ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ ТЕПЛОТИ НА ОПАЛЕННЯ

ПРИМІЩЕННЯ ТА РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ.

1. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖЕНЬ

Мета роботи: засвоїти методику теплотехнічного розрахунку зовнішніх
огороджень, визначати товщину шару утеплювача і коефіцієнт теплопередачі
зовнішніх стін будівель.

1.1. Завдання та його виконання

Визначити товщину шару утеплювача і коефіцієнт теплопередачі
зовнішньої стіни будинку, який будується в місті N. Будова стіни та товщини
шарів δі визначаються варіантом.
Для виконання завдання необхідно:
1. Вивчити методику розрахунку за рекомендованою літературою і
лекційним матеріалом, а також відомості з теорії, наведені в даних
рекомендаціях.
2. Розглянути приклад визначення товщини шару утеплювача і коефіцієнту
теплопередачі зовнішньої стіни будинку.
3. Одержати варіант завдання у викладача (дані наведено в таблиці 1.3,
розділ 1.5).
4. Накреслити схему конструкції зовнішньої стіни будинку, позначити
шари, їх товщини та тепловий потік. Провести розрахунок товщини шару
утеплювача і коефіцієнту теплопередачі зовнішньої стіни будинку.
5. Результати розрахунку подати у вигляді зведених таблиць 1.1 та 1.2
(розділ 1.4).

1.2. Відомості з теорії

Теплозахисні властивості зовнішнього огородження характеризують
величиною опору теплопередачі RΣ, м2·К/Вт, який визначається за формулою:
1 𝛿𝛿 1
𝑅𝑅Σ = + ∑𝑖𝑖 𝑖𝑖 + , (1.1)
𝛼𝛼в 𝜆𝜆𝑖𝑖 𝛼𝛼з
де αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огородження, Вт/(м2·К)
(дод. 9); δi – товщина шарів однорідної конструкції, м; λi – коефіцієнт
теплопровідності матеріалу шарів конструкції, Вт/(м·К); (дод. 5) αз – коефіцієнт
тепловіддачі зовнішньої поверхні огородження, Вт/(м2·К) (дод. 10).
Основна умова теплотехнічного розрахунку зовнішніх огороджень
будинку полягає в тому, що опір теплопередачі зовнішніх огороджень RΣ
повинен бути не менше мінімально допустимого опору теплопередачі Rqmin,
тобто RΣ≥ Rqmin. Rqmin приймається з дод. 2 в залежності від температурної зони
експлуатації будинку.
Для внутрішніх огороджень опір теплопередачі RΣ визначається у випадку,
коли різниця температур повітря сусідніх приміщень перевищує 3 С°.
 2

Мінімально допустимий опір теплопередачі для цих огороджень Rqmin, м2·К/Вт,

може бути визначений за формулою:
𝑡𝑡 −𝑡𝑡
𝑅𝑅 в1 в2 , (1.2)
Δ𝑡𝑡сг ⋅𝛼𝛼в 𝑞𝑞 𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚
де tв1, tв2 – розрахункова температура повітря теплішого приміщення, °С; Δtсг –
допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою
внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні
огороджувальної конструкції, °С, яка приймається згідно з табл. 3
ДБН В. 2.6-31:2006.
При теплотехнічному розрахунку товщина основного шару огородження
(цегли або бетону) задається. Розрахунком обчислюють товщину і підбирають
матеріал шару теплоізоляції. Після прийняття виконавчої товщини шару
утеплювача величину опору теплопередачі 𝑅𝑅Σ перераховують за формулою (1.1).
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни визначають за формулою:
1
𝐾𝐾 = Вт/(м2·К). (1.3)
𝑅𝑅Σ

2.3. Приклад теплотехнічного розрахунку зовнішнього огородження

будинку
Визначити товщину шару утеплювача і коефіцієнт теплопередачі
зовнішньої стіни будинку, який будується в місті Дніпро. Будова стіни (рис. 1.1):
вапняно-піщана штукатурка – δ1 = 0,02 м; кладка з глиняної цегли – δ2 = 0,51 м;
плити пінополістирольні – δ3 (невідоме); сітка зі скловолокна на клейовому
розчині; штукатурка зі складного розчину – δ5 = 0,02 м.
За температурою і вологістю приймаємо нормальний вологісний режим
приміщень житлового будинку, а умови експлуатації зовнішньої стіни (дод. 4) –
Б.
Знаходимо характеристики матеріалів конструкції зовнішньої стіни
(дод. 5):
1. Вапняно-піщана штукатурка:
ρ01 = 1600 кг/м3; δ1 = 0,02 м; λ1 = 0,81 Вт/(мК).
2. Кладка із цегли глиняної:
ρ02 = 1800 кг/м3; δ2 = 0,51 м; λ2 = 0,81 Вт/(мК).
3. Плити пінополістирольні:
ρ03 = 35 кг/м3; λ3 = 0,045 Вт/(м·К); δx.
4. Сітка із скловолокна на клейовому розчині.
5. Штукатурка зі складного розчину:
ρ05 = 1700 кг/м3; δ5 = 0,02 м; λ5 = 0,87 Вт/(м·К),
де ρ0 – густина сухого матеріалу; δ – товщина шару; λ – коефіцієнт
теплопровідності матеріалу шару.
 3

Рис. 1.1. Схема конструкції зовнішньої стіни будинку:

Q – тепловий потік; 1 – вапняно-піщана штукатурка; 2 – кладка з глиняної
цегли; 3 – плити пінополістерольні; 4 – сітка зі скловолокна на клейовому
розчині; 5 – штукатурка зі складного розчину

Визначаємо температурну зону, в якій знаходиться місто Дніпро, за

кількістю градусо-діб опалювального періоду 3325 – II зона (рис. Д.2). Для
цегляної повнотілої зовнішньої стіни з утеплювачем нормований термічний опір
теплопередачі (дод. 2) становить Rqmin =2,5 м2·К/Вт. З дод. 9, 10 знаходимо αв =
8,7 Вт/(м2·К) і αз = 23 Вт/(м2·К)
1 𝛿𝛿 1
З рівнянь RΣ= Rqmin і 𝑅𝑅Σ = + ∑𝑖𝑖 𝑖𝑖 + = 𝑅𝑅𝑞𝑞𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚 , знайдемо товщину шару
𝛼𝛼в 𝜆𝜆𝑖𝑖 𝛼𝛼з
утеплювача:
1 0,02 0,51 𝛿𝛿3 0,02 1
𝑅𝑅Σ = + + + + + = 2,5, звідки розрахункова товщина
8,7 0,81 0,81 0,045 0,87 23
утеплювача 𝛿𝛿3 = 0,075 м. Для утеплення обираємо плити пінополістирольні
товщиною 10 мм, заокругливши розрахункову товщину в більшу сторону згідно
з сортаментом.
Тоді фактичний опір теплопередачі огородження становить
1 0,02 0,51 0,1 0,02 1
𝑅𝑅Σ = + + + + + = 3,06 м2·°С/Вт.
8,7 0,81 0,81 0,045 0,87 23
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни:
1
𝐾𝐾 = = 0,33 Вт/(м2·К).
3,06
 4

1.4. Зведені таблиці

Таблиця 1.1
Вихідні дані
1-й шар 2-й шар 5- шар 3-й шар –
№ 𝛼𝛼в , 𝛼𝛼з , конструкції конструкції конструкції утеплювач 𝑅𝑅𝑞𝑞𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚 ,
Вт Вт
варіанта м2·К/Вт
м2 К м2 К 𝜆𝜆1 , 𝜆𝜆2 , 𝜆𝜆5 , Вт
Вт 𝛿𝛿1 , м Вт 𝛿𝛿2 , м Вт 𝛿𝛿3 , м 𝜆𝜆3 ,
м К
м К м К м К
0 8,7 23 0,81 0,02 0,81 0,51 0,87 0,02 0,045 2,5

Таблиця 1.2
Розрахункові значення
Показник, розмірність Значення
Умови експлуатації зовнішньої стіни Б
Температурна зона ІІ
Розрахункова товщина шару утеплювача, м 0,075
Виконавча товщина шару утеплювача, м 0,1
Фактичний опір теплопередачі огородження, м2·°С/Вт 3,06
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни, Вт/(м2·К) 0,33

2.5. Завдання на роботу

Таблиця 1.3

Варіанти завдань
2-й шар конструкції
3-й шар –
Товщина,

№ Місто утеплювач
матеріал
м

(матеріал)

1 2 3 4 5
1. Вінниця Залізобетон 0,4 Пінополістирол
2. Дніпро Бетон на гравію 0,4 Пінопласт
3. Донецьк Керамзитобетон на кварцовому 0,4 Пінополіуретан
піску
4. Євпаторія Керамзитобетон на перлітовому 0,4 Пінополістирол
піску
5. Житомир Кладка з суцільної глиняної цегли 0,51 Пінопласт
на цементно-піщаному розчині
 5

Продовження табл. 1.3

1 2 3 4 5
6. Запоріжжя Кладка з суцільної силікатної 0,51 Пінополіуретан
цегли на цементно-піщаному
розчині
7. Івано-Франківськ Кладка з суцільної шлакової 0,51 Пінополістирол
цегли на цементно-піщаному
розчині
8. Керч Залізобетон 0,4 Пінопласт
9. Київ Бетон на гравію 0,4 Пінополіуретан
10. Кіровоград Керамзитобетон на кварцовому 0,4 Пінополістирол
піску
11. Луганськ Керамзитобетон на перлітовому 0,4 Пінопласт
піску
12. Луцьк Кладка з суцільної глиняної цегли 0,51 Пінополіуретан
на цементно-піщаному розчині
13. Львів Кладка з суцільної силікатної 0,51 Пінополістирол
цегли на цементно-піщаному
розчині
14. Миколаїв Кладка з суцільної шлакової 0,51 Пінопласт
цегли на цементно-піщаному
розчині
15. Одеса Залізобетон 0,4 Пінополіуретан
16. Полтава Бетон на гравію 0,4 Пінополістирол
17. Рівне Керамзитобетон на кварцовому 0,4 Пінопласт
піску
18. Севастополь Керамзитобетон на перлітовому 0,4 Пінополіуретан
піску
19. Сімферополь Кладка з суцільної глиняної цегли 0,51 Пінополістирол
на цементно-піщаному розчині
20. Суми Кладка з суцільної силікатної 0,51 Пінопласт
цегли на цементно-піщаному
розчині
21. Тернопіль Кладка з суцільної шлакової 0,51 Пінополіуретан
цегли на цементно-піщаному
розчині
22. Ужгород Залізобетон 0,4 Пінополістирол
23. Феодосія Бетон на гравію 0,4 Пінопласт
24. Харків Керамзитобетон на кварцовому 0,4 Пінополіуретан
піску
25. Херсон Керамзитобетон на перлітовому 0,4 Пінополістирол
піску
26. Хмельницький Кладка з суцільної глиняної цегли 0,51 Пінопласт
на цементно-піщаному розчині
27. Черкаси Кладка з суцільної силікатної 0,51 Пінополіуретан
цегли на цементно-піщаному
розчині
 6

Закінчення табл. 2.3

1 2 3 4 5
28. Чернівці Кладка з суцільної шлакової 0,51 Пінополістирол
цегли на цементно-піщаному
розчині
29. Чернігів Залізобетон 0,4 Пінопласт
30. Ялта Бетон на гравію 0,4 Пінополіуретан

Для всіх варіантів: перший шар конструкції – вапняно-піщана штукатурка,

товщина 0,02 м; п’ятий шар конструкції – штукатурка зі складного розчину,
товщина 0,02 м.

2. ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ БУДИНКІВ

Мета роботи: засвоїти методику теплотехнічного розрахунку внутрішніх
приміщень

2.1. Відомості з теорії

Тепловий баланс приміщення в загальному вигляді можна записати як:
𝑄𝑄со = ∑ 𝑄𝑄втр − ∑ 𝑄𝑄надх , (2.1)
де Qco – дефіцит тепла, тобто розрахункова потужність системи опалення, Вт;
ΣQвтр – сумарні теплові втрати приміщеннями, Вт; ΣQнадх – сумарні надходження
тепла в приміщення, Вт, для житлових будинків приймаються із розрахунку 10 т
на 1 м2 загальної площі і їх слід враховувати в цілому на систему опалення
будинку.
Якщо в будинку, зазвичай виробничому, ΣQнадх > ΣQвтр то надлишок тепла
усувається, наприклад, роботою припливної вентиляції.
Розрахункові теплові втрати для житлових будинків визначаються за
формулою:
∑ 𝑄𝑄втр = ∑ 𝑄𝑄огор + ∑ 𝑄𝑄вент , (2.2)
де ΣQогор – сума втрат тепла через окремі огородження будинку, Вт; ΣQвент –
втрати тепла на нагрівання вентиляційного повітря, Вт.
Втрати тепла через окремі огородження обчислюють за формулою:
𝑄𝑄огор = 𝐾𝐾𝐾𝐾 (𝑡𝑡в − 𝑡𝑡з )𝑛𝑛(1 + ∑ 𝛽𝛽), (2.3)
де К = 1/RΣ – коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/(м2·К); F –
розрахункова площа огородження, м2 (рис. 2.1); tз – розрахункова температура
зовнішнього повітря, приймається за дод. 1, або температура повітря сусіднього
приміщення, якщо різниця між температурами сусідніх приміщень більше 3 °С;
∑ 𝛽𝛽 – додаткові втрати тепла в частках від основних, які враховуються:
а) для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень, орієнтованих на
напрямки, звідки в січні дує вітер зі швидкістю, що перевищує 4,5 м/с з
повторюваністю не менше 15 % згідно дод. 1
0,05 при швидкості вітру до 5 м⁄с
� 𝛽𝛽 = �
0,01 при швидкості вітру до 5 м⁄с і більше
при типовому проектуванні додаткові втрати ∑ 𝛽𝛽 = 0,05 для всіх приміщень;
 7

б) для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень багатоповерхових

будинків з кількістю поверхів 16 і більше –

Рис. 2.1. Схема обміру огороджень

0,20 для першого і другого поверхів;

∑ 𝛽𝛽 = �0,15 для третього поверху; ;
0,10 для четвертого поверху
для 10–15 – поверхових будинків додаткові втрати
0,10 для першого і другого поверхів;
∑ 𝛽𝛽 = � .
0,05 для третього поверху
Тепловтрати приміщення дорівнюють сумі втрат тепла через його зовнішні
огородження, обчислені за формулою (2.3). Коефіцієнти теплопередачі К для
підлоги на ґрунті визначають за умовними термічними опорами для окремих зон
підлоги.
Передачу тепла з приміщення через конструкцію підлоги і товщу ґрунту
під будинком можливо описати складними закономірностями. Але, враховуючи
порівняно невелику питому вагу тепловтрат через підлогу в загальних
тепловтратах приміщення, для їх розрахунку використовують спрощену
методику. Поверхню підлоги ділять на смуги шириною 2 м, паралельні
зовнішнім стінам (рис. 2.2). Смуга, найближча до зовнішньої стіни, є зоною І,
наступні дві смуги – зони II і III, а решта поверхні підлоги – IV. Тепловтрати
кожної зони обчислюють за формулою (2.3), приймаючи 𝑛𝑛 = 1. За величину R
 8

приймають умовний опір теплопередачі, який для неутепленої підлоги

позначають Rнп і приймають згідно ДБН В.2.5-67:2013:
2,15 м2 К⁄Вт  для І зони;
⎧
4,3 м2 К⁄Вт  для ІІ зони;
𝑅𝑅нп = 2
⎨8,6 м К⁄Вт  для ІІІ зони;
⎩14,2 м2 К⁄Вт  для ІV зони.
Якщо в конструкції підлоги на ґрунті є матеріали з теплопровідністю λ <
1,2 Вт/(м·К), то така підлога є утепленою, і тоді умовний опір теплопередачі
відповідної зони утепленої підлоги Rут дорівнює:
𝛿𝛿ут
𝑅𝑅ут = 𝑅𝑅нп + ∑ , (2.4)
𝜆𝜆ут
де δут і λут – товщини і теплопровідності матеріалу утеплювачів.

а б
Рис. 2.2 Схема до визначення втрат тепла через підлогу (а) і стіни, заглиблені
нижче рівня землі (б):
1 – перша зона; 2 – друга зона; 3 – третя зона; 4 – четверта зона

Тепловтрати через підлогу на лагах обчислюють також за зонами, тільки

умовний опір теплопередачі кожної зони підлоги на лагах приймають рівним:
𝑅𝑅л = 1,18𝑅𝑅ут . (2.5)
Поверхня ділянки підлоги в зоні І, що прилягає до зовнішнього кута, має
підвищені тепловтрати, тому її площа розміром 2×2 м враховується при
визначенні площі зони І двічі (на рис. 2.2 а хрестоподібне штрихування).
Підземні частини зовнішніх стін розглядаються при розрахунку тепловтрат
як продовження підлоги. Розбивку на смуги в цьому випадку роблять від верха
підземної частини стін (рис. 2.2 б). Умовні опори теплопередачі для зон
приймають як і для підлоги з утеплювачем, яким в даному випадку є шари
конструкції стіни.
Кількість тепла на нагрівання вентиляційного повітря обчислюється для
кожного опалюваного приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон чи
балконних дверей в зовнішніх стінах, виходячи із необхідності забезпечення
підігріву опалювальними приладами зовнішнього повітря у об'ємі однократного
повітрообміну за годину, за формулою:
 9

𝑄𝑄вент = 0,337𝐹𝐹𝑛𝑛 ⋅ ℎ(𝑡𝑡в − 𝑡𝑡з ), (2.6)

де Fn – площа підлоги приміщення, м ; h – висота приміщення від підлоги до
2

стелі, м, але не більше 3,5 м.

Витрати тепла Qвент для нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у
вхідні вестибюлі і сходові клітини через зовнішні двері, обчислюються за
формулою:
𝑄𝑄вент = 0,7(𝐻𝐻 + 0,8𝑃𝑃)(𝑡𝑡в − 𝑡𝑡з ), (2.7)
де H – висота будинку, м; Р – кількість мешканців у будинку, чол.; В – коефіцієнт,
що враховує кількість вхідних тамбурів. При одному тамбурі (двоє дверей) В = 1,
при двох тамбурах (троє дверей) В = 0,6.

3.2. Завдання на розрахунок

Розрахувати тепловтрати приміщення гуртожитку, розміщеного в м. Києві
(Рис. 2.3).

Рис. 2.3 План (а) і розріз (б) двоповерхового будинку гуртожитку

Зовнішні стіни (ЗС) товщиною 0,6 м (λ = 0,81 Вт/м °С) зроблені з глиняної
цегли на цементно-піщаному розчині. На внутрішній і зовнішній поверхні стін –
вапняно-піщана штукатурка товщиною 0,015 м (λ = 0,81 Вт/м·°С). Безгорщне
перекриття (БгП): залізобетонна плита (λ = 2,04 Вт/м·°С), пінобетон
(ρ = 400 кг/м3, λ = 0,15 Вт/м·°С), шар руберойду (λ = 0,17 Вт/м·°С). Вікна з
подвійним склінням (Rmin = 0,6 м2·°С/Вт). Внутрішні стіни сходової клітки
виконанні з звичайної цегли товщиною 0,38 м (λ = 0,81 Вт/м·°С) з
двохсторонньою вапняно-піщаною штукатуркою δ = 0,015 м (λ = 0,81 Вт/м·°С).
Підлога (Пд) першого поверху виконана на лагах. Термічний опір
замкненого повітряного прошарку Rmin = 0,175 м2·°С/Вт, товщина дощатого
настилу δ = 0,04 м (λ = 0,175 Вт/м·°С).
Розрахункова температура зовнішнього повітря tз = –22 °С.
 10

2.3 Послідовність розрахунку

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі зовнішніх огороджень за формулою
1
𝐾𝐾 = , де RΣ розраховується за формулою (2.1):
𝑅𝑅Σ
З дод. 9, 10 знаходимо αв = 8,7 Вт/м2·°С, αз = 23 Вт/м2·°С.
1) зовнішні стіни
1 0,6 2⋅0,015 1 −1
𝐾𝐾 = � + + + � = 1,04 Вт/м2·°С
8,7 0,81 0,81 23
2) безгорищне покриття
1 0,1 0,015 0,01 1 −1
𝐾𝐾 = � + + + + � = 2,73 Вт/м2·°С
8,7 2,04 0,15 0,17 23
3) вікон
𝐾𝐾 = (𝑅𝑅𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚𝑚 ()−1 (0,6)−1 ) Вт/м2·°С
4) внутрішніх стін
1 0,38 2⋅0,015 −1
𝐾𝐾 = � + + � = 1,61 Вт/м2·°С
8,7 0,81 0,81
Опір теплопередачі утеплених шарів конструкції підлоги визначається за
формулою (2.4)
0,04
𝑅𝑅ут = 0,175 + = 0,404 м2·°С/Вт
0,175
Тепловтрати через підлогу на лагах визначаються за формулою (2.5) по
зонах:
𝑅𝑅1 = 1,18(2,15 + 0,404) = 3,014 м2·°С/Вт; К1 = 0,332 Вт/м2·°С
𝑅𝑅2 = 1,18(4,3 + 0,404) = 5,551 м2·°С/Вт; К2 = 0,18 Вт/м2·°С
Визначаємо кількість тепла на нагрівання вентиляційного тепла за
формулою (2.6):
1) для кутових кімнат (№101, №201) з внутрішніми розмірами стін 3,7×3,9
м
𝑄𝑄вент = 0,337 ⋅ 3,7 ⋅ 3,9 ⋅ 3�20 − (−22)� = 612,73 Вт
2) для внутрішніх приміщень (№102, 202) з внутрішніми розмірами стін
2,9×3,7 м
𝑄𝑄вент = 0,337 ⋅ 2,9 ⋅ 3,7 ⋅ 3�20 − (−22)� = 455,62 Вт
Втрати тепла через окремі огородження обчислюється за формулою (2.3) і
зводиться до таблиці.
Коефіцієнт n вибираємо з дод. 8, а коефіцієнт β вибираємо з пояснення до
формули (2.3).
Початкові дані та результати розрахунку зводимо в таблицю 2.1.
 11

