Міністерство культури України

Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницький коледж культури і мистецтв ім. М.Д. Леонтовича

Реферат
на тему: балет «Весна Священна»

Виконала:
студентка ІІ курсу
хореографічного відділу
Ніколіца Марія Сергіївна
Перевірив:
Кулик Денис Олексійович

Вінниця – 2019
 ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. БАЛЕТ «Весна священна» 4
1.1. Головні герої 4
1.2. Лібрето 4
1.3. Рік та історія створення. Сюжет. Музика 5
РОЗДІЛ ІІ. БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ 9
2.1. Біографія постановника 9
2.2. Біографія композитора 10
2.3. Відомі виконавці головних ролей 11
РОЗДІЛ ІІІ. БАЛЕТ СЬОГОДЕННЯ 12
3.1. Виконання балету на сценах України 12
3.2. Сценічне життя 13
ВИСНОВКИ 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15

ВСТУП

2
 Балет – це вид сценічного мистецтва, танцювальна театральна вистава,
у якій музика поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку сюжету і
створенні відповідного настрою; синтетичний вид сценічного мистецтва, в
якому зміст вистави розкривається в основному засобами танцю, міміки і
музики. Джерела виникнення балетного жанру закладені в народних іграх,
хороводах, сюжетних танцях тощо. Танець як елемент драматичної дії
досягнув високого рівня розвитку в культових і світських театралізованих
видовищах Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, у трагедіях греків, римлян та
народних дійствах середньовіччя.

РОЗДІЛ І. БАЛЕТ «Весна священна»

1.1. Головні герої
̶ Обрана ( дівчина обрана в ролі жертви )
̶ Найстаріший-наймудріший ( глава старців-праотців )
3
 ̶ Біснувата
̶ Юнак
̶ Старці, юнаки, дівчата
Дія відбувалася в доісторичній Русі.
1.2. Лібрето
Дія I
Поцілунок Землі
Серед нагромадження скель нерухомо сидять дві групи – дівчата і
хлопці. Вдивляючись в священний камінь, вони чекають віщого знака.
З'являється Старець, дівчата водять навколо нього кола. Старець веде їх до
священного кургану. Починаються весняні ворожіння дівчат і танці юнаків.
Молоді ноги втоптують ще не прокинулась від зимового сну землю,
заклинають її розлучитися з зимою. Обрядова танець: дівчата прядуть пряжу,
юнаки рихлять землю. Захват єдиним ритмом.
Настає час вибору дівчат і їх розкрадання. Пари вступають в весняні
хороводи. Потім юнаки діляться на дві групи, починається ритуальна «гра
міст». Накопичені за зиму сили рвуться назовні. Старець заспокоює молодих.
Вони падають на землю, схиляючись перед його мудрістю, і цілують землю.
Хода Найстаршого – наймудрішого. Він також припадає до землі,
благословляючи її. Поцілунок Землі – знак загального розкріпачення.
Починається ритуальне Витанцьовування Землі.
Дія II
Велика жертва
Опускається ніч. Дівчата сидять навколо багаття, оточивши Старшого.
Всі чекають початку обряду жертвопринесення. Щоб пробудити землю, і
вона принесла свої дари людям, потрібно окропити землю дівочої кров'ю.
Затіваються таємні хороводи дівчат, ходіння по колах, щоб вибрати
найкрасивішу жертву. Вибір відбувся, і навколо Обраниці відбувається її
величання. Волають до праотців. Обраниця танцює велику священну танець.
Ритм танцю наростає, і Обраниця падає замертво – Земля прийняла велику
4
жертву. Луг зеленіє, на деревах розпускаються листя, розквітає життя. Плем'я
Священної танцем дякує землю.
1.3.Рік та історія створення. . Сюжет. Музика
Рік та історія створення.
Задум «Весни священної» відноситься до початку 1910 року. У
«Хроніці моєму житті» Стравінський розповідає: «Одного разу, коли я
дописував в Петербурзі останні сторінки «Жар-птиці», в уяві моєму
абсолютно несподівано, бо думав я тоді зовсім про інше, виникла картина
священного язичницького ритуалу: мудрі старці сидять в колі і спостерігають
передсмертний танець дівчини, яку вони приносять в жертву богу весни, щоб
здобути його прихильність. Це стало темою «Весни священної». Повинен
сказати, що це бачення справило на мене сильне враження, і я відразу ж
розповів про нього моєму приятелю, художнику Миколі Реріха, картини
якого воскрешали слов'янське язичництво. Його це привело в захват, і ми
стали працювати разом. У Парижі я розповів про свій задум Дягілєва, який
відразу ж їм захопився. Наступні події, однак, затримали його здійснення».
Так і створився балет «Весна священна».
У липні 1911 року в маєток княгині Тенишевой під Смоленськом
Стравінський зустрівся з Миколою Реріхом, і вони за кілька склали план
сценічної дії.
Прем'єра «Весни священної», відбулося 29 травня 1913 року в театрі
Єлисейських полів під управлінням П'єра Монте, привела глядачів в шок.
Публіка свистіла, сміялася і шуміла. Щоб втихомирити розійшлися
пристрасті, Дягілєва довелося кілька разів гасити світло в залі, і все ж
втихомирити публіку не вдалося. Вистава перервався. Спектакль пройшов
всього шість разів. У 1920 році його заново поставив Л. Мясин (1895-1979).
Однак саме хореографія Ніжинського справила справжню революцію в
балетному мистецтві.
Сюжет

