТОВІ СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
для позааудиторної підготовки
(за типом КРОК-2)
Тема 1. Цукровий діабет: етіологія, патогенез, класифікація, клінічні
прояви, діагностика
1) Дитині 9 років. Через 2 тижні після грипу з’явились спрага, часте
сечовипускання, втратила 1 кг ваги. Об’єктивно: загальний стан середньої
тяжкості, шкіра суха, рум'янець на щоках, язик сухий, обкладений
коричневим нальотом. В легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні.
Живіт при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії, печінка виступає
з-під краю реберної дуги на 1 см. Обстеження: глікемія 18 ммоль/л,
кетонурія +++. Запах ацетону при диханні. Попередній діагноз?
2) Хворий 64 років звернувся до лікаря перед плановим оперативним
втручанням. Протягом 8 років страждає на артеріальну гіпертензію, приймає
раміприл 5 мг. Індекс маси тіла 34 кг/м 2. В легенях дихання везикулярне.
Тони серця ритмічні, АТ 130/80 мм рт. ст., пульс 76 за хв. Глікемія венозної
плазми 6,2 ммоль/л. Що необхідно дослідити для визначення діагнозу?
3) Хвора 66 років скаржиться на відчуття спраги, свербіж шкіри, часте
сечовипускання. Хворіє ЦД 2 типу протягом 10 років, приймає метформін
2000 мг на добу. При огляді: зріст 171 см, вага 104 кг, шкіра та видимі
слизові помірно сухі. В легенях дихання везикулярне. Тони серця
приглушені, АТ 140/92 мм рт. ст. Добовий діурез 2,4 л. Які показники
необхідні для оцінки компенсації ЦД?
4) Хвора 52 років скаржиться на спрагу, часте сечовиділення, свербіж шкіри
протягом останніх 6 місяців. Зріст 158 см, вага 95 кг, АТ 154/92 мм рт. ст.
План обстеження для визначення діагнозу?
54
Тема 2. Хронічні ускладнення цукрового діабету (ангіопатії, нейропатії,
синдром діабетичної стопи, ураження внутрішніх органів): клінічні
прояви, діагностика, лікування
1) Хворий, 30 років, протягом 10 років хворіє ЦД, отримує базисно-
болюсну інсулінотерапію у дозі 58 МО. В анамнезі часті гіпоглікемічні коми,
зниження зору, пекучий біль у нижніх кінцівках у спокої. На очному дні
мікроаневризми, зливні крововиливи, розширення вен сітківки. Глікемія натще
10,2 ммоль/л. Встановіть діагноз.
2) Жінка, 45 років, хворіє ЦД протягом 10 років, скаржиться на пекучий
біль у ступнях, судоми гомілкових м’язів, відчуття оніміння ніг. При огляді:
гіпотонія і атрофія м’язів гомілок, зниження рефлексів, порушені всі види
чутливості (у вигляді «шкарпеток» і «рукавичок»). Найбільш вірогідний
попередній діагноз?
3) У хворого, який 15 років хворіє ЦД 1 типу, протягом останнього року
встановилась стабільна артеріальна гіпертензія, з'явились набряки нижніх
кінцівок, обличчя. Загальний аналіз сечі: білок 0,99 г/л, глюкозурія 20 г/л,
лейкоцити 3-5 в полі зору. ШКФ (CKD-EPI) – 76 мл/хв/1,73м 2. Глікемія натще
10,5 ммоль/л. Встановіть діагноз ускладнення ЦД.
4) Хвора віком 38 років скаржиться на періодичний головний біль, підвищення
артеріального тиску. Протягом 10 років хворіє на ЦД. Об’єктивно: АТ 150/100
мм рт. ст., ЧСС 76/хв, акцент II тону над аортою. Добова альбумінурія 415 мг.
Попередній діагноз? Препарат вибору для лікування артеріальної гіпертензії у
пацієнтки?
Тема 3. Гострі ускладнення цукрового діабету (гіпоглікемічна,

кетоацидотична, гіперосмолярна, лактатацидотична коми): етіологія,
патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування
55
1) Жінка віком 24 роки госпіталізована в стані коми. В анамнезі ЦД 12
років. Погіршення стану останні 3 доби після стресу: значна поліурія,
зниження маси тіла. Об'єктивно: шкіра суха, гаряча, тургор її знижений,
дихання глибоке, АТ 80/55 мм рт. ст., запах ацетону в повітрі. Глікемія 30
ммоль/л. Яку інсулінотерапію слід призначити ?
2) Чоловік, 75 років, госпіталізований без свідомості. Останні 2 тижні
спостерігалися виражена поліурія, полідипсія. Об'єктивно: шкіра та видимі
слизові оболонки сухі, тургор шкіри знижений, тонус очних яблук знижений.
Дихання поверхневе, часте. Тони серця глухі, пульс 110 за 1 хв, АТ 70/40 мм
рт.ст. Живіт м’який. Наявні ністагм та рефлекс Бабінського. Глікемія 39
ммоль/л. Діурез по катетеру відсутній. Який основний патогенетичний
механізм коми? Тактика лікування?
3) Чоловік, 28 років, доставлений в лікарню в непритомному стані. Зі слів
брата, хворіє ЦД 5 років, отримує інсулін. Після значного фізичного
навантаження протягом години відчув слабкість, тремтіння і швидко втратив
свідомість. Об'єктивно: шкіра волога, бліда, язик вологий, АТ 138/88 мм рт. ст.
Сухожильні рефлекси підвищені. Найбільш вірогідний діагноз, невідкладна
допомога?
4) Чоловік, 65 років, хворіє ЦД 2 типу. Приймає глімепірид 4 мг та
глюкофаж 2000 мг. В анамнезі – тяжке хронічне захворювання легень, перебіг
якого значно погіршився протягом останнього місяця. Зі слів родичів, останні
10 год скаржилась на інтенсивний біль в ділянці серця, після чого втратила
свідомість. Об'єктивно: тіло холодне, виражений акроціаноз, глибоке шумне
дихання. Глікемія 10 ммоль/л, ацетонурія відсутня. Яке дослідження необхідне
для уточнення діагнозу ?
Тема 4. Лікування цукрового діабету 1 та 2 типів: дієтотерапія, дозоване

фізичне навантаження, сучасна цукрознижувальна фармакотерапія,
56
інсулінотерапія. Самостійне вивчення: ведення хірургічних хворих та
вагітних за наявності ЦД.
1) Чоловік 52 років хворіє на ЦД 2 типу протягом 2 років. Скарги на спрагу,
поліурію, головний біль, болі в гомілках під час ходи. Дотримується дієти,
приймає метформін 2000 мг на добу. Об’єктивно: стан задовільний, шкіра
суха, вага 96 кг, зріст 172 см, АТ 160/90 мм рт. ст., ЧД 14 за хв, пульс 80 за хв.
Пульсація на артеріях нижніх кінцівок знижена. Глікемія натще 11,5 ммоль/л,
НвА1с 8,7%, загальний холестерин крові 7,2 ммоль/л. Подальша тактика
лікування?
2) У хворої 58 років виявлено ЦД. Об’єктивно: зріст 165 см, маса тіла 98 кг,
шкіра дещо суха. Пульс 76 за хв., ритмічний, тони серця ослаблені, АТ 140/80
мм рт.ст. Печінка збільшена на 2 см. Глікемія натще 8,9 ммоль/л. HbA1c 7,7%.
Яка першочергова тактика лікування?
3) Хвора, 34 роки, хворіє на ЦД 8 років, отримує інсулін Лантус по 16 МО
вранці та ввечері, Епайдра по 8 МО перед сніданком, перед обідом та перед
вечерею. Скаржиться на слабкість, головний біль вранці. Відмічає нічну
пітливість та часті кошмарні сновидіння Об’єктивно: АТ 130/80 мм.рт.ст.,
пульс 68 за хв. Глікемія: 08:00 - 14,0 ммоль/л, 12:00 - 9,0 ммоль/л, 17:00 - 7,0
ммоль/л, 21:00 - 5,0 ммоль/л. З чим найбільш ймовірно пов’язані нічні скарги
хворої?
4) Пацієнт, 66 років, протягом 8 років страждає на ЦД 2 типу, приймає
метформін 2000 мг на добу та вілдагліптин 100 мг на добу. Під час фізичної
роботи відчув інтенсивний біль за грудиною. Діагностовано
великовогнищевий гострий інфаркт міокарда. Яка подальша тактика
цукрознижувальної терапії?
Тема 5. Захворювання щитоподібної залози: класифікація, синдроми,

методи діагностики. Частина 1. Тиреотоксикоз: етіологія, патогенез,
57
клініка, діагностика, принципи лікування. Самостійне вивчення:
тиреотоксичний криз.
1) У пацієнта 50 рокiв виявлено дифузне збiльшення щитоподiбної залози,
екзофтальм, втрата ваги на 4 кг за 2 мiсяцi, пiтливiсть. Об’єктивно: ЧСС 110 за
хв., АТ 160/60 мм рт.ст. Випорожнення у нормi. Яку терапiю слід
рекомендувати?
2) Хвора 36 років страждає на хворобу Грейвса. Приймає мерказоліл 30 мг
на добу. В крові виявлена лейкопенія. Як слід змінити лікування?
3) Хвора, 45 років, скаржиться на знервованість, втрату маси тіла,
незважаючи на підвищений апетит, тремор кінцівок, серцебиття. Об’єктивно:
шкіра волога, щитоподібна залоза дифузно збільшена, безболісна, м’яка,
рухома. ЧСС 112 за хв. Тиреоїдний статус: підвищені рівні Т3в., Т4в. та
антитіл до рецепторів ТТГ. Який найбільш ймовірний діагноз?
4) Чоловік, 38 років, звернувся до лікаря зі скаргами на серцебиття,
пітливість, схуднення на 5-6 кг за останні 3 місяці. Апетит збережений.
Об'єктивно: АТ 146/78 мм рт. ст., пульс 110 за хв., шкіра волога, тепла.
Рівномірне збільшення щитоподібної залози при пальпації. Яке дослідження
найбільш доречне?
Самостійне вивчення:
5) У хворої віком 49 років після субтотальної резекції щитоподібної залози
з приводу токсичного зобу протягом доби погіршився стан: з’явилися відчуття
страху, серцебиття, задишка, пітливість, пронос. Температура тіла 38,9°C.
Тони серця приглушені, ЧСС 156 за хв., АТ 90/45 мм рт.ст. Які лікувальні
заходи їй показані?
6) Хвора 43 рокiв на другу добу пiсля тиреоїдектомії з приводу хвороби
Грейвса з дифузним зобом I cт. (ВООЗ) відчула біль в ділянці серця, а також
болючі посмикування лицевих м’язів. На ЕКГ визначається подовження
інтервалу QT. Який попередній діагноз?
58
Тема 5. Захворювання щитоподібної залози. Частина 2. Гіпотиреоз:
етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування.
Самостійне вивчення: йододефіцитні стани. Вузлові форми зобу. Рак
щитовидної залози.
1) Хворий, 25 років. Протягом 3,5 років скаржиться на мерзлякуватість, апатію,
сонливість, зниження апетиту, закрепи, імпотенцію, зниження тембру голосу.
Об'єктивно: зріст - 174 см, маса тіла - 78 кг. Пастозність обличчя та гомілок.
Шкіра бліда з жовтуватим відтінком, холодна, суха. Зріджений ріст волосся на
голові та тулубі. Адинамічний. Щитоподібна залоза не пальпується. Пульс - 56
за хв. AT 100/50 мм рт. ст. Тони серця послаблені. Гормональне обстеження:
Т4в. - 0,54 нмоль/л (референтні значення 0,61-1,47 нмоль/л), Т3в. - 1,2 нмоль/л
(референтні значення 2,3 - 4,2 нмоль/л), ТТГ - 25,6 мкОд/мл. Рівень
антитиреоїдних антитіл не змінений. Попередній діагноз?
2) Хвора, 44 роки. Скарги на слабкість, періодичні болі в ділянці серця,
серцебиття, відчуття стискання в ділянці шиї, дратівливість. Хворіє 2 роки.
Лікувалась у кардіолога без ефекту. Об'єктивно: зріст 166 см, маса 70 кг.
Шкіра звичайного кольору, волога. Щитоподібна залоза дифузно збільшена до
II ступеня, ущільнено-еластичної консистенції, з гладкою поверхнею, рухлива.
Пульс 96 за хв. AT 140/70 мм рт. ст. Тони серця послаблені, систолічний шум
над верхівкою. Дихання везикулярне. Пальпація органів черевної порожнини
без патології. Додатково: поглинання J123 щитоподібною залозою через 2 год
16,5%, через 4 год — 25,7%, через 24 год — 34,3%. Сканограма щитовидної
залози: контури чіткі, штриховка густа, нерівномірна, форма підковоподібна.
УЗД: часті ультразвукові коливання, чергування акустично дрібних ущільнень
тиреоїдної тканини з зонами акустично м'якої тканини. Який патогенез
захворювання?
3) Хвора, 28 рокiв, жителька гірської місцевості, скаржиться на потовщення
шиї в нижній її частині впродовж 4 рокiв, поступове зростання маси тіла,
59
появу сонливості, закрепів, погіршення пам'яті, порушення менструального
циклу. Об’єктивно: ЧСС 58 за хв., АТ 110/70 мм рт.ст., шкіра прохолодна,
пастозність обличчя. Щитовидна залоза дифузно збільшена, в лівій частці
невеликий вузол. Яке дослідження необхідне для уточнення функціонального
стану щитовидної залози?
4) Хворому віком 66 років проведено тиреоїдектомію з приводу
багатовузлового токсичного зобу. Яка терапія повинна бути призначена
хворому?
5) Жінка 35 років, скаржиться на дратівливість, схуднення при збереженому
апетиті, серцебиття, перебої в роботі серця. При пальпації щитоподібної
залози в правій частці визначається безболісне утворення розміром 1 x 1,5 см,
яке при ковтанні зміщується разом з щитоподібною залозою. Артеріальний
тиск - 140/80 мм рт.ст., пульс - 98/хв. Позитивний симптом Грефе. Який
попередній діагноз? Які обстеження необхідно провести для підтвердження
діагнозу?
6) Хвора, 45 років, протягом року відзначає на передній поверхні шиї
пухлиноподiбне утворення. Останні два місяці пухлина швидко збільшується,
з’явились перешкоди при ковтанні, під час розмови, відчуття тиску пухлиною.
Об’єктивно: шкіра звичайної вологості, АТ 120/80 мм рт. ст., пульс 80 за хв. В
правій частці щитоподібної залози визначається вузол 3,0 х 3,5 см, щільний,
горбистий, не зміщується під час ковтання, «холодний» при сцинтиграфiї з J123.
Попередній діагноз?
Тема 6. Захворювання надниркових залоз (хронічна та гостра

