Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Одеська політехніка”

Інститут гуманітарних наук

Кафедра міжнародних відносин та права

РЕФЕРАТИВНА РОБОТА

з дисципліни “ Міжнародне публічне та приватне право ”

на тему “ Транснаціональні корпорації ”

Виконала:

здобувачка вищої освіти

спеціальності 291 “Міжнародні відносини,

суспільні комунікації та регіональні студії”

2 курс, група ІМ-211, денна форма навчання

Лозовщук Софія Ігорівна

Перевірила:

к.ю.н., доц. Озернюк Ганна Володимирівна

Одеса 2023
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ НА

СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ ТА ПОЛІТИКУ

РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ДІЯЛЬНІСТЬЮ

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

 ВСТУП

У сучасному світі транснаціональні корпорації (ТНК) є ключовими

гравцями у світовій економіці та міжнародних відносинах. Ці компанії, які
працюють у різних країнах, мають численні дочірні підприємства та
афілійовані організації і можуть мати значний вплив на економіку та
політику в різних регіонах світу.

В останні десятиліття ТНК стали основними рушіями глобалізації, а

їхня діяльність має величезний вплив на національні економіки,
технологічний прогрес, культуру та соціальні норми.

Історія транснаціональних корпорацій почалася наприкінці 19

століття, коли багато компаній почали експортувати свою продукцію та
відкривати філії за межами своєї країни.

Сьогодні ТНК є одними з найпотужніших і найвпливовіших гравців

на міжнародній арені. Деякі з них мають більші доходи, ніж цілі країни.
Наприклад, оборот найбільшої ТНК світу, американської компанії
Walmart, становить понад 500 мільярдів доларів на рік, що можна
порівняти з економікою більшості країн світу.[3]

Транснаціональні корпорації відрізняються від національних

компаній тим, що діють у різних країнах, приймають рішення на
міжнародному рівні і мають можливість впливати на економічну та
політичну ситуацію в цих країнах.

ТНК можуть використовувати різні стратегії для максимізації своїх

прибутків і впливу, наприклад, вони можуть переносити виробництво в
країни з нижчими витратами на робочу силу і сировину, створювати
монополії і домінувати на ринку.
 З розвитком ТНК з'явилися нові проблеми та виклики, пов'язані з
їхнім впливом на економіку, політику, навколишнє середовище та права
людини. Деякі критики стверджують, що ТНК ігнорують місцеві закони і
правила, експлуатують робочу силу і ресурси, деградують місцеві громади
і погіршують навколишнє середовище.[2]

Інші вказують на те, що ТНК можуть позитивно впливати на

економічне зростання і створення робочих місць, розвивати інноваційні
технології та соціальні програми.

Метою даної роботи є аналіз ролі транснаціональних корпорацій у

світовій економіці та міжнародних відносинах, виявлення їхніх переваг та
недоліків, а також оцінка впливу ТНК на розвиток окремих країн та
регіонів світу. Для цього в роботі будуть розглянуті основні поняття та
визначення транснаціональних корпорацій, історія їх розвитку та
особливості діяльності, буде проаналізовано роль транснаціональних
корпорацій у світовій економіці та міжнародних відносинах, визначено
основні виклики та проблеми, пов'язані з їх діяльністю, а також
проаналізовані приклади позитивного та негативного впливу ТНК на
економіку та суспільство.

Важливо зазначити, що тема транснаціональних корпорацій є

актуальною та цікавою для вивчення в сучасному світі. В умовах
глобалізації та прискореного технологічного розвитку ТНК відіграють все
більш важливу роль у світовій економіці та міжнародних відносинах, а їх
вплив на суспільство та навколишнє середовище може бути як
позитивним, так і негативним. Тому необхідне більш глибоке вивчення
ролі ТНК та їх взаємодії з державами і суспільством з метою розробки
ефективних стратегій управління та контролю за їх діяльністю задля
сталого економічного і соціального розвитку.
 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ
КОРПОРАЦІЙ

Транснаціональні корпорації (ТНК) пройшли кілька етапів

розвитку, які сформували їхню нинішню позицію у світовій економіці. Ці
етапи часто характеризуються різними факторами, такими як технологія,
політичне середовище та глобалізація.

