Практичне заняття № 3

Тема: Міжнародна політика і законодавча база інклюзивної освіти.

Теоретичний блок.

1. Назвіть основні міжнародні документи ООН, що закріплюють право дітей з ООП на

освіту.

 Загальна Декларація ООН про права людини,1948 р.

 Декларації про права розумово відсталих осіб, 1971 р.
 Декларацію про права інвалідів, 1975 р.
 Конвенція ООН «Про права дитини», 1989 р.
 Всесвітня декларації «Освіта для всіх», 1990 р.
 «Стандартні правила ООН щодо забезпечення рівних можливостей для
інвалідів», 1993 р.
 Саламанська Декларація, 1994 р.
 Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами, 1994 р.
 Дакарська Декларація, 2000 р.
 Конвенція ООН щодо осіб з особливими потребами, 2005 р.
 Конвенція ООН «Про права інвалідів», 2006 р.

2. У чому полягає інноваційність Саламанської декларації, як міжнародного документа

щодо розвитку інклюзивної освіти?

 Перший документ, в якому визначили термін "особа з особливими освітніми

потребами" та закріпили гуманне ставлення до кожної дитини.
 Містить заклик до урядів всіх країн затвердити на законодавчому рівні
принцип інклюзивної освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей,
якщо не має виняткових випадків, які унеможливлюють це.
 Кожна дитина має право на освіту у звичайній школі. Школи повинні
працювати за принципом "рівні можливості для всіх.
 Було запропоновано, щоб інклюзія стала загальною формою освіти, а
спецшколи або спецкласи існували для виняткових ситуацій.

3. Які декларації міжнародних форумів у сфері інклюзивної освіти існують?

 Декларація про права інвалідів, 1975 р.

 Загальна декларація прав людини,1948 р.
 Декларації про права розумово відсталих осіб,1971 р.
 Всесвітня декларації «Освіта для всіх»,1990 р.
 Саламанська Декларація, 1994 р.
 Дакарська Декларація, 2000 р.
 Декларацію про права інвалідів, 1975 р.
4. Які існують законодавчі акти України щодо надання державної підтримки особам з
ООП, регламентують право на інклюзивне навчання осіб з ООП, організації
інклюзивного навчання у закладах освіти.

Акти Кабінету Міністрів України:

• Постанова КМУ від 8 липня 2015 р. № 479 «Про внесення змін в додаток 2 до
постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 «Про

встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які
потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» (Із змінами, внесеними
згідно з постановою КМ № 780 від 27.08.2010)

• Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.2012 р. «Про внесення змін до

постанов Кабінету Міністрів України №346 від 14.04.1997 р. та № 963 від 14.06.2000
р.

• Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про
затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з
особливими освітніми потребами», визначає оптимальний зміст та обсяг навчального
навантаження для дітей з особливими освітніми потребами у поєднанні з корекційно-
розвитковою роботою

• Постанова Кабінету Міністрів України № 734 від 08.08.2012 «Про організацію

діяльності загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації»
(Положення про школу соціальної реабілітації, Положення про професійне училище
соціальної реабілітації)

• “від 16 червня 1995 р. N 433” Про поліпшення матеріального забезпечення дітей-

сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків“

• “від 20 липня 1996 р. N 767” Про реалізацію Конвенції ООН про права дитини,
Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей,
Національної програми “Діти України” та підготовку щорічної державної доповіді
про становище дітей в Україні “

• “від 17 жовтня 2007 р. N 1242 “Про затвердження Державної цільової соціальної

програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування “

• “ від 5 квітня 1994 р. N 226 “Про поліпшення виховання, навчання, соціального

захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування”
• “від 26 серпня 2002 р. N 1243 “Про невідкладні питання діяльності дошкільних та
інтернатних навчальних закладів”

• “від 22 листопада 2004 р. N 1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних

та оздоровчих закладах”

• “від 27 серпня 2010 р. N 780 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів
України від 23 квітня 2003 р. N 585”

• “від 29 липня 2009 р. N 784 “Про затвердження плану заходів щодо створення
безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними
можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки
“Безбар’єрна Україна”

• “від 25 серпня 2004 р. N 619-р ” Про затвердження Концепції соціальної адаптації

осіб з розумовою відсталістю “

• “від 15 серпня 2011 р. N 872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного

навчання у загальноосвітніх навчальних закладах “

• “від 13 жовтня 1993 р. N 859 “Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл

соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації “

• “від 5 липня 2004 р. N 848 “Про затвердження Державного стандарту початкової

загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового
розвитку “

• “від 16 червня 1998 р. N 909 “Про поліпшення матеріального забезпечення дітей-

сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування “.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту» інклюзивні або спеціальні класи
утворюються в обов’язковому порядку на підставі заяви батьків дитини з особливими
освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного
центру та, за потреби, інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування
та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття
повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 16.04.2018 № 367, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016). Безпосередня
організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснюється
командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми
потребами закладу освіти Основні принципи, завдання та функції, а також порядок
організації діяльності команди супроводу визначені у Примірному положенні про
команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми
потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженому наказом
МОН від 08.06.2018
 Практичний блок.