недостатність надниркових залоз): етіологія, патогенез, клініка,
діагностика, профілактика, лікування. Пухлини надниркових залоз:
60
класифікація. Синдром Іценка-Кушінга (кортикостерома,
глюкостерома): клініка, діагностика, лікування.
Самостійне вивчення: диференційний діагноз пухлин надниркових залоз.
Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи. Ожиріння.
1) Чоловік, 56 років, ушпіталений зі скаргами на зростання загальної
слабкості за останні кілька місяців, періодичні болі у животі, нудоту, на
гіперпігментацію шкірних складок та шкіри кистей рук. З анамнезу: пацієнт
хворіє на туберкульоз. Об'єктивно: артеріальний тиск 85/50 мм рт.ст., пульс 96
за хв. Дослідження крові: анемія 1 ступеня, лейкоцити 3,8×109/л, нейтропенія,
лімфоцитоз, натрій 125 ммоль/л, хлориди 74 ммоль/л, калій 5,7 ммоль/л,
глюкоза 3,5 ммоль/л. Яке дослідження необхідне для уточнення діагнозу?
2) Хвора, 25 років, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, головний
біль, болі в спині та попереку, порушення менструального циклу. При огляді:
відкладення жиру переважно в ділянці обличчя, шиї, верхньої половини
тулуба та живота. Обличчя місяцеподібне, шкіра тонка, атрофічна з багряно -
червоними смугами на шкірі живота, молочних залоз, стегон. Гірсутизм.
Великий дексаметазоновий тест негативний. Який діагноз у хворої?
3) Хворий віком 32 роки госпіталізований зі скаргами на значну загальну
слабкiсть, болi в животi, нудоту, блювання, запаморочення, виражене
схуднення. Хворіє протягом 6 місяців, значне погіршення - останні 3 дні.
Об’єктивно: шкiра кольору iнтенсивної засмаги. Пульс 100 ударів за хв.,
слабкого наповнення, АТ 70/30 мм рт.ст. Глікемія 3,0 ммоль/л. Першочергові
заходи для лiкування даного стану?
4) Хвора 48 років госпіталізована зі скаргами на підвищення артеріального
тиску до 180/90 мм рт.ст., головний біль, оніміння та слабкість в кінцівках,
часте сечовипускання. Рівень калію сироватки крові 2,5 ммоль/л, рівень
61
натрію сироватки крові 160,0 ммоль/л. КТ виявила об’ємне утворення правого
наднирника 1,0 x 2,0 см в діаметрі. Який діагноз у хворої?
5) У жiнки 38 рокiв нападоподiбно пiдвищується артерiальний тиск до
240/120 мм рт.ст., при цьому спостерiгаються нудота, блювання, тахiкардiя,
пiдвищене потовидiлення, виявляється гiперглiкемiя. Пiсля нападу рясне
видiлення сечi. Пiд час сонографiї нирок виявлено додаткове утворення, що
прилягає до верхнього полюсу правої нирки, можливо, вiдноситься до
наднирника. Який лабораторний тест допоможе уточнити дiагноз?
6) До хворої Т. в реанімаційне відділення запрошено ендокринолога. З
анамнезу відомо, що 3 місяці тому народила доношену дитину. В
післяпологовому періоді була сильна кровотеча. Надалі турбували виражена
слабкість, в'ялість. Лактації немає. Наростали нудота та блювання, з'явились
профузні проноси. Госпіталізована в гастроентерологічне відділення,
наростаюча слабкість та гіповолемія потребували переведення в реанімаційне
відділення. При огляді бліда, трохи жовтувата, шкіра набрякла, суха, холодна.
Мова в’яла, язик збільшений. AT 60/40 мм рт. ст. ЧСС 58 уд за хв. Визначте
попередній діагноз.
7) Хвора 30 рокiв скаржиться на відсутність менструацій впродовж року,
витікання молока з сосків при натисканні, випадіння бічних полів зору. На
МРТ головного мозку збільшені розмірі гіпофіза Яка найбільш ймовірна
причина такого стану?
8) У дівчинки 15 років надлишок маси тіла становить 30%, набирати вагу
почала з 4-х років. Батько та мати хворої мають ожиріння. Зріст і статевий
розвиток відповідають віковим нормам. Апетит надмірний. Артеріальний тиск
- 120/80 мм рт.ст. Розподіл підшкірно-жирової клітковини рівномірний, стриї
відсутні. Який попередній діагноз?
9) У дівчинии 20 років надлишок маси тіла становить 30%, набирати вагу
почала з 8 років. Сімейний анамнез обтяжений по ожирінню. Зріст і статевий
62
розвиток відповідають віковим нормам. Апетит надмірний. Скарги на
періодичний головний біль. АТ 120/80 мм рт.ст. Розподіл підшкірно-жирової
клітковини рівномірний, стриї відсутні, юнацькі вугри на шкірі обличчя.
Вкажіть форму ожиріння.
Підсумковий тестовий контроль

Підготовка згідно з базою тестів КРОК2 на сайті кафедри та на сайті ДДМУ.
63
Додаток 3.
ПЕРЕЛІК КЛІНІЧНИХ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ СИНДРОМІВ
В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.
I. Синдроми, асоційовані з основними ендокринними

захворюваннями:
1. Синдром хронічної гіперглікемії.

2. Синдром порушення свідомості / коми
3. Синдром зобу (уточнити варіант)
4. Синдром інших структурних порушень залози (атрофії, гіпотрофії,
гіперплазії, гіпертрофії, ектопії, наявності вузла)
5. Синдром місцевого запального процесу в ендокринній залозі:
інфекційного, автоімунного (уточнити характер та гостроту процесу, можливий
зв'язок із структурним порушенням)
6. Синдром пухлини (уточнити локалізацію та характер пухлини, за
можливістю)
7. Синдром дефіциту продукції або дії гормону (уточнити варіант за
топікою, етіопатогенезом, проявами та за об’ємом ураження):
 Синдром гіпотиреозу
 Синдром гіпокортицизму, в т.ч. у стані декомпенсації або гострої
недостатності кори наднирникових залоз
 Синдром гіпопітуітаризму (синдром гіпопродукції тропних гормонів
аденогіпофізу)
 Синдром дефіциту секреції або дії антидіуретичного гормону (АДГ)
 Синдром гіпогонадизму
 Синдром гіпопродукції або зниження дії СТГ
 Синдром гіпопаратиреозу
64
8. Синдром підвищеної продукції або дії гормону (уточнити варіант за
топікою, етіопатогенезом, проявами та за об’ємом ураження):
 Синдром гіпертиреозу / тиреотоксикозу
 Синдром хронічного гіперкортицизму
 Синдром гіперкатехоламінемії
 Синдром альдостеронізму
 Синдром неадекватної секреції АДГ
 Синдром гіперпролактинемії
 Синдром гіперпродукції СТГ
 Синдром гіперпаратиреозу
9. Синдром вторинної (або первинної) артеріальної гіпертензії
10. Синдром йодного дефіциту
II. Синдроми, асоційовані з ускладненнями основного захворювання

або з супутніми захворюваннями:
1. Синдром діабетичної ретинопатії
2. Синдром діабетичної нефропатії
3. Синдром діабетичної гепатопатії
4. Синдром діабетичної мікроангіопатії нижніх кінцівок
5. Синдром діабетичної макроангіопатії нижніх кінцівок
6. Синдром діабетичної дермопатії
7. Синдром діабетичної полінейропатії нижніх/верхніх кінцівок (уточнити
варіант)
8. Синдром діабетичної стопи (уточнити варіант)
9. Синдром ураження центральної нервової системи (психоневрологічний
синдром, синдром енцефалопатії)
10. Синдром дисліпідемії
65
11. Синдром порушення маси тіла (може бути самостійним або частиною
обмінно-ендокринного синдрому залежно від клінічної ситуації):
- Синдром зайвої ваги або синдром ожиріння (уточнити ступінь, тип);
- Синдром дефіциту маси тіла
12. Синдром декомпенсації цукрового діабету
13. Синдром гіпоглікемії
14. Синдром адренергічний
15. Синдром нейроглікопенії
16. Синдром кетоацидозу (синдром кетозу та синдром ацидозу)
17. Синдром гіперосмолярності
18. Синдром дегідратації
19. Синдром кардіоваскулярний (уточнити прояви)
20. Синдром електролітних порушень
21. Синдром дисфункції шлунково-кишкового тракту / гастроентеропатії
(уточнити варіант за етіопатогенезом та проявами)
22. Псевдоабдомінальний синдром /- абдомінальний синдром
23. Синдром порушень коагуляції (синдром дисемінованого
внутрішньосудинного згортання крові (ДВС-синдром), тромбоемболічний)
24. Синдром лактатацидозу (синдром ацидозу та синдром накопичення
молочної кислоти)
25. Синдром гострої судинної або серцевої недостатності
26. Синдром гострої ниркової недостатності (гострого пошкодження нирок)
27. Набряковий синдром
28. Синдром дисметаболічної кардіоміопатії (уточнити варіант за
етіопатогенезом)
29. Синдром тиреотоксичного серця
30. Гепато-біліарний синдром, в т.ч. синдром тиреотоксичної гепатопатії
31. Синдром гіперметаболічний (катаболічний синдром)
66
32. Синдром дерматологічний або синдром ектодермальних порушень
(уточнити варіант за етіопатогенезом та клінічними проявами)
33. Синдром міопатії (уточнити варіант за етіопатогенезом)
34. Синдром офтальмопатії (автоімунної або тиреотоксичної)
35. Синдром вегетативної дисфункції
36. Синдром анемічний
37. Синдром порушень фізичного та/або психічного розвитку (у дітей та
підлітків)
38. Синдром гіпотиреоїдної кардіоміопатії
39. Синдром артропатії
40. Синдром мікседематозний
41. Синдром регіональної лімфаденопатії
42. Синдром меланодермії
43. Синдром астено-адинамічний
44. Гематологічний синдром
45. Синдром матронізму
46. Синдром вторинного імунодефіциту
47. Синдром остеопорозу або остеопенії
48. Синдром статевих порушень або гетеросексуальний синдром (уточнити
варіант за етіопатогенезом та проявами)
49. Синдром вірильний
50. Синдром астенічний або астено-невротичний
51. Синдром депресивний
52. Синдром гіпокаліемічний
53. Синдром калійпенічної нефропатії
54. Синдром нейро-м’язовий
55. Синдром хіазмальний
56. Синдром внутрішньочерепної гіпертензії
67
57. Синдром нейроретинопатії
58. Синдром акромегалії
59. Синдром спланхномегалії
60. Синдром порушень фосфорно-кальцієвого обміну (уточнити варіант за
етіопатогенезом та проявами)
61. Синдром нанізму
62. Синдром поліурії-полідипсії
63. Синдром гіперосмолярності крові/гіпоосмолярності сечі
64. Судомний синдром
65. Синдром гіпокальціемії
66. Синдром гіперкальціемії
Синдроми з другої частини переліку можуть бути як самостійними, так і

складовими великих синдромів, що містяться у частині І даного переліку.
Більшість синдромів з частини ІІ розташовано відносно до порядку вивчення
тем модуля, проте деякі синдроми можуть зустрічатись при різних
захворюваннях ендокринної системи з різним обґрунтуванням відповідно до
конкретного захворювання.
Також потрібно окремо надати характеристику порушенням продукції
гормонів та їх метаболітів за результатами лабораторного дослідження,
уточнивши варіант порушень (наприклад: «лабораторні ознаки вторинного
гіпотиреозу»)
68
Додаток 4.
ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ ЗАХВОРЮВАНЬ
ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
Приклад формулювання діагнозу при цукровому діабеті:
Основний діагноз: Цукровий діабет 1 типу (2 типу; вторинний (вказати

причину); гестаційний), середнього (легкого, тяжкого) ступеня, фаза
компенсації (субкомпенсації, декомпенсації).
Ускладнення основного захворювання: Діабетична ретинопатія, I стадія
(непроліферативна). Неалкогольна жирова хвороба печінки. Діабетична
мікроангіопатія нижніх кінцівок, ІІ стадія, ішемія 2 ступеня. Діабетична
полінейропатія нижніх кінцівок, клінічна стадія. Хронічна хвороба нирок, 2
стадія. Симптоматична артеріальна гіпертензія, II стадія, 2 ступінь, ризик 3.
Гіпертензивне серце. СН 0 ст.
Супутні захворювання: Ожиріння (ступінь; тип за етіологією та
розподілом жирової тканини).
Приклади формулювання діагнозу

при захворюваннях щитоподібної залози:
1. Основний діагноз: Дифузний ендемічний зоб ІІ ст. Еутиреоз.

Ускладнення: немає.
Супутні захворювання: немає.
2. Основний діагноз: Післяопераційний первинний гіпотиреоз, середнього
ступеня тяжкості, стадія декомпенсації.
Ускладнення: гіпотиреоїдна кардіоміопатія, передсердна екстрасистолія.
Хронічна серцева недостатність ІІ-А стадії, 2 функціональний клас за NYHA з
69
діастолічною дисфункцією. Вторинна дисліпідемія. Енцефалопатія. Міопатія.
Залізодефіцитна анемія 1 ступеня. Ожиріння 1 ступеня.
Супутні захворювання: Хронічний панкреатит, поза загостренням.
3. Основний діагноз: Хвороба Грейвса. Дифузний зоб 2 ступеня за ВООЗ.
Тиреотоксикоз, тяжка форма, стадія декомпенсації.
Ускладнення: Тиреотоксична кардіоміопатія (тиреотоксичне серце),
фібриляція передсердь, персистуюча форма, СН ІІ-А, зі збереженою
систолічною функцією, 3 функціональний клас за NYHA. Вторинна артеріальна
гіпертензія ІІ стадія, 2 ступінь, гіпертензивне серце, ризик дуже високий.
Тиреотоксична енцефалопатія. Тиреотоксична проксимальна міопатія.
Тиреотоксична офтальмопатія.
4. Основне захворювання: Хронічний автоімунний тиреоїдит,
гіпертрофічна форма, дифузно-вузловий зоб ІІ ступеня за ВООЗ, вузол лівої
долі. Гіпотиреоз легкого ступеня, декомпенсація.
Ускладнення: Автоімунна офтальмопатія. Енцефалопатія. Ожиріння 1 ступеня.
Супутні захворювання: Гіпертонічна хвороба, І стадія 2 ступінь, ризик
помірний.
Приклади формулювання діагнозу
при захворюваннях надниркових залоз:
1. Основне захворювання: Аденома кори лівого наднирника

(глюкостерома). Первинний гіперкортицизм (синдром Іценка-Кушинга),
середнього ступеня тяжкості.
Ускладнення: Стероїдна кадіопатія, СН 0 стадія. Вторинна артеріальна
гіпертензія, І стадія, 2 ступінь, ризик високий. Диспластичне ожиріння 1
ступеня. Системний остеопороз. Порушення толерантності до вуглеводів.
70
2. Основне захворювання: Аденома кори правого наднирника
(альдостерома). Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна).
Ускладнення: Вторинна артеріальна гіпертензія, ІІ стадія, 2 ступінь,
гіпертензивна ретинопатія, ризик високий. Калійпенічна нефропатія, ХПН 0
стадія.
3. Основне захворювання: Хронічна первинна недостатність кори
надниркових залоз (хвороба Аддісона), середньої тяжкості форма, стадія
декомпенсації.
Ускладнення: Дисметаболічна кардіопатія, СН 0 стадія. Нормохромна анемія 1
ступеня. Антено-адинамічний синдром.
Супутні захворювання: хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит,
загострення.
4. Основне захворювання: Хронічна первинна недостатність кори
надниркових залоз (хвороба Аддісона), тяжка форма, стадія декомпенсації.
Аддісонічна криза.
Ускладнення: Гостра судинна недостатність. Зневоднення 1 ступеня. Гостра
енцефалопатія.
71
Додаток 5.
ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ :
Тема 1. Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні прояви цукрового
діабету. Діагностика. цукрового діабету:
Раміприл, лізиноприл, эналаприл, периндоприл - таблетки
Валсартан, олмесартан, кандесартан, телмисартан - таблетки
Розувастатин - таблетки
Аторвастатин - таблетки
Симвастатин – таблетки
Аспірин-кардіо - таблетки
Індапамид (Арифон, Індопрес) - таблетки
Хлорталідон – таблетки
Гідрохлортиазид – таблетки
Торасемид – таблетки, ампули
Фуросемид - таблетки, ампули
Спіронолактон – таблетки
Ентеросорбент Сорбекс – капсули
Тема 2. Клінічні прояви, діагностика та лікування хронічних ускладнень

цукрового діабету:
Альфа-ліпоєва кислота (Тіоктацід, Діаліпон, Діаліпон-турбо, Берлітіон,
Еспаліпон, Тіогама, Тіогама-турбо) - ампули та флакони
Комплекс вітамінів групи В (Мільгама, Вітаксон, Нейровитан) - таблетки та
ампули
Габапентин (Медитал) - таблетки
Актовегін - таблетки та ампули
Клопідогрел (Плавикс) - таблетки
72
Кардіомагніл, аспірин-кардіо - таблетки
Аторвастатин – таблетки
Тема 3. Гострі ускладнення цукрового діабету. Надання невідкладної