Перший етап розвитку ТНК розпочався наприкінці 19-го на початку

20-го століть, коли великі компанії в США та Європі почали експортувати
свою продукцію в інші країни. На цьому етапі ТНК зосереджувалися на
міжнародній торгівлі, а їхня діяльність була фрагментарною та
обмеженою. Ці компанії були зацікавлені насамперед в експорті своїх
товарів на нові ринки і не мали значних інвестицій в іноземних країнах.
Основна увага приділялася налагодженню торговельних відносин з
іноземними партнерами, а діяльність часто обмежувалася імпортом та
експортом товарів.

Другий етап розвитку ТНК розпочався після Другої світової війни.

На цьому етапі компанії почали активно інвестувати в інші країни завдяки
зняттю обмежень на міжнародні інвестиції та вільному руху капіталу. ТНК
також спеціалізувалися і зосереджувалися на конкретних секторах
економіки. Цей етап ознаменувався збільшенням прямих іноземних
інвестицій, оскільки компанії почали створювати виробничі потужності в
інших країнах, щоб скористатися перевагами нижчих витрат на робочу
силу, природні ресурси та сприятливіші податкові режими. ТНК також
почали створювати спільні підприємства з місцевими компаніями для
обміну знаннями та ресурсами.

Третій етап розвитку ТНК пов'язаний з періодом економічної

глобалізації у 1980-1990-х роках. На цьому етапі ТНК стали ще більш
багатонаціональними та диверсифікованими у своїй діяльності. Вони
активно впроваджували нові технології та методи управління і взаємодіяли
з іншими акторами на світовій арені, включаючи держави, міжнародні
організації та інші компанії. Цей етап характеризувався появою
глобальних ланцюгів доданої вартості, коли ТНК почали передавати свою
виробничу діяльність постачальникам, розташованим у різних куточках
світу, на аутсорсинг. ТНК також стали більш диверсифікованими, багато
компаній почали розширювати свою діяльність у різних галузях та
географічних регіонах.

Зараз ми перебуваємо на четвертому етапі еволюції ТНК, з новими

викликами та можливостями, такими як діджиталізація, сталий розвиток,
розвиток знань та інші. На цьому етапі ТНК не лише продовжують
розширювати свою діяльність у різних регіонах світу, але й стикаються з
новими викликами в соціальній та екологічній сферах. ТНК перебувають
під дедалі більшим тиском щодо запровадження сталих практик та
вирішення соціальних і екологічних проблем.

Четвертий етап також характеризується розвитком цифрових

технологій, коли ТНК використовують аналітику даних, штучний інтелект
та інші цифрові інструменти для вдосконалення своєї діяльності та
залучення нових клієнтів.

На розвиток ТНК вплинула низка факторів, серед яких технологічні

зміни, глобальний політичний ландшафт та зміна споживчих уподобань.

Одним з головних факторів, які сприяли зростанню ТНК, є

лібералізація торговельної та інвестиційної політики. Починаючи з 1980-х
років, багато країн світу почали впроваджувати більш ринкову економічну
політику, що призвело до усунення торговельних бар'єрів та відкриття
раніше захищених ринків. Це створило нові можливості для
транснаціональних компаній розширити свою діяльність та отримати
доступ до нових джерел зростання і прибутковості.[4]

Ще одним важливим фактором, який сприяв зростанню ТНК, є

технологічний прогрес. Розвиток нових технологій, таких як Інтернет,
мобільні пристрої та передові виробничі методи, полегшили ТНК
транскордонну діяльність та управління складними глобальними
ланцюгами поставок. Досягнення в галузі інформаційних та
комунікаційних технологій також полегшили координацію виробничої та
дистрибуційної діяльності в різних країнах, що дозволило корпораціям
досягти більшої ефективності та продуктивності.

