Фінансовий контролінг у банку Лекція 1

Фінансовий контролінг у банку – це комплексний курс, розроблений для того, щоб надати студентам
знання та навички, необхідні для ефективного фінансового управління та контролю в банківській
галузі. Цей курс вивчатиме різні концепції фінансового контролю та управління, інструменти та
методи, специфічні для банків, що дозволить студентам розуміти фінансові ризики та керувати ними,
оптимізувати продуктивність та відповідати нормативним вимогам.
Курс складається зі 150 годин, з них 64 год. – аудиторна робота та 86 год – самостійна робота студента.
64 год. аудиторної роботи містить 32 год лекцій та 32 год. практичних занять, тобто 16 лекційних та
16 практичних занять.
За курсом передбачено два комплексні модульні письмові контролі та підсумковий іспит (модульні
атестації). Крім того, студенти повинні будуть виконати обов’язкову контрольну індивідуальну роботу.

Комплексний модульний письмовий контроль № 1 – 20 б.

Комплексний модульний письмовий контроль № 2 – 20 б.
Контрольна робота (обов’язкова індивідуальна робота) – 20 б.
Іспит – 40 б.
 Тема 1. Вступ до фінансового контролінгу в банку

Визначення, поява та значення фінансового контролінгу в банках

Роль і обов'язки фінансового контролера в банку
Основні виклики та можливості фінансового контролінгу в банках
1. Визначення, поява та значення фінансового контролінгу в банках.

Система контролінгу — це принципово нова концепція інформації і управління, яку можна визначити як
обліково-аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, контролю, планування, яка
забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління процесом досягнення цілей і результатів
діяльності підприємства.
Контролінг – система управління процесом досягнення мети суб'єкта господарювання та результатів його
діяльності через систему управління прибутком.
Цільове завдання контролінгу — побудова на підприємстві ефективної системи розробки, прийняття і
реалізації управлінських рішень.
Фінансовий контролінг, також відомий як фінансовий менеджмент або фінансовий контроль,
відноситься до процесу моніторингу, аналізу та управління фінансовою діяльністю в організації для
забезпечення ефективного та ефективного використання ресурсів, досягнення фінансових цілей і
дотримання нормативних вимог. У контексті банків фінансовий контролінг відіграє вирішальну роль у
розумному управлінні фінансовими ресурсами, забезпечуючи довгострокову стійкість і прибутковість
установи.
Поява фінансового контролінгу в банках:
Появу фінансового контролінгу в банках можна простежити на початку 20 століття, коли
фінансова індустрія зазнала значного зростання та ускладнення. Оскільки банки розширювали
свою діяльність і диверсифікували свої послуги, стала очевидною потреба в ефективному
фінансовому управлінні.
Фінансовий контролінг розвинувся як відповідь на виклики управління фінансовими справами
великих і складних банківських установ.
У 1920-х роках світова економіка пережила період процвітання, відомий як бурхливі двадцяті.
Банки були в центрі цього економічного буму, надаючи позики для різних галузей
промисловості та полегшуючи споживчі витрати. Однак швидке розширення кредитування та
спекулятивних інвестицій призвело до нестійкої бульбашки на фондовому ринку.
Велика депресія 1930-х років:
Вибух бульбашки фондового ринку в жовтні 1929 року ознаменував початок Великої депресії,
одного з найсерйозніших економічних спадів в історії. Обвал фондового ринку викликав
ланцюгову реакцію банкрутства банків і широкомасштабну банківську кризу. У перші роки
Великої депресії тільки в Сполучених Штатах збанкрутувало тисячі банків, знищивши
заощадження мільйонів людей і спричинивши серйозні фінансові труднощі.
Велика депресія підкреслила необхідність ефективного управління
фінансами та контролю ризиків у банках. Стало очевидним, що відсутність
належного фінансового контролю, оцінки ризиків і регуляторного нагляду
сприяла вразливості банків. Криза призвела до переоцінки банківської
практики та появи фінансового контролінгу в банках.
Інші економічні та фінансові кризи, які вплинули на розвиток фінансового контролінгу в банках,
включають:
1. Криза заощаджень і позик 1980-х років: Криза в галузі заощаджень і позик у США в
1980-х роках стала наслідком ризикованої практики кредитування та недостатнього
регуляторного нагляду. Крах багатьох ощадно-позикових установ підкреслив важливість
управління ризиками та необхідність покращення фінансового контролю.
2. Азійська фінансова криза 1997 року: ця криза вплинула на кілька азіатських економік і
виявила недоліки в управлінні ризиками фінансових установ і практиці фінансової звітності.
Потреба в прозорості та ефективних механізмах контролю ризиків стала очевидною.
3. Глобальна фінансова криза 2008 року: найзначніша фінансова криза з часів Великої
депресії, криза 2008 року була спровокована кризою субстандартних іпотечних кредитів і
крахом Lehman Brothers. Криза виявила недоліки в моделюванні ризиків, неадекватне стрес-
тестування та брак прозорості фінансових інструментів. Це призвело до відновлення уваги до
управління ризиками та практики фінансового контролю.
З часом фінансовий контролінг у банках розвинувся від базової фінансової звітності
до складної сфери, що охоплює різні аспекти управління ризиками, стратегічного
планування та підтримки прийняття рішень. Підходи та методи фінансового
контролінгу адаптувалися до мінливої ринкової динаміки, технологічного прогресу та
нормативних вимог.