допомоги при коматозних станах при цукровому діабеті:
Інсуліни - див. тему 4.
Тіосульфат натрію - ампули
Гепарин – флакони
Еноксапарин - флакони
Розчин натрію гідрокарбонату 4% - флакони
Розчин глюкози 40% - ампули
Розчин глюкози 5%, 10% - флакони
Адреналін - ампули
Глюкагон (ГлюкаГен Гипо-Кіт) - флакони
Преднізолон - ампули
Дексаметазон - ампули
Розчин калію хлориду 4%, 7,5% - ампули
Ксилат - флакони
Розчин натрію хлориду 0,45%, 0,9% - флакони
Тема 4. Принципи лікування цукрового діабету 1 та 2 типів:

Метформін (Глюкофаж, Сіофор, Діаформін, Метафора, Метфогама) - таблетки
Метформін пролонгованої дії (Глюкофаж XR, Діаформін SR, Метамін SR) -
таблетки
Піоглітазон (Глютазон) - таблетки
Репаглінід (Новонорм) – таблетки
73
Воглібоза (Воксид) – таблетки
Гліквідон (Глюренорм) – таблетки
Гліклазид пролонгованої дії (Діабетон MR, Діаглізид MR) – таблетки
Глімепірид (Амарил, Олтар, Діапірид, Глимакс) – таблетки
Метформін + Глібенкламід (Глібомет, Глюкованс) – таблетки
Метформін + Глімепірид (Дуглимакс) – таблетки
Саксагліптін (Онгліза) - таблетки
Сітагліптін (Янувія) – таблетки
Вілдагліптин (Айгліп, Гліптар) – таблетки
Метформін + Саксагліптін (Комбогліза XR) – таблетки
Метформін + Ситагліптін (Янумет) – таблетки
Ліраглутид (Віктоза) – картриджі з шприц-ручкою
Дапагліфлозін (Форксіга) – таблетки
Емпагліфлозін (Джардінс) – таблетки
Метформін + Дапагліфлозін (Ксігдуо Пролонг) – таблетки
Метформін + Емпагліфлозін (Сінджарді) – таблетки
Інсуліни людські генно-інженерні короткої дії (Актрапид НМ, Інсуман Рапід,
Фармасулін Н, Хумодар Р, Генсулін Р, Хумулін R (регуляр) – картриджі та
флакони
Інсуліни людські генно-інженерні середньої тривалості дії (Протафан НМ,
Інсуман Базал, Фармасулін НNP, Хумодар Б, Генсулін N, Хумулин NPH) –
картриджі та флакони
Інсуліни людські генно-інженерні комбіновані (фіксовані, двофазні) (Інсуман
Комб 15/85, 25/75, 30/70, 50/50, Фармасулін Н 30/70, Хумодар К 25, Генсулін М
30 М 50, Хумулін М3 (30/70), Мікстард 30 НМ, НМ 50) – картриджі і флакони
Аналоги інсулінів:
Інсулін глюлізін (Епайдра) – картриджі
Інсулін аспарт (Новорапід) – картриджі
74
Інсулін лізпро (Хумалог) – картриджі
Інсулін гларгін (Лантус, Айлар) - флакони та картриджі
Інсулін гларгін 300 (Тожео) – картриджі в одноразових шприць-ручках
Інсулін деглюдек (Тресіба) – картриджі в одноразових шприць-ручках
Інсулін Детемир (Левемір) – флакони та картриджі
Аналоги інсулінів в комбінації :
Інсулін гларгін +Ліксісенатід (Соліква) – картриджі в одноразових шприць-
ручках
Інсулін деглюдек + Ліраглутід (Ксалтофай) – картриджі в одноразових шприць-
ручках
Тема 5. Лікування захворювань щитоподібної залози:

Тіамазол (Мерказоліл, Тирозол) - таблетки
Карбімазол (Еспа-карб) - таблетки
Пропранолол (Анаприлін, обзидан) - таблетки і ампули
Бісопролол (Конкор) - таблетки
Розчин Люголя - флакони
Розчин натрію йодиду 10% - ампули
Левотироксин (L-тироксин, Еутирокс) - таблетки
Препарати заліза (Сорбифер, Актиферин) - таблетки
Пірацетам (Ноотріпіл) - таблетки і ампули
Комплекс вітамінів групи В (Мільгама, Вітаксон, Нейровитан) - таблетки і
ампули
Аевіт - капсули
Калій йодид (Йодомарин 100, Йодомарин 200, Йосен) - таблетки
Селен (Селен-актив, Цефасель, Йосен) – таблетки
75
Аторвастатин - таблетки
Індапамид (Арифон, Індопрес) - таблетки
Хлорталідон – таблетки
Гідрохлортиазид – таблетки
Торасемид – таблетки, ампули
Фуросемид - таблетки, ампули
Спіронолактон - таблетки
Тема 6. Лікування патології надниркових залоз:

Преднізолон – таблетки та ампули
Кортизон - таблетки
Гідрокортизон (Кортеф) - таблетки
Дексаметазон - ампули і таблетки
Аскорбінова кислота - таблетки і ампули
Флудрокортизон (кортінефф) - таблетки
Гідрокортизону ацетат - ампули
Хлодитан (Мітотан) - таблетки
Спіронолактон (Верошпирон) – таблетки
Еплеренон (Еплетор) – таблетки
Фентоламин (Регітін, Дібазін) – ампули, таблетки
Троподіфен гідрохлорид (Тропафен) – ампули
Празозин – таблетки
Додатково:
Лікування порушень обміну вітаміну Д та захворювань паращитоподібних
залоз:
76
Препарати кальцію і вітаміну Д3 (Кальцій Д3 Нікомед форте, Кальцемін адванс)
- таблетки
Вітамін Д3 (Аквадетрим) - краплі оральні
Вітамін Д3 (Декрістол, Олідетрим) - капсули
Дегідротахістерол (Тахістін, АТ-10) - краплі оральні
Альфакальцидол (Альфа Д3 Тева) - таблетки
Розчин кальцію хлориду 10% - ампули
Розчин кальцію глюконату 10% - ампули
Золендронова кислота (Акласта, Блазтер, Метакос) - флакони
Алендронова кислота (Алендрос) - таблетки
Ібандронова кислота (Бонвіва) – таблетки
Лікування захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи, ожиріння:
Сандостатин (Октреотид) - ампули
Пегвісомант (СОМАВЕРТ)- порошок ліофілізований для приготування розчину
для ін'єкцій, у флаконах
Бромкриптин (Парлодел) - таблетки
Каберголін (Достинекс, Алактин) - таблетки
Хлодитан (Мітотан) - таблетки
Десмопресин (Уропрес, Мінірин) - назальний спрей, назальні краплі, таблетки
Преднізолон - таблетки і ампули
Кортизон - таблетки
Гідрокортизон (Кортеф) – таблетки
Гідрокортизону сукцинат або ацетат - ампули
Флудрокортизон (Кортінефф) - таблетки
Гуарем - мікрогранули
Орлістат (Ксенікал) – капсули
Ліраглютід (Саксенда) – картриджі в одноразових шприць-ручках
77
Додаток 6.
АЛГОРИТМ ТА ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ
КЛІНІЧНОЇ СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ
1. Синдромокомплекс - виділення, складання і опис ведучого синдрому, який
пов'язаний з основним захворюванням, синдромів, асоційованих з
ускладненнями основного захворювання і синдромів, що відносяться до
супутніх захворювань. Кожен синдром складається з наступних складових:
клінічна частина (симптоми, які відносяться тільки до даного синдрому за
даними скарг, анамнезу захворювання, результатів об'єктивних методів
дослідження) і додаткова частина (результати лабораторних, інструментальних
методів дослідження, висновки консультацій фахівців, які пояснюють виявлені
клінічні зміни і доводять наявність даного синдрому).
2. Попередній діагноз (відповідно до класифікації) - на підставі встановлених
синдромів назвати діагнози захворювань, що, ймовірно, мають місце у хворого
та потребують уточнення.
3. Диференціальний діагноз відповідно до методики проводиться за основним
клінічним або клініко-лабораторним синдромом із зазначенням двох-чотирьох
нозологій для порівняння. Необхідно привести також головні відмінності
порівнюваних стані, а потім висновок. У разі невідкладного стану – можливе
виділення двох основних синдромів, асоційованих з ургентним станом
(наприклад, синдром коми при важкому діабетичному кетоацидозі (синдром)
або гіпоглікемії (синдром).
4. План додаткового обстеження (загальноклінічні та специфічні методи
досліджень, консультації профільних фахівців).
5. Клінічний діагноз (відповідно до класифікації) відповідно до рубрик:
основне захворювання; ускладнення основного захворювання; супутні хвороби.
78
6. Принципи лікування (цілі, основні методи лікування, групи препаратів,
дози препаратів, схеми лікування, показання, протипоказання, побічні дії,
контроль лікування).
Принципи лікування надати лаконічно: напрям або мета лікування, назва
препарату, доза, спосіб, кратність призначення!
ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ МОДУЛЬНОЇ ЗАДАЧІ