Наявність дешевої робочої сили в країнах, що розвиваються, також

була ключовим фактором зростання ТНК. Багато корпорацій приваблюють
країни з великими резервами дешевої робочої сили, такі як Китай, Індія та
Південно-Східна Азія, де вони можуть отримати вигоду від нижчих
виробничих витрат і здобути конкурентну перевагу на світових ринках. Це
призвело до розвитку великих глобальних виробничих мереж, де
транснаціональні корпорації отримують сировину та компоненти з кількох
країн і збирають кінцеву продукцію в різних місцях.

Посилення глобалізації та ринкової інтеграції світової економіки

також відіграло значну роль у розвитку ТНК. Поява глобальних ланцюгів
поставок і зростання міжнародної торгівлі створили для ТНК нові
можливості для розширення своєї діяльності та освоєння нових ринків.
Зростання регіональних економічних блоків, таких як Європейський Союз
та Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), також
сприяло транскордонній торгівлі та інвестиціям, що полегшило діяльність
корпорацій за кордоном.
 Стратегічні альянси та злиття були ще одним важливими факторами
зростання багатонаціональних підприємств. Оскільки ринки стали більш
конкурентними, багато транснаціональних корпорацій прагнули посилити
свої конкурентні позиції через партнерство з іншими фірмами або через
придбання менших компаній. Це дозволило їм отримати доступ до нових
технологій, розширити асортимент продукції та досягти більшої економії
від масштабу.

Ключові етапи розвитку багатонаціональних компаній

характеризуються переходом від локальних до регіональних і глобальних
операцій, причому кожен етап приносить свої можливості та виклики. ТНК
довелося адаптуватися до мінливих ринкових умов, нових технологій і
нормативно-правової бази, що розвивається, долаючи при цьому культурні
відмінності та політичну нестабільність.

Хоча існує багато факторів, які сприяли успіху ТНК, одним з

ключових факторів була їхня здатність використовувати економію на
масштабах виробництва та збуту для досягнення ефективності витрат та
отримання конкурентних переваг. Поширюючи свою діяльність на багато
країн і використовуючи місцеві ресурси та ринки, вони змогли досягти
значного зростання і прибутковості.
 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Транснаціональні корпорації (ТНК) - це великі компанії, які

працюють у кількох країнах і мають значний вплив на світові ринки. ТНК
мають складну структуру з різними рівнями управління, власності та
контролю.

На структуру ТНК впливають їхній розмір, галузь діяльності та

країни, в яких вони працюють.

Розмір ТНК визначає її організаційну складність. Великі ТНК

мають кілька рівнів управління і часто організовані за географічними
регіонами або бізнес-одиницями. Кожен підрозділ має власну управлінську
структуру, яка відповідає за операційну діяльність та прибутковість.

Галузь, в якій працює ТНК, також впливає на її структуру.

Наприклад, ТНК у технологічній галузі мають більш пласку організаційну
структуру, ніж ТНК у виробничій галузі.

Структура власності ТНК часто є складною, оскільки різні

акціонери мають різний ступінь контролю над компанією. Материнська
компанія є центральною структурою багатонаціонального підприємства і
відповідає за прийняття стратегічних рішень, які спрямовують діяльність
всієї організації. Материнська компанія зазвичай має раду директорів і
вищих керівників, які здійснюють нагляд за всією діяльністю. Вона володіє
контрольним пакетом акцій усіх інших підприємств, що входять до складу
транснаціональної корпорації.[4]

Філії - це дочірні компанії материнської компанії, що діють у різних

регіонах або країнах. Філії відповідають за реалізацію стратегічних рішень
материнської компанії у відповідних регіонах. Вони зазвичай мають
високий ступінь автономії в управлінні своєю діяльністю, але повинні
дотримуватися політики та процедур, встановлених материнською
компанією.

