Станіслав Людкевич

Відповіді на завдання з лекції

1.Навчався у Відні, в той період, коли зароджувалася нова віденська
композиторська школа, де й сформувалися естетичні смаки Людкевича.
“Кавказ” Людкевича так взагалі порівнюють з роботами Шенберга, хоча
Людкевич і залишався послідовником тональної музики. Весь його ранній
період творчості пройшов під впливом віденського напрямку в музиці fin-
de-siecle. На творчість мали вплив Вагнер та Бетговен.

2. Спершу, навчався у Львівському університеті на кафедрі класичної

філології. Професійно музики навчався в Мечислава Солтиса (Львів), в
Відні у Олександра Цемлінського (композиція) та Германа Греденера
(контрапункт).

3. Отримав вчений ступінь доктора філософії в галузі музики. Докторська

дисертація «Два причинки до питання розвитку звукозображальності».

4. Міжвоєнний період. З 1919-1939 рр. Людкевич написав багато музики

різних жанрів. Та провідними у його творчості залишається вокально-
симфонічний жанр. 2 кантати – "Заповіт" (сл. Шевченка) і "Наймит" (на
вірші І. Франка). Саме в цих творах композитор втілив ідею боротьби з
поневолювачами, створив яскраві драматичні образи. Продовжує
працювати у хорових та романсових жанрах, обробляє українські народні
пісні. "За байраком байрак", "Одна пісня голосненька", хори "Наша дума,
наша пісня", обробки народних пісень "Про Бондарівну", "Бодай ся когут
знудив", "Ой співаночки" та ін. На другий творчий період припадає
захоплення Людкевича інструментальною музикою. Головним чином це
одночастинні композиції "Меланхолійний вальс", "Каменярі", "Галицька
рапсодія", "Веснянки", "Мойсей" та ін. Камерно-інструментальна музика
Людкевича. Це його ф-нні твори "Варкарола", "Пісні без слів"; скрипкові
"Чабарашка", "Тихий спомин", "Сарабанда", ф-нне тріо фа дієз мінор.
Радянський період творчості Людкевича. Пише хоровий твір "За
мир", завершує кантату "Наймит", переробляє раніше створену кантату
"Вільній Україні". Перервана фашистською окупацією творчість
Людкевича відновилась у 1945 р. Активно працює в симфонічному жанрі,
створює оперу "Довбуш". Наприкінці 40-х років з’явились 2 симфонічні
поеми – "Дніпро" і "Пісня юнаків", в яких втілено героїку воєнних років.
У першій половині 50-х років Людкевич завершив "Прикарпатську
симфонію", ф-нний концерт та оперу "Довбуш". Згодом композитор пише
ряд програмних симфонічних творів: "Наше море", "Не забудь юних днів",
"Пассакалію", сюїту "Голоси Карпат", увертюра "Ой не ходи, Грицю".

5. Людкевич як композитор сформувався під впливом ідей модернізму,

хоча за своєю суттю він є постромантиком. Наприклад, ідеї вірша
Шевченка “Косар” (хоровий твір у Людкевича) - співзвучні з ідеями
модерністів щодо смерті як “неминучої фінальної точки”, а атмосфера
вірша притаманна модерністам “атмосфера страху та лихих сновидінь”.
Людкевич розглядає “Косаря” Шевченка через призму модерністської
поезії, якій характерно поєднання непоєднуваного.
Герой Людкевича переживає смерть через самого себе. Не
використовував фольклорні мотиви. Звернення до античності (Прометей -
герой для розкриття авторських задумів).