АРТРАЛГІЇ

Артралгії у дітей - нерідка причина обращаемости

до лікаря. Біль у суглобах може бути пов'язана з
безліччю причин і в групу так званих ревматичних
хвороб входить більше 100 найменувань, які
об'єднують хвороби запального і дистрофічного
характеру.
Основні питання за Дж. Мерта (1999) при артралгії:
- яке місце найбільшої болючості?
- постійно болять одні й ті ж суглоби?
- що провокує біль?
- чи непокоїть біль вночі?
- чи не відчуваєте скутості рухів?
- не турбують чи скутість і біль вранці, після сну?
- як впливають рухи і фізичне навантаження на біль і
скутість?
- чи не турбує біль у плечах?
- чи були травми?
- чи не було нещодавно висипу, лихоманки, ознобу,
пітливості?
- чи немає слабкості, втоми?
- чи не змінювався колір сечі?
- чи не боліло горло?
- чи не було нежиті?
- чи не турбує біль у шиї і попереку?
- чи не було проносу?
- чи не було почервоніння очей і печіння?
- які ліки приймав?
- чи п'є сире молоко?
- чи не кусали кліщі?
- чи не їздив за кордон?
Основні причини болю в кінцівках у дітей:
- ревматичні та інші запальні захворювання
- ювенільний ревматоїдний артрит
- системний червоний вовчак
- дерматоміозит
- поліартеріїт
- васкуліти
- склеродермія
- пурпура Шенлейна-Геноха
- остеомієліт
- серонегативні спондилоартропії
- псоріатичний артрит
- реактивні артрити
- інші інфекційні захворювання
- бактеріальні артрити
- артрити при вірусних захворюваннях
- грибкові артрити
- туберкульоз
- імунодефіцитні стани
- ВІЛ
- гіпогаммаглобулінемия
- дефіцит Ig A
- вроджені і метаболічні захворювання
- мукополісахаридози
- хвороба Фабрі
- травми
- остеохондропатії
- хвороба Пертеса
- хвороба Осгуда - Шляттера
- неопластичні процеси
- лейкемія
- нейробластома
- лімфома
- остеосаркома
- захворювання системи крові
- гемофілія
- гемоглобінопатія
- фіброміалгія
- болі росту
Основні лабораторні та інструментальні методи при
артритах включають:
- загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула, ШОЕ
- біохімічне дослідження крові
- бакпосів крові
- загальний аналіз сечі
- дослідження синовіальної рідини, в тому числі
бакпосів
- рентгенографію суглобів
- дослідження крові на ревматоїдний фактор
- дослідження крові на антинуклеарні антитіла
- дослідження крові на антитіла до нативної ДНК
- серологічні дослідження для визначення збудника
- визначення титрів антистрептолизина O, антіДНКази
B і антігіалуронідази
- дослідження крові на антитіла до ВІЛ за показаннями
- артроскопію, біопсію, сцинтиграфія кісток за
показаннями
Хвороба Фабрі (хвороба Андерсона-Фабрі, англ.
Anderson-Fabry disease) - рідкісне генетично
детерміноване захворювання з Х-зчепленим типом
успадкування, з групи лізосомних хвороб накопичення.
Раніше вважалося, що тип спадкування хвороби Фабрі
- X-зчеплений рецесивний, однак на сучасному етапі
накопичено достатньо даних, щоб вважати тип
спадкування хвороби Фабрі X-зчепленим домінантним
з неповною пенетрантностью у жінок [1]. Дане
захворювання викликане порушенням метаболізму
сфинголипидов і володіє широким спектром клінічних
симптомів.
Хвороба Пертеса (остеохондропатія епіфіза голівки
стегна, хвороба Легг-Кальве-Пертеса). У переважній
більшості випадків страждають хлопчики у віці 3-14
років. Ранніми проявами хвороби Пертеса є біль у
колінному і тазостегновому суглобі, яка періодично то
з'являється, то зникає, має місце згинальних-
разгибательная контрактура стегна і порушення
ротаційних рухів без супутніх ознак. Надалі
приєднуються біль, кульгавість, атрофія сідничних і
стегнових м'язів. Рентгенологічними ознаками І стадії
хвороби є розширення та ущільнення тіні м'яких
тканин, що оточують тазостегновий суглоб, остеопороз
кісток тазостегнового суглоба і кісток тазу,
неоднорідність, плямистість епіфіза і шийки стегна,
сплощення сферичного контуру епіфіза.
