ДІЛОВЕ

СПІЛКУВАННЯ В
ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ
КОНТЕКТІ
Лекція 2.
План
 Особистість в діловому та організаційному
середовищі.
 Поняттяорганізаційної комунікації, комунікаційних
каналів та мереж.
 Ефективність комунікації в організації.
 Гендерні аспекти ділової комунікації в організаціях
 ЛІТЕРАТУРА
 Новак,В. О. Організаційна поведінка : Підручник / В. О.
Новак, Т. Л. Мостенська, О. В. Ільєнко. - К.: Кондор-
Видавництво, 2013. - 498 с.
 Дорофєєва Л.И. Организационное поведение. - Саратов.,
2014
 Карамушка Л.М. Психологія управління. – Київ, 2005
 Казміренко В.П. Социальна психологія організацій. – Київ,
1993.
І. Особистість в
діловому та
організаційному
середовищі
ТРОХИ
СТАТИСТИКИ
ЩОДО УМОВ
ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
В УКРАЇНІ
Чинники, що впливають на характер
ділової комунікації:
Макрочинники (ділове середовище)
Мезочинники (організаційне середовище,
організаціна культура)
Мікрочинники (персональні настанови,
цінності, комунікативні якості
працівників).
В соціальній психології прийнято низку
понять, які визначають положення й
особливість поведінки особистості у групі та
суспільстві.
Найважливішими серед них є:
Позиція;
Роль;
Статус.
Позиція – реальне діяльне ставлення людини до подій, що відбуваються. В
позиції виявляються дійові цінності особистості, вони як правило,
визначаються за допомогою прикметників – ділова, тверда, амбіційна тощо.

Ділова сфера ринкових відносин обумовлює існування

таких позицій особистості:
- бізнесмена, підприємця,
- найманого працівника,
- вільного професіонала.
Кожна позиція характеризується специфічним
змістом стратегічних цілей, інтересів, мотивацій,
вольових якостей, необхідних для досягнення цих
цілей ресурсів.
Позиція бізнесмена чи підприємця: особистість – це
суб’єкт певної «справи», незалежна та відповідальна за
цю «справу» та результат (2-10% в різних соціо-
економічних умовах).

Позиція бізнесмена – ризик, відкритість до нового,

розвиток, інновації.
Позиція бізнесмена – стабілізація справи, соціальне
визнання марки фірми, витримування конкуренції та
забезпечення ефективного виробництва.
Позиція найманого працівника – це наймана робоча сила,
незалежно від кваліфікації, освіченості та статусу в організації
(установі, підприємстві, фірмі, корпорації) - персонал.
Власник (співвласники)
Виконавчий директор, менеджер
Позиція вільного професіонала

– це люди «вільних професій», які є професіоналами, але не є

жорстко включеними у виробничі процеси, не є співробітниками
конкретної організації, не працюють клерками в державних
установах або робітниками на заводах, а самостійно здійснюють
певну роботу. Майже кожна професія може мати вихід у цю
сферу. Вимога до фахівця – це високий професіоналізм.
Статус – це місце індивіда в ієрархії відносин в групі чи
суспільстві. Фактично статус є показником визнання значущості
особистості з боку групи чи суспільства (авторитет), в статусі
виявляють себе групові норми та цінності, оцінка соціальної
значущості статусу виявляється через феномен престижу.
Роль – це важлива соціально-психологічна характеристика
особистості в системі міжособистісних та соціальних відносин,
яка виявляє ставлення особистості до соціальних норм та
очікувань. Це функціональний аспект статусу. Рольові
очікування – це система уявлень оточення про те, як дана
людина має себе поводити в даній ситуації. Соціальні ролі
відрізняються за ступенем нормування. З позиції особистості
існує уявлення про ідеальне виконання ролі, самооцінка її
виконання, рольова дистанція (міра свободи відносно рольової
норми) та певний стереотип дій
ІІ.ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КОМУНКАЦІЇ,
КОМУНІКАТИВНИХ ПОТОКІВ ТА МЕРЕЖ
Організація – середня за чисельністю група, де стосунки між
учасниками опосередковані функціонально-рольовими відносинами.

