МЕТОДИКИ ДЛЯ

ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ
Виконала:
Студентка 33 групи
факультету історії та права
Хижняк Валерія
Розмалюй предмети (розробка за
Л.Ф.Фатіховою)
Автор: Л.Ф. Фахітова
Вік: дошкільний вік
Мета: 1) виявлення рівня та особливостей сформованості сприймання розміру (поняття
«великий – маленький»); 2) виявлення здатності до переносу дії в нові умови.
Матеріал: 1) картка з контурним зображенням добре знайомих дитині з досвіду предметів:
яблуко, сонце, листя дерева, хмара з дощем, морква, картопля;
2) картка з аналогічними, але вже розфарбованими предметами;
3) кольорові олівці
Процедура проведення: Дитині пропонується картка з контурними зображеннями
предметів та кольорові олівці. Інструкція: «Художник намалював різні предмети, але
розфарбувати їх забув. Допоможи художнику. Розфарбуй картинки». Після
розфарбовування дитину запитують, яким кольором вона розфарбувала предмети.
 Обробка результатів
I рівень – дитина не приймає завдання, здійснює
неадекватні дії, наприклад, малює олівцями поза
контуром або ін. (0 балів).
II рівень – дитина приймає завдання, але зафарбовує
предмети невідповідно, кольори назвати не може (0
балів).
III рівень – дитина виконує завдання, але з помилками,
наприклад, неправильно зафарбовує 1-2 предмети,
може правильно назвати деякі кольори (2 бали).
IV рівень – дитина виконує завдання без помилок,
тобто. розфарбовує предмети відповідно, може
назвати всі кольори (3 бали).
Казка (розробка за Л.Ф.Фатіховою)
Автор: Л.Ф. Фахітова
Вік: діти дошкільного та молодшого шкільного віку
Мета: виявлення здатності дитини до інтерпретації та оцінки вчинків інших, вміння ідентифікувати
себе з іншими (тваринами), вміння прогнозувати ситуацію залежно від скоєного вчинку, вивчення
ступеня сформованості моральних інстанцій.
Матеріал:
1) текст казки «Вовк та заєць»;
2) сюжетні картинки до казки ;
3) 2 комплекти карток із зображеннями дитячих осіб з різними емоційними станами (радості, злості,
смутку, сумніви, страху, байдужості).
Процедура проведення: Дитині пред'являється картинка із зображенням сюжету будь-якої казки
(наприклад «Вовк і заєць») і читається уривок із тексту казки або повний текст казки. Потім йде
розмова про прослухану казку, при цьому малюнок знаходиться в полі зору дитини
 Запитання
1. Про що ця казка?
2. Хто найголовніший герой у цій казці?
3. Які почуття відчував заєць, коли робив свій вчинок? Які почуття відчував
вовк? А лисиця?
4. Який герой казки тобі найбільше сподобався? Чому? Ким би ти хотів бути у
цій казці: вовком, лисою чи зайцем?
5. Який герой тобі не сподобався? Чому? Як би ти вчинив на його місці?
6. Як ти думаєш, до чого може призвести така поведінка вовка?
 Обробка результатів
4 бали (високий рівень) – дитина відповідає на запитання, вловлює прихований сенс казки та
правильно інтерпретує вчинки героїв, що адекватно визначає почуття, що переживаються
ними, здатний до адекватної оцінки вчинків героїв.
3 бали (середній рівень) – у відповідях дитини є неточності, найчастіше дитина інтерпретує
вчинки та почуття героїв виходячи з конкретних ситуацій, пережитих ним самим,
міркуванням дитини властивий інфантилізм.
2 бали (рівень нижче середнього) – дитина може вловити сенс казки і назвати деякі емоційні
стани героїв казки при навідних питаннях та підказах експериментатора.
1 бал (низький рівень) – дитина не може пояснити вчинки героїв, правильно підставляє
картки із зображенням відповідних емоційних станів, але не завжди може назвати їх.
0 балів (дуже низький рівень) – дитина не може виконати завдання навіть в умовах надання
допомоги, що не ідентифікує зображення емоційних станів на картинках з емоціями героїв
казки.
Я і школа (розробка за Л.Ф.Фатіховою)
Автор: Л.Ф. Фахітова
Вік: молодший шкільний вік
Мета: вивчення усвідомлення дитиною шкільного життя, рівня сформованості моральної свідомості, вміння
фіксувати порушення шкільних правил і коригувати неправильну поведінку.
Матеріал: 4 сюжетні картинки із зображенням ситуацій зі шкільного життя
Процедура проведення: Дитині даються картинки із зображенням різних ситуацій шкільного життя і