Асоційовані компанії - це компанії, які частково належать, але не

повністю контролюються материнською компанією. Асоційовані компанії
можуть бути активними в суміжних галузях або на суміжних ринках, і
материнська компанія може мати з ними стратегічне партнерство.
Компанії також можуть ділитися з материнською компанією ресурсами,
такими як технології або дослідження і розробки.

Дочірні компанії - це організації, які повністю належать і

управляються незалежно від материнської компанії. Дочірні компанії
можуть бути створені в різних регіонах або країнах, щоб скористатися
перевагами місцевих ринків або ресурсів. Такі компанії, як правило,
організовані як окремі юридичні особи, з власною радою директорів та
командою вищого керівництва. Материнська компанія може мати
контрольний пакет акцій дочірньої компанії, але не має прямого контролю
над її повсякденною діяльністю.

Комунікація та координація між різними рівнями структури ТНК

має важливе значення для успіху компанії. ТНК часто використовують
технології та інформаційні системи для зв'язку між різними підрозділами
та полегшення комунікації. Показники ефективності можуть також
використовуватися для моніторингу діяльності різних підрозділів і
забезпечення їх відповідності загальним корпоративним цілям.

Транснаціональні компанії (ТНК) присутні майже в усіх секторах

економіки, включаючи виробництво, послуги, фінанси та технології.
Структура ТНК може суттєво відрізнятися залежно від галузі, в якій вони
працюють, та інших факторів, таких як розмір і глобальна присутність
компанії.

Виробничі ТНК часто мають складну структуру, оскільки вони

займаються виробництвом матеріальних товарів. Такі компанії, як
правило, мають одну материнську компанію, яка контролює всю
діяльність, і можуть мати кілька дочірніх компаній, які керують окремими
аспектами виробничого процесу. Наприклад, багатонаціональний
виробник автомобілів може мати дочірні компанії, відповідальні за
виробництво двигунів, шасі та складання. Ці дочірні компанії можуть бути
розташовані в різних країнах, щоб скористатися місцевими ресурсами та
досвідом.

ТНК, що надають послуги, такі як банки та страхові компанії, як

правило, мають простішу структуру, ніж виробничі ТНК. Вони, як
правило, мають материнську компанію, яка забезпечує загальне
стратегічне керівництво, і можуть мати дочірні компанії, що працюють у
певних регіонах або на певних ринках. У деяких випадках ТНК, що
надають послуги, можуть також мати спільні підприємства або асоційовані
компанії з місцевими компаніями для надання послуг на місцевому рівні.

Технологічні ТНК, такі як компанії, що виробляють програмне та

апаратне забезпечення, як правило, мають структуру, яка більше
зосереджена на дослідженнях і розробках. Такі компанії, як правило,
мають материнську компанію, відповідальну за загальну стратегію, і
можуть мати кілька дочірніх компаній, які зосереджені на дослідженнях і
розробках, дизайні продукції та маркетингу. У деяких випадках ці дочірні
компанії розташовані в країнах з потужною технологічною та
інноваційною екосистемою, таких як Сполучені Штати або Японія.
 Фінансові ТНК, такі як інвестиційні банки та фонди, також, як
правило, мають складну структуру через регуляторне середовище, в якому
вони працюють. Вони, як правило, мають материнську компанію,
відповідальну за загальну стратегію, і можуть мати дочірні компанії, що
працюють на певних ринках або в певних регіонах. Крім того, фінансові
ТНК часто мають спільні підприємства та асоційовані компанії з
місцевими компаніями для дотримання місцевого законодавства та
надання місцевих послуг.[4]

Таким чином, структура ТНК може значно відрізнятися залежно від

сектору, в якому вони працюють, та інших факторів, таких як розмір і
глобальна присутність компанії. Компанії, незалежно від галузі, повинні
ретельно управляти своєю організаційною структурою, щоб збалансувати
глобальні та локальні операції та забезпечити дотримання місцевих норм.
 РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ НА
СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ ТА ПОЛІТИКУ

Транснаціональні корпорації (ТНК) стали важливим фактором у

світовій економіці, оскільки їхня діяльність охоплює кілька країн і
континентів.