До ендокринолога звернулась жінка, 42 років, зі скаргами на головний біль,
епізоди запаморочення, підвищену пітливість, звуження полів зору, швидку
стомлюваність, зміну зовнішності (зміна та огрубіння рис обличчя, збільшення
в розмірах нижньої частини шиї), сухість у роті, прискорене сечовипускання до
8 разів на добу, деформацію колінних суглобів, болі в суглобах ниючого
характеру, збільшення в розмірах кистей та стоп, відсутність менструацій, біль
у правому підребер'ї, стабільне підвищення артеріального тиску до 160-180/90-
100 мм рт. ст.
З анамнезу: перераховані вище скарги з'явилися близько 3 років тому. За цей
час збільшились розміри взуття на 2 одиниці, кілець - на 2 розміри. До лікаря за
допомогою не зверталась, не лікувалась. Оральні контрацептиви не приймає.
Об'єктивно: загальний стан середнього ступеня тяжкості. Зріст 172 см, маса
тіла 70 кг. ІМТ 23,7 кг/м2. Шкірні покриви звичайного кольору, сухі. При
зіставленні із зовнішністю раніше по фотографіях паспорта відзначається зміна
зовнішності: збільшення та деформація рис обличчя. Відзначається збільшення
надбрівних дуг, виличних кісток, нижньої щелепи, потовщення пальців кистей
та стоп, а також прогнатизм (зміна прикусу) і діастема (розбіжність міжзубних
проміжків). Гіпертрофія м'яких тканин носа, губ, вух. Череп нерівномірно
збільшений. Колінні суглоби деформовані та болісні при пальпації. Мають
місце прозорі виділення з молочних залоз при пальпації. При огляді шия в
нижній частині потовщена, симптом «ковтка» позитивний, щитовидна залоз
79
збільшена (2 ступінь за ВООЗ), при пальпації щитовидна залоза дифузно
збільшена в об'ємі, м'яка, безболісна, додаткові утворення не визначаються. ЧД
16 за хв. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук. При аускультації - в
легенях дихання везикулярне, додаткові дихальні шуми не вислуховуються.
Область серця при огляді не змінена. При перкусії межі відносної тупості серця:
права на 1,5 см назовні від правого краю грудини в IV міжребер'ї, верхня по
верхньому краю II ребра, ліва на 2 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії
в V міжребер'ї. При аускультації серця ритм правильний, тони приглушені,
акцент 2 тону над аортою. ЧСС=пульс - 84 удари за хв. АТ 170/100 мм рт. ст.
Язик сухий, збільшений, на ньому видно відбитки зубів. Живіт при пальпації
м'який, помірно болючий в правому підребер'ї, печінка виступає на 3 см з-під
краю реберної дуги. Область нирок без видимих змін. Симптом Пастернацького
негативний. Діурез до 2,5 л на добу.
ДАНІ ДОДАТКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ
Загальний аналіз крові: Нв 145 г/л, еритроцити 3,8х1012/л, лейкоцити 5,1х109/л,
паличкоядерні 3%, сегментоядерні 67%, еозинофіли 0%, лімфоцити 28%,
моноцити 2%, ШОЕ 5 мм/год.
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність 1,014, білок не
визначається, глюкозурія 20 г/л, ацетонурія негативна, еритроцити 0-1 в полі
зору, лейкоцити 1-3 в полі зору.
Добова втрата білка: 15 мг на добу.
Глікозильований гемоглобін: 8,4%.
ОГТТ (плазма венозної крові) з визначенням рівня гормону росту (СТГ) кожні
30 хвилин: глікемія натще 8,6 ммоль/л, через 2 години після прийому 75 г
глюкози - 11,4 ммоль/л; СТГ базальний 65,9 нг/мл (норма для жінок менше 8
нг/мл), мінімальне зниження під час тесту - 56,4 нг/мл (норма - зменшення рівня
СТГ нижче 1 нг/мл).
80
Рівень соматомедину С (інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1)): 487 нг/мл
(норма за віком 43 - 209 нг/мл).
Глікемічний профіль: 6:00 - 9,2 ммоль/л; 13:00 - 10,4 ммоль/л; 18:00 - 11,7
ммоль/л.
Біохімічний аналіз крові: АЛТ 50 Од/л, АСТ 48 Од/л, загальний білірубін - 18,7
мкмоль/л, креатинін 90 мкмоль/л, ШКФ (CKD-EPI) - 92 мл/хв./1,73 м2,
загальний холестерин 4,5 ммоль/л, Ліпопротеїди низької щільності 2,15
ммоль/л, Ліпопротеїди високої щільності 1,3 ммоль/л, тригліцериди 1,7 ммоль/л.
ЕКГ - ритм синусовий, правильний, електрична вісь серця відхилена вліво. ЧСС
84 уд. / хв. Гіпертрофія обох шлуночків.
Гормональні дослідження: ТТГ 1,5 мОд/л (норма 0,4-4,0 мОд/л), вільний Т4в.
17,6 пмоль/л (норма 11,5-22,7 пмоль/л), пролактин - 1338 мОд/л (норма 109-557
мОд/л).
УЗД щитовидної залози: сумарний об'єм 28 см3. Щитовидна залоза дифузно
збільшена в розмірах за рахунок обох часток, структура однорідна, додаткових
утворень не виявлено.
УЗД органів черевної порожнини: ознаки гепатомегалії.
УЗД органів молочних залоз: в межах вікової норми.
Ехокардіографія: ознаки кардіомегалії без зниження скорочувальної функції
лівого шлуночка.
Рентгенограма черепа: збільшення турецького сідла.
Рентгенограма колінних суглобів: збільшення розмірів і деформація обох
колінних суглобів.
МРТ гіпофіза: турецьке сідло: розташування, розміри і форма - в межах норми;
гіпофіз - розміри та розташування звичайні, визначається зміна інтенсивності
сигналу в лівій половині аденогіпофиза за рахунок ділянки зниженої
інтенсивності діаметром до 12 мм. Аденогіпофіз дифузно збільшений.
Висновок: ознаки аденоми гіпофіза, внутрішньочерепна гіпертензія.
81
Консультація невропатолога: внутрішньочерепна гіпертензія. Аденома гіпофіза.
Консультація офтальмолога: випадання латеральних полів зору обох очей,
гіпертонічна ангіопатія сітківки.
СИНДРОМИ
1. Синдром пухлинного росту гіпофізу з ознаками компресії (скарги на
головний біль, звуження полів зору, додаткові методи дослідження:
рентгенограма черепа: збільшення турецького сідла; МРТ гіпофіза: зміна
інтенсивності сигналу в лівій половині аденогіпофізу за рахунок ділянки
зниженої інтенсивності діаметром до 12 мм. Аденогіпофіз дифузно збільшений.
Висновок: ознаки аденоми гіпофіза).
В тому числі:
- Хіазмальний синдром - скарги на звуження полів зору, додаткові методи
дослідження - консультація офтальмолога: випадання латеральних полів зору
обох очей.
- Синдром внутрішньочерепної гіпертензії: скарги на головний біль,
швидку стомлюваність, запаморочення, МРТ гіпофіза: внутрішньочерепна
гіпертензія. Консультація невропатолога: внутрішньочерепна гіпертензія.
2. Синдром гіперпродукції СТГ, який включає:
- синдром акромегалії: скарги на зміну та огрубіння рис обличчя,
збільшення в розмірах кистей та стоп. З анамнезу: хворіє близько 3 років.
Об'єктивно: збільшення розміру взуття та кілець, при зіставленні із зовнішністю
по фотографіях паспорта - зміна зовнішності: збільшення та деформація рис
обличчя. Збільшення надбрівних дуг, виличних кісток, нижньої щелепи,
потовщення пальців кистей та стоп, прогнатизм, діастема. Гіпертрофія м'яких
тканин носа, губ, вух. Череп нерівномірно збільшений. Язик збільшений, з
відбитками зубів.
- синдром спланхномегалії, в тому числі:
82
а) синдром дифузного зобу: скарги на збільшення в розмірах нижньої частини
шиї, при огляді шия в нижній частині потовщена, симптом «ковтка»
позитивний, щитовидна залоза збільшена (2 ступінь за ВООЗ), пальпаторно
щитовидна залоза дифузно збільшена в об'ємі, м'яка, безболісна, без додаткових
утворень. УЗД щитовидної залози: сумарний обсяг 28 мл. Щитовидна залоза
дифузно збільшена в розмірах, без додаткових утворень.
б) синдром кардіомегалії: характерних скарг не пред'являє; об'єктивно:
розширення всіх меж серця. ЕКГ: гіпертрофія обох шлуночків. Ехокардіографія:
ознаки кардіомегалії.
в) синдром гепатомегалії: скарги на біль в правому підребер'ї, при огляді живіт
при пальпації помірно болючий в правому підребер'ї, печінка виступає на 3 см
з-під краю реберної дуги. УЗД органів черевної порожнини: ознаки
гепатомегалії.
г) синдром артропатії: скарги на деформацію колінних суглобів, артралгії,
збільшення в розмірах кистей і стоп, об'єктивно: болючість та деформація
колінних суглобів. Рентгенограма колінних суглобів: збільшення розмірів і
деформація обох колінних суглобів.
- Синдром гіперпролактинемії: скарги на відсутність менструацій.
Об'єктивно: виділення з молочних залоз при пальпації. Рівень пролактину у
крові 1338 мОд/л.
- Синдром хронічної гіперглікемії: скарги на сухість у роті, часте
сечовипускання. З анамнезу: хворіє близько 3 років. Об'єктивно: язик сухий.
Шкірні покриви сухі. Додаткове обстеження: ОГТТ (плазма венозної крові):
натще 8,6 ммоль/л, через 2 години після прийому глюкози - 11,4 ммоль/л.
Глікемічний профіль: 9,2-10,4-11,7 ммоль/л. НвА1с - 8,4%. Глюкозурія 20 г/л.
(Дані свідчать про декомпенсацію вперше виявленого цукрового діабету).
- Синдром вторинної артеріальної гіпертензії: скарги на головний біль,
запаморочення, стабільне підвищення артеріального тиску до 160-180/90-100
83
мм рт. ст. З анамнезу: хворіє близько 3 років, не лікувалась. Об'єктивно: при
перкусії розширення лівої межі відносної тупості серця, при аускультації серця
тони приглушені, акцент 2 тону над аортою. АТ 170/100 мм рт. ст. (2 ступінь).
ЕКГ електрична вісь серця відхилена вліво. Гіпертрофія лівого шлуночка.
Консультація офтальмолога: гіпертонічна ангіопатія.
- При гормональному обстеженні - підвищення рівнів СТГ до 65,9 нг/мл та
ІФР-1 до 487 нг/мл, відсутність зниження СТГ під час ОГТТ. (Доказ
гіперпродукції СТГ).
ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ: Аденома гіпофіза. Акромегалія.
Гіперпролактинемія. Вторинна кардіомегалія. Вторинна (симптоматична)
артеріальна гіпертензія, II стадія, 2 ступінь, ризик 3. Гіпертензивне серце
(ГЛШ). СН 0 ст. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Вторинна аменорея.
Вторинний цукровий діабет, вперше виявлений, декомпенсований. Вторинна
гепатомегалія. Вторинна артропатія. Дифузний зоб 2 ст. за ВООЗ, еутиреоз.
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА - за синдромом акромегалії
Акромегалію слід диференціювати від акромегалоїдних станів
(пахідермоперіостоз, хвороба Педжета, синдром Марі-Бамбергера), при яких
спостерігають подібні зовнішні прояви при нормальній концентрації СТГ і ІФР-
1 в крові та при відсутності пухлини гіпофіза. З огляду на характерні результати
лабораторних та візуалізаційних методів обстеження у пацієнтки можна
підтвердити наявність акромегалії в результаті макроаденоми аденогіпофіза.
Також можна диференціювати з гіпотиреозом, при которому також можуть
змінюватись (збільшуються) риси обличчя. Проте у пацієнтки рівні гормонів
Т4в. та ТТГ у межах норми.
До плану додаткового обстеження слід додати визначення рівнів
кальцію крові, гормонів крові (ФСГ, ЛГ, АКТГ, кортизол, естрадіол,
тестостерон), рентгенологічне дослідження грудної клітки, консультацію
84
гінеколога. Проводити пульсоксиметрію під час сну для своєчасного виявлення
порушень функції дихання.
КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ (відповідно до класифікації)
Основний: Макроаденома гіпофіза із соматотропно-пролактіновою активністю.
Синдром акромегалії. Синдром гіперпролактинемії. Синдром
внутрішньочерепної гіпертензії.
Ускладнення: Вторинна кардіомегалія. Вторинна (симптоматична) артеріальна
гіпертензія, II стадія, 2 ступінь, ризик 3. Гіпертензивне серце (ГЛШ). СН 0ст.
Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Вторинна аменорея. Вторинний цукровий
діабет, вперше виявлений, декомпенсований. Вторинна гепатомегалія. Вторинна
артропатія. Дифузний зоб 2 ст. за ВООЗ, еутиреоз.
ЛІКУВАННЯ
I. Нейрохірургічне лікування - транссфеноїдальне видалення аденоми гіпофіза
Показання:
- пухлина, що викликає неврологічну симптоматику, порушення зорових
функцій або є причиною ліквореї;
- при невеликих розмірах аденоми: виражені ендокринні порушення,
обумовлені об'ємним утворенням гіпофіза, а також неефективність попередніх
видів лікування;
- в певних ситуаціях: продовжений ріст або рецидив пухлини.
Радикальність проведеного оперативного втручання оцінюють за результатами
орального глюкозо-толерантного тесту.
Альтернативні методи лікування:
II. Медикаментозна терапія - альтернативний метод. Застосовують при
пролактиномі (агоністи дофаміну - каберголін (достинекс), бромкриптин), а
також при акромегалії в разі хорошої чутливості пухлини до проведеного
лікування (аналоги соматостатину (октреотид, ланреотид), агоністи дофаміну)
85
або неможливості хірургічного лікування за іншими причинами (внаслідок
тяжкості соматичного статусу, відмови хворого від операції та ін.).
Медикаментозне лікування може бути первинним варіантом терапії при
застосуванні найбільш сучасних препаратів (принципово новий препарат,
генно-інженерний аналог ендогенного гормону росту з 9 мутаціями, антагоніст
рецепторів СТГ - Пегвісомант, мультилігандний аналог соматостатину
Пасиреотид).
Основні схеми терапії:
- каберголін приймають всередину 1-2 рази на тиждень по 0,25-0,5 мг ввечері
під час їжі. При необхідності в подальшому збільшують дозу на 0,5 мг
щомісяця. Максимальна доза препарату не повинна перевищувати 4 мг в
тиждень (по 2 мг 2 рази на тиждень).
- Схема лікування октреотидом ЛАР - внутрішньом'язово 10 мг 1 раз в 4 тижні,
максимальна доза - 40 мг 1 раз на 4 тижні. Дозу аналогів соматостатину
необхідно підбирати індивідуально.
- ланреотид аутожель (Lanreotide Autogel). Залежно від чутливості препарат
застосовується у дозі 60-120 мг із частотою введення 1 раз на 28-56 днів.
- Пегвісомант. Препарат дозволяє попередити периферичні ефекти надлишку
СТГ на клітинному рівні, здатний коригувати різноманітні метаболічні
порушення. Дози препарату складають 10-40 мг на день підшкірно або 40 мг
внутрішньом'язово 2 рази на тиждень. Монотерапія пегвісомантом також
ефективна і безпечна, як і в комбінації з октреотидом ЛАР.
III. Променева терапія проводиться тільки в разі екстраселлярного зростання
пухлини, коли хірургічний ризик невиправдано високий (при високій
агресивності, продовженому зростанні або рецидиві пухлини. Застосовують
протонне опромінення або стереотаксичну радіохірургію.
Симптоматична терапія ускладнень (лікування вторинного цукрового
діабету, вторинної артеріальної гіпертензії та інших соматичних ускладнень).
86
Додаток 7.
КЛІНІЧНІ СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 1.
Жінка К., 65 років, скаржиться на збільшення маси тіла до 10 кг за
останні 2 роки, на періодичну сухість у роті та підвищення артеріального тиску
до 180/100 мм рт.ст., що супроводжується головним болем, запамороченням.
Анамнез захворювання: підвищення артеріального тиску спостерігається
протягом останніх 8 років, антигіпертензивне лікування не завжди приймається.
Вона веде сидячий спосіб життя. Мати хворої страждала на цукровий діабет 2-
го типу, артеріальну гіпертензію, перенесла інфаркт міокарда.
Об’єктивно: Гіперстенічний тип, зріст - 165 см, маса тіла - 120 кг,
окружність талії - 126 см, окружність стегон - 120 см. ЧД 16 за хвилину.
Перкуторно над легенями ясний легеневий звук. При аускультації легень
везикулярне дихання, додаткові дихальні шуми не вислуховуються. Область
серця при огляді не змінена. При перкусії межі відносної тупості серця: права -
по правому краю грудини в 4-му міжребер'ї, верхня - по верхньому краю III
ребра, ліва - на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії. При аускультації
серця ритм правильний, тони приглушені, акцент 2-го тону над аортою. ЧСС =
пульс 85 ударів за хвилину. АТ 164/96 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який,
помірно болючий в правому підребер'ї, печінка виступає на 1 см з-під краю
реберної дуги. Область нирок без візуальних змін. Симптом Пастернацького
негативний з обох сторін. Діурез 2,0 л за добу. Огляд нижніх кінцівок: пульсація
артерій та всі види чутливості на нижніх кінцівках збережені, набряків немає.
ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ:
Загальний аналіз крові: Hb - 138 г/л, еритроцити - 4,3х10 12/л, лейкоцити -
5,8х109/л, паличкоядерні 1%, сегментарні 51%, еозинофіли 2%, лімфоцити 20 %,
моноцити 6%, ШОЕ - 6 мм / год.
87
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1020, білок і
глюкоза - відсутні, епітелій 0-1 в полі зору, лейкоцити 1-3 в полі зору.
Біохімічний аналіз крові: холестерин - 7,2 ммоль/л, ЛПНЩ - 4,6 ммоль/л,
ЛПВЩ - 0,6 ммоль/л, ТГ - 3,17 ммоль/л, АЛТ - 20 Од/л, АСТ - 18 Од/л,
креатинін - 64 мкмоль/л.
Глікемія натще (плазма венозної крові), перше визначення: 7,0 ммоль/л.
Глікемія натще (плазма венозної крові), повторне визначення: 7,3 ммоль/л.
Глікемія через дві години після обіду: 11,4 ммоль/л.
Глікозильований гемоглобін HbA1c: 6,8% (норма <5,7 %).
ЕКГ: синусовий ритм, правильний, ЧСС - 84 уд/хв. Гіпертрофія лівого
шлуночка.
ЗАВДАННЯ:
- розрахувати ІМТ:
- розрахувати та оцінити співвідношення ОТ / ОС
- розрахувати та оцінити співвідношення ОТ / зріст
- визначити показання до ОГТТ
- оцінити рівень НвА1с
- оцінити фактори ризику ЦД
- провести стратифікацію ризику при артеріальній гіпертензії
- встановити клінічний діагноз
Хворий В., 32 років, пред'являє скарги на виражену сухість у роті, спрагу,
часті сечовипускання, втрату маси тіла на 5 кг за останній місяць, зниження
гостроти зору, набряки під очима в ранкові години.
З анамнезу: страждає на цукровий діабет 1 типу протягом 15 років, отримує
базисно-болюсну інсулінотерапію: Актрапід НМ 8 МО перед сніданком, 10 МО
88
перед обідом, 8 МО перед вечерею та Протафан НМ 14 МО перед сніданком і
14 МО в 22.00. Дієти не дотримується, хлібні одиниці не розраховує. Відмічає
часті гіпоглікемічні та кетоацидотичні стани. Погіршення стану відзначає
близько місяця. Протягом року відмічає періодичне підвищення артеріального
тиску до 140-160/90-100 мм рт. ст., антигіпертензивні препарати не приймає.
Об'єктивно: загальний стан важкий, зріст - 172 см, маса тіла - 66 кг. Шкіра та
слизові оболонки звичайного кольору, сухі. ЧД - 18 за хвилину. Перкуторно над
легенями ясний легеневий звук. При аускультації легень везикулярне дихання,
додаткові дихальні шуми не вислуховуються. Область серця при огляді не
змінена. При перкусії межі відносної тупості серця: права - по правому краю
грудини в 4-му міжребер'ї, верхня - по верхньому краю III ребра, ліва - на 2 см
назовні від лівої середньоключичної лінії. При аускультації серця ритм
правильний, тони приглушені, акцент 2-го тону над аортою. ЧСС = пульс - 84
ударів за хвилину. АТ - 156/86 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, помірно
болючий в правому підребер'ї, печінка виступає на 1 см з-під краю реберної
дуги. Область нирок без візуальних змін. Симптом Пастернацького негативний
з обох сторін. Діурез - 2,5 л за добу. Огляд нижніх кінцівок: пульсація артерій та
всі види чутливості на нижніх кінцівках збережені, набряків немає.
ДАНІ ДОДАТКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ:
Загальний аналіз крові: НЬ - 145 г/л, Еритроцити - 4,2 х1012/л, лейкоцити -
5х109/л, паличкоядерні 2%, сегментоядерні 63%, еозинофіли 1%, базофіли 0%,
лімфоцити 26%, моноцити 8%, швидкість осідання еритроцитів - 5 мм/год.
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1028, білок –
0,250 г/л, еритроцити 0-1 в полі зору, лейкоцити 1-3 в полі зору, ацетонурія
негативна, глюкозурія - 20 г / л.
Добова протеїнурія: 550 мг альбуміну за добу.
89
Глікемічний профіль: 06:00 - 9,8 ммоль/л; 13:00 - 12,7 ммоль/л; 18:00 - 16,9
ммоль/л.
Біохімічний аналіз крові: АЛТ - 50 ОД/л, АСТ - 48 ОД/л, креатинін 135 -
мкмоль/л, ШКФ (CKD-EPI) - 59 мл/хв/1,73м 2, загальний холестерин 6,5 -
ммоль/л.
ЕКГ - ритм синусовий, правильний, електрична вісь серця відхилена вліво. ЧСС
86 уд/хв. Гіпертрофія лівого шлуночка.
УЗД органів черевної порожнини: ознаки жирового гепатозу.
УЗД нирок: без патологічних змін.
Огляд очного дна: тверді та м'які ексудати в великій кількості, набряк сітківки,
безліч великих ретинальних геморагій, проліферація судин сітківки.
Скарги: хворого доставлено ургентно бригадою швидкої допомоги у
непритомному стані
Дані анамнезу: анамнез зібрано у матері хворого. Пацієнт хворіє на цукровий
діабет типу 1 протягом 11 років, отримує за базисно-болюсною схемою
препарати інсуліну короткої та тривалої дії. Перебіг діабету лабільний, зі
схильністю до гіпоглікемій, кетоацидозу. Напередодні було помічено
порушення у режимі інсулінотерапії (пропущені вечірні ін’єкціі інсулінів) та
порушення дієти (прийом їжі, що містить забагато жиру та солодощів).
Самопочуття погіршилось близько 22 годин тому та прогресивно
погіршувалось; мали місце скарги наростаючої інтенсивності на слабкість,
сухість у ротовій порожнині, біль у животі без чіткої локалізації, нудоту,
відмічались рясне сечовиділення до 4,5 л за цей проміжок часу, прийняття
великої кількості рідини (вода), блювота, що повторюється, спочатку змістом
шлунку, потім – з домішками коричнюватого кольору.
90
Об'єктивно: чоловік, 25 років. Загальний стан тяжкий. Хворий непритомний.
Шкіра та видимі слизові оболонки сухі, тургор тканин та тонус очних яблук
знижені, риси обличчя загострені, виражена гіперемія у ділянках щік та
скроневих дуг. Язик сухий, обкладений біля кореня коричневим нальотом,
відчувається фруктовий запах. Периферичні лімфовузли не збільшені.
Периферичні набряки відсутні. Дихання глибоке, шумне. Запах ацетону у
видихаємому повітрі. При порівняльній перкусії над легенями ясний легеневий
звук. Аускультативно: дихання в легенях везикулярне, додаткові шуми не
прослуховуються. ЧД - 20 за хв. Ділянка серця під час огляду не змінена. При
перкусії межі серця у межах норми. Аускультативно: серцевий ритм
правильний, тони серця приглушені, пульс=ЧСС=110 уд/хв. Артеріальний тиск
- 70/40 мм рт ст. Пальпація живота дещо утруднена внаслідок м’язової напруги.
Ділянка нирок без помітних змін. Налагоджений сечоміхуровий катетер,
отримано 150 мл остаточної сечі. Подальший діурез по катетеру відсутній.
Налагоджено шлунковий катетер: промивні води без домішок крові.
ДАНІ ДОДАТКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ.
Загальний аналіз крові: НЬ 130 г/л, еритроцити 4,7×1012/л, лейкоцити 11.0×109/л,
паличкоядерні 5%, сегментоядерні 64%, еозинофіли 1%, лімфоцити 22%,
моноцити 8%, ШОЕ 22 мм/ч, гематокріт 0,49 %.
Загальний аналіз сечі (проведено катетеризацію сечового міхура): жовтий колір,
прозора, відносна щільність - 1028, протеїнурия - 0,099 г/л, глюкоза - 60 г/л,
лейкоцити - 6-8 в полі зору, еритроцити - 2-4 в полі зору, ацетонурія ++++.
Біохімічне досліждження крові: білірубін загальний – 22,3 мкмоль/л (норма 8,5-
20,5 мкмоль/л), креатинін – 212 мкмоль/л (норма 53-106,1 мкмоль/л), сечовина -
9,5 ммоль/л (норма 3,33-8,32 ммоль/л), холестерин загальний - 5,6 ммоль/л
(норма 3,9-5,0 ммоль/л), калій - 3,4 ммоль/л (норма 3,8-5,3 ммоль/л), натрій 136 -
ммоль/л (норма 135-145 ммоль/л), рН крові - 7,0, осмолярність крові – 311,5
мосм/кг.
91
Глікемія: 29,7 ммоль/л.
ЕКГ: ритм синусовий, ЧСС 110 уд/хв. Електрична вісь серця не відхилена.
Контрольні питання:
1.Етіопатогенетичні механізми розвитку кетоацидозу
2. Види кетонових тіл.
3. Основні характерні клінічні ознаки діабетичного кетоацидозу.
4.Клінічні та лабораторні відмінності кетоацидозу і лактат ацидозу.
5. Чим зумовлено дихання типу Куссмауля при діабетичному ацидозі?
6. Які гострі стани, окрім діабетичних ком, потребують диференційної
діагностики в цьому випадку?
Хворий Н., 76 років, пред'являє скарги на різкий біль в лівій стопі, набряк
пальців стопи, потемніння шкіри I пальця, на виражену сухість у роті, спрагу,
часті сечовипускання, втрату маси тіла на 5 кг за останній місяць, на
періодичний біль в литкових м'язах при ходьбі на невеликі відстані (до 50
метрів), який змушує пацієнта зупинитися, відчуття мерзлякуватості в нижніх
кінцівках, зниження гостроти зору.
З анамнезу: страждає на цукровий діабет 2 типу протягом 20 років, дієтотерапії
не дотримується, останні 2 роки цукрознижувальну терапію приймає
нерегулярно. Погіршення захворювання відзначає близько тижня, коли з'явився
різкий біль в лівій стопі, зміна забарвлення шкіри I пальця. Курить протягом 60
років, близько 2 пачок в день. 25 років страждає на гіпертонічну хворобу,
гіпотензивні препарати приймає епізодично. 2 роки тому переніс гостре
порушення мозкового кровообігу.
Об'єктивно: загальний стан важкий, зріст - 172 см, маса тіла-100 кг.
Співвідношення об’єм талії / об’єм стегон - 1,1. Шкірні покрови звичайного
92
кольору, сухі. ЧД 16 за хвилину. Перкуторно над легенями ясний легеневий
звук. При аускультації легень везикулярне дихання, додаткові дихальні шуми не
вислуховуються. Область серця при огляді не змінена. При перкусії межі
відносної тупості серця: права - по правому краю грудини в 4-му міжребер'ї,
верхня - по верхньому краю III ребра, ліва - на 2 см назовні від лівої середньо-
ключичної лінії. При аускультації серця ритм правильний, тони приглушені,
акцент 2-го тону над аортою. ЧСС = пульс 84 ударів за хвилину. АТ - 170/100
мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, помірно болючий в правому підребер'ї,
печінка виступає на 2 см з-під краю реберної дуги. Область нирок без видимих
змін. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Діурез - 2,5 л за добу.
Огляд нижніх кінцівок: шкірні покриви в області гомілок, стоп бліді, холодні
на дотик, в області лівої стопи - шкіра цианотична. Нігті потовщені, бліді.
Акральний некроз I пальця. Відзначається зникнення волосяного покриву в
області гомілок з обох сторін. Гіпотрофія м’язів гомілок. Пульсація артерій
нижніх кінцівок: справа пульсація на стегновій артерії - збережена, на
підколінній артерії і артеріях тилу стоп - знижена; зліва пульсація на стегновій
артерії - збережена, на підколінній артерії - знижена, на артеріях тилу стоп - не
визначається. Кісточково-плечовий індекс зліва - 0,4, справа - 0,6. Чутливість не
змінена.
Загальний аналіз крові: Нb - 143 г/л, еритроцити - 4,1х1012/л, лейкоцити -
15,3х109/л, паличкоядерні 10%, сегментоядерні 82%, еозинофіли 0%, лімфоцити
6%, моноцити 2%, ШОЕ - 35 мм/год.
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1028, білок –
0,250 г, еритроцити- 0-1 в полі зору, лейкоцити - 1-3 в полі зору, ацетонурія
негативна, глюкозурія - 20 г/л.
Добова протеїнурія: 360 мг альбуміну за добу.
93
Глікемічний профіль: 6:00 - 12,4 ммоль/л; 13:00 - 14,2 ммоль /л; 18:00 - 15,4
ммоль/л.
Біохімічний аналіз крові: АЛТ - 52 ОД/л, АСТ - 51 ОД/л, креатинін - 105
мкмоль/л, ШКФ (CKD-EPI) - 59 мл/хв /1,73 м2, загальний холестерин - 8,5
ммоль/л, ліпопротеїди низької щільності - 4,15 ммоль/л, ліпопротеїди високої
щільності - 0,6 ммоль/л, тригліцериди - 5,2 ммоль/л.
ЕКГ: ритм синусовий, правильний, електрична вісь серця відхилена вліво. ЧСС
82 уд/хв. Гіпертрофія лівого шлуночка.
УЗД органів черевної порожнини: ознаки жирового гепатозу.
УЗД нирок: без патології.
Огляд очного дна: тверді і м'які ексудати в великій кількості, набряк сітківки,
безліч великих ретинальних геморагій, проліферація судин сітківки.
Ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок: артерії справа: стеноз
загальної стегнової артерії 45-50%, поверхневої стегнової артерії і підколінної
артерії - 65%, дистальна оклюзія задній великогомілкової артерії. Артерії зліва:
стеноз загальної стегнової артерії 50-55%, поверхневої стегнової артерії і
підколінної артерії - до 75%, дистальна оклюзія передньої і задньої
великогомілкової артерій.
Рентгенографія лівої стопи: деструкція кісток I пальця.
КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 5.1.