пропонується поговорити за ними. До кожної картинки пропонуються такі питання:
1. Що ти бачиш на зображенні?
2. Яка поведінка у учня (учениці, учнів)? Чи правильно він (вона, вони) надходить (ють)?
3. Які почуття відчуває учень (учениця, учні)?
4. Чи подобається тобі цей учень (учениця, учні)? Чому?
5. Що б ти відчував на його місці?
6. Як би ти повівся в цій ситуації?
 Обробка результатів
3 бали (високий рівень) – дитина повністю усвідомлює ситуацію шкільного життя,
знає та приймає правило, передбачуване дотримання змістом картинки, розуміє
відповідність чи невідповідність вчинків персонажів ситуації шкільного правила,
здатна до осуду невідповідних шкільних норм вчинків персонажа(ів), правильно
визначає емоційні стани персонажів картинки, відповідність або невідповідність
даних станів ситуації, зображеної на картинці, може ідентифікувати себе з
персонажем(ами) картинки та запропонувати морально правильну поведінку
2 бали (середній рівень) – дитина усвідомлює ситуацію шкільного життя, знає
правило, передбачуване до дотримання змістом картинки, розуміє відповідність
чи невідповідність вчинків персонажів ситуації шкільного правила, правильно
визначає емоційні стани персонажів картинки, відповідність або невідповідність
даних станів ситуації, зображеною на картинці, може ідентифікувати себе з
персонажем(ами) картинки, але не пропонує морально правильну поведінку.
1 бал (рівень нижче за середній) – дитина не повністю усвідомлює ситуацію
шкільного життя, знає правило, передбачуване до дотримання змісту картинки,
проте не приймає це правило, утруднюється у розумінні відповідності чи
невідповідності вчинків персонажів ситуації, шкільних правил, не правильно
визначає емоційні стани персонажів картинки, не може ідентифікувати себе з
персонажем(ами) картинки, що не пропонує морально правильну поведінку.
0 балів (низький рівень) – дитина не усвідомлює ситуацію шкільного життя, не
знає правило, передбачуване до дотримання змістом картинки, і не приймає це
правило, не розуміє відповідність чи невідповідність вчинків персонажів ситуації
шкільному правилу, не здатний до осуду невідповідних шкільним нормам вчинків
персонажа, неправильно визначає емоційні стани персонажів картинки, не здатна
ідентифікувати себе з персонажем(ами) картинки, не пропонує морально
правильну поведінку.
Тест Рука
Автор: Е. Вагнер
Вік: від 4 до 11 років
Мета: глибоке дослідження особистості, прогноз схильності до «відкритої агресивної поведінки», у тому числі й
сексуальної.
Процедура проведення: Матеріал складається з 9 карток зі стандартним зображенням кистей рук та однієї
порожньої картки. 10 карток послідовно пред'являються обстежуваному з наступною інструкцією: «Що, на вашу
думку, робить ця рука?». Якщо обстежуваний утруднюється з відповіддю, йому пропонується таке запитання: «Що,
на Вашу думку, робить людина, якій належить ця рука? Назвіть усі варіанти, які Ви можете уявити». При
пред'явленні перших кількох карток обстежуваному необхідно нагадувати у тому, що треба називати всі варіанти
відповідей, які може уявити, оскільки більше відповідей дозволяє отримати надійніші результати тестування. Однак
якщо після кількох нагадувань обстежуваний продовжує обмежуватися однією відповіддю, повторення інструкції
слід припинити. Десята карта (порожня) подається з інструкцією: «Спочатку уявіть собі якусь руку, а потім опишіть ті
дії, які вона може виконувати». Будь-які відповіді зустрічаються схвально. У разі неточної чи неоднозначної відповіді
обстежуваного просять пояснити. Необхідно уникати натяків, підказок чи нав'язування відповідей, допустиме лише
уточнення. Уточнюючі питання можуть бути такими: «Розкажіть про це трохи докладніше», «Опишіть докладніше
цю ситуацію». Картку дозволяється повертати та тримати при відповіді у будь-якій позиції, обраній обстежуваним.
Відзначається латентний час реакції на картки стимульного набору, що пред'являються, відповіді обстежуваного
заносяться до бланку фіксації результатів.
 Обробка результатів
На першому етапі підраховується загальна кількість відповідей. На другому етапі здійснюється формалізація відповідей обстежуваного у вигляді класифікації по

