Есе на тему:

«Поняття, структура та соціальні

функції політичної еліти».
Інколи може здатися, що керівництво державою легке завдання і
потрібно лише бажання, але це не так. Бажання жити у справжній правовій,
демократичній державі не достатньо. Важливо ще мати справжніх лідерів,
керівників, що здатні своєю роботою покращувати розвиток суспільства. А
тому головним питанням стає створення або формування української
сучасної еліти, її спроможність критично підходити до поставлених завдань і
можливість професійно їх вирішувати.
Політичні лідери утворюють політичну еліту - люди, які більше за
інших мають підготовку до державної діяльності, мають реальну владу,
завдяки чому будуть здійснювати свою діяльність в певному прошарку
суспільства, а може й в усьому. Необхідно зазначити, що мільйони громадян
за власним вибором, добровільно, зі своїми сподіваннями надають
політичним лідерам певну владу, делегують свої права і повноваження.
Такими є будь-які політичні посадові особи, що були обрані народом України
й займаються політичною діяльністю завдяки виборцям.
Політичної елітою вважають верхівки соціальних груп, політичних сил,
які безпосередньо здійснюють політичне керівництво суспільством, котра
стоїть на вершині управління державою.
Головну проблему створення якісних політичних еліт в України, на
мою думку, можна знайти в історії.
Багато лідерів у політиці, що займають найвищі рівні, дійсно
розуміють, що необхідно робити, однак мало серед них тих, хто розуміє як
робити і по-справжньому вміє це робити. Можна сказати, що для деяких
політичних діячів зайняття виборчої посади вже пік службової кар’єри, а що
робити далі з цим задумуються вже під час перебування на такій посаді, як то
кажуть «на місці розберемось». Такий підхід до діяльності в сфері
державного управління приводить не лише до власних розчарувань, а й до
помилок, котрі можуть впливати на все суспільство в цілому.
На мою думку, в наш час необхідно вести розмову не про політичну
еліту, що доводить думка багатьох відомих вчених, а про так названу псевдо
еліту як показник, що був наявний у попередніх формах державного
управління при тоталітарних суспільствах.
Дуже різноманітною є політична еліта в Україні. Створюються
різноманітні класи, соціальні групи, прошарки населення. Існують різні парті
політичних еліт, функціонують громадські організації.
Як я вважаю, було б доцільним зараз розподіляти політичну еліту на
«нову» і «стару». Як ми можемо бачити із політичних процесів, зараз домінує
«стара» еліта – колишні лідери партій, рухів, різні державні службовці й
громадські активісти. Ця частина еліти і дотепер має вагомі переваги перед
«молодою» елітою, тією, що лише починає свій розвиток, насамперед
завдяки своїй підготовці, а понад усе — досвіду роботи в організаційно-
господарській сфері..
Не треба забувати й те, що «стара» еліта України, сформована в умовах
тоталітаризму, була спроможна вирішувати здебільшого проблеми
регіональні, які делегувалися «зверху» і потребували лише виконання тих чи
інших завдань, а не знаходження індивідуального підходу й взяття на себе
відповідальності за прийняття рішення.
Головним плюсом для авторитету й правильного функціонування
«нової» української еліти вважаю те, що вона, особливо після Революції
гідності в Україні, формувалася як носій головним чином національно-
культурних ідей і цінностей. Але не маючи вагомого досвіду в минулому в
політичних справах до ключових постів, починаючи з президентського,
прийшли лідери господарського економічного типу. В усіх гілках влади
починаючи з Верховної Ради України прихильники національно-культурних
ідей (діячі культури, науки, літератури і мистецтва) дедалі більше
поступаються підприємцям, банкірам тощо.
 Другою характерною особливістю «нової» політичної еліти необхідно
відзначити, що на етапі боротьби за незалежність України, її самостійність,
цю еліту обирав саме народ, суспільство, а не певні державні структури за
допомогою владних структур.
Все важливішим питанням становиться врегулювання принципу
стримування й противаг, необхідність правильного розподілу влади,
запровадження реального політичного плюралізму, що допомагав би у
змаганні політичних еліт на чесних умовах задля обрання гідних
представляти інтереси народу.
У формуванні сучасної української еліти, що спрямована на створення
ефективних державотворчих процесів існують реальні проблеми, що
зумовлені історичними аспектами нашого минулого. Десятиліттями
українська еліта змушена була боротися проти когось, а не за щось, змушена
була руйнувати, бо можливості будувати, і насамперед власну державність,
вона була позбавлена.
Насправді демократичне суспільство може існувати при умовах, що
партії виникають за бажанням звичайних громадян, а не осіб, що їх
створюють для досягнення власних цілей. Україна ж є державою з
надзвичайно великою кількістю політичних партій і не важко зрозуміти для
чого більшість з них створювались.
Наявність великої кількості політичних партій, які лобіюють власні
інтереси у вирішенні тих чи інших питань держави, а не діють на користь
України, спричиняють такі ситуації, коли державні структури опиняються
віч-на-віч з розлюченими громадянами.
Для нас, громадян України, не вистачає усвідомлення всієї тяжкості
теперішньої ситуації й важливість правильного вибору для подальшого
розвитку. На наших плечах лежить вирішення важливого питання. До того
моменту, поки ми не зрозуміємо важливість саме нашого вибору, а не когось,
не буде тверезого прийняття сучасного положення, а без цього не може бути
світлого майбутнього. У нас дуже важкий історичний досвід розвитку
держави, але ми все ж таки досягли незалежності й необхідно бережливо
відноситись до питання суверенітету держави, благополуччя України. Хочу
зазначити, що зараз бракує громадського розуміння важливості виховання
національної свідомості серед громадян, чіткого формування національного
розвитку, збільшення патріотизму звичайних громадян. Це буде сприяти
створенню позитивного ефекту в суспільстві й з’явиться можливість
політичній еліти ефективно взаємодіяти з громадським суспільством для
успіху держави.
На мою думку, питання політичної еліти в наш час надзвичайно
важливе, адже саме політична еліта повинна проаналізувати отриманий
досвід, побачити реальне становище нашої держави і вірно визначити вектор
розвитку нашої держави.