5
 Сюжет як такий в балеті відсутня. Зміст «Весни священної»
композитор викладає наступним чином: «Світле Воскресіння природи, яка
відроджується до нового життя, воскресіння повне, стихійне відродження
зачаття всесвітнього».
Світанок. Плем'я збирається на свято Священної весни. Починається
веселощі, танці. Ігри збуджують всіх. Дійство умикання дружин змінюється
хороводами. Далі починаються чоловічі ігри, що демонструють силу і міць.
З'являються старці на чолі з Найстаршим-наймудрішим. Обряд поклоніння
землі з ритуальним поцілунком землі Найстаршим-наймудрішим завершує
шалений «Витоптування землі».
Музика. Жанр
Сюїта – за зовнішніми ознаками. Наявність різноманітних контрастних
частин в циклі.
Симфонічний цикл. Наявність узагальнюючого задуму, концепції. Ідея
«воскресіння природи», пробудження «споконвічних» життєвих сил
(Вульфсон), ідея неминучого кругообігу життя і смерті. Порядок номерів
продиктований вимогами симфонічного розкриття ідеї. 2 частини балету –
симфонічні картини, котрі розкривають різні сторони язичницького уявлення
про весну («Поцілунок землі» – «зовнішньо-ігрова та танцювальна сторона
відносин первісного людства до природи»: «Велика жертва – «відчуття
таємничості і остраху», «панічний почуття» (Астаф’єв)).
Протягом кожної з частин – безперервне crescendo + 2-я частина
продовжує crescendo 1-й. «Весна священна» демонструє новий тип
симфонічної концепції, заснованої не так на традиційному драматичному
конфлікті контрастних тим з їх подальшою розробкою, приведенням до
нового синтезувальному єдності..., а на конфліктному зіткненні «музичної
стихії і перетворює її ритму. Саме ритм стає головним дієвим елементом
наскрізного симфонічного дії і набуває глибокий образний зміст»
(Вершиніна).

6
 Стравінський постійно підкреслює незалежність музичного ряду від
сюжетного. Спрямованість до «чистої музики» і до білих балетів.
Тут здійснюється усвідомлене рух до синкретичного єдності всіх форм
вираження – від образно-поетичних до музично-стильових – через ритуал.
Ритуал стає художнім прототипом багатьох творів Стравінського. Його
язичницьке переломлення в «Весну священну» відображає одну з сутнісних
сторін творчого процесу композитора – прагнення до втілення синтезуючого,
об'єктивно значущого початку і знаходження для цього загальних законів
структурування та оформлення художнього матеріалу.
Драматургія
Принципи:
̶ Контраст між картинами, номерами.
̶ Сюїтна будова + наскрізне симфонічне розвиток і всередині
кожної частини, і протягом усього балету. Кульмінації і для
кожної частини, і для всього балету. «Мета» наростання – Не
перетворення образно-смислових якостей, а вичерпання їх
̶ Метод передбачення.
Перша частина – Поцілунок землі – сприймається як преамбула до
основного дійства, підготовка ритуальної церемонії. В її основних
фрагментах – «Весняних ворожіння» і «танці щеголих», «Весняних
хороводах», «Грі умикання» і «Грі двох міст» – відображені елементи різних
давньослов'янських обрядів, які пов'язані між собою не сюжетної ланцюгом,
а образно-метафоричної. Дедалі ширше танцювально-танцювальна стихія,
яка символізує гру життєвих почав, раптово натрапляє на перешкоду.
Хода Найстаршого-Мудрого – перелом. Як точно владний, наказовий
жест Долі, зупиняє вируючий людський потік, спрямований вперед в спробі
відірватися від землі і знайти почуття свободи, відчуття власного «я», і
розгортає його назад до землі. За сигналом Старців («провідників» Вищої
сили) людство – «все як один» – здійснює обряд виплясиванія землі. Сюди
направлено рух мас, тут зав'язується трагічний вузол, що відбувається, його
7
зумовленість. «Смута всесвітнього розквіту», за словами Стравінського,
повинна бути відкуплена великої жертвою.
Друга частина балету – поетично узагальнений втілення ритуального
дійства. Життєва стихія, спіймана в «глухий кут кам'яного лабіринту» (Б.В.
Асаф’єв), позбавляється права вибору. «Величання вибраних» і «Велика
священна танець», якій передують таємничі приготування обряду
жертвопринесення («Таємні ігри дівчат», «заклики до праотців», «Дійство
старців – чоловічих предків») – ось трагічний доля людства.
Тематизм
Тематизм «Весни священної» спирається на закличні кличі веснянок,
трихорд колядок, окремі інтонації весільних пісень. Стравінського цікавлять
типізація наспівів, їх формальність.
Стравінський перетворює цей прийом в творчий принцип. При цьому
формальність не приводить до омертвіння розпівок. Навпаки, вони
розквітають і оживають в інтонаційної середовищі «Весни священної». Так,
розпівка вступу буквально проростає з початкового інтонаційного зерна, її
ланки ритмічно розтягуються, стискуються, переставляються, утворюють
несподівані гетерофонічні звукові сплетення, політональні поєднання.
Оркестровка
Тембр інструменту і тип мелодії стають нерозривними. Наприклад, у
вступі солірує високий фагот, викладаючи мелодію, звучить як язичницька
сопілка, і таке рішення здається єдино можливим (прототипом його можна
вважати соло флейти в «Післяполудневий відпочинок фавна» Дебюссі або
соло фагота). Високі дерев'яні в різних номерах балету виконують весняні
«заклики».

