Тема доповіді «Дитячі опери

Миколи Лисенка»

Підготувала

Студентка 2 курсу

Кафедри скрипки

Дудар (Вівчарук) Софія

 План

1. Микола Лисенко.
2. Термін дитяча опера.
3. 3 дитячі опери композитора.
4. Опера «Коза-Дереза»
5. Опера «Пан Коцький».
6. Опера «Зима і весна»
7. Актуальність опер.
8. Висновок
Важливого значення надавав композитор творам, написаним спеціально для
дітей і розрахованим на дитяче виконання. Він був чутливим педагогом,
глибоким знавцем дитячої психології.

МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ ЛИСЕНКО (1842-1912)

М. В. Лисенко - найвидатніший український композитор другої половини XIX -

початку XX ст. Він став основоположником української класичної музики,
увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент,
вдумливий педагог, вчений-фольклорист і визначний музично-громадський
діяч.

Дитяча опера - це музично-театральний жанр, спеціально створений для

молодшої аудиторії. Вона поєднує в собі музику, спів, танці та діалоги,
розповідаючи цікаві історії та захоплюючи увагу дітей до світу опери та музики.

Спочатку ці опери були задумані як музичний дарунок своїм чотирьом дітям,

яких митець дуже любив і приділяв їх вихованню багато уваги. Як згадує син
композитора Остап Лисенко, одного весняного ранку батько звернувся до них із
такими словами: «Я казку для вас написав, музичну казку.
Хочу, щоб ви наші казки і пісні полюбили,полюбили наш народ».
Ці «оперки» для дітей, як називав їх сам Лисенко, створені у трьох жанрових
різновидах. Доступні й цікаві для дитячого сприйняття, вони за своєю
виконавською складністю та обсягом являють собою ніби три етапи в
опануванні оперним жанром: кожна з них призначена для виконання дітьми
різного віку та різного рівня музичної підготовки.

Основоположником цього жанру вважали німецького композитора Е.

Гумпердінка з його опусом «Гензель і Гретель», створеним 1893 року. Однак до
цього часу М. Лисенко вже написав три дитячі опери - «Коза-дереза» (1888),
«Пан Коцький» (1891), «Зима і весна, або Снігова Королева» (1892) на лібрето
Дніпрової Чайки (Л. Василевської). Отже, саме М. Лисенко створив перші зразки
цього жанру, у яких було закладено основи і визначено шляхи формування
музично-театрального мистецтва для дітей.

Українські музикознавці високо оцінили цей доробок композитора. За словами

Л. Корній, «дитячі опери М. Лисенка - це яскраве й непересічне явище
українського оперного мистецтва», а П. Козицький характеризував їх як
«дорогоцінну спадщину в жанрі оперної музики для дітей».

Прикладом комічної опери є найпростіша з них - одноактна

«Коза-дереза», яку можуть виконувати дошкільнята або молодші школярі.
Вперше ж оперу було поставлено у Києві за участю дітей Миколи Лисенка,
Михайла Старицького (троюрідний брат композитора) та їхніх маленьких
друзів.
• Костюми й танці для першої постановки допомагала створювати Леся
Українка, яка була одночасно режисером, балетмейстером і костюмером
дитячих вистав Миколи Лисенка.
У середині XX століття дитяча опера
Миколи Лисенка отримала сценічне життя на великій професійній сцені -
спочатку у Харкові, а потім у Києві. У 1955 році «КОЗА-ДЕРЕЗА» була поставлена
на сцені Харківського державного академічного театру опери та балету імені М.
Лисенка. Нове лібрето для постановки написав Максим Рильський.
Ще за життя Миколи Лисенка його опери для дітей почали виконувати
самодіяльні дитячі колективи. Найбільш репертуарною стала саме «КОЗА
ДЕРЕЗА». Ця опера навіть була у репертуарі «Молодого
театру», створеного у Києві видатним режисером та актором Лесем Курбасом.

"Коза-дереза" - це перша українська дитяча опера, створена Миколою

Лисенком у 1884 році. Ця опера відзначається простим сюжетом, яскравими
мелодіями та веселими персонажами. Лисенко створив цей твір, щоб
привернути увагу дітей до опери та музики, зробивши її доступною та
захоплюючою. "Коза-дереза" зайняла важливе місце в українській музичній
культурі та є символом музичного виховання дітей в Україні. Лібретто опери
створила українська письменниця Дніпрова Чайка на основі популярної
народної казки про козу-дерезу

У порівнянні з «Козою-дерезою» опера «Пан Коцький» має більш широке

громадське звучання. Це — сатирична опера. Всі її події й образи взяті З побуту
людей і перенесені в світ тварин. В узагальнених образах Лисиці і пана Коцького
за допомогою влучних прийомів алегорії і пародіювання викриваються й
засуджуються такі людські пороки, як ледарство, підлабузництво, паразитизм.
Саме тому М. В. Лисенку не вдалося надруковати оперу. Публікація її була
категорично заборонено цензурою, про що свідчить повідомлення Головного
управління у справах преси від 19 березня 1903 року. Написана у 1891 році,
опера «Пан Коцький» вперше була видана лише в наш час, у 1945 році.
Літературну основу опери становить сюжет Казки, яка зустрічається в збірках
українських народних казок під назвою «Пан Коцький». Лібретто опери
створила письменниця Дніпрова Чайка; вона скоротила казку, зробивши її
більш чіткою і лаконічною, придатною для виконання дітьми і легкою для
сприймання. Лібретто зберігає всі тонкощі мови народних казок і добре
піддається музичній інтерпретації. Його треба визнати вдалим і в
драматургічному відношенні: дія розвивається легко, невимушено, сюжет
позбавлений зайвих деталей.
Третя дитяча опера М. В. Лисенка «Зима і
Весна» була написана у 1892 році, а видана вперше в 1903 році в Києві. В основі
сюжету — народна фантастична казка про Зиму і Весну. В композиційному і
фактурному відношенні«Зима і Весна» найскладніша з усіх трьох опер. Вона
розрахована на виконання дітьми старшого шкільного віку, а окремі партії
можуть бути підготовлені лише дорослими співаками, наприклад партія
Мороза.
На відміну від двох попередніх опера «Зима і Весна» має велику розвинену
увертюру. Цим твором М. В. Лисенко зробив значний крок вперед, наблизивши
дитячу музичну виставу до справжнього великого оперного спектаклю. Лібретто
склала письменниця Дніпрова Чайка. За свідченням сина композитора Остапа
Миколайовича.
Опера «Зима і Весна» — це поетична розповідь
про те, як змінюються пори року.

