Запорізький державний медичний університет

Кафедра внутрішніх хвороб 1 та симуляційної медицини

Завідувач кафедри - професор Кисельов С.М.

Викладач - доцент Бідзіля П.П.

Реферат

"Гестаційний цукровий діабет"

Підготувала:

Студентка 15 групи

Новошинська Тетяна Максимівна

Запоріжжя 2020
 План

1. Визначення

2. Фізіологічні зміни стану вуглеводного обміну

3. Патогенез ГЦД

4. Клінічні прояви

5. Діагностика

6. Лікування
 Визначення

Порушення вуглеводного обміну, які зустрічаються під час вагітності

поділяються на дві великі групи: передгестаційний цукровий діабет та власне
гестаційний цукровий діабет. Власне гестаційний цукровий діабет (діабет
вагітних) - це тимчасове порушення вуглеводного обміну, яке виникає під
час вагітності та зникає після її завершення.

Фізіологічні зміни стану вуглеводного обміну

Під час вагітності організм жінки зазнає фізіологічних змін у

гомеостазі глюкози. Спочатку рівень глюкози в організмі знижується
швидше, ніж зазвичай, оскільки йде постійний потік глюкози до плаценти та
плоду. Разом з цими змінами активізується ліполіз та кетогенез. Під час II
триместру вагітності виникає інсулінорезистентність тканин організму,
внаслідок збільшення продукції контрінсулярних гормонів, зокрема
прогестерону, плацентарного лактогену, кортизолу, пролактину. Фізіологічна
підтримка гомеостазу глюкози здійснюється завдяки компенсаторному
збільшенню продукції інсуліну бета-клітинами ендокринної частини
підшлункової залози.

Патогенез ГЦД

Гіперглікемія у вагітної може виникнути внаслідок настання

декомпенсаторної дії інсуліна, яка може виникнути через: зниження
кровотоку, зменшення транспорту інсуліну між капілярами та клітинами-
мішенями, дефект рецепторів до інсуліну, недостатню продукцію інсуліну
підшлунковою залозою, ендогенні ускладнення у вигляді початку синтезу
антитіл до декарбоксилази глутамінової кислоти, інсулінових рецепторів,
власне інсуліну (за наявності обтяжуючих факторів спадковості).

ГЦД підвищує ризик виникнення вроджених вад розвитку та

самовільних абортів. Може розвиватися у вагітної прееклампсія та еклампсія.
Гіперглікемія матері призводить до розвитку діабетичної фетопатії, яка
зумовлює передчасні пологи, асфіксію при народженні, метаболічні та іншу
порушення адаптації новонароджених до навколишнього середовища.

Клінічні прояви

Симптоми ГЦД співпадають з проявами ЦД I та II типів ( сухість у

ротовій порожнині, спрага, полідипсія, поліурія, загальна слабкість, шкірний
зуд), але вони виражені менш помітно. Також, перебіг захворювання має
хвилеподібний характер та залежить від терміну вагітності ( найбільші
прояви наступають у кінці II та на початку III триместру вагітності, що
пояснюється змінами продукції контрінсулярних гормонів).

Діагностика

Діагностика вуглеводного обміну у вагітних проводиться у дві фази.

1 Фаза проходить під час першого звернення вагітної до лікаря у

терміні до 24 тижня гестації. Проводиться один з трьох можливих тестів:

 визначення глюкози у венозній плазмі натщесерце ( < 5,1

ммоль/л - норма, ≥ 5,1 < 7,0 ммоль/л - порушення толерантності
до глюкози, що потребує спостереження та лікування, ≥ 7,0
моль/л - маніфестний ЦД, визначається тип діабету та
призначається відповідне лікування)
 визначення відсотку HbA1c (< 6,5% - проведення тесту глюкози
венозної плазми натщесерце, ≥ 6,5% - маніфестний ЦД,
визначається тип діабету та призначається відповідне лікування)
 випадкове визначення глюкози (< 11,1 ммоль/л - проведення
тесту глюкози венозної плазми натщесерце, ≥ 11,1 ммоль/л -
маніфестний ЦД, визначається тип діабету та призначається
відповідне лікування)
 2 Фаза проходить за умови, що на 1 фазі була виявлена норма. Являє
собою обов'язковий скринінг вагітних на 24-26 тижні гестації. Визначають
вміст глюкози венозної плазми натщесерце. Результати:

 < 5,1 ммоль/л - проводять пероральний глюкозотолерантний тест.

Перорально вагітна приймає 75 г глюкози, яка розчинена у воді,
проводяться виміри рівня глюкози через 1 годину. Результати: ≥ 10,0
ммоль/ л - ГЦД, який потребує спостереження та лікування, < 10,0
ммоль - проводяться виміри через 2 години після початку тесту.
Результати: ≥ 8,5 ммоль/л - ГЦД, який потребує спостереження та
лікування < 8,5 ммоль/л - норма.
 ≥ 5,1 < 7,0 ммоль/л - ГЦД, що потребує спостереження та лікування
 ≥ 7,0 моль/л - маніфестний ЦД, визначається тип діабету та
призначається відповідне лікування)

Лікування

1. Дієтотерапія - харчування з достатньою кількістю вуглеводів

для запобігання "голодного" кетозу
2. Помірна фізична активність - по 20 хвилин 3 рази на добу
3. Самоконтроль рівня глюкози у крові - не менше 7 разів на добу
4. За потреби - інсулінотерапія (препарати інсуліна людини
короткої та середньої дії)
5. Контроль HbA1c не рідше 1 разу у триместр
6. Будь-які препарати для зниження рівня цукру у таблетках
протипоказані при будь-якому терміні вагітності
7. Після завершення вагітності: для матері - при нормальних
значеннях глікемії - контроль раз на рік. Якщо спостерігається
порушення толерантності до глюкози, то повторне обстеження
кожні 3 місяці. Для дитини - контроль рівня глюкози у крові та
заходи профілактики ЦД II типу.
 Список літератури

 Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Вінниця : Нова

книга, 2010
 Верткин А.Л. - Сахарный диабет. Руководство для практических врачей,
2015.
 Дедов И.И., Шестакова М.В. - Алгоритмы специализированной
медицинской помощи больным сахарным диабетом. 6-е издание, 2013.
 Сахарный диабет и беременность. О.Р. Григорян, Е.В. Шереметьева,
Е.Н.Андреева под общей ред. И.И.Дедова, ВИДАР, 2011