 Характеристика організації:
1. Структура
2. Функції
3. Ефективність

Характер ділової комунікації визначає

сприятливість/несприятливість психологічного
клімату
Поняття організаційної комунікації

Організаційна
комунікація -
інформаційні взаємодії,
які створюються і
підтримуються людьми
при виконанні своїх
посадових обов'язків
 Комунікації, які здійснюються в організаціях можна
а) зовнішні (які забезпечують взаємодію
поділити на дві основні групи:

внутрішні (які
зовнішні (які забез­печують
забезпечують взаємодію
взаємодію організації працівників чи
з навколишнім підрозділів між
середовищем); собою)
"Внутрішньоорганізаційна" комунікація виконує
дві найважливіші функції
1) досягнення основних цілей організації та вирішення
актуальних завдань управління;
2) задоволення потреб працівників організації, насамперед
таких, як:
 • потреба в інформованості щодо майбутньої роботи;
 • потреба отримання зворотного зв'язку за підсумками
роботи;
 • потреба в новій інформації;
 • потреба в соціальної приналежності і підтримки.
 Канали
комунікації

Формальні/
вертикальні горизонтальні не­фор­­маль­ні

Низхідні Чутки
Висхідні
потоки (бажання,
потоки
страхи,
агресія,
• Вертикальні - здійснюються між учасниками управлінської очікування)
взаємодії, які мають різний управлінський статус. «Вихід у
• Горизонтальні - здійснюються між учасниками народ»
управлінського процесу, які мають однаковий
управлін¬ський статус
Саме неформальна комунікація в організації дозволяє
її працівникам у максимальному ступені задовольняти
свої соціальні потреби. Участь працівника в соціальній
мережі сприяє:
 • розширенню кола його інтересів;
 • підвищенню авторитету;
 • оперативності отримання професійної інформації;
 • придбання навичок, що сприяють підвищенню ефективності його
діяльності;
 • нарощуванню соціального капіталу.
Комунікаційна мережа -
це сукупність індивідів,
які постійно взаємодіють
між собою на основі
створених та
функціонуючих
інформаційних каналів.
Соціально-психологічні ролі учасників
комунікативного процесу:
 Контролер
 Інформаційний лідер
 Модератор
 Лідер думок
 Космополіт
ЕФЕКТИВНІСТЬ
КОМУНІКАЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Критерії оцінки комунікативних
структур

• надійність - ймовірність проходження та отримання

інформації кожним елементом у разі розриву
комунікативної ланцюга;
• швидкість проходження інформації - час, необхідний для
досягнення інформацією кінцевого елемента;
• коефіцієнт спотворення і втрат інформації в ланцюзі і т.п.
Комунікаційні бар'єри- це явища деформації
комунікаційного процесу, викликані різними причинами,
що можуть приводити до неадекватних дій одержувача.

 Комунікативні бар’єри - психологічні перешкоди, що

виникають на шляху отримання інформації.
 Комунікативні бар’єри - це деформація комунікаційного
процесу, викликана різними причинами, яка може
приводити до неадекватних дій адресата.
 Рівні детермінації:
 Макробар’єри пов’язані з середовищем, у якому відбуваються
міжособистісна взаємодія, комунікативний процес. Проявляються вони в
інформаційному перевантаженні (великий обсяг інформації знецінює її
зміст), великій кількості носіїв інформації (газети, телебачення,
конференції, звіти), використанні інформації (ексклюзивні дані застосовують
для впливу на інших, доступ до обмеженої, призначеної для внутрішнього
користування інформації розширює владні повноваження індивідів).
 Мікробар’єри породжують особливості інтелекту учасників спілкування,
неоднакове знання предмета розмови, різне володіння понятійним апаратом
з певної галузі знань, відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування,
психологічні особливості партнерів, соціальні, політичні, професійні,
релігійні відмінності у трактуванні інформації і ситуації взаємодії тощо.
Параметри бар’єрів

