опрацьовували той самий матеріал, що й історичні пісні, але мистецьке його освоєння мало свою відмінність. Виконували думи мелодійною декламацією (речитативом) у супроводі бандури (кобзи) або ліри. Виконування дум вимагало спеціальної підготовки. Думи
Думи, створені у XV - XVI століттях і
присвячені переважно турецько- татарській неволі, відносяться до старішого складу. Їхню образну систему проймає трагізм, вони близькі до народних голосінь. Повного розквіту героїчний епос українського народу досягнув у XVI - XVIII століттях. Перший відомий запис дум зроблено 1684 року («Дума про козака Голоту»), але основна кількість текстів записана від кобзарів аж у XIX столітті. Думи
Виник і сформувався жанр думи в ХV-ХVІ
століттях, але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі. Мандруючи від села до села, кобзарі несли людям не тільки інформацію про різні події, а й ідеї єднання народу в боротьбі проти чужинців, ідеї волі й незалежності, закликали не коритись будь-якій тиранії й приниженню людини, прославляли патріотизм, відстоювали права кожної людини і всього народу на вільне життя, звеличували шанування батьків, роду, вітчизни. З самого їх зародження в думах утверджуються гуманістичні ідеали, високі моральні принципи українського народу. популярні українські народні думи
"Козак Голота", "Федор
безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Двох братів- невольників пісня", "Маруся Богуславка", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко« та інші