ВАРІАНТ № 1

1. Розкрийте особливості дитячого голосового апарату.

В процесі співів повітря із легенів поступає в бронхи, потім в трахею, гортань та ротову порожнину.
Спів – це коливання голосових зв'язок. Чим частіші коливання, тим вищий голос і навпаки. Дитячий
голосовий апарат в 2 – 2,5 рази менше, ніж у дорослого. Дитяча гортань рухлива та еластична,
голосові зв’язки ще несформовані, тонкі та ніжні,тому голос дитини слабкіший. До 7-9 років
відсутні спеціальні голосові м’язи, тому дитина співає за рахунок натягнення голосових зв'язок.
Голосовий апарат не пристосований до тривалого та гучного співу, швидко перевтомлюється,
педагог повинен обережно розвивати голосовий апарат,охороняючи від перевтоми.
Дитячий голосовий апарат змінюється разом зі зростанням всього дитячого організму.
2. Дайте характеристику індивідуальним видам позаурочної роботи з молодшими
школярами з музичного виховання. .
 Шкільний хор. Хоровий спів - колективна виконавська діяльність, що сприяє не тільки
співацькому розвитку учнів, а й формуванню їх загальної культури, світогляду, художньо-
естетичних якостей.
 Дитячий оркестр. Гра на дитячих музичних інструментах - один із видів музичної
діяльності, мета якого розвиток музичних здібностей дітей, збагачення їх художнього досвіду,
формування інтересу до колективного виконавства. Дуже важливим є те, що гра в дитячому
оркестрі активно сприяє формуванню відчуття тембру, ладу, ритму, музичної форми, уявлень про
виражальну сутність музичної мови. Така діяльність особливо корисна для учнів зі слабким рівнем
координації слуху й голосу, коли одночасно потрібно заграти та проспівати окремі звуки, мотиви,
поспівки.
 Музичний театр. Метою музично-естетичного виховання учнів засобами музичного театру є
розвиток творчого потенціалу його учасників. У процесі занять та репетицій педагогічним
колективом вирішуються наступні завдання:

• дидактичні - розширювати обізнаність дітей у сфері театрального мистецтва, формувати

навички володіння засобами музично-театральної виразності (словесна та музична інтонація, дикція
та артикуляція, міміка, жести, хода);
• виховні - виховувати інтерес до музики, сценічно-театрального мистецтва, ставлення до
акторської діяльності;
• розвивальні - розвивати активне сприйняття музики засобами музичного театру, емоційну
сферу та творчі здібності дитини.
 Екскурсія. Екскурсії, в тому числі до закладів культури та освіти: музеїв, театрів, парків,
виставок, - здійснюються з виховною та навчальною метою. Вони можуть проводитися самим
педагогом або екскурсоводом, який отримав інструктаж про тривалість заходу та орієнтовний обсяг
інформації (при цьому вчитель залишається організатором і координатором пізнавальних дій).
 Дискусія. Її мета - сприяння розвитку критичного мислення учнів, умінь визначати й
аргументувати свою власну позицію. Правильно організована дискусія вчить глибокому розумінню
проблеми, повазі до думки іншого, формує толерантне ставлення до всіх учасників заходу. Ця
форма роботи виявляє свою ефективність у таких педагогічних ситуаціях, як знайомство з
альтернативними поглядами, прогнозування подій, проектування діяльності, захист учнем власної
позиції при повазі до протилежної позиції іншого, необхідність отримати нові знання з теми, яка
дискутується.
 Проблемно-евристична бесіда. Мета такої бесіди – розвиток творчого мислення учнів у
процесі обговорення тем, пов'язаних з музикою: висловлення вражень від музичної події,
телепередачі, концерту, прослуханого музичного твору тощо.
 Свята й розваги. Години дозвілля мають суттєве значення для музичного розвитку учнів.
Вони збагачують новими знаннями, враженнями, розвивають музичні здібності, сприяють
активізації творчого потенціалу, зміцнюють дружні стосунки.
  Святкові концерти, що проводяться в школі, розподіляються на два види: тематичні й
концерти художньої самодіяльності. Їх можуть готувати батьки, учителі або самі учні (можливий
варіант, коли учні середніх або старших класів допомагають молодшим).
 Ігри-драматизації дають можливість у цікавій, захоплюючій формі залучити дітей до
скарбниці музичного мистецтва театрально-сценічними засобами. У цьому виді діяльності
виховуються такі позитивні якості дітей, як активність, ініціативність, самостійність, працьовитість,
співробітництво, а також творча уява, уміння переконливо відтворити художній образ, бачити в
навколишньому житті різних персонажів.
 Святкові ранки. Беручи участь у святкових ранках, учні початкової школи задовольняють
своє природне прагнення до активності та самовиявлення засобами пісні, гри на дитячих музичних
інструментах, музично-ритмічних рухів, ігрових дій.
 Дискотека – форма дозвілля, яка популярна серед підлітків та учнів старших класів. Вона
цікава тим, що задовольняє потяг молоді до доступної, легкої музики, до самовияву через танець,
рухи. Синхронність музичного звучання та яскравих світлових ефектів посилює енергію ритму,
емоційного піднесення.
 Ігри-драматизації дають можливість у цікавій, захоплюючій формі залучити дітей до
скарбниці музичного мистецтва театрально-сценічними засобами. У цьому виді діяльності
виховуються такі позитивні якості дітей, як активність, ініціативність, самостійність, працьовитість,
співробітництво, а також творча уява, уміння переконливо відтворити художній образ, бачити в
навколишньому житті різних персонажів.