Таблиця 2.1.
Зовнішні огородження

Тепловтрати приміщення
Температура повітря в
Розміри, м

Основі тепловтрати,
приміщені t °С
№ приміщення

К, Вт/(м2·К)
довжина (висота)

Площа F, м2

(tв-tз), °С

Qогор, Вт

Qогор, Вт

Qвент, Вт
Орієнтація

Q, Вт
Назва

ширина

β
n
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ЗС ПдЗ 4,66 3,7 17,24 42 1 1,04 753,04 0 753,04
ЗС ПнЗ 4,86 3,7 18 42 1 1,04 864,86 0,1 951,35
1,667-

2531,65
В ПнЗ

612,73
101

20 1,2 1,5 1,8 42 1 52,14 0,1 57,36

1,04
Пд1 - 2 8,2 16,4 42 0,6 0,332 137,21 0 137,21
Пд2 - 2 2,2 4,4 42 0,6 0,18 19,96 0 19,96
Σ 1827,21 1918,92
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ЗС ПнЗ 3,2 3,7 11,84 42 1 1,04 568,889 0,1 625,777
1,667-
В ПнЗ 1,5 1,2 1,8 42 1 52,14 0,1 57,355
1,04

1280,06
455,62
102

20
Пд1 - 3,2 2 6,4 42 0,6 0,332 53,545 0 53,545
Пд2 - 3,2 2 6,4 42 0,6 0,18 29,03 0 29,03
ВС - 3,8 3 11,4 8 0,4 1,275 46,512 0 46,512
Σ 762,34 824,44
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ЗС ПдЗ 4,66 3,25 15,145 42 1 1,04 661,534 0 661,534
ЗС ПнЗ 4,86 3,25 15,795 42 1 1,04 758,918 0,1 834,81

3900,088
612,73
201

20 1,667-
В ПнЗ 1,5 1,2 1,8 42 1 52,14 0,1 57,355
1,04
БгП - 4,2 4 16,8 42 0,9 2,73 1733,659 0 1733,659
Σ 306,252 3287,358
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ЗС ПнЗ 3,2 3,25 10,4 42 1 1,04 499,699 0,1 549,669
1,667-
В ПнЗ 1,5 1,2 1,8 42 1 0,1 57,355

2599,37
612,72
202

20 1,04 52,14
БгП - 3,2 4 12,8 42 0,9 2,73 1320,883 0 1320,883
ВС - 3,8 3 11,4 8 0,4 1,275 46,512 0 46,512
Σ 1931,46 1986,64
Примітка: ЗС – Зовнішні стіни; В – вікно; Пд1 – підлога 1-ша зона; Пд2 - підлога 2-га зона; ВС
– внутрішня стіна сходової клітки; БгП – безгорищне покриття; ПдЗ – південний захід; ПнЗ –
північний захід.
 12

3. РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

Мета роботи: засвоїти методику розрахунків циркуляційного тиску в
системах опалення, опалювальних приладів та втрат тепла на опалення.

3.1. Завдання та його виконання

Визначити число секцій чавунного секційного радіатора заданої моделі,
встановленого за відповідним способом (на відстані А) на заданому поверсі
будинку, у двотрубній системі водяного опалення, при заданих 𝑡𝑡г ºС, 𝑡𝑡з ºС, 𝑡𝑡п ºС, зі
зниженням температури води в подаючій магістралі до стояка ∑ Δ𝑡𝑡м ºС та
тепловим навантаженням приладу 𝑄𝑄𝑛𝑛 Вт. Барометричний тиск в місці забудови
1013,3 гПа (760 мм рт. ст.).
Для виконання завдання необхідно:
1. Вивчити методику розрахунку за рекомендованою літературою і
лекційним матеріалом, а також відомості з теорії, наведені в даних
рекомендаціях.
2. Розглянути приклад розрахунку опалювального приладу.
3. Одержати варіант завдання у викладача (дані наведено в таблиці 3.3,
розділ 3.7).
4. Початкові дані для розрахунку подати у вигляді зведеної таблиці 3.1
(розділ 3.6), в якій або окремо викреслити схему способу встановлення
опалювального приладу.
5. Провести розрахунок опалювального приладу, визначивши
необхідну кількість секцій радіатора.
6. Результати розрахунку представити у вигляді зведеної таблиці 3.2
(розділ 3.6).

3.2. Розрахунок циркуляційного тиску в системах водяного опалення

На прикладі найпростішої схеми, показаної на рис. 3.1, визначимо
природний (гравітаційний) тиск, який виникає в системі водяного опалення.
В подаючому трубопроводі, позначеному суцільною лінією, вода має
температуру tг і густину ρг. Трубопровід з охолодженою водою температурою tо
і густиною ρо позначений на схемі пунктиром. Взаємне розташування окремих
елементів системи опалення показане на схемі висотами h1, h2, h3, h4,. Прийнято,
що нагрівання води здійснюється в котлі, охолодження – в опалювальному
приладі; вода в трубопроводах не охолоджується.
 13

Рис. 3.1 Схема до визначення природного циркуляційного тиску в системі

водяного опалення

Визначимо гідростатичний тиск води, який діє на переріз 1-1 зворотної

магістралі справа і зліва. Різницею цих тисків буде надлишковий циркуляційний
тиск, під дією якого відбувається рух води в замкнутому контурі трубопроводів
системи.
Тиск стовпа води справа:
𝑝𝑝пр = 𝑔𝑔(ℎ1 𝜌𝜌о + ℎ2 𝜌𝜌о + ℎ3 𝜌𝜌г + ℎ4 𝜌𝜌г ), (3.1)
тиск стовпа води зліва:
𝑝𝑝лів = 𝑔𝑔(ℎ1 𝜌𝜌о + ℎ2 𝜌𝜌г + ℎ3 𝜌𝜌г + ℎ4 𝜌𝜌г ), (4.2)
різниця між ними:
Δ𝑝𝑝пр = 𝑝𝑝пр − 𝑝𝑝лів = 𝑔𝑔ℎ(𝜌𝜌о − 𝜌𝜌г ), (4.3)
Звідси витікає, що природний циркуляційний тиск дорівнює добутку
прискорення вільного падіння на відстань по вертикалі між точками нагріву й
охолодження води і різницю густин нагрітої та охолодженої води.
Якщо ввести довільну площину відліку висот А-А і позначити висоту
точки охолодження опалювального приладу h т.о. і висоту точки нагріву в
тепловому вузлі h т.н. , то, враховуючи, що ℎ2 = ℎт.о. − ℎт.н. рівняння (3.3) можна
переписати у вигляді:
Δ𝑝𝑝пр = 𝑔𝑔(ℎт.о. − ℎт.н. )(𝜌𝜌о − 𝜌𝜌г ) = 𝑔𝑔[ℎт.о. (𝜌𝜌о − 𝜌𝜌г ) + ℎт.н. (𝜌𝜌о − 𝜌𝜌г )], (3.5)
тобто природний циркуляційний тиск дорівнює прискоренню вільного падіння,
помноженому на суму добутків висот точок охолодження і нагрівання на
різницю густин води після і до цих точок, рахуючи у напрямку руху води. Це
визначення можна поширити і на загальний випадок, коли в замкнутому контурі
трубопроводів довільно розташовані декілька точок нагрівання і охолодження. В
цьому випадку гравітаційний циркуляційний тиск можна виразити рівнянням:
Δ𝑝𝑝пр = 𝑔𝑔 ∑𝑁𝑁
1 ℎ𝑖𝑖 (𝜌𝜌𝑖𝑖+1 − 𝜌𝜌𝑖𝑖 ). (3.6)
Таким чином, гравітаційний циркуляційний тиск в замкнутому контурі
трубопроводів з довільно розташованими в ньому точками нагрівання і
охолодження дорівнює прискоренню вільного падіння, помноженому на суму
 14

добутків висот окремих точок нагрівання і охолодження над довільно прийнятим

рівнем відліку на різницю густин води після і перед точками в напрямку
циркуляції води в контурі.
При визначенні гравітаційних тисків в розрахунках, які не вимагають
високої точності, можна скористатись таким спрощенням. Різниця густин води
при температурах 95 і 70 °С дорівнює 15,91 кг/м3. В звичайному для систем
водяного опалення проміжку температур можна прийняти лінійну залежність
між густиною і температурою, рахуючи, що зміні температури на 1 °С відповідає
зміна густини на 15,91·25 = 0,64 кг/(м2·°С). Тоді замість Δ𝜌𝜌 = 𝜌𝜌1 − 𝜌𝜌2 можна
ввести в розрахунок Δ𝑡𝑡 = 𝑡𝑡1 − 𝑡𝑡2 :
𝑔𝑔(𝜌𝜌1 − 𝜌𝜌2 ) = 9,81 ⋅ 0,64(𝑡𝑡2 − 𝑡𝑡1 ) = 6,2(𝑡𝑡2 − 𝑡𝑡1 ). (3.7)
3.3. Розрахунок опалювальних приладів
Теплопередача опалювального приладу 𝑄𝑄пр.д. , Вт (ккал/год), пропорційна
тепловому потоку, наведеним до розрахункових умов за його дійсної площі
нагрівальної поверхні
𝑄𝑄пр.д. = 70𝐾𝐾н.у. 𝐴𝐴𝜙𝜙к = 𝑄𝑄н.у. 𝜙𝜙к (3.8)
де 70 – номінальний температурний напір ºС; 𝐾𝐾н.у. – номінальний умовний
коефіцієнт теплопередачі опалювального приладу, Вт/(м2 К) (ккал/(год м2 ºС)); А
– площа зовнішньої нагрівальної поверхні приладу, м2; 𝑄𝑄н.у. – номінальний
умовний тепловий потік приладу, Вт (ккал/год), призначений для вибору
типорозміру приладу; 𝜙𝜙к – комплексний коефіцієнт приведення 𝑄𝑄н.у. до
розрахункових умов, що визначається за формулами:
при теплоносії парі
Δ𝑡𝑡 1+𝑛𝑛
𝜙𝜙к = � н � 𝑏𝑏, (3.9)
70
тимчасово до уточнення коефіцієнт 𝜙𝜙к отриманий за формулою (3.9), слід
приймати з поправочним коефіцієнтом 1,03 для чавунних секційних радіаторів і
1,06 для ребристих труб
при теплоносії воді
Δ𝑡𝑡ср 1+𝑛𝑛 𝐺𝐺пр р
𝜙𝜙к = � � � � 𝑏𝑏Ψс; (3.10)
70 360
Δ𝑡𝑡н – різниця температури насиченої пари 𝑡𝑡нас і температури навколишнього
повітря 𝑡𝑡п , ºС:
Δ𝑡𝑡н = 𝑡𝑡нас − 𝑡𝑡п ; (3.11)
Δ𝑡𝑡ср – різниця середньої температури води 𝑡𝑡ср в приладі і температури
навколишнього повітря 𝑡𝑡п , ºС:
𝑡𝑡 +𝑡𝑡
Δ𝑡𝑡ср = вх вих − 𝑡𝑡п ; (3.12)
2
𝑡𝑡вх та 𝑡𝑡вих – температура води, що входить в прилад і виходить з нього, ºС; 𝐺𝐺пр –
витрата води в приладі, кг/год (для конвекторів – витрата води в одній трубі
конвектора); b – коефіцієнт обліку атмосферного тиску в даній місцевості
(дод. 16), Ψ – коефіцієнт обліку напрямку руху теплоносія води в приладі знизу
вгору (штуцери приладу розташовані у вертикальній площині) (дод. 17):
 15

