Цивільно-правова

відповідальність

ПІДГОТУВАЛА
ОЛІНЕВИЧ КАТЕРИНА
Поняття та особливості цивільно-правової
відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність визначається як самостійний вид юридичної відповідальності,
який полягає застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних
благ чи покладення обовʼязків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції
майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні
збитків, стягненні неустойки тощо.
Також цивільно-правова відповідальність визначають як встановлені законом юридичні наслідки за
невиконання або неналежне виконання особою обовʼязків, зобовʼязань, що повʼязані з порушенням
субʼєктивних цивільних прав другої сторони.
Особливості цивільно-правової відповідальності:
майновий характер;
стягується на користь потерпілої сторони;
компенсаційна природа, тобто спрямованість на відновлення майнової сфери потерпілого;
можливість добровільного відшкодування;
позовний характер відповідальності;
можливість притягнення до відповідальності за відсутності вини.

Відповідальність у цивільному прав настає у випадку порушення зобовʼязання, яке відповідно до ст. 610
ЦК є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання
(неналежне виконання). А ст. 611 ЦК встановлює, що у разі порушення зобовʼязання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом.
Функції цивільно-правової відповідальності

Функції цивільно-правової відповідальності - це напрями її впливу на суспільні відносини, які вона

регулює.

Основними функціями цивільно-правової відповідальності є:

Відновлювальна функція полягає у відшкодуванні шкоди, завданої потерпілому внаслідок порушення його
цивільних прав. Ця функція є найважливішою, оскільки вона забезпечує захист порушених прав і
інтересів потерпілого.
Каральна (штрафна) функція полягає у застосуванні до порушника несприятливих наслідків у вигляді
штрафу, пені, неустойки тощо. Ця функція має на меті покарання порушника за його протиправну
поведінку та попередження вчинення подібних правопорушень у майбутньому.
Виховна функція полягає у вихованні у громадян почуття відповідальності за свої дії та дотримання
законів. Ця функція реалізується шляхом примусового впливу на порушника, а також шляхом
демонстрації негативних наслідків протиправної поведінки.
Крім цих основних функцій, цивільно-правова відповідальність також виконує ряд інших
функцій, зокрема:
Регулятивна функція полягає у регулюванні поведінки учасників цивільних правовідносин, спрямованій
на забезпечення їхніх прав та інтересів.
Прогнозова функція полягає у попередженні можливих правопорушень шляхом створення системи
стимулів і санкцій.
Захисна функція полягає у захисті прав і інтересів громадян, організацій та держави.
Форми цивільно-правової відповідальності за
невиконання договірних зобов’язань.

Цивільно-правова відповідальність за невиконання договірних зобов'язань - це

передбачені цивільним законодавством юридичні наслідки, які настають у разі порушення
боржником обов'язків, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність за невиконання договірних зобов'язань має такі форми:

Сплата неустойки (штрафу, пені). Неустойка - це грошова сума, яку боржник повинен сплатити
кредиторові у разі порушення зобов'язання. Неустойка може бути встановлена законом або
договором.
Відшкодування збитків. Збитки - це матеріальна шкода, завдана кредиторові у зв'язку з
порушенням зобов'язання боржником. Збитки можуть бути відшкодовані у натурі або грошима.
Упущена вигода. Упущена вигода - це втрата, яку кредитор міг би одержати, якби зобов'язання
було виконано належним чином. Упущена вигода може відшкодовуватися тільки в разі, якщо вона
була об'єктивно обґрунтована і могла бути реально отримана.
Розірвання договору. Розірвання договору є крайньою формою цивільно-правової
відповідальності. Розірвання договору може бути одностороннім або двостороннім.
Інші форми. Цивільним законодавством можуть бути передбачені й інші форми цивільно-
правової відповідальності за невиконання договірних зобов'язань. Наприклад, у деяких випадках
боржник може бути зобов'язаний виконати зобов'язання в натурі, навіть якщо це не було
передбачено договором.
Види цивільно-правової відповідальності ч. 1

1. Залежно від підстави виникнення відповідальність за цивільним правом буває:

договірна, яка настає у разі порушення договору однією із сторін;
недоговірна (або позадоговірна), яка має місце у разі заподіяння шкоду чужому майну чи здоровʼю, а
також в інших випадках заподіяння шкоди, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілою стороною не
існувало договірних правовідносин.
2. Залежно від кількості осіб, які беруть участь у виконанні зобовʼязання, цивільно-правову
відповідальність поділяють на:
часткову (больову), що полягає в тому, що кожен із учасників зобовʼязання несе відповідальність у межах
своєї частки;
солідарну відповідальність - настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому
кредитору надається право вимагати виконання обовʼязку частково або в повному обсязі від усіх
боржників разом або від одного із боржників. Якщо обовʼязок не буде виконано в повному обсязі
одним із боржників, кредитор вправі вимагати неодержане від інших солідарних боржників. Солідарні
боржники залишаються зобовʼязаними до того моменту, поки їх обовʼязок не буде виконано повністю.
Виконання обовʼязку в повному обсязі одним із боржників припиняє обовʼязок решти солідарних
боржників перед кредитором. Боржник, який виконав солідарний обовʼязок, має право предʼявити
регресну вимогу до решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором
або законом, крім частки, яка припадає на нього.
Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, яка належить солідарному боржникові, несплачене
припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці;
- субсидіарну (додаткову) відповідальність, яка має місце у разі, якщо її прямо передбачено в законі чи
договорі, вона не може перевищувати обсягу повної відповідальності.
Види цивільно-правової відповідальності ч. 2

3. Залежно від обсягу відповідальності виділяють:

 повну відповідальнсть;
 обмежену відповідальність;
 підвищену (кратну) відповідальність.

За загальним правилом, цивільно-правова відповідальність настає в повному обсязі, а це означає, що розмір

відшкодованої шкоди не повинен перевищувати суму заподіяних збитків, тобто відшкодування не повинно
призводити до збагачення потерпілого. Так, відловідно до ч. 3 ст. 22 ЦК збитки відшкодовуються у повному
обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Також згідно з ч. 1 ст. 624 Цк, якщо за порушення зобовʼязання встановлено неустойку, то вона підлягає
стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Однак, у силу закону або договору, може виникати обмежена цивільно-правова відповідальність. Наприклад, у
договорах перевезення відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування чи пошкодження
вантажу, багажу, пошти встановлюється у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з
його вини (ст. 924 ЦК). Проявом обмеженої цивільно-правової відповідальності може бути встановлення у
договорі правил про залікову, виключну або альтернативну неустойку(ст. 624 ЦК) (про види неустойки див.
урок 23.5) .
У певних випадках законом може бути передбачено застосування підвищеної цивільно-правової
відповідальності, яка полягає у застосуванні до правопорушника додаткових санкцій у порядку та розмірах,
визначених законом. Наприклад, у разі визнання недійсним правочину, який учинено під впливом
насильства, винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичній або психічний тиск до другої сторони,
зобовʼязана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі (ст. 231 ЦК).
Підстави та умови цивільно-правової
відповідальності.

Підставою цивільно-правової відповідальності є порушення цивільних прав чи інтересів

іншої особи. Цивільні права та інтереси є різноманітними і можуть бути порушені різними
способами. Так, порушенням цивільних прав чи інтересів може бути:
 невиконання або неналежне виконання зобов'язання;
 неправомірне заволодіння майном або правом на майно;
 заподіяння шкоди майну або правам іншої особи;
 порушення майнових прав інтелектуальної власності;
 порушення прав на рекламу;
 порушення прав споживачів;
 порушення прав на інформацію;
 порушення прав на недоторканність приватного життя, особистої та сімейної таємниці;
 порушення прав на честь, гідність та ділову репутацію;
 порушення інших цивільних прав та інтересів.

Умови цивільно-правової відповідальності:

 наявність порушення цивільних прав чи інтересів;
 наявність причинного зв'язку між порушенням і заподіяною шкодою;
 наявність вини правопорушника.
Склад цивільного правопорушення.

Склад цивільного правопорушення складається з таких елементів:

Об'єкт правопорушення - це ті цивільні права чи інтереси, які були порушені.

Суб'єкт правопорушення - це особа, яка вчинила правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це протиправна поведінка особи, яка призвела до
порушення цивільних прав чи інтересів.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це винне ставлення особи до своєї протиправної
поведінки.
Склад цивільного правопорушення.

Об'єктивна сторона правопорушення може виражатися в діях або бездіяльності

особи.
Дії - це активна поведінка особи, яка спрямована на порушення цивільних прав чи інтересів.
Бездіяльність - це пасивна поведінка особи, яка полягає у невиконанні нею обов'язку, який вона
мала.
Вина особи може бути у вигляді умислу або необережності.
Умисел - це усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання її вчинити.
Необережність - це не усвідомлення особою протиправності своєї поведінки, але передбачуваність
можливості її настання.
Обставини, які звільняють від цивільно-правової
відповідальності.