ВАРІАНТ № 2
1. Розкрийте класифікацію дитячих музичних інструментів.
•інструменти-іграшки зі звуком невизначеної висоти: брязкальця, бубни, барабани, кастаньєти,
трикутники;
•інструменти, що видають звук тільки однієї висоти: дудки, ріжки, молоточки;
•інструменти-іграшки з фіксованою мелодією: музичні скриньки, органчики;
•інструменти з діатонічним або хроматичним звукорядом, серед яких можна виділити: струнні — цитри,
домри, балалайки; духові — флейти, саксофони, кларнети; клавішні — баяни, акордеони, гармоніки;
ударні — металофони, ксилофони; клавішно-духові — тріоли.
2. Розкрийте особливості Державного стандарту початкової школи освітньої галузі
«Мистецтво».
Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування і розвиток в учнів комплексу ключових,
міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів
художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх
інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати
естетичні явища;
формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та
видову специфіку мистецтва;
розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до
самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі “Мистецтво” визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та
мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які
реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.
ВАРІАНТ № 3
1. Обґрунтуйте основні завдання музичної грамоти.
У методиці музичного навчання сукупність знань, яка охоплює різноманітні відомості про
особливості та закономірності музичного мистецтва, засоби музичної виразності, зміст і побудову
музичних творів; про твор¬чість композиторів і виконавців, нотний запис і термінологію
традиційно позначається терміном музична грамота.
 Ці знання накопичуються учня¬ми у різноманітній музичній діяльності, у свою чергу збагачують її,
роб-лять осмисленішою й змістовнішою.
Основний шлях набуття музичних знань у школі веде від поступового накопичення музично-
слухових вражень і досвіду музичної діяльності — до їх узагальнення.
Музичний досвід молодших школярів незначний і збагачується посту¬пово від класу до класу, тому
й коло музично-слухових уявлень, понять, знань на кожному році навчання лічить обмежене.
Школярі повинні на¬самперед усвідомити, що музика, як і будь-яке інше мистецтво, тісно
пов'я¬зана з життям, що мова музики своєрідна, і для того, щоб її розуміти, необ¬хідно вміти
слухати, тобто свідомо сприймати особливості мелодії, ритму, гармонії, форми тощо.
Сучасна методика розглядає музичну грамоту як складову частину ба¬гатогранного поняття
музична грамотність, під якою розуміється здат¬ність сприймати музику як живе й образне
мистецтво, народжене життям і нерозривно з ним пов'язане; здатність на слух визначати характер
музики, відчувати внутрішній зв'язок між характером музики і її виконанням; зда¬тність сприймати
музику емоційно й осмислено, критично оцінюючи її, виявляючи хороший смак.
2. Розкрийте виховне значення музики як виду мистецтва.
Характерною ознакою нашого часу є зростання ролі мистецтва в суспільстві. «Музичне
виховання» , як складова частина освітньої галузі «естетична культура» покликана прилучити учнів
до скарбниці художньої культури, забезпечення формування їхнього естетичного світогляду,
творчого потенціалу, емоційної чутливості, вміння аргументовано оперувати мистецтвознавчими
поняттями.
Музична освіта сприяє розвитку світосприйняття поглибленню емоційного пізнання і
переживань, активізація образно-асоціативної сфери діяльності, збагаченню морально-естетичних
принципів людини.
Музичне мистецтво один із найможливіших засобів за допомогою якого здійснюється
формування духовного світу особистості. І в процесі музичного виховання дітей формується
зацікавленість. любов до музично-естетичного смаку розвиток музичних здібностей.
Встановлюється зв’язок між естетичним, розумовим та фізичним розвитком. Заняття музикою
сприяють загальному розвитку особистості. Цілі музичного виховання дітей шкільного віку
підпорядковані загальній меті – виховати людину активною, творчою, ініціативною, яка вміє
бачити, розуміти, відчувати і творити прекрасне в повсякденному житті.
Музична вихованість – це синтез певного рівня музичної освіти. відчуттів, ставлення до світу
музики та музичної творчості.
Завдання музичного виховання:
· виховання інтересу та любов до музики;
· розвиток емоційної чутливості сенсорних здібностей;
· формування елементарних співочих і рухових навичок;
· сприяння розвитку музичного спілкування.