 складові психологічного бар’єру, тобто сукупність факторів, на

підставі яких було виявлено негативне відношення працівників;
 масштаб психологічного бар’єра, тобто частка працівників, у яких було
виявлено це негативне відношення;
 висота психологічного бар’єра, тобто ступінь негативного відношення;
 характер психологічного бар’єра, тобто конкретні форми прояву
негативного бар’єра.
 Здійсненню комунікації в організаціях можуть
перешко­джати різні комунікативні бар’єри
Конкретно-
освітні ситуативні
Комунікативні бар‘єри

Предметно-
змістові
статеві вікові
Власне
комунікативні
Мовно- технічні
національні

Соціально- професійн
політичні і

 Подолання комунікативних бар’єрів можливе в результаті ство­рен­ня

сприятливих організаційних умов для спіл­ку­вання та формування
психологічної компетентності в учас­ників комунікативної взаємодії.
Перешкоди, що виникають у сфері комунікацій, поділяють на перешкоди
в комунікаціях між особами та в організаційних комунікаціях.

До бар`єрів на шляху міжособових комунікацій відносять:

 перешкоди, що зумовлені сприйняттям;
 невміння слухати;
 семантичні бар`єри;
 невербальні перешкоди;
 поганий зворотній зв`язок;
 фізичні та часові перешкоди.
Перешкодами в організаційних комунікаціях є:
 викривлення повідомлень;
 інформаційні перевантаження;
 незадовільна структура організації.
Бар’єри виникають при зіткненні стилів спілкування, в яких простір відкритий для
особистих індивідуальних проявів і закритий для розуміння індивідуальності іншої
людини, а також, коли зіштовхуються люди, які належать до різних соціальних груп,
культур.

Важливою перепоною на шляху до

досягнення взаєморозуміння людей є таке
явище як стереотипність сприйняття
Бар’єри, пов’язані із комунікативними особливостями учасників взаємодії,
можуть виникати через особливі соціально-психологічні стосунки, які
склалися між партнерами (антипатія, недовіра тощо), а також через
своєрідний "фільтр" довіри чи недовіри.
 Фільтр діє таким чином, що абсолютно істинна інформація може стати
неприйнятною, а хибна, навпаки, прийнятною.
 Важливо з’ясувати, за яких умов той чи інший канал інформації може бути
заблокований цим фільтром.
 Виявити засоби, які допомагають прийняттю інформації і послаблюють дію
фільтрів. Сукупність цих засобів називається фасцинацією (від англ.
fascination - зачарування). Вони організовуються для супроводу інформації
з метою зменшення її втрат під час сприймання реципієнтом, підвищення
довіри до неї. Засоби фасцинації відіграють роль додаткового фону,
підсилювача інформації, що частково сприяє подоланню фільтра недовіри.
Як зразок фасцинації може слугувати музичний супровід повідомлення.
Гендерні аспекти ділової
комунікацїі
 Мова – це система знаків та символів, а також
основний компонент культури.
Мовлення – це процес користування мовою у
комунікативних цілях.

Гендер у мовному вияві почав

активно вивчатися завдяки
феміністській критиці мови та
феміністській лінгвістиці
 Гендерне спілкування – різновид соціально-рольового
спілкування, де люди взаємодіють як представники своїх
гендерних груп.
Гендерна комунікація характеризується використанням
вербальних та невербальних засобів для демонстрації знання
норм статево-рольової поведінки.
Дискурс – це певна послідовність комунікативних подій,
що відбуваються між комунікатором та слухачем. Може мати
вербальну та невербальну форми. У дискурс-аналізі акцент
робиться на з'ясуванні прихованих детермінант, контекстів
мовленнєвих висловлювань.
 Андроцентризм - це не
просто погляд на світ з чоловічої
точки зору, а видача чоловічих
нормативних уявлень і життєвих
моделей за універсальні соціальні
норми і життєві моделі.