Ψ = 1 − 𝑎𝑎 ⥂ (𝑡𝑡вх − 𝑡𝑡вих ) (3.13)

де 𝑎𝑎 = 0,006 – для чавунних секційних та сталевих радіаторів типу РСВ1 та 𝑎𝑎 =
0,002 – для настінних конвекторів; для інших приладів Ψ = 1; n, p, c –
експериментальні числові показники (дод. 18).
Середня температура води в опалювальному приладі з тепловим
навантаженням 𝑄𝑄п , Вт (ккал/год), що приєднаний до стояка (або горизонтальної
вставки):
Для однотрубної системи опалення
0,5𝑄𝑄п 𝛽𝛽1 𝛽𝛽2
𝑡𝑡сер = 𝑡𝑡г − ∑ Δ𝑡𝑡м − �∑ 𝑄𝑄п + � (3.14)
𝛼𝛼 𝑐𝑐𝐺𝐺сг
Для двотрубної системи опалення
𝑡𝑡сер = 0,5[𝑡𝑡г − (∑ Δ𝑡𝑡м + ∑ Δ𝑡𝑡з сп ) + 𝑡𝑡з ] (3.15)
Де 𝑡𝑡г та 𝑡𝑡з – розрахункова температура гарячої та зворотної води в системі, ºС;
∑ ∆t м – сумарне зниження температури води, ºС, на ділянках подаючої
магістралі від початку системи до стояка, що розглядається.
Зниження температури води на 10 м ізольованої подаючої магістралі
насосної системи опалення орієнтовно складає:

𝐷𝐷𝑦𝑦 , мм 25–32 40 50 65–100 125–150

Δ𝑡𝑡м , ºС 0,40 0,40 0,30 0,20 0,10

𝑄𝑄п – теплове навантаження прибору, Вт (ккал/год); с – питома масова

теплоємність води, що дорівнює 4187 Дж/(кг К) (1,0 ккал/(кг ºС)); 𝐺𝐺ст – витрати
води стояку, кг/год; ∑ Δ𝑡𝑡з ст – сумарне зниження температури води подаючого
стояка від магістралі до розрахункового приладу, ºС, визначають за формулою
𝑞𝑞в 𝑖𝑖  𝑙𝑙д 𝑖𝑖
∑ Δ𝑡𝑡з ст = ∑𝑁𝑁
𝑖𝑖=1 𝛽𝛽1 𝛽𝛽2 , (3.16)
𝑐𝑐 𝐺𝐺д 𝑖𝑖
Де 𝑞𝑞в 𝑖𝑖 – тепловіддача 1 м вертикальної труби, Вт/м, на і-тій ділянці подаючого
стояка, приймають за дод. 23 в залежності від діаметра ділянки подаючого
стояка, різниці температури теплоносія 𝑡𝑡т та оточуючого повітря 𝑡𝑡п , 𝑙𝑙д 𝑖𝑖 –
довжина і-тої ділянки подаючого стояка, м, 𝐺𝐺д 𝑖𝑖 – витрати води, кг/год, на і-тій
ділянці подаючого стояка.
Величину ∑ Δ𝑡𝑡з ст допускається визначати орієнтовно, виходячи з середніх
значень витрат води та діаметра труб подаючого стояка.
Необхідний номінальний тепловий потік 𝑄𝑄н.т. , Вт (ккал/год) для вибору
типорозміру опалювального приладу визначають за формулою
𝑄𝑄пр
𝑄𝑄н.т. = , (3.17)
𝜙𝜙к
де 𝑄𝑄пр – необхідна теплопередача приладу до приміщення, що розглядається
𝑄𝑄пр = 𝑄𝑄п − 0,9𝑄𝑄тр (3.18)
𝑄𝑄тр – тепловіддача відкрито прокладених в межах приміщення труб стояка та
підведень, до яких приєднано прилад,
𝑄𝑄тр = 𝑞𝑞в 𝑙𝑙в + 𝑞𝑞г 𝑙𝑙г (3.19)
 16

𝑞𝑞в та 𝑞𝑞г – тепловіддача 1 м вертикальних та горизонтальних труб відповідно,

Вт/м, 𝑙𝑙в та 𝑙𝑙г – довжина вертикальних та горизонтальних труб в межах
приміщення, м.
Наведені формули дійсні при відкритій установці нефарбованих приладів
біля зовнішніх огороджень приміщення. На тепловіддачу приладу впливають
конструкція декоративного огородження склад та колір фарбування. Останнє
суттєво змінює тепловіддачу приладів з гладкою поверхнею та практично не
впливає на тепловіддачу приладів з ребристою поверхнею (дод. 20).
Мінімально допустиме число секцій чавунного радіатора визначають за
формулою
𝑄𝑄 𝛽𝛽
𝑁𝑁мін = н.т. 4 (3.20)
𝑄𝑄н.у. 𝛽𝛽3
де 𝑄𝑄н.у. – номінальний умовний тепловий потік однієї секції радіатора, Вт
(ккал/год); 𝛽𝛽4 – коефіцієнт врахування способу установки радіатора (дод. 15);
при відкритій установці 𝛽𝛽4 = 1; 𝛽𝛽3 – коефіцієнт врахування числа секцій в
приладі для радіатору типу МС-140, який приймається рівним:

Число секцій в приладі До 15 16–20 21–25

𝛽𝛽3 1,0 0,98 0,96

Для радіаторів інших типів 𝛽𝛽3 визначають за формулою

34
𝛽𝛽3 = 0,97 + , (3.21)
𝑁𝑁 𝑄𝑄н.у.
Де N – число секцій радіатора.
Необхідну площу зовнішньої гріючої поверхні приладу незалежно від виду
теплоносія визначають з формули
𝑄𝑄пр
𝐴𝐴пр = (3.22)
70𝐾𝐾н.у. 𝜙𝜙к
виходячи з номінального умовного коефіцієнта теплопередачі приладу (дод. 21).
Після визначення 𝐴𝐴пр опалювальних приладів знаходять їх розрахункову
площу
𝐴𝐴𝑛𝑛𝑛𝑛 𝛽𝛽4
𝐴𝐴𝑝𝑝 = , (3.23)
𝑏𝑏
Де b приймають за дод. 16, а 𝛽𝛽4 – за дод. 15.
Співставляючи площу 𝐴𝐴𝑝𝑝 зі значеннями площі гріючої поверхні приладів,
наведених в дод. 11, обирають необхідний типорозмір та номінальний тепловий
потік приладу, враховуючи, що площа обраного приладу не повинна бути менше
𝐴𝐴𝑝𝑝 .
За значенням 𝐴𝐴𝑝𝑝 для чавунних секційних радіаторів обчислюють
мінімальну кількість секцій за формулою
𝐴𝐴𝑝𝑝
𝑁𝑁мін = ′ (3.24)
𝑎𝑎𝑐𝑐 𝛽𝛽3
де 𝑎𝑎𝑐𝑐 – площа гріючої поверхні однієї секції, м2; 𝛽𝛽3′ – коефіцієнт врахування
числа секцій в приладі (для радіаторів МС-140 коефіцієнт 𝛽𝛽3′ замінюється на 𝛽𝛽3 )
 17

0,06
𝛽𝛽3′ = 0,97 + . (3.25)
𝐴𝐴𝑝𝑝
За результатами розрахунку за формулами (3.24) та (3.25) при 𝛽𝛽4 = 1
складено дод. 22. Розрахункове число секцій приймають за цим додатком за
найближчим більшим значенням 𝐴𝐴𝑝𝑝 .
3.4. Розрахунок витрат тепла на опалення
Розрахунок витрат тепла на опалення, Qo, Гкал, проводиться за формулою:
𝑄𝑄0 = 𝑞𝑞б 𝑉𝑉б 𝑇𝑇0 Δ𝑡𝑡𝑅𝑅1 , (3.26)
де qб – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на
1 °С, Гкал/(м3·°С) (qб = 3,5254·10-7÷3,2674⋅10-7 при збільшенні об’єму будівлі
qб → min); Vб – будівельний об’єм будівлі, м3, який розраховується за формулою:
𝑉𝑉б = 𝑆𝑆𝑛𝑛 ℎ3 + ∑𝑛𝑛−1
𝑖𝑖=1 𝑆𝑆𝑖𝑖 (ℎ1 + ℎ2 ), (3.27)
де 𝑆𝑆𝑖𝑖 – площа і-го поверху будівлі закладу ресторанного господарства, м ; h1 –
2

висота поверху будівлі, м; h2 – висота перекриття, м; h3 – висота покрівлі, м (h3

дорівнює сумарній товщині паро-, тепло-, гідроізоляції, захисного шару при
суміщеній покрівлі. При наявності технічного поверху h3=1/2 висоти технічного
поверху, при наявності горищного поверху – 1/3 висоти поверху в коньку); Sп –
площа покрівлі (для суміщеної покрівлі), технічного поверху або горища, м2; R1
– поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища; T0
– тривалість опалювального періоду за рік, год.; ∆t – середня різниця температур
внутрішнього та зовнішнього середовища, °С.
3.5. Приклад теплового розрахунку опалювального приладу
Визначити число секцій чавунного секційного радіатора М-90,
встановленого біля зовнішньої стіни без ніші під підвіконням (на відстані від
нього 40 мм) на п’ятому поверсі п’ятиповерхового будинку, у двотрубній
системі водяного опалення з нижнім розташуванням магістралей, якщо 𝑡𝑡г =
95ºС, 𝑡𝑡з = 70ºС, 𝑡𝑡п = 20ºС, зниження температури водив подаючій магістралі до
стояка ∑ Δ𝑡𝑡м = 2ºС, 𝑄𝑄𝑛𝑛 = 1148 Вт. Барометричний тиск в місці забудови
1013,3 гПа (760 мм рт. ст.).
Приймаємо висоту поверху будинку 2,5 м, середні витрати води в стояку
250 кг/год, діаметр труб 𝐷𝐷у = 20 мм. Тоді сумарне зниження температури води в
подаючому стояку, який прокладено через перший – четвертий поверхи будинку,
знаходимо за формулою (3.16)
78⋅10⋅1,03⋅1,02⋅3600
∑ 𝑡𝑡з ст = = 2,8ºС,
4187⋅250
Де 78 В/м – тепловіддача 1 м вертикальної труби, визначена за дод. 23.
Витрати води в радіаторі знаходимо за формулою
𝑄𝑄 𝛽𝛽 𝛽𝛽 1148⋅1,03⋅1,02⋅3600
𝐺𝐺пр = п 1 2 ) = = 52 кг/год.
𝑐𝑐(𝑡𝑡вх −𝑡𝑡вих 4187(92−2−2,8−70)
Середня температура води в радіаторі за формулою (3.15) з врахуванням
зниження температури води в подаючих магістралі та стояку
𝑡𝑡сер = 0,5(95 − 2 − 2,8 + 70) = 80,1ºС.
Тоді різниця температури Δ𝑡𝑡сер = 80,1 − 20 = 60,1ºС.
 18

