Professional Documents
Culture Documents
Хомич Вікторія Володимирівна
Хомич Вікторія Володимирівна
та їх розселення
на території України
Презентація та карта
розроблена
Студенткою РДГУ 1 курсу
«Початкова освіта 013»
Хомич Вікторія В.
Велике переселення слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини,
розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.
На заключному етапі Великого переселення народів у VI—VII ст. головну роль у переселенських
потоках стали відігравати слов’янські племена антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і Вісли вони
рушили до Подунав’я. Звідти ці племена стали здійснювати регулярні напади на Константинополь та
візантійські володіння на Балканах, які дістали назву Балканських війн. Після перших успішних
походів слов’яни почали залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи
Балканським півостровом.
Розселення слов’ян відбувалося в
складних умовах. У другій половині VI ст.
важким ударом для них стала боротьба з
кочовими племенами аварів, які з Азії
спочатку переселилися до Північного
Причорномор’я, а потім — на територію
сучасної Угорщини, де й заснували свою
державу — Аварський каганат. Тривалі
аваро-слов’янські війни призвели до
підкорення аварами склавинів,
знесилення, а потім розпаду антського
об’єднання племен. Із 602 р. анти в
історичних джерелах не згадуються. Назва
склавини використовувалася досить часто
стосовно племен, які в VII—IX ст.
заселяли територію сучасної України.
Уважають, що саме термін «склавини» з
часом трансформувався в «слов’яни».
Анти
Венеди. Зарубинецька культура
Під час Великого переселення слов’ян одна їх частина залишилася на Балканському півострові, а
друга рушила вгору за течією Дунаю і зайняла землі поряд з Ельбою (Лабою). Там вона зустрілася ще
з одним переселенським потоком слов’янських племен, який прямував із межиріччя Вісли та Одера
(Одри) на захід. На зламі VI—VII ст. слов’яни також активно просувалися на північ і північний схід,
заселяючи землі, що належали балтійським та угро-фінським племенам.
Західні
Східні
Південні
Результатом Великого переселення слов’ян стало формування нових
територіальних угруповань слов’ян, які заведено поділяти на східних, західних і
південних.
Слов'яни
Західні Південні Східні
поляки серби поляни
чехи хорвати сіверяни
словаки словени древляни
боснійці дуліби
чорногорці тиверці
білі хорвати
уличі
словени
кривичі
в'ятичі
радимичі
полочани
дреговичі
Словени
в и чi
Кри
Полочане
В’ятичi
и ч
м
Слов’яни
Дрегов
ичi Ра
д и
и
Вол
Дерев
ляни
р ян
е
Сiв
ин
яни
Поляни
Деревлянин
Полянська жінка
Звичаї слов’ян
[Усі племена] мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне – свій
норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до
невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до
діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по
молоду, а приводили [її] ввечері; а на завтра приносили [для її родини те], що за
неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали
вони один одного, [і] їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони
дівчат коло води. А радимичі, і вятичі, і сіверяни один обичай мали: жили вони в
лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я [було] в них перед
батьками і перед невістками. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі
бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, з якою ото хто умовився. Мали ж вони по
дві і по три жони. А коли хто вмирав – чинили вони тризну над ним, а потім
розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А
після цього, зібравши кості, вкладали [їх] у невеликий посуд і ставили на
придорожньому стовпі, як [це] роблять вятичі й нині. Сей же обичай держали і
кривичі, й інші погани, не відаючи закону Божого, бо творили вони самі собі
закон. Прикликання варягів. Княжіння Аскольда і Діра в Києві (IX ст.) Вигнали
[чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в
себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були особиці в них, і
воювати вони між собою почали. І сказали вони: „Пошукаємо самі собі князя,
який би володів нами і рядив за угодою, по праву”.
Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів – русь, як ото
одні звуться свеями, а другі – норманами, англами, інші – готами, – отак і ці.
Сказали русь, чудь, словени, кривичі і весь: „Земля наша велика і щедра, а
порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами”.
І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли
вони спершу до словен, поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат]
Рюрик, а другий, Синеус, – на Білім озері, а третій, Трувор, – в [городі] Ізборську. І
од тих варягів дістала свою назву Руська земля.
А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один.
І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його
Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм]
городи ставити: тому – Полоцьк, тому – Ростов, другому – Білоозеро. А варяги по
тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді – словени, а в Полоцьку –
кривичі, в Ростові – меря, у Білоозері – весь, в Муромі – мурома. І тими всіма
володів Рюрик.
І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися
вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру.
Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи „Чий се город?”. А
вони [тамтешні жителі] сказали: „Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які
зробили город цей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину
хазарам”. Аскольд і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і
почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді.
Використанні джерела та матеріали:
1.Відзначення 900-річчя літопису "Повість минулих літ"[Електронний ресурс]/Відзначення 900-
річчя літопису "Повість минулих літ«.Режимдоступу:http://shev.gov.ua/index.php?
option=com_content&task=view&id=8019&Itemid=208– Дата доступу: 11.09.2017. – Назва з титулу
екрану.
2.Давні слов’яни. [Електронний ресурс]/ Давні слов’яни. Режим доступу: http://
ukrmap.su/uk-uh7/295.html – Дата доступу: 10.08.2017. – Назва з титулу екрану.
3.Літопис руський з богом починаєм. Отче, благослови. [Електронний ресурс]/Літопис руський з
богом починаєм. Отче, благослови. Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit01.htm - Дата
доступу: 10.08.2017. – Назва з титулу екрану.
4.Походження слов’ян. Основні концепції походження слов’ян. [Електронний ресурс]/Походження
слов’ян. Основні концепції походження слов’ян. Режим доступу:http://istoryk.in.ua/pohodzhennya-
slov-yan-osnovni-kontseptsiyi-pohodzhennya-slov-yan/– Дата доступу: 10.08.2017. – Назва з титулу
екрану.
Щиро дякую за увагу!