Одним із найважливіших способів впливу ТНК на міжнародну

політику є їх економічна влада. ТНК є одними з найбільших і
найпотужніших економічних суб’єктів у світі, доходи багатьох від яких
перевищують ВВП деяких країн. Економічна влада ТНК дозволяє їм
впливати на політику уряду, міжнародні торгові угоди та світовий
економічний порядок. У деяких випадках ТНК використовували свою
економічну владу для впливу на внутрішню політику, особливо в країнах,
що розвиваються, де їх звинувачували у використанні свого впливу, щоб
схилити урядову політику на свою користь.

ТНК також відіграють вирішальну роль у формуванні глобальної

торгової системи. Багато ТНК займаються міжнародною торгівлею,
імпортуючи сировину або експортуючи готову продукцію. Отже, вони
зацікавлені в тому, щоб глобальна торгова система була відкритою та
лібералізованою. ТНК часто лобіюють уряди щодо усунення торгових
бар'єрів, просування угод про вільну торгівлю та підтримки міжнародних
торгових організацій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ). Однак
це може мати негативні наслідки для малого бізнесу та країн, що
розвиваються, які не можуть конкурувати з економією на масштабі ТНК.

Ще один спосіб впливу ТНК на міжнародну політику – вплив на

навколишнє середовище. Багато ТНК працюють у галузях, які мають
значний вплив на навколишнє середовище, наприклад у нафтогазової та
гірничодобувної промисловості. Діяльність ТНК у цих галузях була
пов'язана з погіршенням навколишнього середовища, включаючи
забруднення, вирубку лісів і зміну клімату. У відповідь на це ТНК зазнали
дедалі більшого тиску з метою впровадження більш стійких практик, як-от
зменшення викидів вуглецю, використання відновлюваних джерел енергії
та мінімізація відходів.

ТНК також мають право впливати на національний суверенітет.

Оскільки корпорації працюють за кордоном, на них не поширюються ті ж
норми та закони, що на національні компанії. У деяких випадках ТНК
використовували свою економічну владу, щоб впливати на політику уряду
та підривати суверенітет окремих держав. Наприклад, транснаціональні
корпорації звинувачують у використанні слабких трудових і екологічних
норм у країнах, що розвиваються, для скорочення витрат і збільшення
прибутків.[2]

Проте ТНК також відіграють позитивну роль у міжнародній

політиці та геополітиці. Вони сприяють економічному зростанню та
розвитку, створюючи робочі місця, генеруючи податкові надходження та
сприяючи технологічним інноваціям. У багатьох країнах, що
розвиваються, ТНК є одними з найбільших роботодавців, які забезпечують
важливі робочі місця та можливості для місцевих громад. ТНК також
інвестують у розвиток інфраструктури, освіту та охорону здоров’я, що
може мати значний позитивний вплив на місцеву економіку та громаду.

Крім того, ТНК можуть зіграти певну роль у сприянні миру та

стабільності через свої інвестиції та операції. Сприяючи економічному
зростанню та розвитку, ТНК можуть допомогти зменшити бідність і
нерівність, які можуть сприяти соціальним заворушенням і конфліктам.
ТНК також часто заохочують транскордонне співробітництво, яке може
допомогти побудувати мости між націями та сприяти співпраці.
 Хоча корпорації принесли багато переваг, таких як збільшення
інвестицій та створення робочих місць, їх також критикують за негативний
вплив на економіку та суспільство.