Пацієнтка 43 років пред’являє скарги на серцебиття, перебої в роботі
серця, задишку при звичайному фізичному навантаженні, підвищену пітливість,
тремтіння в кінцівках, зниження ваги на 4 кг протягом останніх 2-х місяців при
підвищеному апетиті, дратівливість, плаксивість, збільшення очних яблук.
94
З анамнезу: пацієнтка вважає себе хворою близько 2 місяців, коли після
стресової ситуації з'явилися вище перераховані скарги. Обстежена кардіологом,
була запідозрена патологія щитовидної залози.
Об'єктивно: зріст - 172 см, вага - 54 кг. Пацієнтка емоційно нестабільна,
занепокоєна. Шкірні покриви вологі, теплі. Периферичних набряків немає.
Розширення очних щілин, дрібний тремор закритих очей. Вираз тривоги на
обличчі. Позитивні симптоми Грефе та Кохера. Симптом Марі позитивний.
Симптом «ковтка» позитивний. Щитоподібна залоза збільшена до II ступеня,
щільно-еластичної консистенції, безболісна при пальпації, вогнищеві утворення
не визначаються. Сухожильні рефлекси жваві. У легенях везикулярне дихання,
хрипів немає. Ритм серця неправильний, тони звучні, ЧСС - 116 ударів за
хвилину, пульс – 96 ударів за хвилину. АТ - 150/80 мм рт.ст. Живіт м'який,
безболісний, печінка біля краю правої реберної дуги. Симптом Пастернацького
негативний з обох сторін. Діурез 1,5 л. Стул – до 2 разів за добу, звичайної
консистенції.
Загальний аналіз крові: НЬ 133 г/л, еритроцити - 5,8 × 1012 /л, лейкоцити - 6,3 ×
109/ л, паличкоядерні 2%, сегментоядерні 56%, еозинофіли 2%, лімфоцити 36%,
моноцити 4%, ШОЕ - 12 мм/год.
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1012, білок
негативний, еритроцити - 0-1 в полі зору, лейкоцити - 1-2 в полі зору,
глюкозурія негативна.
Глікемія (венозна плазма): 6,2 ммоль/л.
Біохімічне дослідження крові: холестерин - 3,5 ммоль/л, АЛТ - 31 Од/л, АСТ -28
Од/л, креатинін - 68 мкмоль/л.
Тиреоїдний статус: ТТГ < 0,005 мОд /мл (норма 0,4 - 4,0 мОд/мл), Т4в. - 5,6
нг/дл (норма 0,61 - 1,47 нг/дл), Т3в. - 6,8 пг/мл (норма 2,5-4,3 пг/мл). Антитіла
95
до рецепторів ТТГ - 20,5 МО/л (норма < 1,75 МО/л), антитіла до ТПО – 125
МО/мл (норма < 100 МО /мл).
ЕКГ: ритм не синусовий, неправильний, фібриляція передсердь. ЧСС – 116 за
хвилину. Електрична вісь серця не відхилена. Збільшення амплітуди зубця Т.
УЗД щитоподібної залози: загальний об’єм 32 см3, структура паренхіми на
всьому протязі однорідна, ехогенність значно знижена, васкуляризація
посилена; вогнищеві утворення не визначаються. Лімфовузли не збільшені.
УЗД орбіт: двобічна ендокринна офтальмопатія.
КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 5.2.