ВАРІАНТ № 4
1. Розкрийте основні завдання музичного виховання відповідно до програми «Музичне
мистецтво».
Завдання, спрямовані на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний
розвиток учнів:
 Введення учнів у світ добра й краси, відображений у музичних творах, засвоєння ними
початкових знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва;
 Розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу крізь призму музичного
мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, утілених в
музиці;
 Збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів. Підведення їх до осягнення художньо-
образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях;
 Сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів;
  Формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності, опанування
елементарними практичними вміннями та навичками;
 Формування універсальних (духовних, моральних, громадянських, естетичних якостей
творчої особистості;
 Виховання цілісного ставлення до музичного мистецтва.

Змістове наповнення програми передбачає формування в учнів світоглядних, ціннісно-орієнтаційних,

навчально-пізнавальних, творчо-дільнісних, комунікативних компетентностей, що досягається через
сприймання та інтерпретацію творів народного і професійного музичного мистецтва, оволодіння досвідом
художньо-практичної діяльності, розвиток творчих здібностей; потреби в міжособистісному спілкування
та спілкування з творами музичного мистецтва
2. Розкрийте педагогічні ідеї Ж.-Далькроза, К. Орфа, З. Кодая.
Основоположні тези системи музичного виховання за Золтаном Кодаєм — «музика повинна належати
всім», «музика є духовною їжею, яку ніщо не може замінити, ... немає повноцінного духовного життя без
неї...». А отже й музичне виховання має бути невід'ємною частиною освіти кожної дитини. Основні
принципи та положення його системи музичного виховання:
-кожній дитині необхідно прищеплювати любов до музики через музичні заняття;
-музичну освіту мають здобувати не лише майбутні професіонали-музиканти, а й аматори — ті, хто
відвідуватиме музичні концерти;
-мета музичної освіти — набуття музичної грамотності. Кодай вважав музичну грамотність здатністю
«чути те, що ви бачите у нотах, і бачити те, що ви чуєте»;
- музична освіта має починатися якомога раніше
- заняття музикою мають бути щоденними;
- музична освіта має грунтуватися на співі
- навчання музики має грунтуватися на рідній мові, народній музиці країни, в якій живе дитина
- в основі навчання має бути лише якісна музика – педагог повинен дуже відповідально добирати
музичний матеріал.
З метою втілення цих концептуальних положень Золтан Кодай відібрав та систематизував низку
методичних прийомів щодо організації творчої музичної діяльності дітей: спів, відтворення ручних знаків,
використання пентатоніки, застосовування ритмічних рухів
Навчання дітей музики має бути, має відбуватися за таким алгоритмом: підготовка, презентація, практика.