Лікування полягає в поліпшенні кровопостачання,
забезпеченні спокою ураженої ділянки кістки. Повне
розвантаження кінцівки - манжетне витягування,
ходьба на милицях, фізіотерапія, масаж і лікувальна
гімнастика. Хірургічне лікування показане при 2-3
стадіях захворювання - направлено на поліпшення
кровопостачання стегна і усунення біомеханічних
порушень в суглобі, що виникли у зв'язку з
деформацією головки стегнової кістки.
Хвороба Осгуда - Шляттера (остеохондропатія
горбистості великогомілкової кістки) - порушення в
області коліна (на передній поверхні), де велике
сухожилля підколінної чашечки (пателлярний
сухожилля) прикріплюється до кістки гомілки.
Зустрічається переважно у хлопчиків-підлітків.
Вважається, що тиск на кістку від сухожилля,
тянущегося під час фізичної активності, веде до появи
симптомів хвороби Осгуд-Шляттера. Клінічно
відзначається локальна біль в області нижньої частини
коліна, біль у колінному суглобі при ходьбі, натисненні
або присіданні, набряк і неприємні відчуття в області
коліна, можлива поява гострого болю в передній
частині коліна, в тій області, де сухожилля колінної
чашечки приєднується до гомілкової кістки .
Рентгенологічно визначаються фрагментація,
розпушення зони росту, зменшення в розмірі апофіза
горбистості великогомілкової кістки.
Пацієнтам з хворобою Осгуд-Шляттера можуть
бути корисні НВПС, але головне - спокій, необхідно
знизити до мінімуму фізичні навантаження.
Застосовують фізіотерапію. В особливо важких
випадках можливе застосування гіпсової манжети або
інші методи. У деяких дорослих, які перенесли хворобу
Осгуд-Шляттера залишаються «шишкоподібні» зміни
на передній частині коліна. Хвороба Келера I
(остеохондропатія човноподібної кістки стопи)
починається з появи болю в області тильної поверхні
стопи, кульгавості, припухлості на рівні човноподібної
кістки. Хвороба Келера II (остеохондропатія головки
плеснових кісток) проявляється болями у підстави ІІ-ІІІ
пальців стопи, що посилюються при ходьбі і пальпації,
припухлістю без ознак запалення.
Болі росту. Поняття «біль росту» вперше було
застосовано Duchamp в 1923 році в його роботі
«maladie de la croissance». Виняток якого-небудь
захворювання є вирішальною умовою в постановці
діагнозу. Частіше зустрічається у осіб віком від 4 до 19
років. Зазвичай це - нічні болі в області нижніх кінцівок
без вказівки на перенесену травму. Найчастіше
йдеться про виникаючі з інтервалами болях, які
з'являються не частіше ніж 1-2 рази на тиждень, або
навіть 1 раз на місяць, іноді виникає ослаблення болю
при заспокоєнні дитини або при проведенні масажу ніг
або області коліна.
Щодо теорій походження болів росту по Staheli, при
поштовхах росту відбувається відносне вкорочення
структур м'яких частин, при швидкому і вираженому
зростанні в довжину в області кінцівок м'язи, зв'язки,
сухожилля, периост виявляються під напругою. Wright
u. Rang виявили в експерименті на тваринах
полярність зростання кінцівок, а якщо ці дані перенести
на ріст дитини, то виявляється можливим, що протягом
процесу зростання опиняється в натягу периост може
викликати біль. Поряд з цим, обговорюється втома
надмірно перевантажених молодих кісток, вторинна
перевантаження в рамках сколіозу, неправильного
положення ніг, різниці довжини кінцівок або надмірна
антеторсії тазостегнового суглоба, а також соматизація
психосоціальних конфліктів.
Таким чином, проблема артрілгій / артриту в
практиці педіатра залишається дуже актуальною. Вона
вимагає мультидисциплінарного підходу з
лабораторно-інструментальної діагностикою та
консультуванням. Хочеться підкреслити, що суглобові
болі - це не завжди перша ознака артриту. Артралгії
можуть викликати такі причини як: тенденіт (запалення
сухожилля); бурсит (запалення тонкої суглобової
сумки, що покриває великі суглоби); травми, викликані
механічним впливом на суглоби, наприклад, розриви
зв'язок або хрящів, а також різноманітні несуглобовий
захворювання (фибромыалгия, грип, ін.)