Найбільше занепокоєння викликає можливість експлуатації

робітників у країнах, що розвиваються. ТНК можуть прагнути зменшити
витрати, наймаючи працівників на низьку заробітну плату, забезпечуючи
погані умови праці та уникаючи трудового законодавства. Це може
призвести до експлуатації робітників і сприяти увічненню бідності.

Корпорації можуть зайняти домінуюче становище на ринку, що

може призвести до зменшення конкуренції та підвищення цін для
споживачів. Це також може призвести до витіснення менших місцевих
підприємств, які не можуть конкурувати з ресурсами та економією від
масштабу ТНК.

Іншим негативним наслідком є потенціал погіршення стану

довкілля. Транснаціональні компанії можуть надавати пріоритет прибутку
над екологічними проблемами, що призводить до нераціональної
експлуатації ресурсів, забруднення та інших форм шкоди навколишньому
середовищу. Це може мати довгострокові наслідки для здоров'я та
добробуту місцевих громад і глобальної екосистеми.
 РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ДІЯЛЬНІСТЬЮ
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Транснаціональні корпорації (ТНК) є потужними економічними

суб’єктами, які діють поза національними кордонами та здійснюють
значний вплив на світову економіку, політику та суспільство.

Однак з їхньою величезною економічною потужністю та

глобальним охопленням виникає відповідальність за повагу прав людини
та навколишнього середовища. На жаль, багатьох ТНК звинувачують у
порушеннях прав людини та екології, що призводить до негативного
впливу на місцеві громади та навколишнє середовище.

Порушення прав людини з боку ТНК є широко поширеними,

починаючи від дитячої та примусової праці до порушень права на свободу
асоціації та ведення колективних переговорів. Багато ТНК працюють у
країнах, що розвиваються, з м’яким трудовим законодавством, що
призводить до експлуатації працівників і небезпечних умов праці.
Наприклад, у Бангладеш у 2013 році крах фабрики Rana Plaza забрав життя
понад 1100 працівників, більшість із яких працювали на фабриках, що
виробляли одяг для міжнародних брендів. Ця катастрофа підкреслила
необхідність суворішого регулювання ТНК для забезпечення захисту прав
працівників.[6]

Крім того, ТНК також звинувачують у причетності до порушень

прав людини державними діячами. Наприклад, нафтова промисловість у
Нігерії причетна до переміщення місцевих громад, погіршення стану
навколишнього середовища та порушення прав людини. Це підкреслює
необхідність більшої підзвітності ТНК у їхній діяльності, особливо в зонах
конфлікту.
 Також, ТНК звинувачують у тому, що вони сприяють зміні клімату
через викиди парникових газів. Вуглецевий слід ТНК величезний, і якщо
цю проблему не вирішити, наслідки для планети можуть бути серйозними.
Паризька угода, підписана багатьма країнами в 2015 році, спрямована на
обмеження глобального потепління до рівня нижче 2 градусів Цельсія над
доіндустріальним рівнем. Однак багато ТНК не бажають вживати
конкретних заходів для зменшення свого вуглецевого сліду, а деякі навіть
проводять кампанії проти екологічних норм.

Щоб вирішити ці проблеми, існують різні ініціативи, спрямовані на

притягнення ТНК до відповідальності за їхні дії. Однією з таких ініціатив є
Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини, які окреслюють
корпоративну відповідальність щодо прав людини. Принципи
передбачають, що бізнес має належну обачність у дотриманні прав
людини, усуває негативні наслідки та надає постраждалим особам або
громадам доступ до механізмів розгляду скарг.

Крім того, багато неурядових організацій виступають за більшу

прозорість і підзвітність ТНК. Наприклад, Ініціатива прозорості
видобувних галузей (EITI) прагне забезпечити, щоб видобувні компанії
розкривали інформацію про свої платежі урядам, щоб запобігти корупції та
гарантувати, що доходи від природних ресурсів приносять користь
місцевим громадам.