Тепловіддачу підводок вертикальних (0,3 м) та горизонтальних (2,0 м)

труб діаметром 𝐷𝐷у = 15 мм розраховуємо при 𝑡𝑡вх = 95 − 2 − 2,8 ≈ 90ºС та
𝑡𝑡вих = 70ºС за формулою (3.19)
𝑄𝑄тр = 59 ⋅ 0,15 + 77 ⋅ 0,35 + 37 ⋅ 0,15 + 50 ⋅ 1,65 = 124 Вт.
За формулою (3.18) 𝑄𝑄пр = 1148 − 0,9 ⋅ 124 = 1036 Вт.
Використовуючи дод. 16 та 18, за формулою (3.10) визначаємо значення
комплексного коефіцієнта 𝜙𝜙к
60,1 1,15 52 0,08
𝜙𝜙к = � � ⋅� � ⋅ 1,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,092 = 0,78;
70 360
Тоді необхідний номінальний тепловий потік за формулою (3.17) складе
1036⋅0,95
𝑄𝑄н.т. = = 1262 Вт.
0,78
Використовуючи значення 𝑄𝑄н. у. однієї секції радіатора М-90 (дод. 11),
визначимо орієнтовне число секцій приладу 𝑁𝑁 = 1262⁄140 = 9,01.
Обчислюємо за формулою (3.21) коефіцієнт
34
𝛽𝛽3 = 0,97 + = 0,997
9 ⋅ 140
та знаходимо за формулою (3.20) мінімальне число секцій приладу при 𝛽𝛽4 = 1,05
за дод. 15
1262⋅105
𝑁𝑁мін = = 9,5.
140⋅0,997
Приймаємо до установки десять секцій.
3.6. Зведені таблиці
Таблиця 3.1
Вихідні дані
Показник, розмірність значення
Тип радіатора М-90
Спосіб установки , величина А, мм

Біля стіни без ніші і перекритий

дошкою у вигляді полиці, А=40
Поверх / поверховість будинку 5/5
Температура гарячої води в системі, ºС 95
Температура зворотної води в системі, ºС 70
Температура повітря в приміщенні, ºС 20
Сумарне зниження температури води, ºС 2
Теплове навантаження приладу, Вт 1148
Висота поверху, м 2,5
Середні витрати води в стояку, кг/год 250
Діаметр умовного проходу труб, мм 20
 19

Таблиця 3.2
Розрахункові значення
Показник, розмірність Значення
Витрати води в радіаторі, кг/год 52
Середня температура води в радіаторі, ºС 80,1
Необхідний номінальний тепловий потік, Вт 1262
Мінімальне число секцій, шт. 9,5
Виконавча кількість секцій, шт. 10
3.7. Завдання на роботу
Таблиця 3.3
Варіанти завдань
Поверх / поверховість

Середні витрати води

температури води, ºС
Температура повітря
дод. 19), величина А,

Температура гарячої

Сумарне зниження

Висота поверху, м

Діаметр умовного
води в системі, ºС
Спосіб установки

проходу труб, мм
в приміщенні, ºС
зворотної води в
(номер ескізу за

в стояку, кг/год
Тип радіатора

навантаження
Температура

приладу, Вт
№ варіанту

і ºС
будинку

Теплове
мм

1. МС-140-108 1, 40 1/5 93 68 18 1,5 1140 2,5 246 15

2. МС-140-98 1, 80 2/5 94 70 20 1,75 1141 2,6 248 20
3. М-140 АО 1, 100 3/5 95 72 18 2 1142 2,7 250 25
4. М-140 А 2, 40 4/5 96 68 20 2,25 1143 2,8 252 30
5. М-90 2, 80 5/5 97 70 18 1,5 1144 3,0 254 15
6. М-90-108 2, 100 1/7 93 72 20 1,75 1145 2,5 256 20
7. МС-140-108 3, 260 2/7 94 68 18 2 1146 2,6 258 25
8. МС-140-98 3, 220 3/7 95 70 20 2,25 1147 2,7 246 30
9. М-140 АО 3, 180 4/7 96 72 18 1,5 1148 2,8 248 15
10. М-140 А 3, 150 5/7 97 68 20 1,75 1149 3,0 250 20
11. М-90 4а, 130 6/7 93 70 18 2 1150 2,5 252 25
12. М-90-108 4б, 130 7/7 94 72 20 2,25 1140 2,6 254 30
13. МС-140-108 5, 100 1/9 95 68 18 1,5 1141 2,7 256 15
14. МС-140-98 6 2/9 96 70 20 1,75 1142 2,8 258 20
15. М-140 АО 1, 40 3/9 97 72 18 2 1143 3,0 246 25
16. М-140 А 1, 80 4/9 93 68 20 2,25 1144 2,5 248 30
17. М-90 1, 100 5/9 94 70 18 1,5 1145 2,6 250 15
18. М-90-108 2, 40 6/9 95 72 20 1,75 1146 2,7 252 20
19. МС-140-108 2, 80 7/9 96 68 18 2 1147 2,8 254 25
20. МС-140-98 2, 100 8/9 97 70 20 2,25 1148 3,0 256 30
21. М-140 АО 3, 260 9/9 93 72 18 1,5 1149 2,5 258 15
22. М-140 А 3, 220 1/16 94 68 20 1,75 1150 2,6 246 20
23. М-90 3, 180 2/16 95 70 18 2 1140 2,7 248 25
24. М-90-108 3, 150 3/16 96 72 20 2,25 1141 2,8 250 30
25. МС-140-108 4а, 130 4/16 97 68 18 1,5 1142 3,0 252 15
26. МС-140-98 4б, 130 5/16 93 70 20 1,75 1143 2,5 254 20
27. М-140 АО 5, 100 6/16 94 72 18 2 1144 2,6 256 25
28. М-140 А 6 7/16 95 68 20 2,25 1145 2,7 258 30
29. М-90 1, 40 8/16 96 70 18 1,5 1146 2,8 246 15
30. М-90-108 1, 80 9/16 97 72 20 1,75 1147 3,0 248 20
31. МС-140-108 1, 100 10/16 93 68 18 2 1148 2,5 250 25
32. МС-140-98 2, 40 11/16 94 70 20 2,25 1149 2,6 252 30
33. М-140 АО 2, 80 12/16 95 72 18 1,5 1150 2,7 254 15
34. М-140 А 2, 100 13/16 96 68 20 1,75 1140 2,8 256 20
35. М-90 3, 260 14/16 97 70 18 2 1141 3,0 258 25
36. М-90-108 3, 220 15/16 93 72 20 2,25 1142 2,5 246 30
37. МС-140-108 3, 180 16/16 94 68 18 1,5 1143 2,6 248 15
 20
ДОДАТКИ
Довідкові матеріали
1. Параметри зовнішнього повітря для міст України
Параметри зовнішнього

Тривалість періоду з температурою

п'ятиденки забезпеченістю 0,92, °С
Температура найбільш холодної

Температура найбільш холодної

повітря холодної пори року

доби забезпеченістю 0,92, °С

опалювального періоду, г-д

для категорії

Кількість градусо-діб
А Б

Температурна зона
повітря ≤8 °С, діб

Швидкість вітру, м/с

Швидкість вітру, м/с

Температура, °С

Температура, °С
Назва міста

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Бердянськ -22 -19 168 3024 II -7 5 -19 5
Вінниця -26 -21 189 3610 I -10 7,1 -21 5,2
Джанкой -21 -17 160 2640 III -5 6,3 -17 6,3
Дніпро -26 -23 175 3325 II -9 7 -23 5,7
Донецьк -27 -23 183 3623 I -10 6,2 -23 6,2
Євпаторія -20 -16 149 2324 IV 3 7,1 -16 7,1
Житомир -25 -22 192 3610 I -9 5,4 -22 5,4
Запоріжжя -25 -22 174 3202 II -8 7,8 -22 7,1
Івано-Франківськ -24 -20 184 3330 II -9 5,8 -20 5,8
Ізмаїл -17 -14 165 2805 III -5 9 -14 7
Керч -19 -15 144 2174 IV -4 10,2 -15 9
Київ -26 -22 187 3572 I -10 5,3 -22 4,2
Кіровоград -26 -22 185 3515 I -9 6,7 -22 5,7
Конотоп -28 -24 195 3920 I -11 5 -24 4,3
Луганськ -29 -25 180 3528 I -10 6,7 -25 5,2
Луцьк -24 -20 187 3403 II -8 6,3 -20 6,3
Львів -23 -19 191 3476 II -9 7,1 -19 5,1
Маріуполь -27 -23 168 3259 II -9 12 -23 8
Миколаїв -23 -20 165 2904 III -7 11 -20 10
Одеса -21 -18 165 2805 III -6 12 -18 11
Полтава -27 -23 187 3721 I -11 6,8 -23 6,2
Рівне -25 -21 191 3534 I -9 6,8 -21 5,1
 21
Закінчення дод. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Севастополь -14 -11 140 2016 IV 0 10,2 -11 9
Сімферополь -20 -16 158 2544 III -4 3,2 -16 8
Суми -28 -24 195 3998 I -12 5,9 -24 5,9
Тернопіль -24 -21 190 3515 I -9 7,1 -21 5,1
Ужгород -22 -18 162 2657 III -6 6 -18 4,3
Феодосія -19 -15 144 2174 IV -2 6 -15 6
Харків -28 -23 189 3799 I -11 6,7 -23 6,1
Херсон -23 -19 167 2906 III -7 9,9 -19 8
Хмельницький -25 -21 191 3553 I -9 5,7 -21 5,7
Черкаси -26 -22 189 3591 I -9 6 -22 6
Чернівці -24 -20 179 3258 II -9 5,4 -20 5,4
Чернігів -27 -23 191 3763 I -10 4,2 -23 3,8
Ялта -8 -6 126 1613 IV 1 9 -6 8,7

Рис. Д.1 Зона вологості території України:

1 – зона нормальної вологості; 2 – суха зона

Рис. Д.2 Температурні зони території України:

І зона – 3501 градусодіб та більше; II зона – від 3001 до 3500 градусодіб;
III зона – від 2501 до 3000 градусодіб; IV зона – 2500 градусодіб та менше
 22
2. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної
конструкції житлових та громадських будинків Rqmin, м2·К/Вт
Значення Rqmin для
температурної зони
№ поз. Вид огороджувальної конструкції 1 II III ІУ
1 Зовнішні стіни 2,8 2,5 2,2 2,0
2а* Покриття й перекриття неопалюваних горищ 4,95 4,5 3,9 3,3
2б 3,3 3,0 2,6 2,2
Перекриття над проїздами та холодними
3 підвалами, що межують із холодним 3,5 3,3 3,0 2,5
повітрям
Перекриття над неопалюваними підвалами,
4 2,8 2,6 2,2 2,0
що розташовані вище рівня землі
5а* Перекриття над неопалюваними підвалами, 3,75 3,45 3,0 2,7
5б що розташовані нижче рівня землі* 2,5 2,3 2,0 1,8
6а Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, 0,6 0,56 0,5 0,45
6б світло прозорі фасади 0,5 0,5 0,5 0,45
Вхідні двері в багатоповерхові житлові
7 0,44 0,41 0,39 0,32
будинки та в громадські будинки
Вхідні двері в малоповерхові будинки та в
8 квартири, що розташовані на перших 0,6 0,56 0,54 0,45
поверхах багатоповерхових будинків
Вхідні двері в квартири, що розташовані
9 0,25 0,25 0,25 0,25
вище першого поверху

3. Вологісний режим приміщень

Вологісний Вологість внутрішнього повітря, %, при
режим температурі
приміщень до 12 °С 12-24 °С понад 24 °С
Сухий до 60 до 50 до 40
Нормальний 60-75 50-60 40-50
Вологий понад 75 60-75 50-60
Мокрий - понад 75 понад 60

4. Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних

конструкціях
Вологісний режим приміщень Умови експлуатації
Сухий А
Нормальний Б
Вологий Б
Мокрий Б

Примітка. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом

експлуатації розраховуються для умов експлуатації А.
 23
5. Коефіцієнт теплопровідності будматеріалів
Густина Коефіцієнт
матеріалу в теплопровідності (при
№ п/п

Матеріал, конструкція сухому умовах експлуатації з

стані ρ0, дод 8) λ , Вт/(м·°С)
кг/м 3
А Б
1 2 3 4 5
1 Залізобетон 2500 1,92 2,04
2 Бетон на гравію або щебеню 2400 1,74 1,86
3 Туфобетон 1800 0,87 0,99
5 Пемзобетон 1600 0,62 0,68
9 Керамзитобетон на кварцовому піску 1200 0,52 0,58
11 Керамзитобетон на перлітовому піску 1000 0,35 0,41
13 Перлітобетон 1200 0,44 0,50
15 Шлакопемзобетон 1800 0,63 0,76
17 Газо- і пінобетон, газо- і піносилікат 1000 0,41 0,47
19 Газо- і пінозолобетон 1200 0,52 0,58
21 Цементно-піщаний розчин 1800 0,76 0,93
22 Складний розчин (пісок, вапно, цемент) 1700 0,70 0,87
23 Вапняно-піщаний розчин 1600 0,70 0,81
24 Плити з гіпсу 1200 0,41 0,47
26 Листи з гіпсу обшивні (сухий тиньк) 800 0,19 0,21
Кладка з суцільної глиняної звичайної цегли на
27
цементно-піщаному розчині 1800 0,70 0,81
Кладка з суцільної силікатної цегли на
28
цементно-піщаному розчині 1800 0,76 0,87
Кладка з суцільної шлакової цегли на
30
цементно-піщаному розчині 1500 0,64 0,70
31 Облицювання гранітом, базальтом 2800 3,49 3,49
32 Облицювання мармуром 2800 2,91 2,91
33 Облицювання вапняком 2000 1,16 1,28
35 Облицювання туфом 2000 0,93 1,05
37 Сосна поперек волокон 500 0,14 0,18
38 Сосна вздовж волокон 500 0,29 0,35
39 Дуб поперек волокон 700 0,18 0,23
40 Дуб уздовж волокон 700 0,35 0,41
41 Фанера клеєна 600 0,15 0,18
42 Картон лицювальний 1000 0,21 0,23
43 Плити деревно-волокнисті і деревно-стружкові 1000 0,23 0,29
44 -//- 200 0,07 0,08
45 Плити фібролітові на портландцементі 800 0,24 0,30
46 -//- 300 0,11 0,14
47 Клоччя 150 0,06 0,07
Плити з мінеральної вати на синтетичному
48
зв'язуючому 50 0,045 0,046
49 -//- 30 0,046 0,047
50 Плити мінераловатні гофрованої структури 100 0,053 0,06
51 -//- 70 0,05 0,055
52 Пінополістирол 50 0,04 0,045
53 -//- 35 0,041 0,05
54 Пінопласт 125 0,06 0,064
 24
Густина Коефіцієнт
№ п/п матеріалу в теплопровідності (при
Матеріал, конструкція сухому умовах експлуатації з
стані ρ0, дод 8) λ , Вт/(м·°С)
кг/м 3
А Б
55 -//- 100 0,05 0,052
56 Пінополіуретан 80 0,05 0,05
57 -//- 40 0,04 0,04
58 Гравій керамзитовий 800 0,21 0,23
59 -//- 200 0,11 0,12
60 Гравій шунгізитовий 800 0,20 0,23
61 -//- 400 0,13 0,14
62 Пісок для будівельних робіт 1600 0,47 0,58
63 Піноскло або газоскло 400 0,12 0,14
64 -//- 200 0,08 0,09
65 Листи азбоцементні плоскі 1800 0,47 0,52
66 -//- 1600 0,35 0,41
67 Бітум нафтовий будівельний і покрівельний 1400 0,27 0,27
68 -//- 1000 0,17 0,17
69 Асфальтобетон 2100 1,05 1,05
70 Руберойд 600 0,17 0,17
71 Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий 1800 0,38 0,38
72 -//- 1600 0,33 0,33

6. Опір теплопередачі вікон, балконних дверей та ліхтарів

Приведений опір
№ п/п

Заповнення світлового прорізу теплопередачі,

м2·°С/Вт
1 Одинарне засклення у дерев'яній рамі 0,18
2 Одинарне засклення у металевій рамі 0,15
3 Подвійне засклення у дерев'яній спареній рамі 0,39
4 Подвійне засклення у дерев'яних окремих рамах 0,42
5 Подвійне засклення у металевих окремих рамах 0,34
6 Подвійне засклення вітрин у металевих окремих рамах 0,31
7 Потрійне засклення у дерев'яних окремо-спарених рамах 0,55
8 Потрійне засклення вітрин у металевих окремих рамах 0,46
9 Блоки скляні порожнисті 0,31-0,33
11 Профільне скло швелерного перерізу 0,16
12 Профільне скло коробчатого перерізу 0,31
13 Органічне скло одинарне 0,19
14 Органічне скло подвійне 0,36
15 Органічне скло потрійне 0,52
16 Двошарові склопакети у дерев'яній рамі 0,36
17 Двошарові склопакети у металевій рамі 0,31
18 Двошарові склопакети та одинарне засклення у окремих дерев'яних рамах 0,53

Примітка. Значення приведених термічних опорів теплопередачі світлових прорізів у дерев'яних

рамах наведені для випадків, коли відношення площі засклення до площі заповнень світлових прорізів
становить 0,75-0,85. При відношенні площі засклення до площі заповнення світлового прорізу у
дерев'яних рамах, рівному 0,6-0,74, вказані у таблиці значення слід збільшити на 10%, а при
відношенні площ, рівному 0,86 і більше, відповідно зменшити на 5%.
 25
7. Термічний опір замкнених повітряних прошарків
Термічний опір замкненого повітряного прошарку, M2·°C/BT
горизонтального при потоку горизонтального при потоку
Товщина
тепла знизу вгору та тепла зверху вниз
№ п/п повітряного
вертикального
прошарку, м
при температурі повітря в прошарку
додатній від'ємній додатній від'ємній
1 0,01 0,13 0,15 0,14 0,15
2 0,02 0,14 0,15 0,15 0,19
3 0,03 0,14 0,16 0,16 0,21
4 0,05 0,14 0,17 0,17 0,22
5 0,1 0,15 0,18 0,18 0,23
6 0,15 0,15 0,18 0,19 0,24
7 0,2-0,3 0,15 0,19 0,19 0,24

Примітка. При обклеюванні однієї чи обох поверхонь, між якими знаходиться по-
вітряний прошарок, алюмінієвою фольгою термічний опір потрібно збільшити у 2 рази.

8. Значення поправочного коефіцієнта n на різницю температур

№ п/п Огороджувальні конструкції Коефіцієнт n
1 2 3
Зовнішні стіни і покриття (втому числі вентильовані зовнішнім
1 повітрям), горищні перекриття (з покрівлею із штучних матеріалів) і 1
над проїздами
Перекриття над холодними підвалами, які сполучені із зовнішнім
2 0,9
повітрям
Перекриття над неопалюваними підвалами зі світловими
3 0,75
прорізами у стінах
Перекриття над неопалюваними підвалами без світлових прорізів у
4 0,6
стінах, розташованих вище рівня землі
Перекриття над неопалюваними технічними підпіллями,
5 0,4
розташованими нижче рівня землі

9. Значення коефіцієнта тепловіддачі αв на внутрішній поверхні

огородження
Коефіцієнт
№
Внутрішня поверхня огороджувальних конструкцій тепловіддачі αв ,
п/п
Вт/(м2·°С)
Стін, підлог, гладких стель, стель з ребрами при відношенні
1 8,7
висоти ребер h до відстані а між гранями сусідніх ребер h/а < 0,3
2 Стель з виступаючими ребрами при відношенні h/а > 0,3 7,6
3 Зенітних ліхтарів 9,9
 26
10. Значення коефіцієнта тепловіддачі αз на зовнішній поверхні
огородження для зимових умов
Коефіцієнт
№ тепловіддачі
Зовнішня поверхня огороджувальних конструкцій
п/п αз ,
Вт/(м2·°С)
1 Зовнішніх стін, покриття, перекриття над проїздами 23
2 Перекриття над холодними підвалами, які сполучені із
зовнішнім повітрям 17
3 Перекриття горищного і над неопалюваними підвалами із світловими
прорізами у стінах, а також зовнішніх стін з повітряним прошарком,
вентильованим зовнішнім повітрям 12
4 Перекриття над неопалюваними підвалами без світлових прорізів у
стінах, розташованих вище рівня землі, і над неопалюваними
технічними підпіллями, розташованими нижче рівня землі 6