РОЗДІЛ ІІ. БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ

2.1. Біографія постановника

8
 Вацлав Фомич Ніжинський – український артист балету польського
походження, видатний танцівник і хореограф зіркової трупи Сергія Дягілєва.
Народився в Києві 12 березня 1889 року. Його батьки були танцівники
балету польського походження. У 1898 році за сімейними стопах і Вацлав
поступив в Петербурзьке театральне училище.
У 1907 році, після закінчення училища, він був прийнятий в
Маріїнський театр, де відразу зайняв положення першого танцівника. Його
партнерками були знамениті балерини М. Кшесинская, О. Преображенська,
Т. Карсавіна, А. Павлова.
З 1909 по 1913 роки Ніжинський був провідним солістом проводилися
в Парижі «Російських сезонів» Дягілєва. Він виконав головні партії в
балетах, поставлених Фокіним: «Петрушка», «Шехерезада», «Нарцис»,
«Карнавал», «Дафніс і Хлоя».
У 1912 році Ніжинський сам виступив у ролі постановника балету
«Післеполудневий відпочинок фавна» і сам станцював в ньому головну
партію. У 1913 році він поставив два балети: «Ігри» Дебюссі і «Весна
священна» Стравінського. У цьому ж році він покинув балет Дягілєва і в
1914 році організував свою трупу в Лондоні. У 1916 році Ніжинський
повернувся в трупу Дягілєва.
Усього за десять років сценічного життя Вацлав Ніжинський збагатив
мистецтво балету незліченними знахідками, які змінили академічні канони.
Вацлав Ніжинський, що володів потужним магнетизмом на сцені, в
житті був боязким, нетовариською людиною. У 1917 році у нього було
виявлено психічне захворювання, яке змусило танцівника залишити сцену.
Помер Вацлав Ніжинський 8 квітня 1950 року в Лондоні, похований на
кладовищі Монмартр в Парижі.