Відомо, що багатонаціональні корпорації використовують різні

стратегії для мінімізації свого податкового тягаря, що стало джерелом
суперечок і занепокоєння. Ці стратегії включають трансфертне
ціноутворення, за якого ТНК перераховують прибутки до дочірніх
компаній у країнах з низьким рівнем оподаткування та завищені витрати
до дочірніх компаній у країнах з високим рівнем оподаткування;
використання податкових гаваней для збереження прибутків за кордоном;
використання лазівок для використання відмінностей у національному
податковому законодавстві. Ці практики призвели до втрати мільярдів
доларів податкових надходжень для урядів у всьому світі та сприяли
економічній нерівності та соціальним заворушенням.

Основне занепокоєння, пов’язане з практикою ухилення від сплати

податків транснаціональними корпораціями, – це вплив на країни, що
розвиваються. Багато транснаціональних компаній працюють у країнах, що
розвиваються, де вони можуть скористатися перевагами слабких урядових
і регуляторних структур, щоб уникнути сплати справедливої частки
податків. У результаті уряди цих країн втрачають доходи, які інакше могли
б бути використані для фінансування програм розвитку та соціальних
послуг.

Щоб вирішити ці проблеми, було запроваджено кілька ініціатив,

спрямованих на підвищення прозорості та підзвітності фінансових
операцій ТНК. Однією з таких ініціатив є проект ОЕСР/Великої двадцятки
«Розмивання податкової бази та переміщення прибутку» (BEPS), який має
на меті закрити податкові лазівки та підвищити прозорість міжнародної
податкової системи.

На додаток до цих ініціатив, організації громадянського суспільства

та громадські рухи закликають до посилення підзвітності та регулювання
діяльності ТНК. Це включає кампанії за корпоративну соціальну
відповідальність і належну обачність у сфері прав людини, а також зусилля
щодо подання судових позовів для притягнення ТНК до відповідальності
за порушення прав довкілля та прав людини.
 ВИСНОВКИ

Таким чином, вивчення транснаціональних корпорацій має важливе

значення для кращого розуміння сучасної глобальної економіки та
міжнародних відносин. ТНК є основними гравцями на світовому ринку, які
мають значний економічний, політичний і соціальний вплив як на
розвинені країни, так і на країни, що розвиваються. Важливість ТНК
полягає в їхній здатності генерувати економічне зростання, створювати
робочі місця та заохочувати технологічні інновації. Однак діяльність ТНК
також викликає занепокоєння щодо їх негативного впливу на права
людини, навколишнє середовище та оподаткування.

Вплив ТНК на бізнес і суспільство суперечливий, як позитивні, так і

негативні аспекти. ТНК можуть принести такі переваги, як збільшення
інвестицій, передача технологій і створення робочих місць, але вони також
можуть сприяти експлуатації працівників, погіршенню стану
навколишнього середовища та ухилянню від податків. Уряди та організації
громадянського суспільства відіграють вирішальну роль у регулюванні
діяльності ТНК і притягненні їх до відповідальності за свої дії.

Роль ТНК у міжнародній політиці та геополітиці є значною,

оскільки вони можуть впливати на політику приймаючої країни,
конкурувати за ресурси та формувати глобальні економічні тенденції. ТНК
також активно лобіюють і впливають на державну політику на
національному та міжнародному рівнях, піднімаючи питання
демократичного управління та підзвітності.

Порушення прав людини та навколишнього середовища з боку ТНК

були серйозною проблемою останніх років, у світі повідомлялося про
численні випадки експлуатації, дискримінації та погіршення стану
навколишнього середовища. Ці проблеми призвели до закликів до більшої
підзвітності та прозорості в діяльності ТНК, а також до більш жорстких
правил і механізмів нагляду.

Податкові та фінансові системи ТНК також викликають суперечки,

багато ТНК звинувачуються у використанні складних фінансових структур
для ухилення від сплати податків і переведення прибутків у країни з
низьким рівнем оподаткування. Вирішення цієї проблеми вимагає
скоординованих зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного
сектору за допомогою таких заходів, як посилення податкового
законодавства, більша прозорість у фінансовій звітності та розширення
міжнародного співробітництва.