Пацієнтка М. 42 років скаржиться на збільшення маси тіла, частий
головний біль, слабкість, сонливість, зниження працездатності, мерзлякуватість,
зниження апетиту, закрепи.
Анамнез: перебуває на обліку у лікаря-ендокринолога з приводу дифузного
зобу. Останні 3 роки на огляді не була, рекомендації не виконувала.
Самопочуття погіршується протягом останнього року.
Об'єктивно: правильної статури, підвищеного харчування. Зріст - 160 см, маса
тіла - 78 кг. Волосся на голові рідке, ламке, відзначається випадіння зовнішніх
країв брів. Шкіра суха з жовтуватим відтінком, бліда, прохолодна, склери білі.
Підшкірно-жирова клітковина розподілена рівномірно, ущільнена. Дихання
вільне, ЧД - 15 за 1 хв. Топографічна і порівняльна перкусія легень в межах
норми. Перкуторно ліва межа відносної серцевої тупості визначається на 2 см
назовні від лівої середньоключичної лінії в V міжребер'ї. Пульс- 56 за хв., АТ -
100/60 мм рт. ст. Тони серця глухі, ритм правильний, брадикардія. ЧСС – 56 за
хвил. Язик звичайної вологості, збільшений в розмірах з відбитками зубів.
Живіт при поверхневій пальпації м'який, безболісний. Глибока пальпація
живота злегка болюча по ходу товстого кишківника. Жовчний міхур не
96
пальпується. Печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги. Область нирок
без видимих змін. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Діурез за
добу 1,2 л. Щитоподібна залоза візуально не збільшена, при пальпації залози
визначаються її зменшені в розмірах частки, щільні, зернистої структури,
безболісні.
Аналіз крові клінічний: Нb - 110 г / л, еритроцити - 3,6х10 12/л, лейкоцити -
24%, моноцити 5%, ШОЕ - 9 мм / год.
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1,010, білок і
глюкозурія негативні, еритроцити - 0-1 в полі зору, лейкоцити - 1-2 в полі зору.
Глікемія (венозна плазма): 4,1 ммоль / л.
Біохімічний аналіз крові: холестерин - 6,7 ммоль/л, ЛПНЩ - 3,9 ммоль/л,
ЛПВЩ - 1,1 ммоль/л, тригліцериди - 3,7 ммоль/л, АЛТ - 45 Од/л, АСТ - 47 Од/л,
креатинін - 98 мкмоль/л.
ЕКГ: синусова брадикардія, 56 за хвил. Електрична вісь серця відхилена вліво.
Вольтаж зубців знижений у всіх відведеннях.
Тиреоїдний статус: ТТГ - 25 МО/мл, Т4в.- 0,23 нг/дл (норма 0,61 - 1,47 нг/дл),
АТТПО - 980 МО/мл (норма < 100 МО/мл).
УЗД щитовидної залози: Права частка 3,4 см3, ліва частка 2,8 см 3,загальний
об'єм- 6,2 см3, Перешийок 2 см. Капсула потовщена, неоднорідна. Структура
дифузно неоднорідна за рахунок чергування ділянок підвищеної та зниженої
ехогенності. Васкуляризація підвищена. Реґіонарні лімфовузли не збільшені.
УЗД черевної порожнини: Печінка: права частка 135 мм, ліва частка 48 мм,
структура однорідна, ехогенність звичайна. Протоки, судини не розширені.
Холедох 5 мм. Жовчний міхур: розмір 90х60 мм, збільшений, форма округла. В
просвіті - густа жовч. Підшлункова залоза: розміри: головка 18 мм, тіло 12 мм,
97
хвіст 20 мм, не збільшена, структура однорідна, ехогенність звичайна.
Хвора Н., 30 років, доставлена в приймальне відділення зі скаргами на
виражену загальну і м'язову слабкість, нудоту, неодноразову блювоту, пронос.
Анамнез захворювання: хворіє протягом 13 років, постійно приймає вранці по
5 мг преднізолону, дотримується дієти, додає до їжі по 10 г кухонної солі.
Чотири дні тому захворіла на грип з високою температурою (39,4° С), вживала
аспірин. Температура тіла знизилася, проте стан значно погіршився: з'явилися
нудота, різкий біль в животі, часта блювота, що не приносить полегшення. У
важкому стані доставлена до лікарні.
Об'єктивно: стан важкий. Хвора апатична, на запитання відповідає коротко, із
запізненням. Температура тіла 36,5оС. Астенічної статури. Схудла. Зріст 179 см,
вага 57 кг. Шкіра суха, холодна, кольору інтенсивної засмаги. Значна
пігментація сосків, післяопераційних рубців після апендектомії та кесаревого
розтину. На внутрішній поверхні щік, яснах, губах - неправильної форми плями
чорного кольору. Язик сухий. М'язовий і підшкірно-жировий шари недостатньо
виражені. Межі серця в межах вікової норми. Тони серця різко ослаблені.
ЧСС=Пульс - 56 за хвилину, пульс ниткоподібний, АТ - 60/20 мм рт. ст. Живіт
бере участь в акті дихання, м'який, при пальпації болючий в епігастрії, печінка
не збільшена. Випорожнення рідке, дефекація 2 рази за час огляду. Самостійне
сечовипускання 5 годин тому, близько 100 мл. Позовів до сечовипускання
немає.
Загальний аналіз крові: Нв 122 г/л, еритроцити 3,8×1012/л, лейкоцити -
10,5×109/л, паличкоядерні 4%, сегментоядерні 38%, еозинофіли 3%, лімфоцити
98
Глікемія (плазма венозної крові): - 3,3 ммоль / л.
Загальний аналіз сечі (отримана катетером): кількість - 145 мл, жовта, прозора,
відносна щільність сечі - 1,022, білок та глюкоза негативні, еритроцити - 0-1 в
полі зору, лейкоцити - 2-5 в полі зору.
Біохімічне дослідження крові: загальний білок 61 г/л, креатинін 54,0 мкмоль/л,
білірубін - 16,9 мкмоль/л, калій - 6,5 ммоль/л (норма 3,5-5,5 ммоль/л), натрій -
124 ммоль/л (норма 135-145 ммоль/л), холестерин - 4,7 ммоль/л.
ЕКГ: ЧСС - 58 за хвил., зниження вольтажу в стандартних відведеннях,
розширення комплексів QRS, сплощення зубців Р, подовження інтервалу PQ,
скорочення інтервалу QT, підвищення амплітуди і звуження зубців Т.
МР-томографія органів заочеревинного простору: значне зменшення розміру
лівого і відсутність правого наднирника.
99
Додаток 8.
ДОДАТКОВІ КЛІНІЧНІ СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
(ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИРІШЕННЯ)
Хвора, 46 років, скаржиться на сухість у роті, сильну спрагу, полідипсію
(випиває 8-10 л води на добу), часте сечовипускання (до 25 разів на добу),
виділяє 10-12 л сечі на добу, головний біль, запаморочення, дратівливість,
лабільність артеріального тиску, поганий апетит, втрату маси тіла, схильність
до закрепів.
Анамнез хвороби: хворіє протягом 3 місяців після перенесеної гострої
респіраторної вірусної інфекції.
Об'єктивно: правильної статури, зниженого харчування. Зріст - 162 см, маса
тіла - 55 кг. Шкіра звичайного кольору, суха. Дихання вільне, ЧД - 16 в 1 хв.
Перкуторно над легенями визначається ясний легеневий звук, аускультативно
дихання везикулярне. Область серця при огляді не змінена. Перкуторно межі
серця в нормі. Пульс - 82 в хв., АТ - 110/60 мм рт. ст. Тони серця глухі, ритм
правильний, Живіт при поверхневій пальпації м'який, безболісний. Глибока
пальпація живота злегка болюча по ходу товстого кишечника. Нижній край
печінки не виступає з-під реберної дуги. Область нирок без видимих змін.
Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечовипускання
безболісне, за минулу добу – 22 рази, діурез - 11 л. Щитоподібна залоза не
пальпується.
Загальний аналіз крові: Нb 123 г/л, еритроцити - 4,9×1012 /л, лейкоцити -
100
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1002, білок
негативний, еритроцити - 0-1 в полі зору, лейкоцити - 1-4 в полі зору,
глюкозурія негативна.
Глюкоза венозної плазми натще - 4,5 ммоль/л.
Біохімічне дослідження крові: холестерин- 4,5 ммоль/л, натрій - 148 ммоль/л
(норма 135-145 ммоль/л), калій - 3,8 ммоль/л (норма 3,5-5,5ммоль/л), АЛТ - 35
ОД/л, АСТ - 38 ОД/л, креатинін - 42 мкмоль/л, сечовина - 5,8 ммоль/л. ШКФ -
112 мл/хв. Осмолярність плазми крові - 320 мосм/л.
Проба Зимницького: добовий діурез 8450 мл, денний діурез 4780 мл, нічний
діурез 3670 мл. Відносна щільність сечі в 3-годинних порціях: 1003-1003-1003-
1002-1004-1003-1002-1004. Осмолярність сечі 150 мосм/л.
ЕКГ: синусовий ритм, ЧСС 82 за хвил. Електрична вісь серця не відхилена.
Результати проби з «сухоїдінням»: після 7 годин обмеження прийому рідини
пацієнтка відчула різку загальну слабкість, серцебиття, головний біль, нудоту,
нестерпну спрагу. З'явилась сухість слизових оболонок. АТ - 100/70 мм рт. ст.,
ЧСС=пульс= 116 ударів за хв. Зберігалась поліурія, відносна щільність сечі -
1003. Осмолярність плазми - 330 мосм/л, натрій 150 ммоль/л. Проба припинена,
пацієнтці введений десмопрессин 10 мкг інтраназально. Дозволено прийом
рідини. Стан нормалізувався. Через 2 години відносна щільність сечі склала
1008, а через 4 години - 1012.
Антидіуретичний гормон плазми крові: 1,5 пг/мл (норма при осмолярності
плазми 295-300 мосм /л - 4-12 пг/мл).
Хворий E., 57 років, пред'являє скарги на збільшення маси тіла на 7 кг за
останні 2 роки, на періодичну сухість у роті, підвищення артеріального тиску до
150/90 мм рт.ст., яке супроводжується головним болем, запамороченням.
101
З анамнезу: підвищення артеріального тиску спостерігається протягом останніх
5-ти років, антигіпертензивні препарати постійно не приймає. Веде
малорухливий спосіб життя, курить протягом 20 років, в даний час - близько 1
пачки сигарет на добу. Регулярно 2-3 рази на тиждень приймає спиртні напої.
Батько пацієнта страждав на цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу,
переніс інфаркт міокарда.
Об'єктивно: гіперстеничної статури, зріст - 175 см, маса тіла - 110 кг, обвід
талії - 126 см, обвід стегон - 118 см. Шкірні покриви звичайного кольору та
вологості. ЧД - 16 за хвилину. При порівняльній перкусії над легенями ясний
легеневий звук. При аускультації легень везикулярне дихання, хрипів немає.
Область серця при огляді не змінена. При перкусії межі серця: права - на 1,0 см
назовні від правого краю грудини, верхня - по верхньому краю III ребра, ліва -
на 2 см відхилена вліво від середньоключичної лінії. При аускультації серця
ритм правильний, тони приглушені, ЧСС = пульс - 84 удари за 1 хв., АТ 158/92
мм рт. ст. Живіт збільшений в об'ємі за рахунок підшкірно-жирової клітковини,
при пальпації м'який, безболісний на всьому протязі, печінка виступає на 1 см з-
під краю реберної дуги. Область нирок без видимих змін. Симптом
Пастернацького негативний з обох сторін. Стілець, сечовипускання не
порушені.
Аналіз крові загальний: Нb - 148 г/л, Еритроцити - 4,8х1012/л, лейкоцити -
Загальний аналіз сечі: жовта, прозора, відносна щільність сечі - 1018, білок і
глюкоза негативні, епітелій - 0-1 в полі зору, лейкоцити - 1-3 в полі зору.
Біохімічний аналіз крові: холестерин загальний – 8,2 ммоль/л, ЛПНЩ - 4,6
ммоль/л, ЛПВЩ - 0,9 ммоль/л, ТГ - 4,17 ммоль/л, АЛТ - 20 ОД/л, АСТ - 18
ОД/л, креатинін - 64 мкмоль/л.
102
Глікемія натще (цільна капілярна кров), перше визначення: 5,9 ммоль/л.
Глікемія натще (цільна капілярна кров), повторне визначення: 5,7 ммоль/л.
Глюкозотолерантний тест з 75 г глюкози:
глюкоза натще (плазма венозної крові) - 6.8 ммоль/л;
глюкоза через 2 години після навантаження 75 г глюкози (плазма венозної
крові) - 10.4 ммоль/л.
Глікозильований гемоглобін - 6.4% (норма < 5,7 %).
ЕКГ - ритм синусовий, правильний, ЧСС 82 уд/хв., гіпертрофія лівого
шлуночка.
ЗАВДАННЯ:
- розрахувати ІМТ:
- розрахувати та оцінити співвідношення ОТ / ОС
- розрахувати та оцінити співвідношення ОТ / зріст
- визначити показання до ГТТ
- оцінити рівень НвА1с та результати ГТТ
- оцінити фактори ризику ЦД
- провести стратифікацію ризику при артеріальній гіпертензії
- встановити клінічний діагноз
Чоловік 37 років звернувся до ендокринолога зі скаргами на наявність у
нижній частині шиї по її передній поверхні з правого боку ущільненого
утворення, яке помітив під час повороту голови, на неприємні відчуття в ділянці
шиї під час ковтання. Відмічає, що стілець більш рідкий ніж зазвичай, іноді
прискорений до 2-3 разів на добу.
Дані анамнезу: новоутворення помітив 2 тижні назад випадково при огляді шиї
у дзеркалі. Порушення стільця відмічає протягом місяця. Із сімейного анамнезу
103
відомо, що по материнській лінії наявні онкологічні захворювання. Палить
близько 20 сигарет за добу.
Об’єктивно: Температура тіла - 36,5ºС. Зріст - 178 см, маса тіла - 72 кг.
Нормального харчування, шкірні покриви звичайної вологості, фізіологічного
забарвлення. В проекції правої долі щитоподібної залози пальпується
осередкове утворення, щільної консистенції, незначно рухоме, безболісне,
розміром 2,5×3 см. Пальпуються збільшені щільні безболісні лімфовузли у
правій надключичній ділянці. ЧД - 18 за хв. При аускультації легень – дихання
везикулярне, хрипів немає. Артеріальний тиск - 120/70 мм рт. ст. Тони серця
звичайної звучності, ритм правильний. ЧСС=Пульс=74уд./хв. Живіт м’який,
безболісний. Печінка не збільшена. Симптом Пастернацького негативний.
Діурез близько 1,5 л за добу.
Аналіз крові клінічний: Нb - 130 г/л, еритроцити - 4,7×1012/л, лейкоцити -
22%, моноцити 8%, ШОЕ - 35 мм/год, гематокріт - 0,45%.
Аналіз сечі клінічний: 100 мл, прозора, жовто-блідого кольору, відносна
щільність – 1,016, білок, глюкоза – негативні, лейкоцити – 2-3 в полі зору.
Глікемія (цільна капілярна кров) – 5,1 ммоль/л.
Тиреоїдний статус:T4 (вільний) – 1,2 нг/дл (референсні значення 0,93-1,7 нг/дл),
T3 (вільний) – 4,5пг/мл (референсні значення 2,5-7,2 пг/мл), TТГ – 0,97 мОд/л
(референсні значення 0,4-4,0 мОд/л). Антитіла до тироїдпероксидази – 34
МО/мл (референсні значення < 100 МО/мл). Кальцитонін крові: 105,0 пг/мл
(референсні значення у чоловіків < 18,2 пг/мл).
УЗД щитоподібної залози: залоза візуалізується в типовому місці, ліва доля
звичайної структури, не збільшена. У верхньому відділі правої долі
визначається вузлове утворення із нечіткими контурами, кальцинатами,
вертикально орієнтоване, з інтранодулярним кровопостачанням, при
104
еластографії підвищеної щільності, показник щільності вузлового утворення
складає 113,8 кПа. Візуалізуються збільшені лімфовузли підвищеної щільності
неправильної форми в надключичній ділянці справа.
EКГ: синусовий ритм, ЧСС 74 за хвил. Електрична вісь серця нормальна. Без
патологічних змін.
Надати відповіді на запитання:
1. Ознаки злоякісного новоутворення щитоподібної залози у хворого.
2 .Що є онкомаркером при цій патології?
3. Які додаткові методи обстеження слід ще призначити хворому для
уточнення діагнозу та для оцінки прогнозу?
105
Додаток 9.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
1. Цукровий діабет: роль генетичної схильності, ожиріння, зовнішніх факторів.
2. Класифікація порушень глікемії (ВОЗ, 2019 г.), клінічні форми цукрового
діабету.
3. Клініка цукрового діабету. Основні клінічні симптоми цукрового діабету.
4. Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії
(ВООЗ, 2019 р., АДА, 2022).
5. Клінічна класифікація цукрового діабету.
6. Метаболічний синдром: критерії діагностики, лікування.
7. Інсулінорезистентність – діагностика, підходи до лікування.
8. Характеристика, класифікація, діагностика та лікування хронічних
ускладнень і уражень внутрішніх органів при цукровому діабеті: серцево-
судинної системи, периферійної та автономної нервової системи,
гепатобіліарної системи, органів сечовиділення. Синдром діабетичної стопи.
9. Особливості цукрового діабету у дітей: синдроми Моріака і Нобекура.
10. Діабетична нефропатія, стадії розвитку, діагноз, диференційний діагноз,
лікування та профілактика.
11. Діабетична ретинопатія: стадії процесу, діагноз і лікування.
12. Діабетична нейропатія, класифікація, діагностика і лікування.
13. Синдром діабетичної стопи: класифікація, діагностика, диференційний
діагноз, алгоритм лікування.
14. Особливості діагностики цукрового діабету у вагітних жінок.
15. Гіпоглікемічна кома, гіпоглікемічні стани. Етіологія, патогенез, клініка,
діагностика, лікування.
16. Діабетичний кетоацидоз та діабетична кетоацидотична кома. Етіологія,
патогенез, клініка, діагностика, диференційний діагноз, лікування.
106
17. Гіперосмолярний синдром і діабетична гіперосмолярна кома. Етіологія,
патогенез, клініка, діагностика, диференційний діагноз, лікування.
18. Основні методи лікування ЦД: дієтотерапія, дозоване фізичне навантаження,
цукрознижувальна фармакотерапія.
19. Навчання хворого самоконтролю. Школа самоконтролю.
20. Пероральні цукрознижувальні препарати: механізм дії, показання,
протипоказання, побічні ефекти.
21. Інсулінотерапія: класифікація препаратів інсуліну, препарати короткої та
тривалої дії, аналоги інсуліну ультракороткої і тривалої дії.
22. Розрахунок добової потреби в інсуліні.
23. Режим інсулінотерапії: монотерапія базальним інсуліном, традиційна і
базисно-болюсна (інтенсифікована) інсулінотерапія.
24. Розрахунок хлібних одиниць.
25. Ускладнення інсулінотерапії: гіпоглікемічні стани, алергія до інсуліну,
постін'єкційні ліподистрофії, вторинна інсулінорезистентність, хронічне
передозування інсуліну (синдром Сомоджі), інсулінові набряки.
26. Особливості лікування цукрового діабету у вагітних жінок і пацієнтів
хірургічного профілю.
27. Диференційна діагностика діабетичних ком.
28. Прояви, діагностика йодного дефіциту. Ендемічні регіони, критерії.
29. Йодна профілактика: масова, групова, індивідуальна.
30. Визначення розмірів щитоподібної залози. Вікова динаміка об’єму
щитоподібної залози.
31. Визначення зобу. Критерії діагностики. Класифікація за ВООЗ.
32. Поняття про спорадичний нетоксичний і вузлові форми зоба.
33. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, диференційний діагноз і
лікування дифузного токсичного зобу.
107
34. Ендокринна офтальмопатія, клініка, діагностика, класифікація, підходи до
лікування.
35. Медикаментозне, хірургічне лікування токсичного зоба, використання 131-
йоду з лікувальною метою.
36. Гіпотиреоз, етіологія, патогенез і клінічні ознаки. Критерії діагностики.
Лікування гіпотиреозу.
37. Тиреоїдити, класифікація, етіологія, клінічний перебіг, діагностика,
лікування.
38. Гістологічна класифікація пухлин щитоподібної залози.
39. Діагностика, сучасна схема лікування та диспансерне спостереження хворих
на рак щитоподібної залози.
40. Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба Аддісона). Етіологія,
патогенез, клініка, діагностика та лікування.
41. Гостра недостатність надниркових залоз. Етіологія, патогенез, клініка,
діагностика та лікування.
42. Синдром Іценка-Кушинга (кортикостерома, глюкостерома). Клініка,
діагностика та диференціальна діагностика, лікування. Оцінка результатів
дексаметазонового тесту.
43. Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна). Клініка, діагностика та
диференціальна діагностика, лікування. Вторинний гіперальдостеронізм,
диференціально-діагностичні критерії.
44. Феохромоцитома. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика,
лікування.
45. Диференційний діагноз пухлин наднирників.
46. Акромегалія. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і диференціальна
діагностика. Лікування.
47. Хвороба Іценка-Кушинга. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клініка.
Діагностика і диференціальна діагностика. Лікування.
108
48. Диференційний діагноз пухлин гіпофіза.
49. Гіпопітуїтаризм. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і
диференціальна діагностика. Лікування.
50. Нецукровий діабет. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і
диференціальна діагностика. Лікування.
51. Ожиріння. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика.
Лікування, показання до хірургічного лікування.
109
Додаток 10.
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
Класифікація цукрового діабету

