Закони Хаммурапі(далі - ЗХ) - унікальне джерело, яке проливає світло на характер
суспільних відносин у Стародавньому Вавилоні. Виявлені на поч. 20 ст. в Сузах ЗХ викарбувані на 2-метровому базальтовому стовпі. Ряд статей, що їх склав на схилку свого царювання Хаммурапі, ще в давнину хтось знищив, але втрачений текст вдалося відновити завдяки знахідкам цієї юридичної пам’ятки по фрагментах. Вчені по-різному трактують ЗХ. Одні вважають їх звітом царя про “мудре” і “справедливе” володарювання, другі - моральним кодексом, прикладом для наслідування, треті - чинним законодавством. ЗХ - це добре упорядкована збірка звичаєвого права. Закони згруповані в окремі блоки: 1) стосуються процесуальних норм і основних принципів вавилонського правосуддя (§ 1—5) 2) охорони державної та приватної власності (§ 6—25) 3) майна, одержаного від царя за службу (§ 26—41) 4) операцій з нерухомим майном і відповідних правопорушень (§ 42—50) 5) торгових стосунків (§ 50—126) 6) норм сімейного права (§ 127—195) 7) покарань за вчинення навмисних і ненавмисних тілесних ушкоджень (§ 196 —214) 8) операцій з рухомим майном та відповідних правопорушень (§ 215- 282) ЗХ складається з 3 частин: 1) вступ 2) самі закони 3) висновок У ЗХ відображено не всі сторони вавилонського суспільства. Не згадується досить численна в Старовавилонському царстві соціальна група хапіру (люди, що втратили засоби для існування й часто-густо займалися розбоєм), нічого не говориться про соціально- економічний стан монастирів, про стосунки між царською адміністрацією та общинами міст, про сферу використання рабської праці. До того ж вони не були, скоріш за все, єдиними, а вирішували тільки найбільш спірні випадки. Також ЗХ свідчать про те що вавилонське право ще не поділялось на: 1) карне 2) цивільне 3) процесуальне 4) державне ЗХ не перший збірник збірник законів. Про закони розповідають також: 1) «Овальна платівка» Енметени 2) настанови правителя Лагаша 3) написи Уруінімгіна 4) закони Шульги 5) закони царя Іссіпа Ліпіт-Іштара 6) закони царства Ешнунни Закони поч. з вступу, де ідеться про те що Вавилон проголошується вічним власником царственності, перелічуються заслуги Хаммурапі перед кожним городом Месопотамії і вказана мета законів “Щоб сильний не возносився над слабим, щоб сироті і вдові була справедливість...” Далі ідуть самі закони. Потім слідує висновок, де ті що дотримуватимуться законів будуть процвітати, а ті що від них відступить Хаммурапі довго і нудно кляне усім чим може і усім що знає. ЗХ були взірцем законодавства протягом усієї подальшої історії “клинописної” Месопотамії. До нас дійшло близько 40 списків тексту ЗХ. ЗХ були строгі за певні порушення могли вбити, кинути в ріку, спалити, насадити на кіл, відрізати винний у злочині певний орган, наприклад вухо, ніс, руку. За деякі закони винний мав клястись богами(вважалося, що боги неодмінно покарають, тому відмова клястись вважалась визнанням вини)