Однією з ключових фігур, яка сприяла розвитку фінансового контролінгу в банках, є

Роберт С. Каплан. Він відомий своєю роботою над збалансованою системою
показників, стратегічною системою управління ефективністю, яка перетворює
стратегічні цілі організації в набір показників ефективності та ключових показників
ефективності (KPI). Збалансована система показників широко використовується
банками та іншими організаціями як інструмент стратегічного планування та оцінки
ефективності.
Збалансована система показників (ЗСП) — це підхід до розробки стратегічних цілей
організації з чотирьох точок зору:
Фінанси – Клієнти - Внутрішні процеси - Навчання і розвиток

ЗСП заснована на встановленні причинно-наслідкових зав'язків між стратегічними цілями,

параметрами, що їх віддзеркалюють, і чинниками отримання планових результатів.

Особливу увагу розробники ЗСП Р. Каплан і Д. Нортон приділяють створенню зворотного

зв’язку для перевірки правильності та життєздатності обраної стратегії.

ЗСП уможливлює об’єднання в єдину систему найважливіших напрямів у плануванні у

форматі збалансованої системи ключових показників, які мають бути взаємопов’язані між
собою.
Збалансована система показників
Збалансована система показників
 ЗСП відображає всі основні функціональні стратегії суб’єкта господарювання і орієнтована на
контролінг загальної стратегії розвитку даного суб’єкта господарювання.

• Фінансова стратегія - планування на перспективу використання активів і забезпечення фінансовими

ресурсами реалізації стратегії розвитку суб’єкта господарювання. КРІ оцінюють економічні наслідки
фінансових дій суб’єкта господарювання і являють собою індикатори відповідності стратегії
суб’єкта господарювання, її реалізації загальній стратегії розвитку суб’єкта господарювання.
• Взаємовідносини з клієнтами визначають утримання та розвиток сегмента ринку для реалізації продукції
(робіт, послуг) суб’єкта господарювання, включаючи вихід на ринок з інноваційною продукцією суб’єкта
господарювання, виміром розвитку яких мають стати відповідні КРІ.
• Внутрішні виробничі процеси - визначає ті найголовніші внутрішні процеси суб’єкта господарювання, які
мають забезпечити своєчасне повне матеріально-технічне забезпечення, запровадження інноваційних
технологій і технологічне переоснащення виробництва, удосконалення логістики тощо, які мають
забезпечити довгостроковий розвиток суб’єкта господарювання і його конкурентоспроможність, виміром
якого мають стати відповідні КРІ.
• Розвиток компетентностей персоналу передбачає навчання для підвищення кваліфікації співробітників,
утвердження корпоративної та організаційної культури персоналу, що має посилити мотивацію до
продуктивної праці.
Стратегічна мета фінансової стратегії — досягнути запланованих результатів, виражених у конкретних КРІ
Історичний розвиток КРІ

1920-ті роки 1970-ті роки 1980-ті роки 1990-ті роки

• Економічна додана
вартість (EVA);
• Прибуток до виплати
• Коефіцієнт відсотків, податків та
співвідношення дивідендів (EBITDA);
ринкової та балансової • Ринкова додана
• Чистий прибуток на
вартості акцій (М/В); вартість (MVA);
• Модель Дюпона одну акцію(EPS);
• Рентабельність • Збалансована
(Du Pont Model); • Коефіцієнт
акціонерного капіталу система показників
• Рентабельність співвідношення ціни
(ROE); (Balanced Scorecard -
інвестицій (ROI) акції та чистого
• Рентабельність чистих BSC);
прибутку (Р/Е)
активів (RONA); • Показник сукупної
• Грошовий потік (Cash акціонерної доходності
Flow) (TSR);
• Грошовий потік
віддачі на інвестований
капітал (CFROI)
Дякую за увагу!