Таким чином, дослідження транснаціональних корпорацій вимагає

мультидисциплінарного підходу, який включає економіку, політологію,
право та соціологію. Вплив ТНК на світову економіку та суспільство є
складним і різноманітним, має як позитивні, так і негативні аспекти.
Вирішення викликів, які створюють ТНК, вимагатиме узгоджених зусиль
урядів, громадянського суспільства та приватного сектору на основі
принципів прозорості, підзвітності та поваги до прав людини та
навколишнього середовища. Лише працюючи разом, ми можемо
гарантувати, що ТНК сприятимуть сталому економічному розвитку та
соціальному прогресу, уникаючи негативних наслідків, які можуть
підірвати ці цілі.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. UNCTAD. (2004). World Investment Report 2004: The Shift Towards

Services. United Nations Conference on Trade and Development.
URL:https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2004_en.pdf
2. Lipsey, R. E. (2006). Measuring international trade in services. The
World Economy, 29(2), 155-178. URL:https://doi.org/10.1111/j.1467-
9701.2006.00786.x
3. Hart, S. L., & Milstein, M. B. (2007). Creating sustainable value.
Academy of Management Perspectives, 21(3), 56-70.
URL:https://doi.org/10.5465/AMP.2007.26279183
4. UNCTAD. (2007). World Investment Report 2007: Transnational
Corporations, Extractive Industries and Development. United Nations
Conference on Trade and Development.
URL:https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2007_en.pdf
5. Rugman, A. M. (2008). The theory of the regional multinationals. In A.
M. Rugman (Ed.), The Oxford Handbook of International Business (pp.
411-427). Oxford University Press.
URL:https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199234257.003.0019
6. Strange, R. (2010). Towards a theory of the strategic firm. In R. Strange
& S. L. Cho (Eds.), Corporate Diplomacy: Building Reputations and
Relationships with External Stakeholders (pp. 12-28). John Wiley &
Sons. URL:https://doi.org/10.1002/9781119207249.ch2
7. UNCTAD. (2011). World Investment Report 2011: Non-Equity Modes of
International Production and Development. United Nations Conference on
Trade and Development.
URL:https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2011_en.pdf
8. Ghemawat, P. (2013). Distance still matters: The hard reality of global
expansion. Harvard Business Review, 91(5), 92-100.
 URL:https://hbr.org/2013/05/distance-still-matters-the-hard-reality-of-
global-expansion
9. Chen, V. Z., & Yao, S. (2014). Does multinationality lead to value
enhancement? An empirical examination of publicly traded corporations
from 2004 to 2011. Journal of International Management, 20(4), 390-404.
UTL:https://doi.org/10.1016/j.intman.2014.05.001
10.OECD. (2014). OECD Transfer Pricing Guidelines for Multinational
Enterprises and Tax Administrations 2014. Organisation for Economic
Co-operation and Development.
URL:https://doi.org/10.1787/9789264215720-en
11.Perreault, W. D., Cannon, J. P., & McCarthy, E. J. (2014). Essentials of
marketing: A marketing strategy planning approach. McGraw-Hill
Education.
12.Prakash, A., & Potoski, M. (2007). Investing up: FDI and the cross-
national diffusion of ISO 14001 environmental management systems.
International Studies Quarterly, 51(4), 723-744.
URL:https://doi.org/10.1111/j.1468-2478.2007.00479.x
13.Gereffi, G. (1999). International trade and industrial upgrading in the
apparel commodity chain. Journal of International Economics, 48(1), 37-
70. URL:https://doi.org/10.1016/S0022-1996(98)00067-6
14.Dunning, J. H., & Lundan, S. M. (2008). Multinational Enterprises and
the Global Economy. Edward Elgar Publishing.
URL:https://doi.org/10.4337/9781848442919