(ВООЗ, 2019 р.)
Тип ЦД Опис
ЦД 1 типу Руйнування β-клітин (в основному
імунноопосередковане) та абсолютний дефіцит
інсуліну; початок у дитинстві та в ранньому
дорослому віці
ЦД 2 типу Найбільш поширений тип, різні ступені
дисфункції β-клітин та ІР; зазвичай
асоціюється з надмірною вагою та ожирінням
Гібридні форми (нові типи):
Імунноопосередкований ЦД Подібний до ЦД 1 типу у дорослих, який
у дорослих, який повільно повільно розвивається, але найчастіше має
розвивається ознаки метаболічного синдрому, один вид
(колишня назва LADA) аутоантитіл до GAD та зберігає більшу
функцію β-клітин
ЦД 2 типу зі схильністю до Кетоз та дефіцит інсуліну, але пізніше не
кетозу потребує інсуліну; часті епізоди кетозу, не
імунноопосередкований
Інші специфічні типи:
Моногенний ЦД
-моногенні дефекти функції Викликаний певними мутаціями гена, має
β-клітин кілька клінічних проявів, що потребують
різного лікування; зустрічається у дитячому та
молодому віці.
-моногенні дефекти у дії Викликаний специфічними мутаціями гена;

інсуліну має ознаки важкої ІР без ожиріння; ЦД
маніфестує, коли β-клітини більше не можуть
компенсувати ІР
ЦД в результаті Пов'язаний із захворюваннями та травмами
захворювань екзокринної екзокринної частини підшлункової залози
частини підшлункової
залози
ЦД, асоційований з Пов'язаний із низкою ендокринопатій
ендокринопатіями
ЦД, індукований Індукується деякими лікарськими препаратами
110
лікарськими препаратами чи або хімічними речовинами
хімічними речовинами
ЦД у результаті інфекцій Розвивається в результаті вірусних та
бактеріальних інфекцій
Незвичайні специфічні Пов'язані з рідкісними імунними
форми захворюваннями
імунноопосередкованого ЦД
Інші генетичні синдроми, Низка генетичних порушень збільшує ризик
іноді пов'язані з ЦД розвитку ЦД
Некласифікований СД Ця категорія повинна використовуватися
(новий тип) тимчасово, коли немає чіткої діагностичної
категорії, особливо у дебюті захворювання
Вперше виявлена під час вагітності гіперглікемія
ЦД при вагітності ЦД 1 типу або ЦД 2 типу, виявлені під час
вагітності
Гестаційний ЦД Гіперглікемія нижче за діагностичний поріг ЦД
(за критеріями 2013 р.)
КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ, КОМПЕНСАЦІЇ, ВАЖКОСТІ ЦУКРОВОГО

ДІАБЕТУ
Критерії діагностики цукрового діабету
111
Діагностичні критерії цукрового діабету та інших порушень глікемії
(предіабету) за даними орального глюкозо-толерантного тесту
(ОГТТ)
(ВООЗ, 1999-2013 рр.)
Показник Концентрація глюкози, ммоль/л

Натще Через 2 години ОГТТ
капілярна венозна капілярна венозна
кров плазма кров плазма
Норма < 5,6 < 6,1 < 7,8 < 7,8
Цукровий діабет ≥ 6,1 ≥ 7,0 ≥ 11,1 ≥ 11,1
Порушена глікемія натще ≥ 5,6 та ≥ 6,1 та < 7,8 < 7,8
< 6,1 < 7,0
Порушена толерантність до < 6,1 < 7,0 ≥ 7,8 та ≥ 7,8 та
глюкози < 11,1 < 11,1
Діагностичні критерії цукрового діабету та інших порушень глікемії

у вагітних за даними орального глюкозо-толерантного тесту
(ВОЗ, 1999-2013 рр.)
Особливості проведення:
ОГТТ проводять вагітним без цукрового діабету в анамнезі у ранковий
час після 8-годинного утримання від їжі за умови відсутності гострих
захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію визначають у плазмі
венозної крові лабораторним методом (не за допомогою експрес-аналізатора!):
1) вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять
2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози у терміні 24 - 28
тижнів.
112
2) вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету,
ОГТТ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі
негативного результату ОГТТ повторюють у терміні 24 - 28 тижнів.
Чинники ризику гестаційного діабету: цукровий діабет у родичів першого
ступеня, ожиріння, гестаційний діабет під час попередньої(їх) вагітності(ей),
макросомія попередньої дитини (маса новонародженого понад 4000 г),
мертвонародження в анамнезі.
Порушення Концентрація глюкози, ммоль/л

глікемії
Натще Через 1 годину Через 2 години ОГТТ
ОГТТ
Венозна кров
Норма < 5,1 < 10,0 < 8,5
Цукровий діабет ≥ 5,1 ≥ 10,0 ≥ 8,5
У разі позитивного результату ОГТТ слід повторити наступної доби. При

підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається
встановленим.
Визначення ступеня важкості цукрового діабету
ЦД легкого ступеня ЦД 2 типу, компенсований на дієтотерапії, без мікро- і

тяжкості макросудинних ускладнень
ЦД середнього ЦД 1 і 2 типу на цукрознижувальної терапії, без
ступеня тяжкості ускладнень або за наявності початкових стадій
ускладнень:
- діабетична ретинопатія, непроліферативна стадія
- діабетична нефропатія, стадія альбумінурії
113
- діабетична нейропатія
ЦД тяжкого ступеня Лабільний перебіг ЦД (часті гіпоглікемії і/або
тяжкості кетоацидотичні епізоди)
ЦД 1 і 2 типу з вираженими судинними
ускладненнями:
- діабетична ретинопатія, препроліферативна,
проліферативна, стадія регресу після лазерної
коагуляції сітківки,
- діабетична нефропатія, стадія протеїнурії або
хронічної ниркової недостатності,
- синдром діабетичної стопи,
- автономна нейропатія,
- постінфарктний кардіосклероз,
- серцева недостатність,
- стан після інсульту або інших видів порушення
мозкового кровообігу,
- оклюзійне ураження артерій нижніх кінцівок.
Алгоритм індивідуалізованого вибору цілей терапії за рівнем HbA1с

для дорослого населення, крім дітей, підлітків і вагітних жінок
Вік
Молодий Середній Літній і/або очікувана
тривалість життя < 5 років
Немає виражених < 6,5% < 7,0% < 7,5%
макросудинних
ускладнень і/або ризику
тяжкої гіпоглікемії
114
(основними критеріями
ризику тяжкої
гіпоглікемії є: важка
гіпоглікемія в анамнезі,
безсимптомна
гіпоглікемія, велика
тривалість ЦД, ХХН 3-5
ст., деменція)
Є виражені макросудинні < 7,0% < 7,5% <8,0%
ускладнення
і / або ризик тяжкої
гіпоглікемії
Резюме рекомендацій AДA, щодо цільових рівнів глікемії

для дорослого населення, крім дітей, підлітків і вагітних жінок
HbA1с < 7,0%

Глюкоза натще
(плазма капілярної крові, вимір 4,4-7,2 ммоль/л
індивідуальним глюкометром)
Пік глюкози в плазмі капілярної
крові після вживання їжі
(через 1–2 години після початку 10,0 ммоль/л
прийому їжі вимір індивідуальним
глюкометром)
115
НАЙБІЛЬШ ПОЩИРЕНІ ШКАЛИ ОЦІНКИ СКРІНІНГУ ТА
ВИРАЖЕНОСТІ ДІАБЕТИЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ
Шкала неврологічних симптомів (Neurological Simptoms Score, NSS)
Ознака Бали
Ознака:
печіння, оніміння, поколювання 2
стомлюваність, судоми, болі 1
Локалізація:
стопи 2
ікри 1
інша 0
Час появи симптомів:
тільки вночі 2
вночі чи вдень 1
вдень 0
відразу після пробудження 1
Зменшення вираженості симптомів:
під час ходьби 2
стоячи 1
лежачи 0
Помірна діабетична нейропатія : 3-4 бала, виражена -5-6 балів, тяжка -7-9
балів.
Шкала нейропатичного дисфункціонального рахунку

(Neuropaty Disability Score, NDS)
Дослідження рефлексів Сума балів

Рефлекс Права кінцівка, бали Ліва кінцівка, бали оцінки
чотирьох
рефлексів
Колінний
Ахіллов
Критерії оцінки рефлексів: норма - 0 балів, ослаблені – 1 бал, відсутні – 2
бала.
Дослідження чутливості Середній бал по
116
Чутливість Права кінцівка, бали Ліва кінцівка, бали обом кінцівкам
Температурна
Больова
Тактильна
Критерії оцінки (рівень ураження): норма - 0 балів, до основи пальців – 1
бал, до середини стопи – 2 бала, до середини щиколоток – 3 бала, до
середини гомілки – 4 бала, до коліна – 5 балів.
Чутливість Права кінцівка, бали Ліва кінцівка, бали Середній бал по
обом кінцівкам
Вібраційна
Див. Алгоритм оцінки вібраційної чутливості та інтерпретація умовних
одиниць (УО) за камертоном
поріг вібраційної чутливості на 1 пальці (УО) ≥7 6-5 0-4 0-4 0 0
поріг вібраційної чутливості на щиколотці (УО) ≥7 ≥7 6-5 0-4 0-4 0
бал NDS 0 1 2 3 4 5
Індекс NDS (сума показників в останній колонці): 0-4 бала – норма, 5-13
балів – помірно виражена сенсомоторна нейропатія, 14-28 балів –
виражена нейропатія з високим ризиком розвитку виразково-
некротичного ураження кінцівок.
ШКАЛА ГЛАЗГО ДЛЯ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ СВІДОМОСТІ (КОМИ)

ДЛЯ ДОРОСЛИХ
1. Розплющування очей (E, Eye respons):

Задовільне — 4 бали
На звернену мову — 3 бали
На больові подразники — 2 бали
Відсутнє — 1 бал
2. Мовна реакції (V, Verbal respons)
Орієнтованість повна — 5 балів
Сплутана — 4 бали
Незрозумілі слова — 3 бали
117
Нечленороздільні звуки — 2 бали
Відсутня — 1 бал
3. Рухова реакція (M, Motor respons)
Виконує команди — 6 балів
Цілеспрямована на больовий подразник — 5 балів
Нецілеспрямована на больовий подразник — 4 бали
Тонічне згинання на больовий подразник — 3 бали
Тонічне розгинання на больовий подразник 2 бали
Відсутня — 1 бал
Інтерпретація отриманих результатів. У шкалі Глазго клінічні ознаки
диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено у балах. Для
отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали додаються. Що більша
сума балів, то менший ступінь пригнічення функції мозку, і навпаки — що
менша ця сума, тим глибший коматозний стан:
15 балів — ясна свідомість

13-14 балів — стан помірного оглушення
11-12балів — стан глибокого оглушення
9-10 балів — сопор
7-8 балів — кома 1
5-6 балів — кома 2
3-4 бали — кома 3
Оцінку за шкалою Глазго прийнято записувати у такому вигляді: «GCS 9 = E2
V4 M3 в 07:35»
Класифікація TI-RADS
118
Використовується для оцінки ступеня ризику розвитку раку щитоподібної
залози у виявлених вузлах за результатами УЗД та визначення показань до
проведення ТАПБ з метою для обґрунтування доцільності хірургічного
втручання.
Категорії за Ультразвуковий тип вузла Ймовірність Рекомендації

TI-RADS злоякісності %
TI-RADS 1 Норма 0% -
Колоїдний зоб
Колоїдний зоб 2 типу
TI-RADS 2 Псевдовузол Хашимото 1 0% Спостереження
типу
Підгострий тиреоїдит
Колоїдний зоб 3 типу
Псевдовузол Хашимото 2
типу Спостереження,
TI-RADS 3 0 - 10%
Колоїдний вузол 4 типу ТПАБ
Кістозний вузол
TI-RADS 4а Підозра на рак 10 - 30% ТПАБ
TI-RADS 4в Злоякісний тип вузла 90% ТПАБ

Вузол, злоякісність якого
TI-RADS 5 доведена раніше 100% ТПАБ
Категорії діагнозів під час цитологічного дослідження вузлових утворень

щитоподібної залози за класифікацією Bethesda 2017 р.
Категорія Ризик Тактика ведення

раку пацієнта
Категорія 1 Неінформативний матеріал 5-10% Повторна ТАПБ
Категорія 2 Доброякісне утворення 0-3% Спостереження
(клінічно та УЗД)
Категорія 3 Атипія невизначеного 10-30% Повторна ТАПБ
119
значення або фолікулярні Молекулярно-
зміни невизначеного генетичне дослідження
значення
Категорія 4 Фолікулярна неоплазія або 25-40% Гемітиреоїдектомія
підозра на неї Молекулярно-
генетичне дослідження
Категорія 5 Підозра на рак 50-75% Гемітиреоїдектомія або
субтотальна
тиреоїдектомія
Категорія 6 Злоякісне утворення 97-99% Субтотальна
тиреоїдектомія
НОРМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ АНОРОПОМЕТРИЧНИХ

ХАРАКТЕРИСТИК ДЛЯ ДОРОСЛИХ (ВООЗ)
ОТ < 80 см для жінок та <0,94 см для чоловіків

ОТ / ОС < 0,85 для жінок та < 0,9 для чоловіків
ОТ (см) / Зріст (см) < 0,5
120
Додаток 11.
ПРИКЛАДИ ДАНИХ ДОДАТКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ
ЕНДОКРИНОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
ПРИКЛАД ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ГЛІКОВАНОГО ГЕМОГЛОБІНУ:
Рівень НвА1с - 8,25% - ознака наявного цукрового діабету та декомпенсації ЦД
ПРИКЛАД ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛІКЕМІЧНОГО ПРОФІЛЮ:

виявлена гіперглікемія протягом доби
121
ПРИКЛАД ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ:
виявлені протеїнурія, глюкозурія
122
ПРИКЛАД БІОХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ:
Виявлені гіперглікемія, дисліпідемія
ПРИКЛАДИ УЗД СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК

У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ
123
Доплерографія артерій нижніх кінцівок
Дата обстеження: 27.11.2018 рік народження: 1964
п ПСС кдс ІР ПІ Діаметр КІМ

ОБА 69 -19 3,82 1,35 6,0 -
ПкА 52 -15 3,69 1,29 4,0
ЗББА 36 -16 2,13 0,83 1,0
Л
ОБА 83 -28 5,96 1,34 6,8 -
ПкА 70 -18 3,95 1,26 3,0
ЗББА 66 23 1,04 0,62 0,8
124
Праворуч:
Загальна стегнова, поверхнева стегнова, глибока стегнова, задня велика гомілкова артерії
візуалізуються. Атеросклеротичні бляшки визначаються на всьому протязі артерій нижніх
кінцівок пролонговані гіперехогенні без гемодинамічно значущих стенозів до 40-50%.
Комплекс інтима – медіа у доступних візуалізації ділянках не диференціюється, судинна
стінка кальцинована на всьому протязі артерій нижніх кінцівок, прохідність тибіальних
артерій у нижній/третині знижена до 50-60%. Оклюзія не визначається.
Ліворуч: Загальна стегнова, поверхнева стегнова, глибока стегнова, задня велика гомілкова
артерії візуалізуються.
Магістральний тип кровотоку визначається протягом усього артерій н/кінцевостей .
Атеросклеротичні бляшки визначаються на всьому