Дітям цікаво було грати ролі у цих операх.

Їх героїв вони знали змалку з народних казок, які їм розповідали мами і бабусі.
Та й самі, мабуть, не раз перечитували "Козу-дерезу" і "Пана Коцького".
В народних казках звірі наділялись рисами характеру людини. Герої опер-казок
Миколи Віталійовича теж мають власний
характер. Лисичка з опери "Коза-дереза" - чесна, працьовита і приходить на
допомогу, тому всі звірі її люблять. А Лисичка в опері "Пан Коцький" - хитра,
лінива, весь час обдурює звірів, тому в лісі її ніхто не любить.

Дитячі опери Миколи Лисенка мають значний вплив на українську культуру.

Вони стали важливою складовою музичної спадщини України, відіграючи
ключову роль у музичному вихованні дітей та відкриваючи для них світ оперної
музики.Опери Лисенка стали популярними та доречними для української
аудиторії, привертаючи увагу до національної музичної спадщини. Вони
сприяли розвитку української дитячої культури, створюючи особливу платформу
для музичного виховання та розвитку творчих здібностей українських
дітей.Опери Лисенка дали поштовх українським композиторам та музикантам,
стимулюючи їх створювати подібні твори для молодших слухачів, і продовжують
залишати свій слід в українській музичній культурі дотепер.
Сучасне сприйняття опер Миколи Лисенка залишається позитивним та
значущим. Вони вважаються важливою частиною української музичної
спадщини та зберігають свою популярність серед аудиторії різних вікових
груп.Дитячі опери Лисенка залишаються актуальними у контексті музичного
виховання. Вони досі використовуються в шкільних програмах та дитячих
музичних гуртках для ознайомлення з оперним мистецтвом. Їхні яскраві
музичні теми та прості сюжети залишаються цікавими та зрозумілими для
молодших слухачів.Також, у контексті сучасності, різноманітні концертні вистави
та виконання опер Лисенка продовжують привертати увагу нового покоління
музикантів і слухачів, підкреслюючи їхню важливість у культурному контексті
України.
Сьогодні опери М. Лисенка для дітей з успіхом ставляться багатьма
професійними та самодіяльними колективами. Добре розуміючи пізнавальну та
естетичну цінність народного мистецтва, М. Лисенко вважав, що музичний
розвиток молоді слід здійснювати на найкращих зразках українського
фольклору. Саме на цих засадах він виховував і власних дітей, і студентів
заснованої ним 1904 року музично-драматичної школи. М. Лисенко протягом
усього життя здійснював етнографічну діяльність, зокрема збираючи дитячий
фольклор. Згодом ці матеріали були опубліковані у збірці українських дитячих
пісень (веснянок), ігор і танців під назвою «Молодощі» (1875) та у «Збірнику
народних українських пісень в хоровому розкладі (1908). Ці видання, які
тривалий час були єдиними посібниками для музичного виховання школярів, і
дотепер не втратили актуальності.

На фольклорному матеріалі М. Лисенко побудував і дитячі опери, у яких утілив

свої педагогічні принципи. Компенсуючи відсутність українського дитячого
репертуару і добре розуміючи, що дітей приваблює сценічне видовище і
казковість, композитор створив цикл невеликих дитячих опер на основі
українських народних казок та обрядів. Спочатку вони були задумані як
музичний дарунок своїм чотирьом дітям, яких митець дуже любив і приділяв їх
вихованню багато уваги. Як згадує син композитора Остап Лисенко, одного
весняного ранку батько звернувся до них із такими словами: «Я казку для вас
написав, музичну казку. Хочу, щоб ви наші казки і пісні полюбили, полюбили
наш народ».

Дитячі опери М. Лисенка мають камерний характер. Це зумовлено насамперед

специфікою дитячого виконавства та сприйняття. Тому ці «оперки» створені
спеціально для домашнього музикування, для виконання у сімейному колі у
супроводі фортепіано. Тільки так можна було тоді залучити дітей до народного
мистецтва і прищепити їм любов до фольклору. Тому дитячі опери М. Лисенка
тривалий час не були відомими широким колам глядачів і слухачів, хоч навіть їх
аматорські постановки знаходили палкий відгук серед прогресивної української
інтелігенції.
 Висновок
Дитячі опери Лисенка відображають його талант у спрощенні складних
музичних форм для молодшої аудиторії. Його твори відзначаються чистотою
мелодій, легкістю сприйняття та змістом, спрямованим на розвиток та
виховання дітей через музику та сюжет. Ці опери відіграли важливу роль у
формуванні оперного жанру серед молодших слухачів та підкреслили значення
музичної освіти в дитячому віці.