Система музично – ритмічного виховання Еміля Жак – Далькроза пропонувала виховувати особистість
через звеличення її духовного життя, залучення її до мистецтва. Еміль Жак-Далькроз наполягав, що
естетичне осягнення музики можливе лише за умови повернення до емоційного виховання: педагог
прагнув відродити традиції античного мусичного виховання гармонійно розвиненої особистості з
триєдністю музики, слова і жесту. У цілому система музично-ритмічного виховання Еміля Жак- Далькроза
передбачає:
* ритмічну гімнастику;
* сольфеджіо;
* музично-пластичні імпровізації.
Система музично-ритмічного виховання має два рівня складності, які передбачають завдання масового
музичного виховання та музичного навчання. Зокрема, це:
* елементарний рівень — пробудження емоційної чутливості до музики;
* складний рівень — базис професійної музичної освіти.
Для роботи з дітьми насамперед використовувався елементарний рівень навчання, з домінуючими
формами — ритмічною гімнастикою та музичною пластичною імпровізацією.
Ритмічна гімнастика — це поєднання музики з пластикою жестів. Далькроз вважав ритм провідним
виховним чинником, часовим й акцентним елементом усіх засобів виразності музичної мови. Перші
заняття ритмічною гімнастикою були ігрового характеру і поступового переходили до сольфеджіо, яке
Еміль Жак-Далькроз називав «сольфеджіо для тіла». Його основу складали:
* розвиток слуху до абсолютного;
* вміння «чути те, що бачиш, і бачити те, що чуєш»;
* оволодіння музичною грамотою.
Еміль Жак-Далькроз вважав, що часте використання однієї й тієї самої музики унеможливлює спонтанні,
індивідуальні прояви рухової активності, а відтак сприяє утворенню штампів рухових форм емоційного
відгуку на знайому музику. Тому в основі його педагогічної системи — саме імпровізація як метод
осягнення музики та музичного виховання.

Карл Орф вважав, що завдання музичного виховання не повинно обмежуватися лише розвитком слуху,
відчуття ритму, навичок слухання музики, навчанням співу і грі на інструментах. Насампередмузичне
виховання має стимулювати розвиток:
* творчої фантазії;
* уміння імпровізувати і творити у процесі індивідуального та колективного музикування.
Тому німецький педагог радив спиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою,
вбачаючи шлях до істинного розуміння музики через елементарне комплексне музикування. Воно дає
змогу створювати музику самому, включатися в неї не як слухач, а як учасник. Однією з головних ідей
музично-педагогічної системи Карла Орфа є власна дитяча творчість, яка створює атмосферу радості,
формує особистість, стимулює розвиток творчих здібностей дітей. З нею нерозривно пов'язана й інша ідея
– розвитку музично-ритмічного відчуття і музичного слуху, що дають змогу дітям переживати і розуміти
музику, вільно творити.
ВАРІАНТ № 5
1. Розкрийте основні завдання музично-ритмічного виховання школярів.
Основними завданнями музично-ритмічного виховання є:
- Формування музично-ритмічних навичок
- Засвоєння учнями елементарної мови рухів (пантомімічних і танцювальних)
- Ознайомлення з деякими прийомами композиції танцю
- забезпечити музичний розвиток та розвиток музичного слуху;
- формувати вміння підкоряти рухи музиці, засвоєнню музичних знань;
- дати правильні рухові навички;
- забезпечити формування вмінь управляти рухами тіла: швидко та точно зупинятися,
змінювати рухи на інші.