оцінним категоріям. Потім підраховується загальна кількість відповідей кожної категорії. При обробці отриманих результатів кожна відповідь випробуваного

належить до однієї з наступних категорій:

1) Агресія (Agg)
2) Директивність (Dir)
3) Афектація (емоційність) (Aff)
4) Комунікація (Com)
5) Залежність (Dep)
6) Страх (F)
7) Ексгібіціонізм (демонстративність) (Ех)
8) Калічність (Crip)
9) Опис (Des)
10) Напруга (Теп)
11) Активні безособові відповіді (Act)
12) Пасивні безособові відповіді (Pas)
13) Галюцинації (Bas)
14) Відмова від відповіді (Fail)

На третьому етапі підраховується відсоток відповідей кожної категорії стосовно загальної кількості відповідей. Далі за допомогою формул можуть бути обчислені

схильність до відкритої агресивної поведінки, ступінь особистісної дезадаптації, тенденція до уникнення реальності та наявність психопатології .
Колірний тест відносин
Автор: А. Еткінд
Вік: починаючи з 4,5-5 років
Мета тесту: вивчення емоційних компонентів ставлення дитини до значимих їй
людей і відображає як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівні.
Процедура проведення: У попередній бесіді з дитиною психолог складає
приблизний список осіб, що складають безпосереднє оточення дитини, а також
значущих для неї людей. Конкретний зміст списку залежить від завдань
дослідження, від особистості дитини і т. д. Наприклад, для дітей старшого
дошкільного віку цей список може становити наступний набір: дідусь, бабуся,
тітка, сусідка, брат, сестра, вихователька, нянечка, друг і т. п. Нерідко має сенс
отримати додаткові відомості від самої дитини. Можна додати значимі події.
Підберіть до кожного із людей і понять, які будуть зачитуватися,
кольори, які найбільше підходять. Вибрані кольори можуть
повторюватися.
Якщо виникають питання, психолог пояснює, що кольори повинні
підбиратися відповідно до характеру людей, а не за їхнім зовнішнім
виглядом (наприклад, кольором одягу).
Після завершення асоціативної процедури кольори ранжуються
учнями у порядку принадності, починаючи з найгарнішого,
найпривабливішого для очей і закінчуючи найнеприємнішим,
негарним.
Результати заносяться в бланк (таблиця).
Обробка та інтерпретація результатів. Необхідно обчислити
валентність колірного ставлення до кожного стимулу,
пропонованого для оцінки учнів. Валентність — це рангове місце
кольору, з яким асоціюється певний стимул, в індивідуальній
(другій) розкладці.
Валентність від 1 до 3 указує на добре самопочуття учня і позитивне
ставлення до зазначеного стимулу: від 6 до 8 — негативне
ставлення та самопочуття на цьому занятті, з цими людьми; позиції
4 і 5 можна інтерпретувати як індиферентне ставлення.