11. Технічна характеристика опалювальних приладів

Площа Номінальний
Позначення нагрівальної тепловий потік, Будівельні розміри Маса
приладу поверхні Qн.у., Вт , кг
А, м2 (ккал/год) l l1 l2 l3
Радіатори чавунні секційні
МС-140-108 0,244 185 (159) 500 588 140 108 7,62
МС-140-98 0,240 174 (150) 500 588 140 98 7,4
М-140 АО 0,299 178 (153) 500 582 140 96 8,45
М-140 А 0,245 164 (141) 500 582 140 96 7,8
М-90 0,200 140 (120) 500 582 90 96 6,15
М-90-108 0,187 150 (129) 500 588 90 108 6,15
Радіатори сталеві панельні типу РСВІ
Однорядні кінцеві та прохідні (з індексом «п»)
РВСІ-1 0,71 504 563 518 708 538 7,8
РВСІ-1п (433) 8,3
РВСІ-2 0,95 676 749 704 894 724 10,3
РВСІ-2п (581) 10,8
РВСІ-3 1,19 850 935 890 1080 910 12,8
РВСІ-3п (731) 13,3
РВСІ-4 1,44 1025 1121 1076 1266 1096 15,3
РВСІ-4п (981) 15,8
РВСІ-5 1,68 1199 1307 1262 1452 1282 17,9
РВСІ-5п (1031) 18,4
Дворядні кінцеві
2РВСІ-1 1,42 873 563 518 – 538 15,7
(751)
2РВСІ-2 1,9 1177 749 704 – 724 20,78
(1012)
2РВСІ-3 2,38 1475 935 890 – 910 25,82
(1268)
2РВСІ-4 2,88 1779 1121 1076 – 1096 30,86
(1530)
2РВСІ-5 3,36 2083 1307 1262 – 1282 35,9
(1791)
 27
Площа Номінальний
Позначення нагрівальної тепловий потік, Будівельні розміри Маса
приладу поверхні Qн.у., Вт , кг
А, м2 (ккал/год) l l1 l2 l3
Радіатори сталеві панельні чотирихододові типу РСГ2
Однорядні
РСГ2-1-2 0,54 400 440 – – 410 6,0
(344)
РСГ2-1-3 0,74 553 595 – – 565 8,3
(476)
РСГ2-1-4 0,95 706 755 – – 725 10,5
(607)
РСГ2-1-5 1,19 881 940 – – 910 13,2
(758)
РСГ2-1-6 1,44 1056 1130 – – 1100 15,9
(908)
РСГ2-1-7 1,68 1231 1315 – – 1285 18,5
(1059)
РСГ2-1-8 1,93 1406 1505 – – 1475 21,1
(1209)
РСГ2-1-9 2,17 1581 1690 – – 1660 23,3
(1360)
дворядні
РСГ2-2-4 1,08 1160 755 – – 725 22,0
1,37 * (998)
РСГ2-2-5 1,48 1446 940 – – 910 27,4
1,71 * (1244)
РСГ2-2-6 1,90 1730 1130 – – 1100 32,8
2,04* (1488)
РСГ2-2-7 2,38 2012 1315 – – 1285 38,0
2,38 * (1730)
РСГ2-2-8 3,36 2294 1505 – – 1475 43,4
2,71 * (1973)
РСГ2-2-9 4,31 2574 1690 – – 1660 48,6
3,04 * (2214)

12. Значення коефіцієнта β1

Крок номенклатурного значення ряду
β1
опалювальних приладів, Вт (ккал/год)
1 2
120 (103) 1,02
150 (129) 1,03
180 (155) 1,04
210 (181) 1,06
240 (206) 1,08
300 (258) 1,13
Примітка: Для опалювальних приладів приміщення з номінальним тепловим потоком більше
2,3 кВт (1978 ккал/год) замість 1 приймають коефіцієнт 𝛽𝛽1′ = 0,5(1 + 𝛽𝛽1 )
 28
13. Значення коефіцієнта β2
Опалювальний прилад Значення коефіцієнта β2 при
установці прибору
Біля зовнішньої стіни, в Біля заскленого
тому числі під світловим світлового прорізу
прорізом
Радіатор
Чавунний секційний 1,02 1,07
Сталевий панельний 1,04 1,10
Конвектор
З кожухом 1,02 1,05
Без кожуха 1,03 1,07

14. Значення коефіцієнта β3

Кількість секцій в приладі До 15 16–20 21–25
β3 1,0 0,98 0,96

15. Значення коефіцієнта β4, що враховує спосіб встановлення

опалювальних приладів
Ескіз встановлення Спосіб встановлення А, мм β4
приладу приладу
Біля стіни без ніші і 40 1,05
перекритий дошкою у 80 1,03
вигляді полиці 100 1,02

1.
У стінній ніші 40 1,11
80 1,07
100 1,06

2.
У стіні без ніші і 260 1,12
закритий дерев’яною 220 1,13
шафою зі щілинами в 180 1,19
його передній стінці 150 1,25
біля підлоги та у верхній
дошці
3.
 29
Ескіз встановлення Спосіб встановлення А, мм β4
приладу приладу
Те саме, але зі щілинами
у верхній частині
передньої дошки
а) Відкритими 130 1,2
б) Закритими сітками 130 1,4

4.
Біля стіни без ніші та 100 1,15
закритий шафою, у
верхній дошці якої
прорізана щілина, ширина
якої не менше глибини
приладу. Спереду шафа
закрита решіткою, що не
доходить до підлоги на
5. відстань не менше 100 мм
Біля стіни без ніші, та 0,9
закритий екраном, що не
доходить до підлоги на
відстань 0,8А

6.

16. Значення коефіцієнту b врахування розрахункового атмосферного

тиску для опалювальних приладів
Тип Значення b при атмосферному тиску, гПа (мм рт ст.)
опалювального 1040 1013,3 1000 987 973 960 947 933 920
приладу (780) (760) (750) (740) (730) (720) (710) (700) (690)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Радіатор 1,008 1,0 0,996 0,991 0,987 0,982 0,978 0,973 0,968
панельний
стальний
однорядний
Радіатор 1,011 1,0 0,994 0,989 0,983 0,977 0,972 0,966 0,960
дворядний та
секційний
чавунний
Конвектор без 1,012 1,0 0,994 0,988 0,982 0,976 0,970 0,963 0,957
кожуха
Труба ребриста
Прилад «Корал»
Конвектор з 1,015 1,0 0,992 0,983 0,975 0,968 0,961 0,954 0,947
кожухом
 30

17. Значення коефіцієнту Ψ обліку напрямку руху теплоносія води в приладі знизу вгору для чавунних секційних
та сталевих панельних РВС1 радіаторів
Тепловий потік Значення Ψ при витратах води в підведенні до приладу Gпр, кг/год
приладу, 30 40 50 60 70 100 140 180 275 400 600 800 1000
Вт (ккал/год)
До 400 (344) 0,93 0,95 0,96 0,96 0,97 0,98 0,98 0,98 0,99 0,99 1,0
400–525 0,92 0,94 0,95 0,95 0,96 0,98 0,98 0,99 0,99 0,99 0,99 1,0
(344–451)
525–700 0,89 0,92 0,92 0,95 0,95 0,97 0,98 0,98 0,99 0,99 0,99 0,99 1,0
(451–602)
700–870 0,86 0,89 0,90 0,93 0,94 0,96 0,97 0,98 0,98 0,99 0,99 0,99 0,99
(602–748)
870–1000 0,84 0,88 0,89 0,92 0,93 0,95 0,97 0,97 0,98 0,99 0,99 0,99 0,99
(748–860)
1000–1150 0,86 0,86 0,91 0,92 0,94 0,96 0,97 0,98 0,99 0,99 0,99 0,99
(860–989)
1150–1500 0,85 0,86 0,89 0,9 0,93 0,95 0,96 0,97 0,99 0,99 0,99 0,99
(989–1290)
1500–1750 0,87 0,88 0,92 0,94 0,95 0,97 0,98 0,99 0,99 0,99
(1290–1505)
 31

18. Значення показників n, p, c для визначення теплового потоку

опалювальних приладів
Витрати
Тип опалювального Напрямок руху
теплоносія G, n p c
приладу теплоносія
кг/год
Радіатор чавунний 18-50 0,02 1,039
секційний і металевий Зверху – вниз 54-536 0,3 0 1,0
панельний однорядний і 536-900 0,01 0,996
двохрядний типу РСВ1 18-115 0,08 1,039
Знизу – вниз 0,15
119-900 0 1,0
18-61 0,12 1,113
Знизу – вверх 0,25
65-900 0,04 0,97
Конвектор настінний з
кожухом типу «Комфорт- 36-86 0,18
20» і конвектор
0,35 1
підлоговий з кожухом
типів «Ритм», «Ритм 90-900 0,07
1500»
Конвектор підлоговий
36-900 0,25 0,1 1
високий типу «КВ»
Конвектор настінний з
кожухом типів 36-86 0,18
Будь-який 0,3 1
«Універсал»,
«Універсал С» 90-900 0,07
Конвектор настінний без
кожуха типу «Акорд» Будь-який 36-900 0,2 0,03 1
однорядний і двохрядний
Радіатор металевий 22-288 0,025
Зверху – вниз 0,3 1
панельний типу РСГ2 324-900 0
однорядний 22-288 0,08
Знизу – вверх 0,25 1
324-900 0
Те саме, двохрядний 22-288 0,01
Зверху – вниз 0,3 1
324-900 0
22-288 0,08
Знизу – вверх 0,25 1
324-900 0
Конвектор опалювальний
Будь-який 36-900 0,2 0,06 1
типу «Прогрес 15к»
Конвектор опалювальний
36-900 0,14 0,07 1
типу «Прогрес 20к»
Труба опалювальна
36-900 0,25 0,07 1
чавунна
Прилад опалювальний
біметалевий литий типу 96-900 0,3 0,04 1
«Корал»
Труба опалювальна
Будь-який 30-900 0,32 0 1
металева Dу=40-100
 32
19. Значення коефіцієнту затікання води α в приладових вузлах з
радіаторами секційними та панельними типу РСВ1
Приєднання Підведення з
Приладовий
Вузол
приладів до замикаючою α
стояка ділянкою
З трьохходовим Одностороннє - 1,0
краном КРТ Двостороннє - 0,5
З прохідним Одностороннє Зміщеним* 0,5
краном КРТ Осьовим 0,33
Двостороннє Зміщеним 0,2
Осьовим 0,17
*При підведенні з утками для вузла α=0,33, для решта α не змінюється

20. Вплив фарбування поверхні на тепловіддачу приладу

Радіатор Склад і колір Змінення тепловіддачі
фарбування приладу, %
Чавунний секційний Цинкові беліла +2.2
Теракотова фарба, +0,9
розчинена у бензині
(матова поверхня)
Теж саме, на -1,7
натуральній оліфі
(блискуча поверхня)
Алюмінієва фарба, -8,5
розчинена у нітролаку
Стальний панельний Теж саме -13