Таким чином, за обмеженням часу та відсутності спеціального приміщення рухи на уроках виконують
окремими елементами. Але поряд з іншими видами музичної діяльності, музично-ритмічні рухи сприяють:
розвитку музикальності та творчих здібностей; формують навички колективних дій; активізують почуття
ритму; сприяють поглибленому засвоєнню муз. матеріалу.
2. Охарактеризуйте види позаурочної роботи з молодшими школярами з музичного виховання.
Шкільний хор. Хоровий спів - колективна виконавська діяльність, що сприяє не тільки співацькому
розвитку учнів, а й формуванню їх загальної культури, світогляду, художньо-естетичних якостей. До
того ж, цей вид музичної діяльності є найдоступнішим, а значить наймасовішим. У навчальному закладі
є можливість організувати хор учнів початкових, середніх або старших класів.
Дитячий оркестр. Гра на дитячих музичних інструментах - один із видів музичної діяльності, мета
якого розвиток музичних здібностей дітей, збагачення їх художнього досвіду, формування інтересу до
колективного ви¬конавства. Дуже важливим є те, що гра в дитячому оркестрі активно сприяє
формуванню відчуття тембру, ладу, ритму, музичної форми, уявлень про виражальну сутність музичної
мови. Така діяльність особливо корисна для учнів зі слабким рівнем координації слуху й голосу, коли
одночасно потрібно заграти та проспівати окремі звуки, мотиви, поспівки.
У роботі з учнями початкової школи можуть бути використані найпростіші музичні інструменти.
Музичний театр. Метою музично-естетичного виховання учнів засобами музичного театру є розвиток
творчого потенціалу його учасників. У процесі занять та репетицій педагогічним колективом
вирішуються наступні завдання:
• дидактичні - розширювати обізнаність дітей у сфері театрального мистецтва, формувати навички
володіння засобами музично-театральної виразності (словесна та музична інтонація, дикція та
артикуляція, міміка, жести, хода);
• виховні - виховувати інтерес до музики, сценічно-театрального мистецтва, ставлення до акторської
діяльності;
• розвивальні - розвивати активне сприйняття музики засобами музичного театру, емоційну сферу та
творчі здібності дитини.
Ефективними для вирішення творчих завдань можуть стати такі форми роботи:
• виконання вправ на зміну тембру голосу та інтонації (перевтілення в образ миші, ведмедя, лисиці,
вовка, ягняти);
• декламування віршів;
• розігрування сценок за певним сюжетом;
• колективне виконання казки або оповідання;
• перевтілення в різноманітні предмети та явища природи (грім, річку, ліс, квітку, стіл, годинник
тощо);
• надання героям та явищам музичних характеристик (створення пісень для Курочки Рябої, Вовка,
Козенят, Івасика-Телесика).
Екскурсія. Екскурсії, в тому числі до закладів культури та освіти: музеїв, театрів, парків, виставок, -
здійснюються з виховною та навчальною метою. Вони можуть проводитися самим педагогом або
екскурсоводом, який отримав інструктаж про тривалість заходу та орієнтовний обсяг інформації
Екскурсії мистецького спрямування сприяють:
• ознайомленню учнів із досягненнями культури та мистецтва;
• не тільки засвоєнню нових знань, а й розширенню та закріпленню наявних;
• усвідомленню практичної значущості знань про мистецтво;
• залученню учнів до дослідної роботи; розвитку емоційно-ціннісної сфери дітей.
До організації та проведення екскурсії ставлять вимоги:
• чітке визначення навчальної та виховної мети;
• вибір оптимального змісту інформативного матеріалу з урахуванням віку учнів та рівня їхньої
підготовки;
• правильний добір екскурсійних об'єктів;