протязі артерій нижніх кінцівок, пролонговані
гіперехогенні без гемодинамічно значущих стенозів
до 40-50%. Комплекс інтима - медіа у доступних
візуалізації ділянках не диференціюється, судинна
стінка кальцинована на всьому протязі артерій
н/кінцівок, прохідність тибіальних артерій у нижній
третині знижена до 50-60%. Оклюзія не виявлена.
Швидкісні показники кровотоку без значних
асиметрій
Висновок: УЗ-ознаки атеросклеротичного

ураження, діабетичної ангіопатії артерій
нижніх кінцівок.
Ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок

1964р.н.
УЗ Д апарат: HD-7, Philips__________________________________Датчик: лінійний 12 МГ
ц_________________________________________________________
RIGHT LEFT
125
Ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок.
Аорта не розширена, діаметр до 1,56 єм.
Артерії праворуч: стеноз ОБА до 22%, стеноз ПВБА на протязі, дистальна
оклюзія ЗВБА, РСТ виміряти неможливо через кальциноз артерії.
Ліворуч: стеноз ПКА до 25%, стеноз ПВБА та ЗВБА протягом, РСТ 130
мм рт.ст. АТ 170/100 мм рт.ст., ЛПІ 0,76.
Загальні та зовнішні клубові вени прохідні. Вени: Поверхневі та глибокі
вени прохідні, тромби не виявлені, клапани глибоких вен спроможні,
клапани ВПВ та МПВ спроможні з обох боків, діаметр ВПВ до 0.42-0,44
см, діаметр МПВ до 0,17-0,20 см, перфоранти спроможні. Висновок не є
діагнозом та потребує консультації спеціаліста.
Ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок

Датчик лінійний 12 МГЦ Ч. 1952 р.н.
УЗ Д апара т: Н D -7. Philips Дата: 30.04.19
126
Дрібні кальциновані бляшки на протязі аорти, діаметр до 1.54 см.
Артерії праворуч: стеноз ЗБА та в/3 ПБА до 25%, стеноз з/3 ПБА до 45%. стеноз
ПКА до 40%. дистальна сегментарна оклюзія ПВБА.
Ліворуч: стеноз ЗБА до 25%. ПБА до 25-30%. Стеноз ПКА до 33%. стеноз
ПВБА на протязі.
Загальні та зовнішні клубові вени прохідні, тромби не виявлені.
Вени: Поверхневі та глибокі вени прохідні, тромби не виявлені, клапани
глибоких вен спроможні, клапани ВПВ та МПВ спроможні з обох боків, діаметр
БПВ до 0.43-0.45 см, діаметр МПВ до 0.23-0.26 см. Перфоранти спроможні.
Кіста Бейкера зліва, розміром до 3.6 х 2.0 х 1.4 см.
Висновок не є діагнозом та потребує консультації спеціаліста.
127
Ультразвукове дуплексне визначення кісточково-
плечового індексу
вік 53, рост(см) 185, вага(кг) 145.
Дата: 28.06.2021 13:10Дослідження проведено на
аппараті Philips Epic 7 лінійним датчиком L12-3
AT на правому плечі - 145 мм рт.ст. AT на лівому плечі - 140 мм рт.ст.
AT на правій кісточці130 мм.рт.ст. AT на лівій кісточці 120 мм.рт.ст.
КПІ справа = 0 89 КПІ зліва = 0.85
РЕНТГЕНОГРАМА ПРАВОЇ СТОПИ: ампутаційна культя 2-го пальця
128
ПРИКЛАДИ УЗД ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Ультразвукове обстеження.
Рік народження: 1948. Стать - жіноча
ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА: Форма: типова еліпсоїдна. Локалізація: у типовому
місці. Права частка Операція: ні. Розміри 40 х 17.4 х 20.3 мм. Об'єм: 6.768
см.куб. Контури: рівні. Ехогенність: ізоехогенна. Структура:
середньоосередкова. Наявність кальцифікатів: ні. Строма: нормальна. Тканина
залози неоднорідна за рахунок дрібних гіпоехогенних включень. Ліва частка
Операція: ні. Розміри 39 х 15.6 х 21.5 мм. Об'єм: 6.266 см.куб. Контури: рівні.
Ехогенність: ізоехогенна. Структура: середньоосередкова. Наявність
кальцифікату: ні. Строма: нормальна. Особливості: Визначається гіпоехогенне
округлої форми утворення розмірами 3.6x6.3 мм. Локалізація: з латеральної
сторони частки. Тканина залози неоднорідна з допомогою дрібних
гіпоехогенних включень. Товщина перешийка: 3.1. Сумарний об'єм щитовидної
залози 13.034. Віковий рівень верхньої межі об'єму: 11.5. Зміна по відношенню
до верхньої межі об'єму (%): 13. Відповідність розмірів клінічному діагнозу:
Норма Висновок: Вузол у лівій частині щитовидної залози. Хронічний
тиреоїдит? Рекомендовано: консультація ендокринолога. Для оцінки розмірів
щитовидної залози використано вікові критерії Циб А.Ф. та співавтори (1997
р.). Для розрахунку об'єму щитовидної залози використано метод Brunn. Увага!
129
Результат ультразвукового дослідження, отриманий зараз, не може розглядатися
як клінічний діагноз і потребує додаткового вивчення профільним лікарем.
Ультразвукове дослідження щитовидної залози.
Ж., 56 років. Апарат Тоshiba Аplio Щитовидна залоза розташована типово.
Контур рівний, чіткий. Розміри: перешийок 7.0 мм. Права частка 22.0x20.0x53.0
мм, V -11.2 см3 Ліва частка 19.0x20.0x51.0 мм, V - 9.3 см 3. Об'єм щитовидної
залози 20.5 см3. (за методом Brunn), збільшений на 65% (N-11.38±1.01 см 3).
Структура однорідна. Ехогенність не змінена. Судинний малюнок не змінено.
Регіонарні лімфовузли не збільшені. Додаткові утворення: У правій частці –
макрофолікули 3,0 мм, 3,5 мм, 3,5 мм. У лівій частці – утворення 7,7 х 4,0 мм та
6,0 х 4,7 мм, ізоехогенні, з чіткою гідрофільною межею, однорідні. У лівій
частці – утворення 17,0 х 7,0 х 9,0 мм, гіпоехогенне, з чіткою межею,
неоднорідне за рахунок ділянок різної ехогенності, прилягає до капсули
щитовидної залози – паращитовидна залоза? Висновок: Ехографічна картина
дифузного зоба 1 ст., осередкових утворень правою та лівою часточок Ті-Rads
II, гіперплазії лівої паращитовидної залози (аденома?).
130
ПРИКЛАД ДОСЛІДЖЕННЯ ТИРЕОЇДНОГО СТАТУСУ
ПРИКЛАД ЗАКЛЮЧЕННЯ ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
ФОТО ПАЦІЄНТКИ З ДИФУЗНИМ ЗОБОМ ІІ СТУПЕНЯ.
131
1. 2.
Діабетична стопа, нейропатичний варіант.
1. Трофічні виразки на 1 та 2 пальцях лівої стопи, на 1 пальці правої стопи.
2. Трофічна виразка підошовної поверхні правої стопи.
1. 2.
Діабетична стопа, нейропатичний варіант.
Трофічна виразка 1 пальця лівої стопи до (1) та після лікування (2).
132
Діабетична стопа, ішемічний варіант. Некрози пальців правої стопи.
133
Додаток 12.
СПИСОК ПРЕЗЕНТАЦІЙ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ:

1. Автоімунний полігландулярний синдром: класифікація, діагностика,
лікування
2. МЕН-синдром: класифікація, діагностика, лікування
3. Гіпопаратиреоз: класифікація, діагностика, лікування
4. Гіперпаратиреоз: класифікація, діагностика, лікування
5. Інсулінорезистентність та асоційовані стани
6. Синдром діабетичної стопи: класифікація, діагностика, лікування
7. Диференційна діагностика і лікування аденом гіпофіза
8. Синдром гіперпролактинемії: класифікація, діагностика, лікування
9. Диференційна діагностика і лікування аденом надниркових залоз
10. Остеопороз – класифікація, діагностика, лікування
11. Диференційна діагностика гіпогонадизму
12. Клімактеричний синдром: діагностика, лікування
13. Диференційна діагностика і лікування ожиріння
14. Подвійний цукровий діабет: діагностика, лікування
15. Інсулінорезистентність: патогенез, діагностика, лікування
16. Диференційна діагностика гіпоглікемічних станів
17. Інсулінома: класифікація, діагностика, лікування
18. Синдром Пархона: класифікація, діагностика, лікування
19. Синдром Нельсона: класифікація, діагностика, лікування
20. Диференційна діагностика і лікування вторинних типів цукрового діабету
21. Синдром Моріака і Нобекура, діагностика, лікування
22. Диференційна діагностика і тактика лікування вузлового зобу, класифікація
TIR-ADS
23. Рак щитоподібної залози: класифікація, діагностика, лікування
134
24. Диференційна діагностика і лікування тиреоїдитів
25. Синдром полікістозних яєчників: діагностика, лікування
26. Диференційна діагностика і лікування АГ
27. Сучасні методи дослідження в ендокринології
28. Диференційна діагностика і лікування нецукрового діабету
29. Диференційна діагностика і лікування ком ендокринного генезу
30. Алгоритми інсулінотерапії при ЦД 2 типу
31. Синдром гермафродитизму: класифікація, діагностика, лікування
32. Синдром гіперандрогенії: класифікація, діагностика, лікування
135
Додаток 13.
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ОСНОВНА.
1. Ендокринологія: підручник для студ. вищих мед. навч. Закладів /
[П.М. Боднар, Ю.І. Комісаренко, Г.П. Михальчишин та ін.]; за ред. Ю.І.
Комісаренко, Г.П. Михальчишин - Вид. 5, перероб. та доп. – Вінниця: Нова
Книга, 2020. – 536 с.
2. ДОДАТКОВА.
2. Медицина за Девідсоном: принципи і практика : посібник : пер. 23-
го англ. вид.: у 3 т. Т. 2/ за ред. Стюарта Г. Ралстона, Яна Д. Пенмана, Марка В.
Дж. Стрекена, Річарда П. Гобсона ; наук. ред. пер. Катерина Юрко, Василь
Москалюк, та ін. . – К. : ВСВ «Медицина», 2021. – ххіі, С. 518-590, 626-674.
3. Довідник з клінічної ендокринології / Тронько М.Д., Большова О.В.
– К.: Медкнига, 2020. – 368 с.
4. Цукровий діабет 2 типу. Адаптована клінічна настанова, заснована на
доказах. Наказ Міністерства охорони здоров´я від 21.12.2012 № 1118.
5. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної
(спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги
«Цукровий діабет 1 типу у молодих людей та дорослих» від 29 грудня 2014 №
1021.
6. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної
(спеціалізованої) медичної допомоги. Цукровий діабет 2 типу. Наказ
Міністерства охорони здоров'я від 21.12.2012 №1118.
7. Стандарти надання медичної допомогти хворим з патологічними станами
щитоподібної та прищитоподібних залоз в умовах дії негативних чинників
136
довкілля (видання 3, розширене) / За ред. О.В. Камінського. – Харків: «Юрайт»,
2017.–312 с.
8. Синдром тиреотоксикозу в клінічній практиці. Монографія / За ред. проф.
В.І. Паньківа. – К., 2016. – 160 с.
9. Скачко Б.Г., Орещук Г.О. Цукровий діабет: хвороба століття, чи розплата
за легковажність. Київ: Здоров’я, 2012.
10. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / За
ред. член.-кор. НАН та АМН України, проф. Д.М. Тронька // Довідник
«VADEMECUM info ДОКТОР Ендокринолог». – К.: ТОВ «ГІРА «Здоров’я
України», 2005. – 312 с. – (Серія «Бібліотека «Здоров’яУкраїни»).
11. Паньків В.І. Практична тиреоїдологія. – Донецьк: Видавець
Заславський О.Ю., 2011. – 224 с.
12. Невідкладні стани в ендокринології: навч. – метод. посібник (М.В.
Власенко, А.В. Паламарчук, В.С. Вернигородський та ін.) – К.: РВХ «ФЕРЗЬ»,
2010.
13. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. В 3 т.
Вінниця: Нова Книга, 2009-2010.
14. Основи ЕКГ 9-е видання (дві мови) / Джон Хемптон, Джоанна
Хемптон //. – К.: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2020.
– 234 с
15. Лабораторна діагностика, діагностичні тести в ендокринології.
Навчальний посібник / Власенко М.В., Біляєва К.С., Паламарчук А.В. та ін. – К.:
Видавничий дім Медкнига, 2021. – 120 с.
3. НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА.
16. Всесвітня організація охорони здоров’я https://www.who.int/ru/home#
17. European Association for the study of Diabetes. https: // www.easd.org
18. American Diabetes Association. https: //www.diabetesjournals.org
19. European Thyroid Association. https://www.eurothyroid.com/
137
20. American Thyroid Association. https://www.thyroid.org/professionals/ata-
professional-guidelines/
138

Навчальний Посібник з ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Навчальний Посібник з ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Дніпровський державний медичний університет

Рівень підготовки – Другий (магістерський )

зав. кафедри д. мед. н., професор Перцева Н.О.,

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ендокринології від

Завідувачка кафедри ендокринології,

Згідно з Програмою дисципліни, вивчення тем здійснюється здобувачем

Перша частина кожного протоколу стосується позааудиторної самостійної

 виявляти основні варіанти перебігу та ускладнень ендокринних захворювань;

 складати план обстеження хворих із основними ендокринними

основних ендокринних захворюваннях;

фахівця та принципами фахової субординації.

- √ Ознайомитись з наступними практичними навичками:

- √√√ Оволодіти наступними практичними навичками:

 трактування даних доплерографії, КТ та МРТ щитоподібної залози;

 трактування результатів дослідження рівнів гормонів крові (кортизол, АКТГ,

вазопресин, гормон росту, альдостерон, ренін, альдостерон-ренінове

КТ, МРТ головного мозку;

ІІ. Вирішення клінічної ситуаційної задачі 1 (Додаток 7).

2. Визначити захворювання для диференціального діагнозу.

3. Призначити план додаткового обстеження.

4. Обрати основні методи лікування.

5. Надати усні відповіді на запитання до задачі.

- орального тесту толерантності до глюкози:

Оцінка за тести вихідного контролю:

2. Визначити захворювання для диференціального діагнозу.

3. Призначити план додаткового обстеження.

5. Обрати основні методи лікування.

14. Вимірювання артеріального тиску на артеріях гомілок

Синдроми (в тому числі детальний опис 2-3-х синдромів стосовно хронічних

ІІ. Оцінка даних додаткових досліджень:

- орального тесту толерантності до глюкози:

Оцінка за тести вихідного контролю:

2. Провести диференційний діагноз згідно з методикою: 1) виділення ведучого

4. Сформулювати клінічний діагноз (медичний висновок про наявні

5. Визначити основні етапи лікування.

ІІ. Оцінка даних додаткових досліджень:

Оцінка за тести вихідного контролю:

3. Призначити план додаткового обстеження.

4. Сформулювати клінічний діагноз (медичний висновок про наявні

5. Обрати основні методи лікування.

- орального тесту толерантності до глюкози:

Оцінка за тести вихідного контролю:

3.Призначити план додаткового обстеження.

4. Сформулювати клінічний діагноз (медичний висновок про наявні

5. Обрати основні методи лікування.

-УЗД щитоподібної залози:

Оцінка за тести вихідного контролю:

3.Призначити план додаткового обстеження.

4. Сформулювати клінічний діагноз (медичний висновок про наявні

5. Обрати основні методи лікування.

-УЗД щитоподібної залози:

Оцінка за тести вихідного контролю:

3. Назвати найважливіші методи додаткового обстеження.

4. Сформулювати клінічний діагноз (медичний висновок про наявні

5. Обрати основні методи лікування.

- оцінка рівнів електролітів крові:

Оцінка за тести вихідного контролю:

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

БЛАНК фрагменту учбової історії хвороби (Курація хворого)

Паспортна частина (ініціали, стать, вік, ким працює):

Дані анамнезу захворювання та життя:

Складання синдромокомплексу з обґрунтуванням кожного синдрому:

Диференційний діагноз (за основним синдромом) (скласти порівняльну