21. Значення номінального умовного коефіцієнту теплопередачі

опалювальних приладів
Тип опалювального Значення К в у
приладу Вт/(м2. К) ккал/(год.. м2·°С)
Радіатор чавунний
Секційний:
МС-140-98 10,36 8,92
МС-140-108 10,83 9,31
МС-90-108 11,46 9,85
Конвектор з кожухом:
Універсал 5,1(6,0)* 4,39(5,2)*
Універсал С 4,93 4,24
*
Данні відповідають кроку пластин
 33
22. Розрахункова площа гріючої поверхні радіатора
Кількість Розрахункова площа гріючої поверхні радіатора Ар, м2, при типі приладу
секцій МС-140-108 МС-140-98 МС-140-АО М-140-А М-90 МС-90-108
2 0,49 0,48 0,6 0,55 0,55 0,42
3 0,73 0,72 0,93 0,8 0,64 0,60
4 0,97 0,96 1,22 1,04 0,84 0,78
5 1,21 1,2 1,51 1,29 1,06 0,97
6 1,46 1,44 1,80 1,54 1,22 1,15
7 1,70 !.68 2,09 178 1,42 1,33
8 1,94 1,92 2,38 2,03 1,61 1,50
9 2,19 2,16 2,67 2,28 1,8 1,64
10 2,43 2,4 2,96 2,52 2,0 1,84
11 2,67 2,64 3,25 2,77 2,19 2,05
12 2,92 2,88 3,54 3,02 2,39 2,24
13 3,16 3,12 3,63 3,26 2,58 2,42
14 3,40 3,36 4,12 3,51 2,77 2,60
15 3,64 3,6 4,41 3,75 2,97 2,78
16 3,81 3,76 4,7 4,0 3,16 2,99
17 4,05 4,0 4,99 4,25 3,36 3,14
18 4,29 4,23 5,28 4,49 3,55 3,22
19 4,52 4,47 5,57 4,74 3,74 3,50
20 4,76 4,7 5,86 4,99 3,94 3,69
21 4,90 4,83 6,15 5,23 4,13 3,87
22 5,13 5,07 6,44 5,48 4,32 4,05
23 5,36 5,3 6,73 5,73 4,52 4,23
24 5,60 5,53 7,02 5,97 4,71 4,41
25 5,83 5,76 7,31 6,22 4,91 4,59
23. Тепловіддача відкрито прокладених трубопроводів систем
водяного опалення
t г − tв , Умовний Тепловіддача 1 м труби, Вт/м, при t г − t в , °С, через 1°С
°С діаметр, мм 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
30 15 16 17 17 18 18 20 21 21 22
10
22 23 23 24 25 26 28 28 29 30
20 21 21 22 23 24 24 25 26 28
15
26 28 29 30 31 32 34 35 36 37
23 24 25 26 28 29 31 32 34 35
20
32 34 35 36 38 39 41 42 43 44
31 32 34 35 36 37 38 41 42 43
25
39 41 43 44 45 47 49 51 52 53
39 41 43 44 45 47 50 51 52 54
32
47 50 52 54 56 58 60 63 64 67
51 53 56 58 60 63 65 67 69 72
40
53 56 58 60 63 65 67 69 72 74
56 58 60 63 65 67 69 72 74 77
50
65 67 69 73 77 78 81 84 87 90
 34
Продовження дод. 23
t г − tв ,
Умовний Тепловіддача 1 м труби, Вт/м, при t г − t в , °С, через 1°С
діаметр,
°С мм 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
40 22 23 24 24 25 25 27 28 28 29
10
31 32 32 34 35 36 37 38 39 41
28 30 30 31 32 34 34 35 36 37
15
38 39 41 42 43 44 44 46 47 49
36 37 38 39 41 42 43 44 45 46
20
46 47 50 52 53 55 57 58 59 60
44 46 47 49 51 52 53 55 56 58
25
57 59 63 65 66 68 71 72 74 75
56 58 60 61 64 65 67 68 71 73
32
74 77 79 81 84 86 89 92 94 96
64 66 68 70 72 74 77 78 80 82
40
77 79 80 84 86 88 89 92 94 97
79 82 85 87 88 93 95 97 100 103
50
93 95 99 101 105 107 110 113 115 118
50 30 30 31 32 32 34 35 35 36 37
10
41 42 43 44 45 46 47 49 50 50
38 38 39 41 41 43 44 44 45 46
15
50 51 52 53 56 57 58 59 60 61
47 49 50 51 52 53 54 56 57 58
20
60 61 64 65 66 68 70 71 73 74
59 60 62 64 65 67 68 70 72 73
25
73 74 76 79 80 82 85 86 88 91
74 76 78 80 82 84 86 88 91 92
32
91 92 94 96 99 101 103 106 108 112
85 86 88 91 93 96 97 99 101 103
40
100 102 106 108 110 113 116 118 121 124
106 108 111 114 117 120 123 125 128 131
50
122 125 129 132 135 138 141 144 148 151
 35
Продовження дод. 23
t г − tв ,
Умовний Тепловіддача 1 м труби, Вт/м, при t г − t в , °С, через 1°С
діаметр,
°С мм 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
60 38 38 39 41 42 42 43 44 44 45
10
52 52 53 54 56 57 58 59 60 62
47 49 50 51 52 53 55 55 56 57
15
63 65 66 67 69 70 71 73 74 75
59 61 63 64 65 66 67 68 70 72
20
77 79 80 81 83 85 86 88 89 92
74 76 78 79 81 83 85 86 88 89
25
92 94 96 98 100 102 104 106 108 110
94 96 98 100 102 105 106 108 110 113
32
114 115 118 121 123 125 128 130 132 135
107 109 111 114 116 119 121 123 125 128
40
127 129 132 135 137 141 143 145 149 151
134 137 141 143 146 149 152 156 158 162
50
155 157 160 164 167 171 174 177 182 185
70 46 48 49 49 50 51 52 52 53 55
10
63 64 65 66 67 68 70 71 73 73
59 60 61 63 64 65 66 67 68 70
15
77 79 80 81 82 84 86 87 89 91
74 79 77 78 80 81 83 84 86 87
20
93 95 96 97 100 102 103 105 107 108
93 94 96 97 100 101 103 107 107 109
25
113 114 116 118 121 123 125 128 128 131
117 119 121 123 125 128 130 133 135 137
32
138 141 143 145 148 151 153 156 159 162
132 135 137 140 143 145 148 151 152 154
40
155 157 160 163 166 168 172 174 178 180
165 167 171 174 178 180 185 187 191 194
50
187 191 194 198 202 205 208 213 215 218
 36
Продовження дод. 23
t г − tв ,
Умовний Тепловіддача 1 м труби, Вт/м, при t г − t в , °С, через 1°С
діаметр,
°С мм 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
80 56 57 58 58 59 60 61 63 64 65
10
75 75 78 79 80 81 82 84 85 86
71 72 73 74 75 77 78 79 81 83
15
92 93 94 96 98 100 101 101 102 105
98 89 92 93 94 96 98 90 101 102
20
109 111 114 115 117 120 121 123 125 127
110 113 114 116 119 120 122 124 125 128
25
134 136 138 141 143 145 146 149 151 153
139 142 144 146 149 151 153 156 158 162
32
164 166 170 172 174 178 180 182 186 188
158 160 165 166 169 173 174 177 180 182
40
184 186 189 192 195 198 201 204 208 210
196 200 203 207 210 214 217 221 224 238
50
223 227 230 235 238 242 246 250 253 257
90 65 66 67 68 70 71 72 72 73 74
10
87 88 91 91 93 93 95 96 97 99
82 84 86 87 88 89 91 92 93 94
15
107 108 110 112 114 115 117 119 120 122
103 106 107 108 110 112 114 115 116 118
20
128 131 132 135 137 138 141 143 144 146
130 131 134 136 137 138 139 142 146 148
25
156 158 160 163 164 167 170 172 175 177
164 166 168 171 173 175 179 181 184 186
32
191 194 196 200 201 204 208 212 214 216
186 188 190 194 196 200 202 206 208 212
40
214 217 220 223 227 229 232 236 238 242
231 235 238 243 246 250 253 257 260 264
50
260 265 270 272 275 280 284 288 293 296
 37
Продовження дод. 23
t г − tв ,
Умовний Тепловіддача 1 м труби, Вт/м, при t г − t в , °С, через 1°С
діаметр
°С dу, мм 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
100 75 77 78 79 80 81 82 83 84 85
10
101 102 103 105 106 107 108 110 112 113
95 97 99 100 100 101 102 103 105 106
15
122 124 126 128 129 131 134 135 136 138
120 122 123 124 127 129 130 132 134 136
20
149 152 155 156 158 159 162 164 166 169
149 150 152 154 157 159 162 164 156 167
25
180 182 186 188 191 194 195 199 200 203
188 191 193 196 199 202 204 206 209 212
32
222 224 228 231 235 237 239 243 246 250
214 217 220 223 227 230 233 236 239 242
40
246 250 253 257 260 265 267 271 274 278
268 272 275 279 284 287 292 295 299 303
50
300 305 309 314 318 322 327 330 335 339
110 98 99 100 101 102 104 105 106 107 108
10
128 130 131 133 135 136 138 140 141 143
122 123 124 126 128 129 130 132 134 135
15
156 158 160 162 164 166 168 170 172 173
154 156 157 159 160 162 164 166 168 170
20
191 193 195 198 200 202 205 207 209 202
162 194 197 199 201 204 206 208 211 213
25
233 235 238 241 244 247 249 252 255 257
226 229 231 234 237 240 242 244 247 251
32
266 269 273 276 280 282 284 288 291 295
257 260 263 266 270 274 277 280 283 286
40
295 300 302 307 310 315 317 321 325 329
295 299 302 306 312 315 321 324 327 330
50
330 335 339 345 349 354 359 362 368 370
 38
Закінчення дод. 23
t г − tв ,
Умовний Тепловіддача 1 м труби, Вт/м, при t г − t в , °С, через 1°С
діаметр,
°С мм 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
120 98 99 100 101 102 104 105 106 107 108
10
128 130 131 133 135 136 138 140 141 143
122 123 124 126 128 129 130 132 134 135
15
156 158 160 162 164 166 168 170 172 173
154 156 157 159 160 162 164 166 168 170
20
191 193 195 198 200 102 205 207 209 212
192 194 197 199 201 204 206 208 211 213
25
233 235 238 241 244 247 249 252 255 257
226 229 231 234 237 240 242 244 247 251
32
266 269 273 276 280 282 284 288 291 295
257 260 263 266 270 274 277 280 283 286
40
295 300 302 307 310 315 317 321 325 329
321 326 329 333 338 341 347 350 354 358
50
360 366 369 375 379 383 388 391 397 401
130 97 100 101 102 103 104 105 106 107 108
10
131 132 133 135 136 137 138 141 143 144
123 125 128 129 129 130 130 132 134 135
15
159 160 163 165 166 168 171 173 174 176
156 158 159 160 163 166 167 169 171 173
20
194 197 200 201 203 204 208 210 212 215
194 194 197 200 202 204 208 210 212 213
25
234 236 241 242 246 249 250 255 256 259
244 248 249 253 256 259 261 264 267 270
32
269 290 295 298 303 304 306 311 314 319
278 281 284 288 292 295 300 302 305 308
40
320 324 327 331 334 340 342 347 350 354
348 352 355 360 365 369 374 378 382 386
50
390 395 400 405 409 414 419 422 428 432
Примітки:
1. Верхній рядок для вертикальних трубопроводів, нижній – для горизонтальних
2. Тепловіддача трубопроводів прийнята при dу до 50 мм включно для труб легких і
звичайних за ГОСТ 3262-75, при dу більше 50 мм – для труб сталевих електрозварних
прямо шовних за ГОСТ 10704-76
Переведення одиниць
1 Ккал 4,19 кДж
1 Ккал/год 1,16 Вт
1 Вт 3,6 кДж/год
1 кДж/год 0,28 Вт
39
40
41