Феміністки стверджували, що чоловічий рід виключає жінок з розмови; вказує

на те, що чоловіки – це «стандарт», а жінки – «інше»; і передбачає, що жінки не
можуть виконувати дії, позначені складними термінами, які відносяться до категорії
чоловічих занять (поліцейський, бізнесмен, менеджер, прокурор), а чоловіки – такі
дії, що позначені термінами «прибиральниця», «посудомийниця».
Мовний сексизм – це
вираження у мовленні
поглядів та переконань,
які принижують та
стереотипізують особу
за ознакою статі чи її
сексуальної орієнтації.
 Бетті Фрідан згадала про незадоволеність жінок з
вищою освітою, які провели свої кращі роки вдома і
були зайняті домашньою роботою та вихованням дітей,
як «проблему, яка не має імені».

«Перший крок до
соціального прогресу –
це «назвати проблему».
Бетті Фрідан
4 напрямки дослідження гендерного мовного
спілкування за Маурін МакХаг та Женіфер
Хембауг

●
● вивчення стилю жіночого мовлення як
дефіцитарного;

●
● вивчення природи нерозуміння між статями;

●
● вивчення комунікативного домінування чоловіків;

●
● вивчення жіночої мовної культури.
 Опір жіночим Брутальніст
проханням. ь мовлення.

Переривання
Переривання Гендерні
Гендерні відмінності
відмінності
розмови
розмови та
та як
як домінування.
домінування.
перебивання
перебивання Породжені
Породжені відмінністю
відмінністю
співрозмовника. у
у статусі
статусі
співрозмовника.

–
ж і нок
в
ро змо
в ан ня г ив
у ва
е м арк ів зне мов. Триваліст
т и в н
икл ад х роз
га р и
Не и н із п ж ін оч ь розмови.
д о
це о льстві д
і
сус п
Специфічна жіноча мовленнєва культура

«незрозуміла жіноча
логіка» Мейнсплейнінг

Плітки

Світські розмови жінок

Короткі відгуки жінок на

розмови
 Жінки частіше посміхаються, ніж чоловіки, частіше кивають,
тіло більш нахилене вперед, відстань є ближчою, вони
використовують більше жестів, частіше доторкаються, мають
виразнішу міміку та більш точно виражають свої емоції.

Відмінності стосовно невербальної поведінки

Чоловіки виявляють більшу тілесну експансію (займають більше

простору), говорять голосніше, роблять більше помилок у мовленні (повтори,
пропуски, незавершеність думки, запинання тощо), використовують більше
мовного сміття для заповнення пауз. Чоловіки балакучіші, ніж жінки та з
більшою ймовірністю перебивають партнера по спілкуванню.

Увага - Контектуальність!!!!!
Чоловіки та жінки, які мають високий
соціометричний статус, яідкрито виражають свої переживання, але їхні
емоції різні за модальністю: у жінок – щастя, а у чоловіків – гнів.
 Менспрединг
Чоловіча манера сидіти, широко розкинувши ноги у
суспільному транспорті, зневажаючи приватний простір
іншої людини, – менспрединг. Недавнє дослідження у
Великобританії показало, що більше 70% жінок
зустрічаються з таким регулярно. У суспільному транспорті
Мадриду чоловікам заборонили сидіти з надмірно
розставленими ногами та просять їх поважати особистий
простір жінок. Підготовлений навіть спеціальний знак.
 Гендерне спілкування в сучасних дослідженнях має
два основні напрями аналізу у психології: соціально-
рольовий та конструктивістський.
Перший розглядає гендерну комунікацію як
відтворення норм гендерної ролі.
Другий привертає увагу до здатності мови та
мовленнєвих практик створювати та перетворювати
гендерну ідентичність.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!