Professional Documents
Culture Documents
до лекції 6. Артистизм педагога
до лекції 6. Артистизм педагога
компоненти
Якщо актор перевтілюється, виконує роль, то педагог не виконує ніякої ролі. Він
повинен бути самим собою. Це одна з небагатьох відмінностей. Спільного в їхній
діяльності значно більше, оскільки в обох випадках мистецтво актора й учителя
забезпечується внутрішніми засобами, знаряддями їх реалізації є фізичні,
психологічні, соціально-духовні якості. І в тій, і в іншій роботі важливою є роль
творчого начала та порівняно мала частка механічного виконання дій. Діяльність
учителя й актора потребує високого рівня психофізичної та соціальної культури, що
вимагає в обох випадках систематичного тренування й самовиховання.
Для цього педагог повинен володіти особливим типом уяви (високим рівнем
психологічного передбачення), яка відіграє важливу роль у навчально-виховному
процесі. Процес функціонування педагогічної уяви можна показати в такій структурі:
Для завоювання уваги потрібно використовувати весь арсенал своїх засобів впливу
(слова, голос, інтонації, жест, рухи, ритміку), але чи не найголовніше – це очі,
оскільки вони, передусім, допомагають педагогу привернути увагу до себе.
Отже, напрям психологічної роботи педагога перед заняттям охоплює його емоційну
та інтелектуально-професійну сфери.
Отже, можна виділити такі аспекти (етапи) управління педагогом своїм творчим
самопочуттям: а) передбачення очікуваного спілкування з класом (мобілізація); б)
безпосередній перший контакт із ним (стимулювання); в) спілкування з класом, яке
підтримує й стимулює творче самопочуття педагога; г) задоволення спілкуванням
(стимуляція творчого самопочуття).
Для подолання цих та інших неприємних відчуттів потрібна постійна робота для
виховання самого себе. Із найголовніших його методів сьогодні виділяємо
самопереконання, самонаказ, самопримушування, самозобов'язання,
самозаохочення, самопокарання, самовправи, самонавіювання.