• дотримання логіки пізнавального процесу;
• раціональне поєднання слова й наочності;
• створення мотивації пізнавальної діяльності учнів;
• організаційна чіткість проведення (дотримання правил безпеки та правил поведінки).
Дискусія. Її мета - сприяння розвитку критичного мислення учнів, умінь визначати й аргументувати
свою власну позицію. Правильно організована дискусія вчить глибокому розумінню проблеми, повазі до
думки іншого, формує толерантне ставлення до всіх учасників заходу. Ця форма роботи виявляє свою
ефективність у таких педагогічних ситуаціях, як знайомство з альтернативними поглядами,
прогнозування подій, проектування діяльності, захист учнем власної позиції при повазі до
протилежної позиції іншого, необхідність отримати нові знання з теми, яка дискутується.
За провідної ролі учителя процес розв'язання проблеми набуває характеру змістовного обміну думками
між учителем і учнем.
Проблемно-евристична бесіда. Мета такої бесіди – розвиток творчого мислення учнів у процесі
обговорення тем, пов'язаних з музикою: висловлення вражень від музичної події, телепередачі,
концерту, прослуханого музичного твору тощо.
Основою проблемно-евристичної бесіди є проблемна ситуація.
Функціонування будь-якої проблемної ситуації з моменту виникнення до її зняття має двофазний
характер. Перша фаза включає всі ті психічні процеси, які забезпечують формування такої ситуації
друга фаза - процеси, що забезпечують її переборення
Свята й розваги. Години дозвілля мають суттєве значення для музичного розвитку учнів. Вони
збагачують новими знаннями, враженнями, розвивають музичні здібності, сприяють активізації творчого
потенціалу, зміцнюють дружні стосунки.
Окремі види розваг проводять як імпровізацію, інші - за планом, який обговорюється в класі.
Значну роль відіграє ретельна підготовка музичних ігор та ігор під музику: ігор-атракціонів («Нагодуй
ляльку», «Кільце»), ігор-змагань («Хто швидше зробить вправи з обручем», «Хто швидше одягнеться в
костюм героя казки», «Хто швидше розпізнає музику»). Музичні розваги чергуються із загадками,
виконанням гумористичних віршів, скоромовок, пісень.
Святкові концерти, що проводяться в школі, розподіляються на два види: тематичні й концерти
художньої самодіяльності.
Тематичні концерти доцільно присвятити яскравим музичним явищам, подіям.
Концерти художньої самодіяльності учнів початкової школи краще проводити, залучивши дітей, які
вчаться в музичній школі, хореографічній студії. Такі зустрічі сприяють вихованню товариських взаємин
не тільки між однолітками, а й між дітьми різних вікових груп.
Ігри-драматизації дають можливість у цікавій, захоплюючій формі залучити дітей до скарбниці
музичного мистецтва театрально-сценічними засобами. У цьому виді діяльності виховуються такі
позитивні якості дітей, як активність, ініціативність, самостійність, працьовитість, співробітництво, а
також творча уява, уміння переконливо відтворити художній образ, бачити в навколишньому житті
різних персонажів. Драматизація вимагає значної підготовчої роботи
 Святкові ранки.
Свято повинно бути педагогічно доцільним, тобто вирішувати поставлені навчальні, виховні та
розвивальні завдання для духовного збагачення кожної дитини, розвитку самостійності та ініціативності.
Зміст кожного святкового ранку обумовлений темою.
Підготовка до свят здійснюється разом із класним керівником, батьками та самими учнями.
Дискотека – форма дозвілля, яка популярна серед підлітків та учнів старших класів. Вона цікава тим,
що задовольняє потяг молоді до доступної, легкої музики, до самовияву через танець, рухи.