1. Проаналізуйте основні результати впровадження національного проєкту

«Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації».

 Цей проект розпочав національний рух за інклюзивну освіту в Україні.

 Надання особливим дітям можливість навчатися в інклюзивних класах разом
зі своїми однолітками.
 Діти з ООП зможуть отримувати освіту в умовах інклюзивного середовища із
врахуванням своїх індивідуальних потреб. При цьому батьки і їх діти
зможуть обрати кращу школу для навчання за місцем проживання в
найякісніших умовах.
 Створення мереж інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). І вже протягом року
на Закарпатті створили 18 таких центрів.
 Якщо у 2016 році в області функціонували 130 інклюзивних класів у 82
освітніх закладах, в яких навчалася 151 дитина з особливими освітніми
потребами, то вже у 2018 році інклюзивне навчання організовано у 221
закладі освіти, де отримують освітні послуги 497 дітей з особливими
освітніми потребами шкільного. Кількість асистентів вчителів та вихователів
збільшилась у три рази.
 У кожному класі де навчаються діти з ООП створено всі умови відповідно до
їхніх потреб.
 Для дітей з ООП забезпечені відповідні кваліфіковані асистенти вчитель-
дефектолог, вчитель-логопед, практичний психолог, соціальний педагог,
лікар.

2. Дайте відповідь на питання: «Чому саме батьки повинні мати визначальне право у
виборі освітніх послуг для своєї дитини, контролювати, стежити за процесом
навчання, брати в ньому участь?»

Я вважаю,що діти з особливими навчальними потребами потребують необхідну

додаткову підтримку, яка може їм знадобитися для забезпечення ефективності
навчання. А хто як не батьки найкраще зможуть підримати свою дитину. Батьки
повинні мати визначальне право у виборі освітніх послуг для своєї дитини,бо лише
вони знають повну інформацію про особливі потреби своєї дитини та можливості для
їх задоволення. Дитина звикла, що її оточення це батьки,то коли вона приходить до
школи їй важко налаштуватися на перебуванні у новому оточенні, новому місці, тому
важливість нових змін у її житті виконують члени родини. Які допомагають їй у
всьому, бо педагоги,які будуть навчати цю дитину не знають як може поводити себе
ця дитина,який краще підхід зробити до неї. І тому в перші роки батьки повинні
налаштовувати дитину до її нового оточення. Діти соромляться щось попросити у
сторонньої людини,а якщо поруч будуть батьки вона краще перенесуть ці труднощі.
Адже поруч буде їм рідна і знайома людина.
Якщо при виконанні якихось завдань на уроці дитина не зрозуміла або не знає як
виконати його,вона відразу переживає, у неї стрес,не хоче відрізнятися від інших дітей
і тому батьки найкраще знають як допомогти своїй дитині у цьому,заспокоїти її.

Дитина потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу, а хто як

не батьки знають,чого саме хоче їхня дитина. Лише за допомогою родини вона зможе
подолати труднощі у психофізичному розвитку.

Також є ще такі школи,які не зовсім пристосовані до прийняття таких дітей.

Наприклад,якщо клас знаходиться на другому поверсі і немає ліфта або інших
пристосувань,а лише сходинки. То хто як не батьки допоможуть подолати ці труднощі
дитини.

Отже, батьки повинні бути поруч біля своєї дитини у хвилюючи для неї труднощі,а
саме нове оточення і нове місце перебування. Бо хто як не вони знають як поводить
себе їхня дитина, її вміння і навички. І в будь – яку хвилину підримають свою
дитину,коли вона цього потребуватиме.

3. Визначте основоположні права осіб з порушеннями, які викладено в «Стандартних

правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів».

 Рівність перед законом без дискримінації;

 Право на життя, свободу і безпеку особи;
 Рівність перед законом і в правових можливостях;
 Свобода від тортур;
 Свобода від експлуатації, насильства і наруги;
 Право на фізичну і психічну недоторканість;
 Свобода пересування і громадянства;
 Право на життя в спільноті;
 Право на достатній життєвий рівень;
 Право на участь в політичному і суспільному житті;
 Право на участь в культурному житті;
 Свобода висловлювання думок і переконань.

4.Проаналізуйте переваги інклюзивної освіти для різних учасників освітнього

процесу.

Для дітей з особливими потребами:

 завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується

когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;

 ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми

потребами;
 оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;

 навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;

 у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими

ровесниками й участі у громадському житті.

Для інших дітей:

 діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських

відмінностей;

 діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з дітьми, які

відрізняються від них;

 діти вчаться співробітництву;

 діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати

іншим.

Для педагогів та фахівців:

 вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів;

 вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм

змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої
індивідуальності;

 спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають

сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації
очима дітей.