Обставини, які звільняють від цивільно-правової відповідальності, є підставами для звільнення

особи від обов'язку відшкодувати збитки або виконати інші заходи цивільно-правової відповідальності.
Цивільно-правове законодавство України визначає такі обставини, які звільняють від цивільно-правової
відповідальності:

Непереборна сила (форс-мажор). Непереборна сила - це надзвичайні та невідворотні обставини, які не

залежать від волі та бажання особи, які унеможливлюють виконання нею обов'язку. До обставин
непереборної сили належать стихійні лиха, військові дії, дії органів влади та інші обставини, які
неможливо передбачити або запобігти.
Звільнення від відповідальності за вимогою закону. Закон може звільняти від цивільно-правової
відповідальності у випадках, коли це виправдано суспільними інтересами. Наприклад, відповідно до
закону, держава не несе відповідальності за завдану шкоду внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного
і природного характеру.
Звільнення від відповідальності за договором. Сторони договору можуть узгодити в договорі умови, які
звільняють одну або обидві сторони від цивільно-правової відповідальності. Наприклад, у договорі купівлі-
продажу може бути передбачено, що продавець не несе відповідальності за втрату товару в дорозі, якщо він довірив
його перевізнику.

Для того, щоб обставина звільняла від цивільно-правової відповідальності, вона повинна відповідати таким
вимогам:
Обставина повинна бути непереборною силою або звільненням від відповідальності за вимогою закону або
договором.
Обставина повинна бути безпосередньою причиною порушення зобов'язання.
Обставина повинна бути доведена особою, яка посилається на неї.
Особливі випадки цивільно-правової
відповідальності:

1. Відповідальність за дії інших осіб.

2. Відповідальність за випадок.
3. Відповідальність за шкоду, завдану правомірною
поведінкою.
1. Відповідальність за дії інших осіб

Цей вид відповідальності виникає, якщо особа, яка завдала шкоду, не є

стороною правовідносин, які виникли між потерпілим і відповідальним за
шкоду. Відповідальність за дії інших осіб може бути встановлена законом
або договором.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка на підставі

договору або на інших підставах зобов'язана виконати певні дії, є
відповідальною за шкоду, завдану нею при виконанні цих дій своєму
контрагенту або іншим особам, якщо вона не доведе, що шкода була завдана
внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Наприклад, якщо батьки доручають своєму малолітньому синові

доглядати за малолітньою донькою, а той, граючись з нею, завдає їй травми,
то батьки будуть відповідальними за шкоду, завдану їхньою донькою,
догляд.
2. Відповідальність за випадок

Відповідальність за випадок (інакше кажучи, за шкоду, завдану

непередбаченими обставинами) виникає, якщо особа, яка завдала
шкоди, не є винною в цьому.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала

шкоди внаслідок непереборної сили або випадку, не зобов'язана її
відшкодовувати.

Непереборна сила - це подія, яка не залежить від волі людини і не може

бути передбачена або відвернена нею. До непереборної сили відносяться,
наприклад, стихійні лиха, аварії, нещасні випадки.
Случай - це подія, яка настала внаслідок неуважності або необережності
особи, яка завдала шкоди.

Наприклад, якщо автомобіль, який рухався по автомагістралі, потрапив

у дорожньо-транспортну пригоду внаслідок раптового обвалу скелі, то
водій автомобіля не буде відповідальним за шкоду, завдану потерпілим,
оскільки ця шкода була завдана внаслідок непереборної сили.
3. Відповідальність за шкоду, завдану
правомірною поведінкою

Відповідальність за шкоду, завдану правомірною поведінкою, виникає, якщо особа,

яка завдала шкоди, діяла в межах своїх прав, але при цьому не дотрималася
встановлених законом або договором правил поведінки.

Відповідно до статті 1168 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоду
внаслідок порушення правил, встановлених законом або договором, є відповідальною
за шкоду, якщо не доведе, що вона не могла заподіяти шкоду при вжитих нею
застережних заходах або що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу
потерпілого.

Наприклад, якщо громадянин, який вправно керував автомобілем, порушив

правила дорожнього руху і внаслідок цього потрапив у дорожньо-транспортну
пригоду, то він буде відповідальним за шкоду, завдану потерпілим, оскільки його
поведінка не відповідала встановленим законом правилам дорожнього руху.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!