Синхронність музичного звучання та яскравих світлових ефектів посилює енергію ритму, емоційного
піднесення.
Гуртки навчання гри на інструментах (фортепіано, баян, акордеон) останнім часом отримали широке
розповсюдження, так як індивідуальна форма роботи вчителя з учнем створює сприятливі умови для
оволодіння навичками гри на інструменті, активного розвитку музичних здібностей, вихованню
музичних інтересів та смаків. Вчитель будує процес навчання орієнтуючись на можливості учня, його
особисті якості, інтереси. Під час навчання гри на інструменті вчитель незалежно від можливостей учнів
приділяє велику увагу їх творчому музичному розвитку, використовуючи різні види роботи:
• підбір по слуху;
• імпровізація;
• читання з аркуша.
ВАРІАНТ № 6
1. Розкрийте музично-ритмічні рухи як один із видів музичної діяльності.
Музично - ритмічні рухи забезпечують різносторонній музичний розвиток учнів: у них розвивається
музикальність, творчі здібності, формуються навички колективних дій. Виховне значення рухів під
музику проявляється й у тому, що вони активізують почуття ритму ,сприяють поглибленому освоєнню
музичного матеріалу уроку. За допомогою рухів школярі передають характерні риси музичного твору. В
основі музично - ритмічної діяльності лежить моторно - пластичне пророблення музичного матеріалу.
Вона сприяє посиленню емоційного впливу музики, розвитку вистав про засоби музичної виразності,
елементах музичної мови; рухи під музику допомагають прослідкувати розвиток музичного образа. Усе
це досягається завдяки придбаним навичкам і вмінням погоджувати рухи з музикою, її характером,
настроєм.
Музично - ритмічна діяльність учнів складається з трьох взаємопов'язаних напрямків.
По-перше забезпечує розвиток музичного слуху, формування вмінь складати рухи під музику,засвоєння
музичних знань.
По-друге розвиває рухові навички: - ходьби; - кроку; - підскоків; - крутіння; - руху рук; -ударів; -
побудови й перебудування, руху із предметами; - елементів танцю.
По - третє забезпечує формування вмінь рухатись під музику: швидко й точно зупинятися, змінювати
рухи.
Щоб музично - ритмічні рухи збагачували художній розвиток учнів,треба підготувати дітей до даної
діяльності. Тому насамперед учні одержують вистави про рухові навички. Вони вчаться орієнтуватися в
приміщенні маширувати під музику, легко бігати в розсип), реагувати на умовні музичні сигнали. Після
того як учні засвоїли вправи орієнтовного характеру в урок вводяться завдання, спрямовані на
формування вмінь виявляти, передавати в рухах характерні риси музичного образа. Для рухових вправ і
входу в клас учитель використовує не тільки марші,але й інші музичні твори «моторного» характеру.
Найпростіші рухи - це притупування й удари. З їхньою допомогою учні можуть закріпити вистави,
наприклад ,про тривалості.ритмічні мелодії. За допомогою ударів і притупування зручно передавати
ритмічний малюнок музики. Освоєнню ритмічного малюнка в русі слід надавати велике значення.
Необхідно частіше звертати увагу учнів на зупинки, зміни в рівномірному русі, пунктирний ритм в
маршової музики. У музично - ритмічній діяльності необхідно піклуватися не тільки про розвиток
музикальності, але про культуру самого руху, розвитку художнього смаку дітей. За допомогою
ритмічних рухів закріплюється уява про музичну форму, принципи музичного розвитку. Робити це
можна, змінюючи напрямок і характер руху, поплескуючи ритмічний малюнок. Найбільш складний
спосіб пов'язаний з перегрупуваннями, чергуванням дії.
2. Охарактеризуйте шляхи музичного виховання.