2.2. Біографія композитора

Стравінський Ігор Федорович (1882-1971), композитор.
9
 Народився 17 червня 1882 року в Оранієнбаумі (нині місто Ломоносов)
в родині відомого оперного співака Ф.І. Стравінського. Проте музикантом
ставати не збирався і в 1900 році вступив до Петербурзького університету на
юридичний факультет.
У студентські роки Стравінський познайомився з Н.А. Римським-
Корсаковим і з 1903 р. став брати у нього уроки. Ці заняття тривали до смерті
вчителя в 1908 р.
Уже в 1910 р. Стравінський написав свій перший балет «Жар-птиця»,
поставлений в Парижі за ініціативою С. П. Дягілєва в рамках Російських
сезонів за кордоном (які проходили в період з 1907 по 1913 р. в Парижі
гастролі російських акторів і музикантів) . Наступний балет Стравінського –
«Петрушка» (1911 р.) також став подією Російських сезонів і приніс
композиторові світову популярність. Третій, написаний в 1913 р, балет –
«Весну священну» – публіка спочатку не прийняла через занадто
новаторською постановки хореографа М.М. Фокіна, який відмовився від
класичного балетного танцю.
У 1914 р Стравінський звернувся до жанру опери і створив «Солов'я»
за казкою Г.X. Андерсена. У тому ж році він покинув Росію; жив спочатку в
Швейцарії, а з 1920 р – у Франції. Там народилися його опери «Мавра»
(1922) на сюжет «Будиночка в Коломні» А.С. Пушкіна і «Цар Едіп» (1927 р.)
на сюжет трагедії Софокла. Ці твори стали вершиною в творчості
Стравінського.
У 1939 р. Ігор Федорович залишив Європу і переїхав в США, де
звернувся до традицій джазової музики. У 1945 році був створений «Чорний
концерт для кларнета і джаз-банда».
Творча спадщина Стравінського дуже велике: 4 опери, 12 балетів,
кантати, симфонії, концерти, хори і ін. Він вважається одним з найбільш
значних новаторів в музиці XX ст.
Помер 6 квітня 1971 в Нью-Йорку
2.3. Відомі виконавці головних ролей
10
 Так як у балеті «Весна священна», майже не було головних ролей, тому
ніякі видатні виконавці балету їх не виконували.

РОЗДІЛ ІІІ. БАЛЕТ СЬОГОДЕННЯ

3.1. Виконання балету на сценах України
19 жовтня 2018 року, у Львівській національній опері в межах проекту
«Український прорив» відбудеться прем’єра, що обіцяє стати хітом цього
театрального сезону, повідомили у прес-службі театру.

11
 Як йдеться в повідомленні, балети видатного композитора Ігоря
Стравінського «Весна священна» та «Пульчинелла» об’єднають в одну
хореографічну виставу.
Балети «Весна священна» і «Пульчинелла» бачили багато оперних сцен
світу як дві окремі одна від одної постановки. І лише у Львівській
національній опері ці одноактні балети Ігоря Стравінського побачать світло
ламп як дві дії одного яскравого спектаклю.
Генеральний директор-художній керівник Львівського оперного театру
Василь Вовкун зазначив, що давно думав над традиційним поєднанням
балетів Стравінського «Жар-птиця» і «Весна священна», але всесвітньо
відомий хореограф Марчелло Алджері надихнув його піти інших шляхом.
«Ігор Стравінський вперше на сцені Львівського національної опери.
Вперше об’єднуються два твори, які в культурній практиці світу навіть не
стояли поруч, адже ми поєднали здавалося б непоєднувані твори
«Пульчинелла» і «Весна священна». Також вперше італійськи хореограф
ставить балет у Львівській опері. Вперше американський диригент
українського походження Теодор Кучар буде за пультом у нашому театрі.
Вперше Василь Вовкун є режисером в серйозному балеті. І я думаю, що
вперше в Україні ми побачимо нову стилістику постановки: перехід від
неокласики до модерну», – розповів Василь Вовкун.
Такі різні за музичним стилем балети стали частинами одного дійства
під назвою «Правда під маскою».

3.2. Сценічне життя

Балет Ігоря Стравінського вперше представили 29 травня 1913 року в
Театрі на Єлисейських полях. Так як цей балет був під впливом великої
критики, тому його майже не показували на сценах театру.

12
 Висновок
В історії дягилевських балетів було чимало новаторських вистав, однак
прем'єра «Весни священної» виділяється і на цьому тлі. Перш за все, завдяки
музиці Ігоря Стравінського. Автор однієї з книг про композитора Борис
Ярустовскій резюмував: «Партитура «Весни священної» своєю незвичайною
стилістичної зухвалістю справила величезний вплив на всю музичну
культуру XX століття. Це – важлива віха в її розвитку, нова глава в її історії.
Музика «Весни» виявилася своєрідним посудиною з настоєм нових соків,
нових прийомів і засобів художньої виразності: ними користувалися в тій чи

13
іншій мірі майже всі музиканти сучасності». Сила і динамізм музики, її
особлива ритмічна пульсація поставили непрості завдання і перед
хореографом і перед виконавцями, не кажучи вже про ошелешеної цієї
новизною публіки прем'єри.

Список використаних джерел

1. Стравінський. Балет «Весна священна». –
https://www.belcanto.ru/ballet_printemps.html
2. Вацлав Ніжинський – http://calendate.com.ua/person/980
3. Ігор Стравінський балет «Весна священна». –
https://soundtimes.ru/balet/klassicheskie-balety/vesna-svyashchennaya
4. Ігор Стравінський – http://citaty.su/kratkaya-biografiya-igorya-
stravinskogo

14