Практично-лабораторна №2.

Методи дослідження видів відчуття та сприймання.

Мета: ознайомлення з видами сприймання на прикладі колірного сприймання,

його індивідуальними особливостями, прийоми розвитку колірної
компетентності особистості студента.
Завдання1.
Мета: аналіз стану сформованості та розвиток колірного сприймання, його
усвідомленості, цілісності та структурності в контексті сприймання колірності
життєвого середовища та збагачення колірних уявлень.
Інструкція: На першому етапі студентам пропонується назвати найбільш
привабливі для них в найближчий проміжок часу кольори та кольорові
поєднання (кількість не обмежується).
На другому етапі (колірна розминка) студентам презентується каталог
кольорів, кожний з яких вони оцінюють на предмет привабливості та дають
назву, далі звіряють обрану ними назву з семантичним маркуванням, яке
прийняте в сфері дизайну. Пропонується оцінити легкість запам’ятовування та
згадування кольорів, їх назв у процесі роботи на парі та за кілька днів по тому.
На третьому пропонується зобразити згадані на першому етапі найбільш
привабливі кольори у вигляді цілісної колірної композиції, використовуючи для
цього самостійно створену графічну композиції або форму мандали
Хід роботи
Протокол 1 етап (перелік улюблених кольорів)
Протокол 2 етап (перелік кольорів та їх назв, які запам’яталися у процесі
знайомства з каталогом кольорів).
Протокол 3. Малюнок – цілісна композиція з улюблених кольорів на основі
власної графічної композиції чи на основі готової форми мандали.
Висновок:
Теоретичний: колірне сприймання, його властивості (структурність, цілісність,
осмисленість, аперцепція), індивідуальні особливості прояву.
Емпіричний: загальний емоційний фон під час виконання завдання, який етап
видався найбільш цікавим в роботі з кольорами, аналіз колірних переваг та
колірних поєднань в композиції, легкість-простота сприймання, називання,
пригадування назв кольорів тощо.

Завдання 2.
Мета: вивчення колірного сприймання крізь призму його зв’язку з емоціями
людини та настроями.
Інструкція: здійснити експрес-оцінку власного емоційного стану на основі
елементів методики М. Люшера та модифікації методики Лутошкіна
«Кольородіагностика емоційних станів». Створити власний «Щоденник
настрою» шляхом самооцінки емоційного стану, який маркується певним
кольором. Робота проводиться протягом двох тижнів (щодня одноразово) або
протягом тижня (зранку та ввечері, двічі). З а маркери оцінки приймаємо 8
кольорів за міні-варіантом методики М. Люшера, а саме: червоно-багряний
(червонястий), жовтий, зелено-смарагдовий, темно-синій, фіолетово-бузковий,
світло-сірий, чорний, світло-коричневий). Також в цьому завданні можна
скористатися менш точно підібраними кольорами та їх відтінками, приміром
червоного, жовтого, зеленого, синього, фіолетового, коричневого, сірого,
чорного обираються у межах власних уподобань. Символіку кольорів для
інтерпретації теж визначаються за М. Люшером або вказується інше джерело
(Лутошкін, Фрілінг, Чепіга та інші автори).Результати самооцінки
представляються у вигляді таблиці днів тижня (ранок та вечір) або порівняння її
результатів за два тижні .

Хід роботи:
Таблиця самооцінки емоційного стану засобами кольору.
Далі її інтерпретація
1. Визначення кількості кольорів, які були використані з 8, з них основних –
червоний, жовтий, зелений, синій та інших додаткових в %; найбільш часто
вживаного кольору.
2. Динаміки чергування кольорів протягом тижня – стабільний вибір кольорів
чи різкі зміни у виборі, що свідчить про коливання емоційного стану.
3. Можна порівняти результати виборів зі стандартною кривою працездатності
(понеділок – початок роботи; вівторок оптимум, максимальна працездатність;
середа легке зниження працездатності; четвер – другий, менш виражений
оптимум. П’ятниця – спад, субота й неділя розслаблення.
4. Також можна запропонувати ще якийсь свій прийом аналізу цього матеріалу.

Висновки:
Теоретичні результати – зв'язок сприймання й емоцій, явище аперцепції.
Емпіричні результати – узагальнення результатів експрес-діагностики
емоційного стану.
Примітки
Також наводимо варіант інструкції для проведення цієї методики в групі дітей-
школярів.. Йдеться про застосування модифікованої методики Лутошкіна, яка спрямована на
оцінку соціально-психологічного клімату в дитячому колективі. Кожного дня пропонується
оцінювати свій настрій двічі – зранку та звечора. Для цього студент готує набір квадратиків
різного кольору, а саме: червоний, жовтий, синій, зелений, коричневий, чорний, сірий,
фіолетовий. Дітям пропонується обрати один квадратик, який їм в цей момент найбільше
подобається. Обрані дітьми кольорові квадратики студент разом з дітьми наклеюють на
плакат, який можна назвати приміром так – «Мій улюблений колір сьогодні». На плакаті
зображена таблиця, в якій вказано по вертикалі список учнів класу, а по горизонталі
відкладено шість днів вимірювання настрою дітей.
Отримані шляхом такого опитування дані студент аналізує в аспекті 1) значення
обраного дитиною кольору; 2) частоти вибору того чи іншого кольору дитиною; 3)
особливостями колірних виборів дітей класу в той чи інший день, що може вказувати на
типовий емоційний стан дітей в цей день тижня.
Значення кольорів наводимо за книгою – Чепіга М.П., Чепіга С.М. Стимуляція
здоровя та інтелекту. К.: Знання, 2006. 347 с.
Розділ 3. Психологічний та енергетичний вплив кольору на організм людини.
Переліки емоційних станів та особистісних рис, які можуть в певній тенденції
відображати колірні вибори.
Червоний – активність, енергійність, бадьорість, яскраві емоції, агресія, впевненість
в собі.
 Жовтий – динамічність, легкість, схильність до пізнання нового, до саморозвитку,
творча уява, надія
Зелений – спокій, доброзичливість, свіжість, рівновага, пошук захисту й відчуття
стабільності.
Синій – спокій, урівноваженість, безтурботність, задумливість, самодостатність.
Сірий – підвищена чутливість, відчуття втоми.
Коричневий – брак уваги та тепла, перенапруження.
Чорний – автономність та впертість.
Фіолетовий – урочистість, захоплюючий інтерес, нестандартність.
Також для інтерпретації значення кольорів в найбільш загальному вигляді можна
скористатися вказівками, які містяться в змісті методики М. Люшера.
Заповнена дітьми колірна карта настрою наводиться в матеріалах звіту.