ВАРІАНТ № 7
1. Розкрийте завдання музичної грамоти.
Завдання музичної грамоти полягає у вивченні елементів музичної мови (ладу, інтервалики, ритму,
метру, темпу, різних нюансів) та їх виражальних можливостей, в аналізі структури музичних творів, у
 вивченні знаків нотного письма і навчанні співу з нот. Ту частину музичної грамоти, яка відноситься
лише до знаків нотного письма і співу з нот, називають н о т н о ю грамотою. Система вправ для
розвитку слуху і почуття ритму, а також для навчання співу з нот складає предмет сольфеджіо.
Сольфеджіо, таким чином, як і нотна грамота, входять цілком у більш широке поняття музичної
грамоти.-Вивчення музичної грамоти має дуже велике значення. Воно створює можливість самостійного
ознайомлення з музикою. Оволодіння музичною грамотою сприяє підвищенню свідомості сприйняття і
відтворення музичних творів та виразності їх виконання. Навчання співу з нот відіграє велику роль у
розвиткові музичних здібностей (музичного слуху, почуття ритму) і полегшує запам'ятовування творів.
2. Обґрунтуйте критерії оцінювання музичних занять в початкових класах.
12-бальна система. Музика. Таблиця

Рівні навчальних
Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
досягнень учнів
І 1 Учень сприймає та виконує музичні твори на
початковий початковому рівні, небагатослівно їх характеризує,
демонструє слабо сформоване художньо-образне
мислення, елементарні навички та вміння у
практичній музичній діяльності.
2 Учень володіє незначною частиною тематичного
матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття
музичних творів, виявляє недостатньо сформоване
вміння та навички, володіє незначною частиною
спеціальної муз. термінології, його словниковий
запас дозволяє викласти думку на елементарному
рівні.
3 Учень здатний сприймати та виконувати окремі
фрагменти муз. творів з конкретним образно-
художнім змістом, знає незначну частину муз.
тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим
термінологічним та словниковим запасом.
ІІ 4 Учень здатний сприймати та виконувати муз. твори
середній на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-
образної сфери музичних творів, застосування знань
та спеціальної музичної термінології на практиці
задовольняє. (задовільне)
5 Учень володіє навичками й уміннями, які дають
змогу проаналізувати чи виконати окремі муз. твори,
котрі мають художньо покрутну словесну, понятійну
основі, але не завжди вміє інтерпретувати муз. твори,
що вимагають абстрактного художнього мислення;
виявляє недостатнє знання спеціальної муз.
термінології, його словниковий запас небагатий.
6 Учень здатний сприймати і відтворювати значну
частину муз. матеріалу, але має слабо сформоване
художнє мислення, не завжди послідовно та логічно
характеризує муз. твори, його розповідь потребує
уточнень і додаткових запитань; учень виявляє
знання і розуміння основних тематичних положень,
але не завжди вміє самостійно зробити аналіз –
інтерпретацію муз. твору, порівняння, висновок
щодо прослуханої чи виконаної музики.
ІІІ 7 Учень здатний сприймати та виконувати муз. твори,
достатній але робить непереконливі висновки, непослідовно
викладає свої думки, допускає термінологічні
помилки; учень знає найважливіший тематичний
 музичний матеріал, але знання нестебкі;
спостерігаються помітні позитивні зміни у муз.
діяльності учня.
8 Учень вміє сприймати і виконувати муз. твори,
досить повно аналізує художньо-образний зміст
твору, але має стандартне мислення. Йому бракує
власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди
вміє поєднувати муз. твори та життєві явища;
Недостатньо володіє спеціальною муз. термінологією
при аналізі музичних явищ.
9 Учень виявляє глибоке засвоєння тематичного муз.
матеріалу, але допускає несуттєві неточності у
використанні спеціальної музичної термінології, які
потребують зауваження чи коригування, трапляються
поодинокі недоліки у виконанні муз. твору і
художньо-образному оформленні його роздумів про
прослухану музику; не завжди самостійно
систематизує та узагальнює музичний матеріал.
ІV 10 Учать має міцні, грунтовні знання. Але, аналізуючи
високий муз. твори, допускає неточність у формулюваннях та
спеціальній музичній термінології, не завжди
обґрунтовано може довести свою думку щодо
музичних явищ, йому важко виконати окремі
фрагменти муз. твору. Зазначені неточності може
виправляти самостійно.
11 Учень володіє тематичним музичним матеріалом у
повному обсязі, вміє використовувати набуті знання.
Вміння і здібності у нових музичних завданнях,
демонтує повноту знань спеціальної музичної
термінології, їхнє усвідомлення та міцність, уміння
систематизувати, узагальнювати, аналізувати,
інтерпретувати муз. твори, асоціювати життєвими
явищами, застосовувати здобуті знання у музичній
діяльності.
12 Учень має глибокі, свідомі знання тематичного
музичного матеріалу, здатний їх систематизувати,
узагальнити, свідомо сприймати та виконувати муз.
твори, широко застосовувати асоціативні зв’язки між
муз. творами, творами інших мистецтв та життєвими
явищами; вільно та свідомо використовувати
спеціальну музичну термінологію у роздумах,
висновках та узагальненнях щодо прослуханого чи
виконаного твору, пропонує нетипові, цікаві
художньо-творчі уявлення; рівень світосприйняття і
світовідчуття мистецького мислення достатньо
високий; самостійно і творчо використовує набуті
знання, вміння та здібності в музичній діяльності,
має найвищий рівень творчого самовиявлення у
різних видах музичної діяльності.

ВАРІАНТ № 8
1. Розкрийте сучасні вимоги до уроку музичного мистецтва в початкових класах відповідно до
Державного стандарту початкової школи освітньої галузі «Мистецтво».
2. Розкрите типи та види планування музичних занять.
 ВАРІАНТ № 9
1. Розкрийте основні принципи охорони дитячого голосу.
2. Розкрийте методику навчання гри на дитячих музичних інструментах.

ВАРІАНТ № 10
1. Обґрунтуйте значення позаурочної роботи в загальноосвітній школі.
2. Розкрийте особливості дитячого голосового апарату.